Інститут історії України Національна академія наук України

Початок загального контрнаступу Червоної армії Південного фронту проти Російської армії генерала П. Врангеля.
Какурин Н., И. Вацетис. Гражданская война. 1918 – 1921. – СПб., 2002. – С. 622.

Великий Токмак. Вступ загонів отамана Н. Махна.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 273.

Ухвалення Паризького протоколу Найвищою Радою послів при Паризькій мирній конференції про визнання прав Румунії на землі Бесарабії.
Краткая история Румынии. С древнейших времен до наших дней. – М., 1987. – С. 317.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

4-ий кінний корпус 4-ої київської петлюрівської дивізії під командування полковника М. Палія-Сидоринського зайняв ст. Ярмолинці, а після цього захопив містечка Купель і Городок та с. Іванківці.
Коммунист, Харьков, 1921, 15 ноября.

Харків. Відбулася Всеукраїнська нарада завідувачів губернськими відділами КП(б)У по роботі серед жінок. Порядок денний: про завдання профспілок; про залучення жінок до профспілок; про роботу профспілок серед жінок.
Коммунист, Харьков, 1921, 26 октября.

Київ. Відбулася ліквідація районних будкомбідів (будинкових комітетів бідноти). Їх повноваження передано до райвідділів губвиконкомів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 30 жовтня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б) прийняло постанову з приводу ревізії Наркомзовнішторгу. Ухвалено поставити до відома всіх наркоматів УСРР, що ніякі обстеження, ревізії й т. ін. з боку представників наркоматів РСФРР не могли проводитися без попередньої санкції центральних республіканських радянських та партійних органів: ВУЦВК, РНК та ЦК КП(б)У, про що пропонувалося попередньо повідомляти ЦК РКП(б).
ЦДАГО України, ф1, оп. 6, спр. 16, арк. 81.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про комітети взаємодопомоги на селі. Ухвалено організацію комітетів допомоги інвалідам, родинам червоноармійців на комнезами, завдяки організації добровільних зборів на користь соцзабезу. Визнано доцільним впровадження відрахувань на випадок стихійного лиха. Наркомюсту, НКВС, Соцзабезу доручено розробити положення, що визначало повноваження роботи комітетів, обов’язково затвердивши його в РНК УСРР.
ЦДАГО України, ф.1, оп. 6, спр. 16, арк. 80.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про Українську економічну нараду”.
ЗУ України, 1921, № 19, 559.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про колективну (грошову та натуральну) оплату праці працюючих у радянських установах”. Ухвалено ввести з 1 жовтня колективну оплату праці службовців центральних державних установ у столиці. Щодо місцевих установ Харкова, а також Катеринослава, Одеси, Києва, Миколаєва така оплата мала вводитися за розпорядженням губвиконкомів до 1 листопада. З моменту переведення на колективну оплату праці працівники та члени їхніх родин знімалися з інших видів продовольчого постачання. За підставу для нарахування місячної заробітної плати для окремих установ щодо її натуральної частини бралася кількість пайків, затверджена Радою постачання по основній нормі, що існувала в травні 1921 р. з надбавкою для відповідальних та академічних пайків. Грошова частина нараховувалася шляхом помноження кількості співробітників, рівній частині пайків, згідно з тарифними ставками за травень, збільшеними у 12 разів, без надбавки для видач винагороди за позачергову працю. Коли установа, переведена на колективне постачання, в 2-х місячний строк не скорочувала кількість співробітників до числа пайків, зазначених у розкладці, а також не підвищувала продуктивності праці, то Південбюро ВЦРПС згідно з Наркомюстом та НК РСІ мали застосовувати репресивні заходи: негайно звільняти осіб, що працювали зверху встановлених ними категорій службовців; позбавляти установи частини постачання, до його повного припинення; віддати під суд осіб, відповідальних за виконання цієї постанови.
Коммунист, Харьков, 1921, 3 ноября.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.