Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Київ. При місцевому відділенні наркомату зовнішньої торгівлі створено художньо-промисловий фонд для організації експортного фонду виробів художніх промислів, головним чином кустарних.
Коммунист, Харьков, 1921, 20 ноября.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Харків. Відбулася нарада завідувачів губернськими відділами професійної освіти. Порядок денний: виступи з місць; становище професійної освіти в УСРР та її перспективи; про органи й методи управління професійної освітою; про постачання та фінансування; про загальноосвітню школу; про зв’язок професійної освіти з соціальним вихованням; про школи та будинки робітничої молоді; пролетаризація школи; про підготовку наукових працівників і викладачів вузів; про методи роботи; про позашкільну професійну освіту.
Путь просвещения, Харьков, 1922, № 7-8, С. 205.

Ізюм Харківської губернії. Відкрито сільськогосподарську професійну школу. Пролетарская
Правда, Киев, 1922, 14 октября.

Київ. У другому театрі УСРР ім. В. Леніна відбулася прем’єра вистави “Юлій Цезар” В. Шекспіра.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру. (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966

Київ. У Державному народному театрі розпочалися гастролі П. Саксаганського. У репертуарі: “Наталка Полтавка” І. Котляревського, “Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського, “Чорноморці”, “Зимовий вечір”, “Сорочинський ярмарок” М. Старицького, “Суєта” І. Карпенко-Карого.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру. (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966

Харків. Відкрито Перше державне нотне видавництво Всеукраїнського музичного комітету Головполітосвіти. Його перше видання – “Інтернаціонал” для хору, оркестру і роялю з текстом російською і українською мовами.
Путь просвещения, Харьков, 1922, 29 ноября.

Одеса. Істпарт відкрив музей „Жовтневої революції”.
Пролетарская революция, 1923, №11, С. 262

Одеса. У політехнічному інституті відбувся перший випуск червоних інженерів.
Известия, Вечерний выпуск, Одесса, 1923, 19 ноября.

План землевпорядкувальних робіт в Україні виконаний на 77 %. Землевпорядкуванням охоплено 3 млн. 190 тис. десятин селянських земель.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 19 декабря.

З початку року в Україні відкрито 100 болгарських шкіл. Для забезпечення цих шкіл учителями в селі Пряслав Бердянського округу організовано вищі трирічні педагогічні курси, а для їх забезпечення підручниками видано абетку, читанку та арифметику болгарською мовою. Для культурно-освітньої роботи серед дорослого населення видавалася газета болгарською мовою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1924, 19 листопада

Харків. Окрвиконком постановив звільнити від плати за навчання всіх учнів шкіл соціального виховання незалежно від їх соціального стану.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 4 жовтня.

Харків. В Державному драматичному театрі ім.. І. Франка відбулася прем’єра вистави “Коронний злодій” за Х. Бергстедтом. Режисер Г. Юра. Художник М. Драк. Перший виступ В. Петера в заголовній ролі.
Бернацьк Р.П., Бурмістренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура. Наук. Міжвідомчий щорічник, 1964. —

Харків. Відбувся ІV Всеукраїнський з’їзд охорони здоров’я. Прибуло 50 делегатів – представників органів охорони здоров’я та громадських організацій. Порядок денний: про охорону здоров’я в МАСРР; про бюджет Наркомздоров’я УСРР; про медичну допомогу застрахованим; про стан лікувальної справи; про лікувальні установи на селі; про роботу Українського Червоного Хреста; про боротьбу з соціальними хворобами на селі; про санітарну освіту на селі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 29 листопада, 3-8 грудня.

Полтава. В агрономічному кооперативному технікумі відбувся випуск 35 агрономів і 38 фахівців кооперативної справи.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Первомайський округ. З вересня було відкрито 10 єврейських шкіл, де навчання проводилося єврейською мовою, які охопили 21% єврейських дітей шкільного віку. Крім них, було засновано німецькі, чеські та молдавські школи та 2 єврейські хати читальні.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Харків. Головнаука УСРР постановила організувати кафедру мовознавства на чолі з професором П. Риттером. У складі кафедри створено секцію загального та порівняльного мовознавства, що також очолювана Риттером, секцію української мови під керівництвом професора А. Синявського, секцію російської та інших мов на чолі з професором Л. Булаховським.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 19 листопада.