Інститут історії України Національна академія наук України

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Проскурів. Спільна нарада ЦК УСДРП та представників УСДРП (незалежних). Під впливом незалежників УСДРП приєдналась до вимог УПСР визнати радянську форму влади в Україні, припинити переговори з Антантою і відновити з Радянської Росією.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 109.

Проскурів. Кабінет міністрів на чолі з С.Остапенком надіслав листа до Директорії з проханням про відставку.
Політична історія України ХХ століття. — Т. 2. — С. 340.

Харків Перша сесія Центрального виконавчого комітету рад України (ВУЦВК) третього скликання обрала головою ВУЦВК Г.Петровського, членами президії — К.Ворошилова, В.Затонського, С.Косіора, Г.Петровського, О.Хмельницького; затвердила прийняту ІІІ з’їздом рад Конституцію, призначила новий склад Раднаркому — радянського уряду України у складі: Х.Раковський (голова), А.Бубнов, К.Ворошилов, Голубков, О.Жарко, В.Затонський, Ф.Земіт, Е.Квірінг, Б.Магідов, В.Межлаук, М.Подвойський, І.Русаков, М.Скрипник, І.Халевський, О.Хмельницький, О.Шліхтер.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 101–103.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Харків. Публікація декрету СНК УСРР про заснування Ради захисту дітей — спеціального органу для організації допомоги дітям трудового населення та охорони їх здоров’я.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 14 марта.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Начальником Подільської округи видано наказ з забороною грати і співати гімн “Боже, царя храни” і “Коль славен”. Жандермерія міста не повинна була перешкоджати виконанню гімна “Ще не вмерла Україна”.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 31 березня

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Лист колишнього члена Директорії А. Макаренка до голови міжнародного Червоного Хреста Е. Фріка з подякою за санітарну допомогу населенню України. Перша санітарна колона дійшла до Вінниці за допомогою майора Ледеррея, який провів її через лінію фронту.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 30 березня.

Нова Ушиця, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифу відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про заборону найму кормилиць. На час кормління матір з дитиною приймалася до будинку матері і дитини на утримання держави.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 40.

Харків. ІV Харківська губернська конференція КП(б)У за участю 314 делегатів, які представляли більше 6 тис. членів партії. Обговорено порядок денний для Всеукраїнської конференції; ставлення до інших партій; взаємовідносини УСРР та РСФРР; економічну політику (застережено, що у галузі господарства механічно переносяться організаційні військові форми, трудові армії перетворюються в паралельні місцеві господарські органи, які усувають профспілки від економічного будівництва); політику партії на селі (заперечувалась необхідність створення організацій незаможного селянства для боротьби з куркульством і для здійснення продовольчої політики радянської армії); доповіді з місць по повітах про партійну роботу КП(б)У. На відміну від усіх губернських партійних організацій України, Харківська партійна організація на своїй конференції виступила проти лінії ЦК КП(б)У, висуваючи з усіх питань свої тези і пропозиції. Ухвалено резолюції про партійне будівництво, профспілки, про комуністичний союз робітничої молоді. Рішення Харківської губернської конференції мали значний вплив на роботу ІV Всеукраїнської конференції КП(б)У.
Комуніст (Харків). – 1920. – 14 березня, 16 березня;Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и мате

Голованівськ, Балтського повіту, Одеської губернії. Вступ до містечка полку Чорних Запорожців армії УНР.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 47.

Харків. Губернська конференція української партії лівих соціал-революціонерів (борбистів), на якій розглянуті земельне, продовольче та економічне питання, ставлення до інших партій.
Борьба (Харків). – 1920. – 14 березня.

Варшава (Польща). Постанова РНМ УНР про утворення і формування військової жандармерії УНР.
Вістник державних законів для всіх земель УНР виданий 1 листопада 1920 р. – Випуск 1. – Ч. 2.

Львів. Комітет УСДП скликав народне віче “Українське шкільництво у Львові”. В ухваленій резолюції вимагалося прийняти на утримання міста усі приватні українські народні школи, ввести у тих польських народних школах, в яких навчаються українські діти, вивчення української мови, історії та літератури, допустити українців до участі у міській окружній раді та інпектування українських шкіл. Віче висловило протест проти заборони українській молоді навчатися у Львівському університеті й усіх вищих навчальних закладах, а також проти заборони університетських викладів українським науковим товариствам.
Вперед (Львів). – 1920. – 16 березня.

Луцьк, Волинської губернії. Установчі збори повітової “Просвіти”. Її філії відкрито в м. Рожищах і с. Лаврові.
Вперед (Львів). – 1920. – 6 квітня.

Відень (Австрія). Збори Народно-трудової партії, на яких ухвалено делегувати 2-х представників (К. Левицького і С. Голубовича) до комітету Українського національно-державного союзу (УНДС).
Український прапор (Відень). – 1920. – 20 березня.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.