Інститут історії України Національна академія наук України

На 1 січня 1913 р. населення м. Києва зросло до 594,4 тис. осіб.

Історія міст і сіл Української РСР в 26 т. Під ред. Тронько П.Т. та ін. Том Київ. – С.171.

Кількість кредитних білетів в грошовому оберненні Російської імперії досягла 1494,8 млн. карбованців.
Реєнт О., Сердюк О. Перша світова війна і Україна. – К.,2004. – С.349.

м. Луцьк. Мешканці міста просили окружного коменданта полковника Домбровецького про створення українських народних шкіл і гімназії та прислати вчителів-українців з Галичини.
Свобода. – 1916. – № 2, 6 січня.

м. Будапешт. З нового року під редакцією д-ра Гіядора Стрипського почав виходити тижневий часопис „Ukraina” („Українські справи”), присвячений усесторонньому оглядові українсько-угорських стосунків.
Діло. – 1916. – Ч. 10. – С. 3

У селах почали з’являтися любителі азартних картярських ігор. Міністерство внутрішніх справ проінструктувало волосних старшин і сільських старост в тому, що вони мають право застосувати щодо таких любителів усю надану їм за законом каральну владу, тобто штрафувати до рубля, а то й „садити у холодну” до 2-х днів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 2, 15 січня.

Умань. З’явилося дуже багато скупників, які дешево купують різні речі й навіть нерухомість (особливо по шляху руху біженців). Нужда змушує людей продавати корову за 7-10 руб.; коня – за 10-15 руб.; майже новий кожушок ціною 20-25 руб. продають за 3-5 руб.; чоботи вартістю 10 руб. за 1-2 руб. і т.д.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 4, 22 січня.

Залишення Полтави військами УНР, вступ до міста радянських частин під командуванням М.Муравйова. Встановлення радянської влади.
Верстюк В. Українська Центральна Рада. – К., 1997. – С.262.

Загони харківських, московських та петроградських червоногвардійців під загальним командуванням П.Єгорова оволоділи Павлоградом. Гайдамаків, які відійшли в напрямку Синельникового, переслідував зведений загін харківських та петроградських червоногвардійців. У місті встановлено радянську владу.
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине. – Хроника важнейших историко-партийных и революцио

Слов’янськ. Загін московських червоногвардійців (300 чол.) вибив з міста гайдамаків, встановив зв’язок з революційними комітетами і загонами Червоної гвардії Краматорська, Костянтинівки, Микитівки та інших населених пунктів Донбасу.
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине. – Хроника важнейших историко-партийных и революцио

Київ. Припинили існування театр легкої комедії “Пел-Мел” та єврейський театр.
Киевская мысль. – 1918. – 7 марта (22 февраля).

Харків. Відбувся III з’їзд єврейських артистів.
Рибаков М. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.92.

Київ. При міністерстві внутрішніх справ було створено департамент ісповідань на чолі з колишнім єпископом Красноярським Никоном – після залишення сану Миколою Безсоновим.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.52.

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Київ. Затвердження Директорією УНР закону про державну мову в Українській Народній Республіці. Українська мова ставала обов’язковою для вжитку в армії, флоті, всіх урядових і загальногромадських публічно–правових установах.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 2. — Спр. 2. — Арк. 2.

Київ. Збори ЦК Української партії соціалістів–самостійників (УПСС). Було ухвалено постанову у справах сучасного моменту, у якій йшлося, що Директорія має передати владу народному представництву — Всенародним українським зборам. Головне завдання сучасного моменту — довести Україну до таких зборів.
Нова Рада. — 1919. —4 січня.

Полтавський повітовий селянський з’їзд, висловився на підтримку Директорії. Заклики есерів–максималістів до єднання з московськими більшовиками проти Директорії не були підтримані.
Робітнича газета. — 1919. — 7 січня.

Київ. Створена комісія по скликанню Синьої (синьожупанної) дивізії. Комісія звернулася до вояків з закликом повернутися на службу.
Українська Ставка. — 1919. — 5 січня.

Українська національна Рада (УНРада) та Державний секретаріат переїхали до м. Станіславова, який став столицею ЗУНР.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923: Документи і матеріали у 5 томах. — Том 1. — Івано-Франківськ, 2001. — С. 164

Київ. Головна шкільна управа військового міністерства УНР повідомила про відкриття юнацьких шкіл всіх родів військ з прискореним курсом підготовки старшинського складу для армії УНР. Оголошувався набір на навчання, приймалися цивільна молодь та вояки української армії.
Українська Ставка. — 1919. — 5 січня.