Інститут історії України Національна академія наук України

Житомир. Хвиля єврейських погромів у місті та навколишніх містечках. 4–5 січня в результаті повстання проти Директорії влади перейшла до більшовицької ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. 7 січня українські війська отамана Палієнка придушили повстання, відтіснили збільшовичені частини за межі міста. Після цього розпочався погром, в якому крім козаків брали участь також мешканці Житомира.
Сергійчук В. Погроми в Україні: 1914–1920. — К., 1998. — С. 191–193; Вістник державних законів УНР. — Вип. 13. — 1919. — 13 березня.

У Києві відбувся УІ з’їзд Української соціал–демократичної робітничої партії (УСДРП), на якому були присутні 35 делегатів з вирішальним і 26 з дорадчим голосом. В центрі уваги роботи з’їзду стояло обговорення питання про форму державної влади в Україні. До єдиної думки партія не дійшла. Через різницю у поглядах 10 січня від партії відокремилась її ліва частина — фракція незалежних (А.Драгомирецький, М.Авдієнко, М.Ткаченко, Ю.Мазуренко, А.Пісоцький), яка утворила окрему партію — УСДРП (незалежних).
Робітнича газета. — 1919. — 14, 19, 21, 29, 30 січня.

У Києві відбувся Всеукраїнський з’їзд діячів позашкільної освіти і дошкільного виховання.
Життя Поділля. — 1919. — 30 січня.

Чернігів. Вступ до міста частин Червоної армії. Встановлення радянської влади.
Історія Української РСР. — Т. 5: Велика Жовтнева соціалістична революція і громадянська війна на Україні (1917–1920). — К., 1977. — С. 345.

Київ. Єврейське національне зібрання, на якому були присутні представники єврейських громад з провінції, обговорило питання про погроми; висловило незгоду з тим, що призначення міністра єврейських справ УНР відбулось без відома і згоди єврейських організацій.
Нова Рада. — 1919. — 19 січня.

Київ. Повідомлення про оголошення Товариством діячів українського пластичного мистецтва конкурсу на кращий плакат–відозву до громадян України з закликом зберігати пам’ятки старовини та мистецтва.
Нова Рада. — 1919. — 12 січня.

Вінниця. Ревком УГА взяв на облік у регіоні 15 тис. стрільців і старшин, хворих на тиф. Дві тисячі з тих, хто видужав, були задіяні ревкомом для охорони важливих об’єктів міста і патрульної служби.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 280.

Полтава. ІІІ з’їзд рад Полтавської губернії.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. (1917 – 1920). – Полтава, 1957. – С. 173.

Чернігів. Протягом двох тижнів тривала виставка пам’яток української минувшини.
Культурне будівництво в Українській РСР 1917–1927. Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 230.

При начальній команді УГА утворено політичний відділ, який за відсутності диктатора Є. Петрушевича взяв на себе функції політичного центру. Його провідні діячі О. Лисняк, О. Станимір, Д. Паліїв підтримували тісні стосунки з Вінницьким ревкомом і висловилися за співробітництво з командуванням 44-ї дивізії ХІІ Червоної армії.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 283.

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії. Отаман О. Волох як командуючий військами ревкома Правобережжя видав наказ про входження його підрозділів до складу Червоної армії з метою “знищення петлюрівщини – партизанщини”.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 264 – 265.

Варшава (Польща). Засідання членів уряду УНР за участю голови Директорії С. Петлюри, на якому заслухано доповідь міністра праці О. Безпалка про діяльність уряду на Україні, становище на Україні, рішення уряду скликати предпарламент та про затвердження Брацлавської краєвої управи; обмірковано справу повернення на Україну міністерських апаратів, урядовців і громадян, що перебували на території Польщі. Після обмірковування питання про відносини України з Польщею визнано, що “посовування польських військ на Україну являється небажаним і шкодливим”, а тому дипломатична місія УНР мала докласти зусиль для того, щоб “застерегти поляків від офензиви на Україну”.
Симон Петлюра. Статті, листи, документи. – Т. ІІІ. – К., 1999. – С. 173 – 175;Громадська думка (Львів). – 1920. – 15 січня.

Ужгород, ЧСР. Створено Руський театр товариства „Просвіта”.
Український вісник, Львів, 1921, 9 квітня.

С. Попівка Пирятинського повіту Полтавської губернії. Відбувся з’їзд комнезаму. Було вирішено в тижневий строк спромогтися виконати продовольчу розкладку та обрати до сільради виключно незаможників, для чого виселити заможних селяни за межі волості.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 січня.

С. Михайлівка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Загін незаможників по боротьбі з дезертирством призовників та з бандитизмом провів селянський схід. Згідно з рішенням сходу про негайну видачу селянами дезертирів та партизанів, що чинили опір представникам радянської влади, було заарештовано 70 дезертирів і 4 партизани. Після цього розпочалося виконання продрозкладки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 січня.

Москва. При РНК РСФРР офіційно акредитовано дипломатичну місію УСРР у складі голови, секретаря та двох радників. Повпредом уряду УСРР було призначено Ю. Коцюбинського, його заступниками – В. Ляха і В. Ауссема, секретарем – Д. Богомолова.
Купчик О.Р Зовнішньополітична діяльність уряду УСРР (1920-1923 рр.). – Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. – К.,

Ростов, РСФРР. Робітники надали допомогу шахтарям Олександро-Грушівського гірничого району: направили 1,2 тис. пудів борошна, 50 тис. пудів солі, 50 тис. пудів сірників і 1 млн. шт. цигарок.
Селянська біднота, Харків, 1921, 12 січня.

Одеса. За повідомленням газети “Театральний бюлетень” організовано театр студію.
Бернацька Р.П., Бурмістренко С.Л. 50-років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура: Науковий міжвідомчий щорічник.

Харків. При Технологічному інституті було відкрито електротехнічний факультет.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 січня.

На промислових підприємствах республіки висунуто на профспілкову роботу заступниками керівників-комуністів 180 робітників-активістів.
Правда, Москва, 1922, 7 февраля.