Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. Всеукраїнський літературний комітет організував клуб „Естрада літа”, в якому продовжив цикл вечорів, присвячених сучасній українській поезії, розпочатий у клубі газети «Вісті ВУЦВК»
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 1 жовтня.

Харків. Президія Харківської професійної спілки працівників освіти та мистецтв заборонила постановку вистав та концертів поза планом та без дозволу профспілки. „з метою боротьби з халтурою в роботі культосвітніх закладів”. Членів профспілки, винних в організації приватних театральних та концертних підприємств, та тих, які цьому сприяли, пропонувалося закликали до відповідальності.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 4 жовтня.

Харків. Фото-кіно комітет Головполітосвіти разом з ІЗО наркомосу приступив до виготовлення діапозитивів на тему голоду, які, як світові плакати демонструвалися у кінотеатрах.
Коммунист, Харьков, 1921, 4 октября.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про пенсії особам, які мали особливі заслуги перед революцією”. Для них встановлено підвищені пенсії на випадок інвалідності.
ЗУ України, 1921, №23, Ст. 649.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

Харків. Відбувся Всеукраїнський з’їзд комісарів і начальників військових шкіл. Порядок денний: про завдання виховної роботи в РСЧА; про методи стройової підготовки; про підготовку комскладу; доповіді з місць.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1922, 7,8 жовтня.

Харків. Відбувся з’їзд сільськогосподарської кооперації. Порядок денний: звіт правління Всеукраїнської спілки сільськогосподарської кооперації “Сільського господаря” за період з 1 січня по 1 жовтня; доповідь ради сільськогосподарської кооперації; доповідь ревізійної комісії; план роботи сільськогосподарської кооперації; затвердження штатів і кошторису; доповідь правління про фінансовий план і кредитні операції сільськогосподарської кооперації; вибори правління.
Коммунист, Харьков, 1922, 26, 29, 31 октября.

Ліквідовано Волинську повстанську армію. Заарештовано 900 членів: переважно учителів, кооператорів, агрономів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77

Київська губернія. Розгромлено збройні формування отаманів Галчевського і Левченка.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77.

Кременчуцька губернія. Шляхом ідеологічного розкладу ліквідовано збройне формування отамана Чорного Ворона. Члени формування явилися з повинною до органів радянської влади і добровільно здали зброю.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77.

Повстанський селянський рух і кримінальний бандитизм посилилися в Київській губернії, де діяло 40 збройних формувань. У Катеринославській та Миколаївській губерніях переважав кримінальний бандитизм, а в інших губерніях – повстанський селянський рух, під проводом петлюрівських і махновських організацій. Багато з них мали зв’язки з антирадянськими центрами української еміграції за кордоном.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 107.

Спостерігалося оживлення кримінального бандитизму та збройного повстанського селянського руху. Майже в усіх губерніях діяли збройні загони в кількості 10-20 осіб. Загони, що грабували поїзди, складалися з незаможних селян, переважно молоді та безробітних. Головними об’єктами нальотів служили поїзди, насамперед з комфортабельними вагонами, а також виконкоми та цукрові заводи в селах і промислові підприємства в містах. У вересні було зареєстровано 200 бандитських нальотів, у жовтні – 84. Серед них – нальоти на поїзд, у якому їхали до Києва співробітники італійської місії, на агітаційний поїзд ім. ВУЦВК, у якому перебував Г. Петровський, на поїзд з делегатами ВУЦВК (останніх грабіжники не тривожили, обмежившись пограбуванням пасажирів з непманської буржуазії) й інші.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 87.

Подільська губернія. Завершено кампанію по вилученню зброї у населення. За два місяці роботи вилучено 5 тис. рушниць, багато іншої військової зброї. В низці сіл селяни самі осушували колодязі та розкопували схованки зберігання зброї.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1068, арк. 138.

Як зазначалось у закритому листі секретаря ЦК КП(б)У Д. Лебедя до секретаріату ЦК РКП(б), настрої селянства в УСРР мали антирадянський характер, всупереч довідкам з місць. Так, у Подільській губернії були поширеними випадки бойкоту селянами здачі продподатку, а в Єлисаветградському повіті Запорізької губернії – ворожого ставлення до органів радянської влади та КП(б)У. У Кременчуцькій губернії радянська влада існувала номінально, оскільки виконкомами і комнезамами керували „куркулі”. У Катеринославській губернії серед населення панували панічні настрої внаслідок неможливості виконання продподатку.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 108.