Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

У м. Миколаєві відбувся економічний страйк близько робітників–вантажників Миколаївського хлібного порту з вимогою підвищити плату за пуд вивантаження хліба з вагону на 1,5 коп., з магазину – на 1 коп. Завершився: компромісом: біржовий комітет з робітниками уклав нову угоду на майбутній рік, але на попередніх умовах.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.300.

Російський імператор затвердив Положення про створення під покровительством Їх імператорських високостей Великих Княгинь Анастасії Миколаївни та Міліци Миколаївни київського обласного Комітету по забезпеченню ампутованих і скалічених воїнів протезами.
Киевские губернские ведомости. – 1916. – № 84, 28 липня.

Після запровадження такси на взуття у Харкові багато магазинів просто закрилося. Часто взуття виявлялося на картонній підошві. Хороше взуття зникло з продажу.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 62, 19 серпня.

„Музичне товариство імені Миколи Лисенка” у Львові закінчило спорудження власного будинку. Заняття у ньому розпочалися з 1.09.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 9. – С. 70.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Вінниця, Катеринослав, Полтава. Відбулися курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Український національний союз – координаційний осередок опозиційних гетьманатові сил українського національного руху виник в результаті приєднання до Українського національно-державного союзу широкого спектру українських політичних партій, громадських організацій та профспілок. Його утворення розглядалося як певний крок до створення єдиного національного фронту. В переддень антигетьманського повстання до УНС приєднувалися: УПСР, УПСС, УСДРП, окремі лідери центральної течії УПСР, Українська партія хліборобів-демократів, Селянська спілка, всеукраїнські спілки – вчительська, залізнична, поштово-телеграфна, лікарська, студентська, Українське правниче та Кирило-Мефодієвське товариства, центр “Просвіт”, Холмський комітет, Галицько-Буковинська, Кримська та Чорноморська Українські ради. Головна Рада УНС діяла у Києві. З часу утворення до 18(5) вересня 1918 р. його очолював А.Ніковський. Потім до 14(1) листопада – В.Винниченко, з 14(1) листопада до січня 1919 р. – М.Шаповал. Відділення УНС діяли у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві, Вінниці, Кам’янці-Подільському, Кременчуці. Поміркована частина членів УНС схилялася до легальної діяльності, порозуміння з гетьманською владою, прагнучі демократично-парламентського ладу, закріплення самостійної Української Держави, домагалася від П.Скоропадського включення до уряду українських міністрів. З проголошенням гетьманської грамоти від 14(1) листопада 1918 р. про федерацію з Росією і призначення прем’єром прихильника відродження єдиної Росії Г.Гербеля УНС виступив ініціатором антигетьманського повстання і для керівництва ним створив Директорію. Після перемоги повстання УНС намагався знайти своє місце у новій системі владних органів, але на початок січня 1919 р. він зійшов з політичної арени. Спроба М.Шаповала відновити його після Трудового конгресу кінця січня 1919 р. також зазнала невдачі через протест ЦК УПСР. Відродження. – 1918. – 27 грудня
Нова рада. – 1918. – 6, 7 та 8 листопада, та ін. Малий словник історії України. - К. , 1997. – С.413-414.

Київ. Початок нелегального виходу газети “Боротьба” – органу ЦК УПСР (боротьбистів).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.279.

Рада міністрів Української Держави на своєму засіданні ухвалила з деякими змінами законопроект про перетворення Київського народного українського університету на Київський державний університет та законопроект про заснування Кам’янець-Подільського українського університету. Рада міністрів заслухала доповідь міністра шляхів про хід страйку на залізницях та ухвалила закон про зміну закону про 8-ми годинний робочий день від 25 січня 1918 р. На пропозицію Гетьмана П.Скоропадського внесено поправку в закон від 1 серпня 1918 р. про Верховне управління Державою.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 148-148 зв., 149-149 зв., 150-150 зв., 151.

Центральний військово-революційний комітет, отримавши повідомлення від штабу Чернігівської і північної частини Полтавської губерній, керованого М.Кропив’янським, про початок повстання, видав наказ № 1 про загальне збройне повстання в Україні. Одночасно партизанським загонам у “нейтральній зоні” була дана директива виступити на підмогу повстання. Цей наказ з’явився до вироблення чіткого загального плану повстання, не враховував постанову наради представників підпільних більшовицьких військових штабів. Второй съезд Коммунистической партии (большевиков) Украины. 17-22 октября 1918 г. Протоколы. – К., 1991. – С.166-167
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 119. – Арк. 120 Українська РСР в період громадянської війни. 1917-1920 рр. – У трьох томах. – Т.1. –Березень 1917

У Сквирському повіті почало розгортатися повстання селян з 5 серпня у південних волостях, з якими перервався телефонний зв’язок, а на 9 серпня виступ поширився на північну частину повіту. Через тривожне становище у Сквирі за згодою німецького командування заборонили перебування на вулиці, в’їзд і виїзд з міста після 9-ї вечора, користування телефоном приватним особам, на залізницю відрядили особливий загін державної варти. В ніч на 11 серпня повстанці атакували Сквиру, але були відкинуті. 12 серпня під Соколовим Бродом зазнав поразки півторатисячний загін повстанців в бою з формуванням державної варти. Але повстання розгорталося і надалі.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг.. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.266,303-305 ; Ц

Київ. У складі Головного управління мистецтва та національної культури створено відділ пластичних мистецтв, який мав опікуватися справами малярства, скульптури, архітектури в Україні, а також розвитком художньої освіти. Завідував відділом професор кафедри історії мистецтв університету Св. Володимира, декан історико-філологічного факультету Українського державного університету Г. Павлуцький.
ЦДАВО України.– Ф.2457. – Оп.1. – Спр.1. – Арк 3–6.

Київ. Відділ охорони пам’яток старовини і мистецтва Головного управління мистецтва та національної культури звернувся з листом до настоятелів київських монастирів та причтів, в якому наголошувалося на необхідності збереження всіх ушкоджень, що нагадували про події 1917–1918 рр., недоторканими як на культових, так і на цивільних спорудах.
ЦДАВО України.– Ф.2201. – Оп.1. – Спр.1201. – Арк 27–30зв.

Київ. Постанова міністра ісповідань про те, що за умов невідділення в Україні церкви від держави духовні консисторії не можуть бути ліквідовані, а призначення їхніх секретарів повинно відбуватися лише за згодою міністерства, причому з світських осіб.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.105.

Київ. Затвердження гетьманом постанови про організацію громадських робіт з метою надання місць праці безробітним. Зокрема, такі роботи влаштовувалися у Києві по укріпленню Андрієвської гірки, у Ніжині – по спорудженню мостів через р.Остер, а також по впорядкуванню території біля могили Т.Шевченка.
Державний вістник. – 1918. – 15 серпня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.