Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. Прибуття до міста з Москви Х.Г. Раковського.
Волковинський В., Кульчицький С. Християн Раковський. Політичний портрет. – К., 1990. – С. 120. 12 лютого

Київ. Підписано угоду ЧУГА з ХІІ армією, згідно з якою: 1. Галицькі частини утворювали три окремі бригади, що складалися з трьох стрілецьких, артилерійського і кінного полків. Вони придавалися 44, 45 і 58 червоним стрілецьким дивізіям; 2. Політвідділу армії спільно з парткомом ЧУГА доручалося переглянути командний склад, підібрати командирів і комісарів, які знали мову і побут галичан; 3. При політвідділі ХІІ армії створювалася галицька секція; 4. Командування і діловодство у бригадах ведеться українською мовою; 5. Всі галичани із шпиталів України та інших республік направлялися виключно до частин ЧУГА; 6. На військовій службі залишалися стрільці віком від 18 до 35 років, інші демобілізовувалися; 7. За хворими й пораненими встановлювалася опіка ХІІ армії; 8. Галицькі бригади планувалося використовувати на польському фронті, а також проти інших формувань, які діяли на західному напрямі; 9. З 12 лютого ЧУГА зараховувалася на всі види постачання ХІІ армії. .
Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 95 – 97;Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 206 – 207

Спільне засідання галицької делегації з представниками КП(б)У і керівництвом Української комуністичної партії (боротьбистів) М. Скрипником (1872 – 1933), О. Шумським (1890 – 1946), М. Полозом, М. Любченком, В. Єлан-Блакитним (1894 – 1925). Обговорювалися умови переходу УГА на бік Червоної армії.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 286.Вінниця, Подільської губернії. Губернська конференція КП(б)У. Комуніст (Харків). –

Бахмут (суч. Артемівськ), Донецької губернії. З’їзд представників волревкомів Бахмутського повіту, на якому розглянуто питання про відновлення промисловості, боротьбу з епідеміями.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 281 – 282.

Розпорядження Єлисаветградського повітового військревкому про негайне усунення сільських старост і організацію сільських ревкомів.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 813 – 814.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Почав видаватися щомісячник художнього сектору Головполітосвіти “ Шляхи мистецтва” (існував до 1923 р.).
Шляхи мистецтва, Харків, 1922, №1.

Харків. Відкрито філіал Українського наукового товариства. Голова – академік УАН Д. Багалей. Завдання його діяльності – розвиток творчої ініціативи членів товариства, пропаганда досягнень науки та техніки, участь у науково-дослідній роботі державних комітетів.
Науково-дослідний журнал Харків, 1922, № 1-2. – С. 98.

Відбувся другий зимовий похід армії УНР під проводом Ю. Тютюнника.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.

С. Шляхове Первомайського повіту Одеської губернії. Знищено збройний загін отамана Гризла: 90 вояків убито.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 18 лютого.

Житомир. Губернським особливим продовольчим комітетом організовано комісію по влаштуванню молочарських ферм.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 18 лютого.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про організацію особливої комісії по паливу та продовольству” в складі голови РНК УСРР, голови Українського ради народного господарства, наркомпроду і начальника Південного округу шляхів сполучення з метою екстреного вирішення питань, пов’язаних з подоланням продовольчої, паливної та транспортної криз.
ЗУ України, 1921, Ч. 2, Ст. 59.

Кременчуцька губернія. З метою прискорення виконання продрозкладки та засіву ріллі Особливий продовольчий комітет разом із земельним відділом приступив до організації в селах губернії інституту “п’яти”- і “десятихатних”.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 18 лютого.

Одеса. Створено губернську комісію по боротьбі з недосівом полів, якій надано надзвичайні повноваження, а у повітах – п’ятірки по боротьбі з недосівом.
Коммунист, Харьков, 1921, 16 февраля.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про Головний політико-освітній комітет (Головполітосвіту)”. Такий комітет засновано при Наркомосі з метою об’єднання в республіці політико-освітньої та агітаційно-пропагандистської роботи.
ЗУ України, 1921, Ч. 2, Ст. 67.

Харків. У розвиток декрету від 12 червня 1920 р. про відповідальність малолітніх, РНК УСРР прийняла постанову “Про організацію реформаторіїв” (виправно-освітніх закладів). Вирішено створити п’ят реформаторіїв у Києві, Одесі, Миколаєві, Чернігові, Полтаві та шостий показовий – у Харкові.
ЗУ України, 1921, Ч. 2, Ст. 60.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про передання приміщень для Палаців праці”, в яких мали розміщуватися губернські та повітові профспілкові органи.
ЗУ України, 1921, Ч. 2, Ст. 66.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.