Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса. Відбувся губернський вчительський з’їзд, який виявив різні політичні уподобання у педагогічному середовищі.
Одеський коммунист. — 1919. — 24 июня.

За наказом головного отамана С.Петлюри українська армія перейшла в загальний наступ проти Червоної армії на фронті в 140 км.
Удовиченко О. Україна у війні за державність. — С. 70.

Москва. ВЦВК спільно з представниками України, Латвії, Литви, Білорусії ухвалив декрет про об’єднання військових сил радянських республік. Об’єднанню підлягали: 1) військові організації і військове командування; 2) ради народного господарства (вищі органи керівництва промисловістю); 3) управління залізничним транспортом; 4) наркомати фінансів; 5) наркомати праці. Керівництво цими п’ятьма галузями зосереджувалося в єдиних московських наркоматах.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 136–137.

Київ. Публікація положення про Всеукраїнську надзвичайну комісію (ВЧК), ухваленого постановою ВУЦВК. ВЧК вважалась відділом наркомату внутрішніх справ (НКВС). Периферійні ЧК утворювались місцевими радами на правах відділів виконкомів.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 1 июня; ЦДАВО України. Ф. 5. — Оп. 1. — Спр. 8. — АрК. 27–38.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

У Києві створено державну хорову капелу ім. М.Лисенка під керівництвом Я.Калишевського. Комісаром капели був М.Леонтович.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917–1920 рр.). — С. 258..

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Вінниця. Засідання РНМ УНР, на якому заслухано доклад міністра внутрішніх справ про проект декларації від уряду.
ЦДАВО України. – Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 367. – Арк. 24.

Черкаси. Постанова черкаського повітвиконкому рад про воєнізацію радянських установ повіту.
Трудящі Черкащини в боротьбі за владу Рад. 1917 – 1920. – Черкаси, 1957. – С. 217.

Ольгополь, Подільської губернії. Організація повітового ревкому.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 669.

Луганськ. З Москви прибула комісія Головного управління всезагальної воєнної освіти Всероголовштабу – Всеобучу. Комісія дала вказівки щодо організації дня Всеобучу в Донецькій губернії і забезпечила його органи агітаційною літературою. Для інструктурування місцевих працівників по Всеобучу у Луганську залишено члена комісії, комісара учбово-спортивного відділу Головного управління Всеобучу.
Известия Донецкого губернского исполнительного комитета и губернского комитета Коммунистической партии Украины (большевиков) (Луганск).

Кам’янець-Подільський. Відкриття тримісячних пастирських курсів для підготовки кандидатів на посади українських парафіяльних священиків та дияконів. Курси засновані при богословському факультеті Кам’янець-Подільського державного українського університету. Слухачами могли стати лише ті особи, які задовольняли усім канонічним вимогам кандидата на священство, мали освіту не нижче 6 класу гімназії та бажання працювати на ґрунті автокефальності Української православної церкви.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 16 травня.

Закон РНМ УНР про встановлення тимчасового роспису платні для служачих Дієвої армії УНР і запасових частин.
ЦДАВО України. – Ф. 1075. – Оп. 2. – Спр. 402. – Арк. 4 – 5.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.

Харків. Рішення спецальної комісії ЦК КП(б)У про мілітаризацію Всеукрвидаву, робота якого прирівнювалася до роботи військових відомств. Команди агентів – розповсюджувачів літератури, які доставляли її на місця – звільнялися від мобілізації і в правах дорівнювались до військовослужбовців-фронтовиків.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 311.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.