Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Станиця Єнакієво Катеринославської губернії. Страйк 2006 (з 7620) робітників Петровських металургійних заводів Російсько-Бельгійського металургійного товариства з вимогою збільшити заробітню платню на 20 %. Закінчився компромісом: адміністрація пообіцяла підвищити заробітню платню різним категоріям робітників на 8-16 %.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 331.

Київ. Друга (літня) сесія Всеукраїнського православного церковного собору. Головним питанням на засіданнях Собору було визначення статусу Православної церкви в Україні (автокефальна чи автономна) та формування органів вищого церковного управління. Перевагу на Соборі здобули проросійськи налаштовані церковні сили. У результаті Собор схвалив проект, запропонований архієпископом Євлогієм, яким визначалося, що “українська церква як церква автономна є в канонічному зв’язку з патріархом Московським”, якому належить “право затвердження кандидатів на єпископські катедри, право приймати скарги на українських єпископів, право затверджувати статут Вищого церковного управління”. Сесія підтвердила обрання митрополитом Київським і Галицьким Антонія (Храповицького) і офіційно звернулася до гетьмана Павла Скоропадського з проханням затвердити це обрання.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.80. ЦДАВО України. – Ф.1071. – Оп

Катеринославська повітова вчительська спілка направила на ім’я П.Скоропадського скаргу на репресії проти вчителів з боку загонів державної варти та австро-угорських карних загонів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 115. – Арк. 18, 19-20.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

У Москві працював 1-й з’їзд КП(б)У за участю 65 делегатів з ухвальним голосом і 147 з дорадчим, які представляли 45 партійних організацій. Порядок денний: доповідь Організаційного бюро по скликанню з’їзду та Тимчасового всеукраїнського партійного комітету, звіт більшовицької фракції Народного секретаріату, про поточний момент і збройне повстання, державні відносини радянської України з радянською Росією, про ставлення до інших партій, щодо об’єднання з лівими українськими соціал-демократами, організаційні питання, вибори ЦК КП(б)У. Головним завданням з’їзду було утворення КП(б)У.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.211, 769 Укра

Рада міністрів Української Держави відхилила проект наказу Гетьмана П.Скоропадського, яким оголошувався набір 500 осіб для формування Сердюцької дивізії. Рада зазначила, що ще немає спеціального закону про військову повинність та заклик до військової служби і запропонувала військовому міністрові та державному секретарю розробити відповідний законопроект. Розглядався внесений військовим міністром законопроект про деякі тимчасові заходи з метою охорони державного порядку і громадського спокою. Рада міністрів схвалила закон про штати місцевих установ міністерства юстиції, затвердила законопроект про збільшення штатів судових слідчих і товаришів прокурорів; про порядок призначення осіб на державну службу. Закон про військових агентів в союзних і деяких нейтральних державах, внесений військовим міністром, був відхилений. П.Дорошенка затвердили на посаді Головноуправляючого відділом мистецтв.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 103- 103 зв., 104-104 зв., 105.

Біля стін Софійського собору у Києві близько 10-ої ранку зібралися люди для участі у богослужінні в пам’ять річниці смерті Гетьмана І.Мазепи. Їх охороняли наряд кінної варти у 40 осіб, пішої варти 125 осіб, німецька комендатура прислала 150 солдатів. З дозволу німецького коменданта молебен перенесли на територію Софії, бо будь-які заходи на вулицях заборонялися. Ініціатором молебну виступив клуб “Батьківщина”. На 12-ту годину кількість учасників наблизилася до 10 тисяч. Прибув голова клубу генерал Греків. Богослужіння провів єпископ Черкаський Назарій. Крім членів “Батьківщини” в Софію прибули ще кілька українських організацій із своїми знаменами. Після панахиди присутні на колінах проспівали український національний гімн. Потому з піснями вийшли на площу і попрямували до пам’ятника Б.Хмельницькому. Марно намагалися зупинити їх німецькі солдати та гетьманська варта. Далі маніфестанти рушили до Михайлівського собору, а потім знов повернулися до Софії і розійшлися.
ДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 70. – Арк. 124 (із зв.).

Київ. При міністерстві ісповідань створено Учений комітет, який мав координувати богословські дослідження, видавничу діяльність та викладання богословських дисциплін. Головою інституції став професор П.Кудрявцев. До Комітету увійшли відомі вчені – професори Київського університету Св. Володимира, Київської духовної академії та різних наукових установ – Ф.Міщенко, М.Мухін, В.Екземплярський, В. Науменко, В. Завітневич та ін.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.56.

Українські експерти професори Д.Багалій та Г.Павлуцький виступили з доповіддю на засіданні політичної комісії делегацій України та Росії на мирних переговорах у Києві. Йшлося про державну приналежність північних повітів Чернігівщини, західних і південно-західних повітів Курщини й Воронежчини, а також Донбасу.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманщинська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.117-119.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.