Інститут історії України Національна академія наук України

Стан боєздатності 1-ї бригади ЧУСС дістав високу оцінку командування ХІІ Червоної армії М. Муралова, В. Затонського, С. Аралова, які здійснювали перевірку галицьких частин. Командиром бригади було призначено колишнього сотника УСС М. Барана (1880 – 1937).
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 299.

Харків. ІV обласний з’їзд “Гірнопраці” за участю 100 делегатів від 100 тисяч робітників галузі. Розглянуто питання про принципи організації кам’яновугільної промисловості та управління нею. З’їзд висловився за об’єднання в єдину профспілку з усіма гірничими робітниками радянської України та Росії.
Борьба (Харків). – 1920. – 23 березня, 24 березня, 25 березня.

Наступ частин Червоної армії у напрямках на Новоград-Волинський та Нову Синявку – Летичів – Деражню
Pierwsza wojna polska (1918 – 1920). Zbiуr wojennych komunikatуw prasowych Sztabu Generalnego WP. – Warszawa, 1920. – S. 209 – 213.

3-я бригада ЧУГА отримала наказ перейти в розпорядження 58-ї дивізії Червоної армії в район Житомира.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії – Нью-Йорк, 1974. – С. 235.

Перемарш частин Запорізької дивізії армії УНР до району Голованівська, Балтського повіту, Одеської губернії.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 336 – 338..

Москва (Росія). Засідання Політбюро ЦК РКП(б), на якому розглянуто становище, що склалося в КП(б)У. Прийнято постанову про розпуск новообраного ЦК як неправомірного та призначено тимчасове бюро ЦК КП(б)У, до якого мали увійти по два представники від старого і нового складів ЦК і один боротьбист. Очолив бюро С.В. Косіор
Четверта конференція Комуністичної партії (більшовиків) України 17 – 23 березня 1920 р. Стенограма. – К., 2003. – С. 21.25 березня

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Відкрито першу художню виставку сектору мистецтв Головполітосвіти УСРР. Серед учасників виставки Л. А. Блок, С.М. Прохоров, О.К. Сімонов і О.В. Хвостенко-Хвостов.
Культурная жизнь в ССР, 1917-1927: Хроника. – М., 1975. – С. 264.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

Відень. Всеукраїнська національна рада надіслала до Парижа спільну делегацію галичан і подніпрянців, які знаходилися в екзилі, для оборони прав Східної Галичини і УСРР перед Найвищою радою. Делегацію очолили Р. Перфецький та О. Лотоцький.
Український вісник, Львів, 1921, 10 березня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Прага, ЧСР. Засновано Український жіночий союз для допомоги інвалідам в Йозифові. Голова – О. Левицька.
Громадський вісник, Львів, 1922, 29 квітня.

Чернігівська губернія. До квітня незаможники губернії зібрали у фонд допомоги голодуючим 250 тис. пудів продовольства, з них більше половини – відрахування з фондів КНС.
Социалистическое строительство на Черниговщине, 1921-1941: Сб. документов ы материалов. – К., 1983. – С. 30.

Харків. Наркомзаксправ УСРР налагодив видавництво своїх друкованих органів – „Щоденного бюлетеня» і «Вісника НКЗС”.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 1 березня.

Київ. На базі трупи “Молодого театру” і “Кійдрамте” створено драматичний колектив під керівництвом Леся Курбаса “Мистецьке об’єднання “Березіль” (МОБ).
История советского драматического театра. – М., 1961. – Т. 2. – С. 179