Інститут історії України Національна академія наук України

У сел. Мерефа відбувся економічний страйк робітників Артемівського скляного заводу Левенгофського акціонерного товариства з вимогами збільшити розцінки на 15% та покращити санітарні умови праці. Завершився компромісом: розцінки збільшено на 5%.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.291.

У м. Сімферополі у приміщенні губернської земської управи після 17-річної перерви відбулось відкриття ХІ - го губернського з’їзду земських лікарів та представників земських установ. Головою було обрано Т.Харченка, а до складу президії Москвіна та Йоффе.
Новости юга. – 1913. – №107. – С.3.

Селище Макіївка Катеринославської губернії. Страйк понад 3 тис. робітників сталеливарного заводу товариства “Російський гірничий і металургійний “Уніон”” з вимогою підвищити заробітню платню на 25 % та покращити умови праці. Після втручання поліції завершився поразкою, 46 робітників було мобілізовано до армії.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 329.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

Серед народу все більше поширюються картярські ігри, і не лише у Київській губернії. З’являються спеціальні „клуби” для гри в карти на гроші, одяг та ін. Картярство стає хворобою, яка не гірше „зеленого змія” штовхає людей на злочини.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 32, 6 травня.

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

Згідно проведеної Волинським губернським земством анкети виявлено, що у всіх селах замість забороненої горілки появились численні її сурогати (бл. 23 видів): ханжа, політура, лак, денатурований спирт, горілка з родзинок, настоянка з чорниці з оцтом та перцем, „медаш” та ін. Варять також мед з тютюном, „брагу”. Почастішали смертельні випадки. Розвинулось таємне самогоноваріння, „самодурки” коштують у середньому 2 руб. за пляшку. Протиалкогольна комісія медичного товариства опублікувала відповідну відозву „Бережіться осліпнути!”, у якій застерігається від уживання денатурату, а також древесного спирту, одеколону, політури, кіндер бальзаму та ін., оскільки все це призводить до сліпоти.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 54, 22 липня.

Українська трупа Кармелюка – Каменського (бл. 50 чол., у тому числі й оркестр), яка останні роки грала у містах Сибірі та Далекого Сходу, закінчивши зимовий сезон у Владивостоці, відбула гастрольний тур по Японії, зокрема у м. Нагасакі, Токіо та ін.
Украинская Жизнь. – № 6. – С. 73.

селище Горлівка. Пройшла низка економічних страйків, зокрема 1504 робітників шахти № 8 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт вимагали підвищити зарплату від 30 до 50 %. Закінчився поразкою. Під час страйку на шахту викликали війська і поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. Страйк усіх (3000) робітників шахти № 1 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт і робітників брикетної фабрики із вимогою підвищити зарплату від 25 до 50 % закінчився компромісом: обіцяно підвищити зарплату на 30 %. Страйк 1125 (з 1200) робітників Олександрівського вугільного рудника акційного товариства „Ртутна і вугільна справа Ауербаха і Ко” з вимогою підвищити зарплату на 50 % закінчився поразкою: робітники тимчасово приступили до роботи, щоб покращити своє матеріальне становище. На рудник викликали війська і поліцію, які 2 травня обстріляли робітників. Робітники брали участь у зібраннях страйкуючих робітників Горлівського району, які перетворювалися у політичні мітинги. Тоді ж у селищі Щербинівка відбувся страйк 6 тис. робітників Щербинівських рудників товариства для розробки кам’яної солі й вугілля Південної Росії з вимогою підвищити зарплату на 50 %. Під час страйку викликано війська та поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. У ніч з 28 на 29 квітня поліція арештувала 11 найбільш активних учасників і керівників страйку, у тому числі члена страйкового комітету М. Годобліна. 29 квітня страйкуючі оголосили адміністрації рудника ультиматум про звільнення арештованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 340.

м. Харків. Страйк 5216 (з 5910) робітників заводу Російського паровозобудівного і механічного товариства з вимогою підвищити зарплату від 25 до 100 %. Закінчився компромісом: обіцяно підвищити зарплату для тих, хто отримував до 50 руб. у місяць на 20 %, до 75 руб – на 15 %, до 100 руб – на 10 %, від 100 до 200 руб – на 5 %. Чорноробочим встановлювалася поденна оплата: мужчинам – до 1,75 руб і жінкам – до 1,3 руб. Відрядним чорноробочим ливарних цехів гарантувалася поденна зарплата не менше 2 руб, а відрядним чорноробочим інших цехів – не менше 1,75 руб в день.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 341.

м. Катеринослав. Страйк робітників заводу товариства Російських трубопрокатних заводів (колишній Шодуар) з вимогою підвищити зарплату і звільнити арештованих робітників. Закінчився компромісом: зарплата чорноробочим мужчинам підвищена до 1,2 руб, а жінкам – до 1 руб в день; решті робітників зроблена надбавка від 10 до 30 % зарплати. Крім того, усім робітникам призначено воєнну допомогу у розмірі 40 коп. у день; арештовані робітники не звільнені.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 341.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

У Києві відбувся Всеукраїнський з’їзд російських кадетів. Гострі дебати викликала доповідь “Проблема влади на Україні” насамперед - питання про персональну участь членів партії в новому уряді. Виникли три точки зору: за вступ, за вступ з деякими гарантіями і проти вступу. Перемогла перша. У доповіді про господарсько-економічне життя підкреслювалося, що шлях до забезпечення правопорядку полягає у встановленні “твердої, але не самовільної влади”, збереженні дрібної власності, проведенні земельної реформи, встановленні граничних розмірів землеволодіння, а решту мала викупити держава. Міністр фінансів А.Ржепецький висловився за створення в Україні власної валютної системи. З’їзд зажадав чіткого визначення кордонів України, окремо виділивши питання про Крим, який вважався необхідним “для її свободного господарського розвою”. В справі розв’язання національно-релігійних питань делегати висловилися проти використання релігійного піднесення з метою посилення політичного впливу. З одного боку, церков оголошувалася незалежною від держави, а з іншого – їй заборонялося втручатися в державні справи. Делегати висловилися проти примусової українізації, вважаючи, що це суперечить ідеї національного відродження. Права української мови пропонувалося захищати, як однієї з державних мов. З’їзд постановив утворити місцеву Українську головну управу конституційно-демократичної партії, незалежно від загальноросійського Головного комітету. Делегати також виступили за можливість персонального вступу членів партії до нового уряду України. На відзначення 12-ї річниці утворення І Державної Думи Росії з’їзд вітав присутніх на засіданні її членів.
Киевская мысль. – 1918, 16 мая Робітнича газета. – 1918. - 11, 12 травня Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов.

Київ. Крайовий (обласний) з’їзд партії кадетів висунув вимогу надати російській мові поряд з українською державного статусу.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 272.

Київ. Відбувся з’їзд Ради Всеукраїнської учительської спілки. Ухвалено постанови про утворення фонду для заснування в Києві, Всеукраїнського учительського дому, Всеукраїнського учительського видавничого товариства, організацію окремих українських учительських спілок скрізь, де є певна кількість учителів-укріїнців. На вимогу німецького коменданта м.Києва роботу з’їзду було припинено достроково.
Вільна українська школа. – 1918. –- № 8–9. – С.279–280.

Відбувся Всеукраїнський з’їзд соціалістів-федералістів за участю 50 делегатів. Головував І.Шраг. Було заслухано звіт ЦК партії. У доповідях з Катеринослава, Чернігова, Полтави, Одеси, Житомира відзначався “сумний настрій населення з приводу політичного перевороту” і побоювання перед поверненням старого режиму, викликані деякими офіційними призначеннями. В.Шульгін у доповіді про міжнародне становище України зупинився на аналізі її переходу від автономії до самостійного державного життя. І хоч партія на той час перебувала в опозиції, доповідач все ж таки наголосив, що вона усіма силами мусить боронити українську державність. Виступаючі підкреслювали, що партія не відкинула і гасло федералізму. Оцінюючі майбутні політичні і соціально-економічні перспективи, учасники з’їзду вказували на неможливість на той момент федерації з Росією, але вважали можливим єднання з іншими сусідами, які теж утворювали свою державність І.Фещенко-Чопівський у доповіді про економічне становище України звертав увагу на небезпечну ситуацію в торгівлі й промисловості, обстоюючи думку про забезпечення повільного процесу монополізації, заперечував свободу торгівлі. С.Шелухін і М.Коваленко, навпаки, вважали, що впровадження монополій – це спадок від російського уряду, який душив свободу населення. З’їзд тривав до 13 травня.. Партія негативно поставилася до Конституції, виданої гетьманським урядом, Кабінет міністрів характеризувався як реакційний і протидержавний. УПСФ заявила протест проти “втручання у справи політики Української Держави німецького командування”.
Робітнича газета. – 1918. 12 травня ;Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. ; Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К.