Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Затвердження гетьманом закону про надання права міністерству ісповідань вирішувати окремі справи, що належали до компетенції євангелістсько-лютеранської консисторії. Міністерство ісповідань одержало можливість видавати дозвіл особам євангелістсько-лютеранського віросповідання вступати в шлюб з нехристиянами, а також вирішувати інші питання по згоді з місцевим пастором, за винятком справ про розлучення.
Державний вістник. – 1918. – 15 серпня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Відбулась самоліквідація Комфарбанда, більшість членів в індивідуальному порядку була прийнята до КП(б)У.
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

Карлсбад, Чехословаччина. Нарада послів і голів дипломатичних місій УНР, у якій взяли участь: міністр закордонних справ В.Темницький, посли М.Порш (Німеччина), М.Славинський (Чехословаччина), А.Яковлів (Голландія і Бельгія), Д.Левицький (Данія), К.Лоський (Швеція і Норвегія), радники посольств. Враховуючи безрезультатність курсу на здобуття визнання країнами Антанти, дипломатична на Рада наголосила на необхідності змінити акценти в українській зовнішній політиці й приділити головну увагу відносинам з найближчими сусідами (Польщею, Румунією, Чехословаччиною), Італією та новими незалежними державами, що виникли внаслідок розпаду Російської імперії (Естонією, Латвією, Литвою, Грузією).
Нариси з історії дипломатії України. — С. 349.

Київська міська конференція КП(б)У у відповідь на телеграму В.Леніна, що закликав "оборонятися до останньої можливості, відстоюючи Київ і Одесу", ухвалила провести загальну мобілізацію членів партії для відправки на фронт..
Коммунист. — 1919. — 14 августа

Кам'янець-Подільський. Нарада земських діячів України, у якій взяли участь діячі Київщини, Поділля, Полтавщини та Катеринославщини, в тому числі 6 голів , 17 членів, 13 гласних губернських та повітових управ; були присутні прем'єр-міністр Б.Мартос та міністр внутрішніх справ І.Мазепа. На
Рада розглянулаі питання місцевого самоврядування, ставлення уряду до земства; обрала комісію для розробки законопроекту про реформу міс

Кам'янець-Подільський. Український національно-державний союз передав голові Директорії свій програмний документ — "Записку", у якій різко критикував соціалістичний курс уряду Б.Мартоса, вимагав реального вирішення земельного питання за принципом трудової дрібної власності та ін.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 231.

Кам'янець-Подільський. Нарада представників командування армії УНР з головним отаманом С.Петлюрою, на якій було затверджено план наступу на Київ.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 258.

Київ. Опубліковано звернення Х.Раковського до українського селянства "Селянам, обдуреним українськими самостійниками, петлюрівцями, Зеленим та іншими". У ньому йшлося про ухвалене ВУЦВК 6 серпня рішення пробачити усім селянам, що беруть участь у виступах проти радянської влади, якщо вони здадуть зброю і в лавах Червоної армії вирушать на денікінський фронт.
Вісти ВУЦВК. — 1919. — 10 липня.

Київ. ВУЦВК оголосив тиждень амністії для дезертирів та тих, хто ухиляється від служби у Червоній армії.
Боротьба. — 1919. — 12 серпня.

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Лівобережній України.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Проведення Львівської операції військ Південно-Західного фронту Червоної армії (частини ХІV і Першої Кінної армій), в результаті якої з 52 повітів Східної Галичини було повністю зайнято 14, 4 повіти – частково.
Історичні джерела та їх використання. – Вип. 5. – К., 1970. – С. 159.