Інститут історії України Національна академія наук України

Лист колишнього члена Директорії А. Макаренка до голови міжнародного Червоного Хреста Е. Фріка з подякою за санітарну допомогу населенню України. Перша санітарна колона дійшла до Вінниці за допомогою майора Ледеррея, який провів її через лінію фронту.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 30 березня.

Нова Ушиця, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифу відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про заборону найму кормилиць. На час кормління матір з дитиною приймалася до будинку матері і дитини на утримання держави.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 40.

Польовий штаб ЧУГА, за погодженням з командуванням Південно-Західного фронту (командувач О. Єгоров, члени Реввійськради. – Р. Берзін, Й. Сталін), низкою наказів і розпоряджень провів реорганізацію і скорочення армії, запровадив виборність командирів, скасував відзнаку вояків УГА – тризуб, замінивши його червоною зіркою, замість синьо-жовтих прапорів впроваджені червоні, змінив традиційний український гімн “Ще не вмерла Україна” на “Інтернаціонал”, ввів посаду політкомісара.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 37; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Істо

Бої частин Червоної армії з частинами польського війська за Новоград-Волинський.
Pierwsza wojna polska (1918 – 1920). Zbiуr wojennych komunikatуw prasowych Sztabu Generalnego WP. – Warszawa, 1920. – S. 202 – 204.

Харків. Пленум ЦК КСРМУ за участю представників губкомів та обміськкомів губернських міст. Ухвалені резолюції з організаційного питання (вказано на необхідність скликання губернських і повітових з’їздів протягом наступних двох місяців), про роботу на селі, про боротьбу з буржуазно-націоналістичними “комуністичними юнацькими спілками”.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 281 – 286.

Харків. Міська конференція партії лівих есерів (борбистів), на якій заслухано доповідь губпаркома і райпаркома та ухвалено резолюцію з рекомендацією зробити політичну лінію губпаркома чіткішою в питаннях професійного руху, економічної політики та мілітаризації праці, звернути більшу увагу на роботу в робітничих районах і на селі, збільшити видавничу діяльність.
Борьба (Харків). – 1920. – 11 березня.

Окрема піша бригада під проводом полковника О. Удовиченка одержала дозвіл від команди 18-ї польської дивізії розташуватися в селах Іванківці – Пилипи – Писець, Новоушицького повіту, Подільської губернії.
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 39.

Наказ командуючого Південно-Західним фронтом про вжиття термінових і рішучих заходів для боротьби з бандитизмом на Україні.
За власть Советов. Сборник документов и воспоминаний о борьбе трудящихся за установление и упрочение советской власти на территории Зап

Київ. Відкрилася перша конференція робітниць.
Радянська влада (Полтава). – 1920. – 11 березня.

Безпартійна селянська конференція Київського повіту, Київської губернії, на якій заслухано доповіді про народну освіту, соціальне забезпечення, воєнне становище, земельну справу; ухвалено резолюцію з поточного моменту (вказувалось на необхідність вжити заходів проти самовільних реквізицій окремих військових частин Червоної армії).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 540 – 541.

Нота урядів РСФРР і УСРР урядам Англії, Франції, Італії, США і Японії про взаємини з Польщею. Заявлялося, що агресивні дії Польщі по відношенню до радянських Росії та України є перепоною для умиротворення Східної Європи. Уряди Антанти шляхом “більш визначених і точних заяв” могли б “покласти край агресивним спробам польського уряду”. Радянські Росія та Україна висловлювали жаль з приводу того, що за останні дні польські війська розпочали нові наступальні дії проти УСРР. Прагнучи миру з Польщею, радянські Росія та Україна, змушені до захисту, складали з себе будь-яку відповідальність за наслідки таких агресивних дій Польщі.
Гражданская война на Украине. 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – К., 1967. – Т. 3. – С. 5 – 6.7 – 9 березня

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Відкрито першу художню виставку сектору мистецтв Головполітосвіти УСРР. Серед учасників виставки Л. А. Блок, С.М. Прохоров, О.К. Сімонов і О.В. Хвостенко-Хвостов.
Культурная жизнь в ССР, 1917-1927: Хроника. – М., 1975. – С. 264.

м. Рашків Подільської губернії. Відбулися загальні збори біженців від єврейських погромів, які прибули до для еміграції в Палестину та США через Румунію. Вирішено направити делегатів до Москви для розв’язання питань про надання державної допомоги біженцям, налагодження зв’язку із закордонними родичами потерпілих та отримання дозволу на в’їзд в Україну делегатів закордонних єврейських благочинних організацій для надання допомоги євреям, які зазнали погромів, та на виїзд за межі України вдів, сиріт і родин, позбавлених можливості на самостійне існування.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 799, арк. 11.

Олександрія Кременчуцької губернії. Пущено шкіряний завод.
Красній шахтер, 1921, 25 марта.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову про відміну відрядності. Всім громадським установам та громадським організаціям заборонялося запрошувати контрагентів і підрядчиків до здійснення будь-яких робіт і будівель.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 26 березня.

Харків. РНК УСРР поширила на територію УСРР дію декрету РНК РСФРР про скасування державної монополії на страхування майна на випадок стихійного лиха та заміну його державною господарською допомогою потерпілим від стихійного лиха. Така допомога надавалась усім трудовим одноосібним чи колективним господарствам, якщо їхня діяльність відповідала інтересам радянської держави, у вигляді соціальної, а також господарської допомоги у грошовій, трудовій та натуральній формах. Відповідальність за надання першого виду допомоги покладалося на органи НК соціального забезпечення, а іншого – на НК землеробства та НКВС.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 25 березня.

Харків. РНК УСРР, поряд із раніше встановленим державним продовольчим забезпеченням червоноармійців, міліціонерів, робітників і службовців військових закладів та управлінь, запровадила державне постачання їм промислових товарів першої необхідності.
ЗУ України, 1921, Ч. 4, Ст. 119.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про організацію робітничих факультетів”. Наркомосу УСРР поставлено за обов’язок не пізніше 1 травня 1921 заснувати дворічні робітничі факультети в низці великих сільськогосподарських вузів республіки. Встановлено прийом на робітфаки виключно висуванців профспілок, комнезамів та партосередків у порядку, встановленому Наркомосом УСРР за згодою з Південбюро ВЦРПС.
Культурне будівництво в Українській РСР, 19917-1927: Зб. Документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 182-183.