Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві в конторі Київського держбанку відбувся з’їзд представників інституцій, які допомагали розвитку позичкової кооперації на Київщині. Працював 2 дні.
Рада. – 1913. – № 80. – С.3.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

м. Київ. Відбулися святкування „дня кооперації”: опубліковано велику одноденну газету „Кооперація” тиражем 50 тисяч прим. Відкрито близько 30 кіосків-шатрів з книжками по кооперації на українській, російській і єврейській мовах. „Особливо людно було біля тих кіосків і на тих зборах, де звучала рідна киянам жива українська мова”. Проводився запис у „Народну Торговлю”, „Жизнь”, „Общее дело”.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 24, 1 квітня.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Відбувся з’їзд селянських депутатів Старокостянтинівського повіту Волинської губернії, на який прибуло 617 представників. З’їзд відкрив член УЦР і ЦК Всеукраїнської ради селянських депутатів Гаврищук. Були заслухані доповіді з місць, в яких йшлося про напади польських легіонерів на села та ворожі дії міліції. З’їзд розглянув питання про сучасний момент, земельне, засів полів, Установчі Збори та УЦР і її політику. Селяни просили дозволу засипати окопи та зняти загородження для збільшення площі під посіви. Селяни запевнили, що всі землі в повіті будуть засіяні. Делегати підтримали закон УЦР про соціалізацію землі, схвалили її діяльність. Оскільки вибори до Установчих зборів в повіті не відбулись, селяни просили провести нові, а також дозволити висунути свій список кандидатів. Для згуртування населення повіту з’їзд ухвалив організувати Раду селянських депутатів, до складу якої увійшли представники від 13 волостей і 8 сіл. Були обрані 2 делегати до губерніальної Ради і Всеукраїнської.
Народня воля. – 1918. – 13 квітня (31 березня).

Вміщено наказ військового міністра О.Жуковського всім губернським і повітовим комендантам, військовим начальникам у зв’язку з діяльністю польських частин, несумісною з законами УНР. Вони не мали права втручатись у внутрішні справи Республіки, їм заборонялись самочинні реквізиції хліба, фуражу, та інших продуктів, що можна було робити тільки з дозволу українського уряду. Ні в якому разі їм не дозволялось розподіляти вилучену у населення зброю. Місцевим властям доручалось прискіпливо стежити за виконанням цього наказу.
Народня воля. –1918. – 7 квітня (25 березня).

Видано наказ № 117 тимчасово виконуючого обов’язки командуючого Червоної армії Донецького басейну П.Баранова про рішення Надзвичайного штабу Республіки Донецького басейну обороняти Донбас за будь-яку ціну. За наказом Верховного головнокомандуючого В.О.Антонова-Овсієнка створювалися оборонні позиції у декілька ліній, формувалися загони для відправки на фронт. Були чітко визначені райони оборони і загони, що мали їх утримувати.
Гражданская война на Украине 1918-192 0. – Сборник документів і матеріалів. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.110-112.

Київ. У місті засновано “Українсько-німецьке товариство культурно-економічного зближення”, рада якого виробила статут. Товариство планувало організацію лекцій, курсів, видавництва, подорожей, клубів, інформаційних бюро тощо. Членом товариства міг стати як кожний українець, так і німець без різниці статі та громадянства не позбавлений громадянських прав. Рада товариства і ревізійна комісія обиралися на один рік. Загальні збори мали право змінити термін їхніх повноважень.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 12 0. – Арк.3.

На 6-й Київський повітовий селянський з’їзд прибули 400 представників. На порядку денному стояли питання: про політичний момент, земельне, про становище повітової і волосних народних управ, вибори повітового комітету Селянської спілки, доклади з місць та біжучі справи. Доповідь з політичного моменту зробив член ЦК УПСР М.Залізняк. В ухваленій резолюції делегати записали, щоб український уряд якнайскоріше організував тверду народну владу і суд на місцях, українське військо, скликав Установчі збори і уклав мирний договір з Радянською Росією. Як тільки буде сформована українська армія, просити український уряд порушити питання перед німецьким урядом про відкликання німецького війська. Прибувший на з’їзд М.Ковалевський закликав засіяти всі землі в повіті і запевнив, що земля не буде повернута поміщикам, але треба підтримати український уряд. З доповіддю з земельного питання виступив Н.Семененко, який дав практичні поради щодо посівної. В ухваленій резолюції з цього питання говорилось про необхідність засіву всіх земель в повіті, повернення земельним комітетам сільськогосподарського реманенту. Вирішили також просити міністра земельних справ негайно видати закон про користування лісами і націоналізацію цукроварень. З’їзд привітав і голова УЦР М.Грушевський, який заявив, що прикро було кликати чужі війська, але треба було рятувати державу, а тепер треба зміцнити владу на місцях. Делегати з місць розповіли про жалюгідне становище повітових і волосних народних управ і ухвалили всіляко зміцнити їх. У роботі з’їзду взяли участь члени Центральної ради Селянської спілки Одинець, Ільченко, Клименко та Степаненко.
Народня воля. – 1918. – 9 квітня (27 березня).

Відбувся Хотинський повітовий селянський з’їзд, на який прибули 569 делегатів. Вони рішуче виступили проти загрози анексії з боку Румунії і ухвалили “з’єднатись з своїми братами свободними від ярма, з Українською Народною Республікою”. З’їзд вітав Україну і відрядив у Київ до Центральної Ради делегацію з наказом просити український народ та його уряд Центральну Раду про надання негайної військової допомоги. Визнавши вищою владою в Україні Всеукраїнські Установчі збори, делегати прохали Центральну Раду допомогти в проведенні у повіті виборів до них. З’їзд також протестував проти безчинств з боку Румунії на Бесарабщині і просив Центральну Раду примусити Румунію залишити територію Бесарабії, щоб її народ міг сам вирішити свою долю.
Робітнича газета. – 1918. – 26 квітня.

У Лубнах відбувся з’їзд Української демократично-хліборобської партії. Делегати засудили аграрну політику Центральної Ради, вимагали негайного повернення землевласникам маєтків, реманенту і визнання принципу приватної власності, як основи господарського життя. Для подання вимог Центральній Раді з’їзд направив до Києва спеціальну делегацію з 20 осіб, очолену полтавським поміщиком В.Шеметом. Ця делегація уклала у Києві угоду з “Всеукраїнським союзом земельних власників”, яка передбачала повалення Центральної Ради. На 29(16) квітня запланували скликати Всеукраїнський з’їзд усіх хліборобських організацій.
Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 рр. – У двох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. – К., 1967. – С.330.

Лубенський повітовий селянський з’їзд привітав УЦР і РНМ, висловивши подяку за підтримку трудящого селянства. З’їзд ухвалив звернутись до Міністерства військових справ з приводу організації військової сили для охорони спокою в краї, що ж стосується місцевого куреня, то прохати, щоб він формувався з осіб, які ніколи не йшли проти українського руху і зараховувались до його складу тільки за свідченням комітетів селянських спілок або інших демократичних організацій. Курінь, що є у повіті, незаконно втручався у діяльність земельних і сільських комітетів, проводив подекуди навіть арешти. З’їзд ухвалив, щоб земельні і сільські комітети приклали всіх зусиль аби земельна площа була вся засіяна. До видання УЦР закону про розподільчу норму з’їзд ухвалив вважати дев’ять десятин на душу нерухомою нормою. Землі нетрудових господарств вилучались.
Народня воля. – 1918. – 11 квітня (29 березня).

Відбувся з’їзд селянських спілок Переяславського повіту Полтавської губернії. На порядку денному стояли питання: про засів зернових та бураків, заснування сільськогосподарських спілок та біжучі справи. З’їзд розглянув питання про захоплення влади в повіті Ю.Носарем і ухвалив надіслати до земського зібрання резолюцію, в якій говорилось, що Ю.Носарь, гласний земства, не користується довір’ям селян, що він не визнає Селянської спілки, протизаконно двічі заарештовував її голову. З’їзд запропонував членам Селянської спілки – гласним повітового земства скласти свої повноваження, якщо Ю.Носарь буде обраний головою земства. З’їзд схвалив земельний закон УЦР, ухвалений у січны 1918 р., підтримав постанови повітового земельного комітету щодо поділу і засіву земель, а також вирішив надати допомогу земельним комітетам у засіві цукрових плантацій.
Народня воля. – 1918. – 11 квітня (29 березня).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.