Інститут історії України Національна академія наук України

Нова Ушиця, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифу відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про заборону найму кормилиць. На час кормління матір з дитиною приймалася до будинку матері і дитини на утримання держави.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 40.

Стан боєздатності 1-ї бригади ЧУСС дістав високу оцінку командування ХІІ Червоної армії М. Муралова, В. Затонського, С. Аралова, які здійснювали перевірку галицьких частин. Командиром бригади було призначено колишнього сотника УСС М. Барана (1880 – 1937).
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 299.

Катеринослав (суч. Дніпропетровськ), Катеринославської губернії. Загальноміська позапартійна конференція робітниць.
Український пролетар (Катеринослав). – 28 березня, 30 березня, 1 – 3 квітня.

Львів. Конференція УСДП, де було запропоновано на противагу єдиному фронту галицьких партій створити єдиний український соціалістичний фронт. 30 березня УСДП заявила про свій вихід зі складу УНРади ЗУНР.
Вперед (Львів). – 1920. – 1 квітня, 2 квітня.

Харків. І Всеукраїнський з’їзд завідуючих губвідділами народної освіти, на якому розглянуто питання про загальні задачі освітньої політики на Україні, загальнотрудове виховання, професійно-технічну освіту, вищу школу, підготовку працівників освіти.
Борьба (Харків). – 1920. – 30 березня, 31 березня; Третье Всеукраинское совещание по просвещению, 15 – 17 июня 1921 г.: Выдержки из материалов работ п

Лист ЦК КСРМУ до всіх організацій союзу з закликом взяти активну участь в підготовці і проведенні виборів до рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 296 – 297.

Публікація постанови ВУЦВК про утворення при ВУЦВК Центральної комісії по виборах до рад (Ценвиборкому).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919 –1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 88.

Полтава, Полтавської губернії. Засідання ІV з’їзду рад Полтавського повіту.
Комуніст (Харків). – 1920. – 9 квітня.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Відкрито першу художню виставку сектору мистецтв Головполітосвіти УСРР. Серед учасників виставки Л. А. Блок, С.М. Прохоров, О.К. Сімонов і О.В. Хвостенко-Хвостов.
Культурная жизнь в ССР, 1917-1927: Хроника. – М., 1975. – С. 264.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

Тарнов, Польща. Рада УНР звернулася до народного представництва держав світу з нотою протесту проти окупації України більшовиками та з закликом до міжнародного невизнання уряду УСРР.
Український вісник, Львів, 1921, 6 квітня.

Прага. Українські викладачі та студенти з Прикарпатської України та Східної Галичини Домбчевський, Є Слабченко, К. Паньківський та С. Панчак взяли участь у Всесвітньому студентському конгресі.
Український вісник, Львів, 1921, 24 березня.

Опубліковано Універсал ради Республіки до українського народу за підписом голови І. Фещенка-Чопівського, заступника голови П. Пилипчука та секретаря В. Бачинського, а також Заклик головного отамана С. Петлюри до населення України про наміри звільнення України від панування більшовиків і відновлення на її території УНР. У заклику С. Петлюри також містилася вказівка про необхідність негайної розправи через військові суди з організаторами єврейських погромів.
Український вісник, Львів, 1921, 28 березня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.