Цей день у новітній історії України

 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

26 (13) вересня– 29 (16) жовтня 1913 (четвер - вівторок)

У м. Києві відбувся судовий процес у справі М.Бейліса, звинуваченого у ритуальному вбивстві російського хлопчика.(20 березня 1911р. в Києві у печері на пустирі було знайдено тіло загиблого 11-річного хлопчика Андрія Ющинського буцімто з зовнішніми ознаками ритуального вбивства. Діти з якими він грався засвідчили, що під час гри на них напали троє євреїв (серед яких буцімто був прикажчик цегляного заводу Мендель Бейліс), схопили Ющинського і потягли до обпалювальної печі цегляного заводу. Поліція зв’язала справу про вбивство хлопчика із звинуваченням євреїв у вживанні крові немовлят християн у ритуальних цілях ("кривавий навіт"), Бейліса арештували. "Киевлянин" опублікував сенсаційне розголошення начальника київської кримінальної поліції Н.Красовського, який стверджував, що хлопчика було вбито злодійською зграєю на квартирі утримувачки притону В.Чеберяк. Бейліса звинуватили у ритуальному вбивстві. Проти антисемітської кампанії виступили В.І.Вернадський, В.Г.Короленко та ін. Попереднє слідство тривало 2,5 роки. Звинувачувачем на суді виступав правий депутат Г.Г.Замисловський. У процесі прийняли участь 219 свідків та 14 експертів (в т.ч. відомий психіатр професор І.Сікорський.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.168.

20 (7) жовтня 1913 (неділя)

У м. Петербурзі відкрився перший Всеросійський з’їзд послідовників гомеопатії в роботі якого приймали участь і представники з України.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.169.

Жовтень 1916

м. Севастополь. Відкрито морський кадетський корпус (Морской корпус имени Е.И. Высочества Наследника Цесаревича и Великого Князя Алексия Николаевича).
Крымский вестник. – 1916. – № 256, 5 жовтня.

Жовтень 1918

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Жовтень 1918

Київ. Відкриття Товариством “Художній екран” студії екранного мистецтва у приміщенні кінотеатру “Новий театр” (Хрещатик, №36). На урочистому відкритті були присутні представники літературно-мистецьких кіл. У пресі її називали “перша серйозна підготовча школа з метою створення кадрів культурних діячів екрану”.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С. 187.

17-22 (4-9) жовтня З 1918 (четвер - вівторок)

У ці дні в Москві працював ІІ-й з’їзд КП(б)У. У його роботі взяли участь 125 делегатів, які представляли близько 9 тис. членів партії. Делегати заслухали звіт ЦК КП(б)У і Центрального військово-революційного комітету, доповіді з місць, розглянули питання про міжнародне становище, поточний момент, святкування першої річниці жовтневої революції, ставлення до інших партій, підтвердили визнання платформи радянської влади, визначили заходи для скликання ІІІ-го з’їзду КП(б)У, обрали керівні органи партії. Делегати піддали критиці діяльність ЦК КП(б)У та Центрального ВРК. Вони звинувачували їх у спрямуванні зусиль майже виключно на військову роботу у прикордонній смузі, а також у передчасному заклику до повстання в Україні у серпневому наказі № 1. В резолюції про поточний момент підкреслювалося, що продовження існування в Україні гетьманської влади становить величезну небезпеку для російської революції, бо Україна перетворювалася на центр об’єднання усіх прихильників відновлення “єдиної і неділимої” Росії. Окрему резолюцію було присвячено святкуванню першої річниці Жовтневої революції 1917 р. Щодо формування ВРК, то до його складу могли обиратися лише комуністи, а там, де в них переважали позапартійні - місцевим партійним комітетам вмінювалося в обов’язок домагатися підкорення їх своєму впливу. Пильну увагу делегати приділили аналізу міжнародного та внутрішнього становища України, засудили намагання іноземних держав перетворити останню на військову і політичну базу у боротьбі проти радянської Росії. Найважливішим завданням партії ІІ-й з’їзд КП(б)У вважав збереження єдності з Росією.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.616 Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сбор

19-24 (6-11) жовтня 1918 (З суботи до четверга)

У Москві відбулася І-ша конференція комуністичних організацій окупованих областей, на якій були представлені партійні осередки Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, України, Польщі, Фінляндії та окупованих областей РСФРР. Її роботою керував секретар ЦК РКП(б) Я.Свердлов. З делегатами зустрічався В.Ленін. Конференція розглянула питання: про поточний момент, лозунги партії в окупованих областях, про підготовку збройного повстання, посилення агітації серед австро-німецьких військ тощо. Велика увага приділялася національному питанню.
Українська РСР в період громадянської війни. – 1917-1920 рр. – У трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. – К., 1967. – С.441-442.

20 (7) жовтня 1918 (неділя)

Київ. П.Скоропадський затвердив закон про облік і мобілізацію перебуваючих у межах України офіцерів і понадстрокових унтер-офіцерів колишньої російської армії та колишніх юнкерів військових шкіл. З метою підтримання державної безпеки і громадського спокою передбачалося формувати у складі української армії Окремий корпус на основі цього закону. Особам усіх зазначених вище категорій до 35 років пропонувалося в 7-денний термін прибути до місцевого військового начальника для обліку і з’ясування, з якого часу вони вважаються мобілізованими. Офіцерам і понадстроковим більш як 35 років дозволялося вступати до цих зразково-інструкторських частин добровільно. Усі, хто увійшов до цих частин, вважалися перебуваючими на дійсній військовій службі і підлягали військовим законам.
Державний вістник. – 1918. - 22 жовтня.

20 (7) жовтня 1918 (неділя)

Київ. П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою народних міністрів “Тимчасову постанову про Окремий корпус”, утворений для боротьби з анархією у прикордонній смузі. Він підлягав безпосередньо Гетьману.
Державний вістник. – 1918. – 22 жовтня.

20 (7) жовтня 1918 (неділя)

Київ. П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою народних міністрів “Постанову про асигнування 8 000 000 карбованців для сформування зразково-інструкторських частин Української армії”. Гроші передавалися у відання військового міністра з коштів бюджету 1918 р.
Державний вістник. – 1918.–- 24 жовтня.

20 (7) жовтня 1918 (неділя)

На засіданні Українського Національного Союзу в Києві була зроблена грунтовна доповідь про внутрішню організацію України і планомірне використання її творчих сил та репрезентацію її за кордоном. Було ухвалено утворити комісії апарату Союзу. Комісія з внутрішніх справ (голова А.Ніковський – с.ф.) проводила всю підготовчу роботу на місцях і мала виробити проект скликання Установчого Парламенту; з військових справ – виробити проект майбутньої української армії (голова В.Винниченко – с.д.). М.Шаповал (с.-р.) очолив комісію із закордонних справ, К.Мацієвич (с.-ф.) – земельних справ, яка мала розробити проект земельної реформи. На чолі фінансової комісії став П.Мазуренко (с.-д.), юридичної – В.Лещенко (с.-ф.). Остання мала розробити проект суду в Україні. Крім церковної мали бути організовані ще кілька комісій.
Народня воля. – 1918. - 24 жовтня (11).

20 (7) жовтня 1918 (неділя)

Союз хліборобів-власників розколовся на дві течії. Дрібні хлібороби, очолені М.Коваленком, подали Гетьману меморандум, в якому обстоювали незалежність і суверенність України, а делегація великих землевласників заявила “про розуміння нею самостійності як тимчасової, перехідної форми до федерації з майбутньою обновленою Росією”.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.405.

20 (7) жовтня 1918 (неділя)

Київ. Затверджена ухвалена Радою міністрів постанова про асигнування 110000 карбованців на розвиток діяльності спілки книгонош, а також надання 30170 карбованців допомоги Київському художньо-промисловому і науковому музею.
Державний вістник. – 1918. – 24 жовтня.

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

11 вересня – 12 листопада 1919

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

26 вересня — 25 жовтня 1919

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Жовтень 1919

Кам’янець-Подільський. Приїзд з Києва відомої артистки Н.Дорошенко. Вона клопоталася про надання урядової допомоги Українському художньому театру в Києві, у якому об’єдналися режисери та актори колишніх державних театрів Г.Юра, П.Саксаганський, Г.Борисоглібська, Є.Сидоренко, Б.Левченко та ін. Уряд ухвалив рішення про матеріальну допомогу театру.
ЦДАВО України. Ф.1113. — Оп.1. — Спр.7. — Арк.21; Там само. — Спр.9. — Арк.19.

Жовтень 1919

Відень. Міністерство освіти УНР заснувало педагогічну місію з метою організації друкування підручників для національної школи. Уряд УНР виділив на цю справу близько 1 млн. австрійських крон. Очолив місію відомий український письменник і педагог А.Крушельницький.
Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище. — К., 1996. — С. 137.

14 жовтня 1919 (вівторок)

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.