Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Перемишлі Львівський руський народний театр розпочав постановку опери в 3 діях "Роксолана" з вступним словом Д.Січинського.
Руслан. – 1913. – Ч.7. – С.4.

м. Луцьк. Мешканці міста просили окружного коменданта полковника Домбровецького про створення українських народних шкіл і гімназії та прислати вчителів-українців з Галичини.
Свобода. – 1916. – № 2, 6 січня.

м. Будапешт. З нового року під редакцією д-ра Гіядора Стрипського почав виходити тижневий часопис „Ukraina” („Українські справи”), присвячений усесторонньому оглядові українсько-угорських стосунків.
Діло. – 1916. – Ч. 10. – С. 3

Київ. Припинили існування театр легкої комедії “Пел-Мел” та єврейський театр.
Киевская мысль. – 1918. – 7 марта (22 февраля).

Харків. Відбувся III з’їзд єврейських артистів.
Рибаков М. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.92.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Київ. Директорія УНР, з огляду на велике національне значення могили Т.Шевченка у Каневі, постановила визнати могилу Кобзаря національної власністю. Для її впорядкування було створено відповідний комітет та виділено 5 млн. карбованців.
Українська Ставка. — 1919. — 12 січня.

Київ. Засновано Всеукраїнську спілку діячів театрального мистецтва, журнал “Театр” під ред. С.Черкасенка. Директорія УНР доручила міністерству освіти виробити законопроект про українізацію міського оперного театру: заснувати український державний оперний театр.
Нова Рада. — 1919. — 26 січня.

Київ. При військово–видавничому відділі Генерального штабу заклалась “Козацька книгарня”, яка мала обслуговувати військових осіб та військові частини.
Нова Рада. — 1919. — 28 січня.

У Харкові створено перші радянські видавництва в Україні: при Українському центральному агентстві по постачанню і розповсюдженню друкованих праць (Укрцентраг) та при Харківському губернському агентстві Центродруку.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Харків. При Раді мистецтв Наркомосу УСРР був створений Літературний комітет у складі Г.Пєтнікова, О.Гастєва та М.Левченка, усі — прибічники Пролеткульту.
Известия Временного робоче–крестьянського правительства Украины. — 1919. — 28 января.

Київ. Затвердження Директорією закону про обов’язкове надсилання друкарнями, літографіями, металографіями та іншими установами 11 примірників усіх видань до повітових комісарів. Цим законом практично забезпечувалась діяльність Головної книжкової палати.
Робітнича газета. – 1919. – 1 лютого.

Київ. Затвердження Директорією УНР постанови про відкриття учительських семинарій у Козельці на Чернігівщині та в Хоролі на Полтавщині. Цією ж постановою Київська міська українська учительська семинарія та Немиринецька учительська семінарія ім. Б.Грінченка Бердичівського земства були взяті на державні кошти, на їх утримання асигновано 878 048 крб. Також Директорія УНР затвердила постанову про відкриття учительських інститутів у Житомирі, Єлисаветграді та учительської семінарії в Мерефі на Харківщині, асигнувавши на їх утримання 816 233 карбованців.
Вістник державних законів УНР. — 1919. — Вип. 9. — 20 лютого.

Харків. У складі Всеукраїнської ради мистецтв був утворений Всеукраїнський театральний комітет (ВУТЕКОМ).
Культурне будівництво в Українській РСР (1917–1927 рр.). — С. 77.

Харків. Опубліковано програмну статтю одного з лідерів КП(б)У І.Кулика, присвячену перспективам розвитку радянської культури. Всупереч поглядам Пролеткульту, який відкидав культурні надбання минулого, автор стверджував: “Треба давати пролетаріату мистецтво таким, яким воно є, супроводжуючи іноді, можливо лише виховними лекціями з питань деталей і тактики тих чи інших течій у ньому”.
Известия Временного робоче–крестьянського правительства Украины. — 1919. — 26 января.

Ужгород, ЧСР. Створено Руський театр товариства „Просвіта”.
Український вісник, Львів, 1921, 9 квітня.

Харкова до Полтави переведено Олександрівський сільськогосподарський інститут.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 10 січня.

Київ. Організовано бюро Іспарта.
Летопись революции, 1922, № 1, С. 241.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Харків. Видано циркуляр ЦК КП(б)У „Про розповсюдження журналу Істпарту ЦК КП(б)У «Летопись революции».
Летопись революции, 1924, № 4(9), С. 238.