Інститут історії України Національна академія наук України

Російський імператор Микола ІІ відвідав окуповану Галичину. 22 через Броди прибув до Львова, 23 потягом, зробивши зупинки у Комарно й Самборі, прибув до Перемишля, 24, оглянувши форти міста, повернувся автомобілем у Львів, який полишив увечері, відвідавши Високий Замок та прийнявши вірнопідданські депутації, зокрема від галицьких москвофільських (русофільських) організацій та інституцій.
Львовское военное слово. – 1915. – 10, 12 апреля.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Центрофлот повідомив РНК РСФРР радіограмою про перехід німецьких та австрійських загонів через Перекоп і наближення їх до Сімферополя. Далі повідомлялося про заяву місцевого комісара Центральної Ради про те, що згідно Брестського договору між Україною та Четверним союзом Крим, Сімферополь, а також Чорноморський флот відходять до УНР. Тому останній має підняти український прапор та визнати владу Центральної Ради . 20(7) квітня ц.р. голова Центрофлоту у радіограмі направленій Центральній Раді, вимагав призупинення наступу українських і німецьких військ на Крим, наполягаючи на тому, що за мирним договором у Бресті як Чорноморський флот, так і республіка Тавріда є складовими частинами РСФРР. Не отримавши відповіді, голова Центрофлоту заявив, що порушення українським та німецьким військом Брестського договору загрожує безпеці флоту і тому останній змушений буде вжити відповідні заходи для захисту.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.128.

Відбулося перше зібрання Подільської губернської народної ради. В резолюціях вона висловила цілковите задоволення земельним законом Центральної Ради і ухвалила повідомити про це останню. Після доповідей про становище на місцях з урахуванням присутності на території Поділля польських легіонів, зібрання скаржилося уряду на втручання поляків у внутрішнє життя України, в чому Народна рада побачила велику небезпеку, бо такий стан речей спричиняв хвилювання серед селянства.

Подільська Народна рада прохала уряд УНР вжити негайних заходів до роззброєння польських легіонерів і виводу їх за межі Української Народної Республіки. Вважаючи необхідним утворення нової національної армії України поки що пропонувалося негайно дати дозвіл на безперешкодне отримання необхідної зброї та набоїв для збільшення кількості озброєних команд чи сотен на місцях.
Робітнича газета. – 1918. - 3 травня.

2-й Запорізький полк зайняв станцію Джанкой. Полковник П.Болбачан, не чекаючи поки надійде решта сил, віддав наказ наступати на Сімферополь, де частини Запорізької бригади отамана З.Натієва зав’язали бої за місто.
Народня воля. – 1918. – 24(11) квітня.

Кінний полк ім. К.Гордієнка і кінно-гірський дивізіон вели наступ західніше залізниці, що вела до Сімферополя – нею просувались панцерні потяги.
Народня воля. – 1918. – 24(11) квітня.

Єлисаветградський з’їзд селянських депутатів виніс резолюцію з сучасного моменту, у якій зазначив, що Рада селянських депутатів повинна мати тісний зв’язок з місцевою радою. Без відома земельної та продовольчої управ не припускались ніякі реквізиції. Поміщики і землевласники, які наказували повернути їм живий і мертвий інвентар, поділений земельними комітетами на підставі виданого закону, та заважали селянам у засіві полів, розпускали провокаційні чутки, мали бути заарештовані. Волосні управи мали підрахувати всю зброю по волостях і організувати озброєні дружини для захисту населення. З’їзд постановив обрати комісію і відрядити її до Києва для ознайомлення з роботою УЦР.
Народня воля. – 1918. – 27(14) квітня.

Київ. Департамент ісповідань звернувся до Союзу корпорацій київських духовних шкіл з пропозицією для “якнайліпшої підготовки кандидатів православного священства” негайно обрати представників і спеціалістів різних богословських дисциплін для “виробу типу богословської школи і учебних планів і програм в ній”. З цієї метою при департаменті була створена спеціальна комісія на чолі з М.Крамаренком.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.75.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.