Цей день у новітній історії України

 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

29 (16) квітня 1913 (понеділок)

У м. Львові політична організація українців скликала "Велике віче" в залі "Яд Харізум". Головою було обрано доктора Євгена Олесницького.
Рада. – 1913. – № 103. – С.4.

28 квітня – 11 травня (15-28 квітня) 1915 (середа, вівторок)

Селище Макіївка Катеринославської губернії. Страйк понад 3 тис. робітників сталеливарного заводу товариства “Російський гірничий і металургійний “Уніон”” з вимогою підвищити заробітню платню на 25 % та покращити умови праці. Після втручання поліції завершився поразкою, 46 робітників було мобілізовано до армії.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 329.

29 квітня – 1 травня 1915 (четвер – субота)

Зпеклі бої у Карпатах на горі Маківці, де особливо відзначилися 1-й та 2-й курені (батальйони) Українських січових стрільців, які зазнали значних людських втрат, проте виявили мужність і непоступливість, що було відзначено військовою командою окремим наказом.
Діло. – 1915. – 15 травня. – Ч. 19. – С. 1–2, 5.

Квітень 1916

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

14 квітня – 11 травня (1-28 квітня) 1916 (п’ятниця – четвер)

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Весна 1918

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Квітень 1918

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Ніч з 28 на 29 квітня (з 15 на 16) 1918 (неділя-понеділок)

О 23 год. 40 хв. голова РНМ В.Голубович надіслав телеграму представникові УНР при Уряді Німецької держави в Берліні О.Севрюку. У ній говорилося, що В.Голубовичем складена заява представнику Німецької держави при Українському урядові баронові Мумму фон Шварценштейна про ті події, що відбулися. О 4-й год. цього дня озброєні люди, одягнені у форму німецьких солдатів і офіцерів, оточили Центральну Раду. Члени УЦР і українського уряду, присутні на засіданні Ради, іменем німецького уряду були піддані обшукам і арештам. На протест голови УЦР проф. М.Грушевського не звернули ніякої уваги. Під час трусу у нього забрали всі документи. Обшуки тривали протягом трьох годин.
Народня воля. – 1918. – 30(17) квітня.

Ніч з 28 на 29 квітня (з 15 на 16). 1918 (Неділя-Понеділок)

В.Голубович склав рішучий протест барону А. фон-Мумму, на що останній заявив, що він нічого не знає і пообіцяв довести про те, що відбулося, до відома свого уряду.
Народня воля. – 1918. – 30(17) квітня.
  •   29 квітня 1918 р.
  •    Інше

29 (16) квітня 1918 (понеділок)

На засіданні Малої ради вирішено було направити делегацію Центральної ради до німецького посла барона А. фон-Мумма, щоб з’ясувати, яку мету переслідує військове командування в Києві і просити його знестись з німецьким урядом, повідомивши, що Центральна рада піде назустріч німецькій владі, якщо вона зробить такий крок і по відношенню до Центральної Ради. Делегація отримала від наради вказівку, що теперішній уряд погоджується піти у відставку, а новому буде доручено переглянути земельний закон УЦР у відповідності з вимогами часу. Відкриваючи засідання голова Центральної Ради М.Грушевський повідомив, що 28 квітня до нього прибув військовий аташе Штольценберг, який пояснив події, що відбулися – вони мали заарештувати деяких членів Центральної Ради, причетних до викрадення банкіра А.Доброго. М.Грушевський заявив протест у зв’язку з обшуками членів УЦР та вилученням паперів. Їх потім повернули. Мала рада постатейно розглянула законопроект Конституції УНР, який мав назву “Статут про державний устрій, права і вільності УНР”. Документ складався з таких розділів: 1.Загальні постанови; 2.Права громадян; 3.Органи влади УНР; … 5.Всенародні збори УНР; 6.Про Раду народних міністрів УНР; 7. Суд УНР; 8.Національні союзи (закон про національно-персональну автономію, затверджений Центральною Радою тощо); 9.Про часове припинення громадських свобод”. Після трьох читань Статут було прийнято. Близько 16 год. біля будинку Центральної ради з’явились караули січових стрільців, біля дверей виставлено кулемети. Делегація, що повернулась від німецького посла барона А.фон-Мумма повідомила, що останній заявив, що Центральна рада запізнилась зі своєю заявою. Близько 21 год. члени Центральної Ради залишили будинок.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.326-330; Конституція У

29 (16) квітня 1918 (понеділок)

Рада народних міністрів на своєму засіданні заслухала законопроект міністерства фінансів про додаткове асигнування 25 млн. крб. на утримання Центральної Ради і центральних установ народних міністрів, підтвердила асигнування на різні потреби державних установ, для скликання з’їзду контрольних урядовців.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.325-326.

29 (16) квітня 1918 (понеділок)

Командуючий німецькими військами генерал-фельдмаршал Г.фон-Ейхгорн оголосив про запровадження в Україні німецьких польових судів і німецького судочинства, оскільки, за його висловом, українського судочинства не існувало. Це розпорядження поширювалося на територію України й Криму.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.131.

29 (16) квітня 1918 (понеділок)

У київському цирку об 11-й ранку відкрився Всеукраїнський з’їзд хліборобів-власників. На нього прибули 6432 уповноважених від 8 українських губерній. Загалом у з’їзді взяли участь близько 8 тис. осіб. Відкрив засідання голова ініціативної групи М.Коваленко. Головою обрали представника Київщини М.Вороновича. З’їзд працював під пильною охороною німецьких військових. В процесі роботи делегати розкололися на два табори. Селяни – дрібні власники вирішили відкрити окремий з’їзд хліборобів–демократів. Головне розходження між ними полягало в тому, що хлібороби-власники не визнавали Центральну Раду, а дрібні власники з цим не погоджувалися. На пропозицію делегата Полтавщини про те, що вся влада повинна мати характер диктатури, і делегата Київщини, який підтримав цю думку, збори відповіли вигуками “Браво!”, “Ура!”, “Гетьмана! Гетьмана!”. В одній з лож з’явився П.Скоропадський. Голова зборів запропонував обрати його гетьманом. Відповіддю стали вигуки: “Хай живе гетьман!”. О 4-й дня 1918 р. хлібороби-власники обрали П.Скоропадського Гетьманом всієї України. Центральну Раду і Малу раду оголосили розпущеними. П.Скоропадський подякував присутніх і заявив, що не задля власної користі “бере на себе тягар тимчасової влади і молить бога, щоб він дав сили й твердості врятувати Україну”. Потім делегати рушили до Софійського собору, де єпископ Никодим поблагословив і помазав гетьмана. Потому процесія рушила на майдан і там відбувся молебен. Хор заспівав “Многія літа гетьману всієї України”.
Робітнича газета. – 1918. - 3 травня Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. -Т.ІІ. Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002

29 (16) квітня 1918 (понеділок)

П.Скоропадський видав “Грамоту до всього українського народу”, в якій наголошував, що відроджена Українська Держава своїм порятунком зобов’язана “могутній підтримці Центральних держав”, які й далі продовжували боротися “за цілісність і спокій України”. У “Грамоті” говорилося, що він проголосив себе гетьманом у відповідь на категоричні вимоги “усіх трудових прошарків населення” утворити державу, здатну зберегти в країні спокій, законність і можливість продуктивної праці. Управління Українською Державою передбачалося будувати через посередництво призначеного Гетьманом кабінету міністрів на основі законів про тимчасовий державний устрій. Центральна і Мала ради, а також усі земельні комітети розпускалися. Усі міністри УНР та їхні товариші звільнялися. Усі розпорядження, як Центральної Ради, так і колишнього російського Тимчасового уряду скасовувалися. Найближчим часом обіцяно було видати закон про порядок виборів до Українського Сойму. “Грамота” гарантувала відновлення прав приватної власності, визначала шляхи розв’язання земельного питання (відчуження від великих власників по дійсній вартості земель для наділення малоземельних), містила обіцянки забезпечити права робітничого класу, особливо залізничників, проголошувала свободу торгівлі та підприємництва, а також відновлення основ культури і цивілізації.
Робітнича газета. – 1918. – 3 травня Державний вістник. – 1918. – 16 травня.

29 (16) квітня 1918 (понеділок)

Вироблено Закон про тимчасовий державний устрій України: про гетьманську владу, про віру, права, обов’язки українських козаків і громадян, про закони, Раду міністрів, фінансову раду і Генеральний суд.
Державний вістник. – 1918. - 16 травня.

29 (16) квітня 1918 (понеділок)

Гетьман доручив М.Устимовичу розпочати формування уряду УНР, наказавши вступити у переговори з відомими українськими діячами щодо входження до його складу. Все виявилося марним. Навіть соціалісти-федералісти відмовилися.
Дорошенко Д. Історія України 1917-192 3. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.38.

29 (16) квітня 1918 (понеділок)

Ввечері цього дня за наказом міністра внутрішніх справ “до особливого розпорядження” було припинено видання газет “Відродження”, “Боротьба”, “ Нова рада”. 30(17) квітня біля редакції останньої з’явилася німецька варта. Редактору газети А.Ніковському запропонували увійти до уряду, але він відмовився. 9 травня (26 квітня) 1918 р. видання уряд. газети відновилося.
Нова рада. – 1918. - 9 травня.

29 (16) квітня 1918 (понеділок)

Звернення бібліотечно-архівного відділу при міністерстві народної освіти до міністерства внутрішніх справ з проханням надсилати до відділу (Бібіковський бульвар, 14) у 5 примірниках усі видання: книжки, брошури, відозви, оповіщення, плакати, які передавалися до Української національної бібліотеки або до Українського центрального архіву, що тоді перебували в процесі організації.
ЦДАВО України. – Ф. 121 6. – Оп.1. – Спр.9. – Арк. 65.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.