Інститут історії України Національна академія наук України

Булдур (Латвія). Конференція Балтийських держав за участю представників Фінляндії, Естонії, Латвії, Польщі, України, під час роботи якої було укладено 31 серпня політичний договір про співробітництво. Ухвалено також зібратися знов для укладення військової конвенції на початку жовтня. .
S№siedzi wobec wojny 1920 roku. Wybуr dokumentуw. – Londyn, 1990. – S. 245, 255

Харків. Всеукраїнська нарада по партійній роботі на селі за участю більше 100 делегатів, на якій схвалено основні принципи, чергові завдання і організаційні форми роботи на селі, резолюції з продовольчого питання, кооперації, земельного питання та роботі серед жіноцтва.
Комуніст (Харків). – 1920. – 12 серпня, 14 серпня, 19 серпня.

Польський уряд звернувся через священника УГКЦ Т.Войнаровського до уряду ЗУНР з пропозицією провести переговори. Уряд відхилив цю пропозицію.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ-Івано-Франківськ, 2002. – С. 160, 507.

Валківський повітовий з’їзд комнезамів, на якому ухвалено резолюцію з схваленням політики радянської влади та закликом до боротьби з дезертирством.
Комітети незаможних селян Харківщини 1920 – 1933 рр. Збірник документів і матеріалів. – Харків, 1961. – С. 69 – 70.

І з’їзд КСМУ Балтського повіту, Одеської губернії.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 488 – 491.

Харків. II Всеукраїнська нарада з питань освіти за участю 256 делегатів, метою якої було вироблення єдиної освітньої політики в Україні й “знищення залишків хитань на місцях та спроб повернення до спокійних, шаблонних форм роботи”. У центрі уваги делегатів було обговорення “Схеми освіти Української Соціалістичної Радянської Республіки”, що була розроблена в апараті Народного комісаріату освіти. У документі відбито прагнення державих органів створювати єдині великі системи народної освіти (суспільного виховання, професійно-технічної освіти, політико-просвітницької роботи). Тим самим Народний комісаріат освіти УСРР виробив курс на суспільне виховання (поза сім’єю) усіх дітей. Єдину трудову школу було визначено семирічною, на базі якої повинна була будуватися професійна освіта у вигляді професійно-технічних шкіл.
Третье Всеукраинское совещание по просвещению, 15 – 17 июня 1921 г.: Выдержки из материалов работ пленума и секций. Резолюции. – Х., 1922. – С. 7.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

Катеринослав. Повідомлялося про налагодження продовольчого постачання по картках. Робітники ударних підприємств забезпечувалися пайками на 100%, а член їх родин – на 50%. Безперебійно працювали заводські їдальні.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.