Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Лондоні відбулась міжнародна конференція. Представники Балканських країн та Туреччини, а також посли великих держав підписали мирний договір, який визначив територіально-політичний устрій на Балканах після першої Балканської війни.
Хроника России ХХ век. П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.166.

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

Серед народу все більше поширюються картярські ігри, і не лише у Київській губернії. З’являються спеціальні „клуби” для гри в карти на гроші, одяг та ін. Картярство стає хворобою, яка не гірше „зеленого змія” штовхає людей на злочини.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 32, 6 травня.

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

Згідно проведеної Волинським губернським земством анкети виявлено, що у всіх селах замість забороненої горілки появились численні її сурогати (бл. 23 видів): ханжа, політура, лак, денатурований спирт, горілка з родзинок, настоянка з чорниці з оцтом та перцем, „медаш” та ін. Варять також мед з тютюном, „брагу”. Почастішали смертельні випадки. Розвинулось таємне самогоноваріння, „самодурки” коштують у середньому 2 руб. за пляшку. Протиалкогольна комісія медичного товариства опублікувала відповідну відозву „Бережіться осліпнути!”, у якій застерігається від уживання денатурату, а також древесного спирту, одеколону, політури, кіндер бальзаму та ін., оскільки все це призводить до сліпоти.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 54, 22 липня.

Українська трупа Кармелюка – Каменського (бл. 50 чол., у тому числі й оркестр), яка останні роки грала у містах Сибірі та Далекого Сходу, закінчивши зимовий сезон у Владивостоці, відбула гастрольний тур по Японії, зокрема у м. Нагасакі, Токіо та ін.
Украинская Жизнь. – № 6. – С. 73.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

З’явився Меморандум на ім’я німецького посла А. фон-Мумма голови Київської губернської земської управи і голови Всеукраїнського земського союзу С.Петлюри. Копія була передана послам Австро-Угорщини і Болгарії. С.Петлюра обгрунтовував роль 115 обраних в Україні народних земських управ, як органів самоурядування, які опікувалися діяльністю сотен тисяч шкіл, сотен професійних шкіл та учительських семінарій, шпиталів, амбулаторій, будівництвом шляхів, кооперацією, надавали населенню юридичну допомогу. Тимчасом, з утворенням Української Держави, говорилося у документі, розпочалися арешти і ув’язнення без суду і слідства земських управ. Часто арешти здійснювали німецькі власті.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К. – 2002. – С.78-80.

Рада міністрів Української Держави схвалила тексти військової присяги і урочистої обіцянки для службовців громадського відомства. Голова Ради міністрів Ф.Лизогуб доповів про запровадження посади Уповноваженого при командуванні австро-угорської східної армії. Інструкцію для нього мали заслухати на наступному засіданні. Рада міністрів по доповіді міністра юстиції визнала, що підсудності австрійським військовим судам можуть підлягати злочини і проступки проти офіцерів і солдатів австро-угорської армії. Голова Ради міністрів доповів про заяву делегації залізничників щодо підготовки страйку. Уряд при одному, що утримався, ухвалив, що всі, хто візьме участь у страйку, будуть звільнені з роботи. Рада міністрів затвердила ряд осіб на посади у різних міністерствах.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 27-27 зв., 28.

П.Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів “Закон про військову підсудність”. Їй підлягали військові за всі злочинства, зазначені у військовому Статуті про кари і за ті з зазначених в загальних карних законах службові злочинства, які порушували, обов‘язки по службі військовій”. Крім того, військовій підсудності підлягали приватні особи в умовах військового стану, “мешканці ворожих країв, захоплених армією під час війни” за шпигунство, участь у повстаннях, опір владі, пошкодження військового спорядження, технічних засобів тощо.
Державний вістник. – 1918. – 7 червня.

П.Скоропадський затвердив закон про урочисту обітницю урядовців і суддів та присягу військових на вірність Українській Державі. Усі, хто вступив на державну службу, мали заявити, що вони обіцяють “вірно служити Державі Українській, визнавати її державну владу, виконувати її закони і всіма силами охороняти її інтереси й добробут”. Військові складали присягу (один варіант був вироблений для сповідаючих християнську віру, другий – для інших).
Державний вістник. – 1918. – 7 червня.

Міністерство внутрішніх справ розіслало телеграфом такий наказ за підписом товариша міністра внутрішніх справ М.Вороновича про те, що за узгодженням з військовим міністром і на підставі закону Тимчасового уряду від 2 серпня 1917 р. дозволялось затримувати осіб, діяльність яких загрожувала спокою, безпеці і цілісності держави, без передачі цих осіб судовим властям, на строк, встановлений законом про адміністративні арешти.
Нова рада. – 1918. – 4 червня (22 травня).

З нотою з висвітленням ваги прилучення Криму до України звернулося до німецького уряду міністерство закордонних справ Української Держави.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.147.

Оповіщена обов’язкова постанова міністра продовольчих справ Ю.Соколовського про заготівлю зерна, його перемолу і перемелочних продуктів. Заборонялась скупка хлібних продуктів та зерна врожаїв до 1917 р. включно будь-яким, крім членів державного хлібного бюро та їх агентів. На право закупки зерна та перемолу його кожний товарний млин мав одержати від своєї районної контори відповідний дозвіл. Всі млини, круподерки та просорушки мали зареєструватись у конторах державного хлібного бюро. Товарні млини, яким надавалось право закупки, мали працювати за встановленими державним хлібним бюро цінами.
Нова рада. – 1918. – 8 червня (26 травня).

На Чернігівщині поширена відозва Союзу хліборобів із закликом організовувати бойові дружини для боротьби проти німецького мілітаризму. Засуджувалися, зокрема, наміри “снять две трети” врожаю на Україні для Німеччини.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 89. – Арк. 11-11 зв.

В Києві повноважні представники двох урядів – Української Держави і РСФРР – С.Шелухін та Х.Раковський і Д.Мануїльський – для укладення мирного договору на підтвердження своїх повноважень обмінялися грамотами. Головою української мирної делегації був С.Шелухін, державним секретарем Іг.Кістяківський, членами: проф. О.Ейхельман, О.Сливинський, А.Свіцин, П.Лінниченко, Х.Барановський. Російську мирну делегацію очолював Х.Раковський.
Нова рада. – 1918. - 5 червня (23 травня).