Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Прилуки (на Полтавщині) Прилуцьке громадянство відсвяткувало 52 роковини з дня смерті Т.Г.Шевченка.
Рада. – 1913. – № 78. – С.4.

У м. Кам’янці-Подільському у Подільській просвіті відбувся Шевченківський вечір.
Рада. – 1913. – № 81. – С.4.

Великі гастролі у Києві російського оперного співака Ф.І.Шаляпіна. В театрі “Соловцов” він взяв участь у 6-ти театральних вечорах: “Дон Кіхот” (тричі), “Борис Годунов” (двічі) та “Фауст”.
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Рескриптом Миколи ІІ ген. М. Іванова звільнено від командування арміями Південно-Західного фронту. Новим командувачем призначено генерал-ад’ютанта О. Брусилова.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 23, 29 березня.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Наказом Військовій Офіції УНР по Головному штабові у зв’язку з численними скаргами населення на дії польських частин на території України губернським комендантам і повітовим військовим начальникам наказано керуватись слідуючим: польські війська не мають права втручатись у внутрішні справи Республіки, проводити реквізиції, забирати відібрану у населення зброю.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 29. – Арк. 1.

Командуючий Донецькою пролетарською армією, у яку було зведено всі червоногвардійські загони Донбасу, А.Геккер віддав наказ про мобілізацію всіх сил для оборони басейну. Місцевим радам і революційним штабам наказувалось приступити до спорудження оборонних рубежів на харківській, катеринославській, олександрівській, мелітопольській і азовській приморській дільницях. У наказі підкреслювалась необхідність створення мережі партизанських загонів для бойових дій у тилу противника.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.185-187.

Полтава. Губернський комендант видав наказ вважати всю губернію до відповідного розпорядження на військовому стані. Виїзд у напрямку Києва дозволявся, у напрямку Харкова, Костянтинограда, Лозової, Кременчука – заборонявся. Без перепусток переміщення дозволялося лише в межах Полтавщини.
Полтавські губерніальні відомості. – 1918. - 17 квітня.

Уряд Української Народної Республіки направив Раднаркому РСФРР телеграму з пропозицією припинити стан війни, укласти мирний договір, який дозволив би врегулювати питання про кордони та правові стосунки. Контакти між урядами обох держав здійснювалися як безпосередньо, так і через посередництво німецьких представників. Доки погоджувалося місце проведення переговорів в Україні до влади прийшов гетьман П.Скоропадський і на переговорах місце УНР мала зайняти Українська Держава.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Протоколи і стенограми пленарних засідань. – Збірник документів і матеріалів. -

До міністерства внутрішніх справ генеральним писарством Ради народних міністрів передано дані про територіальні межі Української Народної республіки, до складу якої включали: Київську, Волинську, Холмську, Подільську, Катеринославську, Полтавську, Чернігівську і Харківську губернії, а також Мелітопольський, Дніпровський і Бердянській повіти Таврії, Путилівський, Новооскольський і Грайворонський Курщини та Богучарський, Бирючинський і Острогожський Воронезької губерній. Означені території вважалися належними до УНР згідно 3-го Універсалу, закону від 14 листопада 1917 р. про вибори до Українських Установчих зборів і мирного договору з Центральними державами у Бресті. Рада народних міністрів 13 березня 1918 р. ухвалила прийняти під охорону УНР державне майно і громадян Гомельського повіту. Остаточно кордони Української Народної Республіки мали бути окреслені в майбутньому українсько-російському договорі.
ЦДАВО України. – Ф.1216, Оп.1. – Спр. 10. – Арк. 7.

Київ. Звернення департаменту ісповідань до всіх духовних консисторій українських єпархій з вимогою виконувати закон про підданство УНР: “на посади священиків, дияконів та дяків не можуть призначатися особи, не визнаючи підданство Української Народної Республіки, або не підлежні в сучасний момент закону про підданство”.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної ради). – К., 1997. – С.58.

У Немирівській волості на Поділлі відбулися криваві події. Ескадрон польських легіонерів, що прибув до м.Немирова 30(17) березня, виїхав в с.Стрільчинці Лучанської волості. Розмістившись у будинку поміщиці Хоткевич, легіонери заявили, що не дадуть селянам засівати землю. 31(7) березня селяни при підтримці 30 реєстрових козаків з Немирова обезброїли їх. Після повернення козаків до Немирова, вранці 1 квітня (19 березня) ескадрон рушив через с.Ведмежу на Стрільчинці, але селяни с.Ведмежої перегородили йому шлях. Тоді легіонери оточили село і почали його розстілювати, примусили селян навіть підпалювати свої хати. Село згоріло, загинуло багато людей і дітей. Після цього легіонери рушили на с.Стрільчинці, але селяни вчинили їм відчайдушний опір. Мешканці кількох сіл об’єдналися і вирушили на Немирів. Розпочався жорстокий бій, і близько 300 польських легіонерів здалися. Потім селяни рушили до ст. Гнівань і Браїлова.
Народня воля. – 1918. – 5 травня (22 квітня).

Мала рада на своєму засіданні розглянула “Законопроект про порядок державних видатків у 1918 р., доки буде сладений і ухвалений бюджет”, після обговорення передала в комісію для редагування внесених поправок. В комісію для редагування був переданий і інший законопроект “Про випуск для циркуляції між людністю знаків державної скарбниці на загальну суму 100 млн. крб”.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.236-237.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.