Інститут історії України Національна академія наук України

Декрет № 8 Галревкому про здачу населенням зброї.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 427 – 428.

Декрет № 9 Галревкому про заборону виробництва і продажу алкогольних напоїв.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 428 – 429.

Декрет № 10 Галревкому про організацію міліції.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 430.

Декрет № 4 Галревкому про скасування обов’язкової державної мови.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 424 – 425.

Одеса. Постановою губревкому Одеська губернія затверджувалася в складі 6 повітів: Одеського, Тираспольського, Ананіївського, Вознесенського, Балтського та Первомайського. До Миколаївської губернії приєднувалася частина Вознесенського повіту (4 волості); до Одеської губернії приєднувалися південно-західні волості Миколаївської губернії (5 волостей).
Більшовик (Одеса). – 1920. – 1 вересня.

Тисмениця. Вступ до міста Окремої Кінної дивізії та Київської дивізії Дієвої армії УНР.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 101.

Тарнув (Польща). Засідання РНМ УНР, на якому ухвалено видавати газету “Україна” за державні кошти.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 8. – Арк. 47 – 47 зв.

Декрет № 17 Галревкому про введення трудового харчового пайка.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 432 – 434.

Декрет № 16 Галревкому про організацію громадського харчування.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 430 – 432.

Мінськ (Білорусь). Четверте пленарне засідання мирної конференції за участю делегацій Польщі, радянської Росії та УСРР. Заслухано відповідь польської делегації на зауваження, представлені радянською делегацією, щодо декларації польської делегації. Незалежність Білорусі, України та Литви названо “удаваною” та насадженою з Москви супроти волі цих народів. В результаті дискусії з питання про тези умов прелімарного мира, представленних радянською делегацією 19 серпня, з’ясувалося, що польська делегація вважає “неприйнятними навіть для обговорення” усі 11 пунктів декларації радянської сторони, лише критикує їх і не висуває конкретних власних домагань, що схоже на ультиматум та свідоме затягування переговорів. Тому пропонувалось розробити нові пропозиції перемир’я для обговорення на конференції.
Документы и материалы по истории советско-польських отношений. – М., 1957. – Т. 3. – С. 327 – 336.

З’їзд представників волосних, районних і сільських ревкомів Олександрівського повіту, на якому ухвалено звернення до трудового населення повіту та резолюції про радянське будівництво (заклик до селян організовувати комнезами), з земельного та продовольчого питань.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 768 – 772; За власть Совет

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.