Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

На російсько (фінляндсько)-шведському кордоні відбувся обмін високопосадовими заручниками між Австро-Угорщиною та Російською імперією. До Австро-Угорщини повернулися заарештовані ще 16 вересня 1914 р. у Чернівцях міський голова (бургомістр) С.Вайсельбергер, український посол до Австрійського парламенту Микола Спинул, прокурор окружного суду Н.Лазарус і ще кілька осіб. До Російської імперії на паритетних засадах повернулися 6 осіб, серед них і пристав м. Києва І.П.Рапота, що тимчасово виконував обов’язки Дрогобицького повітового начальника, відзначившись на цій посаді великим надуживанням владою.
Діло. – 1915. – 28 листопада. – Ч. 108. – С. 1–2; Киевская мысль. – 1915. – 8 ноября. – С. 2.

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

У складі Червоної армії створено кавалерійську дивізію Червоного козацтва (8-а дивізія), командир — В.Примаков.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Дієва армія УНР тримала фронт від Могилева через Ялтушків до Літина завширшки до 120 км.
Удовиченко О. Україна у війні за державність. – К., 1995. – С. 183 – 184.

Листопад Харків. І Всеукраїнська виставка радянського друку.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури. (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 312.

Миколаїв. ІІ Херсонський губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів за участю 129 делегатів, на якому ухвалені резолюції з організаційного питання (радянська влада повинна викорінити бандитизм, який тримається завдяки куркулькій частині села і “націоналістично налаштованій частині інтелігенції міста” шляхом постійного функціонування органів рад депутатів в містах і крупних населенних пунктах); за доповіддю губкомтруда (посилити апарати повітових комтрудів, організувати волкомтруди та сількомтруди; посилити боротьбу з трудовим дезертирством). Ухвалено резолюцію до незаможних селян взяти найактивнішу участь у виконанні продовольчої продрозверстки і в радянському будівництві.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 861 – 866, 880.

Наказ Новоград-Волинського повітревкому про відновлення діяльності радянських установ, боротьбу з бандитизмом.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С.639 – 640.

Харків. Постанова Всекраїнського обласного бюро Вищої ради народного господарства про націоналізацію дротово-цвяхових заводів.
Робітничий контроль і націоналізація промисловості на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 659 – 660.

Кам’янець-Подільський. Директорія УНР затвердила постанову про виділення допомоги у розмірі 100 тисяч польських марок О. Кобилянській.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 256. – Арк.1;ЦДАВО України. – Ф. 2582. – Оп. 2. – Спр. 39. – Арк. 103, 116.

Кам’янець-Подільський. Ректором Подільської духовної семінарії призначено приват-доцента, священика В. Табінського.
Слово (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 9 листопада.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.