Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві у релігійно-просвітньому товаристві відбулося ювілейне зібрання Київського міського духовенства та начальників духовних шкіл.
Рада. – 1913. – № 41. – С.3.

Іменним указом урядового Сенату проголошено амністію, в т.ч. особам раніше притягненим за "злочинні дії, вчинені за допомогою друку". Амністовано В.Короленка.
Хроника России ХХ век. П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М.: "Слово" 2002. – С.163.

Економічні страйки з вимогою підняти заробітню платню 1763 робітників джутопрядильно-ткацької фабрики м. Харкова та 1 тис. робітників канатної фабрики слободи Григор’ївки Харківського повіту Харківської губернії. В другому випадку завершився компромісом: адміністрація погодилася збільшити платню поденним робітникам і зменшити штрафи, проте троє керівників страйку були заарештовані поліцією.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 327.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

Видана обов’язкова постанова головного начальника постачань Південно-Західного Фронту генерала Маврина, якою заборонено вивіз із Київської, Подільської, Волинської, Бессарабської, Херсонської, Катеринославської, Полтавської, Таврійської і Чернігівської губерній вівса, ячменю, різного хліба, круп, великої рогатої хвороби, овець, свиней, сіна і соломи.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Катеринославське губернське земське зібрання постановило просити про відкриття у Катеринославі університету або політехніки.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

У Полтаві в урочистій обстановці відкрито Союз кредитних кооперативів Полтавського району, що нараховував близько 100 тис членів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Дозволено утворити Союз кредитних і ощадних товариств Чернігівської губернії.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Катеринославське губернське земство виступило з проханням про переведення у Катеринослав Юр’євського університету, обіцяючи йому щедру матеріальну підтримку.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 8, 5 лютого.

Згідно статистичних даних порівняно з лютим 1915 р. вартість пари коней зросла з 120 руб. до 180, корови з 80 руб. до 100-120 руб. Продукти харчування подорожчали майже вдвічі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 12, 18 лютого.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Київ. На базі націоналізованої приватної друкарні було створено Видавництво робітничо-селянського уряду України.
Історія Української РСР. – У 8 т. – Т.5. – К., 1977. – С.27

За рішенням 3-го обласного з’їзду рад робітничих і солдатських депутатів Донецького і Криворізького басейнів у Харкові була організована Південна обласна рада народного господарства (ПОРНГ) – республіканський орган управління економікою УСРР. Вона керувала 15 місцевими раднаргоспами півдня до квітня 1918 р., коли припинила існування в зв’язку з окупацією України австро-німецькими військами. Під час наступу німецько-австрійських армій ПОРНГ багато робила для мобілізації народного господарства для задоволення потреб фронту.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.753 Українс

Німецькі війська вступили в Новоград-Волинськ. В м.Сарни відбулось засідання Ради народних міністрів УНР, на якому зазначено, що Центральна Рада має у своєму розпорядженні до 2 тис. війська. У центрі фронту ведуть наступ німецькі частини, правий фланг їх забезпечує отаман К.Прісовський, лівий – загін С.Петлюри. РНМ ухвалила розпустити фронтові і гарнізонні ради, оскільки демобілізація має закінчитись 23(10) лютого. Військовому міністерству доручено припинити видачу коштів, взяти під свій контроль військове майно. Уряд прийняв рішення про переїзд. Наказом № 12 по військовому міністерству УНР отамана Бронського призначено представником вищого командування українським військом для зносин з командуючим німецькими військами, що оперують на Україні, для координації спільних дій.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.157-158. ЦДАВОВУ. – Ф.10

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.