Інститут історії України Національна академія наук України

Бахмутський повіт Катеринославської губернії. Економічний страйк 500 робітників шахти № 19, 500 робітників шахти № 30, 1 тис. робітників шахти № 31 і 500 робітників шахти № 32 Рутченково-Чулковських кам’яновугільних копалень акціонерного товариства Брянських заводів. У виконання частини вимог страйкуючих адміністрація копалень погодилася збільшити заробітню платню на 10–15 % та зменшити кількість обов’язкових виходів на роботу.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 328.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Мала рада після дебатів з приводу наказу фельдмаршала Г.Ейхгорна зобов’язала міністра земельних справ М.Ковалевського широко оповістити населення України, що цей наказ Г. фон-Ейхгорна не повинен виконуватися. Міністру закордонних справ доручалось скласти протест проти наказу Г.фон-Ейхгорна, як і проти всякого іншого втручання німецько-австро-угорських військових властей в соціально-політичні відносини на Україні. Щодо анексії Бессарабії Румунським королівством УЦР не визнала рішення “Сфатул Церію” про прилучення Бессарабії до Румунії актом вільного виявлення волі всіх народів, які проживали на її території, у тому числі і українського населення. УЦР доручила українському урядові вжити всіх заходів, щоб долю Бессарабії було вирішено у погодженні з Українською Народною Республікою.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.271-274.

РНМ висловилась за необхідність підписати військову конвенцію з Німеччиною і Австро-Угорщиною, що вони всіляко зволікають. Уряд вважав, що справа конвенції може бути вирішена тільки українським урядом. Надійшло повідомлення, що Рада народних комісарів РСФРР погоджується розпочати мирні переговори з українським урядом у Смоленську. РНМ затвердила асигнування Головному земельному комітетові, на закупку заліза, на відновлення державного конезаводства, міністерству земельних справ на впровадження в життя законів про землю.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.276-278.

Таращанський повітовий земельний комітет ухвалив, дати кожному селу стільки землі, скільки воно зможе обробити. Ті, що не зможуть засіяти всі землі, взяті ними, будуть відповідати за заподіяні втрати. Церковні землі передавалися громадянам для розподілу між безземельними і малоземельними селянами. Земельний комітет гарантував недоторканість тим, хто буде сам засівати свої площі.
Народня воля. – 1918. – 18(5) квітня.

У м.Біла Церква Київської губернії відбулось об’єднане повітове зібрання всіх голів волосних народних управ, земельних комітетів, дільничних начальників міліції, представників повітової народної управи, а також повітового інструктора і комісара. Збори зобов’язали Земельну управу проводити активну роботу по запровадженню в життя земельного закону. Всім повітовим інституціям запропонували обов’язково стежити за діями повітового земельного комітету. При виборах до сільських народних управ звертати увагу на обрання дієздатних людей. Щодо роззброєння населення – збори ухвалили, щоб воно провадилось тільки українськими частинами, а не німцями.
Народня воля. – 1918. – 21(8) квітня.

Селяни с.Медвеже та інших сіл Брацлавського повіту виїхали засівати поля поміщиці Щербатової. Невдовзі сюди прибули 75 польських легіонерів, які заборонили селянам сіяти. Останні роззброїли поляків. Але 17 квітня вранці польські легіонери оточили Медвеже і почали вимагати, щоб селяни палили свої хати. Хто не погоджувався – тих грабували, а дітей та жінок заганяли у вогонь. Було спалено 30 хат. Селяни вступили у бій з поляками, оточили м.Немирів і запропонували скласти зброю. Проте польські легіонери знов вступили у бій. Селяни розбили поляків, узявши у полон до 200 чол., яких відправили до Брацлаву. Селяни погоджувались навіть годувати легіонерів, аби вони не заважали їм засіяти поля.
Народня воля. – 1918. – 23(10) квітня.

Київ. На засіданні Ради міністрів УНР за пропозицією міністра внутрішніх справ М.Ткаченка директором Департаменту ісповідань був затверджений з правами товариша міністра Володимир Чехівський.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.54 – 55.

Відбулось засідання ЦК Селянської спілки. Розглядалось питання про заснування, крім “Народньої волі”, нової популярної газети. Ухвалили надати субсидії провінційним газетам житомирській “Молот” та уманській “Союз”; видати популярні брошури: “Чого ми стали самостійниками”, “Чого прийшли німці” і “Організація нашої армії”. Були обрані представники в Головний земельний комітет та в Раду організації громадських робіт. На другий день, 14 квітня, обговорювалась справа організації селянства. У винесеній постанові говорилось, що спілка має об’єднувати трудове селянство, йти до соціалізації землі і проводити ідею української державності. Біля 70 інструкторів спілки відновили вже свою роботу, але пропонувалося значно збільшити їх кількість. Вирішено було приділити увагу заснуванню нових газет у провінції.
Народня воля. – 1918. – 16(3) квітня.

У Києві працював з’їзд робітників скла, порцеляни та фаянсу України. Делегати, заслухавши доповіді з місць, вважали, що для налагодження нормального виробничого процесу необхідно аби міністерство праці забезпечило впровадження в життя закону про державний контроль над промисловістю в Українській Народній Республіці. З’їзд уповноважив Центральне бюро Всеукраїнської спілки робітників скла, порцеляни та фаянсу за допомогою міністерства праці домагатися від підприємців негайного пуску заводів, а в разі неможливості – сплатити за прогульний час. В разі несподіваної зупинки заводів підприємець мав порозумітися із завкомом відносно плати за пропущені робочі дні. Під час ліквідації заводу або скорочення виробництва умови мали фіксуватися у колективному договорі.
Робітнича газета. – 1918. -, 19 квітня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.