Інститут історії України Національна академія наук України

Харківський губернський з’їзд рад, на якому заслухано звітну доповідь Г.І. Петровського про роботу губревкому, обговорені питання про внутрішнє та зовнішнє становище радянської України. Обрано губернський виконавчий комітет і делегатів на ІV Всеукраїнський з’їзд рад.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 224 – 227.

Харків. ІІ Всеукраїнський з’їзд КСРМУ. Ухвалено резолюції про поточний момент і задачі робітничої молоді (всіх членів комсомольської організації Правобережної України від 18 років вирішено перевести на казарменний стан і передати в розпорядження паркомів КП(б)У та військової влади; розробити план мобілізації КСРМУ Лівобережної України); про господарче будівництво; про організаційні питання – вирішено змінити назву на Комуністичний союз молоді України (КСМУ); про роботу на селі. Ухвалено звернення до революційної молоді України з закликом виступити на боротьбу проти білопольських інтервентів.
Образование и деятельность комсомольськой организации Харьковщины. 1917 – 1920. – Харьковское книжное издательство, 1961. – С. 239 – 255.

Київ. Наказ коменданта міста про перехід на середньоєвропейський час; рух по місту дозволявся до 23-ої години; крамниці мали бути вдень відчиненими; усі, хто мали на руках документи надзвичайної комісії (ЧК), мали віддати їх до комедатури.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 12 травня.

Наказ головного комісара уряду УНР К. Лоського про дозвіл на звільненій від радянської влади території вільної торгівлі продуктами першої необхідності; усім мешканцям міст і сіл гарантувався захист від реквізицій як продуктів, привезених на ринки, базари та ярмарки, так і гужового транспорту (коней, волів, возів).
Вістник Волинського Губерніяльного Комісара. – 15 травня 1920. – Ч. 5. – С. 3.

Наказ київського губерніального комісара Б. Преснухіна про обов’язковий прийом населенням грошових знаків: українських грошових знаків (карбованці і гривні) всіх випусків і купюр (крім 10 карбованців радянської влади), а також білетів української Державної скарбниці; російських грошових знаків (“миколаївки”, “думські”, “казначейські знаки” з розрахунку 1 рубль за 2 гривні (1 карбованець), “керенок” з розрахунку 50 карбованців за 100 рублів, радянських грошових знаків як розмінних з розрахунку 5 карбованців за 100 рублів.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 12 травня.

Київ. Відновлення занять в Київському українському державному університеті.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 12 травня.

Київ. Перше засідання театрального відділу Всеукраїнської професійної спілки діячів театрального мистецтва. На нараді вироблено меморандум про стан київських державних театрів і скрутне матеріальне становище акторів. Через делегатів українського громадянського комітету звернення передано до Вінниці, де перебував уряд УНР.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 16 травня.

Київ. Обов’язкова постанова т.в.о. Київського губерніального комісара Б. Преснухіна про те, що на час військового стану усі щоденні видання, які виходять у м. Києві, підлягають попередньому перегляду у відділі друку та преси комісаріату.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 13 травня.

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.