Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Львові в залі Сокола-Батька відбулися змагання спортивного товариства "Україна" з греко-римської боротьби та атлетики. В них прийняли участь аматори зі Львова, Стрия, Перемишля, Тернополя.
Діло. – 1913. – Ч.49. – С.5.

Великі гастролі у Києві російського оперного співака Ф.І.Шаляпіна. В театрі “Соловцов” він взяв участь у 6-ти театральних вечорах: “Дон Кіхот” (тричі), “Борис Годунов” (двічі) та “Фауст”.
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Згідно полкового наказу Гриць Коссак передав управу полку січових стрільців новому комендантові, майорові Антону Вариводі.
Свобода. – 1916. – № 14, 1 квітня.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

У Києві почала працювати змішана комісія з представників австро-німецького блоку і Ради міністрів УНР, яка готувала спеціальний договір про вивезення з України так званих “лишків”. Від України переговори вела “Державна комісія по товаробміну”, очолювана М.Поршем. Німецьку та австро-угорську сторони представляли посли А.Мумм та І.Форгач.
Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 гг. – В трьох томах. – Т.1. – Березань 1917 р. – листопада 1918 р. – К., 1967. - С.315.

Рада народих міністрів по доповіді військового міністра ухвалила: міністерству військових справ внести до Центральної Ради законопроект про організацію військового міністерства і військового управління на місцях – про губернських і повітових комендантів, що виконували обов’язки військових начальників, про формування нової армії, про організацію інструкторської школи. РНМ доручила міністерству морських справ внести до Центральної Ради законопроект про демобілізацію флота. Міністерству військових справ було доручено вжити ряд заходів для забезпечення стабільного становища в Києві з пропозицією усунути з посади коменданта м.Києва і губернії К.Прісовського.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.207-208.

На засіданні Малої ради продовжувалось обговорення мирного договору з країнами Четверного союзу, ставлення до нього окремих фракцій. Фракції Єврейського демократичного централу, українських есдеків, Української трудової партії, самостійників висловились за передачу договору на комісію, яка мала остаточно визначитись з його ратифікацією. Проти виступив представник Польського демократичного централу, оскільки цей договір, на їх думку, прилучав Холмщину до України. Голова УЦР проф. М.Грушевський виступив з великою промовою, у якій грунтовно висвітлив історичний шлях Холмщини та Бессарабії. Мала рада більшістю голосів при З, що утримались, ухвалила передати договір на комісію.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.203-207.

Дві кінні сотні полку ім. К.Гордієнка, що йшли на чолі Запорізької дивізії, разом з батальйоном німців після жорстокого бою зайняли ст. Гребінку.
Народня воля. – 1918. – 19(6) березня Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.414.

Радянські частини під командуванням В.Примакова, які відстоювали Бахмач разом з двома полками Чехословацького корпусу, після заборони російським відділенням Чехословацької Національної Ради чехословацьким підрозділам брати участь у військових операціях, залишились без підтримки. І під тиском німецьких частин втратили Бахмач. Чигиринські і криворізькі вільні козаки зайняли ст. П’ятихатки, відрізавши шлях відступу радянським загонам від Знаменки на Катеринослав і Полтаву.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.52-56.

Київ. Відбулося перше організаційне зібрання фундаторів Кирило-Мефодіївського братства, заснованого з ініціативи членів Всеукраїнського православного церковного собору. На засіданні було обрано комісію по підготовці статуту братства.
Нова рада. – 1918. – 22 (9) березня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.