Інститут історії України Національна академія наук України

Прийнято ухвалу всенародного українського віча про створення Комітету національної гідності. Основною метою заснованої інституції було вирішення питання про перенесення останків великих синів українського народу з чужини до Києва і поховання Івана Мазепи у Софійському соборі.
Відродження. – 1918. – 11 липня.

Київ, Одеса, Харків. Працювали курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Одеса. Відбувся губернський вчительський з’їзд, який виявив різні політичні уподобання у педагогічному середовищі.
Одеський коммунист. — 1919. — 24 июня.

У Києві створено державну хорову капелу ім. М.Лисенка під керівництвом Я.Калишевського. Комісаром капели був М.Леонтович.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917–1920 рр.). — С. 258..

Харків. Опубліковано Статут про агітаційні пункти при відділах народної освіти. Головне завдання агітпунктів полягало у “сприянні обороні Радянської республіки від контрреволюційного польсько-петлюрівського наступу”. Зазначено, що робота агітпунктів повинна вестися переважно серед селянства.
Вісти ВУЦВК Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. – 1920. – 20 червня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про скорочення формату газет та перехід на видання газет з двох сторінок. Чотири полоси зберігалися лише для центральних газет. Видання газети “Пролетарий” тимчасово припинялося.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 305.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Київ. Етнографічна секція Українського наукового товариства, що проводила науково-дослідну роботу по збиранню і вивченню етнографічних матеріалів, увійшла до складу Української академії наук на правах самостійної комісії. Голова – А. Лобода.
Этнография, 1926, № 1-2.- С. 202.

Харків. Відбулася ІІІ Всеукраїнська нарада по освіті. Порядок денний: доповідь Наркомосу УСРР; про політико-освітню роботу в Червоній армії; доповіді з місць; про взаємини з КСМУ.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 18, 29 червня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Харків. Драматичний театр (колишній Міський) здано в оренду Н. Синельникову і А. Аскаріну. До трупи театру на майбутній театральний сезон запрошено петроградську артистку Олександрійського театру Тіме і одеських – Л. Самборську та К. Вєдєнєєву.
Зритель, Одесса, 1922, № 1. – С. 9.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову про обкладання вистав і масових розваг, що організовувалися, експлуатувалися або керувалися органами Наркомосу, податком у розмірі не більше 30 % від коштовності квитків на ці заходи. Кошти, зібрані з театральних вистав, у рівних частках розподілялися на потреби голодуючих, РСЧА та для поповнення місцевого бюджету. Збір з кіноквитків встановлювався у змішаній грошово-натуральній формі – 2/3 у грошовій формі на користь голодуючих і 1/3 – у натуральній, у вигляді безкоштовних квитків для РСЧА.
ЗУ України, 1922, № 27, Ст. 429.

Харків. Укрдержплан ухвалив план створення Всеукраїнської державної Чорноморсько-Азовської промислово-наукової станції, що мала вивчати умови рибальства та розробляти заходи щодо покращення рибальського промислу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 червня.

Одеса. Повідомлялося про створення “Товариства іногородніх художників”. Серед його засновників – Окроянц, Суворов, Дебальда, Фройман, Бассоміні. Право членства надано особам з вищою художньою освітою. Мета товариства – організація взаємодопомоги та пропаганда образотворчого мистецтва. За участю місцевих митців товариство навесні відкрило першу виставку й підготувало другу.
Зритель, Одесса, 1922, № 2. – С. 5.

Харків. Всеукрвидав розпочав видання повного зібрання творів В. Короленка. Зритель, Одесса, 1922, № 2. – С. 5.
Зритель, Одесса, 1922, № 1, 23 июнь. – С.6.

Харків. При ВУЦВК відкрито курси української мови для співробітників центральних державних установ.
Пролетарская правда, Киев, 1923, 22 июня.

План землевпорядкувальних робіт в Україні виконаний на 77 %. Землевпорядкуванням охоплено 3 млн. 190 тис. десятин селянських земель.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 19 декабря.

Харків. Окрвиконком постановив звільнити від плати за навчання всіх учнів шкіл соціального виховання незалежно від їх соціального стану.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 4 жовтня.

Харків. В Державному драматичному театрі ім.. І. Франка відбулася прем’єра вистави “Коронний злодій” за Х. Бергстедтом. Режисер Г. Юра. Художник М. Драк. Перший виступ В. Петера в заголовній ролі.
Бернацьк Р.П., Бурмістренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура. Наук. Міжвідомчий щорічник, 1964. —