Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?td=1
Український календар на сайті calendarium.com.ua
http://www.calendarium.com.ua/ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Очистити форму
  Переглянути видання "Україна: хроніка подій ХХ століття"

23 березня — 1 квітня 1919 (неділя–вівторок)

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Квітень 1919

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Квітень 1919

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Квітень 1919

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

9–10 квітня 1919 (середа–четвер)

Київ. Куренівське повстання — спроба захоплення міста селянськими повстанськими загонами на чолі з отаманом І.Струком. Загальна кількість повстанців становила за радянськими джерелами 3 тис. Було придушене частинами Червоної армії.
Захарченко П., Земзюліна Н., Нестеров О. У поході за волею (Селянсько-повстанський рух на Правобережній Україні у 1919 році). — Київ, 2000. — С.92-97.

10 квітня 1919 (четвер)

Холодний яр, Чигиринський повіт Київської губ. Початок селянського повстання під проводом отамана В.Чучупаки.
Захарченко П., Земзюліна Н., Нестеров О. В поході за волею. — С. 99.

10 квітня 1919 (четвер)

Гуляйполе. ІІІ з’їзд представників 72 волостей Олександрійського, Бердянського, Бахмутського, Павлоградського повітів, 3–ї Задніпровської бригади (махновців), який обговорив політичну ситуацію, земельне і продовольче питання. У революції зазначалося, що владу в Україні захопила партія більшовиків, висловлювався протест проти реакційних засобів більшовицької влади, вимагалося докорінно змінити продовольчу політику.
Верстюк В. Махновщина. — С. 129.

10 квітня 1919 (четвер)

Частини Червоної армії вступили до Криму. 10 квітня вони оволоділи Сімферополем, 11 квітня — Бахчисараєм, 13 квітня — Ялтою. Білогвардійці відступили до Севастополя, де їх підтримали артилерійським вогнем кораблі французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 369.

10 квітня 1919 (четвер)

Рівне. Постанова РНМ про введення у вищих початкових школах обов’язкових предметів: української мови та літератури, історії України.
ЦДАВО. Ф. 2582. — Арк. 66–68.

10 квітня 1919 (четвер)

Броди. Зустріч членів українського уряду з представниками Америки і Сербії, які перед тим мали поїздку по Україні та переконалися, що є така культурна і цілком окрема нація. Українські діячі сподівалися на заступництво їх інтересів на Паризькій мирній конференції.
Робітнича газета. — 1919. — 13 квітня.

Квітень 1920

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

Квітень 1920

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Квітень 1920

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Помер Ф. Сушицький (1881 – 1920), голова департаменту вищої і середньої школи в міністерстві освіти Центральної Ради, брав участь у заснуванні українського педагогічного університету та Кам’янець-Подільського державного університету
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 17 квітня.

5 – 10 квітня 1920 (понеділок – субота)

І з’їзд КСРМУ Катеринославської губернії за участю 36 делегатів, які представляли біля 700 членів союзу. Ухвалено резолюції про роботу серед дівчат, ставлення до інших юнацьких організацій, про фізичне виховання, агітаційно-просвітницьку роботу. З’їзд оформив створення Катеринославської губернської комсомольської організації.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. – К., 1959. – С. 324 – 329.

10 квітня 1920 (субота)

Варшава (Польща). Четверте українсько-польське засідання, на якому польська сторона внесла свої зауваження щодо пропозицій української дипломатичної місії. До 13 квітня польська сторона вимагала дати згоду на передачу Польщі 7-ми повітів Волині.
Доценко О. Літопис української революції. – Львів, 1924. – Т.2, кн. 5. – С. 243 – 250.

14 січня 1921 (п’ятниця)

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.