Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

Київ. Відбувся з’їзд “Просвіт”. В ухваленій делегатами форуму резолюції постановлялося домагатися припинення переслідування з боку старост і адміністрації, звільнення помешкань “Просвіт” від реквізицій, звільнення з-під арешту просвітянських діячів та видання вищою владою наказу, на підставі якого була б можливість працювати вільно.
Пастернак С. Із історії освітнього руху на Україні за часів революції 1917 – 1919 рр. – Київ,1920 . – С.91 – 92.

Київ. Згідно постанови головноуправляючого Головного управління мистецттва та національної культури Петра Дорошенка художня промисловість, а також 130 художньо-промислових навчальних закладів підпорядковувалися одному відомству – Головному управлінню мистецтва та національної культури.
ЦДАВО України.– Ф.2457. – Оп.1. – Спр.3. – Арк.14-15.

Рада міністрів Української Держави затвердила штати Особого корпусу прикордонної сторожі, асигнування у сумі 2 млн. крб. на боротьбу з холерою та ряд законопроектів, внесених міністрами фінансів про асигнування на потреби цього відомства. Уряд схвалив законопроекти про скасування в Україні органів міністерства продовольства, запроваджених законом від 23 березня 1917 р., і про передачу завідування справою продовольства для населення органам місцевого управління; про зміну і доповнення законів про волосні, повітові та губернські установи по управлінню сільськими місцевостями тощо.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр.7. – Арк. 31-31 зв., 32-32 зв.

Гетьман видав наказ про оголошення на військовому стані Катеринославської, Херсонської (без Одеси), Подільської, Таврійської (повітів Дніпровського, Мелітопольського і Бердянського) губерній, а також градоначальства Миколаєва із наданням усієї повноти влади командирам розташованих тут корпусів. Військовий стан запроваджувався в ніч з 8 на 9 листопада (з 26 на 27 жовтня) 1918 р.
Державний вістник. 1918. – 9 листопада ;Гражданская война на Украине – 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех к

У Києві за ініціативою Головного комітету земсько-міського об’єднання відбулася нарада земств та міст України, Дона, Кубані, Криму, у якій взяли участь представники Київського головного комітету земсько-міського об’єднання, обласного комітету союзу міст північної України, обласних земсько-міських союзів півдня України і Криму, окремих міст – Петрограда, Москви, Києва, Одеси, Ростова-на-Дону, Сімферополя, а також Харківського, Таврійського і Катеринославського губернських земств. Нарада розглянула основні питання поточної політики, виділивши проблему відновлення “єдиної і неділимої” Росії і вироблення засад реалізації цієї ідеї. Нарада також обговорила питання про можливість відновлення розпущених дум і земств в Україні. Для об’єднання зусиль цих утворень вирішили скликати з’їзд міст і земств України, Дона, Кубані і Криму, для підготовки якого обрали тимчасовий комітет. Проведення з’їзду запланували на 21 (8) листопада 1918 р. Визначили представництво на ньому: від міст з населенням до 50 тис. – 1 делегат, від 50 до 100 тис. – 2, понад 100 тис. – по одному додатковому делегату на кожні 100 тис. У з’їзді також мали взяти участь міські голови або голови дум. Там, де вибори виявилися неможливими, делегувалися лише останні. Земства мали направити на з’їзд до 10 осіб від кожної губернії. До порядку денного включалися питання: про роль міських та земських самоурядувань, найближчі перспективи діяльності, форму об’єднання і утворення обласних центрів. Тимчасовий комітет завчасно, 12 листопада (30 жовтня), розіслав усім запрошення з проханням телеграфом повідомити про склад делегацій.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 258. – Арк. 86 (із зв.). – 87.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

У складі Червоної армії створено кавалерійську дивізію Червоного козацтва (8-а дивізія), командир — В.Примаков.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Ізяслав, Подільська губ. Представники польської та української сторін підписали протокол про уточнення та дотримання демаркаційної лінії між військами Польщі та УНР, а також про встановлення між ними телефонного зв’язку.
Доценко О. Літопис української революції. — Т. ІІ. — Кн. 4. — С. 330.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Дієва армія УНР тримала фронт від Могилева через Ялтушків до Літина завширшки до 120 км.
Удовиченко О. Україна у війні за державність. – К., 1995. – С. 183 – 184.

Листопад Харків. І Всеукраїнська виставка радянського друку.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури. (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 312.

Чернігів. VІІ губернська конфернція КП(б)У, на якій заслухано звіт губпаркома та ухвалено резолюції про ведення агітації та пропаганди, про роботу на селі та боротьбу з бандитизмом.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 388 – 395.