Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Катеринославська губернія. Внаслідок ліквідації петлюрівської організації в Криворізькому повіті заарештовано 900 осіб, переважно інтелігенція, які брали участь в організації повстанкомів, пов’язаних із за кордоном.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 87 зв.

Херсон Миколаївської губернії. Прибули представники американської земельної комуни “Ехо”. Комуна взяла в оренду у Снігірівській і Павловській волостях земельну дільницю площею 16 тис. дес.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 13 січня.

Донецька губернія. У зв’язку із заборгованістю по виплаті заробітної плати за листопад і грудень на заводах Південсталі і рудниках Центрального правління кам’яновугільної промисловості спостерігався масовий відтік кваліфікованої робочої сили з виробництва.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 145.

Завершено трестування промисловості України. Створено 24 трести, які об’єднували 433 великих підприємства України.
Історія народного господарства України: в 3-х тт. – К., 1982, – Т. 2. – С. 118.

Харків. Відкрито Геодезичний землевпорядкувальний інститут для підготовки фахівців землевпорядників.
Пролетарий, Харьков, 1922, 2 декабря.

Харків. У приміщенні народного дому виставою “Смерть Іоанна Грозного” О.К. Толстого відкрито районний Червонозаводський руський драматичний театр. Художній керівник – Р. Унгерт.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українського драматичного театру (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966.

Художник декоратор М. Драк оформив декорації до вистави Лопе де Вега “Фуанта Овехуна” в Українському драматичному театрі ім. І. Франка.
Історія Українського мистецтва. 1917-1941. – Т. 5. – К., 1967. – С. 163.

Київ. На базі Головної книжної палати створено Український науково-дослідний інститут книгознавства (УНДІК). Складався з секцій: історії книги, соціології і економіки книги, мистецтва і технології книги (за часи книжкового виробництва). Мета інституту – досліджування питань книгознавства, підготовка бібліографічних покажчиків по матеріалам друку УСРР.
Киев: Энциклопедич. Словарь. – С. 266.

Харків. Створено Гідрологічний підвідділ науково-дослідного відділу Наркомзему УСРР. Підвідділ займався вивчення підземних вод України і керував гідрологічними роботами Наркомзему УСРР.
Наука на Украине. – Харьков, 1922. – № 4. – С. 362.

Катеринослав. При Гірничому інституті створено науково-дослідну кафедру електронної хімії.
Історія Академії наук Української РСР. –К., 1979. – С. 624.

Харків. Створено Науково-дослідний інститут історії української культури. Керівник – академік ВУАН Д. Багалій.
Українська радянська енциклопедія. – Т. 4. –К. 1980. – С. 351.

Харків. На базі вищої театральної школи створено Театр казки.
Українська радянська енциклопедія. – т. 12. – К., 1985. – С. 40.

М. Самокіш написав картину “Бій за прапор. Атака”.
Історія Українського мистецтва. 1917-1941. – Т. 5. – К., 1967. – С. 125.

Київ. На базі націоналізованих приватних зібрань відкрито картинну галерею.
Українська радянська енциклопедія. – Т. 8. –К. 1981. – С. 42.

Одеса. Кінокомітет зняв фільм “Історія Першого травня, або три Інтернаціонали” (режисер – С. Ценін, оператор – А. Станке). Всеукраїнське кіно-фото управління зняло фільм “Шведьський сірник”, або дворянське болото” за однойменним твором А. Чехова (сценарій – М. Салтикова та Б. Лоренцо, режисер – Л. Курбас, оператор – Є. Славинський, художник – І. Суворов).
Лопіенко І.С. Українське радянське мистецтво, 1917-1929. – К., 1959. – С. 131.

Київ. У складі видавниче-редакційної комісії УАН створено видавництво “Наукова думка”.
Історія Академії наук Української РСР. –К., 1979. – С. 670.

Київ. На базі Української державної академії мистецтв створено Інститут пластичного мистецтва.
Українська радянська енциклопедія. – Т. 8. –К. 1981. – С. 48.