Інститут історії України Національна академія наук України

Прийнято ухвалу всенародного українського віча про створення Комітету національної гідності. Основною метою заснованої інституції було вирішення питання про перенесення останків великих синів українського народу з чужини до Києва і поховання Івана Мазепи у Софійському соборі.
Відродження. – 1918. – 11 липня.

Київ. Повідомлення про наказ міністра народної освіти М.Василенка видавати атестати про середню освіту нового зразка. Свідоцтво мало бути написане двома мовами: основною – українською та російською. Видавати атестати старого взірця заборонялося.
Нова рада. – 1918. – 5 червня.

Ростов-на-Дону. Відкриття курсів української мови. Ініціатором організації навчання виступила місцева “Просвіта”. Керував курсами відомий український поет Микола Вировий.
Нова рада. – 1918. – 5 червня.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Одеса. Відбувся губернський вчительський з’їзд, який виявив різні політичні уподобання у педагогічному середовищі.
Одеський коммунист. — 1919. — 24 июня.

У Києві створено державну хорову капелу ім. М.Лисенка під керівництвом Я.Калишевського. Комісаром капели був М.Леонтович.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917–1920 рр.). — С. 258..

Харків. Декрет РНК УСРР про проведення реєстрації усіх осіб з вищою юридичною освітою, які раніше працювали у судових, військово-судових установах і адвокатурі. Взяті на облік фахівці направлялися на роботу в установи народного комісаріату юстиції.
Вісти ВУЦВК Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. – 1920. – 26 червня.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Київ. Етнографічна секція Українського наукового товариства, що проводила науково-дослідну роботу по збиранню і вивченню етнографічних матеріалів, увійшла до складу Української академії наук на правах самостійної комісії. Голова – А. Лобода.
Этнография, 1926, № 1-2.- С. 202.

Харків. Бюро художньої критики оголосило цикл диспутів про проблеми мистецтва, й, насамперед, театрального будівництва на прикладі діяльності місцевих театрів. Перший диспут присвячено обговоренню творчості Героїчного театру (за участю театральних діячів і критиків, та наркомосу Г. Гринька), а другий – Державного оперного театру (по доповіді керівника балетної студії П. Познякова „Про сучасний танець”).
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 5 червня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Харків. Драматичний театр (колишній Міський) здано в оренду Н. Синельникову і А. Аскаріну. До трупи театру на майбутній театральний сезон запрошено петроградську артистку Олександрійського театру Тіме і одеських – Л. Самборську та К. Вєдєнєєву.
Зритель, Одесса, 1922, № 1. – С. 9.

Харків. Відбувся І Всеукраїнський з’їзд робітничих факультетів. Прибуло 45 делегатів від робітфаків, викладачів вузів, Головпрофосу, ЦК КСМУ, Південбюро ВЦРПС. Порядок денний: доповідь про завдання й досягнення робітфаків; інформація з міст; положення про робітфаки; матеріальне становище робфаківців; постанова викладання на робітфаках; політосвітня робота серед робітфаківців.
Студент революції . – 1923. – №6. – С. 101-103.

Харків. Відбувся І Всеукраїнський з’їзд робітничих факультетів. Прибуло 45 делегатів від робітфаків, викладачів вузів, Головпрофосу, ЦК КСМУ, Південбюро ВЦРПС. Порядок денний: доповідь про завдання й досягнення робітфаків; інформація з міст; положення про робітфаки; матеріальне становище робітфаківців; постанова викладання на робітфаках; політосвітня робота серед робітфаківців.
Студент революції , 1923, № 6, С. 101-103.

План землевпорядкувальних робіт в Україні виконаний на 77 %. Землевпорядкуванням охоплено 3 млн. 190 тис. десятин селянських земель.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 19 декабря.

Одеса. На Першій державній кінофабриці Всеукраїнське кіно-фото управління завершено зйомку кінофільмів „Укразія” за сценарієм М. Борисова і Г. Стабового (режисер П. Чардинін) і „Лісовий звір” за сценарієм Д. Бузька (режисер А. Лундін).
Коммунист, Харьков, 1924, 1 июня.

Прага, ЧСР. Відкрився з’їзд слов’янських етнографів і географів. Українське Наукове товариство ім. Шевченка у Львові представляли К. Студинський та І. Раковський.
Діло, Львів, 1924, 8 червня.

Харків. Окрвиконком постановив звільнити від плати за навчання всіх учнів шкіл соціального виховання незалежно від їх соціального стану.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 4 жовтня.