Інститут історії України Національна академія наук України

У Харкові створено перші радянські видавництва в Україні: при Українському центральному агентстві по постачанню і розповсюдженню друкованих праць (Укрцентраг) та при Харківському губернському агентстві Центродруку.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Житомир. Хвиля єврейських погромів у місті та навколишніх містечках. 4–5 січня в результаті повстання проти Директорії влади перейшла до більшовицької ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. 7 січня українські війська отамана Палієнка придушили повстання, відтіснили збільшовичені частини за межі міста. Після цього розпочався погром, в якому крім козаків брали участь також мешканці Житомира.
Сергійчук В. Погроми в Україні: 1914–1920. — К., 1998. — С. 191–193; Вістник державних законів УНР. — Вип. 13. — 1919. — 13 березня.

У Києві відбувся Всеукраїнський з’їзд діячів позашкільної освіти і дошкільного виховання.
Життя Поділля. — 1919. — 30 січня.

Київ. Директорія УНР затвердила закон про заклик військових до дійсної служби.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 4. — 1919. — 28 січня.

У Києві відбулась Всеукраїнська конференція Об’єднаної єврейської соціалістичної робітничої партії (ОЄСРП), на якій були присутні 40 делегатів, з них 25 з провінції (Одеська, Полтавська, Катеринославська губ.). Розглянула такі питання: політичний момент, ставлення до національно–персональної автономії; ухвалила скликати єврейський робітничий з’їзд.
Робітнича газета. — 1919. — 17 січня.

У Херсоні відбулась губернська селянська нарада, на якій були присутні представники від усіх повітів. Селянство вітало республіканський уряд й заявило, що підтримує його прагнення до незалежності України.
Українська Ставка. — 1919. — 16 січня.

Харків. Відділ внутрішніх справ Тимчасового робітничо–селянського уряду України видав розпорядження ревкомам та радам про ліквідацію буржуазного державного апарату та відновлення радянських органів влади.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 50–51.

Харків. Створення за наказом Реввійськради Українського фронту Групи військ Харківського напряму, яку очолив А.Скачко. До групи увійшли Друга Українська радянська дивізія, яка вела наступ на Полтаву—Кременчук і дві окремі групи військ: одна вела наступ в напрямку Лозова—Катеринослав, інша — на Донбас.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 344.

До Одеси прибуло командування союзних військ Антанти на чолі з генералом Д’Ансельмом і полковником Фрайденбергом. Генерал Д’Ансельм видав наказ, де заявив, що “Франція і союзники прийшли в Росію, щоб дати змогу всім чинникам доброї волі і патріотизму відновити порядок в краю”. Про Україну в наказі не згадувалось. На вимогу генерала українські війська звільнили для французьких військ район навколо Одеси. За згодою Києва вони відійшли на лінію Тирасполь—Бірзула—Вознесенськ—Миколаїв—Херсон.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . 1917–1921. — К., 2003. — С. 71.

Харків. Утворення Українського центрального агентства (Укрцентраг) по розповсюдженню преси й літератури. У складі губернських та повітових виконкомів утворювались відповідні відділи, вони займалися розповсюдженням та постачанням друкованої продукції, виконували роль посередника між пресою, книговидавцями та читачами. Мали у своєму підпорядкуванні усю мережу книжкової торгівлі: магазини, кіоски тощо. Собрание узаконений и распоряжений робоче–крестьянского правительства Украины
(СУ УССР) за 1919 год. — № 3. — С. 28.

Київ. Уряд УНР затвердив призначення Г.Нарбута на посаду ректора Академії мистецтв з 18 грудня 1918 р. терміном на один рік.
ЦДАВО України. Ф.1065. — Оп. — Спр. 14. — Арк. 49 зв.

Київ. Постановою Директорії УНР змінено назву симфонічного оркестру ім. М.Лисенка, який замість “Державний” отримав назву “Республіканський симфонічний оркестр імені М.Лисенка”. На його підтримку виділялося 66 300 карбованців.
ЦДАВО України. Ф. 2582. — Оп. 1. — Спр. 15. — Арк. 15.

Київський повітовий селянський з’їзд, на який з’їхалося 300 делегатів. Були обговорені питання сучасного політичного моменту, організації селянства, відбулись вибори делегатів на Трудовий конгрес України.
Робітнича газета. — 1919. — 17 січня.

Вінниця. Ревком УГА взяв на облік у регіоні 15 тис. стрільців і старшин, хворих на тиф. Дві тисячі з тих, хто видужав, були задіяні ревкомом для охорони важливих об’єктів міста і патрульної служби.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 280.

Полтава. ІІІ з’їзд рад Полтавської губернії.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. (1917 – 1920). – Полтава, 1957. – С. 173.

Чернігів. Протягом двох тижнів тривала виставка пам’яток української минувшини.
Культурне будівництво в Українській РСР 1917–1927. Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 230.

При начальній команді УГА утворено політичний відділ, який за відсутності диктатора Є. Петрушевича взяв на себе функції політичного центру. Його провідні діячі О. Лисняк, О. Станимір, Д. Паліїв підтримували тісні стосунки з Вінницьким ревкомом і висловилися за співробітництво з командуванням 44-ї дивізії ХІІ Червоної армії.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 283.

Наказ Олександрійського повітового військревкому про негайне утворення волосних і сільських ревкомів у місцевостях, звільнених від білогвардійців.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 810.

Вінниця. Сформовано Тимчасовий комітет Української компартії Прикарпаття (УКПП) у складі Є. Коханенка, М. Опоки, М. Балицького, М. Гіржовської, В. Бойко та ін.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 280.

Київ. Початок видання газети “Наддністрянський комуніст” – органу Краєвого комітету Української Комуністичної партії (боротьбистів) Наддністрянщини.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський) – 1920. – 10 лютого.