Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

м. Київ відвідав російський імператор.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 74, 1 листопада.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

У складі Червоної армії створено кавалерійську дивізію Червоного козацтва (8-а дивізія), командир — В.Примаков.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Добровольча армія зайняла Жмеринку.
Довідник з історії України. — С. 908.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Дієва армія УНР тримала фронт від Могилева через Ялтушків до Літина завширшки до 120 км.
Удовиченко О. Україна у війні за державність. – К., 1995. – С. 183 – 184.

Листопад Харків. І Всеукраїнська виставка радянського друку.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури. (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 312.

Публікація звернення РНМ УНР “До війська УНР!” з закликом боротьби проти більшовиків за самостійну Україну.
Українське слово. – 1920. – 10 листопада.

Перехід 6-ої стрілецької дивізії Дієвої армії УНР з м. Бар до району селища Поповці. Бої за с. Поповці з частинами Червоної армії (суч. Вінницька обл.).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 61.

Початок контрнаступу частин Червоної армії проти Дієвої армії УНР. Прорив фронту через с. Долгівці у напрямку на Копайгород на праве крило, яке тримала 5-а Херсонська дивізія армії УНР, та у напрямку на м. Лунинець, де знаходилася 3-я Залізна дивізія та Кулеметна дивізія армії УНР.
Шандрук П. Українська армія в боротьбі з Московщиною (18 жовтня – 21 листопада) // За державність. – Каліш, 1934. – Зб. 4. – С. 220.

Крим. Наказ командуючого Південним фронтом М.В. Фрунзе про наступ на юшунські укріплення та Чонгарський перешийок.
Борьба за советскую власть в Крыму. Документы и материалы. – Симферополь, 1957. – Т. ІІ. – С. 302 – 303.

Народний комітет УНТП звернувся з резолюцією до Найвищої ради Паризької мирної конференції, в якій висловив протест проти масових репресій польської влади над українським народом, вимагав ліквідувати окупаційний режим і відновити державну незалежність ЗУНР. Народний комітет підкреслив, що Найвища рада зобов’язана усунути польську окупаційну владу, повернути державну незалежність Галичині для того, щоб Галицька Республіка була “нейтральною державою під протекторатом провідних європейських країн”.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ-Івано-Франківськ, 2002. – С. 151.