Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?td=1
Український календар на сайті calendarium.com.ua
http://www.calendarium.com.ua/ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Очистити форму
  Переглянути видання "Україна: хроніка подій ХХ століття"

15 березня 1919 (субота)

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

15 березня 1919 (субота)

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

23 березня — 1 квітня 1919 (неділя–вівторок)

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Квітень 1919

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Квітень 1919

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Квітень 1919

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

11–13 травня 1919

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

23 квітня 1919 (середа)

Здолбунів. Головний отаман С.Петлюра видав наказ про формування військових частин з українців-військовополонених, що перебували в Німеччині та Австрії. Справу було доручено послам УНР у цих країнах М.Поршу та В.Липинському. Вона ускладнювалась позицією Франції, яка підтримувала Білий рух у Росії, заборонила Німеччині відпускати військовополонених.
Робітнича газета. — 1919. — 25 квітня.

23 квітня 1919 (середа)

Москва. Командування Червоної армії передало В.Леніну доповідну записку, у якій стверджувалося, що подальше збереження національних військових формувань створює загрозу існуванню єдиної Червоної армії. Питання про військову єдність було розглянуто на засіданні політбюро ЦК РКП(б).
Супруненко М. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — К., 1979. — С. 57–58.

23 квітня 1919 (середа)

Москва. ЦК РКП(б) доручив ЦК КП(б)У обговорити питання “за яких умов, коли і в якій формі може бути проведене злиття України з Радянською Росією”.
Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919–1928). — К., 1996. — С. 87.

23 квітня 1919 (середа)

Рівне. Нарада, проведена Волинським губкомісаром УНР Ф.Сумневичем з представниками місцевого самоврядування, повітовими комісарами, керівництвом установ постачання. Йшлося про організацію продовольчого постачання у прифронтовій смузі, зруйнованій бойовими діями. На налагодження продовольчої справи у Дубенському, Кременецькому, Луцькому, Володимирському, Рівненському повітах було виділено 3 млн. гривень.
Робітнича газета. - 1919. - 25 квітня.

23 квітня 1919 (середа)

Київ. За наказом радянської влади ліквідований Міжнародний Червоний Хрест в Україні. Діловодство та кошти організації передавалися відділам соціального забезпечення.
Вісти ВУЦВК. — 1919. — 26 квітня.

23 квітня 1919 (середа)

Київська Рада робітничих депутатів ухвалила запровадження у місті класового пайка. Відповідно до її рішення населення поділялося на три категорії: перша — робітники, радянські службовці, матері-годувальниці, діти до 16 років, інваліди; друга — службовці по найму, жінки-домогосподарки; третя — особи, що користуються чужою працею, живуть на нетрудові прибутки.
Вісти ВУЦВК. - 1919. - 30 квітня.

23 квітня 1919 (середа)

Київ. Урочистий похорон І.Смирнова (1885-1919) - професійного революціонера, відомого діяча більшовицької партії, керівника підпілля в Одесі, страченого білогвардійцями. Був похований в Маріїнському парку.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 24 апреля.

Квітень 1920

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

Квітень 1920

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Квітень 1920

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Помер Ф. Сушицький (1881 – 1920), голова департаменту вищої і середньої школи в міністерстві освіти Центральної Ради, брав участь у заснуванні українського педагогічного університету та Кам’янець-Подільського державного університету
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 17 квітня.

20-25 квітня 1920 (вівторок– неділя)

Одеса, Одеської губернії. ІІ губернський з’їзд рад за участю 146 делегатів, який ухвалив резолюції з земельного питання, про розвиток народного господарства та народної освіти, про боротьбу з бандитизмом. Обрано губвиконком і делегатів на Всеукраїнський з’їзд рад.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919 –1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 905 – 910.