Інститут історії України Національна академія наук України

Бершадь. На базі ІІ корпусу УГА генерала М. Тарнавського сформована 1-а бригада Червоних українських січових стрільців (ЧУСС) під командуванням полковника А. Шаманека (з 22 березня Б. Білинкевича), начальника штабу А. Бізанца і політкомісара Я. Струхманчука. Бригада нараховувала 4,5 тис. стрільців і близько 200 старшин, півтори тисячі коней та 100 кулеметів. Ввійшла до складу 44-ї стрілецької дивізії І. Дубового. При її політвідділі утворено галицьку секцію під проводом Н. Гірняка.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 291; Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. – Москва, 1983. – С. 201.

Формування 3-ї галицької бригади із частин ІІІ корпусу. Очолив її генерал А.Кравс (з 24 березня комбригом став О. Станимір. Начальником штабу призначено В. Льобковіца, а політкомісаром – М. Балицького, невдовзі Ф. Замору. Бригада нараховувала 3,5 тис. стрільців і старшин, півтора тис. коней, діяла у складі 58-ї стрілецької дивізії під командуванням П. Княгницького (1884-1938).
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 293; Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. – Москва, 1983. – С. 261.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Начальником Подільської округи видано наказ з забороною грати і співати гімн “Боже, царя храни” і “Коль славен”. Жандермерія міста не повинна була перешкоджати виконанню гімна “Ще не вмерла Україна”.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 31 березня

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Лист колишнього члена Директорії А. Макаренка до голови міжнародного Червоного Хреста Е. Фріка з подякою за санітарну допомогу населенню України. Перша санітарна колона дійшла до Вінниці за допомогою майора Ледеррея, який провів її через лінію фронту.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 30 березня.

Нова Ушиця, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифу відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про заборону найму кормилиць. На час кормління матір з дитиною приймалася до будинку матері і дитини на утримання держави.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 40.

Польовий штаб ЧУГА, за погодженням з командуванням Південно-Західного фронту (командувач О. Єгоров, члени Реввійськради. – Р. Берзін, Й. Сталін), низкою наказів і розпоряджень провів реорганізацію і скорочення армії, запровадив виборність командирів, скасував відзнаку вояків УГА – тризуб, замінивши його червоною зіркою, замість синьо-жовтих прапорів впроваджені червоні, змінив традиційний український гімн “Ще не вмерла Україна” на “Інтернаціонал”, ввів посаду політкомісара.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 37; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Істо

Бої частин Червоної армії з частинами польського війська за Новоград-Волинський.
Pierwsza wojna polska (1918 – 1920). Zbiуr wojennych komunikatуw prasowych Sztabu Generalnego WP. – Warszawa, 1920. – S. 202 – 204.

Бершадь, Гайворон, Подільської губернії. Вступ до міст полку Чорних Запорожців армії УНР.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 44 – 45.

Солобковці, Новоушицького повіту, Подільської губернії. Підписання угоди між представниками Начального штабу польських військ та білогвардейських частин під проводом генерала М. Бредова про умови інтернування армії на території Польщі.
S№Siedzi wobec wojny 1920 roku. Wybуr dokumentуw. – Londyn, 1990. – S. 85 – 86.5 – 7 березня

Могилів-Подільський, Подільської губернії. Під натиском частин Червоної армії Окрема піша бригада в складі Могилівського полку, Галицького куреня, бригади отамана Шашкевича і представники цивільної влади УНР на чолі з І. Макухом залишили місто, відступаючи в район Калюса. І. Мазепа датує цей відступ 28 лютого. –
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 39; Мазепа І. Україна в огні й бур

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Відкрито першу художню виставку сектору мистецтв Головполітосвіти УСРР. Серед учасників виставки Л. А. Блок, С.М. Прохоров, О.К. Сімонов і О.В. Хвостенко-Хвостов.
Культурная жизнь в ССР, 1917-1927: Хроника. – М., 1975. – С. 264.

Харків. V Всеукраїнський з’їзд рад прийняв постанову “Про амністію” та інструкцію ”Про застосування амністії”.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 5 березня.

Харків. V Всеукраїнський з їзд рад затвердив союзний договір між УСРР і РСФРР про військовий та господарський союз.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 5 березня.

Харків. V Всеукраїнський з їзд рад прийняв постанову “Про звід законів про комітети незаможних селян”. Звід передбачав загальну декларацію про права та обов’язки комітетів незаможних селян; їх склад та організацію; завдання по боротьбі з бандитизмом, у галузі радянського та господарського будівництва й, насамперед, сільськогосподарського виробництва та продовольчих заготівель, а також участі в роботі Робітничо-селянської інспекції, Наркомсоцзабезу, Наркомосу, Наркомздоров’я та інших комісаріатів.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 5 березня.

Харків. V Всеукраїнський з їзд рад прийняв постанову “Про закріплення землекористування“. Комнезамам та земельним органам поставлено за обов’язок, після введення зрівняльного селянського землекористування та відведення земель державним господарствам, закріпити земельні дільниці за трудовими господарствами, що їх обробляли, строком на 9 років. Там, де роботи по наділенню господарств землею не було проведено, пропонувалося їх терміново завершити, але за умовою, щоб вони докорінно не порушували меж селянського землекористуванням й сприяли б переходу до колективних господарств.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 5 березня.

Харків. V Всеукраїнський з їзд рад прийняв резолюцію “Про відбудову сільського господарства”. Визнано за необхідне посилити економічне значення та роль незаможного селянства у відродженні сільськогосподарського виробництва.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 5 березня.

Харків. V Всеукраїнський з їзд рад прийняв резолюцію “Про землеустрій”. Органам Наркомзему УСРР при сприянні комнезамів поставлено за обов’язок терміново завершити формування волосних земельних фондів, приступити до поселенського землеустрою і відведення земель для радгоспів та інших державних потреб. Вказано на необхідність ліквідації незручностей землекористування – черезсмужжя, далекоземелля і т. ін. При проведенні заходів по державному врегулюванню та плановій організації сільського господарства зауважено на застосовуванні, окрім заходів державного примусу, заходів економічного заохочення.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 5 березня.