Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

У м. Києві проводився загальноросійський сільськогосподарський з’їзд.
Рада. – 1913. – № 146. – С.2.

За цей період в 33 повітах (121 громаді) Галичини зафіксовано 528 випадків захворювання на віспу – значно більше, ніж зазвичай.
Діло. – 1915. – 22 вересня. – Ч. 41. – С. 4.

Провал переговорів про обмін кореспондента „Нового Времени” Д.Б. Янчевецького, які велися міністерством закордонних справ Росії за посередництвом іспанського посла у Відні п. Кастро, оскільки Австрія погоджувалася обміняти лише на митрополита А. Шептицького, тоді як російська сторона не погоджувалася на це.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 113 – 114.

Землевласник Полтавської губернії п. В. Шемет звернувся до попечителя київського навчального округа з проханням відкрити у Лубнах гімназію з українською мовою навчання, однак той відхилив його. У відповідь В. Шемет звернувся до графа П.Н. Ігнатьєва.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 7-8. – С. 115.

м. Львів. На 20 сотенників за гальбу подорожчало пиво і коштує 76 сот. (на початку війни – 24 сот.). Також обмежено час продажу пива – з 7 до 10 вечора, і об’єм споживання (до 2 гальб).
Свобода. – 1916. – № 40, 30 вересня.

ст. Єнакієве. Страйк 5285 робітників Петровських металургійних заводів Російсько-Бельгійського металургійного товариства з вимогами підвищити зарплату робітникам на 50 коп. в день, звільнити з заводу працівників заводського продуктового магазину, запровадити інститут фабричних старостів, запровадити для підлітків 8-годинний робочий день, ввічливо звертатися з жінками-працівниками, надати безплатно квартири, опалення і воду. Завершився компромісом: зарплату підняли на 20 коп. в день.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 349.

Відбулася нарада губернських старост та міських отаманів. Її учасників вітав міністр внутрішніх справ від імені Гетьмана та підпорядкованого йому міністерства. Він подякував присутніх за чотиримісячну плідну працю. Аналізуючи політичну ситуацію в країні, він підкреслив, що Українська Держава “може йти шляхом свого національного розвитку лише за умови широкої політичної терпимості (толерантності)” і повної свободи окремих політичних партій обстоювати їхні ідеї та погляди. В налагодженні життя суспільства велика роль відводилася місцевому самоуправлінню, виділялися питання про піклування про найбідніше населення міста і села, процеси купівлі-продажу землі, в т.ч. за сприянням Державного земельного банку.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 5. – Арк. 21-22 (із зв.).

Київ. Міністерство фінансів передало Раді міністрів Української Держави доповідь з обгрунтуванням необхідності розв’язання питання про дальшу долю української частини загальноросійського боргу і упорядкування справи сплати відсотків по позиках. В зв’язку з анулюванням в РСФРР процентних паперів ці цінні папери масово переміщувалися в Україну, що перешкоджало встановленню хоч якоїсь фінансової стабільності. Міністерство фінансів, зокрема, відмовилося від загального поновлення оплати купонів позик, випущених або гарантованих колишнім російським урядом, і обрало форму “выдачи авансов в счет процентов по бумагам этих займов”. Разом з тим, згадані папери реєструвалися з метою надання під час мирних переговорів з РСФРР “защиты проживающим на Украине держателям этих бумаг”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 255. – Арк. 29 (із зв.). – 3

Київ. Відбувалися переговори директора німецького Королівського музею старовини доктора Віганда й дослідника Ольвії, Тіри і Березані, колишнього професора Новоросійського університету Штерна з Головним управлінням мистецтва та національної культури щодо фахової та фінансової допомоги німецьких вчених в організації розкопок Ольвії в обмін на передачу половини знайдених в ході досліджень пам’яток до німецький музеїв. Головне управління мистецтва та національної культури відхилило таку співправцю, оскільки було категорично проти вивозу національних реліквій за межі України.
Наше минуле. – 1918. – № 1- 2. – С.198.

У серпні-вересні вперше у Києві в Інтимному театрі виступав з концертами Леонід Утьосов.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.241.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Рейд Південної групи військ Червоної армії (44-ї, 47-ї та 58-ї дивізій 12-ї армії під командою Й.Якіра), оточених в районі Одеси. З лінії Голта - Бірзула - Вапнярка вона пройшла близько 600 км по тилах денікінських та українських військ до Житомира.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 85-86.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Вінниця. Конференція УПСР, на якій відбулись гострі дебати навколо принципу парламентської демократії та його узгодження з політичною лінією партії. В резолюції есери погодились на демократичні вибори до парламенту, але водночас ухвалили додаток про необхідність утворення на місцях класових органів влади — трудових рад. Таким чином, конференція не виробила чіткої політичної лінії партії.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С.157.

Вінниця. Демократична нарада представників уряду УНР (Д.Одрина, П.Христюк, Н.Григоріїв, А.Степаненко) та соціалістичних партій — українських, єврейських, російських (меншовики), польських. Ухвалено рішення про об’єднання усіх демократичних сил навколо Директорії на допомогу їй у державницькій роботі, створення у Вінниці об’єднання організацій соціалістичної орієнтації.
Український козак. — 1919. — 17 вересня.

Київ. Почало діяти київське відділення пропаганди — місцевий орган відділу Особливої наради (“Особоє совещаниє”) при головнокомандуючому А.Денікіні. Головна мета агітаційної роботи — Боротьба з “українством”. Методи — видання брошур, організація лекцій, концертів, наочна агітація.
Киевская жизнь. — 1919. — 25 авг. (9 сент.).

Кам’янець-Подільський. Директорія УНР прийняла постанову про виділення у розпорядження міністра ісповідань 10 тис. гривень з таємного фонду на інформацію про українізацію церкви.
ЦДАВО України. Ф. 1072. — Оп. 1. — Спр. 25. — Арк. 2.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.