Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Програма вступного іспиту до аспірантури Інституту історії України НАН України з спеціальності 032 – Історія та археологія

ПРОГРАМА

вступного іспиту до аспірантури Інституту історії України НАН України з спеціальності 032 – Історія та археологія

1.Становлення та піднесення Києво-Руської держави: політична та соціальна структури, ідеологія, економічні моделі.

2.Духовно-культурний світ давньоруського суспільства.

3.Південна Русь під зверхністю монголів. Піднесення Галицько- Волинської держави.

4.Північне Причорномор’я як зона міжцивілізаційних контактів у добу середньовіччя. Кримський ханат та його роль в історії ранньомодерної України.

5.Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Корони Польської у XIV-XVI ст. Історичне значення Берестейської унії 1569 р.

6.Запорозька Січ як центр соціально-політичної консолідації українського козацтва. Її місце у системі політичних відносин в Україні у другій половині XVII – XVIIІ cт.

7.Українська національна революція середини XVII ст. та становлення Української держави раннього нового часу: типологія, етапи та історичні наслідки.

8.Суспільно-політичний розвиток України в останній чверті XVII ст. Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії у XVIIІ cт.

9.Церковні відносини в Україні в контексті Реформації і контрреформації в Європі.

10.Україна в соціополітичних просторах Російської та Габсбурзької імперій. Піднесення і політизація національного руху.

11.Модернізаційні процеси в економіці та соціальній сфері українських регіонів у ХІХ ст.

12.Україна у Першій світовій війні: національний вимір матеріальних і людських втрат.

13.Українська революція початку ХХ ст. Боротьба за національну державність в умовах громадянського протистояння та іноземної інтервенції.

14.Західно-Українська Народна Республіка 1918-1923 рр. Історичне значення. Історіографія проблеми.

15.Утвердження в Україні комуністичного режиму в 20-30-х рр. ХХ ст. Нова економічна політика та політика коренізації: зміст, хронологічні рамки, українська специфіка.

16.Сталінська «революція зверху»: нові наукові підходи.

17.Індустріалізація та колективізація сільського господарства в Україні у 1920-1930-х рр. Трагедія голодомору 1932—1933 рр.

18.Західноукраїнські землі у міжвоєнний період: форми державотворення, економічні моделі та соціально-політичні рухи.

19.Україна у Другій світовій війні: актуальна тематика та дискусійні проблеми.

20.Створення ОУН та розбудова її структури напередодні та в роки Другої світової війни; Українська повстанська армія: новітні погляди.

21.Голод 1946-1947 рр. в Україні: причини та наслідки.

22.Трансформації політичної системи радянського суспільства у роки «відлиги» та «застою»: український вимір.

23.Становлення та розвиток опозиційного руху в Україні в 1950-1980-х рр.: напрями діяльності, програмні документи, характер боротьби.

24.Україна на міжнародній арені (1945-1991 рр.): акції, проекти, концепції.

25.Утвердження Української держави і боротьба за відстоювання її незалежності (1991-2017 рр.)

26.Особливості виникнення, форми та еволюція держави на Стародавньому Сході.

27.Поняття «історія античності» та «антична цивілізація». Спільні риси та особливості у розвитку цивілізацій Давнього Сходу та античної греко-римської цивілізації.

28.Візантійська цивілізація: становлення, еволюція, занепад.

29.Християнізація Європи. Середньовічні єресі. Інквізиція. Католицькі ордени. Конфронтація між Західною та Східною Церквами.

30.Відродження як історико-культурний феномен.

31.Епоха абсолютизму в Європі та її історичне значення.

32.Перетворення Росії в абсолютну монархію. Основні особливості Російської імперії.

33.Франція та Європа в період революції кінця ХУІІІ ст. та наполеонівський війн.

34.Політична система та міжнародне становище Речі Посполитої у другій половині ХУІ – ХVІІІ ст.

35.Османська імперія як етно-політичний і суспільно-господарський феномен: зародження, етапи еволюції, причини краху.

36.Східне питання та загострення суперечностей між європейськими державами у ХІХ ст.

37.Формування американської нації та державності у ХУІІІ-ХІХ ст.

38.Європа напередодні та в період Першої світової війни.

39.Жовтневий більшовицький переворот в Росії 1917 р., революційний, національно-визвольний рух в Європі: нові підходи до проблеми.

40.Спільне та специфічне у державно-політичному та соціально- економічному розвитку країн Центральної та Східної Європи у міжвоєнний період.

41.Тоталітарні режими в країнах Європи в 20-х-40-х рр. ХХ ст.

42.Причини та основні етапи Другої світової війни.

43.Вестфальська, Версальська та Потсдамська системи післявоєнного мирного врегулювання: порівняльний аналіз.

44.Спроби реформування тоталітарно-комуністичних систем в Європі в 50- 80-х роках.

45.Виникнення держави Ізраїль. Палестинське питання. Конфлікти на Близькому Сході.

46.Об’єднання Німеччини, розпад СРСР та їх вплив на розвиток європейських процесів.

47.Політичні наслідки «арабської весни» для країн регіону.

48.Японське економічне диво: культурно-цивілізаційні та зовнішньополітичні складові.

49.Націоналізм, міжетнічні і міжнаціональні конфлікти в європейських країнах на сучасному етапі.

50.Інституційне оформлення та функціонування міжнародних та безпекових блокових організацій.

51.Терміни «історіописання», «історична наука» та «історична думка»: співвідношення та смисли.

52.Поняття «напрям», «школа», «течія»: субординація, співвідношення, кореляція.

53.Народження, функціонування, «переформатування» та згасання наукових шкіл.

54.Проблемна історіографія та її значення для розвитку історичної науки.

55.Козацькі літописи Самовидця, Григорія Граб’янки та Самійла Величка.

56.Михайло Максимович й осередки українського романтизму 1830–1840- х рр.

57.Дмитро Яворницький і значення його творчої спадщини.

58.Микола Костомаров як історик України.

59.Михайло Грушевський та його «Історія України-Руси».

60.Українська історична наука 1920–1930-х років.

61.Наукова спадщина І. П. Крип’якевича.

62.Еміграційне / діаспорне історіописання у міжвоєнну і повоєнну добу.

63.Створення українсько-американських та українсько-канадських інституцій на зламі 1960–1970-х рр.

64.Впливи соціо- та етнокультурного середовища й інтелектуальної атмосфери західного світу на горизонт концептуалізації представників еміграційної / діаспорної історіографії.

65.«Колективний стиль» як домінуюча форма республіканського історіописання. Багатотомники 1950–1980-х рр.

66.Джерелознавство в системі історичної науки. Історичні джерела: класифікація, методика пошуку, опрацювання і використання.

67.Архівознавство в Україні: об’єкт та предмет дослідження.

68.Нумізматика та боністика: джерела, інформативний потенціал.

69.Історична географія та картографія в Україні.

70.Розвиток геральдичних студій в Україні.

71.Сфрагістика в системі спеціальних історичних дисциплін.

72.Мемуаристика: джерела, інформативний потенціал.

73.Документознавство та дипломатика: особливості предметного дослідження.

74.Емблематика в системі атрибутики держави: дослідження в Україні.

75.Історична хронологія як наукова дисципліна, значення праць з хронології та їх використання в історичних дослідженнях.


Програма вступного іспиту до аспірантури Інституту історії України НАН України з спеціальності 032 – Історія та археологія