Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

У м. Сурамі на Кавказі померла видатна українська письменниця – Леся Українка (народилася в 1871 р.).
Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Відень. Імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф І звільнив з посади Галицького намісника д-ра Коритовського, призначивши замість нього на цю посаду генерала піхоти Г.Колярда.
Вісник Союза визволення України. – 1915. – 15 серпня. Ч. 23/24. – С. 18.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Згідно з постановою 1-го з’їзду КП(б)У “Про збройне повстання” для керівництва боротьбою трудящих України проти гетьманського режиму та німецько-австрійських окупантів утворено Центральний Всеукраїнський революційний комітет (ВЦВРК). Перебував на території Курської губернії поблизу кордону України, сприяв організації там підпільних нелегальних ревкомів, повстансько-партизанських загонів, надавав їм фінансову та військово-технічну допомогу. Сприяв розгортанню агітаційної роботи серед населення. Центральний всеукраїнський революційний комітет 22(9) вересня видав наказ про формування у “нейтральній зоні” двох українських радянських повстанських дивізій. У серпні 1918 р. Центральний всеукраїнський ВРК зазнав гострої критики за виданий ним передчасно наказ № 1 про початок загального збройного повстання в Україні, для якого на той час не були підготовлені необхідні умови. Цей орган припинив діяльність з утворенням 28(15) листопада 1918 р. Тимчасового робітничо-селянського уряду України.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.125, 616.

Вінниця, Катеринослав, Полтава. Відбулися курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

У Києві відбувся з’їзд Союзу українських консервативних діячів (конспіративна назва з’їзду монархічного російського союзу). На нього прибули також делегати з Москви. Скликано його за ініціативою київських монархістів на чолі з колишнім віце-губернатором Кашкарьовим. Приїхало багато видних монархічних діячів, у тому числі відомий московський монархіст – інженер Орлов. На першому засіданні були присутні 70 чол. Було заслухано доповіді з місць. У роботі з’їзду брали участь колишній київський маршалок Безак, колишній голова київської губернської земської управи М.Суковкін, А.Савенко, колишні члени Державних Дум Гололобов, Новицький, Шечков, колишній член Державної ради Сухомлинов, одеський Пеликан та ін. Відкрив з’їзд і був обраний головуючим Безак. У вступному слові він закликав усіх “людей порядку” до організації і єднання, вважаючи забезпечення цього головною метою з’їзду. Через залізничний страйк зібрання виявилося не таким багатолюдним, як планувалося. Щодо найближчих завдань першочерговим вважалося залучення до боротьби однодумців на місцях. Ухвалене рішення містило заклик до організації по всій Україні “ячеек” союзу, які б розгортали агітацію за відновлення в Росії монархії і за приєднання до неї України.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 258. – Арк. 13-14; 66 Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Д

На засіданні Ради міністрів було повідомлено про смерть імператора Миколи ІІ. У зв’язку з канонами православної церкви ухвалили довести до відому митрополита Антонія, що уряд не проти проведення панахиди. Міністр шляхів доповів про хід страйку на залізницях та проект урядового повідомлення про нього. Рада міністрів передала його на редагування. Було прийнято законопроект про передачу кадетських корпусів у відання військового відомства, розглянуто законопроект міністра народної освіти про об’єднання в один тип початкових шкіл, про асигнування коштів на потреби освіти і збільшення окладів персоналу вищих навчальних училищ. Було зазначено про необхідність підвищення вимог до набору вчителів, не допускаючи до освітньої роботи осіб з соціалістичними поглядами.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр.6. – Арк. 118-118 зв., 119-119 хв., 120-120 зв.

П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою міністрів постанову про відновлення дії закону Російської імперії від 2 грудня 1905 р. про покарання за участь у деяких страйках, зокрема на підприємствах, які мали громадське або державне значення, а також у державних установах. Окремо ставилося питання про “забезпечення долі тих служачих, які не брали участі в страйках і через те потерпіли від учиненого над ними насильства”. Документ підписав прем’єр Ф.Лизогуб та в.о. державного секретаря Іг.Кістяковський.
Державний вістник. – 1918. – 19 липня.

В Одесі посилилися хвилювання страйкуючих залізничників, які вимагали звільнення заарештованих австро-угорським командуванням делегатів їхньої змішаної узгоджувальної комісії та задоволення висунутих страйкуючими вимог не лише в Одесі, але й на інших залізницях України. Ширилися виступи і серед інших професій – на водогоні, серед працівників пошти і телеграфу тощо.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 102. – Арк. 88.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.