Інститут історії України Національна академія наук України

Бої кінного полку Чорних Запорожців з частинами Червоної армії за Золотоношу. Б. Монкевич подає дату лише 15 лютого.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 316; Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чор

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Почав видаватися щомісячник художнього сектору Головполітосвіти “ Шляхи мистецтва” (існував до 1923 р.).
Шляхи мистецтва, Харків, 1922, №1.

Харків. Відкрито філіал Українського наукового товариства. Голова – академік УАН Д. Багалей. Завдання його діяльності – розвиток творчої ініціативи членів товариства, пропаганда досягнень науки та техніки, участь у науково-дослідній роботі державних комітетів.
Науково-дослідний журнал Харків, 1922, № 1-2. – С. 98.

Відбувся другий зимовий похід армії УНР під проводом Ю. Тютюнника.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.

Львів. Відбувся крайовий з’їзд представників окружних відділів Товариства „Взаємна поміч українського народного учительства.” Прибуло 200 делегатів. Порядок денний: про сучасний стан народного учительства і школи.
Український вісник, Львів, 1921, 17 лютого.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про створення українських частин та, зокрема, шкіл червоних старшин. М. Фрунзе було доручено провести роботу по підготовці формування “міцних” українських частин у розмірі дивізії, яку можна було б використовувати й для внутрішнього фронту. Порядок її формування доручалося встановити в залежності від наявності коштів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 22.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про КСМУ. Зважаючи на суперечки з організаційних питань, що малися в КСМУ, було ухвалено позицію її ЦК, по-перше, щодо неприпустимості створення безпартійних колективів робітничої молоді як основи спілкової організації та перехідної форми; по-друге, про необхідність обережного прийому до спілки молоді з інтелігенції (за умовою кандидатського стажу); та, по-третє, про важливість політичної та організаційної роботи серед учнівської молоді. Для подолання ідеологічних суперечок, що малися, пропонувалося висвітлювати перед членами спілки різні точки зору з організаційного питання, проводячи їх обговорення на засадах свободи критики, вільного публічного усного та письмового викладення своїх поглядів. Здійснюючи керівництво ходом дискусії, ЦК КСМУ було введено за обов’язок обережно ставитися до нижчих інстанцій, допускаючи організаційне втручання лише у виключних випадках. В той же час ЦК КП(б)У пропонувалося надавати всіляку підтримку ЦК КСМУ в проведенні ідейної боротьби та подоланні ідеологічних ухилів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13. арк. 21-22.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про комісію з історії КП(б)У. Було ухвалено створити комісію з історії партії з моменту її заснування на території сучасної України у складі М. Скрипника, Г. Петровського, Гальперіна, С. Косіора, Ковальова. Питання про взаємини комісії та Вукопісу відкласти до наступного засідання після розгляду доповіді Г. Гринька про Вукопіс та необхідність її розформування.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13. арк. 22.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про роботу серед українців за кордоном. Визнано необхідним утворення при виконкомі Комінтерну Українського бюро, яке мало підтримувати зв’язки з українськими комуністичними групами за кордоном. Причому представника України до Комінтерну пропонувалося провести через затвердження ЦК РКП(б). При першій можливості також пропонувалося надіслати українського представника до Америки, який зміг би об’єднати українців-комуністів та керувати роботою серед них. План сприяння роботі комуністів за кордоном, як і план перекидання українців-комуністів з Америки до України та навпаки, доручалося розробити В. Молотову та Ладану. На Ладана також покладався обов’язок скласти аналогічний письмовий звіт про роботу комуністів та про становище українських робітників за кордоном, який пропонувалося використати для публікації в пресі. Було ухвалено надати можливість Ладану ознайомитися зі становищем в Україні, залишивши його на певний час на її території.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 21.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Луганський повіт. За повідомленням Донецького губкому КП(б)У, серед селян і робітників панували антирадянські настрої на ґрунті незадоволення економічним становищем.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1067, арк. 82.

Таганрозький повіт. За повідомленням Донецького губкому КП(б)У, настрої селян і робітників незадовільні через розвиток голоду.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1067, арк. 82.

Юзівський повіт. За повідомленням Донецького губкому КП(б)У, настрої робітників деяких кущів у зв’язку з надходженням продовольства та видачею борошна замість печеного хліба значно покращилися.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1067, арк. 82.

Донецька губернія. Відбулася районна конференція профспілки металістів, організована Донецьким губкомом КП(б)У. З ініціативи комфракції конференції визнано недійсними вибори делегатів Всеросійського з’їзду металістів, проведені у січні 1922 р. на губернському з’їзді профспілки металістів, коли до складу донецької делегації були обрані представники “робітничої опозицій”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

Донбас. Здобуто 44 тис. пудів вугілля, на 10 % більш, ніж у січні.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 28 лютого.