Інститут історії України Національна академія наук України

Петроград. В двох залах Етнографічного музею імператора Олександра ІІІ відкрито етнографічну виставку українського населення Галичини, Буковини та Угорської Русі, в основу якої було покладено матеріали етнографічних експедицій 1904-1907 років під керівництвом професора Федора Вовка. Матеріали виставки, розділені на 5-ть секцій, репрезентували українські етнографічні групи подолян, бойків, лемків, гуцулів та угорських русинів.
Діло. – 1915. – 24 квітня. – Ч. 16. – С. 7.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

м. Бяла. Помер від інфаркту намісник Галичини, генерал Герман фон Колярд. За півстоліття це був перший галицький намісник – генерал, з роду німець; знав і використовував українську мову; народився у м. Станіславів. Тимчасову управу намісництва обійняв віцепрезидент Гродзіцький. Новим намісником Галичини наприкінці квітня призначено генерал-майора, барона Еріха Діллєра, дотогочасного генерал-губернатора для австро-угорських земель, окупованих у Росії.
Свобода. – 1916. – № 18, 29 квітня; Діло. – 1916. – Ч. 104.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Відбувся з’їзд селянських спілок Переяславського повіту Полтавської губернії. На порядку денному стояли питання: про засів зернових та бураків, заснування сільськогосподарських спілок та біжучі справи. З’їзд розглянув питання про захоплення влади в повіті Ю.Носарем і ухвалив надіслати до земського зібрання резолюцію, в якій говорилось, що Ю.Носарь, гласний земства, не користується довір’ям селян, що він не визнає Селянської спілки, протизаконно двічі заарештовував її голову. З’їзд запропонував членам Селянської спілки – гласним повітового земства скласти свої повноваження, якщо Ю.Носарь буде обраний головою земства. З’їзд схвалив земельний закон УЦР, ухвалений у січны 1918 р., підтримав постанови повітового земельного комітету щодо поділу і засіву земель, а також вирішив надати допомогу земельним комітетам у засіві цукрових плантацій.
Народня воля. – 1918. – 11 квітня (29 березня).

Радянські загони після кількагодинного жорстокого бою, що точився з перемінним успіхом, залишили ст. Синельникове, до якого увійшли українські частини.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.191.

На засіданні Ради народних міністрів заслухано доповідь М.Порша, голови Державної комісії по товарообміну з державами Четверного союзу, який виклав німецький проект згоди з зобов’язаннями УНР щодо заготівлі збіжжя та статут Німецько-австро-угорського господарчого централу для організації вивозу продовольства, промислових товарів і сировини і для допомоги Українському хлібному бюро у цій справі. РНМ затвердила статут і надала повноваження Державній комісії підписати торгову угоду. Уряд схвалив і проект закону про Державну палату торгу. Було прийнято внесення міністерства військових справ про видачу пайків сім’ям військовополонених; про відкриття кредиту міністерству освіти в допомогу місцевим самоврядуванням на початкові і вищі школи, ухвалено законопроект про “Устав про промислову працю” тощо.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.256-257.

Наказом Військової офіції УНР по Генеральному штабу з 1-го та 2-го Запорізьких полків, Гайдамацького пішого куреня “Слобідської України, кінно-козачого полку ім. К.Гордієнка (командир-полковник В.Петрів). 1-го легкого гарматного полку, одної важкої батареї, інженерного куріня і 1-го панцирного дивізіону наказувалось сформувати “Окрему Запорізьку бригаду”, отаманом якої призначався З.Натієв.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.1. – Спр. 29. – Арк. 9 зв.

Радянські загони залишили позиції під Харковом і у місто вступили німецькі частини і Запорізька бригада отамана З.Натієва. Після оволодіння ст. Люботин до Харкова підійшов і 2-й Запорізький полк під командуванням полковника П.Болбочана. Частина радянських військ відступила похідним порядком на Куп’янськ, з правого флангу вони прорвались на Козачу Лопань. 5-та революційна армія Р.Сіверса відійшла на територію РСФРР – до Вовчанська, зосередившись між Куп’янськом і Бєлгородом. Німецькі частини зайняли м.Новозибків.
Народня воля – 1918; – 11 квітня (29 березня) Антонов-Овсеенко В.А.. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М. – Л., 192 8. – С.178-180.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326