Інститут історії України Національна академія наук України

Прибуття з’єднань армії УНР до р. Південний Буг в район Гайворона – Саврань. Українське командування планувало підключити до форсування Бугу і з’єднання УГА та порозумітись з НК УГА. Після переходу Бугу планувалось разом з УГА прориватись на захід, щоб приєднатись до українських частин, які перебували в районі Нова-Ушиця – Могилів.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 319.

Бершадь. На базі ІІ корпусу УГА генерала М. Тарнавського сформована 1-а бригада Червоних українських січових стрільців (ЧУСС) під командуванням полковника А. Шаманека (з 22 березня Б. Білинкевича), начальника штабу А. Бізанца і політкомісара Я. Струхманчука. Бригада нараховувала 4,5 тис. стрільців і близько 200 старшин, півтори тисячі коней та 100 кулеметів. Ввійшла до складу 44-ї стрілецької дивізії І. Дубового. При її політвідділі утворено галицьку секцію під проводом Н. Гірняка.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 291; Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. – Москва, 1983. – С. 201.

Формування 3-ї галицької бригади із частин ІІІ корпусу. Очолив її генерал А.Кравс (з 24 березня комбригом став О. Станимір. Начальником штабу призначено В. Льобковіца, а політкомісаром – М. Балицького, невдовзі Ф. Замору. Бригада нараховувала 3,5 тис. стрільців і старшин, півтора тис. коней, діяла у складі 58-ї стрілецької дивізії під командуванням П. Княгницького (1884-1938).
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 293; Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. – Москва, 1983. – С. 261.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Начальником Подільської округи видано наказ з забороною грати і співати гімн “Боже, царя храни” і “Коль славен”. Жандермерія міста не повинна була перешкоджати виконанню гімна “Ще не вмерла Україна”.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 31 березня

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Лист колишнього члена Директорії А. Макаренка до голови міжнародного Червоного Хреста Е. Фріка з подякою за санітарну допомогу населенню України. Перша санітарна колона дійшла до Вінниці за допомогою майора Ледеррея, який провів її через лінію фронту.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 30 березня.

Нова Ушиця, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифу відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про заборону найму кормилиць. На час кормління матір з дитиною приймалася до будинку матері і дитини на утримання держави.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 40.

Польовий штаб ЧУГА, за погодженням з командуванням Південно-Західного фронту (командувач О. Єгоров, члени Реввійськради. – Р. Берзін, Й. Сталін), низкою наказів і розпоряджень провів реорганізацію і скорочення армії, запровадив виборність командирів, скасував відзнаку вояків УГА – тризуб, замінивши його червоною зіркою, замість синьо-жовтих прапорів впроваджені червоні, змінив традиційний український гімн “Ще не вмерла Україна” на “Інтернаціонал”, ввів посаду політкомісара.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 37; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Істо

Бої частин Червоної армії з частинами польського війська за Новоград-Волинський.
Pierwsza wojna polska (1918 – 1920). Zbiуr wojennych komunikatуw prasowych Sztabu Generalnego WP. – Warszawa, 1920. – S. 202 – 204.

Харків. Пленум ЦК КСРМУ за участю представників губкомів та обміськкомів губернських міст. Ухвалені резолюції з організаційного питання (вказано на необхідність скликання губернських і повітових з’їздів протягом наступних двох місяців), про роботу на селі, про боротьбу з буржуазно-націоналістичними “комуністичними юнацькими спілками”.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 281 – 286.

Відень (Австрія). Вихід першого номера політичного, економічного і наукового тижневика “Нова доба” закордонної групи УКП, створеної В. Винниченком, В. Левинським, Г. Паламарем, С. Вікулом.
Нова доба (Відень). – 1920. – 6 березня.

Овруч, Волинської губернії. Вступ до міста польських військ.
Гражданская война на Украине. 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – К., 1967. – Т. 3. – С. 7.

Харків. Наказ командування Південно-Західного фронту військам ХІІ та XIV армій про перехід в контрнаступ проти польських військ з виходом на лінію Новоград-Волинськ – Шепетівка – Проскурів.
Гражданская война на Украине. 1918 – 1920. Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – К., 1967. – Т. 3. – С. 4.

Ямпіль, Подільської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії.
ЦДАВО України. – Ф. 538. – Оп. 1. – Спр. 174. – Арк. 8 зв.

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про націоналізацію бактеріологічного інституту.
ЦДАВО України. Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 37 – 37 зв.

Нота уряду УСРР до уряду Польщі, в якій повторювалася пропозиція розпочати мирні переговори.
Документы и материалы по истории советско-польських отношений. – М., 1964. – Т. 2. – С. 543 – 544.6 – 12 березня

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Відкрито першу художню виставку сектору мистецтв Головполітосвіти УСРР. Серед учасників виставки Л. А. Блок, С.М. Прохоров, О.К. Сімонов і О.В. Хвостенко-Хвостов.
Культурная жизнь в ССР, 1917-1927: Хроника. – М., 1975. – С. 264.

Москва. ВЦРПС надіслав циркуляр місцевим органам про організацію Міжнародного свята робітниць – 8 березня. У цей день робітниці мали звільнятися з роботи на дві години раніше для участі у зборах, організованих профспілками для обговорення доповідей про участь жінок у Міжнародному профспілковому русі та відбудові народного господарства. Відділи і комісії по культурній роботі профспілок мали спрямувати свою роботу на залучення жінок до професійних спілок.
Коммунист, Харьков, 1921, 6 марта.