Інститут історії України Національна академія наук України

Богодухівський повіт, Харківської губернії. Безпартійна селянська конференція за участю 215 делегатів (більшість “під виглядом безпартійних – самостійники, петлюрівці”), на якій ухвалено резолюції з продовольчого питання (на підтримку продорганів радянської влади та твердих цін), з поточного моменту (на підтримку України як окремого народногосподарського організму з власним правлячим центром), видано наказ земельній комісії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 200 – 201.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Почав видаватися щомісячник художнього сектору Головполітосвіти “ Шляхи мистецтва” (існував до 1923 р.).
Шляхи мистецтва, Харків, 1922, №1.

Харків. Відкрито філіал Українського наукового товариства. Голова – академік УАН Д. Багалей. Завдання його діяльності – розвиток творчої ініціативи членів товариства, пропаганда досягнень науки та техніки, участь у науково-дослідній роботі державних комітетів.
Науково-дослідний журнал Харків, 1922, № 1-2. – С. 98.

Тарнов, Польща. Створено Радянську республіку, що проіснувала до серпня 1921 р.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.

Харків. Литовський відділ при ЦК КП(б)У постановив скликати 1 березня конференцію литовців-комуністів.
Коммунист, Харьков, 1921, 3 февраля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про ЧК. З метою попередження ліквідаційних тенденцій щодо ЧК, які виникли, В. Манцеву та В. Молотову доручалося скласти циркулярний лист до губкомів КП(б)У. Крім того, Манцеву доручалося внести на наступне засідання ЦК проект реформування ЧК, в якому б зауважувалося на неприпустимості арештів з боку ЧК членів губкомів, виконкомів та завідувачів відділами без згоди губкомів. У випадку відсутності взаємної згоди між цими органами арешти допускалися за згодою Центрального управління надзвичайних комісій по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і злочинами по посаді) і ЦК КП(б)У. Арешти голови ЧК або членів колегії ЧК мали проводитися також тільки за згодою Центрального управління надзвичайних комісій по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією і злочинами по посаді і ЦК КП(б)У. Члени контрольних комісій могли бути заарештованими тільки за згодою вищих контрольних комісій або ЦК КП(б)У. В циркулярі мало зауважуватися на необхідності регулярних періодичних звітів ЧК перед ЦК КП(б)У. Манцеву також доручалося розробити проект постанови про способи залучення незаможних верств села в роботу ЧК.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 13, арк. 11 б.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про становище в Миколаєві. Комісії, що виїхала до Одеси, доручено „з’ясувати ситуацію в Миколаївському губкомі та ненормальне становище, що склалося серед робітників та червоноармійців”, а також зв’язатися з В. Манцевим.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 13, арк. 11 б.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про справу В. Голубовича. Обвинувачем затверджено М. Скрипника, головою – О. Шумського. Їм доручено ознайомитися з висновками слідства та надати доповідь до вівторка у Політбюро. Надзвичайну сесію ревтрибуналу запропоновано відкрити 13 лютого. До складу суду включити Д. Мануїльського, В. Затонського, Аросєва, В. Манцева (запасними – Лебидинця та Чабаненка).
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 13, арк. 11 в.

Харків. Розширений пленум Центрального бюро виробничої пропаганди запропонував Харківському бюро терміново приступити до створення осередків виробничої пропаганди на заводах і фабриках, та аналогічних комісій при повітових радах профспілок. Дослід виробничої пропаганди мав проводитися на ударних підприємствах.
Коммунист, Харьков, 1921, 3 февраля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про інженерів для Центрального правління кам’яновугільної промисловості (ЦПКП). В. Чубарю доручалося відправити в розпорядження Г. П’ятакова 30 інженерів і техніків, а також повторити запит перед ЦПКП про потребу в інженерах з вказівкою їх спеціальностей. Чубарю також ставилося за обов’язок зв’язатися з ЦК РКП(б) для отримання дозволу на відправку до Донбасу інженерно-технічних працівників, які вивозилися з Криму. В зв’язку з запланованою мобілізацією інженерів і техніків в Одесі, що мала проводитися Івановим, пропонувалося надіслати телеграму голові Одеського губвиконкому Я. Дробнісу про сприяння Іванову.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 14 а.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило запропонувати ЦК РКП(б) затвердити уповноваженим Зовнішторгу РСФРР при РНК УСРР І. Саммера.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 14 в.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про створення єдиного плану сільськогосподарських дослідних робіт в Україні”.
ЗУ України, 1921, Харків. Ч. 2, Ст. 47.

Харків. Економічний відділ губернської ради профспілок мобілізував 200 профспілкових працівників та профспілкових активістів для проведення „місяця допомоги Донбасу” і „дня червоної казарми”, та 300 працівників – на продовольчу роботу. Також проведено мобілізацію членів профспілок для контролю за виконанням гужової повинності
Коммунист, Харьков, 1921, 3 февраля.

Харків. На розширеному засіданні відділу по культурній роботі Південбюро ВЦРПС, профспілки харчовиків і Харківської ради професійних спілок вирішено організувати курси працівників харчової промисловості для 150 слухачів, для підготовки пекарів, мірошників, кондитерів, працівників овочесушильного та кавово-чайного виробництва.
Коммунист, Харьков, 1921, 3 февраля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.