Інститут історії України Національна академія наук України

УЛьвові під проводом голови товариства І.Кивелюка відбулося перше після звільнення міста від російської окупації засідання Головного виділу “Просвіти”, присвячене відновленню та розгортанню її діяльності. Було прийнято рішення відновити видавничу діяльність та розпочати роботи переплетні. Усі 4-ри відділи товариства мали поновити свою діяльність, щоправда, за браком людських і матеріальних ресурсів, не в повному складі комісій.
Діло. – 1915. – 26 вересня. – Ч. 45. – С. 1–2.

Землевласник Полтавської губернії п. В. Шемет звернувся до попечителя київського навчального округа з проханням відкрити у Лубнах гімназію з українською мовою навчання, однак той відхилив його. У відповідь В. Шемет звернувся до графа П.Н. Ігнатьєва.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 115.

Київ. Відбувалися переговори директора німецького Королівського музею старовини доктора Віганда й дослідника Ольвії, Тіри і Березані, колишнього професора Новоросійського університету Штерна з Головним управлінням мистецтва та національної культури щодо фахової та фінансової допомоги німецьких вчених в організації розкопок Ольвії в обмін на передачу половини знайдених в ході досліджень пам’яток до німецький музеїв. Головне управління мистецтва та національної культури відхилило таку співправцю, оскільки було категорично проти вивозу національних реліквій за межі України.
Наше минуле. – 1918. – № 1- 2. – С.198.

У серпні-вересні вперше у Києві в Інтимному театрі виступав з концертами Леонід Утьосов.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.241.

Київ. Почались роботи по відновленню на пам’ятнику Богдану Хмельницькому знищених за української влади написів “Волим под царя восточного, православного” та “Богдану Хмельницкому — Единая неделимая Россия”.
Киевская жизнь. — 1919. — 8(21) сентября.

За ініціативою Головного управління мистецтв і національної культури УНР організовано кінематограф для українського війська.
Українське слово. – 1920. – 8 вересня.

Харків. Постанова РНК УСРР про доручення Наркомпросу розробити план широкого розвитку виховних та учбових закладів всіх ступенів і розрядів з українською мовою викладання. Наркомпрос через місцеві органи мав організувати в усіх губернських і повітових містах вечірні школи для вивчення української мови радянськими службовцями. Наркомпрод і наркомзем зобов’язувались видавати пропагандистську літературу переважно українською мовою.
Комуніст (Харків). – 1920. – 25 вересня.

Харків. РНК УСРР ухвалила постанову про обов’язкове вивчення української мови в школах з неукраїнською мовою навчання. Уряд запропонував Державному видавництву вжити заходів для видання достатньої кількості посібників українською мовою, а також художньої літератури та інших видань. Губернським виконкомам пропонувалося створити не менше однієї губернської газети українською мовою. По всіх містах народний комісаріат освіти зобов’язувався відкрити вечірні школи для вивчення радянськими службовцями української мови.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 298.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Одеса. На Першій державній кінофабриці Всеукраїнського фото-кіно управління знято фільм “Оповідання про сьомих повішених” за однойменною повістю романом Л. Андрєєва (режисер П. Чардін, оператори Г. Дробін, О. Грінберг, Є. Капитта). У фільмі знімалися Д. Читорина, Б. Лоренца, М. Салтикова, С. Ценіна, Б. Лоренца, П. Інсаров та інші.
Зритель, Одесса, 1922, № 7, сентябрь. – С. 6.

Харків, Одеса, Катеринослав, Бахмут. Організовано тимчасові оргбюро Пролеткульту.
Театр, литература, музыка, балет, живопись, кино. – Харьков, 1922, № 1, 9 сентября. – С. 14.

Харків. Створено видавництво “Пролетар”.
Киев, Энциклопед. справочник. – С. 448.

Київ. Створено обласний історичний архів.
Борьба классов, 1936, № 1-2, С. 207.

Київ. З ініціативи театрального товариства на чолі з Б. Романицьким і Р. Корольчуком створено новий драматичний театр. 12 січня 1923 р. театру присвоєно ім’я М. Заньковецької.
Киев, Энциклопед. справочник. – С. 443.

План землевпорядкувальних робіт в Україні виконаний на 77 %. Землевпорядкуванням охоплено 3 млн. 190 тис. десятин селянських земель.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 19 декабря.

Київська губернія. Проходили гастролі першого пересувного кінотеатру „Селянська Правда”. У 9 населених пунктах організовано 12 кіносеансів, під час яких демонструвалися кінокартини виробництва Всеукраїнського кіно-фото управління: „Курська магнітна аномалія” і „Червона зірка”.
Більшовик, Київ, 1924, 15 жовтня.

Харків. Окрвиконком постановив звільнити від плати за навчання всіх учнів шкіл соціального виховання незалежно від їх соціального стану.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 4 жовтня.

Харків. В Державному драматичному театрі ім.. І. Франка відбулася прем’єра вистави “Коронний злодій” за Х. Бергстедтом. Режисер Г. Юра. Художник М. Драк. Перший виступ В. Петера в заголовній ролі.
Бернацьк Р.П., Бурмістренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура. Наук. Міжвідомчий щорічник, 1964. —