"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

15 липня 1920 (четвер)

Станіславів. Вночі польська військова влада за розпорядженням начальника штабу Довудства львівського Генерального округу полковника Тулле здійснила арешт міністрів УНР з метою їх насильницької евакуації вглиб Польщі. О 9 годині ранку ешелон з заарештованими українськими урядовцями під посиленим конвоєм польських солдат було відправлено до Тарнова.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр 604. – Арк. 3 – 3 зв.

15 липня 1920 (четвер)

Галревком у своїй першій декларації проголосив утворення суверенної Галицької Соціалістичної Радянської Республіки (ГСРР). .
Збірник декларацій, декретів і розпоряджень Галицького Революційного Комітету. – Тернополь, 1920. – Зош. 1. – С. 9 – 10

15 липня 1920 (четвер)

Відозва Галревкому “До працюючих усього світу, до урядів Соціалістичних Радянських республік і до урядів всіх капіталістичних держав”, в якій Галревком проголошувався тимчасовим урядом державної самостійної Східної Галичини. Галревком проголосив утворення Галицької соціалістичної радянської республіки (ГСРР) з центром у Тернополі. На місцях формувалися сільські, містечкові й повітові ревкоми. Офіційними мовами визнано українську, польську і єврейську. Запроваджувались чужі для галичан радянські порядки: організовувалася примусова здача хліба, свідомі українці піддавалися терору. Фактично всі справи вирішувало військове командування.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 339 – 342.

15 липня 1920 (четвер)

Єлісаветград. І безпартійна конференція робітничої молоді.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 462.

15 липня 1920 (четвер)

Польський уряд ухвалив ряд постанов “Про проведення земельної реформи в Західній Україні”, згідно з якими земельна реформа проводилася шляхом парцеляції, тобто поділу великих поміщицьких маєтків на невеликі ділянки (парцели) і продажу їх селянам та осадництва, що передбачало утворення окремих садиб (осад). При цьому землею наділялося першочергово польське населення, щоб збільшити його питому вагу в краї.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 202 – 203.

15 липня 1920 (четвер)

Одеса. Повідомлення про те, що з 15 липня відкривається новий вищий навчальний заклад – “Інститут теоретичних знань” з двома відділеннями: природничо-математичним і суспільно-гуманітарним.
Известия Донецкого губернского исполнительного комитета и губернского комитета Коммунистической партии Украины (большевиков) (Луганск).

15 липня 1920 (четвер)

Нота уряду ЗУНР до Найвищої Ради Антанти, в якій закликалося визнати державну самостійність Східної Галичини. З цього моменту екзильний уряд на чолі з Є. Петрушевичем повернувся до старої назви “Західно-Українська Народна Республіка”. Концепція державної самостійності Східної Галичини була схвалена трудовою (УНТП), радикальною (УРП) та християнсько-суспільною (УХСП) партіями.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 633. – Арк. 17; Український прапор. (Відень). – 1920. – 25 липня.

15 – 16 липня 1920 (четвер– п’ятниця)

І з’їзд представників волосних і сільських ревкомів Олександрівського району. Ухвалено створити нерозривний зв’язок між волревкомами та райревкомами для того, щоб покласти край “бандитам і махновщині”; організувати волосні комісаріати та міліцію для впровадження в життя наказів з військових справ. За власть Советов. Сборник документов и воспоминаний о борьбе трудящихся за установление и упрочение
Советской власти на территории Запорожской области в 1917 – 1920 гг. – Запорожский облиздат, 1957. – С. 149 – 152.

Cередина липня 1920

Дієва армія УНР поділена на три групи: північну групу генерал-хорунжого О. Удовиченка (Третя Залізна дивізія та 4-та Київська дивізія), середню групу ген. Загродського (середня група І-ої Запорізької дивізії та 2-га Волинська дивізія) та праву групу – 5-ту Херсонську дивізію.
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 61.

14 січня 1921 (п’ятниця)

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Кінець вересня 1921

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

14 квітня 1921 (четвер)

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

14 квітня 1921 (четвер)

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

14 квітня 1921 (четвер)

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

14 квітня 1921 (четвер)

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

14 квітня 1921 (четвер)

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

14 квітня 1921 (четвер)

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

14 квітня 1921 (четвер)

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

14 квітня 1921 (четвер)

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.