Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

У сел. Юзівка відбувся економічний страйк 2144 (з 3271) робітників шахт №3 та 4 Риківської рудні з 27 вимогами, в тому числі: збільшити заробітну плату на 10 коп. за добутий вагончик вугілля – конторським робітникам на 10 коп. та на 1 руб., забійникам, які не отримували 2 руб. на день, підвищити розцінки, відмінити штрафи, влаштувати бібліотеку–читальню на 500 місць, не карати за страйк, відмінити плату за квартири рудні та вугілля, видавати у півтора рази вищу заробітну плату за понаднормові роботи, виплачувати заробітну плату 2 рази на місяць, ввічливо звертатися до робітників, не збирати плату за користування банею, встановити 8-годинний робочий день та ін. Завершився поразкою. Робітники під загрозою виселення з квартир рудні 20 грудня поновили роботу.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.305.

У м. Сімферополі у залі міського клубу відбувся камерний вечір присвячений пам’яті композитора Чайковського. Оркестром виконувались такі твори як "Ноктюрн", "Велика фортепіанна соната", романси та ін.
Южные ведомости. – 1914. – № 285. – С.3.

Чернігівське повітове земське зібрання вирішило просити про надання права вести навчання у народних школах української мовою; про дозвіл на викладання українознавства в учительських семінаріях і учительських інститутах; про допуск книг українською мовою у народні бібліотеки і читальні.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 82, 31 грудня.

Повідомлялось, що наказом Українського революційного комітету тимчасово до прибуття Директорії в Київ призначено комісарами міністерств: М.Галаган – військових справ, А.Пісоцький – внутрішніх справ, Б.Мартос – продовольчих справ, Бобир–Бухановський – земельних справ, С.Шелухин – судових справ, І.Фещенко–Чопівський – торгу і промисловості, В.Мазуренко – фінансів, А.Левицький – закордонних справ, П.Пилипчук – шляхів, П.Холодний – освіти, Л.Михайлів – праці, О.Лотоцький – сповідань, Б.Матюшенко – здоров’я, Д.Симонів – державний контроль, М.Ковальський – державна ліквідаційна комісія, М.Корчинський – державний секретар.
Нова рада. – 1918. – 17 (4).

Вдень і ввечері відбувалось засідання Українського Національного Союзу. Було обрано тимчасову президію у складі М.Шаповала, Д.Марковича і Ф.Крижанівського. На вечірньому засіданні полковник Є.Коновалець, отаман Осадного корпусу, заявив, що вищою владою до приїзду Директорії являється він і всі самостійні штаби, комітети й організації касуються. Право арештів і обшуків належить тільки штабові Осадного корпусу, а фактично коменданту м.Києва полковнику Є.Коновальцю. Постановили, що вищим органом політичного представництва населення і органом громадського контролю являється тільки Рада Національного Союзу.
Нова рада. – 1918. – 17 (4).

На засідання Ради комісарів прибув з Вінниці представник Директорії керуючий міністерством шляхів Коллард, який ознайомив з її діяльністю. Голова Ради комісарів В.Чехівський повідомив про ставлення командування Осадного Корпусу і Національного Союзу до Революційного Комітету, діяльність якого припиняється. Щодо комісарів, то віднині вони мали йменуватися “комісар міністерства”. На засіданні звітували комісари ряду міністерств про налагодження їхньої роботи, відновлення особового складу. Комісар закордонних справ доповів, що в Києві перебувають озброєні польські легіонери і тому вирішили звернутись до командування Осадного Корпусу з проханням роззброїти їх. Було порушено питання про заборону виходу майже всієї російської преси і польського “Дзенніка Крайовського” і визнано недоцільність цього заходу.
ЦДАВО України. – Ф.1065. – Оп.1. – Спр. 15. – Арк. 6-6 зв., 7-7 зв.

На засіданні Революційного Комітету після обговорення питання про становище у місті та про державну владу і урядування ухвалили: “з переходом військової влади в Києві до командуючого Осадним корпусом і політичної до Ради комісарів, Український військовий революційний комітет дальшої участі в державному урядуванні не приймає”.
ЦДАВО України. – Ф.1429. – Оп.1. – Спр. 13. – Арк. 8

В Одесу прибули транспорти з французькими військами у кількості 5 000 чоловік. Крім того у місті дислокувався загін польських легіонерів у складі 1 200 чоловік, також розміщувалися деякі грузинські загони та добровольчі частини з артилерією. Організувався також сербський загін, який входив до експедиційного корпусу союзників.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. - Т.1. кн.1. – К., 1967. – С.516.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Харків. Прибуття до міста Всеукрревкому. Під тиском ЦК РКП(б) ЦК КП(б)У та Всеукрревком зробили своєю резиденцією не "буржуазно-націоналістичний" Київ, а "пролетарський" Харків, який залишався столицею України до 1934 р.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 334.

Житомир. Утворення ЦК боротьбистів Революційного комітету Правобережжя у складі І.Немоловського, Войцехівського, С.Савицького. Комітет призначив О.Волоха головнокомандуючим "Червоної армії України".
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 331.

Москва. Підписання угоди про вступ боротьбистів до Всеукрревкому. КП(б)У уклала політичний союз з УКП (боротьбистів), що утворилася шляхом об'єднання лівої УПСР та УСДРП (незалежних). Боротьбисти підтримали маніфест Всеукрревкому і зобов'язалися працювати над виконанням викладеної в ньому програми.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — С. 22.

Прага. Призначення урядом Чехословаччини органу крайової виконавчої влади Закарпаття — Директорії Підкарпатської Русі: Ю.Жаткович (голова), Ю.Бращайко, А.Волошин, Ю.Гаджега, Є.Пуза, О.Торонський.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 319.

Харків. Створення на базі Всеукрвидаву видавничого об’єднання – Державного видавництва України (ДВУ) при ВУЦВК. Завданням ДВУ було: об’єднання та регулювання діяльності всіх радянських, партійних установ, а також військових, громадських, кооперативних, наукових і літературних товариств, що видавали літературу, регулювання роботи всієї періодичної преси (дозвіл на вихід у світ, визначення форматів, тиражів), розподіл паперу, реєстрація та розповсюдження всіх видів друку.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 313.

Проводення “Тижня освіти” для популяризації ідеї радянської освіти.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 342.

Закарпаття. Загальнополітичний страйк населення краю з вимогами звільнити політичних в’язнів з тюрем, відмінити надзвичайний воєнний стан, покращити умови життя. Придушений військовою силою.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 232.

Тарнув (Польща). РНМ УНР ухвалила законопроект про Державну Раду Республіки, розроблений комісією у складі О. Саліковсього, В. Прокоповича, П. Красного і В. Садовського.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 9. – Арк. 98 – 98 зв. – 99.

Публікація резолюції з’їзду селян Кам’янець-Подільського повіту, Подільської губернії, про організацію влади на місцях (провести боротьбу з куркулями і бандитами; приступити до організації міліції; провести переорганізацію комнезамів).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 708..

Керч. Наказ Кримревкому про націоналізацію в місті металургійного заводу, залізних рудників, консервної і тютюнової фабрики.
Історія міст і сіл УРСР. Кримська область. – К., 1974. – С. 373.