Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Львові в залі Сокола-Батька відбулися змагання спортивного товариства "Україна" з греко-римської боротьби та атлетики. В них прийняли участь аматори зі Львова, Стрия, Перемишля, Тернополя.
Діло. – 1913. – Ч.49. – С.5.

У м. Львові в приміщенні "Руської бесіди" товариство "Руська Захоронка" влаштувало Шевченкове свято для дітей.
Діло. – 1913. – Ч.49. – С.5.

Великі гастролі у Києві російського оперного співака Ф.І.Шаляпіна. В театрі “Соловцов” він взяв участь у 6-ти театральних вечорах: “Дон Кіхот” (тричі), “Борис Годунов” (двічі) та “Фауст”.
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

Останні гастролі у Києві російського композитора та піаніста О.М.Скрябіна, під час яких він дав два концерти (перша та друга дати).
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

У Києві почала працювати змішана комісія з представників австро-німецького блоку і Ради міністрів УНР, яка готувала спеціальний договір про вивезення з України так званих “лишків”. Від України переговори вела “Державна комісія по товаробміну”, очолювана М.Поршем. Німецьку та австро-угорську сторони представляли посли А.Мумм та І.Форгач.
Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 гг. – В трьох томах. – Т.1. – Березань 1917 р. – листопада 1918 р. – К., 1967. - С.315.

Рада народних міністрів запропонувала міністерству фінансів розробити ряд конкретних заходів по збору всіх податків, випустити відозву від Ради народних міністрів про сплату податків. Міністри розглянули проект наказу військового міністерства в справі розформування Особливої армії і схвалили його. Ухвалили, щоб вірменські і грузинські формування залишили територію України, але без зброї. Офіцерам російської армії пропонувалося у чотириденний строк зареєструватись, їм заборонялось носити зброю і тих, хто не підлягав закону про українське громадянство, мали вислати за межі України. Міністерству внутрішніх справ запропоновано внесений ним проект доповненя до тимчасового положення про тимчасових губернських комісарів (від 19 вересня 1917 р.) передати на розгляд Малої ради.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.209-210.

Народний Секретаріат УСРР 4 голосами проти 3 схвалив пропозицію вступити в переговори з Центральною Радою для припинення збройної боротьби, але наступного дня питання переглянули і з незначною перевагою голосів ухвалили негативне рішення. Протистояння більшовиків та лівих есерів ледве не закінчилося розривом.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції, 1917-192 1. – Прага. – 1942. – С.51.

В оголошеній В.Затонським на IІ Всеукраїнському з’їзді рад Декларації ЦВК рад України висловлювалася підтримка заключеного РСФРР Брестського миру і зазначалося, що австро-німецька сторона у Бресті відмовилася прийняти мирну делегацію радянської України, а вела переговори лише з представниками Центральної Ради. Після констатації факту відокремлення за Брестським миром України від РСФРР в Декларації висловлювалося переконання в тому, що невдовзі обидві республіки знову об’єднаються в єдину соціалістичну федерацію.
Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 гг. – В трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. – С.272-274 Гражданская война на

Раднарком Донецько-Криворізької республіки спеціальним декретом заявив про приєднання до постанови ЦВК рад України про передачу командування всіма збройними силами республіки В.Антонову-Овсієнку і визнав необхідність створення єдиного фронту оборони всіх південних республік.
Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 рр. – В трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. – К., – 1967. – С.283.

В Катеринославі відбулась конференція представників трьох радянських республік, створених на території України (планувалось усіх п’яти), на якій було накреслено конкретний план об’єднання всії їхніх сил і півдня країни для організації відсічі наступові німецьких, австро-угорських військ і загонів УНР.
Український історичний журнал. – 1979, № 4. – С.19.

В.Антонов-Овсієнко визнаний всіма радянськими республіками на території України головнокомандуючим всіма збройними силами, які були зведені у п’ять революційних армій. На півночі діяла 5-а революційна армія під командуванням Р.Сіверса, що обороняла район Хутір Михайлівський – Конотоп, Путівль.
Антонов-Овсеенко В.А.. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.–Л., 192 8. – С.85-86; У боротьбі за Жовтень // Збірник наукових праць. – К., 1981. – С.95-9

4-а армія під командуванням В.Кіквідзе була зосереджена на головному напрямку наступу українських і німецьких сил – полтавському. 3-я армія під командуванням А.Лазарєва тримала оборону на півдні Одеси – головні її сили були перекинуті до Криму. 2-а армія (командуючий Є.М.Венедиктов) вела запеклі бої в районі Катеринослава. 1-а армія (командуючий Асеєв) після боїв на одеському напрямку (район Бірзула-Слобідка) діяла на лінії Помічна-Знаменка.
Антонов-Овсеенко В.А.. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.–Л., 192 8. – С.85-86; У боротьбі за Жовтень // Збірник наукових праць. – К., 1981. – С.95-9

Верховний головнокомандуючий збройними силами УСРР В.О.Антонов-Овсієнко віддав розпорядження Чорноморській ескадрі відновити зв’язок з сухопутними військами армії М.Муравйова, що діяли на узбережжі Чорного моря, щоб не допустити просування військ супротивника в районі Очакова-Миколаєва.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.48.

Головнокомандуючий всіма збройними силами УСРР В.Антонов-Овсієнко видав наказ про розіформування 8-ї армії, частини якої відійшли з Румунського фронту через Катеринослав і Павлоград у район Бахмута і Слов’янська (командуючий А.Геккер), виділяючи по дорозі загони, які брали участь в обороні півдня України. Особовому складу армії надавалось право вступити до частин Червоної армії. Все армійське майно і більше 40 ешелонів спорядження 8-ї армії стали базою формування Донецької пролетарської армії.
У боротьбі за Жовтень. // Збірник наукових праць. – К., 1981. – С.96.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.