Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

м. Севастополь. Відкрито морський кадетський корпус (Морской корпус имени Е.И. Высочества Наследника Цесаревича и Великого Князя Алексия Николаевича).
Крымский вестник. – 1916. – № 256, 5 жовтня.

Житомир. Заснування Українського музею.
Наше минуле. – 1918. - № 1–- 2. – С.20

Київ. Відкриття Товариством “Художній екран” студії екранного мистецтва у приміщенні кінотеатру “Новий театр” (Хрещатик, №36). На урочистому відкритті були присутні представники літературно-мистецьких кіл. У пресі її називали “перша серйозна підготовча школа з метою створення кадрів культурних діячів екрану”.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С. 187.

Ромни, Полтавська губернія. Урочисте відкриття першого в Україні пам’ятника Т.Шевченку. Пам’ятник було споруджено з ініціативи місцевої “Просвіти” за проектом І.Кавалерідзе. В урочистому святі взяли участь мешканці міста, представники громадських організацій, урядова делегація та особистий представник гетьмана осавул Бловатний, який поклав до монументу вінок від гетьмана і виголосив промову. Відродження. – 1918. – 30 жовтня.
Державний вістник. – 1918. - 2 листопада.

Кам’янець-Подільський. Приїзд з Києва відомої артистки Н.Дорошенко. Вона клопоталася про надання урядової допомоги Українському художньому театру в Києві, у якому об’єдналися режисери та актори колишніх державних театрів Г.Юра, П.Саксаганський, Г.Борисоглібська, Є.Сидоренко, Б.Левченко та ін. Уряд ухвалив рішення про матеріальну допомогу театру.
ЦДАВО України. Ф.1113. — Оп.1. — Спр.7. — Арк.21; Там само. — Спр.9. — Арк.19.

Відень. Міністерство освіти УНР заснувало педагогічну місію з метою організації друкування підручників для національної школи. Уряд УНР виділив на цю справу близько 1 млн. австрійських крон. Очолив місію відомий український письменник і педагог А.Крушельницький.
Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище. — К., 1996. — С. 137.

Київ. Створення Інституту народного господарства.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф.. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 341.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Харків. Згідно з рішенням ІІІ Всеросійського з’їзду профспілок працівників освіти та мистецтва Тимчасове Південбюро цих спілок, обране на всеросійському з’їзді, розпочало в УСРР роботу по об’єднанню цих спілок у єдиній професійній спілці. Реорганізація профспілкового управління проводилася відповідно до змін в апараті Наркомосу УСРР – ліквідації спеціального главку по керівництву справами мистецтва.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. За наказом наркома освіти Г. Гринька на 5 діб заарештовано редактора журналу “Театральные Известия” за розміщення у №4 часопису “матеріалів бульварного характеру, що рекламували вульгарну фото-кіно драму”. Редакцію журналу попереджено про арешт усього колективу у випадку повторення таких хиб.
Коммунист, Харьков, 1921, 29 октября.

Київ. Вийшло перше число вечірньої газети.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 30 жовтня.

Харків. Відкрився І Всеукраїнський з’їзд губернських видавництв УСРР, скликаний з метою з’ясування ролі Державного видавництва України (Держвидав) в умовах нової економічної політики. Порядок денний визначався декретами радянської влади про єдиний план розподілу творів друку, про приватні видавництва, про фінансове становище Держвидаву. Обговорено доповідь Держвидаву та доповіді з місць.
Коммунист, Харьков, 1921, 29 октября.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Харків. Відбулася нарада завідувачів губернськими відділами професійної освіти. Порядок денний: виступи з місць; становище професійної освіти в УСРР та її перспективи; про органи й методи управління професійної освітою; про постачання та фінансування; про загальноосвітню школу; про зв’язок професійної освіти з соціальним вихованням; про школи та будинки робітничої молоді; пролетаризація школи; про підготовку наукових працівників і викладачів вузів; про методи роботи; про позашкільну професійну освіту.
Путь просвещения, Харьков, 1922, № 7-8, С. 205.

Ізюм Харківської губернії. Відкрито сільськогосподарську професійну школу. Пролетарская
Правда, Киев, 1922, 14 октября.

Київ. У другому театрі УСРР ім. В. Леніна відбулася прем’єра вистави “Юлій Цезар” В. Шекспіра.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру. (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966

Київ. У Державному народному театрі розпочалися гастролі П. Саксаганського. У репертуарі: “Наталка Полтавка” І. Котляревського, “Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського, “Чорноморці”, “Зимовий вечір”, “Сорочинський ярмарок” М. Старицького, “Суєта” І. Карпенко-Карого.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру. (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966

Харків. Секретаріат ЦК КП(б)У прийняв постанову про Кам’янець-Подільські ВИШі. Постановлено надіслати на робітфак Інституту сільського господарства 50 слухачів-комуністів, які запізнилися до строку прийому до робітфаків Харкова та Києва. Відхилено пропозицію про переведення з Кам’янця вишів (інститутів народної освіти та сільського господарства). Запропоновано Наркомосу провести підбір і заміну професорів в вишах. Доручено організаційно-інструкторському відділу надіслати надійного секретаря осередку КП(б)У для кам’янецьких вишів, а Учрозподілу – освіченого працівника для керівництва гуртковою та клубної роботою по політосвіті в вишах, а Наркомосу – забезпечити виші комплектом марксистської літератури.
ЦДАГО України, ф. 1, оп.7, спр. 20, арК. 32.