Інститут історії України Національна академія наук України

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

Серед народу все більше поширюються картярські ігри, і не лише у Київській губернії. З’являються спеціальні „клуби” для гри в карти на гроші, одяг та ін. Картярство стає хворобою, яка не гірше „зеленого змія” штовхає людей на злочини.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 32, 6 травня.

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

Згідно проведеної Волинським губернським земством анкети виявлено, що у всіх селах замість забороненої горілки появились численні її сурогати (бл. 23 видів): ханжа, політура, лак, денатурований спирт, горілка з родзинок, настоянка з чорниці з оцтом та перцем, „медаш” та ін. Варять також мед з тютюном, „брагу”. Почастішали смертельні випадки. Розвинулось таємне самогоноваріння, „самодурки” коштують у середньому 2 руб. за пляшку. Протиалкогольна комісія медичного товариства опублікувала відповідну відозву „Бережіться осліпнути!”, у якій застерігається від уживання денатурату, а також древесного спирту, одеколону, політури, кіндер бальзаму та ін., оскільки все це призводить до сліпоти.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 54, 22 липня.

Українська трупа Кармелюка – Каменського (бл. 50 чол., у тому числі й оркестр), яка останні роки грала у містах Сибірі та Далекого Сходу, закінчивши зимовий сезон у Владивостоці, відбула гастрольний тур по Японії, зокрема у м. Нагасакі, Токіо та ін.
Украинская Жизнь. – № 6. – С. 73.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

З’явився Меморандум на ім’я німецького посла А. фон-Мумма голови Київської губернської земської управи і голови Всеукраїнського земського союзу С.Петлюри. Копія була передана послам Австро-Угорщини і Болгарії. С.Петлюра обгрунтовував роль 115 обраних в Україні народних земських управ, як органів самоурядування, які опікувалися діяльністю сотен тисяч шкіл, сотен професійних шкіл та учительських семінарій, шпиталів, амбулаторій, будівництвом шляхів, кооперацією, надавали населенню юридичну допомогу. Тимчасом, з утворенням Української Держави, говорилося у документі, розпочалися арешти і ув’язнення без суду і слідства земських управ. Часто арешти здійснювали німецькі власті.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К. – 2002. – С.78-80.

У Києві легально працювала 1-ша Всеукраїнська конференція профспілок. Її скликання стало можливим завдяки підтримці з боку окупаційної та гетьманської влади. Делегати, як правило, обиралися не на місцевих територіальних конференціях, а на засіданнях рад і правлінь тих чи інших спілок. Серед учасників переважали представники РСДРП (меншовиків) та українських соціалістичних партій. Рішення конференції спрямовувалися на те, аби утримати робітників від боротьби проти існуючої влади. Конференція обрала так звану Всеукраїнську центральну раду профспілок (Уцентропроф).
Очерки истории профессиональных союзов Украинской ССР. – К., 1983. – С.125.

Кам’янець-Подільський. Відбувся з’їзд священиків Подільської єпархії. У спеціальних комісіях були розглянуті питання про Союз православного духовенства Поділля та розроблено його статут, про зміцнення авторитету парафіяльного пастиря й церковної дисципліни, встановлено для них освітній ценз; прийнято положення про органи єпархіального управління. Більшість з’їзду висловилася проти автокефалії Української православної церкви та українізації богослужіння навіть стосовно мови. Газету “Голос Подольской Церкви” зобов’язано висвітлювати живе життя, “соціальні інтереси духовенства й мирян єпархії”.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Української Центральної Ради). – К., 1997. – С.106 – 107.

П.Скоропадський затвердив Тимчасовий закон про порядок оголошення законів Української Держави.
Державний вістник. 1918. – 31 травня.

Згідно з постановою Ради народних міністрів Української Держави від 17 травня ц.р. державним секретарем була утворена комісія по ліквідації канцелярії колишньої Центральної Ради. Згадана канцелярія складалася з двох частин: самої канцелярії і організаційної комісії, співробітники-інструктори якої на місцях інформували населення про розгортання українського національного руху, діяльність Центральної Ради та її установ. Ліквідаційна комісія виплатила утримання і ліквідаційні співробітникам вищезгаданої комісії, так само як і співробітникам канцелярії.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 13. – Арк. 69 (із зв.).

Відбувся Всеукраїнський делегатський з’їзд хліборобів-власників. В ухваленій резолюції делегати висловили сподівання, що жоден урядовий законопроект щодо інтересів землеволодіння, землекористування або сільського та лісового господарства не буде вироблятися без безпосередньої участі хліборобів в особі їхніх представників. Учасники з’їзду скаржилися на те, що з двох питань – про приналежність посівів на захоплених селянами землях і про обмеження всупереч Грамоті гетьмана свободи угод на землю – законопроекти розроблялися без будь-якої участі хліборобів, а тимчасом ці рішення викликали серйозні заперечення у їхньому середовищі. Союз хліборобів-власників попереджав, що надалі такий порядок може викликати “небажані наслідки”. Окрему резолюцію з’їзд присвятив розгляду проекту закону про право на врожай 1918 р. на території Української Держави. В ній зазначалося, що наказ Г.Ейхгорна стосується виключно земель, засіяних згідно із законними постановами тоді ще існуючих земельних комітетів. Делегати також висунули вимоги вжити невідкладні заходи до збереження залишків лісів, які по-хижацькому вирубалися, і зажадали відшкодування збитків їхнім власникам.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 13. – Арк. 23, 24.

Рада міністрів Української Держави на своєму засіданні схвалила законопроект, за яким публікація законів тимчасово покладалась на Державну канцелярію через “Державний вістник”. Було заслухано доповідь І.Кістяківського про його поїздку до м.Одеси для з’ясування взаємовідносин українського уряду з командуванням австро-угорськими військами та про ліквідацію генерал-губернаторства в Одесі і розпуск Одеської міської думи. Міністр продовольства доповів про прибуття з Німеччини трьох поїздів з сільськогосподарськими машинами, але затягувалась справа з розцінками на них. Представники з’їзду хліборобів – власників звернулись з проханням, щоб всі законопроекти по землекористуванню і лісовому господарству розроблялись за їх участю. Порушувалося питання про відновлення копалень Донецького басейну, і ряд міністерств мали підключитись до цієї справи. Рада міністрів схвалила ряд асигнувань – Одеському і Севастопольському портам, для скликання церковного собору тощо.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 3. – Арк. 7-7 зв., 8-8 зв., 9-9 зв.

П.Скоропадський затвердив Закон про право на врожай 1918 р. на території Української Держави.
Державний вістник. 1918. – 31 травня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.