Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У сел. Селезнівка на Донбасі відбувся економічний страйк 350 робітників шахти №2 Селезнівської рудні з вимогами підвищити розцінки, здійснювати облік добутих вагонів з вугіллям, а не обмірювання вироблених кубічних сажнів, присікати обрахунок робітників при видачі заробітної плати. Завершився перемогою.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.293.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

м. Харків. Страйк усіх (2228) робітників заводу «Русского о-ва «Всеобщая компания электричества» з вимогою підняти зарплату на 50 % та звільнити арештованого робітника С. Мокко. Завершилася компромісом: обіцяно підняти зарплату більшості робітників до 50 %. Під час страйку на завод викликали поліцію, яка арештувала делегатів від робітників для переговорів із адміністрацією (23 серпня та 29 серпня-12 вересня повторно відбулися страйки).
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 345.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Гайсинський повітовий комітет Ради селянських депутатів поширив листівку із засудженням факту обрання гетьмана і на підтримку Центральної Ради. Гайсинський повітовий староста на Поділлі повідомив міністру внутрішніх справ про арешти помічника повітового комісара і голови народної управи за випуск згаданої вище листівки.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 166. – Арк. 11,12.

Прийнято ухвалу всенародного українського віча про створення Комітету національної гідності. Основною метою заснованої інституції було вирішення питання про перенесення останків великих синів українського народу з чужини до Києва і поховання Івана Мазепи у Софійському соборі.
Відродження. – 1918. – 11 липня.

Київ, Одеса, Харків. Працювали курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Повідомлялось з Одеси, що завдяки енергійній діяльності штабу транспортної флотилії протягом одного тижня до міста прибуло 20транспортів, випущених з Маріуполя та Керчі. “Бурдеіл” привіз 240 тис. пудів вугілля для потреб трамваю та лікареь, а транспорт “Софія” – 50 тис. пудів хліба.
Нова рада. – 1918. – 12 червня (30 травня).

Центральний комітет Всеукраїнської ради селянських депутатів, враховуючи настрої широких мас селянства, їхнє незадоволення відновленням гетьманською владою поміщицької власності, встановленням терористичного режиму тощо у постанові про збирання врожаю 1918 р. і про підготовку ланів “під пар” на наступний рік запропонував не віддавати хліб гетьманським та окупаційним властям. Вже реквізований на той час хліб, але ще не вивезений зі сховищ та млинів, селянам та робітникам пропонувалося розбирати та ховати, а в разі неможливості зробити це – знищити. Хліб врожаю 1918 р. нікому не продавати, а сховати, щоб забезпечити себе від голоду.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.201-203.

Київ. Друга (літня) сесія Всеукраїнського православного церковного собору. Головним питанням на засіданнях Собору було визначення статусу Православної церкви в Україні (автокефальна чи автономна) та формування органів вищого церковного управління. Перевагу на Соборі здобули проросійськи налаштовані церковні сили. У результаті Собор схвалив проект, запропонований архієпископом Євлогієм, яким визначалося, що “українська церква як церква автономна є в канонічному зв’язку з патріархом Московським”, якому належить “право затвердження кандидатів на єпископські катедри, право приймати скарги на українських єпископів, право затверджувати статут Вищого церковного управління”. Сесія підтвердила обрання митрополитом Київським і Галицьким Антонія (Храповицького) і офіційно звернулася до гетьмана Павла Скоропадського з проханням затвердити це обрання.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.80. ЦДАВО України. – Ф.1071. – Оп

В Києві на Софійському подвір’ї о 5 год. дня відбулася церемонія присяги на вірність Українській державі та Гетьманові, складеної чинами особистої охорони П.Скоропадського, у присутності голови гетьманського штабу, генерального хорунжого В.Дашкевича-Горбатського.
Нова рада. – 1918. – 27(14) червня.

МВС розіслало циркуляр з визначенням сфери діяльності губернських та повітових старост в зв’язку з тим, що останні часто втручалися в сферу діяльності різних непідлеглих їм державних інституцій.
Державний вістник. – 1918. – 18 липня.

Київ. Останній день роботи “Нового театру “Дім інтермедій”. Після гастролей у Криму в столиці цей театр більше не працював.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.267.

Полтава. Повідомлення про відкриття з нового 1918–1919 н.р. Вищої педагогічної школи. Новий навчальний заклад створювався з метою забезпечити можливість здобути вищу освіту сільським вчителям та іншим працівникам села.
Нова рада. – 1918. – 23 червня.

Полтава. Повідомлення про одержання Першою українською гімназією статусу державної і набір на новий навчальний рік учнів-українців до усіх восьми класів закладу.
Нова рада. – 1918. – 23 червня.

Єлисаветград. Помер відомий український діяч генерал Микола Федорович Федоровський. Будучи подвижником української культури, він організував перші аматорські вистави, де розпочалася творчість М.Кропивницького, І.Карпенка-Карого, заснував міське Товариство грамотності та ремісничу школу.
Нова рада. – 1918. – 26 червня.

Гомель. Відкриття українського театру.
Нова рада. – 1918. – 26 червня.

Київ. Повідомлення про те, що Міністерство народної освіти замовило у друкарні Києво-Печерської Лаври 100 тисяч примірників Св.Євангелія українською мовою.
Нова рада. – 1918. – 23 червня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.