Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Києві відбувся судовий процес у справі М.Бейліса, звинуваченого у ритуальному вбивстві російського хлопчика.(20 березня 1911р. в Києві у печері на пустирі було знайдено тіло загиблого 11-річного хлопчика Андрія Ющинського буцімто з зовнішніми ознаками ритуального вбивства. Діти з якими він грався засвідчили, що під час гри на них напали троє євреїв (серед яких буцімто був прикажчик цегляного заводу Мендель Бейліс), схопили Ющинського і потягли до обпалювальної печі цегляного заводу. Поліція зв’язала справу про вбивство хлопчика із звинуваченням євреїв у вживанні крові немовлят християн у ритуальних цілях ("кривавий навіт"), Бейліса арештували. "Киевлянин" опублікував сенсаційне розголошення начальника київської кримінальної поліції Н.Красовського, який стверджував, що хлопчика було вбито злодійською зграєю на квартирі утримувачки притону В.Чеберяк. Бейліса звинуватили у ритуальному вбивстві. Проти антисемітської кампанії виступили В.І.Вернадський, В.Г.Короленко та ін. Попереднє слідство тривало 2,5 роки. Звинувачувачем на суді виступав правий депутат Г.Г.Замисловський. У процесі прийняли участь 219 свідків та 14 експертів (в т.ч. відомий психіатр професор І.Сікорський.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.168.

Створення у Києві під головуванням барона Кноррінга при воєнному генерал-губернаторі Галичини й відповідно до наказу останнього (перша дата) Особливої комісії щодо заручників та адміністративно-засланих з Галичини осіб, на яку покладалося завдання перегляду справ зазначених категорій підданих Австро-Угорщини. До складу комісії (друга дата), окрім барона Кноррінга, увійшли дійсний статський радник Яновський, полковник Злотницький та підполковник Сухіно.
Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – Ф. 361. – Оп. 1. – Спр. 839. – Арк. 1–2.

м. Севастополь. Відкрито морський кадетський корпус (Морской корпус имени Е.И. Высочества Наследника Цесаревича и Великого Князя Алексия Николаевича).
Крымский вестник. – 1916. – № 256, 5 жовтня.

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Житомир. Заснування Українського музею.
Наше минуле. – 1918. - № 1–- 2. – С.20

Київ. Відкриття Товариством “Художній екран” студії екранного мистецтва у приміщенні кінотеатру “Новий театр” (Хрещатик, №36). На урочистому відкритті були присутні представники літературно-мистецьких кіл. У пресі її називали “перша серйозна підготовча школа з метою створення кадрів культурних діячів екрану”.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С. 187.

Українська делегація у розвиток своєї заяви від 3 жовтня про умови і гарантії здійснення українсько-російських відносин, 7 жовтня зробила заяву про припинення своїх функцій.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.345-346.

Рада міністрів уповноважила голову уряду Ф.Лизогуба та ряд міністрів – закордонних справ, внутрішніх справ, фінансів, торгівлі і промисловості, військового – вести переговори з представниками Криму про приєднання його до України та підписати угоди з усіх питань. Рада міністрів схвалила законопроект про запровадження дипломатичного представництва в Швейцарії та асигнування понад 32 тис. крб. на його утримання. Уряд відхилив клопотання Польського виконавчого комітету і Головного правління Центрального Обивательського Комітету Царства Польського в Україні про продовження для поляків, колишніх мешканців Царства Польського і колишніх російських підданих, терміну на подачу заяв про відмову від українського підданства (до 1 грудня 1918 р.). Голова Ради міністрів вніс пропозицію про встановлення в Києві пам’ятника Т.Г.Шевченку. Рада міністрів доручила начальнику Головного управління мистецтв і національної культури П.Дорошенку вжити всіх заходів до найскорішого здійснення цього задуму.
ЦДАВО України. - Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 9-9 зв., 10-10 зв., 11-11 зв.

П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою міністрів “Постанову про асигнування 100 000 карбованців на організацію українського козацтва”.
Державний вістник. – 1918. - 19 жовтня.

Директор департаменту державної варти Аккерман порушив перед міністром внутрішніх справ питання про необхідність негайного влаштування додаткових контрольних прикордонних пунктів на територіях Української Держави, прилеглих до Донської області, Чорного моря, Румунії та Бесарабії.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 264. – Арк. 37.

Одеський градоначальник В.Мустафін звернувся до голови Ради міністрів та начальника штабу гетьмана з проханням розглянути питання про можливість ліквідації відкритого в місті російського консульства, з появою якого “небувалі розміри набула більшовицька агітація”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 114. – Арк. 360.

На початок жовтня у Херсонській губернії активізувалася діяльність херсонської та миколаївської міських більшовицьких організацій. Поширювалися листівки, спостерігалися масові виступи, наростало незадоволення діями австро-угорських частин, які в Олександрівському повіті обстріляли м.Онуфрієвку, а в Ананьївському - село Селіванівку. В Ананьївському повіті окупаційні австрійські формування вилучали у населення продовольство, сплачуючи за нього значно низче його вартості.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 102. – Арк. 238 (із зв.).

Відбулося останнє засідання російської і української мирних делегацій у переповненому залі колишньої Малої Ради. Остаточна крапка у переговорах була поставлена із скасуванням Брестського договору після перемоги листопадової революції у Німеччині.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 р. – К., 2002. – С.403-404.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Рейд махновської повстанської армії з Київщини на Катеринославщину по тилах денікінців, у ході якого повстанцями були взяті міста Єлісаветград (2 жовтня), Олександрівськ (5 жовтня), Гуляйполе (7 жовтня), Бердянськ (8 жовтня), Маріуполь (14 жовтня), зруйновано тил денікінської армії.
Верстюк В. Махновщина. — С. 176–180.

Кам’янець-Подільський. Приїзд з Києва відомої артистки Н.Дорошенко. Вона клопоталася про надання урядової допомоги Українському художньому театру в Києві, у якому об’єдналися режисери та актори колишніх державних театрів Г.Юра, П.Саксаганський, Г.Борисоглібська, Є.Сидоренко, Б.Левченко та ін. Уряд ухвалив рішення про матеріальну допомогу театру.
ЦДАВО України. Ф.1113. — Оп.1. — Спр.7. — Арк.21; Там само. — Спр.9. — Арк.19.

Відень. Міністерство освіти УНР заснувало педагогічну місію з метою організації друкування підручників для національної школи. Уряд УНР виділив на цю справу близько 1 млн. австрійських крон. Очолив місію відомий український письменник і педагог А.Крушельницький.
Ківшар Т. Український книжковий рух як історичне явище. — К., 1996. — С. 137.