Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Станиця Єнакієво Катеринославської губернії. Страйк 2006 (з 7620) робітників Петровських металургійних заводів Російсько-Бельгійського металургійного товариства з вимогою збільшити заробітню платню на 20 %. Закінчився компромісом: адміністрація пообіцяла підвищити заробітню платню різним категоріям робітників на 8-16 %.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 331.

Катеринославська повітова вчительська спілка направила на ім’я П.Скоропадського скаргу на репресії проти вчителів з боку загонів державної варти та австро-угорських карних загонів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 115. – Арк. 18, 19-20.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

У Москві працював 1-й з’їзд КП(б)У за участю 65 делегатів з ухвальним голосом і 147 з дорадчим, які представляли 45 партійних організацій. Порядок денний: доповідь Організаційного бюро по скликанню з’їзду та Тимчасового всеукраїнського партійного комітету, звіт більшовицької фракції Народного секретаріату, про поточний момент і збройне повстання, державні відносини радянської України з радянською Росією, про ставлення до інших партій, щодо об’єднання з лівими українськими соціал-демократами, організаційні питання, вибори ЦК КП(б)У. Головним завданням з’їзду було утворення КП(б)У.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.211, 769 Укра

В Києві на відзнаку іменин Гетьмана П.Скоропадського відбувся на Софійському майдані військовий парад, який приймав військовий міністр О.Рогоза.
Нова рада. – 1918. – 13 липня (30 червня).

У Катеринославі австрійські власті закрили соціал-демократичну газету “Вперед” і провели арешти співробітників інших видань.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 115. – Арк. 39.

В Сімферополі на зібранні земських гласних голова краєвої влади – Ради міністрів Сулькевич наголосив на тому, що уряд твердо стоїть на позиції незалежності Криму. Обраний зібранням представником на з’їзд він заявив, що остаточно доля Криму буде вирішена силами зовні. Представник уряду Налбандов підкреслив, що у свій час Україна визнала самостійність Криму, а, по-друге, - це визнання права народів на самовизначення.
Нова рада. – 1918. – 16(3) липня.

Після обідні у соборі Тирасполя відбувся молебен з хресним ходом і виголошенням “Многая лета” Гетьману П.Скоропадському в день Петра і Павла.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 77. – Арк. 89-89 зв. – 90.

У Севастополі велика нестача хліба: пайок на півфунта видається не кожного дня. Отримати хліб з північних районів Таврії неможливо. Почалась спекуляція хлібом – мішок коштує 300 крб. Рада міністрів ухвалила закрити деякі лікарні, що утримувались на кошти держави, в Севастополі, Ялті, Євпаторії і Саках.
Нова рада. – 1918. – 16(3) липня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.