Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

У м. Миколаєві відбувся економічний страйк близько робітників–вантажників Миколаївського хлібного порту з вимогою підвищити плату за пуд вивантаження хліба з вагону на 1,5 коп., з магазину – на 1 коп. Завершився: компромісом: біржовий комітет з робітниками уклав нову угоду на майбутній рік, але на попередніх умовах.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.300.

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Російський імператор затвердив Положення про створення під покровительством Їх імператорських високостей Великих Княгинь Анастасії Миколаївни та Міліци Миколаївни київського обласного Комітету по забезпеченню ампутованих і скалічених воїнів протезами.
Киевские губернские ведомости. – 1916. – № 84, 28 липня.

Після запровадження такси на взуття у Харкові багато магазинів просто закрилося. Часто взуття виявлялося на картонній підошві. Хороше взуття зникло з продажу.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 62, 19 серпня.

„Музичне товариство імені Миколи Лисенка” у Львові закінчило спорудження власного будинку. Заняття у ньому розпочалися з 1.09.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 9. – С. 70.

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Вінниця, Катеринослав, Полтава. Відбулися курси українознавства для вчителів середніх та вищих початкових шкіл.
Вільна українська школа. – № 8–9. – С.262.

Український національний союз – координаційний осередок опозиційних гетьманатові сил українського національного руху виник в результаті приєднання до Українського національно-державного союзу широкого спектру українських політичних партій, громадських організацій та профспілок. Його утворення розглядалося як певний крок до створення єдиного національного фронту. В переддень антигетьманського повстання до УНС приєднувалися: УПСР, УПСС, УСДРП, окремі лідери центральної течії УПСР, Українська партія хліборобів-демократів, Селянська спілка, всеукраїнські спілки – вчительська, залізнична, поштово-телеграфна, лікарська, студентська, Українське правниче та Кирило-Мефодієвське товариства, центр “Просвіт”, Холмський комітет, Галицько-Буковинська, Кримська та Чорноморська Українські ради. Головна Рада УНС діяла у Києві. З часу утворення до 18(5) вересня 1918 р. його очолював А.Ніковський. Потім до 14(1) листопада – В.Винниченко, з 14(1) листопада до січня 1919 р. – М.Шаповал. Відділення УНС діяли у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві, Вінниці, Кам’янці-Подільському, Кременчуці. Поміркована частина членів УНС схилялася до легальної діяльності, порозуміння з гетьманською владою, прагнучі демократично-парламентського ладу, закріплення самостійної Української Держави, домагалася від П.Скоропадського включення до уряду українських міністрів. З проголошенням гетьманської грамоти від 14(1) листопада 1918 р. про федерацію з Росією і призначення прем’єром прихильника відродження єдиної Росії Г.Гербеля УНС виступив ініціатором антигетьманського повстання і для керівництва ним створив Директорію. Після перемоги повстання УНС намагався знайти своє місце у новій системі владних органів, але на початок січня 1919 р. він зійшов з політичної арени. Спроба М.Шаповала відновити його після Трудового конгресу кінця січня 1919 р. також зазнала невдачі через протест ЦК УПСР. Відродження. – 1918. – 27 грудня
Нова рада. – 1918. – 6, 7 та 8 листопада, та ін. Малий словник історії України. - К. , 1997. – С.413-414.

Київ. Початок нелегального виходу газети “Боротьба” – органу ЦК УПСР (боротьбистів).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.279.

Гетьман затвердив “Закон про перетворення управління Одеського міського отамана” (про переіменування “градоначальника” на міського отамана, а канцелярії градоначальника – на канцелярію Одеського міського отамана). В межах довіреної території міський отаман мав керуватися загальними законами про права, обов’язки та відповідальність “градоначальників” і губернських комісарів згідно постанови колишнього російського Тимчасового уряду від 19 вересня 1917 р. та іншими законами, які стосувалися губернських старост. Цей закон вважався діючим з 1 липня 1918 року.
Державний вістник. – 1918. - 8 серпня.

П.Скоропадський затвердив “Закон про бунчукових товаришів при Гетьманові України”. Згідно цього закону тепер так іменували колишніх гетьманських генеральних секретарів. Вони мали виконувати усі доручення Гетьмана і мали права товаришів міністрів.
Державний вістник. – 1918. - 8 серпня.

П.Скоропадський затвердив “Тимчасовий закон про Верховне управління Державою на випадок смерті, тяжкої хвороби і пересування поза межами Держави Ясновельможного гетьмана всієї України”, ухвалений Радою міністрів. В разі хвороби або смерті управління тимчасово переходило до колегії верховних правителів Держави, яка складалася з 3-х осіб: одного її члена заздалегідь призначав сам Гетьман, другого обирав Державний сенат, а третього – Рада міністрів. Колегія вирішувала справи більшістю голосів.
Державний вістник. – 1918. - 4 серпня.

Державна варта направила усім губернським і повітовим старостам та міським отаманам циркуляр з роз’яненням порядку надання німецьким та австро-угорським військам “повного сприяння при придушенні безпорядків”. Усім представникам адміністративної влади на місцях також пропонувалося входити у тісну взаємодію “с благомыслящей, надежной частью населения, склоняя ее помочь чинам державной варты сообщением сведений о готовящихся выступлениях, вредных элементах в ее среде и местах сокрытия оружия”. Адміністративній владі вмінялося в обов’язок забезпечити на місцях агентурну мережу. В разі виникнення безпорядків – негайно повідомляли німецькому і австро-угорському командуванню.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 31. – Арк. 32 (із зв.).

ЦК КП(б)У та Центральний Всеукраїнський ВРК звернулися до робітників і селян України з відозвою готуватися до загального збройного повстання, наголосивши, що сила мас у їхній свідомості та організованості. Пропонувалося негайно завершувати роботу по створенню широкої мережі ВРК і ні в якому разі не вдаватися до бойових кроків без наказу КП(б)У та Всеукраїнського центрального ВРК. На порядок денний висувалися завдання згуртовувати сили і готуватися до повстання.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.250-254 ЦДАВ

На сторінках газети “Народня воля” опубліковано “Статут Всеукраїнської Ради селянських спілок”, у першому параграфі якого зазначалось, що для захисту класових і професійно-економічних інтересів всього українського селянства засновуються за єдиним планом на місцях, в губерніях і повітах селянські спілки з Всеукраїнською Радою селянських спілок на чолі. У Статуті визначався склад селянських спілок, права і обов’язки їхніх членів, про загальне керівництво тощо.
Народня воля. – 1918. – 1 серпня (19 липня).

Київ. Павло Скоропадський затвердив закон про обов’язкове вивчення української мови і літератури, історії та географії України в усіх середніх навчальних закладах, починаючи з 1918 – 1919 навчального року.
Державний вістник. – 1918. – 8 серпня.

Київ. Відкриття Всеукраїнського з’їзду діячів професійної освіти.
Нова рада. – 1918. – 26 червня.

Коломия. Відкриття краєвої школи кошикарства та килимарства.
Діло. – 1918. – 31 липня.