Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Російський імператор затвердив Положення про створення під покровительством Їх імператорських високостей Великих Княгинь Анастасії Миколаївни та Міліци Миколаївни київського обласного Комітету по забезпеченню ампутованих і скалічених воїнів протезами.
Киевские губернские ведомости. – 1916. – № 84, 28 липня.

Після запровадження такси на взуття у Харкові багато магазинів просто закрилося. Часто взуття виявлялося на картонній підошві. Хороше взуття зникло з продажу.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 62, 19 серпня.

„Музичне товариство імені Миколи Лисенка” у Львові закінчило спорудження власного будинку. Заняття у ньому розпочалися з 1.09.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 9. – С. 70.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь С.Завадського про розгляд в Малій раді законопроектів міністерства продовольства про скасування органів цього відомства і про передачу справи продовольства для населення органам місцевого самоврядування. По доповіді прем’єра Ф.Лизогуба уряд виділив певну суму на благодійні справи гетьмана П.Скоропадського за його визначенням.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 160-160 зв., 161-161 зв.

П.Скоропадський затвердив постанову Ради народних міністрів про скасування повноважень Головної комісії в справах виборів до Установчих зборів Української Народної Республіки, про утворення комісії по ліквідації Головної комісії та виборчого бюро, які діяли за часів Центральної Ради, і асигнування в розпорядження міністра внутрішніх справ 10 000 карбованців на утримання ліквідаційної комісії і її канцелярії. До цього органу входили по одному представнику мінюсту, міністерства внутрішніх справ, державного контролю, а також від міського та земського самоурядувань. Голову комісії призначав Гетьман, членів – відповідні міністерства.
Державний вістник. – 1918. – 15 серпня.

П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою народних міністрів постанову про асигнування авансу в сумі 10 000 карбованців на утримання: губернських і повітових земельних комісій, губернських і повітових земельно-ліквідаційних комісій, комісій, які розглядали справи про право на врожай 1918 р.
Державний вістник. – 1918. – 15 серпня.

П.Скоропадський затвердив ухвалений Радою народних міністрів статут Українського державного банку і асигнування коштів до його основного капіталу. Державний банк безпосередньо підлягав міністру фінансів. Загальне керівництво ним покладалося на Раду банку та його директора, якому належала виконавча влада. Центральному керівництву банку підлягали відділи кредитних білетів, місцевих інструкцій, центральна бухгалтерія і канцелярія.
Державний вістник. – 1918 р. – 17 серпня.

Начальник освідомчого відділу при київському градоначальнику доповів директору департамента державної варти про зростання агітації за підготовку повстання проти уряду Української Держави та німецьких властей, в т.ч. агітаторами з Росії.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп1. – Спр. 60. – Арк. 208 (із зв.).

В Одесі відбулося об’єднання організацій українських есерів, соціал-демократів та самостійників в Український національний союз, який розгортав частково легально – через посередництво культосвітніх установ, частково таємно роботу по підготовці повстання в Україні з метою повалення влади Гетьмана та його уряду “за стремление их к русской ориентации”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.2. – Спр.1. – Акр. 4 (із зв.).

З Києва на Дон виїхало 4 ешелони добровольців (ешелон налічував до 300 чол.). Всі добровольці – колишні офіцери.
Народня воля. – 1918. - 11 серпня (29 липня).

В Києві о 5-й год. попівдні біля Лук’янівської в’язниці був прилюдно повішений вбивця генерала Г. фон-Ейхгорна есер Д.Донской. Вирок був винесений німецьким військово-польовим судом і затверджений відповідною вищою владою.
Народня воля. – 1918. - 16 серпня (3 серпня).

Київ. Наказом гетьмана М.Василенко призначений міністром народної освіти та мистецтва.
Державний вістник. – 1918. – 20 серпня.

Київ. Затвердження гетьманом закону про надання права міністерству ісповідань вирішувати окремі справи, що належали до компетенції євангелістсько-лютеранської консисторії. Міністерство ісповідань одержало можливість видавати дозвіл особам євангелістсько-лютеранського віросповідання вступати в шлюб з нехристиянами, а також вирішувати інші питання по згоді з місцевим пастором, за винятком справ про розлучення.
Державний вістник. – 1918. – 15 серпня.

У Катеринославі розпущено Раду профспілок. Роботу припинено, приміщення зачинено.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах.– Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.306.

Одеса. О 15-й 20 розпочалися вибухи набоїв в артилерійських сховищах неподалік від станції Одеса-Застава. Сила вибухів була такою великою, що у місті, навіть на Андріївському лимані, ламалося скло у вікнах. Вибухи тривали протягом 10 годин, а потім з перервами продовжувалися до 2 вересня 1918 р. В місті виникла паніка. Населення прилеглих районів рятувалося на Французькому бульварі, на лиманах, у порту. Було багато поранених розбитим склом. На місце лиха негайно прибули представники української адміністрації та австрійського командування. Працювали санітарні автомобілі, пожежні загони. Сховища оточили австрійські солдати. Об’єкт належав, як австрійцям, так і українським частинам. Висловлювалася версія терористичного акту, але потім її відкинули. Від вогню загинуло 110 сховищ, помешкання начальника станції Застава, приймальня лікаря, кілька вантажних вагонів тощо. Зареєстровано 40 вбитих та 100 поранених. Небезпеку усунули лише на 3 вересня.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 43. – Арк. 1 (із зв.).

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.