Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Харків вперше приїхав та публічно виступив В.Маяковський.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Чернігівське повітове земське зібрання вирішило просити про надання права вести навчання у народних школах української мовою; про дозвіл на викладання українознавства в учительських семінаріях і учительських інститутах; про допуск книг українською мовою у народні бібліотеки і читальні.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 82, 31 грудня.

Харків. Створення на базі Всеукрвидаву видавничого об’єднання – Державного видавництва України (ДВУ) при ВУЦВК. Завданням ДВУ було: об’єднання та регулювання діяльності всіх радянських, партійних установ, а також військових, громадських, кооперативних, наукових і літературних товариств, що видавали літературу, регулювання роботи всієї періодичної преси (дозвіл на вихід у світ, визначення форматів, тиражів), розподіл паперу, реєстрація та розповсюдження всіх видів друку.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 313.

Проводення “Тижня освіти” для популяризації ідеї радянської освіти.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 342.

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про утворення при Народному комісаріаті освіти Головного політико-просвітницького комітету, який мав організаційно об’єднати і підпорядкувати собі всю культурно-освітню роботу Наркомосу, Політуправління фронтів та округ, Політуправління шляхів, Південного бюро ВЦРПС та ЦК комсомолу. До складу Головполітосвіти входили театральний, кіно- та літературний комітети, а також сектор мистецтв і художньої пропаганди, в який входили відділи музичного та образотворчого мистецтв.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 320.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Київ. Відкрито школу поліграфічного мистецтва.
Історія українського мистецтва, 1917-1941. – К., 1967. – Т. 5.- С. 185.

Київ. Почав видаватися «Зоологічний журнал України» (існував до 1924 р.).
Зоологічний журнал України, 1921, № 1.

Київ. Почав видаватися «Український ботанічний журнал».
Український ботанічний журнал, 1921, №1.

Київ. Всеукраїнський кіно-комітет зняв фільми „Герої або мученики Паризької комуни” та „Квіти на каміннях або велике зло” (сценарій – Г. Тасіна, режисер - А. Лунін, оператор А. Станке).
Корнієнко І.С. Українське радянське кіномистецтво, 1917-1929. – К., 1959. – С. 131.

Київ. Видано книгу М. Терещенка “Мистецтво дії”.
Бернацька Р.П., Бурмістренво С.Л. 50 років українському драматичному театру: Хроніка, 1964 р. – Вип. 1. – К., 1966. – С. 266.

Київ. Відкрито виставку Української академії мистецтв. Представлено твори живопису, графіки, театрально-декоративного та декоративно-прикладного мистецтва. Серед учасників виставки: І. Беклемішева, М. Бойчук, Т. Бойчук, М. Кирнарський, Л. Крамаренко, О. Павленко.
Пути искусства, Харьков, 1922. - № 1. - С. 75-77.

Одеса. Всеукраїнський кіно-комітет випустив у прокат фільми „Вовчий діл, або За життя та волю” (сценарист – В. Станчинський, режисер – С. Ценін, оператор А. Станке) та „Знову на землі” (сценарій за мотивами п’єси С.Ж. Буел’є „Король без вінця”, режисер – Б. Глаголін, оператор – А. Станке).
Корнієнко І.С. Українське радянське кіномистецтво, 1917-1929. – К., 1959. – С. 131.

Художник-графік М. Кирнарський підготував ілюстрації до „Кобзаря” Т. Шевченка.
Історія українського мистецтва, 1917-1941. К., 1967. Т. 5.- С. 186.

Харків. При Інституті сільського господарства створено кафедру хімічної фізіології. Керівник – О. Палладін.
История Академии наук Украинской ССР. К, 1979. – С. 634.

Київ. Створено Ботанічний кабінет і гербарій АН УСРР. Завідувач – академік ВУАН А. Фомін.
История Академии наук Украинской ССР. К, 1979. – С. 641.

Харків. На базі фармакологічного відділення медичного факультету Харківського університету створено Хіміко-фармацевтичний інститут.
Бюллетень Главного украинского комитета профессионально-технического и специально-научного образования. – Харьков, 1922. № 1/3.

Київ. Створено хіміко-фармацевтичний інститут
Бюллетень Главного украинского комитета профессионально-технического и специально-научного образования. – Харьков, 1922. № 1/3.