Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

Миколаїв Херсонської губернії. Страйк 963 (з 2586) робітників доку суднобудівного заводу “Наваль” товариства Миколаївських суднобудівних заводів і верфей з вимогою підвищити погодинну оплату праці на 3 копійки всім робітникам суднобудівного цеху. Адміністрація не задовольнила вимогу страйкуючих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 334.

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

Помер цісар Австро-Угорщини Франц-Йосиф І. Новим імператором став Карл Франц Йосиф.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

Київ. Гетьман Павло Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів Української Держави “Закон про заснування Української Академії наук” та видав наказ ч.322 по Міністерству народної освіти про затвердження первісного складу УАН з 12 дійсних членів Академії. Першими дійсними членами (академіками) УАН стали: по відділу історично-філологічних наук: Д.І. Багалій, А.Ю. Кримський, М.І. Петров, С. Смаль-Стоцький; по відділу фізично-математичних наук: В.І. Вернадський, С.П. Тимошенко, М.Ф. Кащенко, П.А. Тутковський; по відділу соціальних наук: М.І. Туган-Барановський, Ф.В. Тарновський, В.А. Косинський, О.І. Левицький.
Державний вістник. – 1918. – 22 листопада.

На засіданні Ради міністрів військовий міністр доповів про внутрішнє становище в державі. Міністр закордонних справ повідомив про прибуття в Одесу ескадри держав Антанти. Було ухвалено направити членів уряду для зустрічі їхніх представників. На пропозицію Гетьмана П.Скоропадського обговорили питання про прапор, який мав бути піднятий на військових і торговельних судах при зустрічі ескадри. Рада міністрів підтримала пропозицію держав, що утворились на теренах колишньої Росії, про скликання в Україні конгресу їх представників. Уряд ухвалив виділити понад 14 млн. крб. на постачання німецьких військ продовольством, висловивши побажання, щоб німецькі війська допомогли підтримати в Україні порядок. Була схвалена дострокова мобілізація молодих людей 1899 р. народження. Міністру внутрішніх справ надавалось право збільшувати кількісний стан добровольчих дружин.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 47-47 зв., 48-48 зв., 49-49 зв.

Почалося збройне повстання проти Гетьмана П.Скоропадського виступом січових стрільців в Білій Церкві – гетьманська залога розбіглась без боротьби. Під контроль були взяті телефон і телеграф, з в’язниць звільнені політичні в’язні. Повстанці зупиняли потяги, затримували вартових. Австрійські військові ешелони роззброювали, реквізували коней і спорядження. Сотня січових стрільців під командою сотника Сушка рушила залізницею на Київ. Вночі вони зайняли важливий залізничний вузол Фастів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 250. – Арк. 19 Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.452.

Опублікована Грамота П.Скоропадського до усіх громадян і козаків від 14(1) 1918 р. Згадавши про перемир’я між Німеччиною і державами Згоди, Гетьман накреслив нові державні завдання, зокрема наголошував на відновленні давньої могутності і сили Всеросійської держави і на тому, що в цій федерації Україна має посісти одне з перших місць. П.Скоропадський висловлював переконання, що Україні належить першій виступити в справі утворення Всеросійської федерації, “якої конечною метою буде відновлення Великої Росії”. Виконання цього плану Гетьман покладав на тільки-но сформований новий уряд України.
Державний вістник. – 1918. - 16 листопада.

Гетьманською вартою розігнано демонстрації у Києві в зв’язку з оголошенням міста на військовому стані.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах. – Четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.432.

Подільська губернія. Повідомлення про розклад дислокованих там частин окупаційної армії під впливом революційних подій в Австро-Угорщині.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 76. – Арк. 327-328 (із зв.).

Місія Кубанського крайового уряду заключила з урядом Української Держави договір про торгівельні, консульські й мореходні зносини, а з 13 листопада ц.р. були встановлені взаємні переводні операції, як банківські, так і ощадних кас. Того ж дня укладено залізничну конвенцію з Кубанню, а також відряджено туди українську місію з полковником Ф.Боржинським.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.138.

Вранці до Фастова прибула решта сил січових стрільців, С.Петлюра і Директорія. Німецький гарнізон міста дотримався нейтралітету щодо дальшого просування республіканських підрозділів на Київ. Того ж дня січові стрільці зайняли ст.Мотовилівка. Гетьманські частини підійшли до ст. Васильків.
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.432.

Укладено угоду між Директорією Української Народної Республіки та Великою радою німецьких солдатів Києва про нейтралітет німецького війська.
ЦДАВО України. – Ф.1078. – Оп.1. – Спр. 20. – Арк. 1.

У Києві отримана телеграма А.Денікіна, в якій він повідомляв, що коли “Україна стала на шлях російської державності”, то він вважає необхідним піти на угоду з питання про утворення єдиного фронту, єдиного командування для боротьби з більшовиками, єдиного російського представництва на міжнародному конгресі. Для здійснення цього плану А.Денікін висував три умови: відновлення єдиної Росії, боротьба з більшовиками до кінця і дотримання договорів з Антантою та остаточної відмови від німецької орієнтації.
Гражданская война на Украине 1019-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1. – Кн.1. – К., 1967. - С.435-436.

За рішенням ЦК РКП(б) та РНК РСФРР створено Реввійськраду Окремої групи військ Курського напрямку (майбутнього Українського фронту) у складі В.Антонова-Овсієнка, В.Затонського та Й.Сталіна. Реввійськрада розробила план дій. ЦК РКП(б) направив на допомогу більшовикам України кілька груп партійних і радянських та військових працівників.
Історія Української РСР. – Т.V. – К., 1977. – С.325.

З Чернігівщини повідомили про оволодіння більшовиками Глухівським повітом.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 146.

Кролевець, Чернігівської губернії. Арешт військового начальника та чинів міської державної варти повсталими сірожупанниками і звільнення їх після втручання німецького командування. Розгортання повстання і розлад серед його учасників.
ЦДАВОВУ. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 188-188 зв.

Рада міністрів Української держави схвалила асигнування у розпорядження Головнокомандуючого всіма збройними силами на території України 3 млн. крб. на організацію оборони країни. По доповіді міністра внутрішніх справ уряд ухвалив закликати на дійсну службу всіх офіцерів віком до 50 років, всіх унтер-офіцерів, що служили надстроково, усіх колишніх військовослужбовців, що навчались у вищих учбових закладах, та чиновників. Строки заклику мав визначити Головнокомандуючий всіма збройними силами України. Пропонувалось приймати і всіх добровольців. Урядові було повідомлено про організацію хліборобів для охорони порядку. Уряд схвалив передачу Бюро преси у відання Голови Ради міністрів. Остання заслухавши доповідь про роботу комісії з аграрної реформи, ухвалила вважати необхідним скликати велику комісію з цього питання.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 50-50 зв., 51-51 зв., 52

Відбувся жорстокий бій між ст. Мотовилівкою і м.Васильковом, де підрозділ січових стрільців зустрів на своєму шляху добірну московську офіцерську дружину під командуванням князя Святополк-Мірського, частини гетьманської гвардії, сердюків, добре озброєних та з броневим потягом. Спочатку перевага у бою була на боці гетьманців та їхній опір було зламано з підходом підкріплення до січових стрільців. Гетьманці понесли великі втрати і відступили. Того вечора січові стрільці захопили Васильків.
Історія січових стрільців. – К., 1992. – С.128-139.

На цей час частини С.Петлюри оволоділи Козятином, Бердичевом. С.Петлюра вступив у контакт з німецьким командуванням та солдатськими депутатами.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 95. – Арк. 254.