Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Києві проводився з’їзд міських діячів.
Рада. – 1913. – № 146. – С.2.

Головнокомандуючим Південно-Західним фронтом генерал-ад’ютантом М.Ю.Івановим остаточно роз’яснено долю Університету святого Володимира: у Києві мав залишитися медичний факультет (разом з Медичним жіночим інститутом), інші ж три факультети (разом з Вищими жіночими курсами) підлягали евакуації у Саратов.
Киевская мысль. – 1915. – 6 сентября. – С. 2.

Провал переговорів про обмін кореспондента „Нового Времени” Д.Б. Янчевецького, які велися міністерством закордонних справ Росії за посередництвом іспанського посла у Відні п. Кастро, оскільки Австрія погоджувалася обміняти лише на митрополита А. Шептицького, тоді як російська сторона не погоджувалася на це.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 113 – 114.

Землевласник Полтавської губернії п. В. Шемет звернувся до попечителя київського навчального округа з проханням відкрити у Лубнах гімназію з українською мовою навчання, однак той відхилив його. У відповідь В. Шемет звернувся до графа П.Н. Ігнатьєва.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 115.

м. Львів. На 20 сотенників за гальбу подорожчало пиво і коштує 76 сот. (на початку війни – 24 сот.). Також обмежено час продажу пива – з 7 до 10 вечора, і об’єм споживання (до 2 гальб).
Свобода. – 1916. – № 40, 30 вересня.

м. Київ. Почався масовий професійний економічний страйк типографських робітників із вимогою підняти зарплату на 50 % і заплатити за дні страйку: 180 робітників типографії Шульженко, 17 – Гроссмана, 22 – Неймана, 117 – Чоколова (тривала 11 днів), 30 – артілі друкарської справи, 143 – типографії Київського відділення т-ва «Печатня Яковлева» (почалась у вересні і тривала 10 днів). Страйк завершився компромісом: зарплата зросла на 15-25 %.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 350.

Київ. Міністерство фінансів передало Раді міністрів Української Держави доповідь з обгрунтуванням необхідності розв’язання питання про дальшу долю української частини загальноросійського боргу і упорядкування справи сплати відсотків по позиках. В зв’язку з анулюванням в РСФРР процентних паперів ці цінні папери масово переміщувалися в Україну, що перешкоджало встановленню хоч якоїсь фінансової стабільності. Міністерство фінансів, зокрема, відмовилося від загального поновлення оплати купонів позик, випущених або гарантованих колишнім російським урядом, і обрало форму “выдачи авансов в счет процентов по бумагам этих займов”. Разом з тим, згадані папери реєструвалися з метою надання під час мирних переговорів з РСФРР “защиты проживающим на Украине держателям этих бумаг”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 255. – Арк. 29 (із зв.). – 3

Київ. Відбувалися переговори директора німецького Королівського музею старовини доктора Віганда й дослідника Ольвії, Тіри і Березані, колишнього професора Новоросійського університету Штерна з Головним управлінням мистецтва та національної культури щодо фахової та фінансової допомоги німецьких вчених в організації розкопок Ольвії в обмін на передачу половини знайдених в ході досліджень пам’яток до німецький музеїв. Головне управління мистецтва та національної культури відхилило таку співправцю, оскільки було категорично проти вивозу національних реліквій за межі України.
Наше минуле. – 1918. – № 1- 2. – С.198.

У серпні-вересні вперше у Києві в Інтимному театрі виступав з концертами Леонід Утьосов.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.241.

Рада міністрів схвалила законопроект про запровадження східно-європейського часу і про створення кафедри бактеріології при університеті. Вирішено було припинити митну війну з Кримом, оскільки його представники заявили про бажання розпочати переговори про умови об’єднання Криму з Україною. При цьому Рада міністрів зазначила, що вона йде назустріч населенню півострова, яке не може реалізувати врожай фруктів і винограду. Уряд Української держави з дозволу Гетьмана П.Скоропадського ухвалив це рішення за умови прибуття в Київ представників Криму для переговорів щодо об’єднання Криму з Україною. Міністру фінансів пропонувалось зняти огляд з вантажів, що відправлялись з Києва до Криму.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 254-254 зв., 255.

Нарада комісії із з’ясування питання про часткову евакуацію з Києва урядових, громадських та приватних установ під головуванням товариша міністра внутрішніх справ С.Варун-Секрета за участю представників усіх міністерств розглянула питання про визначення мети, структури і компетенції комісії і вироблення невідкладних заходів щодо розвантаження міста. Ухвалили насамперед обмежити в’їзд до Києва. Міністерствам же доручалося визначити, які установи евакуювати в першу чергу і які приміщення потрібні для них на новому місці. Те ж саме доручалося і приватним установам. Для підготовки евакуації населення градоначальнику пропонувалося здійснити перепис. Міністерство праці у поданні до міністерства внутрішніх справ від 25 вересня ц.р. вважало необхідним вивезти з міста благодійні заклади (наприклад, богадільні), правління деяких залізниць, бо всі вони теж розміщувалися в інших містах.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 20. – Арк. 1, 23 (із зв.).

Київ. Лист міністра народної освіти і мистецтва М.Василенка до міністра внутрішніх справ І.Кістяківського і голови Ради міністрів Української Держави Ф.Лизогуба з наполяганням на необхідності вжити негайних заходів для збереження наукових скарбів Криму і заборони розкопок без дозволу відповідних інституцій.
Відродження. – 1918. – 25 вересня.

Харків. Відкриття єврейського радянського театру “Унзер Вінкль” (“Наш куточок”), створеного групою письменників і театральних діячів. Репертуар складався з творів Шолом-Алейхема, Ш.Аша, Д.Пінського, П.Гіршбейна, інсценівок оповідань А.Аверченка.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.308..

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Кам’янець–Подільський. Директорія підтримала ініціативу швейцарського соціаліста Ф.Платтена про посередництво між урядом УНР та РНК РСФРР у справі укладення військового союзу проти Денікіна.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 271, 296.

Кам’янець–Подільський. Всеукраїнська сіоністська конференція розглянула палестинське питання; сучасний політичний момент, боротьбу за національно–персональну автономію.
Україна. — 1919. — 14, 28 вересня.

Київ. Повідомлення про повне скасування владою цензури для газет. Було оповіщено, що цензурному перегляду підлягають лише матеріали з військових питань та таких, що причетні до них.
Киевская жизнь. — 1919. — 5(18) сентября.