"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

29 (16) травня– 15 (2) жовтня 1913 (середа - вівторок)

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

29 (16) червня– 10 серпня (28 липня) 1913 (субота - субота)

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

1 серпня (19 липня) – 8 серпня (26 липня) 1913 (четвер - четвер)

У м. Миколаєві відбувся економічний страйк близько робітників–вантажників Миколаївського хлібного порту з вимогою підвищити плату за пуд вивантаження хліба з вагону на 1,5 коп., з магазину – на 1 коп. Завершився: компромісом: біржовий комітет з робітниками уклав нову угоду на майбутній рік, але на попередніх умовах.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.300.

6 серпня 1915 (п’ятниця)

Союз Визволення України, апелюючи до “усіх цивілізованих народів Європи та цілого світу”, видав у Відні протест проти варварських дій російської влади, що спричиняють майже цілковите спустошення українських земель при відступі з них російських військ.
Вісник Союза визволення України. – 1915. – 15 серпня. – Ч. 23/24. – С. 7.

Серпень 1916

Російський імператор затвердив Положення про створення під покровительством Їх імператорських високостей Великих Княгинь Анастасії Миколаївни та Міліци Миколаївни київського обласного Комітету по забезпеченню ампутованих і скалічених воїнів протезами.
Киевские губернские ведомости. – 1916. – № 84, 28 липня.

Серпень 1916

Після запровадження такси на взуття у Харкові багато магазинів просто закрилося. Часто взуття виявлялося на картонній підошві. Хороше взуття зникло з продажу.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 62, 19 серпня.

Серпень 1916

„Музичне товариство імені Миколи Лисенка” у Львові закінчило спорудження власного будинку. Заняття у ньому розпочалися з 1.09.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 9. – С. 70.

Липень 1918

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Початок серпня 1918

Український національний союз – координаційний осередок опозиційних гетьманатові сил українського національного руху виник в результаті приєднання до Українського національно-державного союзу широкого спектру українських політичних партій, громадських організацій та профспілок. Його утворення розглядалося як певний крок до створення єдиного національного фронту. В переддень антигетьманського повстання до УНС приєднувалися: УПСР, УПСС, УСДРП, окремі лідери центральної течії УПСР, Українська партія хліборобів-демократів, Селянська спілка, всеукраїнські спілки – вчительська, залізнична, поштово-телеграфна, лікарська, студентська, Українське правниче та Кирило-Мефодієвське товариства, центр “Просвіт”, Холмський комітет, Галицько-Буковинська, Кримська та Чорноморська Українські ради. Головна Рада УНС діяла у Києві. З часу утворення до 18(5) вересня 1918 р. його очолював А.Ніковський. Потім до 14(1) листопада – В.Винниченко, з 14(1) листопада до січня 1919 р. – М.Шаповал. Відділення УНС діяли у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві, Вінниці, Кам’янці-Подільському, Кременчуці. Поміркована частина членів УНС схилялася до легальної діяльності, порозуміння з гетьманською владою, прагнучі демократично-парламентського ладу, закріплення самостійної Української Держави, домагалася від П.Скоропадського включення до уряду українських міністрів. З проголошенням гетьманської грамоти від 14(1) листопада 1918 р. про федерацію з Росією і призначення прем’єром прихильника відродження єдиної Росії Г.Гербеля УНС виступив ініціатором антигетьманського повстання і для керівництва ним створив Директорію. Після перемоги повстання УНС намагався знайти своє місце у новій системі владних органів, але на початок січня 1919 р. він зійшов з політичної арени. Спроба М.Шаповала відновити його після Трудового конгресу кінця січня 1919 р. також зазнала невдачі через протест ЦК УПСР. Відродження. – 1918. – 27 грудня
Нова рада. – 1918. – 6, 7 та 8 листопада, та ін. Малий словник історії України. - К. , 1997. – С.413-414.

Початок серпня 1918

Київ. Початок нелегального виходу газети “Боротьба” – органу ЦК УПСР (боротьбистів).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.279.

6 (24) серпня) 1918 (вівторок)

Рада міністрів Української Держави схвалила законопроекти міністра торгівлі і промисловості про надання йому особливих прав у регулюванні зовнішнього товарообміну та про відпуск коштів на утримання Тимчасового управління у справах морських перевезень. Рада міністрів заслухала доповідь Головноуповноваженого про ліквідацію установ воєнного часу і труднощі, з якими він зустрічається у цій роботі. Раді міністрів доповів міністр шляхів сполучення про стан залізничного руху, перевезення продовольчих вантажів і запропонував створити окремі комісії для розгляду справ залізничних службовців, що бажали повернутись на роботу. Рада розглянула ряд законопроектів, переданих Малою радою, в тому числі про відпуск коштів службовцям земельних комітетів.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 152-152, 153-153 зв.

6 (24) серпня) 1918 (вівторок)

Нарада міністра внутрішніх справ з представниками австро-угорського та німецького головного командування в Одесі, яка відбулася в квартирі одеського градоначальника обговорила питання: про реквізиції приміщень, про хлібну кризу, що насувалася, про попередню цензуру друку, про охорону порту Одеси. У засіданні взяли участь: міністр внутрішніх справ І.Кістяковський, німецький генерал-лейтенант граф Вальдерзее, начальник штабу воєнно-імператорського королівського губернатора Одеси майор І.Ріттер фон Гемпель, радник воєнного губернатора майор Ф.Хорват, уповноважений голови Ради міністрів, генерал від кавалерії Раух, командир 3-го Українського армійського корпусу генерал-лейтенант Березовський і одеський градоначальник В.Мустафін. Представник австро-угорського командування запропонував утворити в Одесі українським урядом спеціальний реквізиційний орган. Щодо кризи з постачанням населення хлібом констатували: хліба вистачить на 6 днів, якщо зменшити норму до пів фунта до душу. В питанні про пресу визнали необхідним обов’язковий перегляд цензурою гранок газет військового характеру, інші матеріали віддавали під контроль комітету в справах друку при управлінні градоначальника, не дозволяючи залишати в газетах білі плями. Гранки мали передаватися контролюючим інстанціям не пізніше 12-ї ночі. В справі поліпшення охорони порту нарада запропонувала за угодою з австро-угорським і німецьким командуванням ввести туди державну варту та призначити агентів карно-розшукового відділення.
ЦДАВО України. – Ф. 1. – Спр.247. – Арк. 5-5 зв. – 6.

6 (24) серпня) 1918 (вівторок)

Губернський староста Херсонщини повідомив директору департамента державної варти про співчуття солдатів-русинів австро-угорської армії українцям, про заперечення ними намірів командуючого русинськими частинами у Єлисаветграді князя Вільгельма стати “королем України”. Вони заявили: “Ми короля не хочемо”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 77. – Арк. 79.

6 (24) серпня) 1918 (вівторок)

Київ. Затверджена постанова Ради міністрів про асигнування органам місцевого самоврядування 5 мільйонів карбованців для відкриття з 1 серпня 1918 р. чотирьохсот вищих початкових шкіл.
Державний вістник. – 1918. – 10 серпня.

6 (24) серпня) 1918 (вівторок)

Київ. Постановою Ради міністрів вдові відомого українського драматурга М. Кропивницького – Надії Василівні Кропивницькій призначено одноразову допомогу та довічну державну пенсію.
Державний вістник. – 1918. – 10 серпня.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.