Інститут історії України Національна академія наук України

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Частини Дієвої армії УНР тримали фронт від румунського кордону до м. Єзуполя по р. Бистриці через Станіславів (суч. Івано-Франківськ) до м. Надвірної.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. 1. – Варшава, 1933. – С. 159.

Замостя (Польща). Переможні бої 6-ої стрілецької дивізії Дієвої армії УНР з частинами Червоної армії.
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

Черкаси. Повітова конференція КП(б)У, на якій ухвалено резолюцію про політичний момент і чергові завдання.
Трудящі Черкащини в боротьбі за владу Рад. 1917 – 1920 рр. – Черкаси, 1957. – С. 262 – 263.

Збройне повстання селян Лавочного, Славська, Перегінська, Осмолода, Підлютого Соколівського і Долинського повітів під керівництвом Ф. Бекеша. Війська і поліція Польщі жорстоко придушили виступ.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 507

Голова Галревкому В.Затонський доповідав В.Леніну, що крах Галицької СРР викликаний не лише боєздатністю польсько-українських військ, але й форсованими діями Рарнаркому РСФРР та Галревкому, які силою, згори, насаджували у Східній Галичині радянську владу.
Довідник з історії України. – Київ, 2001. – С. 602.

Тарнув (Польща). Засідання РНМ УНР, на якому ухвалено надіслати депешу польському уряду “з привітаннями з приводу успіху польської зброї”; ухвалено законопроект про скасування закону про встановлення платні за працю в позаслужбові години.
ЦДАВО України. – Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 367. – Арк. 102 – 102 зв.

Харків. Постанова РНК УСРР про проведення на території УСРР тижня сім’ї червоноармійця з 15 по 22 вересня.
Вісті (Харків). – 1920. – 3 вересня.

Всеукраїнська центральна комісія по боротьбі з дезертирством видала наказ про створення інституту п’яти та десятихатників, відповідальних за те, щоб в їхньому селі ніхто не мав контактів з повсталими загонами. За порядок на селі вони відповідали особистим життям та життям своєї родини.
Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – Вип. 2. – К., 1992. – С. 32.

Харків. Засідання президіуму Промбюро, на якому заслухано доповідь про стан паперової промисловості на Україні.
ЦДАВО України. – Ф. 573. – Оп. 1. – Спр. 16. – Арк. 76 – 76 зв. – 77 – 77 зв.

Мінськ (Білорусь). Третє пленарне засідання мирної конференції за участю делегацій з Польщі, радянської Росії та УСРР. Польська делегація робила заяву в зв’язку з декларацією радянської делегації про основні умови радянсько-польського мирного договору: Росія намагається нав’язати Польщі мир, який обмежить її незалежність і поставить під її протекторат; Росія нав’язує одностороннє зменшення збройних сил Польщі, втручається у її законодавство, виступаючи в ролі “опікувача” окремих класів польського народу; вимагає володіння залізничною ділянкою Волковиськ – Білосток – Граєво. Цей “ганебний мир” став би джерелом нових війн в майбутньому, тому основи мира, запропоновані Росією, проголошувались неприйнятними. Польська делегація запропонувала наступні поправки: визнання Росією Польщі де-факто і де-юре; відмова від лінії Керзона і визнання права на самовизначення у народів, які населяють територію між Польщею і Росією; відмова від одностороннього зменшення Польщею чисельності збройних сил та від передачі в розпорядження Росії залізничної ділянки, бо це протирічить принципу суверенітету; акт політичної і військової амністії має бути двостороннім.
Документы и материалы по истории советско-польських отношений. – М., 1965. – Т. 3. – С. 318 – 323.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.