Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

У Харкові під головуванням начальника Гірничого управління півдня Росії С.Сучкова відбувся ювілейний – 40-й З’їзд промисловців гірничої галузі півдня Росії. Делегати з’їзду негативно поставились до проекта закону про реквізицію мінерального палива на користь держави, ухвалили рішення про заснування Народного університету ім. Л.Лутугіна і виділення для цього сумарного капіталу в 500 тис. рублів, обрали головою Ради з’їзду на 1915–1916 р. М. фон Дітмара.
Приднепровский край. – 1915. – 22, 24, 26, 29 ноября, 3 декабря.

Чернігівське повітове земське зібрання вирішило просити про надання права вести навчання у народних школах української мовою; про дозвіл на викладання українознавства в учительських семінаріях і учительських інститутах; про допуск книг українською мовою у народні бібліотеки і читальні.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 82, 31 грудня.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Харків. Прибуття до міста Всеукрревкому. Під тиском ЦК РКП(б) ЦК КП(б)У та Всеукрревком зробили своєю резиденцією не "буржуазно-націоналістичний" Київ, а "пролетарський" Харків, який залишався столицею України до 1934 р.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 334.

Житомир. Утворення ЦК боротьбистів Революційного комітету Правобережжя у складі І.Немоловського, Войцехівського, С.Савицького. Комітет призначив О.Волоха головнокомандуючим "Червоної армії України".
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 331.

Кам'янець-Подільський. Повідомлення про прибуття до міста великої партії подарунків дітям (без різниці національностей), які надійшли від американських поляків. Подарунки складалися з предметів першої необхідності (одяг, взуття) на загальну суму у 600 млн. крб. Такий самий транспорт подарунків прибув і до Львова.
Подольская жизнь. — 1919. — 9 декабря.

Харків. Створення на базі Всеукрвидаву видавничого об’єднання – Державного видавництва України (ДВУ) при ВУЦВК. Завданням ДВУ було: об’єднання та регулювання діяльності всіх радянських, партійних установ, а також військових, громадських, кооперативних, наукових і літературних товариств, що видавали літературу, регулювання роботи всієї періодичної преси (дозвіл на вихід у світ, визначення форматів, тиражів), розподіл паперу, реєстрація та розповсюдження всіх видів друку.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 313.

Проводення “Тижня освіти” для популяризації ідеї радянської освіти.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 342.

Переїзд трьома ешелонами залишків Дієвої армії УНР через Тернополь – Львів – Перемишль – Розвадів у табори для інтернування в Александрові, Ланцуті, Пйотркуві, Каліші, Вадовицях, Пикуличах, Ченстохові, Стшалкові, Щипйорно, Тухолі, Домб’є (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 61.

Чернігів. І губернська конференція профспілок працівників освіти і соціалістичної культури Черніговщини.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 423.

Тарнув (Польща). Засідання РНМ УНР, на якому заслухано доклад керуючого міністерством фінансів про фінансове становище; для обліку майна ухвалено скласти комісію.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 9. – Арк. 84 – 84 зв. – 85.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.