Інститут історії України Національна академія наук України

Єврейський погром в Єлісаветграді, вчинений григор’ївцями.
Сергійчук В. Єврейські погроми в Україні. — С. 281.

Київ. Початок видання першого українського радянського літературно–художнього журналу “Мистецтво”. Редактор Г.Михайличенко, співредактори Д.Загул, М.Семенко, П.Тичина, В.Чумак, В.Ярошенко, Г.Нарбут, О.Мурашко та ін.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 330.

І Мелітопольський повітовий з’їзд рад (Таврійська губ.). Заслухав і обговорив доповіді по земельному, продовольчому питаннях, стан народної освіти, ухвалив рішення про продовольчу допомогу трудящим Росії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Київ. Опубліковано відозву ЦК УПСР (комуністів–боротьбистів) про те, що вони не підтримують селянське повстання, яке розгорнулось в Україні; вважають усяке повстання проти чинного уряду ударом у спину міжнародній соціалістичній революції, зрадою радянської Угорщини і відданням України на поталу польським, румунським і денікінським ворогам. УПСР (комуністів–боротьбистів) повідомила, що делегує своїх представників до радянського уряду України.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 11 мая.

Київ. Опубліковано відозву до працюючого люду України з приводу заколоту Н.Григор’єва, яка закликала робітників і селян “прийти на допомогу своїй владі”. Її підписали ЦК КП(б)У, ЦК боротьбистів–комуністів, Оргкомітет УСДРП незалежних–лівих.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 11 мая.

Київ. Призначення В.Антонова–Овсієнка командуючим всіма збройними силами Радянської України.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 11 травня.

Київ. Повідомлення про ліквідацію шкільним відділом наркомосвіти “буржуазних шкіл”: Інституту шляхетних дівчат, Левашовського пансіону, кадетського корпусу, Маріїнської гімназії.
Вісти ВУЦВК. — 1919. — 11 травня.

Відділ охорони здоров’я Київського губвиконкому оприлюднив постанову про боротьбу з туберкульозом. Програма боротьби включала ряд санітарно–гігієнічних заходів.
Коммунист. — 1919. — 11 мая.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Кам’янське, Катеринославської губернії. Виставка радянської літератури. Для її проведення ЦК КП(б)У запропонував Всеукрвидаву виділити представнику Кам’янська по одному примірнику всіх друкованих матеріалів: книг, брошур, плакатів, фотографій, грамофонних пластинок.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 312.

Київ. Створення Л. Курбасом Київського драматичного театру (Кийдрамте). Постановка трупою театру поеми Т. Шевченка “Гайдамаки”. Склад трупи: Д. Антонович, Л. Болобан, Я. Бортник, В. Василько, Г. Ігнатович, Л. Гаккебуш, Р. Нещадименко, В. Чистякова (з листопада 1920 р. театр називався Державний пересувний зразковий театр Народного комісаріату освіти УСРР, 1921 р. переїхав до Харкова і незабаром припинив існування).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 339

Харків. Декларація та тимчасова інструкція Наркомосу УСРР про політику в галузі народної освіти. Інструкція вимагала негайно розпочати об’єднання молодших класів середньої школи з початковими школами та ліквідацію старших класів.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С.350.

В Україну приїжджав народний комісар освіти РСФРР А.В. Луначарський. У своїх виступах він зазначав, що “Москва надає Україні право бути повністю самостійною і не буде втручатися у справу народної освіти України. Виняток буде зроблено тільки у справі технічної освіти, яка має першочергове державне значення”.
ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 1. – Спр. 873. – Арк. 29.

Київ. Зусиллями кооперативних об’єднань міста було закладено амбулаторний пункт першої медичної допомоги служачим і робітникам кооперації. Амбопункт обслуговували: три лікаря, зубний лікар, фельдшер, фельдшарка і санітар. Медична допомога надавалася щоденно і безоплатно. .
Громадське слово(Київ). – 1920. – 16 травня

Київ. Командуючий польською армією та в.о. коменданта Києва генерал Е. Ридз-Смігли оголосив про запровадження воєнного стану у місті. Рух по місту дозволявся з 5 ранку до 8 вечора; зброю необхідно було здати протягом трьох днів; виїзд поза межі міста дозволявся спеціальним розпорядженням Команди міста та польовою жандармерією; всі публічні заклади мали зареєструватись протягом 48 годин. Одночасно повідомлялось, що на території колишньої Київської губернії, на північ від р. Росі, Житомирського повіту, колишньої Волинської губернії військові та приватні особи за карні проступки (дезертирство, повстання, мародерство, шпіонаж, грабунки, псування залізниць, телефонів, телеграфів) каратимуться військово-польовим судом через розстріл або повішення.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 11 травня.

Повідомлялося, що колія Київ – Фастів – Попельня – Козятин – Винниця – Жмеринка знаходилась в руках польської армії. Участок від Жмеринки до Вапнярки – в руках частин армії УНР.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 11 травня.

Житомир. Губерніальний комісар Волині затвердив інструкції про організацію тимчасової сільської та волосної влади.
Вістник Волинського Губерніяльного Комісара. – 18 травня 1920. – Ч. 6. – С. 3 – 4.

Київ. Нарада музичних діячів у справі організації музичного навчання в Україні. В ній взяли участь відомі композитори та диригенти – К. Стеценко, Я. Степовий, Р. Глієр, Ф. Блуменфельд та ін. К. Стеценко висловив думку про необхідність розширення мережі музичних освітніх закладів в УНР і запропонував утворити при Київському українському університеті окремий музичний факультет.
ІР НБУВ. – Ф. 62. – Спр. 211. – Арк. 1.4.

Київ. Розпочала працю секція освіти й культури Українського Громадянського Комітету. Президію очолив В.К. Прокопович, товаришем голови обрано П.І. Зайцева. Секція організувала три комісії: у справах шкіл (голова – К. Дорошкевич), науки (голова – академік П. Тутковський) та мистецтва (голова – академік М. Біляшівський), яким доручено негайно з’ясувати становище та потреби відповідних культурних інституцій й розробити проекти відповідних державних установ.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 3 червня.

Харків. Засідання президії Промбюро, на якому ухвалено ввести в соляній промисловості управляючих копалень від сільвідділу Союзу гірноробітників та мілітаризувати соляні копальні.
Робітничий контроль і націоналізація промисловості на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 577 – 578.