Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

2 березня (17 лютого)– 10 березня (25 лютого) 1913 (субота - неділя)

У м. Луганську відбувся економічний страйк робітників патронного заводу з вимогою поновити попередні розцінки. Розпочали страйк 200 інструментальників. Після відмови адміністрації задовольнити їх вимоги вони пішли з заводу. Завод було закрито. Завершився поразкою.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.284.

24 січня – 9 березня (11 січня – 25 лютого) 1916 (понеділок – четвер)

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

Березень 1916

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

8 березня (24 лютого) 1916 (середа)

м. Катеринослав. Відбулися „похоронні” (ліквідаційні) збори катеринославської „Просвіти” під головуванням почесного члена товариства Д. І. Яворницького.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 4-5. – С. 120.

Початок березня 1918

За угодою між урядами УНР і Німеччини в таборах військовополонених Раштат, Вецляр, Зельцведель сформовано 1-шу Українську дивізію чотириполкового складу, яка від кольору форми дістала назву “синьожупанників”. Дивізія прибула у Київ, але напередодні гетьманського перевороту була роззброєна німецьким командуванням за погодженням з військовим міністром УНР О.Жуковським. Командир дивізії П.Зелінський.
Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 – Грудень 1918. – Київ – Філадельфія, 1995. – С.364.

Березень 1918

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

Березень 1918 (Березень)

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Березень 1918 (Березень)

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Весна 1918

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

7-8 березня (22-23 лютого) 1918 (четвер-п’ятниця)

Відбувся Сквирський повітовий селянський з’їзд, у роботі якого взяли участь 300 представників від сіл. На порядок денний поставлені питання про владу в Україні і земельне питання. З’їзд ухвалив, що вся влада в Україні має належати тільки Центральній Раді, в якій представники селянства мають свою більшість і діяльність якої має бути спрямована на захист інтересів трудящого люду. З’їзд обрав двох представників до УЦР (Преподобного і Ковалюка). Постановлено, що все, що було ухвалено УЦР про землю, дійсно відповідає інтересам селянства. Для практичного проведення земельної реформи доручили волосним земельним комітетам приступити до обрахунків землі і людей, передаючи всі відомості до повітового земельного комітету. Поділ землі мали проводити волосні комітети, оскільки одне село мало землі більше, ніж інше. З’їзд не зміг виробити чітку позицію щодо повернення пограбованого майна. Були проведені довибори до повітової Ради селянських депутатів.
Народня воля . – 1918. - 19 (6) березня.

8 березня (23 лютого) 1918 (п’ятниця)

В Катеринославі почав працювати штаб по організації загонів нової соціалістичної – Червоної армії, який сприяв розгортанню в губернії при радах цілої мережі військових відділів та вербувальних бюро.
Большевистские организации Украины (ноябрь 1917 – апрель 1918 гг.). – Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С.312.

8 березня (23 лютого) 1918 (п’ятниця)

У Полтаві роботу по організації загонів Червоної армії очолив мобілізаціійний відділ, утворений губернським виконкомом рад, який сформував ряд великих загонів як в Полтаві, так і в губернії.
Великая Октябрьская социалистическая революция на Украине. – Сборник документов и материалов. – В трех томах. – Т.1. – К., 1957. – С.268.

8 березня (23 лютого) 1918 (п’ятниця)

Загони вільного козацтва під проводом хорунжого Яворського, поручика Кускова і члена УЦР Калюжного зайняли залізницю Цвітково-Бобринська.
Народня воля. – 1918. - 10 березня (25 лютого).

8 березня (23 лютого) 1918 (п’ятниця)

Полтава. Постанова ЦВК Рад України про створення інформаційного агенства республіки.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 263.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

14–15 січня 1919 (вівторок–середа)

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

14–19 січня 1919 (вівторок–субота)

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.