Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Львові у залі Технологічного інституту влаштовано виставку кошикарських виробів.
Діло. – 1913. – Ч.61. – С.6.

Великі гастролі у Києві російського оперного співака Ф.І.Шаляпіна. В театрі “Соловцов” він взяв участь у 6-ти театральних вечорах: “Дон Кіхот” (тричі), “Борис Годунов” (двічі) та “Фауст”.
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Проходив селянський з’їзд Чернігівського повіту. Він, підтримуючи земельний закон УЦР, виданий 18 січня 1918 р., з огляду на посівну кампанію і відсутність техніки для обробітку її, ухвалив надати тимчасово права селянським земельним комітетам зменшити наділи до споживчої норми. Для обов’язкового засіву всіх земельних площ земельним комітетам пропонувалось приступити до попередньої розверстки землі. Земельним комітетам пропонувалось негайно взяти під свій контроль ліси. Рахуючись з фактом присутності німецького війська в Україні, з’їзд звернувся до УЦР з пропозицією негайно організувати свої військові сили. З’їзд також висловився за негайне скликання Українських Установчих зборів.
Народня воля. – 1918. – 13 квітня (31 березня).

Рада народних міністрів заслухала доповідь міністра земельних справ про стан з посівною кампанією і ухвалила, щоб міністр двічі на тиждень подавав відомості до уряду про хід засіву ланів. Уряд доручив міністру закордонних справ підготувати ноту до Росії з пропозицією приступити до мирних переговорів. На прозицію М.Ткаченко РНМ ухвалили видати відозву до всіх держав світу з пропозицією укласти мирний договір і покласти край кривавій бойні, для чого вирішено обрати комісію. РНМ затвердила правила прискореної ліквідації громадських установ, що працювали на кошти Військового фонду, організацію Інформаційного бюро. На прохання січових стрільців уряд дозволив їм залишитись в Україні, формувати свої полки, а всі їх частини підпорядковувались Військовому міністерству.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.229-231.

Вища Військова рада РСФРР, отримавши доповідну записку народного комісара по морським справам про необхідність виводу кораблів Чорноморського флоту з Севастополя до Новоросійська, оскільки після захоплення німецькими військами Одеси і Миколаєва виникла реальна загроза Криму, ухвалила приступити до підготовки кораблів для переходу. Вона рекомендувала вивезти до Новоросійська і запаси, необхідні для потреб Чорноморського флоту; інші – вивезти на територію РСФРР.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. - . Сборник документов и материалов. – В трех томах – четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К.1967. – С.66-67.

Повстання в м.Миколаєві було остаточно придушено. Біля 2 тис. робітників і солдатів загинули в боях у ці дні, третина міста була спалена, багато повстанців поранено.
Летопись революции. – 1922. – № 3. – С.28.

У Лубнах відбувся з’їзд заможного селянства 6 північних повітів Полтавщини, організований партією хліборобів – демократів, на який прибуло понад 2 тисячі селян-хліборобів. Він визнав політику Центральної Ради в аграрній справі руїнницькою для держави і для загально-національного господарства, наполягав на відновленні принципа приватної власності, як основи народного господарства, вимагав негайного повернення господарям права власності на їхні садиби і весь реманент, залишення в руках господарів мінімума землі і передачі решти земель в оренду малоземельним, а також включення до складу Центральної Ради представників хліборобів. Приміщення, де відбувався з’їзд, охоронялося озброєною вартою з синів хліборобів. З’їзд вирішив направити у Київ делегацію з 200 осіб, яку очолив відомий український діяч інженер С.Шемет. 26(13) березня 1918 р. вона прийшла до Центральної Ради, але М.Грушевський не дозволив аби її вислухали загальні збори Ради. Нічого не домоглася делегація ні в міністрів В.Голубовича та М.Ковалевського, вдалося лише зустрітися з міністрами освіти і юстиції В.Прокоповичем і С.Шелухіним. Залишаючи Київ, делегати ухвалили скликати на 28 квітня 1918 р. у Києві Всеукраїнський з’їзд делегатів від усіх хліборобських організацій, у контакті з Союзом земельних власників.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У твох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 р. – К. – 2002. – С.14-15.

Згідно постанови ЦВК рад України, ухваленої у Таганрозі, до Москви відряджено надзвичайне посольство Народного секретаріату України у складі М.Скрипника, Ю.Коцюбинського, Н.Врублевського. Посольству були надані повноваження декларувати самостійність Української радянської республіки перед урядом РСФРР і вести переговори щодо заключення договору між ними. Посольство вело переговори з різними наркоматами і РНК. З квітня (21 березня) 1918 р. його прийняли у Раді народних комісарів. Посланці України взяли участь у її засіданні, на якому головував В.Ленін. Вони оголосили декларакцію 2-го Всеукраїнського з’їзду рад.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник докуметов и материалов. – В трех томах. – Четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.762.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.