Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Прийнято ухвалу всенародного українського віча про створення Комітету національної гідності. Основною метою заснованої інституції було вирішення питання про перенесення останків великих синів українського народу з чужини до Києва і поховання Івана Мазепи у Софійському соборі.
Відродження. – 1918. – 11 липня.

Київ, Одеса, Харків. Працювали курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Київ. Останній день роботи “Нового театру “Дім інтермедій”. Після гастролей у Криму в столиці цей театр більше не працював.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.267.

Полтава. Повідомлення про відкриття з нового 1918–1919 н.р. Вищої педагогічної школи. Новий навчальний заклад створювався з метою забезпечити можливість здобути вищу освіту сільським вчителям та іншим працівникам села.
Нова рада. – 1918. – 23 червня.

Полтава. Повідомлення про одержання Першою українською гімназією статусу державної і набір на новий навчальний рік учнів-українців до усіх восьми класів закладу.
Нова рада. – 1918. – 23 червня.

Єлисаветград. Помер відомий український діяч генерал Микола Федорович Федоровський. Будучи подвижником української культури, він організував перші аматорські вистави, де розпочалася творчість М.Кропивницького, І.Карпенка-Карого, заснував міське Товариство грамотності та ремісничу школу.
Нова рада. – 1918. – 26 червня.

Гомель. Відкриття українського театру.
Нова рада. – 1918. – 26 червня.

Одеса. Відбувся губернський вчительський з’їзд, який виявив різні політичні уподобання у педагогічному середовищі.
Одеський коммунист. — 1919. — 24 июня.

У Києві створено державну хорову капелу ім. М.Лисенка під керівництвом Я.Калишевського. Комісаром капели був М.Леонтович.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917–1920 рр.). — С. 258..

Київ. Ухвалення РНК УСРР декрету про націоналізацію Київського міського музею і музейних збірок В.М.Ханенко та О.Г.Гансена.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 26 июня.

Харків. Згідно з наказом Реввійськради Південно-Західного фронту при харківському військовому комісаріаті відкрито “школу червоних старшин” на 200 курсантів. Навчання велося українською мовою. При школі створено комісію для вироблення військової термінології та перекладу на українську мову військових статутів, постанов та підручників.
Вісти ВУЦВК Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. – 1920. – 23 червня.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Київ. Етнографічна секція Українського наукового товариства, що проводила науково-дослідну роботу по збиранню і вивченню етнографічних матеріалів, увійшла до складу Української академії наук на правах самостійної комісії. Голова – А. Лобода.
Этнография, 1926, № 1-2.- С. 202.

Харків. Відбулася ІІІ Всеукраїнська нарада по освіті. Порядок денний: доповідь Наркомосу УСРР; про політико-освітню роботу в Червоній армії; доповіді з місць; про взаємини з КСМУ.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 18, 29 червня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Харків. Драматичний театр (колишній Міський) здано в оренду Н. Синельникову і А. Аскаріну. До трупи театру на майбутній театральний сезон запрошено петроградську артистку Олександрійського театру Тіме і одеських – Л. Самборську та К. Вєдєнєєву.
Зритель, Одесса, 1922, № 1. – С. 9.

Одеса. Повідомлялося про створення “Товариства іногородніх художників”. Серед його засновників – Окроянц, Суворов, Дебальда, Фройман, Бассоміні. Право членства надано особам з вищою художньою освітою. Мета товариства – організація взаємодопомоги та пропаганда образотворчого мистецтва. За участю місцевих митців товариство навесні відкрило першу виставку й підготувало другу.
Зритель, Одесса, 1922, № 2. – С. 5.

Харків. Всеукрвидав розпочав видання повного зібрання творів В. Короленка. Зритель, Одесса, 1922, № 2. – С. 5.
Зритель, Одесса, 1922, № 1, 23 июнь. – С.6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про політичні виступи професури. Наркомосу УСРР доручалося послідовно проводити затверджений ним порядок одноосібної відповідальності ректорів і деканів разом з політкомами за роботу інститутів та факультетів. Південбюро ВЦРПС пропонувалося дати по професійній лінії директиву про контроль за діяльністю секцій наукових працівників при спілці працівників освіти, особливо в Харкові, Києві, Катеринославі, Одесі та Кам’янець-Подільському. Місцевим організаціям КП(б)У ставилося за обов’язок закріпити всіх студентів-комуністів за партосередками вишів і не відволікати їх від роботи у вишах партійними мобілізаціями та відрядженнями. Оргбюро ЦК КП(б)У належало провести перекидання групи студентів комуністів Харківського технологічного інституту в Катеринославський гірничий інститут, а Наркомосу – планове перекидання у всіх вишах тих професорів, які „вносили найбільший розклад в академічне життя”, звертаючи особливу увагу на оновлення викладацько-професорського складу Кам’янець-Подільського університету. Причому губкоми КП(б)У мали стежити за тим, щоб господарські та інші органи не заважали кадровим пересуванням. При ліквідації опозиційних виступів професорів Наркомосу та ДПУ пропонувалося діяти злагоджено, взаємно інформуючи одне одного, застосовуючи як один із репресивних заходів проти активістів – висилку їх за кордон.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 29, арк. 98-98 зв.