Інститут історії України Національна академія наук України

УВідні заходами Української культурної ради та з дозволу уряду відкрито Курси вищої освіти українського учительства Галичини і Буковини (управитель – Антін Крушельницький). Навчання щоденне в приміщенні реальної школи (вул. Радецького, 2) з 15-ї до 19-ї години.
Діло. – 1915. – 29 травня. – Ч. 21. – С. 2.

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

Серед народу все більше поширюються картярські ігри, і не лише у Київській губернії. З’являються спеціальні „клуби” для гри в карти на гроші, одяг та ін. Картярство стає хворобою, яка не гірше „зеленого змія” штовхає людей на злочини.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 32, 6 травня.

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

Згідно проведеної Волинським губернським земством анкети виявлено, що у всіх селах замість забороненої горілки появились численні її сурогати (бл. 23 видів): ханжа, політура, лак, денатурований спирт, горілка з родзинок, настоянка з чорниці з оцтом та перцем, „медаш” та ін. Варять також мед з тютюном, „брагу”. Почастішали смертельні випадки. Розвинулось таємне самогоноваріння, „самодурки” коштують у середньому 2 руб. за пляшку. Протиалкогольна комісія медичного товариства опублікувала відповідну відозву „Бережіться осліпнути!”, у якій застерігається від уживання денатурату, а також древесного спирту, одеколону, політури, кіндер бальзаму та ін., оскільки все це призводить до сліпоти.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 54, 22 липня.

Українська трупа Кармелюка – Каменського (бл. 50 чол., у тому числі й оркестр), яка останні роки грала у містах Сибірі та Далекого Сходу, закінчивши зимовий сезон у Владивостоці, відбула гастрольний тур по Японії, зокрема у м. Нагасакі, Токіо та ін.
Украинская Жизнь. – № 6. – С. 73.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

З’явився Меморандум на ім’я німецького посла А. фон-Мумма голови Київської губернської земської управи і голови Всеукраїнського земського союзу С.Петлюри. Копія була передана послам Австро-Угорщини і Болгарії. С.Петлюра обгрунтовував роль 115 обраних в Україні народних земських управ, як органів самоурядування, які опікувалися діяльністю сотен тисяч шкіл, сотен професійних шкіл та учительських семінарій, шпиталів, амбулаторій, будівництвом шляхів, кооперацією, надавали населенню юридичну допомогу. Тимчасом, з утворенням Української Держави, говорилося у документі, розпочалися арешти і ув’язнення без суду і слідства земських управ. Часто арешти здійснювали німецькі власті.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К. – 2002. – С.78-80.

У Києві легально працювала 1-ша Всеукраїнська конференція профспілок. Її скликання стало можливим завдяки підтримці з боку окупаційної та гетьманської влади. Делегати, як правило, обиралися не на місцевих територіальних конференціях, а на засіданнях рад і правлінь тих чи інших спілок. Серед учасників переважали представники РСДРП (меншовиків) та українських соціалістичних партій. Рішення конференції спрямовувалися на те, аби утримати робітників від боротьби проти існуючої влади. Конференція обрала так звану Всеукраїнську центральну раду профспілок (Уцентропроф).
Очерки истории профессиональных союзов Украинской ССР. – К., 1983. – С.125.

Кам’янець-Подільський. Відбувся з’їзд священиків Подільської єпархії. У спеціальних комісіях були розглянуті питання про Союз православного духовенства Поділля та розроблено його статут, про зміцнення авторитету парафіяльного пастиря й церковної дисципліни, встановлено для них освітній ценз; прийнято положення про органи єпархіального управління. Більшість з’їзду висловилася проти автокефалії Української православної церкви та українізації богослужіння навіть стосовно мови. Газету “Голос Подольской Церкви” зобов’язано висвітлювати живе життя, “соціальні інтереси духовенства й мирян єпархії”.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.106 – 107.

Рада міністрів Української Держави на своєму засіданні схвалила законопроект у доповнення до закону від 25 травня 1918 р. про право на врожай, за яким зберігались в силі орендні договори, які були порушені орендарями через обставини, від їх волі незалежними. Рада міністрів прийняла законопроект про фінансування цукрової промисловості. Крім того, вона затвердила асигнування у розпорядження міністра народного здоров’я, на лікування інвалідів, що повертались, на потреби державного піклування, на видачу різним благодійним організаціям тощо.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 14-14 зв., 15-15 зв.

П.Скоропадський затвердив Закон про тимчасове поширення української державної влади на деякі суміжні території Росії.
Державний вістник. – 1918. - Травень 31.

Рада студентських організацій м.Києва з приводу професорського делегатського з’їзду всіх вищих шкіл України ухвалила резолюцію, в якій підкреслила, що з’їзд складається з професорів дуже далеких від української культури, і тому з’їздові бракує елементарної компетенції в справах розвитку української науки. А по-друге, його делегати у більшості своїй становлять люди, ворожі національно-академічному життю України, і тому з’їзд не повинен мати будь-якого впливу на національно-академічне життя України. Рада висловила обурення діяльністю з’їзду, що був далекий від творення української вищої школи в Україні.
Нова рада. – 1918 р. – 2 червня (20 травня).

Губернський староста Полтавщини С.Іваненко видав наказ відповідно до Грамоти гетьмана про те, що право приватної власності на землю і будь-яке майно відновлюється. Усі ж розпорядження з земельних справ колишньої Центральної Ради та Тимчасового уряду Росії скасовані, а земельні комітети розпущені. Для виконання цих настанов були вироблені першочергові заходи, насамперед щодо повернення власникам їхніх господарств і майна.
Полтавські губерніальні відомості. – 1918. - 25(12) травня.

З’їзд земельних власників Бердичівського повіту, на якій зібралося кілька сотень учасників, направив телеграму голові Ради міністрів Ф.Лизогубу з вітаннями на адресу уряду Української Держави, “приветствуя его деятельность по созданию твердой и работоспособной власти в государстве”.
ЦДАВОВУ України. – Ф.1216. – Оп.1. – Спр. 72. – Арк. 4.

Вироблені умови Української Держави, за яких мали продовжуватися переговори про перемир’я між Україною та РСФРР. Вони містили вимоги аби радянські війська відійшли за демаркаційну лінію, військові операції радянських військ на фронтах мали бути припинені. Українцям і громадянам Української Держави, що мали дозвіл від українського уряду, радянський уряд повинен був забезпечити вільний переїзд з Росії в Україну з усім майном. Однією з вимог було повернення в Україну перегнаних з неї в Росію вагонів. Український уряд обмінювався з Росією представниками для захисту інтересів українців у Радянській Росії.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999.– С.297-298.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.