Інститут історії України Національна академія наук України

У наказі по армії Української Держави, підписаному Гетьманом П.Скоропадським, загальне командування всіма збройними силами в Україні передавалось генералу графу Келлеру на правах Головнокомандуючого арміями фронту, а територія України оголошувалась театром військових дій. Вся цивільна адміністрація також підпорядковувалась генералу Келлеру.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.1. – Спр. 9. – Арк. 8.

Рівне. Поширена відозва до населення утвореної 18 листопада Ровенської Української ради про перехід до неї 19 листопада усієї влади у місті та повіті. Будь-які виступи мали припинятися з допомогою збройної сили. Відозва була надрукована українською, російською та єврейською мовами.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. - Акр. 308.

Чернігівщина. Радянські війська оволоділи Ямполем та хутором Михайлівським і стискали кільце навколо Глухова.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 175. Ориг.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Під проводом начальника штабу Г.Ціріца почалася реорганізація УГА. В корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери. Штабом намагався керувати полковник Добровольчої армії Саборський. Командувач військ Новоросійської області Добрармії генерал-лейтенант М.Шіллінг наказав зосередити корпус полковника А.Шаманека в районі Козятин-Бердичів проти більшовицьких військ. Корпус відмовився виконати наказ.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 272.

Вінниця. У готелі "Савой" відбулась ратифікація договору між УГА і Добровольчою армією.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 269.

Війська Червоної армії оволоділи Бахмачем і наблизились до Ніжина і Конотопа. Був створений плацдарм для наступу на Київ.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 440-441.

Харків. V Всеукраїнська конференція КП(б)У за участю 378 делегатів з вирішальним голосом і 129 з дорадчим від 75 тис. членів партії. Конференція розглянула такі питання: політична і організаційна доповіді ЦК КП(б)У; про чергові завдання партії; господарські завдання партії; земельне питання на Україні; продовольче питання; боротьба з бандитизмом; робота серед молоді; організаційне питання; вибори керівних органів КП(б)У. Ухвалено відповідні резолюції та обрано ЦК КП(б)У в складі 17 членів і 3 кандидатів (К.Є. Ворошилов, В.П. Затонський, А.В. Іванов, Ф.Я. Кон, Д.З. Мануїльський, В.М. Молотов, Г.І. Петровський, М.В. Фрунзе, В.Я. Чубар та інші).Черговим завданням господарського будівництва конференція визнала перехід основних галузей виробництва у безпосереднє розпорядження держави. Перехід цей повинен був супроводжуватися “ дальшим поглибленням роботи по вилученню знарядь і засобів виробництва з приватнокапіталістичних рук”; йшлося про усунення конкуренції, широкі трудові мобілізації і переведення військових частин, що звільняються, на трудовий фронт. Конференція постановила про злиття політичного відділу управління мілітаризованої кам’яновугільної промисловості Донбасу і союзу Гірнопраці для зміцнення профспілки останнього і передачі їй задач відділу, окрім партійних. Було поставлено перед членами партії наступні завдання: розгром “куркульсько-націоналістичного бандитизму”; залучення незаможників до боротьби з бандами; проведення екпропріації і роззброєння куркулів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 18 листопада, 20 листопада, 21 листопада, 23 листопада, 25 листопада; Комуністична партія України в резолюціях і рішенн

Волочиськ. Засідання РНМ УНР, на якому вирішено уповноважити міністра ісповідань І. Огієнка на ведення переговорів з польською владою в справі розташування на теренах Польщі евакуйованих з воєнних обставин уряду, урядових установ, військових частин і громадян УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 9. – Арк. 68 –68 зв.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Комнезами Полтавського повіту відправили голодуючим РСФРР 60 вагонів продовольства.
Селянська Правда, Харків, 1921, 27 листопада.