Інститут історії України Національна академія наук України

У Київській міській управі відбулась нарада з приводу страйку візників. Всього страйкувало 2680 візників.
Рада. – 1913. – № 76. – С.3; № 77. – С.3.

У м. Конотопі (на Полтавщині) в осередку міста сталася чимала пожежа. Згоріло 13 крамниць. Загальна вартість збитків становила понад 300 000 руб.
Рада. – 1913. – № 81. – С.4.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Рада Народних Міністрів УНР направила Раді Народних Комісарів РСФРР радіодепешу з пропозицією негайно приступити до переговорів про умови демократичного миру і визначити окремими умовами кордони та правові відносини обох держав.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.241.

На закритому засіданні Малої ради обговорювались кандидатури членів Генерального та апеляційного суду УНР, а згодом відбулись їх вибори. Голова Всеукраїнської виборчої до Установчих зборів комісії М.Мороз доповів про хід підготовки до виборів. Рада ухвалила організувати анкетно-слідчу комісію з представників фракцій (25 осіб). М.Грушевський повідомив про смерть українського письменника І.Нечуя-Левицького і Рада ухвалила прийняти похорон на державний кошт.
Українська Центральна Рада. - Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.242.

Канцелярія Генерального писарства Ради народних міністрів УНР повідомила усіх міністрів та канцелярії міністерств про вироблення на основі постанови Ради народних міністрів від 18 грудня 1917 р., а також 15 і 26 березня 1918 р. порядку внесення і розгляду справ і законопроектів у Раді народних міністрів. Кожне подання мало передаватися до канцелярії Генерального писарства за два-три дні до їхнього розгляду в кількості 20 примірників. Справи фінансового характеру потребували попереднього узгодження з міністром фінансів та державним контролером. Після схвалення проектів Радою міністрів канцелярія надсилала документи у відповідне міністерство. Останнє роздруковувало його у 50 примірниках і надсилало до канцелярії Генерального писарства для передачі у Центральну Раду.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 10. – Арк. 10.

Відновлення діяльності Виборчого бюро Центральної Ради після закінчення більшовицького повстання.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 9. – Арк. 62.

Запорізька дивізія повела наступ на Харків і ст.Лозову, звідки відкривався шлях у Донецький басейн. На Харків вирушили головні сили під командуванням полковника П.Болбочана з двома бронепотягами. Констянтиноградська група (командуючий полковник Петров) мала оволодіти м.Констянтиноградом і наступати на ст.Лозову, щоб відрізати шлях відступу радянським загонам.
Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.415.

Селяни восьми сіл Таганчської волості Канівського повіту на об’єднаному засіданні земельних комітетів і волосної ради постановили землю колишніх землевласників Муравйова-Апостола і Бутурліна засіяти обов’язково, а для цього землю ухвалили поділити пропорційно між восьми селами. До 10 квітня більша частина була засіяна. Цукрові буряки теж посіяти у повному обсязі і навіть більше, ніж у попередні роки, під проводом земельного комітету.
Народня воля. – 1918 р. (18(5) квітня.

Об 11-й годині у залі Комерційного інституту в Києві відкрилася 2-га нарада (конференція) “Бунда” в Україні. Прибули 28 делегатів від Київської, Полтавської, Чернігівської, Волинської, Подільської, Херсонської губерній. Головою обрано члена УЦР голову Крайового комітету “Бунда” М.Рафеса. Він у промові наголосив на тому, що необхідно встановити зв’язки робітничого класу України з пролетарями інших країн. В Україні ж усі соціал-демократичні партії мають об’єднатися. Від УСДРП конференцію привітав В.Садовський, який підкреслив, що “Бунд” – перша партія, що підтримала національну автономію і закликав до об’єднання робітників усіх національностей. З привітаннями виступили Є.Чикаленко (УСДРП) та представники російських соціал-демократів, есерів і єврейських організацій. У доповіді М.Рафеса зазначалося, що “Бунд” йшов разом з українською соціал-демократією у питанні про незалежність України. Також були заслухані доповіді з політичного, національного та інтернаціонального питань. Представником для зносин з УЦР обрали М.Рафеса.
Народня воля. – 1918. – 3 квітня (21 березня) та 4 квітня (22 березня). Робітнича газета. – 1918. – 4 та 6 квітня

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.