Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві правління Київського товариства фотографів-аматорів "Даггер" проводило 7-му екскурсію по р. Дніпро у м. Ржищів.
Рада. – 1913. – № 84. – С.2.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Львів. Повідомлення про те, що польські власті наклали заборону на поширення та передплату в Галичині трьох українських часописів – американських “Свободу”, “Молот” та “Літературно-науковий збірник” – за тенденційне висвітлення політики польської держави.
Вперед (Львів). – 1920. – 15 квітня.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.

Харків. При секторі мистецтв Головполітосвіти створено бюро художньої критики.
Бернацька Р.П., Бурмістренко С.Л. 50-років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура: Науковий міжвідомчий щорічник.

Одеса. Вийшов перший номер журналу “Театруда” (існував до червня 1921 р.).
Бернацька Р.П., Бурмістренко С.Л. 50-років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура: Науковий міжвідомчий щорічник.

Харків. Виставою Ж. Ромена “Армія в місті” відкрито Російський героїчний театр (художній керівник – Г. Авралов, художник – Ю. Магнер).
Бернацька Р.П., Бурмістренко С.Л. 50-років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура: Науковий міжвідомчий щорічник.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Відкрилася Всеукраїнська конференція працівників вищої школи. Порядок денний: доповідь українського управління вишами; організаційні питання; про навчально-наукову роботу; про політосвітню роботу; про постачання вишів.
Коммунист, Харьков, 1921, 15 апреля.

Харків. Головполітосвіта Наркомосу затвердила статут Будинку творчості ім. Т. Шевченка як центру об’єднання працівників літератури та мистецтв.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 20 квітня.

Харків. Секція дитячих будинків розробила план організації усних літературних альманахів у дитячих будинках, які готувалися б вихованцями цих будинків.
Коммунист, Харьков, 1921, 15 апреля.

Вінниця Подільської губернії. Відкрито Палац матері і дитини ім. 8-го березня.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 15 квітня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Київ. Створено бюро Істпарату.
Пролетарская революція, 1922, № 1, С. 535.

Одеса. Створено бюро Істпарту.
Пролетарская революция, 1922, № 7, С. 247.

Тарнов, Польща. Відбулася ІV Міжнародна студентська конференція, проведена з метою з’ясування становища студентства в окремих країнах та організації допомоги студентству радянської Росії. Було поставлено питання про надання допомоги українському, російському, вірменському, грузинському та єврейському студентству. За ініціативою української делегації з ЧСР у складі В. Орлецького і Лемешко, було запропоновано надавати допомогу українському студентству через Українську академічну громаду в Празі.
Громадський вісник, Львів, 1922, 29 червня.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову про обкладання державних столичних театрів 30 %податком з касового збору на користь губвиконкому.
Коммунист, Харьков, 1922, 15 апреля.

Харків. Губвиконком встановив театральний податок для приватних театрів у розмірі 30 % з доходу, для цирку – 25, для драмтеатрів – 10, опери, оперетки і комедії – 5, „Червоного факелу” – 5, кіно – 20 відсотків. Зовсім звільнено від податку Робітничий будинок, Будинок залізничників, Мусурі (вистави української трупи) і Малий драматичний театр (за умовою постанови українських вистав). Ніякими іншими податками, крім 10 податку на користь голодуючих, театри не повинні були обкладатися.
Коммунист, Харьков, 1922, 15 апреля.