Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

15 березня 1919 (субота)

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

15 березня 1919 (субота)

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

23 березня — 1 квітня 1919 (неділя–вівторок)

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Квітень 1919

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Квітень 1919

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Квітень 1919

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

11–13 травня 1919

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

22 квітня 1919 (вівторок)

Рівне. Замість забороненої урядом УНР газети “Українська справа” вийшов перший номер газети “Українське діло”, в якій проводилась критика уряду Б.Матроса, УПСР, УСДРП. Цей часопис також був закритий відразу після виходу першого номеру.
Вільна Україна. — 1919. — 24 квітня.

22 квітня 1919 (вівторок)

Конференція київської організації УСДРП (незалежних) відмовилась ухвалити резолюцію на підтримку радянської влади. Прийняті рішення, зазначала газета “Комуніст”, характеризували її як контрреволюційну організацію.
Коммунист. — 1919. — 27 апреля.

22 квітня 1919 (вівторок)

Голова РНК, нарком закордонних справ УСРР Х.Раковський, перебуваючи в Одесі у діловій поїздці, мав зустріч з дипломатами, представниками консульської служби. Заявив, що умовою перебування іноземних консулів в Одесі є офіційне визнання УСРР їхніми країнами.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 25 апреля.

Квітень 1920

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

Квітень 1920

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Квітень 1920

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Помер Ф. Сушицький (1881 – 1920), голова департаменту вищої і середньої школи в міністерстві освіти Центральної Ради, брав участь у заснуванні українського педагогічного університету та Кам’янець-Подільського державного університету
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 17 квітня.

20-25 квітня 1920 (вівторок– неділя)

Одеса, Одеської губернії. ІІ губернський з’їзд рад за участю 146 делегатів, який ухвалив резолюції з земельного питання, про розвиток народного господарства та народної освіти, про боротьбу з бандитизмом. Обрано губвиконком і делегатів на Всеукраїнський з’їзд рад.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919 –1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 905 – 910.

Кінець квітня 1920

Миколаїв. Згідно з рішенням Миколаївського губвиконкому було взято під охорону територію розкопок античного грецького міста Ольвія.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 –1927. Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 139.

Кінець квітня 1920

Район Бершаді і Ободівки. Прилучення до Кінної бригади ЧУГА отамана Е. Шепаровича галичан, втікачів з польового штабу ЧУГА у Балті, серед яких були генерали А. Кравс і А. Вольф, полковник А. Шаманек.
Шанковський Л. Українська армія у боротьбі за державність. – Мюнхен, 1958. – С. 208.

21 – 23 квітня 1920 (середа – п’ятниця)

Київський повітовий з’їзд рад за участю біля 100 делегатів. Обрано делегатів на губернський з’їзд рад та членів повітвиконкому.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 547 – 548.

21 – 25 квітня 1920 (середа – неділя)

ІІІ Катеринославський губернський з’їзд рад за участю 228 делегатів, на якому ухвалено резолюції про чергові задачі радянської влади (з’їзд висловився рішуче проти “самостійно-петлюрівської агітації”, зобов’язав радянські установи губернії звертати увагу на розвиток української культури, перетворити українську мову на “знаряддя радянської комуністичної пропаганди”); з земельного питання (про розподіл землі і розвиток колективних форм у сільському господарстві). Обрано губернський виконавчий комітет, губернську робітничо-селянську інспекцію і делегатів на ІV Всеукраїнський з’їзд рад.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С.751 – 754;Історія колекти