Інститут історії України Національна академія наук України

Головнокомандуючим Південно-Західним фронтом генерал-ад’ютантом М.Ю.Івановим остаточно роз’яснено долю Університету святого Володимира: у Києві мав залишитися медичний факультет (разом з Медичним жіночим інститутом), інші ж три факультети (разом з Вищими жіночими курсами) підлягали евакуації у Саратов.
Киевская мысль. – 1915. – 6 сентября. – С. 2.

Землевласник Полтавської губернії п. В. Шемет звернувся до попечителя київського навчального округа з проханням відкрити у Лубнах гімназію з українською мовою навчання, однак той відхилив його. У відповідь В. Шемет звернувся до графа П.Н. Ігнатьєва.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 115.

Київ. Відбувалися переговори директора німецького Королівського музею старовини доктора Віганда й дослідника Ольвії, Тіри і Березані, колишнього професора Новоросійського університету Штерна з Головним управлінням мистецтва та національної культури щодо фахової та фінансової допомоги німецьких вчених в організації розкопок Ольвії в обмін на передачу половини знайдених в ході досліджень пам’яток до німецький музеїв. Головне управління мистецтва та національної культури відхилило таку співправцю, оскільки було категорично проти вивозу національних реліквій за межі України.
Наше минуле. – 1918. – № 1- 2. – С.198.

У серпні-вересні вперше у Києві в Інтимному театрі виступав з концертами Леонід Утьосов.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.241.

Київ. Лист міністра народної освіти і мистецтва М.Василенка до міністра внутрішніх справ І.Кістяківського і голови Ради міністрів Української Держави Ф.Лизогуба з наполяганням на необхідності вжити негайних заходів для збереження наукових скарбів Криму і заборони розкопок без дозволу відповідних інституцій.
Відродження. – 1918. – 25 вересня.

Харків. Відкриття єврейського радянського театру “Унзер Вінкль” (“Наш куточок”), створеного групою письменників і театральних діячів. Репертуар складався з творів Шолом-Алейхема, Ш.Аша, Д.Пінського, П.Гіршбейна, інсценівок оповідань А.Аверченка.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.308..

Повідомлення про скасування, відповідно до циркуляру з Ростова, з вересня у київських школах предметів українознавства. Українська мова залишалася як необов’язковий предмет.
Рада. — 1919. — 5(18) вересня.

Делегація від українських шкіл (1, 2, 3, 4 київські українські гімназії та ін.) відвідала попечителя Київського учбового округу проф. Є.Спекторського. Їй було заявлено, що українські школи можуть працювати, але вони не отримають державного фінансування. Оскільки українське військо є політичним ворогом білогвардійського режиму, влада відмовляється утримувати українську освіту.
Рада. — 1919. — 6(19) вересня.

Повідомлення про рішення київської “Просвіти” відкрити бібліотеку в одній з залів Українського клубу. За радянської влади у приміщення клубу була влаштована їдальня.
Рада. — 1919. — 5(18) вересня.

Збори українських учителів Катеринослава винесли постанову–протест проти наказу генерала В.Май–Маєвського щодо українських шкіл.
Україна. — 1919. — 30 вересня.

За ініціативою Головного управління мистецтв і національної культури УНР організовано кінематограф для українського війська.
Українське слово. – 1920. – 8 вересня.

Тарнув (Польща). Повідомлення про вихід першого номера літературно-політично-гумористичного журналу українського козака “Україна”.
Українське слово (Станіславів). – 1920. – 18 вересня.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Одеса. На Першій державній кінофабриці Всеукраїнського фото-кіно управління знято фільм “Оповідання про сьомих повішених” за однойменною повістю романом Л. Андрєєва (режисер П. Чардін, оператори Г. Дробін, О. Грінберг, Є. Капитта). У фільмі знімалися Д. Читорина, Б. Лоренца, М. Салтикова, С. Ценіна, Б. Лоренца, П. Інсаров та інші.
Зритель, Одесса, 1922, № 7, сентябрь. – С. 6.

Харків, Одеса, Катеринослав, Бахмут. Організовано тимчасові оргбюро Пролеткульту.
Театр, литература, музыка, балет, живопись, кино. – Харьков, 1922, № 1, 9 сентября. – С. 14.

Харків. Створено видавництво “Пролетар”.
Киев, Энциклопед. справочник. – С. 448.

Київ. Створено обласний історичний архів.
Борьба классов, 1936, № 1-2, С. 207.

Київ. З ініціативи театрального товариства на чолі з Б. Романицьким і Р. Корольчуком створено новий драматичний театр. 12 січня 1923 р. театру присвоєно ім’я М. Заньковецької.
Киев, Энциклопед. справочник. – С. 443.