Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Єврейський погром в Єлісаветграді, вчинений григор’ївцями.
Сергійчук В. Єврейські погроми в Україні. — С. 281.

Київ. Початок видання першого українського радянського літературно–художнього журналу “Мистецтво”. Редактор Г.Михайличенко, співредактори Д.Загул, М.Семенко, П.Тичина, В.Чумак, В.Ярошенко, Г.Нарбут, О.Мурашко та ін.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 330.

Радивилів. Ухвалення урядом та затвердження Директорією УНР закону про склад Директорії УНР, за яким було підсилено владні повноваження голови Директорії.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 22. — 1919. — 7 липня.

Київ. Наказ наркомвійськсправ УСРР про початок наступу проти Румунії з метою допомоги “нашим братам у Бессарабії”.
Коммунист. — 1919. — 10 травня.

Київ. ВУЦВК ухвалив постанову про зняття з площ і вулиць пам’ятників, споруджених на честь царів та їхніх слуг.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 10 мая.

Київ. Повідомлення про триваючі переговори між комуністами–більшовиками та комуністами–боротьбистами щодо входження останніх до уряду УСРР.
Боротьба. — 1919. — 7 травня.

Єлісаветград. Початок антикомуністичного збройного виступу, який охопив Південь та Правобережжя України. Червоний комдив, кавалер ордену Червоного прапора Н.Григор’єв виступив проти радянської влади. 8 травня він видав універсал “До українського народу” із закликом встати на боротьбу з урядом Х.Раковського, взяти радянську владу до своїх рук.
Захарченко П., Земзюліна Н., Нестеров П. В поході за волею. — С.104–106.

Київ. Голова РНК УСРР Х.Раковський направив уряду ЗОУНР до Станіславова ноту з пропозицією про нейтралітет та встановлення демаркаційної лінії між військами. У ній обіцялося, що Червона армія не перейде кордонів Галичини за умов, якщо галичани не будуть допомагати петлюрівцям. Пропонувалося заключити угоду про припинення воєнних дій.
Коммунист. — 1919. — 8 мая; Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 4. — С. 289–290.

І Мелітопольський повітовий з’їзд рад (Таврійська губ.). Заслухав і обговорив доповіді по земельному, продовольчому питаннях, стан народної освіти, ухвалив рішення про продовольчу допомогу трудящим Росії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Кам’янське, Катеринославської губернії. Виставка радянської літератури. Для її проведення ЦК КП(б)У запропонував Всеукрвидаву виділити представнику Кам’янська по одному примірнику всіх друкованих матеріалів: книг, брошур, плакатів, фотографій, грамофонних пластинок.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 312.

Київ. Створення Л. Курбасом Київського драматичного театру (Кийдрамте). Постановка трупою театру поеми Т. Шевченка “Гайдамаки”. Склад трупи: Д. Антонович, Л. Болобан, Я. Бортник, В. Василько, Г. Ігнатович, Л. Гаккебуш, Р. Нещадименко, В. Чистякова (з листопада 1920 р. театр називався Державний пересувний зразковий театр Народного комісаріату освіти УСРР, 1921 р. переїхав до Харкова і незабаром припинив існування).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 339