Інститут історії України Національна академія наук України

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Дубно. Повітовий трудовий конгрес, на якому були присутні 265 представників від селян, 10 — від робітників та 61 — від трудової інтелігенції, виявив суцільні антибільшовицькі настрої, оскільки відбувся невдовзі після панування більшовиків.
Робітнича газета. — 1919. — 21 квітня.

Чернігів. Губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, на якому було обговорено звіт про роботу губревкому, сучасний момент, земельне, фінансове питання.
Радянське будівництво в роки громадянської війни на Україні (1918–1919). — С. 187–191, 700.

Крим. Війська Кримсько–Азовської Добровольчої армії, відступаючи під тиском Червоної армії, розділилися на дві групи. Більша частина зосередилась на Акмонайських позиціях поблизу Феодосії, де залишалася до кінця червня, коли почався загальний наступ Збройних сил півдня Росії. Менша частина відступила на Севастополь, звідки 16 квітня була евакуйована до Новоросійська.
Шамбаров В. Белогвардейщина. — М., 1999. — С. 252.

Київ. Опубліковано відозву голови РНК УСРР Х.Раковського до повітових і волосних виконкомів Київщини. Поява документу була викликана сплеском селянсько–повстанського руху у Київській губернії. Відозва закликала селян не брати участі у повстанських загонах, які організують агенти Петлюри; вони розпускають брехливі чутки про пограбування селянства та вивіз зерна до Росії. У відозві стверджувалося, що радянська влада захищає інтереси українських трудящих.
Боротьба. — 1919. — 15 квітня.

Станіславів. Сесія УНРади затвердила Земельний закон для ЗОУНР, який визначав основи земельної реформи і проголошував скасування великої земельної власності та наділення землею безземельних і малоземельних селян на правах власності. Для переведення його в життя обрана Обласна земельна комісія.
Довідник з історії України. — С. 930.

Станіславів. Рада державних секретарів підтримала ухвалу ходоровської наради про направлення делегації ЗОУНР на Паризьку мирну конференцію для переговорів про досягнення миру з поляками.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 181.

Дрогобич. Збройний виступ під проводом КПСГ і соціал-демократа С.Вітика проти політики президента Є.Петрушевича і уряду ЗОУНР. Місцева військова частина відмовилася йти на фронт на вимогу командування. Ввечері 14 квітня вояки заарештували старшин, захопили військовий комісаріат, в’язницю, міську управу, пошту й залізничну станцію. На ряді підприємств, в окремих військових підрозділах утворили ради. Після прибуття 15 квітня до Дрогобича 3-го куріня УСС повстанці розбіглися.
Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 466-467; Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 23.

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Помер Ф. Сушицький (1881 – 1920), голова департаменту вищої і середньої школи в міністерстві освіти Центральної Ради, брав участь у заснуванні українського педагогічного університету та Кам’янець-Подільського державного університету
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 17 квітня.

Харків. Всеукраїнський з’їзд представників губернських відділів Робітничо-селянської інспекції. Заслухавши доповіді представників губвідділів, військово-дільничих та польових інспекцій, з’їзд визнав потребу залучення широких мас робітників і селян до здійснення всенародного контролю над всіма сторонами діяльності радянських установ.
Комуніст (Харків). – 1920. – 14 квітня, 16 квітня, 17 квітня;Борьба (Харків). – 1920. – 18 квітня.