Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Вінниця, Катеринослав, Полтава. Відбулися курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Київ. Відбувся II Всеукраїнський з’їзд лікарів. У центрі уваги делегатів перебували питання громадської медицини та професійно-побутові проблеми медичних працівників.
Діло. – 1918. – 23 липня.

Київ. Наказ міністра шляхів Б.Бутенка про утворення термінологічної комісії, на яку покладалося завдання розробити й перекласти українською мовою фахову лексику та документацію у галузі шляхової справи. Водночас засновувався “Термінологічний збірник міністерства шляхів”, що одержував статус урядового органу й усі вміщені у ньому пропозиції щодо термінології та ведення документації були обов’язковими для виконання.
Державний вістник. – 1918. – 6 вересня.

На засіданні Ради міністрів Української Держави Голова уряду Ф.Лизогуб повідомив про замах на міністра шляхів сполучень Б.Бутенка, що стався цього дня. З позачерговою заявою виступив міністр фінансів, який повідомив, що німецьке і австро-угорське військове командування вимагають примусово приймати марки і крони за курсом, ними ж встановленим. Рада міністрів доручила міністрові закордонних справ звернутись до представників Німеччини і Австро-Угорщини з нотами протесту, оскільки існувала укладена угода між німецьким і австро-угорським командуванням і Українською Державою, що платежі марками та кронами здійснюються тільки по залізниці та пошті. Рада міністрів розглянула ряд кандидатур на державні посади, заслухала питання про Статут і штати міністерства ісповідань.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 137-137 зв., 138.

Відбулося засідання Управи Всеукраїнської спілки земств, на якому члени управи К.Мацієвич та О.Саліковський доповіли про їхню розмову з головою Ради міністрів Ф.Лизогубом з приводу арешту голови управи С.Петлюри. Прем’єр заявив, що “Всеукраїнська спілка земств давно вийшла за межі своєї компетенції й вступила на шлях політичної діяльності” і що в ній готується замах на сучасний уряд Української Держави. Члени управи заперечили ці звинувачення, заявивши, що займаються лише справами земськими і не втручаються в політику, за виключенням випадків, коли сама вона втручається у земську діяльність.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1.-Спр.254. – Арк.1 (із зв.).

У ніч з понеділка на вівторок в Полтаві вбито з револьвера якимось невідомим злочинцем відомого громадського діяча, педагога і письменника, генерального секретаря освіти УНР І.Стешенка. Він приїхав з Києва і йшов пішки з вокзалу до своїх знайомих.
Народня воля. – 1918. - 4 серпня (24 липня).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Бої об'єднаних армій УНР за стратегічну ініціативу на протибільшовицькому фронті. Здобуття українськими частинами Могилева, Чорного Острова, Проскурова. В результаті територія УНР розширилася до розмірів 90 км на 300 км. Було створено вигідний плацдарм для розгортання наступу на Київ..
Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — С. 171-173

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.