Інститут історії України Національна академія наук України

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

В УНР відзначали День пам’яті Тараса Шевченка. За наказом уряду було відмінено навчання в освітніх закладах, припинена робота державних та громадських установ, в усіх церквах відслужена Служба Божа, проводилися урочисті лекції та вечори.
ЦДАВО України. Ф.538. – Оп.1. – Спр.72. – Арк.2; Життя Поділля. – 1919. – 12 березня.

У Києві відбулось Шевченківське свято, організатором якого виступив комітет, складений з представників українських організацій. Гроші на проведення дали українські банки та кооперативи. Було проведено 5 дитячих ранків, 2 вечірні вистави у театрах, панахида у Софійському соборі, де співали українські хори. Як додаток до газети “ Известия Временного робоче –крестьянского правительства Украины“ вийшла одноденна газета “Тарасове свято”.
Боротьба. — 1919. — 16 березня.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Начальником Подільської округи видано наказ з забороною грати і співати гімн “Боже, царя храни” і “Коль славен”. Жандермерія міста не повинна була перешкоджати виконанню гімна “Ще не вмерла Україна”.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 31 березня

Київ, Харків. Урочисте вшанування річниці смерті Т. Шевченка.
Борьба (Харків). – 1920. – 11 березня; Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и ма

Полтава. У залі музичного училища відбувся концерт симфонічного оркестру під керівництвом А. Єрофєєва, присвячений роковинам Лютневої революції та пам’яті Т. Шевченка. Виконувались “Українська симфонія” Калачевського та увертюри “Жирондист” і “Робесп’єр” Літольфа.
Радянська влада (Полтава). – 1920. – 11 березня.

Відень (Австрія). На загальних зборах українських авіаторів, що перебувають за кордоном, вирішено заснувати Український Національний аероклуб. Організаційну раду очолив Г. Гасенко – авіатехнік, колишній український посол в Румунії.
Вперед (Львів). – 1920. – 11 березня.

Житомир, Волинської губернії. Волинський губревком видав наказ, яким зобов’язав усіх осіб, які утримують театри, влаштовують концерти, лекції, літературні вечори, подавати програми заходів, що організовуються, на попередній перегляд підвідділу мистецтв Волинського губнаросвіти. Невиконання наказу каралося у судовому порядку.
Приложение к газете Известия Волынского губернского революционного комитета. – 1920. – 21 марта.4.

Софія (Болгарія). Вшанування пам’яті Т.Шевченка. В урочистостях взяли участь болгарський народний поет Вазов, професор Н.Д. Шишманов, члени української місії та українська громада в Софії.
Вперед (Львів). – 1920. – 11 квітня.

Харків. Відкрито першу художню виставку сектору мистецтв Головполітосвіти УСРР. Серед учасників виставки Л. А. Блок, С.М. Прохоров, О.К. Сімонов і О.В. Хвостенко-Хвостов.
Культурная жизнь в ССР, 1917-1927: Хроника. – М., 1975. – С. 264.

Східна Галичина. В Українській радикальній партії відбувся розкол. Виокремилося три групи. Лідер однієї з груп Яцків заснував журнал „Рідний Край”, лідер іншої - Дем’янчук приступив до видання журналу „Основи”. Центристська група, очолювана ЦК, засудила розкольників і виступила проти переговорів Данилевича з польським міністром Вітосом. ЦК вирішив видавати газету „Громадський голос”, але польський уряд заборонив її видання.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 марта.

Київ. Солом’янський районний комітет КП(б)У прийняв постанову про заснування залізничного робітничого університету ім. Паризької комуни. Мета університету – підготовка кадрів радянських та партійних працівників, а також проведення лекційно-пропагандистської роботи серед робітників Солом’янського району та Київської залізниці.
Киевский пролетарий, Киев, 1921, 11 марта.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про придбання для державних музеїв у приватних осіб церковних цінностей”. Оголошено зібрання пам’яток мистецтва й давнини, що мали важливу історичну та художню цінність, народним добром і встановив їх передачу Всеукраїнському комітету охорони пам’яток мистецтва, давнини і природи та його відділам на місцях.
Культурне будівництво в Українській РСР, 1917-1959. – К., 1959. –Т. 1. – С. 109-110

Харків. Зважаючи на незначні тиражі газет, підготовлено до відкриття Центральний читальний газетний зал, що мав обслуговувати червоноармійців, членів профспілок і селян, що приїжджали до столиці. Час роботи залу встановлено з 9 до 23 години. Вхід – за пред’явленням посвідчень, які підтверджували приналежність до категорії осіб найманої праці. При залі організовувалися довідкова бібліотека, виставки нових видань, останніх новин УКРОСТА (Російське радіотелеграфне агентство в Україні) та виставки музейно-виставочної секції політосвіти губернської наросвіти.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 марта.

Харків. У залі Центрального показового червоноармійського клубу „Грядуще” відбувся урочистий вечір, присвячений пам’яті Т. Шевченка.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 марта.

Коломия, Східна Галичина. Повідомлялося про смерть І. Біберовича – видатного українського артиста, директора театру „Руська бесіда у Львові” з 1881 р.
Коммунист, Харьков, 1921, 11 марта.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Харків. Наркомзаксправ УСРР налагодив видавництво своїх друкованих органів – „Щоденного бюлетеня» і «Вісника НКЗС”.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 1 березня.