Інститут історії України Національна академія наук України

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Рада народних міністрів ухвалила день 12 березня (27 лютого) святкувати як національне свято на честь великого українського поета Т.Г.Шевченка. У цей день урядові установи мали не працювати, скрізь проводились лекції, бесіди та концерти з шевченківської тематики. Урядові установи і будинки прикрашались прапорами. РНМ запропонувала міністру внутрішніх справ негайно внести в Центральну раду законопроект про державну українську мову. Всі постанови РНМ щодо українізації залишались в силі. Розроблено заходи щодо заміни російської преси українською Крім того, РНМ ухвалила розглянути діяльність міської думи за час існування радянської влади, кожному міністерству – діяльність своїх співробітників. Всі недоїмки і податки пропонувалось стягнути протягом двох тижнів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.180-181.

Київ. Постанова Ради народних міністрів про відзначення 9 березня (27 лютого) роковин народження Тараса Шевченка як національного свята. Ухвалено, що усі урядові установи у цей день повинні бути закриті, на їх будинках слід вивісити національні прапори, провести у школах лекції і бесіди про Кобзаря, влаштувати в Київському оперному театрі урочистий спектакль.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – К.,1997. – 1- грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – С.180.

Київ. Рада народних міністрів схвалила низку заходів, які б сприяли зміні російської преси українською. Зокрема, було вирішено реквізувати друкарню Кушнірова у газети “Киевлянин” і передати її в розпорядження міністерства шляхів; вилучалися на потреби уряду усі, крім однієї, друкарські машини газети “ Киевская мысль”. Часопис “Последние новости” ухвалено притягнути до суду, за газетою “Dziennik Kijowski” встановити нагляд, а газету “Южная копейка” – реквізувати.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – У двох томах. – Т. 2. – К.,1997. – 10 грудня 1917. – 29 квітня 1918 р. – С.181.

Харків. Відповідно до циркуляру комісара освіти Донецько-Криворізької області навчальним закладам Харкова і губернії ліквідовувалися посади законоучителів усіх віросповідань.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 – 192 7. – Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С.69.

Харків. Наркомос УСРР видав постанову про організацію управліня вищими навчальними закладами. Керівництво ВНЗ передавалось представникам держави — комісарам, при яких мали працювати вчені ради, що складались з викладачів. У великих містах, де функціонували багато вузів, створювались Ради комісарів вишів.
СУ УССР. — 1919. — С. 365–368.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Начальником Подільської округи видано наказ з забороною грати і співати гімн “Боже, царя храни” і “Коль славен”. Жандермерія міста не повинна була перешкоджати виконанню гімна “Ще не вмерла Україна”.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 31 березня

Відень (Австрія). Вихід першого номера політичного, економічного і наукового тижневика “Нова доба” закордонної групи УКП, створеної В. Винниченком, В. Левинським, Г. Паламарем, С. Вікулом.
Нова доба (Відень). – 1920. – 6 березня.

Харків. Відкрито першу художню виставку сектору мистецтв Головполітосвіти УСРР. Серед учасників виставки Л. А. Блок, С.М. Прохоров, О.К. Сімонов і О.В. Хвостенко-Хвостов.
Культурная жизнь в ССР, 1917-1927: Хроника. – М., 1975. – С. 264.

Москва. ВЦРПС надіслав циркуляр місцевим органам про організацію Міжнародного свята робітниць – 8 березня. У цей день робітниці мали звільнятися з роботи на дві години раніше для участі у зборах, організованих профспілками для обговорення доповідей про участь жінок у Міжнародному профспілковому русі та відбудові народного господарства. Відділи і комісії по культурній роботі профспілок мали спрямувати свою роботу на залучення жінок до професійних спілок.
Коммунист, Харьков, 1921, 6 марта.

Харків. Окружне відділення Всеобучу відкрило курси по фізичній культурі. Строк навчання - 4 місяці по чотири години щоденно. Слухачі цих курсів мали забезпечуватися військовим пайком.
Коммунист, Харьков, 1921, 6 марта.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Харків. Наркомзаксправ УСРР налагодив видавництво своїх друкованих органів – „Щоденного бюлетеня» і «Вісника НКЗС”.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 1 березня.

Київ. На базі трупи “Молодого театру” і “Кійдрамте” створено драматичний колектив під керівництвом Леся Курбаса “Мистецьке об’єднання “Березіль” (МОБ).
История советского драматического театра. – М., 1961. – Т. 2. – С. 179

Сімферополь. У Кримському державному університеті створено східний факультет.
Новый восток, 1923, №3, С. 580, 591.

Київ. При Київському Цукротресті засновано роз’їзний український театр “Каменяри”.
Киев: Энциклопед. справочник. – К., 1982. – С. 217.

Харків. Відбулася Всеукраїнська нарада по кооперативній освіті за участю представників кооперативних організацій і Головпрофосу. Порядок денний: про короткотермінові курси; про заснування кооперативних інститутів при Інститутах народного господарства у Харкові та Києві; про методологічну базу, програму і навчальні плани закладів кооперативної освіти; про педагогічний персонал цих закладів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 11 квітня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало на посаду Неодмінного секретаря ВУАН академіка А. Кримського, а на посаду товариша президента ВУАН – академіка В. Липського.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 4 83.