Інститут історії України Національна академія наук України

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Дубно. Повітовий трудовий конгрес, на якому були присутні 265 представників від селян, 10 — від робітників та 61 — від трудової інтелігенції, виявив суцільні антибільшовицькі настрої, оскільки відбувся невдовзі після панування більшовиків.
Робітнича газета. — 1919. — 21 квітня.

Чернігів. Губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, на якому було обговорено звіт про роботу губревкому, сучасний момент, земельне, фінансове питання.
Радянське будівництво в роки громадянської війни на Україні (1918–1919). — С. 187–191, 700.

Рівне. Призначення наказним отаманом армії УНР генерала О.Осецького замість генерала О.Грекова.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 148.

Київ. Створення Реввійськрадою Українського фронту 1–ї, 2–ї та 3–ї Українських радянських армій, якими командували М.Щорс, В.Боженко, М.Худяков.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. Енциклопедичний довідник — С. 566.

Київ. Опубліковано декрет ЦВК рад України про створення Верховного революційного трибуналу при ЦВК рад України.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 15 апреля.

Київ. Опубліковано звернення голови Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУЧК) М.Лациса “Від Всеукраїнської ЧК по боротьбі з контрреволюцією”, де він закликав громадян допомагати ЧК, оскільки вона створена для захисту інтересів трудового народу.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 15 апреля.

Станіславів. Сесія УНРади затвердила закони про скликання повноцінного легітимного законодавчого органу ЗОУНР — Сойму, що мав замінити УНРаду після виборів, призначених на червень і про вибори до Сойму ЗОУНР. Законом передбачалось загальне, рівне, безпосереднє, таємне і пропорційне виборче право для всіх громадян, яким виповнилось 20 років. Послом (депутатом) міг бути обраний кожен з 28-річного віку. Однопалатний Сойм мав складатися з 226 послів: 160 українців (70,8% загального числа), 33 поляків (14,6%), 27 євреїв (11,9%) і 6 німців (2,7%) – відповідно до національного складу населення Галичини. Для кожної національної меншини були намічені окремі вибори й округи (15 українських, 5 польських, 5 єврейських, 1 німецький). Події українсько-польської війни 1918-1919 не дозволили провести вибори.
Довідник з історії України. — С. 930; Лозинський М. Галичина в роках 1918 – 1920.— С. 89-91.

Київ. Урочистий похорон загиблих під час придушення повстання на Куренівці.
Боротьба. — 1919. — 15 квітня.

Полтава. ІІ губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, на якому було обговорено сучасний момент, звіт про роботу губвиконкому, земельне, продовольче та ін. питання.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 414–419, 702.