Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

„Музичне товариство імені Миколи Лисенка” у Львові закінчило спорудження власного будинку. Заняття у ньому розпочалися з 1.09.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 9. – С. 70.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Київ. Наказом гетьмана М.Василенко призначений міністром народної освіти та мистецтва.
Державний вістник. – 1918. – 20 серпня.

Одеса. Відкрито Народний музей. Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 –1927.
Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 139.

Харків. II Всеукраїнська нарада з питань освіти за участю 256 делегатів, метою якої було вироблення єдиної освітньої політики в Україні й “знищення залишків хитань на місцях та спроб повернення до спокійних, шаблонних форм роботи”. У центрі уваги делегатів було обговорення “Схеми освіти Української Соціалістичної Радянської Республіки”, що була розроблена в апараті Народного комісаріату освіти. У документі відбито прагнення державих органів створювати єдині великі системи народної освіти (суспільного виховання, професійно-технічної освіти, політико-просвітницької роботи). Тим самим Народний комісаріат освіти УСРР виробив курс на суспільне виховання (поза сім’єю) усіх дітей. Єдину трудову школу було визначено семирічною, на базі якої повинна була будуватися професійна освіта у вигляді професійно-технічних шкіл.
Третье Всеукраинское совещание по просвещению, 15 – 17 июня 1921 г.: Выдержки из материалов работ пленума и секций. Резолюции. – Х., 1922. – С. 7.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Київ. Створено театр-студію під керівництвом І. Чужого. Перша вистава – комедія В. Плетньова “”Неймовірно, але можливо”.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру (Хроніка) Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. – К., 1964. – В

Одеса. У приміщенні Всеробмиса (Всеросійської професійної спілки працівників мистецтв) вул. Пушкінська, 5 засновано Будинок працівників мистецтв, у приміщення якого влаштовані концертний зал, бібліотека, їдальня і театральне бюро.
Зритель, Одесса, 1922, № 5, август. – С. 6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про національне питання в школах. Харківському губвиконкому разом з Наркомосом УСРР доручалося провести зміни в постановці культурно-освітньої роботи в тих школах, “де був яскраво виражений національно-шовіністичний ухил”. Зокрема, налагодити популяризацію досягнень радянського ладу, радянської конституції та радянських діячів. Причому Наркомосу ставилося за обов’язок щомісячно надавати до ЦК КП(б)У звіти про пропагандистську роботу. Йому також пропонувалося підготувати звіт про українізацію школи для розгляду в керівних радянських органах.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 52.

План землевпорядкувальних робіт в Україні виконаний на 77 %. Землевпорядкуванням охоплено 3 млн. 190 тис. десятин селянських земель.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 19 декабря.

Харків. На початку серпня почав видаватися двотижневий журнал німецькою мовою „Ди ройте велт” тиражем 1 тис. 100 примірників.
ЦДАГО України, ф. 1., оп. 20, спр. 1841, арК. 16.

Харків. Окрвиконком постановив звільнити від плати за навчання всіх учнів шкіл соціального виховання незалежно від їх соціального стану.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 4 жовтня.

Харків. В Державному драматичному театрі ім.. І. Франка відбулася прем’єра вистави “Коронний злодій” за Х. Бергстедтом. Режисер Г. Юра. Художник М. Драк. Перший виступ В. Петера в заголовній ролі.
Бернацьк Р.П., Бурмістренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура. Наук. Міжвідомчий щорічник, 1964. —

Повідомлялося, що Харківська губернська інспекція наросвіти виявила 5 підпільних приватних шкіл. Їх керівників залучено до судової відповідальності.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 лютого.

Харків. В Українському народному театрі відбулася прем’єра вистави П. Саксаганського “Присталі”. Саксаганський в ролі Зіхеля //
Бернацька Р.П., Бурмістренко С.Л. 50 років українському радянському драматичному театру (хроніка) // Театральна культура. Міжвід. Наук. Щорічн

Полтавський окрвиконком передав у довічне користування родині письменника В. Короленка будинок, де він жив і працював. Утримання будинку як історичної пам’ятки покладалося на відділ місцевого господарства.
Правда, Москва, 1925, 20 августа.

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але