Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Вінниця. Культурно-просвітня комісія Трудового конгресу звернулася до міністерства освіти з побажанням, щоб усім випускникам вищих початкових та середніх шкіл було подаровано “Кобзар” Т.Шевченка.
Українська Ставка. — 1919. — 2 березня.

Катеринодар. Кубанська громада та Чорноморська українська Рада надіслали до Директорії УНР меморандум з проханням повідомити Паризьку мирну конференцію про прагнення Кубані до самостійності та про спротив цьому генерала Денікіна, навколо якого зосередилися монархічні елементи.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 42–42 зв.

З’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Київської губернії. Були присутні 130 делегатів (90 з провінції), з них: 71 комуніст, 18 членів УПСР(боротьбистів), 12 членів УСДРП (незалежних), 13 лівих есерів (борбистів), 10 безпартійних. З’їзд заслухав звіт про діяльність губвиконкому, обговорив земельне, продовольче та інші питання.
Робітнича газета. — 1919. — 5 березня.

С.Петлюра привітав телеграмою командувача УГА генерал-хорунжого М.Омеляновича-Павленка з першими успіхами Галицької армії у Вовчухівській операції і відзначив високу відданість і свідомість народу у боротьбі за республіку та її інтереси.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 27.

Харків. Ухвалення РНК УСРР декрету про народний комісаріат радянської пропаганди. Цей орган державного управління мав на меті “розвиток і закріплення у свідомості трудових мас ідей революційно–комуністичного будівництва і особливо ідеї радянської влади”.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 82–84.

Вінниця. Затвердження Директорією УНР закону про управління освітою в УНР.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 14. —1919. — 6 березня.

Харків. Повідомлення про відкриття першої робітничої школи, яка передбачала надавати робітникам повну середню освіту, готувати їх до навчання у Пролетарському університеті. При школі існував підготовчий відділ для малописьменних та неписьменних.
Известия Временного робоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 27 февраля.

Ходорів. Зустріч головного отамана С.Петлюри з комісією Антанти на чолі з генералом М.Бартелемі, що прибула на переговори про розмежування Української галицької армії (УГА) і польської армії. За умови визнання Антантою УНР і ЗОУНР й допомоги українцям у боротьбі з більшовиками Головний отаман висловив готовність визнати кордоном між Польщею та ЗОУНР демаркаційну лінію, визначену місією (т. зв. “лінія Бартелемі”). Він також переконував мирну делегацію ЗОУНР пристати на ці умови.
Українська Ставка. — 1919. — 5 березня; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 168-169.

Одеський повіт. Збройний виступ робітників і селян с. Бєляєвки проти французьких військ і білогвардійців. Повстання тривало до початку березня, після чого повстанці розсіялися по навколишніх селах.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 361.

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про націоналізацію хіміко-фармацевтичного, органотерапевтичного та Пастеровського інституту Харківського медичного товариства для забезпечення населення достатньою кількістю вакцин та іншого матеріалу для щеплення.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 44.

Варшава (Польща). При дипломатичній місії УНР організовано комітет українського Червоного Хреста на чолі з Л. Михайловою. Завданням комітету було надавати допомогу українським полоненим в таборах.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 28 лютого.

Москва (Росія). Помер М. Ткаченко (1879 – 1920), політичний діяч, правник, член Центральної Ради, генеральний секретар судових справ, колишній міністр внутрішніх справ УНР.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 26 лютого

Харків. Інструкція ВУЦВК губернським ревкомам про порядок виборів у волосні і сільські ради.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920). Збірник окументів і матеріалів. – К., 1957. – С. 73 – 78.

Частина білогвардійських військ Новоросійської та Київської областей Збройних Сил Півдня Росії під проводом генерала Н. Бредова просувалася в трьох колонах (до 20 тис. вояків) вздовж р. Дністер для з’єднання з польською армією в районі Деражні (т.зв. Бредівський похід). Під час такого руху в районі Кодими 19 – 21 лютого добровольці зустрілись з частиною 3-го корпусу ЧУГА і вступили з ними в бій – перший бій Галицької армії на боці більшовиків.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 215; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 101.

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.

Харків. Загальноміська конференція КСРМУ. Ухвалені резолюції про ставлення до різних юнацьких організацій (окремі юнацькі спілки, що мають “шовіністично-петлюрівську сутність”, визнані спробою розколити єдиний юнацький рух за національною ознакою); про важливість клубної роботи робітничої молоді.
Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское книжное издательство, 1961.