Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Львові на честь І.Я.Франка дирекція Львівського Руського театру розпочала вистави його творів "Украдене щастя" та "Учитель" в залі "Яд харізум".
Діло. – 1913. – Ч.68. – С.6.

Великі гастролі у Києві російського оперного співака Ф.І.Шаляпіна. В театрі “Соловцов” він взяв участь у 6-ти театральних вечорах: “Дон Кіхот” (тричі), “Борис Годунов” (двічі) та “Фауст”.
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

У Немирівській волості на Поділлі відбулися криваві події. Ескадрон польських легіонерів, що прибув до м.Немирова 30(17) березня, виїхав в с.Стрільчинці Лучанської волості. Розмістившись у будинку поміщиці Хоткевич, легіонери заявили, що не дадуть селянам засівати землю. 31(7) березня селяни при підтримці 30 реєстрових козаків з Немирова обезброїли їх. Після повернення козаків до Немирова, вранці 1 квітня (19 березня) ескадрон рушив через с.Ведмежу на Стрільчинці, але селяни с.Ведмежої перегородили йому шлях. Тоді легіонери оточили село і почали його розстілювати, примусили селян навіть підпалювати свої хати. Село згоріло, загинуло багато людей і дітей. Після цього легіонери рушили на с.Стрільчинці, але селяни вчинили їм відчайдушний опір. Мешканці кількох сіл об’єдналися і вирушили на Немирів. Розпочався жорстокий бій, і близько 300 польських легіонерів здалися. Потім селяни рушили до ст. Гнівань і Браїлова.
Народня воля. – 1918. – 5 травня (22 квітня).

Рада народних міністрів по доповідях військового міністра О.Жуковського ухвалила надати допомогу громадянам, що служили у війську на території України; дозволити військовому міністерству продавати майно інтендантських складів; про загальний стан в Одесі і заходи щодо виплати грошей державним установам на заробітну плату робітникам тощо. Заслухавши повідомлення І.Фещенка-Чопівського про стан промисловості і зростання безробіття, РНМ постановила всім міністерствам підготувати замовлення для передачі заводам. РНМ відхилила позичку грошей у німців, заявивши, що вона можлива тільки як аванс під товари і за умов невтручання у сам процес їх використання.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.237-239.

3-я революційна армія (командуючий П.Лазарєв) почала стягуватись на ст. Лозова. За наказом головковерха В.Антонова-Овсієнка до неї вливались окремі загони, що перебували в районі Костянтинограда після відступу від Кременчука і Полтави.
У боротьбі за Жовтень. Збірник наукових праць. – К., 1981. – С.97 Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.18

В с.Козині відбувся повітовий селянський і робітничий з’їзд Канівського повіту. Були заслухані доповіді з місць і з’ясовано, що всі поля будуть засіяні. З’їзд розглянув питання про обсів полів, ціни на робочі руки, земельну реформу, сучасний момент та ін. З’їзд ухвалив, щоб всі учасники з’їзду, повернувшись до сіл, поставили на сходах питання – землю народних економій не ділити, негайно приступити до посіву громадянами або товариствами і була здійснена допомога одного господарства другому. У питанні про земельну реформу з’їзд виніс постанову, в якій говорилось, що селяни будуть всіма силами підтримувати соціалізацію землі, проголошену 3-м Універсалом. Було визначено ціни, цукроварням запропоновано укладати контракти з селянами на посів буряків.
Народня воля. – 1918. – 12 квітня (30 березня).

Відбулося засідання ЦК УСДРП у Києві. Головував М.Порш, секретар М.Авдієнко. Порядок дня: затвердження штатів “Робітничої газети”, видавнича справа, про відзначення 1-го травня, запит про заборону свята Лютневої революції.
Робітнича газета. – 1918. - 2 квітня.

У Ходоркові на Київщині відбулося урочисте святкування роковин революції, у ньому взяли участь усі соціалістичні організації, профспілки, ходорківська організації УСДРП та РСДРП (об’єднаних меншовиків). З оркестром і українським хором маніфестанти прийшли до волосного управління. Після громадянської панахиди по загиблих товаришах святкування, до якого приєдналося ще багато жителів, тривало.
Робітнича газета. – 1918 р. – 4 квітня.

Київ. Урочисте відкриття Вищого технічного інституту.
Нова рада. – 1918. – 22 (9) березня .

Умань, Київська губернія.Повідомлення про вихід першого номеру щотижневої газети “Союз”.
Нова рада. – 1918. – 31 (18) березня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.