Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві правління Київського товариства фотографів-аматорів "Даггер" проводило 7-му екскурсію по р. Дніпро у м. Ржищів.
Рада. – 1913. – № 84. – С.2.

Бахмутський повіт Катеринославської губернії. Економічний страйк 500 робітників шахти № 19, 500 робітників шахти № 30, 1 тис. робітників шахти № 31 і 500 робітників шахти № 32 Рутченково-Чулковських кам’яновугільних копалень акціонерного товариства Брянських заводів. У виконання частини вимог страйкуючих адміністрація копалень погодилася збільшити заробітню платню на 10–15 % та зменшити кількість обов’язкових виходів на роботу.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 328.

Селище Горловка Катеринославської губернії. Страйк 2279 робітників шахт № 5 і № 8 Південно-російського товариства з вимогою збільшити заробітню платню.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 329.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

В Одесі у Воронцовському палаці відбулося загальне зібрання українських соціалістичних партій з питання про залізничний страйк в зв’язку із забороною з’їзду залізничників. Ухвалили зробити все можливе для попередження страйку на залізницях, який загрожував величезними збитками, але досягти цього не вдалося.
Робітнича газета. – 1918. - 17 квітня.

На ранішньому засіданні Малої ради обговорювалось питання про вивіз природних мінеральних ресурсів з України, а саме – марганцевої руди. Виходячи з стану української промисловості і умов Брест-Литовського договору вирішено погодитись з цим. На вечірньому засіданні Мала рада розглядала законопроект про недоторканість особи членів Центральної Ради. Вирішено Було внесено кілька запитів представників партій сіоністів, об’єднаної єврейської соціалістичної партії та російських есерів і есдеків щодо безвладдя на місцях, бандитизма, беззаконня по відношенню до осіб, що проводили земельну реформу, про німецькі військові суди, які засуджували до страти українців. поширити це положення і на членів Українських Установчих зборів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.281-284.

Одеса. Під головуванням комісара торгу і промисловості при участі представників німецької морської місії відбулося засідання, яке розглянуло питання про найскоріше налагодження морських транспортних рейсів та прискорення ремонту пароплавів на Миколаївських верфях. На той час в українських портах накопичилися мільйони пудів вантажів. Для розв’язання проблеми призначили уповноваженого по морським перевезенням.
Робітнича газета. – 1918. - 19 квітня.

Київ. Відбулося перше засідання правописної комісії при міністерстві освіти. Завдання комісії – упорядкувати для потреб школи та звести до єдиного принципу усі правила існуючого українського правопису. До комісії увійшли: проф. М.Грунський, проф. А.Лобода, приват-доцент Г.Сушицький, Г.Голоскевич, О.Курило, Пелех, М.Левицький, М.Марковський, Доча, Дурдуківський, Бакалінський, Ганцов. Головою комісії обрано приват-доцента І.Огієнка. З 16 квітня по 24 травня 1918 рю відбулося десять засідань правописної комісії.
Вільна українська школа. – 1918. – № 10– С.345.

Київ. Зареєстровано товариство “Український народний музей в Києві”. Метою товариства була організація музею з природничо-історичним, сільськогосподарським, промисловим і суспільно-економічним відділами.
ЦДАВО України. – Ф.2201. – Оп.1. – Спр.347. – Арк.2 – 3 зв.

Рада народних міністрів постановила відповісти на заяву народних комісарів РСФРР почати мирні переговори. Були обрані члени делегації, які мали проводити мирні переговори, а місцем їх – одне з міст Курщини.
Народня воля. – 1918. – 17(4) квітня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.