Інститут історії України Національна академія наук України

м. Севастополь. Відкрито морський кадетський корпус (Морской корпус имени Е.И. Высочества Наследника Цесаревича и Великого Князя Алексия Николаевича).
Крымский вестник. – 1916. – № 256, 5 жовтня.

Житомир. Заснування Українського музею.
Наше минуле. – 1918. - № 1–- 2. – С.20

Київ. Відкриття Товариством “Художній екран” студії екранного мистецтва у приміщенні кінотеатру “Новий театр” (Хрещатик, №36). На урочистому відкритті були присутні представники літературно-мистецьких кіл. У пресі її називали “перша серйозна підготовча школа з метою створення кадрів культурних діячів екрану”.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С. 187.

Кам’янець-Подільський. Приїзд з Києва відомої артистки Н.Дорошенко. Вона клопоталася про надання урядової допомоги Українському художньому театру в Києві, у якому об’єдналися режисери та актори колишніх державних театрів Г.Юра, П.Саксаганський, Г.Борисоглібська, Є.Сидоренко, Б.Левченко та ін. Уряд ухвалив рішення про матеріальну допомогу театру.
ЦДАВО України. Ф.1113. — Оп.1. — Спр.7. — Арк.21; Там само. — Спр.9. — Арк.19.

Відень. Міністерство освіти УНР заснувало педагогічну місію з метою організації друкування підручників для національної школи. Уряд УНР виділив на цю справу близько 1 млн. австрійських крон. Очолив місію відомий український письменник і педагог А.Крушельницький.
Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище. — К., 1996. — С. 137.

Київ. Створення Інституту народного господарства.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф.. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 341.

Кам’янець-Подільський. Вийшов перший номер “Вістника цивільного управління”.
Слово (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 27 жовтня.

Кам’янець-Подільський. Населенню міста наказано обов’язково здати властям більшовицьку літературу агітаційного змісту – усі більшовицькі накази, оголошення і плакати, а також часописи і твори ворожого самостійності УНР змісту.
Слово (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 27 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Харків. Відбулася нарада завідувачів губернськими відділами професійної освіти. Порядок денний: виступи з місць; становище професійної освіти в УСРР та її перспективи; про органи й методи управління професійної освітою; про постачання та фінансування; про загальноосвітню школу; про зв’язок професійної освіти з соціальним вихованням; про школи та будинки робітничої молоді; пролетаризація школи; про підготовку наукових працівників і викладачів вузів; про методи роботи; про позашкільну професійну освіту.
Путь просвещения, Харьков, 1922, № 7-8, С. 205.

Ізюм Харківської губернії. Відкрито сільськогосподарську професійну школу. Пролетарская
Правда, Киев, 1922, 14 октября.

Київ. У другому театрі УСРР ім. В. Леніна відбулася прем’єра вистави “Юлій Цезар” В. Шекспіра.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру. (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966

Київ. У Державному народному театрі розпочалися гастролі П. Саксаганського. У репертуарі: “Наталка Полтавка” І. Котляревського, “Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського, “Чорноморці”, “Зимовий вечір”, “Сорочинський ярмарок” М. Старицького, “Суєта” І. Карпенко-Карого.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру. (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про платність у школах соціального виховання. Зважаючи на недостатність коштів Наркомосу, губвиконкомам було тимчасово надано право на введення плати за навчання в школах соціального виховання, але за умовою дотримання класового принципу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 30, арк. 85.

Харків. При комерційному відділі Укрзовнішторгу організовано музей мистецьких виробів, який складався із трьох відділів: кустарних, антикварних виробів і філателії. Експонати кустарних виробів служили наочними зразками товарів, що пропонувалися для експорту.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1922, 22 жовтня.

Харків. РНК УСРР затвердила статут Українського державного інституту дослідної хімії.
ЗУ України, 1923, Від. ІІ, № 15, № 79, Ст. 78.

План землевпорядкувальних робіт в Україні виконаний на 77 %. Землевпорядкуванням охоплено 3 млн. 190 тис. десятин селянських земель.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 19 декабря.