Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Відкрився ІІ Всеукраїнський помісний церковний собор. Прибуло 208 делегатів з різних регіонів України та від російського священного синоду. Порядок денний: про ставлення української православної церкви до постанов собору 1923 р. (про колишнього патріарха Тихона, про двошлюбність духовенства, про введення до церкви нового стилю літочислення); по “липківщину-самосвятство”; про українізацію церковного богослужіння, про сектантство; про чернецтво в монастирях України в сучасних державних і соціальних умовах; про майбутній Вселенський собор й ін. Учасники собору одноголосно прийняли рішення про автокефалію української церкви. Головою церкви обрано Харківського митрополита Пимена.
Коммунист, Харьков, 1925, 17 мая.

Харків. ВУЦВК і РНК УСРР прийняли рішення про надання виборчих прав колишнім служителям культу, які зреклися від віри, за умовою, якщо вони працювали в суспільному виробництві або не мали змоги працевлаштуватися по незалежних від них причина.
Силантьев В.И. Большевики и православная церковь на Украине в 20-е годы. – Харків, 1998. — С. 190.

Львів, м. Митрополит А.Шептицький заснував Греко-католицьку богословську академію на зразок католицьких університетів.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422.

Київ, м. У системі ВУАН створено Інститут мікробіології та епідеміології (з 1930 р. – ім. Д.Заболотного; з 1963 р. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.Заболотного).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Рим, м. Відбулося закладення першого каменю під будову Української Греко-Католицької колегії. На це будівництво папа Пій ХІ виділив 10 млн. лір. Посвячення здійснив Станіславський єпископ Хомишин при допомозі інших українських єпископів.
Свобода. – 1929. — 10 листопада.

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

У Полтаві організовано Українську церковну раду УАПЦ, як тимчасовий орган для керівництва церковним життям на Полтавщині. Раду очолив старий церковний діяч М.Шевченко. Її заходами було проведено облік духовенства в області та відкрито ряд церков.
Волинь. – Рівне. – 1941. - 20 листопада;Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтав

У Луцьку відновила свою діяльність богословська секція під проводом архієпископа Полікарпа, яка вже видала ряд церковних книжок та молитовників.
Волинь. – Рівне. – 1941. - 20 листопада.

У Харкові при міській управі створений Релігійний відділ, який очолив Г.Лебединський. Працівники відділу провели реєстрацію духовенства в місті, обстеження церков, фондів Харківської картинної галереї на предмет вилучення церковних речей. Уже на початку своєї діяльності відділ відкрито підтримував УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 39-40.

У Києві ВПЦР скликала нараду всіх православних конфесій Київщини, на якій було проголошено відродження УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (Короткий історичний довідник). – Полтава, 1999. — С 7.

м. Рим (Італія). Відбулася перша сесія Другого Ватиканського собору, під час якої були оприлюднені факти переслідування греко-католиків в Україні.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.413-414.

Чернівецький обком КПУ та обласна рада надіслали раді міністрів УРСР листа, в якому вказували, що за останні роки у Чернівцях закрито і переобладнано під різні приміщення 7 церков та інших будівель релігійного призначення. Вказуючи на закритий Кафедральний собор, розташований у центрі міста, обласні органи влади просили виділити 320 тис. рублів для переобладнання його під обласний історико-краєзнавчий музей.
Культурне життя в Україні. Західні землі. (Документи і матеріали). – Т.2. 1953-1966. – Л.,1996. – С.619-620.

Проходили святкування 60-літнього ювілею відродження УАПЦ в Україні та 30-літнього ювілею існування УГПЦ як самостійної митрополії в Канаді.
Український голос. – Вінніпег, Манітоба. – 1981. – 14 жовтня.

Рим. Розпочалися ювілейні святкування 90-ліття патріарха Йосипа Сліпого – голови Української католицької церкви. Центральні святкування відбулися в присутності самого ювіляра та багаточисельних представників УКЦ і прочан, що прибули з США, Канади, Англії, Франції, Німеччини, а також з інших країн та континентів.
Українське слово. – Париж. – 1982. – 4 березня.

Всесвітня антивоєнна акція “Хвиля миру”, проведення якої було прийнято на міжнародній конференцій “За заборону ядерної зброї”, що проходила в серпні у Токіо. Лише за один день 24 жовтня на території УРСР відбулося 24 тис. антивоєнних акцій, у яких взяли участь 11 млн. осіб.
Радянська Україна. – 1987. –17 жовтня, 25 грудня.

Здійснювалась широка петиційна кампанія за легалізацію УГКЦ. Протягом року органами КДБ СРСР виявлено 839 авторів і розповсюджувачів “матеріалів ворожого характеру”.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) – К., 2000. – С.536.

Українська автокефальна православна церква була офіційно зареєстрована і дістала рівні права серед інших релігійних конфесій в Україні.
Радянська Україна. – 1990. –21 жовтня.