Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про націоналізацію хіміко-фармацевтичного, органотерапевтичного та Пастеровського інституту Харківського медичного товариства для забезпечення населення достатньою кількістю вакцин та іншого матеріалу для щеплення.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 44.

Варшава (Польща). При дипломатичній місії УНР організовано комітет українського Червоного Хреста на чолі з Л. Михайловою. Завданням комітету було надавати допомогу українським полоненим в таборах.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 28 лютого.

Москва (Росія). Помер М. Ткаченко (1879 – 1920), політичний діяч, правник, член Центральної Ради, генеральний секретар судових справ, колишній міністр внутрішніх справ УНР.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 26 лютого

Українські народні комітети США і Канади ухвалили звернення “До американських українців!”, в якому закликали їх стати на захист поневоленого галицького населення й засудити промосковську і пропольську орієнтації окремих “українських політиків”.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 330.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Володимир на Волині. Відбувся з’їзд православного духовенства Волинської єпархії. Прибуло 40 священиків, 47 дияконів, 29 церковних старост. З’їзд прийняв постанови про українізацію православної церкви на Волині; про організацію музею старовини у Володимирі; про поновлення церковних братств; про оборону права церков на земельну власність.
Український вісник, Львів, 1921 26, січня, 28 березня.

Харків. Почав видаватися щомісячник художнього сектору Головполітосвіти “ Шляхи мистецтва” (існував до 1923 р.).
Шляхи мистецтва, Харків, 1922, №1.

Харків. Відкрито філіал Українського наукового товариства. Голова – академік УАН Д. Багалей. Завдання його діяльності – розвиток творчої ініціативи членів товариства, пропаганда досягнень науки та техніки, участь у науково-дослідній роботі державних комітетів.
Науково-дослідний журнал Харків, 1922, № 1-2. – С. 98.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про меншовиків. Ухвалено залишити в Україні Е. Шатана, Шапіро, Неймана, С. Семковського, Файвілевича та Лупинського.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 13 б.

Відень, Австрія. Відбулося пленарне засідання Всеукраїнської національної ради. Порядок денний: про українські державність та з’єднання всіх українських земель; про міжнародні українські справи; про провал спроб А.І. Врангеля та П.М. Денікіна відбудувати Російську імперію; про імперіалізм Польщі проти Східної Галичини; про договір С. Петлюри з Польщею; про справу делегації до радянської України; про окупацію України радянською Росією.
Український вісник, Львів, 1921, 16 лютого.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про боротьбу з бандитизмом”. Губернським нарадам по боротьбі з бандитизмом запропоновано поряд із ударними військовими діями посилити політичну роботу в районах – вогнищах формування повстанських загонів. Зокрема, ухвалено посилити політичну роботу в сільський та волосній міліції; проводити розклад повстанських загонів із середини, використовуючи отаманів, що добровільно з’явилися до органів радянської влади з повинною; широко оповіщати населення про випадки переходу отаманів на бік радянської влади; в районах, де було достатньою радянських військових формувань, оголосити амністію рядовим учасникам повстанських загонів за умовою їх добровільної явки, здачі зброї та видачі ватажків; залучати до роззброєння “куркульських елементів” членів комнезамів, а до проведення політичної агітації – сільську інтелігенцію. Крім того, накреслено заходи зміцнення органів ЧК та особливих відділів, а також посилення зв’язку губернських нарад по боротьбі з бандитизмом з Реввійськрадами армії, а на території тилу – з Політсекцією Правобережжя при командуючому військами Київського військового округу.
ЗУ України, 1921, Харків. Ч. 2, Ст. 45.

Константиноград Полтавської губернії. Кавалерійські загони, організовані незаможниками, розгорнули активну діяльність: затримали 10 бандитів і 112 дезертирів Червоної армії.
Коммунист, Харьков, 1921, 4 февраля.

Ст. Микитівка Луганського повіту Донецької губернії. Розгромлено збройний загін отамана Камєнєва. Захоплено 150 гвинтівок, 18 тачанок, 45 коней.
Коммунист, Харьков, 1921, 4 февраля.

Повідомлялося, що в дискусії про профспілки комуністи Харківської, Київської, Чернігівської та Катеринославської губернських партійних організацій більшістю голосів підтримали платформу В.І. Леніна.
Правда, Москва, 1921, 1 лютого.

Москва. В.І. Ленін написав листа Члену колегії Наркомпроду РСФРР М.І. Фрумкіну про неприпустимість самостійності України в справах Наркомпроду. Різко критикував дії члена колегії Центрального статистичного бюро України О.В. Пешехонова – колишнього міністра продовольства у Тимчасовому уряді.
Ленін В.І. М.І. Фрумкіну. 1 лютого 1921 р. // Повн. зібр. тв. – Т. 52. – С. 62-63.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про постачання робітників. Наркомпроду УСРР, по-перше, було запропоновано прискорити просування продовольчих ешелонів у міста; а по-друге, зважаючи на складне продовольче становище робітників, переглянути розподіл продовольства серед різних верств населення та відшкодувати недодану кількість одних продуктів іншими. Губвиконкомам ставилося за обов’язок провести заходи по залученню громадськості до боротьби з продовольчою кризою (до розчистки залізничних шляхів, прискорення просування вантажів для голодуючих й т. ін.), а також організувати роз’яснення на місцях причин тимчасових продовольчих труднощів.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 13, арк. 13 а.

Тарнов, Польща. Відкрито трирічну українську гімназію для емігрантів з Наддніпрянщини.
Український вісник, Львів, 1921, 2 лютого.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про діяльність Народного комісаріату соціального забезпечення” (НКСЗ). НКСЗ доручалося накреслити заходи залучення трудящих мас до участі в роботі соцзабезу шляхом спільної роботи з профспілками, комнезамами, жінвідділами та іншими робітничо-селянськими організаціями. Наркомату також пропонувалося надати довідку про надану та необхідну допомогу родинам червоноармійців, а також розробити положення про допомогу родинам червоноармійців, інвалідів праці та війни, й іншим категоріям населення, що знаходилися під опікою наркомату. Визначено обов’язки НКСЗ –організація обліку громадян, що потребували опіки наркомату; популяризація соціального забезпечення серед трудящих; створення інституту роз’їзних інспекторів соцзабезу; організація боротьби з жебрацтвом та проституцією. Накреслено його завдання – натуралізація всіх видів пільг та пенсій; розширення мережі інвалідних будинків, та організація трудової допомоги їх континенту; розробка єдиної для УСРР пансіонної книжки; підготовка працівників соцзабезу.
ЗУ України, 1921, Харків. Ч. 2, Ст. 46.

Корсунський комітет незаможних селян надіслав дітям Києва 25 пудів борошна, 13 пудів пшона і 24 тис. руб., зібрані серед незаможників.
Коммунист, Харьков, 1921, 4 февраля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.