Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Листопад–грудень 1913

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

Листопад 1916

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

14 (1) листопада 1918 (четвер)

Рада міністрів Української Держави заслухала в своєму засіданні доповідь міністра торгівлі і промисловості про наступні переговори з представниками Кубанського крайового уряду про укладення фінансово-економічного договору і визначила осіб, що мали вести їх і підписати договір. Корпусу морської берегової оборони виділити понад 1 млн. крб., 60 млн. крб. асигнували на видачу авансу на утримання Державної варти, 3 млн. крб. – на потреби охорони громадської безпеки і порядку в Катеринославській губернії.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 43-43 зв., 44.

14 (1) листопада 1918 (четвер)

П.Скоропадський підписав грамоту про федерацію з майбутньою небільшовицькою Росією, в якій проголосив, що “кінцевою метою буде відновлення великої Росії”.
Робітнича газета. – 1918 р. - 16 листопада.

14 (1) листопада 1918 (четвер)

Київ. П.Скоропадський видав наказ про призначення нового складу Ради народних міністрів. Очолив її С.Гербель, він же став міністром земельних справ, закордонними справами відав Г.Афанасьєв, військовими генерал Д.Шуцький, морськими адмірал А.Покровський, внутрішніми І.Кістяковський, освітою В.Науменко, міністром сповідань став М.Воронович, фінансів – А.Ржепецький, шляхів В.Ляндеберг, торгівлі С.Мерінг, юстиції В.Рейнбот, народного здоров’я В.Любинський, праці В.Косинський, продовольчих справ Г.Глінка, державним контролером С.Петров.
Державний вістник. – 1918. - 16 листопада Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська Держава 1918 року.

14 (1) листопада 1918 (четвер)

П’ятеро міністрів-українців негайно подали заяви про демісію. Проте незабаром з канцелярії гетьмана надійшов лист про відставку всього уряду, а ранком наступного дня, 15(2) листопада 1918 р., був оголошений склад нового “федералістичного кабінету”, очоленого С.Гербелем.
Нова рада. – 1918. – 16 листопада

14 (1) листопада 1918 (четвер)

Відбулося останнє засідання кабінету міністрів під керівництвом прем’єра Ф.Лизогуба – нащадка української козацької старшини, колишнього земця – октябриста. Група міністрів зажадала скасування заборони міністерством внутрішніх справ Національного конгресу, наполягала на порозумінні з Українським Національним союзом в справі скликання територіального конгресу України за участю представників від усіх національностей і станів суспільства, домагалася рішучої демократизації політики, відмови від системи репресій тощо. Їм найрішучіше заперечував С.Гербель, який заявив, що через загрозу більшовизму політику змінювати не можна. За вимоги міністрів-українців віддали голоси 7 членів кабінету, проти –
Державний вістник. – 1918. – 16 листопада.

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

14 жовтня 1919 (вівторок)

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

14 жовтня 1919 (вівторок)

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Середина жовтня — грудень 1919

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

2-4 грудня 1919 (вівторок-четвер)

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Після 6 листопада 1919

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

14 листопада 1919 (п’ятниця)

Харків. Повідомлення, що у Харківському університеті через відсутність палива порушується навчальний процесс . Професура констатує неможливість вести навчання у неопалених приміщеннях.
Южный край. — 1919. — 1(14) ноября.

14 листопада 1920 (неділя)

Сімферополь, Феодосія. Вступ до міст частин Червоної армії.
Борьба за советскую власть в Крыму. Докуметы и материалы. – Симферополь, 1961. – Т. ІІ. – С. 312.

14 листопада 1920 (неділя)

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Засідання РНМ УНР, на якому ухвалено розпочати евакуацію уряду і державних установ в ніч з 14 на 15 листопада. Напрямок евакуації: Лянцкорунь – Чемерівці – Сатанів.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 9. – Арк. 65.

14 листопада 1920 (неділя)

Харків. ЦК КП(б)У ухвалив визнати необхідним впровадження на Україні посади уповноваженого Реввійськради республіки.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 2. – Спр. 40. – Арк. 28.