Інститут історії України Національна академія наук України

Українська трупа Кармелюка – Каменського (бл. 50 чол., у тому числі й оркестр), яка останні роки грала у містах Сибірі та Далекого Сходу, закінчивши зимовий сезон у Владивостоці, відбула гастрольний тур по Японії, зокрема у м. Нагасакі, Токіо та ін.
Украинская Жизнь. – № 6. – С. 73.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Київ. Крайовий (обласний) з’їзд партії кадетів висунув вимогу надати російській мові поряд з українською державного статусу.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 272.

Київ. Відбувся з’їзд Ради Всеукраїнської учительської спілки. Ухвалено постанови про утворення фонду для заснування в Києві, Всеукраїнського учительського дому, Всеукраїнського учительського видавничого товариства, організацію окремих українських учительських спілок скрізь, де є певна кількість учителів-укріїнців. На вимогу німецького коменданта м.Києва роботу з’їзду було припинено достроково.
Вільна українська школа. – 1918. –- № 8–9. – С.279–280.

Київ. Відкриття “Нового польського театру” під керівництвом режисера Ю.Остерви. Театр був організований групою акторів, які внаслідок конфлікту з дирекцією Польського театру залишили театр і утворили нову трупу. “Новий польський театр” розташовувався у приміщенні клубу “Огниво” (вул. Хрещатик, №1). Першою було зіграно виставу “Відродження” Є.Попова.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.268.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Київ. Початок видання першого українського радянського літературно–художнього журналу “Мистецтво”. Редактор Г.Михайличенко, співредактори Д.Загул, М.Семенко, П.Тичина, В.Чумак, В.Ярошенко, Г.Нарбут, О.Мурашко та ін.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 330.

Київ. Повідомлення про ліквідацію шкільним відділом наркомосвіти “буржуазних шкіл”: Інституту шляхетних дівчат, Левашовського пансіону, кадетського корпусу, Маріїнської гімназії.
Вісти ВУЦВК. — 1919. — 11 травня.

Кам’янське, Катеринославської губернії. Виставка радянської літератури. Для її проведення ЦК КП(б)У запропонував Всеукрвидаву виділити представнику Кам’янська по одному примірнику всіх друкованих матеріалів: книг, брошур, плакатів, фотографій, грамофонних пластинок.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 312.

Київ. Створення Л. Курбасом Київського драматичного театру (Кийдрамте). Постановка трупою театру поеми Т. Шевченка “Гайдамаки”. Склад трупи: Д. Антонович, Л. Болобан, Я. Бортник, В. Василько, Г. Ігнатович, Л. Гаккебуш, Р. Нещадименко, В. Чистякова (з листопада 1920 р. театр називався Державний пересувний зразковий театр Народного комісаріату освіти УСРР, 1921 р. переїхав до Харкова і незабаром припинив існування).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 339

Харків. Декларація та тимчасова інструкція Наркомосу УСРР про політику в галузі народної освіти. Інструкція вимагала негайно розпочати об’єднання молодших класів середньої школи з початковими школами та ліквідацію старших класів.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С.350.

В Україну приїжджав народний комісар освіти РСФРР А.В. Луначарський. У своїх виступах він зазначав, що “Москва надає Україні право бути повністю самостійною і не буде втручатися у справу народної освіти України. Виняток буде зроблено тільки у справі технічної освіти, яка має першочергове державне значення”.
ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 1. – Спр. 873. – Арк. 29.

Київ. Зусиллями кооперативних об’єднань міста було закладено амбулаторний пункт першої медичної допомоги служачим і робітникам кооперації. Амбопункт обслуговували: три лікаря, зубний лікар, фельдшер, фельдшарка і санітар. Медична допомога надавалася щоденно і безоплатно. .
Громадське слово(Київ). – 1920. – 16 травня

Київ. Нарада музичних діячів у справі організації музичного навчання в Україні. В ній взяли участь відомі композитори та диригенти – К. Стеценко, Я. Степовий, Р. Глієр, Ф. Блуменфельд та ін. К. Стеценко висловив думку про необхідність розширення мережі музичних освітніх закладів в УНР і запропонував утворити при Київському українському університеті окремий музичний факультет.
ІР НБУВ. – Ф. 62. – Спр. 211. – Арк. 1.4.

Київ. Розпочала працю секція освіти й культури Українського Громадянського Комітету. Президію очолив В.К. Прокопович, товаришем голови обрано П.І. Зайцева. Секція організувала три комісії: у справах шкіл (голова – К. Дорошкевич), науки (голова – академік П. Тутковський) та мистецтва (голова – академік М. Біляшівський), яким доручено негайно з’ясувати становище та потреби відповідних культурних інституцій й розробити проекти відповідних державних установ.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 3 червня.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Київ. У Політехнічному інституті відкрито робітфак.
ЦДАГО України, ф. 2605, оп. 1, спр. 450, арк. 17.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.