Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

В Одесі, Херсоні, Бердичеві та ін. відбулися мітинги–протести та страйки проти справи Бейліса.
Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.62.

У м. Києві відбувся судовий процес у справі М.Бейліса, звинуваченого у ритуальному вбивстві російського хлопчика.(20 березня 1911р. в Києві у печері на пустирі було знайдено тіло загиблого 11-річного хлопчика Андрія Ющинського буцімто з зовнішніми ознаками ритуального вбивства. Діти з якими він грався засвідчили, що під час гри на них напали троє євреїв (серед яких буцімто був прикажчик цегляного заводу Мендель Бейліс), схопили Ющинського і потягли до обпалювальної печі цегляного заводу. Поліція зв’язала справу про вбивство хлопчика із звинуваченням євреїв у вживанні крові немовлят християн у ритуальних цілях ("кривавий навіт"), Бейліса арештували. "Киевлянин" опублікував сенсаційне розголошення начальника київської кримінальної поліції Н.Красовського, який стверджував, що хлопчика було вбито злодійською зграєю на квартирі утримувачки притону В.Чеберяк. Бейліса звинуватили у ритуальному вбивстві. Проти антисемітської кампанії виступили В.І.Вернадський, В.Г.Короленко та ін. Попереднє слідство тривало 2,5 роки. Звинувачувачем на суді виступав правий депутат Г.Г.Замисловський. У процесі прийняли участь 219 свідків та 14 експертів (в т.ч. відомий психіатр професор І.Сікорський.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.168.

УВідні відбулася двогодинна конференція делегатів президії Загальної Української Ради – віце-президента ЗУР посла М.Василька та посла д-ра Олесницького з президентом міністрів Австро-Угорщини графом Штірком. На зустрічі повноважними представниками ЗУР були порушені питання господарської відбудови краю, відшкодування збитків, що їх зазнало населення від воєнних дій, недотримання уповні національних прав владою на місцях. Щодо кожного порушеного питання були представлені пропам’ятні записки.
Діло. – 1915. – 9 жовтня. – Ч. 58. – С. 2.

Провал переговорів про обмін кореспондента „Нового Времени” Д.Б. Янчевецького, які велися міністерством закордонних справ Росії за посередництвом іспанського посла у Відні п. Кастро, оскільки Австрія погоджувалася обміняти лише на митрополита А. Шептицького, тоді як російська сторона не погоджувалася на це.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 113 – 114.

Землевласник Полтавської губернії п. В. Шемет звернувся до попечителя київського навчального округа з проханням відкрити у Лубнах гімназію з українською мовою навчання, однак той відхилив його. У відповідь В. Шемет звернувся до графа П.Н. Ігнатьєва.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 115.

м. Львів. На 20 сотенників за гальбу подорожчало пиво і коштує 76 сот. (на початку війни – 24 сот.). Також обмежено час продажу пива – з 7 до 10 вечора, і об’єм споживання (до 2 гальб).
Свобода. – 1916. – № 40, 30 вересня.

Київ. Міністерство фінансів передало Раді міністрів Української Держави доповідь з обгрунтуванням необхідності розв’язання питання про дальшу долю української частини загальноросійського боргу і упорядкування справи сплати відсотків по позиках. В зв’язку з анулюванням в РСФРР процентних паперів ці цінні папери масово переміщувалися в Україну, що перешкоджало встановленню хоч якоїсь фінансової стабільності. Міністерство фінансів, зокрема, відмовилося від загального поновлення оплати купонів позик, випущених або гарантованих колишнім російським урядом, і обрало форму “выдачи авансов в счет процентов по бумагам этих займов”. Разом з тим, згадані папери реєструвалися з метою надання під час мирних переговорів з РСФРР “защиты проживающим на Украине держателям этих бумаг”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 255. – Арк. 29 (із зв.). – 3

Київ. Відбувалися переговори директора німецького Королівського музею старовини доктора Віганда й дослідника Ольвії, Тіри і Березані, колишнього професора Новоросійського університету Штерна з Головним управлінням мистецтва та національної культури щодо фахової та фінансової допомоги німецьких вчених в організації розкопок Ольвії в обмін на передачу половини знайдених в ході досліджень пам’яток до німецький музеїв. Головне управління мистецтва та національної культури відхилило таку співправцю, оскільки було категорично проти вивозу національних реліквій за межі України.
Наше минуле. – 1918. – № 1- 2. – С.198.

У серпні-вересні вперше у Києві в Інтимному театрі виступав з концертами Леонід Утьосов.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.241.

На засіданні Ради міністрів розглядалось питання про порядок ведення переговорів відносно укладення торгового і митного договорів України з Всевеликим Військом Донським. Уряд постановив уповноважити міністра торгівлі і промисловості С.Гутника і міністра фінансів А.Ржепецького вести ці переговори і підписати остаточну редакцію відповідних проектів цих угод. По доповіді начальника штабу Гетьмана П.Скоропадського розглянуто питання про виділення окремо доповідей про відпуск коштів на потреби, які не підлягали оголошенню. Рада міністрів схвалила призначення на державні посади Е.Спекторського і Ф.Сушицького ректорами університетів Київського св.Володимира і Київського державного.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 265-265 зв.

Київ. Павло Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів закон про відкриття чотирьох кафедр українознавства в Харківському та Новоросійському державних університетах. З 1 липня 1918 р. постановлено відкрити три нових кафедри – історії України, історії української мови та історії українського письменства – на історико-філологічному факультеті, та одну кафедру – історії західно-руського права – на правничому факультеті. Вивчення цих дисциплін було обов’язковим для слухачів університетського курсу.
Державний вістник. – 1918. – 5 жовтня.

Київ. Павло Скоропадський затвердив закон Ради міністрів про право написання та захисту дисертацій на вчені ступені в усіх вищих навчальних закладах України українською мовою. Захищати дисертації на здобуття вчених ступенів магістра, доктора та звання ад’юнкта, а також проводити диспути опонентам дозволялося і російською мовою.
Державний вістник. – 1918. – 5 жовтня.

Київ. Уряд асигнував в розпорядження головноуправляючого справами національної культури та мистецтва 500000 карбованців на придбання в державну власність для Національного музею пам’яток старовини та мистецтва.
Державний вістник. – 1918. – 3 жовтня.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Могилів–Подільський. Демонстрація з приводу оголошення УНР війни Денікіну, у якій взяли участь делегати з’їзду волосних і сільських комісарів Могилівського повіту.
Україна. — 1919. — 5 жовтня.

Після залишення Білої Церкви українським військом туди вступили добровольці і розпочали погром, який тривав кілька днів.
Український козак. — 1919. — 1 жовтня.