Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві правління Київського товариства фотографів-аматорів "Даггер" проводило 7-му екскурсію по р. Дніпро у м. Ржищів.
Рада. – 1913. – № 84. – С.2.

Бахмутський повіт Катеринославської губернії. Економічний страйк 500 робітників шахти № 19, 500 робітників шахти № 30, 1 тис. робітників шахти № 31 і 500 робітників шахти № 32 Рутченково-Чулковських кам’яновугільних копалень акціонерного товариства Брянських заводів. У виконання частини вимог страйкуючих адміністрація копалень погодилася збільшити заробітню платню на 10–15 % та зменшити кількість обов’язкових виходів на роботу.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 328.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

Розпорядженням начальника київського поштово-телеграфного округу введено обрахунок доби по 24-годинному циферблату, відповідно до якого початком доби слід вважати час після 12 години ночі, а після 12 години дня години рахувати відповідно 13, 14, 15 і т.д.
Новий обрахунок доби // Кіевская Мысль. – 1916. – № 89, 29 березня.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Відбулось засідання ЦК Селянської спілки. Розглядалось питання про заснування, крім “Народньої волі”, нової популярної газети. Ухвалили надати субсидії провінційним газетам житомирській “Молот” та уманській “Союз”; видати популярні брошури: “Чого ми стали самостійниками”, “Чого прийшли німці” і “Організація нашої армії”. Були обрані представники в Головний земельний комітет та в Раду організації громадських робіт. На другий день, 14 квітня, обговорювалась справа організації селянства. У винесеній постанові говорилось, що спілка має об’єднувати трудове селянство, йти до соціалізації землі і проводити ідею української державності. Біля 70 інструкторів спілки відновили вже свою роботу, але пропонувалося значно збільшити їх кількість. Вирішено було приділити увагу заснуванню нових газет у провінції.
Народня воля. – 1918. – 16(3) квітня.

Опублікована відозва міністра земельних справ М.Ковалевського з закликом до селян не залишити незасіяними жодного клаптя землі. Ще раз наголошуючи на тому, що всі землі нетрудових господарств мають перейти до рук трудового селянства, міністр звернувся до земельних комітетів взяти негайно всі землі у своє розпорядження і передати трудовому селянству до переведення закону УЦР у життя. Селяни мали засіяти всі землі, як вони засівалися поміщиками, забезпечити добрий врожай, від чого буде залежати міць української держави.
Народня воля. – 1918. – 14(1) квітня.

Запорізька бригада отамана З.Нагієва виступила з району Харкова на Куп’янськ і Ізюм. Австро-угорські частини оволоділи Нікополем, інші підрозділи вступили в м.Олександрівськ.
Нова рада. – 1918. – 16(3) квітня.

Німецькі частини зайняли Куп’янськ. З захопленням Куп’янська –Сватове виникала безпосередня загроза Донецькому басейнові, який був відрізаний від сполучення залізницею з Радянською Росією на півночі.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М. – Л., 192 8. – С.210.

4-й Балтський повітовий селянський з’їзд вітав УЦР, її рішення скликати Українські Установчі збори, обіцяючи їй підтримку навіть збройною силою. З’їзд зажадав, щоб Центральна рада створила сильні збройні сили і запропонувала німцям і австрійцям залишити Україну, вивести з її території польських легіонерів, укласти якомога швидше мирний договір з Російською Республікою. З земельного питання з’їзд ухвалив проводити земельну реформу виключно за законом УЦР, у найкоротші строки провести розподіл земель серед селян, забезпечити їм сільськогосподарський реманент. З’їзд висловив рішучий протест проти втручання австрійських комендантів у земельні справи на місцях.
Народня воля. - 1918. – 23(10) квітня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.