Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

Чернігівське повітове земське зібрання вирішило просити про надання права вести навчання у народних школах української мовою; про дозвіл на викладання українознавства в учительських семінаріях і учительських інститутах; про допуск книг українською мовою у народні бібліотеки і читальні.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 82, 31 грудня.

На засіданні Ради комісарів під головуванням В.Чехівського і Б.Мартоса розглядалось питання про взаємовідносини командування Осадного Корпусу з Революційним Комітетом та Радою комісарів. Ухвалили просити Директорію, щоб вона запропонувала німецьким частинам не залишати райони вздовж демаркаційної лінії до підходу українських військ та звернутись до уряду РСФРР з пропозицією припинити наступ військ. Рада комісарів розглянула заходи по організації слідчих комісій для перевірки арештів. Комісарам пропонувалось самим вирішувати, дії яких розпоряджень гетьманської влади мають бути припинені відносно персонального складу, фінансового характеру. До прибуття Директорії вирішено питання про постанови законодавчого характеру гетьманського уряду залишити відкритим. Комісарові фінансів запропонували з’ясувати до наступного засідання фінансовий стан Республіки. Звернутись до Директорії з приводу заняття військовими частинами Донського війська деяких місцевостей України, згідно таємної угоди з колишнім гетьманським урядом.
ЦДАВО України. – Ф.1065. – Оп.1. – Спр. 15. – Арк. 4-4 зв., 5-5 зв.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Харків. Прибуття до міста Всеукрревкому. Під тиском ЦК РКП(б) ЦК КП(б)У та Всеукрревком зробили своєю резиденцією не "буржуазно-націоналістичний" Київ, а "пролетарський" Харків, який залишався столицею України до 1934 р.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 334.

Житомир. Утворення ЦК боротьбистів Революційного комітету Правобережжя у складі І.Немоловського, Войцехівського, С.Савицького. Комітет призначив О.Волоха головнокомандуючим "Червоної армії України".
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 331.

Київ. Залишення Києва білогвардійцями, вступ до міста Червоної армії. Наступ Червоної армії був затриманий на кілька днів через те, що Дніпро ще не замерз. У боях за Київ брали участь Богунський і Таращанський полки 44-ї дивізії (командир І.Дубовий).
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 240-241.

Париж. Зі складу української делегації на Паризькій мирній конференції вийшли представники ЗУНР та заснували окрему делегацію.
Нариси з історії дипломатії України. — С. 368.

Харків. Створення на базі Всеукрвидаву видавничого об’єднання – Державного видавництва України (ДВУ) при ВУЦВК. Завданням ДВУ було: об’єднання та регулювання діяльності всіх радянських, партійних установ, а також військових, громадських, кооперативних, наукових і літературних товариств, що видавали літературу, регулювання роботи всієї періодичної преси (дозвіл на вихід у світ, визначення форматів, тиражів), розподіл паперу, реєстрація та розповсюдження всіх видів друку.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 313.

Проводення “Тижня освіти” для популяризації ідеї радянської освіти.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 342.

Харків. ІІ Харківський губернський з’їзд земельних відділів, на якому ухвалено резолюцію про надання допомоги колгоспам і радгоспам.
Історія колективізації сільського господарства Української РСР. 1917 – 1937 рр. Збірник документів і матеріалів у трьох томах. – К., 1962. – Т. 1.

Польський уряд прийняв закон “Про військове осадництво на східних землях”. За ним кращі землі, першочергово, наділялися інвалідам, демобілізованим солдатам і офіцерам польської національності, які мали стати опорою окупаційного режиму в краї. Осадникам надавалася фінансова й господарська підтримка держави. Протягом двох років у Східній Галичині осіло кілька десятків тисяч поляків, яким розпарцельовано 160 тис. гектарів землі.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ-Івано-Франківськ, 2002. – С. 203.

Закарпаття. Загальнополітичний страйк населення краю з вимогами звільнити політичних в’язнів з тюрем, відмінити надзвичайний воєнний стан, покращити умови життя. Придушений військовою силою.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 232.

Київ. Відкрито школу поліграфічного мистецтва.
Історія українського мистецтва, 1917-1941. – К., 1967. – Т. 5.- С. 185.

Київ. Почав видаватися «Зоологічний журнал України» (існував до 1924 р.).
Зоологічний журнал України, 1921, № 1.

Київ. Почав видаватися «Український ботанічний журнал».
Український ботанічний журнал, 1921, №1.

Київ. Всеукраїнський кіно-комітет зняв фільми „Герої або мученики Паризької комуни” та „Квіти на каміннях або велике зло” (сценарій – Г. Тасіна, режисер - А. Лунін, оператор А. Станке).
Корнієнко І.С. Українське радянське кіномистецтво, 1917-1929. – К., 1959. – С. 131.

Київ. Видано книгу М. Терещенка “Мистецтво дії”.
Бернацька Р.П., Бурмістренво С.Л. 50 років українському драматичному театру: Хроніка, 1964 р. – Вип. 1. – К., 1966. – С. 266.

Київ. Відкрито виставку Української академії мистецтв. Представлено твори живопису, графіки, театрально-декоративного та декоративно-прикладного мистецтва. Серед учасників виставки: І. Беклемішева, М. Бойчук, Т. Бойчук, М. Кирнарський, Л. Крамаренко, О. Павленко.
Пути искусства, Харьков, 1922. - № 1. - С. 75-77.

Одеса. Всеукраїнський кіно-комітет випустив у прокат фільми „Вовчий діл, або За життя та волю” (сценарист – В. Станчинський, режисер – С. Ценін, оператор А. Станке) та „Знову на землі” (сценарій за мотивами п’єси С.Ж. Буел’є „Король без вінця”, режисер – Б. Глаголін, оператор – А. Станке).
Корнієнко І.С. Українське радянське кіномистецтво, 1917-1929. – К., 1959. – С. 131.