Інститут історії України Національна академія наук України

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. Початок видання першого українського радянського літературно–художнього журналу “Мистецтво”. Редактор Г.Михайличенко, співредактори Д.Загул, М.Семенко, П.Тичина, В.Чумак, В.Ярошенко, Г.Нарбут, О.Мурашко та ін.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 330.

Одеса. Відбувся губернський вчительський з’їзд, який виявив різні політичні уподобання у педагогічному середовищі.
Одеський коммунист. — 1919. — 24 июня.

Кременець. Війська Запорізької групи (6-а, 7-а, 8-а дивізії) почали наступальну операцію на протибільшовицькому фронті, якою керував начальник штабу армії полковник В.Тютюнник. 29 травня до наступу перейшли корпус Січових стрільців і 9-а дивізія, 1 червня — 3-я дивізія полковника О.Удовиченка, 3 червня — 6-а дивізія отамана Ю.Божка. Удари завдавалися відповідно у напрямах Проскурів-Старокостянтинів, Старокостянтинів-Ляхівці, Волочиськ, Кам'янець-Подільський -Нова Ушиця. Єрошевич П.
Боротьба армії УНР з Червоною і Білою Москвою у році 1919// За державність. — Ч. 9. — Варшава, 1938. — С.18; Удовиченко О. Третя Залізна дивізія: Мат

Москва. Телеграма В.Леніна, у якій він вимагав від Раднаркому України посилення військової допомоги Донбасу.
Ленін В.І. Повне зібр. творів. — Т. 50. — С. 326.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Кам’янське, Катеринославської губернії. Виставка радянської літератури. Для її проведення ЦК КП(б)У запропонував Всеукрвидаву виділити представнику Кам’янська по одному примірнику всіх друкованих матеріалів: книг, брошур, плакатів, фотографій, грамофонних пластинок.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 312.

Київ. Створення Л. Курбасом Київського драматичного театру (Кийдрамте). Постановка трупою театру поеми Т. Шевченка “Гайдамаки”. Склад трупи: Д. Антонович, Л. Болобан, Я. Бортник, В. Василько, Г. Ігнатович, Л. Гаккебуш, Р. Нещадименко, В. Чистякова (з листопада 1920 р. театр називався Державний пересувний зразковий театр Народного комісаріату освіти УСРР, 1921 р. переїхав до Харкова і незабаром припинив існування).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 339

Харків. Декларація та тимчасова інструкція Наркомосу УСРР про політику в галузі народної освіти. Інструкція вимагала негайно розпочати об’єднання молодших класів середньої школи з початковими школами та ліквідацію старших класів.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С.350.

В Україну приїжджав народний комісар освіти РСФРР А.В. Луначарський. У своїх виступах він зазначав, що “Москва надає Україні право бути повністю самостійною і не буде втручатися у справу народної освіти України. Виняток буде зроблено тільки у справі технічної освіти, яка має першочергове державне значення”.
ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 1. – Спр. 873. – Арк. 29.

Київ. Зусиллями кооперативних об’єднань міста було закладено амбулаторний пункт першої медичної допомоги служачим і робітникам кооперації. Амбопункт обслуговували: три лікаря, зубний лікар, фельдшер, фельдшарка і санітар. Медична допомога надавалася щоденно і безоплатно. .
Громадське слово(Київ). – 1920. – 16 травня

Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
Українсько-московська війна 1920 року в документах. – Ч. І. – Варшава, 1933. – С. 6, 21.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Спільне засідання вінницької та кам’янецької Національних рад. Ухвалено перейменувати кам’янецьку Національну раду на повітову.
Вперед (Львів). – 1920. – 8 червня

Київ. У місті перебувала делегація польського міністерства закордонних справ на чолі з Р. Кнолем, яка провела низку зустрічей з представниками установ і політичних груп. На підставі зібраного про Україну матеріалу до Києва мала бути направлена польська консульська місія.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 2 червня; Україна. – 1920. – 2 червня.