Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Публікація постанови народного комісаріата освіти УСРР про вилучення з приміщень вищих шкіл символов релігійних культів та необов’язковість викладання предметів релігійного характеру.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 11 апреля.

Полтавська губернія. Створено групу „Жива церква”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

Одеса. З ініціативи керівників „Живої церкви” закриті монастирі.
Пролетарская правда, 1923, 11 апреля.

Відкрився ІІ Всеукраїнський помісний церковний собор. Прибуло 208 делегатів з різних регіонів України та від російського священного синоду. Порядок денний: про ставлення української православної церкви до постанов собору 1923 р. (про колишнього патріарха Тихона, про двошлюбність духовенства, про введення до церкви нового стилю літочислення); по “липківщину-самосвятство”; про українізацію церковного богослужіння, про сектантство; про чернецтво в монастирях України в сучасних державних і соціальних умовах; про майбутній Вселенський собор й ін. Учасники собору одноголосно прийняли рішення про автокефалію української церкви. Головою церкви обрано Харківського митрополита Пимена.
Коммунист, Харьков, 1925, 17 мая.

Надруковано лист одеського прелата ксьондза Крушинського, адресованого до всіх католицьких священиків України, із закликом припинити агітацію проти радвлади та розірвати зносини з Польщею.
Червоний кордон, 1925, 15 березня.

Катеринославський округ. Бабтиські проповідники та вчителі – члени „Спілки голландських вихідців менонітів” приступили до організації релігійних молодіжних гуртків „бабсомол”. Тільки в одному з районі було створено 10 гуртків „бабсомолу”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 52.

Цереводарівський район Мелітопольського округу. Бабтистські проповідники організували 6 релігійних гуртків, до яких залучили значну частину місцевої молоді.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Білоцерківський район Полтавського округу. В багатьох селах спостерігалися виступи жінок-членів релігійних громад за повернення церковнослужителям їхніх колишніх мешкань, відібраних сільськими владами для хат-читалень.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 53.

Львів, м. Митрополит А.Шептицький заснував Греко-католицьку богословську академію на зразок католицьких університетів.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422.

Київ, м. У системі ВУАН створено Інститут мікробіології та епідеміології (з 1930 р. – ім. Д.Заболотного; з 1963 р. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.Заболотного).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Ужгород. Єпископ Теодор Ромжа виголосив Великодні проповіді, в яких засудив насилля радянської влади та закликав віруючих до терпіння.
Мартирологія українських церков. Том ІІ. Українська католицька церква. Документи, матеріали, християнський самвидав України. – Торонто, Ба

Рим. Розпочалися ювілейні святкування 90-ліття патріарха Йосипа Сліпого – голови Української католицької церкви. Центральні святкування відбулися в присутності самого ювіляра та багаточисельних представників УКЦ і прочан, що прибули з США, Канади, Англії, Франції, Німеччини, а також з інших країн та континентів.
Українське слово. – Париж. – 1982. – 4 березня.

Львів. Після арешту і засудження Й. Терелі, головою “Ініціативної групи захисту прав віруючих і церкви” в Україні обрано Василя Кобрина.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С.527; Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна в

Здійснювалась широка петиційна кампанія за легалізацію УГКЦ. Протягом року органами КДБ СРСР виявлено 839 авторів і розповсюджувачів “матеріалів ворожого характеру”.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) – К., 2000. – С.536.

На Хмельниччині побував голова Української Автокефальної Православної Церкви патріарх Мстислав.
Голос України. - 1991. - 6 травня.