Інститут історії України Національна академія наук України

Відбувся V-й з’їзд УСДРП, який на перше місце висунув завдання “відстоювання цілковитої самостійності України” та “рішучої боротьби з гаслом федерації з Росією”. Група лівих українських соціал-демократів вийшла з партії і пізніше (у липні 1918 р.) увійшла до складу КП(б)У на першому з’їзді останньої. Резолюції і постанови конгресу Української соціал-демократичної робітничої партії (Травень 1918 р.). – К., 1918. – С.45
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К. – 2002. – С.32.

Гетьмана відвідала делегація офіцерів Сердюцької дивізії. Посилаючись на чутки, що П.Скоропадський і його кабінет міністрів дотримуються великоросійської орієнтації, делегати просили спростувати їх. Гетьман в бесіді з ними заявив, що ні він, ні сучасний уряд навіть не мають наміру дотримуватися подібної орієнтації і вважають своїм завданням: зберегти державність та самостійність України. Цього ж дня гетьмана відвідала делегація жінок військовополонених із скаргами на тяжкий матеріальний стан їхніх родин. П.Скоропадський пообіцяв розглянути це питання і запевнив, що урядові вдасться задовольнити ці домагання щодо повернення з полону їхніх чоловіків.
Робітнича газета. – 1918. – 12 травня.

З’явився наказ голови Ради міністрів Української Держави Ф.Лизогуба про заборону вивозу будь-яких товарів до Румунії і Бессарабії.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.11. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.140.

Київ. Відкриття “Нового польського театру” під керівництвом режисера Ю.Остерви. Театр був організований групою акторів, які внаслідок конфлікту з дирекцією Польського театру залишили театр і утворили нову трупу. “Новий польський театр” розташовувався у приміщенні клубу “Огниво” (вул. Хрещатик, №1). Першою було зіграно виставу “Відродження” Є.Попова.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – Київ, 2003. – С.268.

До Києва прибув представник донського отамана П.Краснова генерал А.Черячукін, який виконував обов’язки посла Всевеликого війська Донського в Українській Державі. Дон виявив зацікавленість у тісних політичних та економічних зв’язках з Україною.
Павло Скоропадський. Спогади. - Кінець 1917 - грудень 1918. – Київ, Філадельфія, 1995. – С.368.

“Протест німецькому уряду проти окупації Криму”, написаний В.Леніним, містив звинувачення в тому, що навесні 1918 р. німецькі війська, увійшовши до України, порушили Брестський договір з Росією, рушили на Крим і підійшли до Севастополя, де зосереджувався Чорноморський флот. За розпорядженням РНК РСФРР частина його кораблів ще 29-30 (16-17) квітня перебазувалася до Новоросійська, а в Севастополі залишилися лише ті, що не підкорилися наказу російського уряду. Отримавши “Протест”, німецьке командування того ж дня ультимативно вимагало повернення флоту до Севастополя, твердячи, що саме Москва порушила підписані у Бресті умови. РНК РСФРР, в свою чергу, направив міністерству закордонних справ Німеччині ноту, в основу якої був покладений згаданий вище “Протест”.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1. кн. 1. – К. – 1967. – С.142-143, 7

Під час зустрічі російських представників з Гетьманом П.Скоропадським і тимчасовим прем’єром Української Держави М.Василенком у Києві місцем переговорів остаточно визначили столицю України.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія. – 1969. – С.8.

Міністерство закордонних справ Української Держави отримало телеграму від голови Раднаркому РСФРР В.Леніна про те, що делегація Курської ради з 5 осіб направлена до Києва з повноваженнями вести мирні переговори між Росією і Україною. Але ця делегація на той час до міністерства ще не з’являлася.
Робітнича газета. – 1918 р. – 11 травня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.