Інститут історії України Національна академія наук України

У наказі по армії Української Держави, підписаному Гетьманом П.Скоропадським, загальне командування всіма збройними силами в Україні передавалось генералу графу Келлеру на правах Головнокомандуючого арміями фронту, а територія України оголошувалась театром військових дій. Вся цивільна адміністрація також підпорядковувалась генералу Келлеру.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.1. – Спр. 9. – Арк. 8.

Рівне. Поширена відозва до населення утвореної 18 листопада Ровенської Української ради про перехід до неї 19 листопада усієї влади у місті та повіті. Будь-які виступи мали припинятися з допомогою збройної сили. Відозва була надрукована українською, російською та єврейською мовами.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. - Акр. 308.

Чернігівщина. Радянські війська оволоділи Ямполем та хутором Михайлівським і стискали кільце навколо Глухова.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 175. Ориг.

Київ. Митрополит Київський і Галицький Антоній звернувся “з окружним посланням” до пастви в Україні, в якому закликав “крепко держаться и высоко ценить” єдність з Патріархом Всеросійським, зберігати “сыновнее единство наше со всею Российскою Церковью”. Він переконував, що відокремлення від патріархії не принесло користі жодному народові й Церкві, позбавивши їх благодаті, звинувачував усіх, хто прагне самостійної Церкви, в таємних планах затягнути народ “в сети униатской ереси”.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.106.

Рада міністрів Української Держави розглянула список членів особої комісії для вироблення засад земельної реформи і пов’язаних з нею законів. Уряд з питання про видання закону, що мав встановити порядок виборів в Український Сейм, ухвалив, що останній повинен бути скликаний на 15 лютого 1919 р. Державному секретарю доручалось створити технічну комісію для розробки виборчого закону, врахувавши, що Сейм має бути парламентом з установчими функціями, а виборчий закон має будуватись на основі загального, прямого, рівного і таємного голосування.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 53-53 зв., 54.

Опублікована видана П.Скоропадським 19(6) листопада “Грамота до хліборобів України”. Він закликав їх “під проводом обраних союзами хліборобів досвідчених і вірних батьківщині” і йому особисто офіцерів до боротьби “з ворогами ладу і заспокоєння села”, тобто придушення повстання.
Нова рада. – 1918. - 20 листопада; Державний вістник. - 1918. – 22 листопада.

У Харкові, у робітничому будинку відбулися збори виборщиків - представників заводів для обрання організованої виборчої комісії по створенню у Харкові Ради робітничих депутатів. Збори прийняли відозву із закликом до передачі всієї влади радам.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 71. – Арк. 293-297 (із зв.).

На допомогу стрілецьким підрозділам, що займали лінію Жуляни - Юровка, прибув Чорноморський кіш під командуванням отамана Поліщука, який був сформований ще за наказом військового міністерства Української Держави.
Історія січових стрільців. – К., 1992. – С.14.

Радянські повстанські загони оволоділи ст.Коренево, Курської губернії. Їм вдалося налагодити зв’язок з німецькими солдатами за демаркаційною лінією.
Гражданская война на Украине – 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.446.

Повідомлення урядові Української Держави у Київ про наближення до Полтави загонів С.Петлюри, про розгубленість місцевих військових і громадянських властей і підготовку до евакуації.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 75. – Арк. 300

Стародуб, Чернігівської губернії. Губернський староста повідомив телеграмою до департаменту Державної варти про братання німецьких солдатів з більшовиками.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 182

Київ. Затверджено ухвалений Радою міністрів закон про заснування при Кам’янець-Подільському державному українському університеті з 1 липня 1918 р. православного богословського факультету.
Державний вістник. – 1918. – 22 листопада.

В засіданні Ради міністрів повідомлено про оголошення румунським командуванням про приєднання Хотинського повіту Бессарабської губернії до Румунії. Уряд доручив міністру закордонних справ підготувати проект ноти з протестом проти незаконних дій з боку румунських властей. Уряд схвалив виділити міністру внутрішніх справ 10 млн. крб. на видатки по охороні громадського порядку. Рада міністрів постановила видати урядове повідомлення про ставлення держав Антанти до України і інформувати представника Антанти Енно про можливість його приїзду в Київ. Заслухано також повідомлення т.в.о. голови уряду А.Ржепецького про те, що на його ім’я надійшла пропозиція від повноважного посланника Всевеликого Війська Донського генерала Черемухіна утворити особливу комісію для планомірного задоволення потреб всіх діючих проти більшовиків армій з військових запасів, що є в Україні.
ЦДАВОУкраїни. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 55-55 зв., 56-56 зв.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Під проводом начальника штабу Г.Ціріца почалася реорганізація УГА. В корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери. Штабом намагався керувати полковник Добровольчої армії Саборський. Командувач військ Новоросійської області Добрармії генерал-лейтенант М.Шіллінг наказав зосередити корпус полковника А.Шаманека в районі Козятин-Бердичів проти більшовицьких військ. Корпус відмовився виконати наказ.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 272.