Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Гетьман затвердив постанову Ради міністрів про текст присяги на вірність військовій службі в Українські Державі для осіб іудейського віросповідання.
Державний вістник. – 1918. – 31 серпня.

Рада міністрів заслухала заяву міністра закордонних справ про необхідність розробити разом з представниками Донського уряду текст додаткової угоди з торгово-фінансових питань до вже ратифікованої передвступної угоди з цим урядом від 7 серпня 1918 р. Рада міністрів дозволила вивезти з України препарати для виноградників для боротьби з шкідниками на прохання Феодосійської земської управи. Уряд заслухав доповідь голови мирної делегації С.Шелухіна про прийняту нею постанову у зв’язку з інтерв’ю Голови Ради міністрів Ф.Лизогуба, що було опубліковано в газетах. Рада міністрів схвалила законопроект про перейменування колишніх державних російських університетів і Вищих технічних учбових закладів у державні. Рада міністрів підтвердила, що Брест-Литовським мирним договором скасовані всі закони, якими під час війни були обмежені права підданих Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини; встановила граничні ціни на цукор; схвалила пропозицію міністра закордонних справ про необхідність повідомляти через послів про офіційні делегації чи приїзд офіційних осіб Української Держави.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 186-186 зв., 187-187 зв., 188-188 зв.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Відбулась самоліквідація Комфарбанда, більшість членів в індивідуальному порядку була прийнята до КП(б)У.
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

Губернський з’їзд рад робітничих ц селянських депутатів Катеринославської губернії розглянув військове, земельне, продовольче та ін. питання.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919. — С. 702.

Кам'янець-Подільський. Звернення Головного отамана до вояків армії УНР, спрямоване проти погромів. Закликало не піддіватись на погромну антисемітську агітацію, виявляти в армії антисемітів і віддавати їх до суду.
Іванис В. Симон Петлюра — президент України. — К., 1993. — С. 170-172.

Вінниця. Нарада лівих українських партій і громадських організацій (УПСР, УСДРП та ін.), на якій вони намагалися створити об'єднання на противагу правому УНДС. Остаточне оформлення організації було відкладене на майбутнє
Україна. — 1919. — 7 вересня.

Кам'янець-Подільський. Конференція партії Поалей-Ціон, яка схвалила діяльність уряду, особливо у справі боротьби з погромами. Конференція висунула кандидатів на ряд відповідальних державних посад.
Україна. — 1919. — 3 вересня.

Київської губчека зробила заяву, що за допомогою організованого нею інституту заручників вона має намір покласти край діям контрреволюції. Виступи проти радянської влади будуть каратися безпощадним розстрілом заручників. Водночас повідомлялося, що вже відбувся перший розстріл 14 заручників з буржуазії першої категорії, яких було страчено за розстріл комуністів білогвардійцями. "Буржуазія заплатить за голову кожного комуніста десятьма своїми", — заявила ЧК.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 26 августа.

Кам'янець-Подільський. Міністерство праці УНР на чолі з міністром працї О.Безпалком та його заступником О.Гольдельманом провело конференцію, у якій взяли участь представники бірж праці, профспілок, комісарів праці з Вінницького, Могилівського та Проскурівського повітів. Обговорювалася політика уряду з робітничого питання.
Робітнича газета. — 1919. — 2 вересня.

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

Одеса. Відкрито Народний музей. Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 –1927.
Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 139.

Наказ 6-ій стрілецькій дивізії Дієвої армії УНР захищати м. Холм (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

Декларація № 3 Галревкому в справі народної освіти.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 494 – 498.

Звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини з закликом взяти активну участь у радянському будівництві.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 488 – 489.

Декларація Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 498 – 499.

Варшава (Польща). Підписання українсько-кубанського договору про взаємне державне визнання та надання збройної допомоги в боротьбі за національно-державне визволення.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 277. – Арк. 145 – 146; Наша правда. – 1920. – 25 вересня.

Міністр закордонних справ Польщі надіслав до уряду РСФРР телеграму, в якій було висловлено готовність Варшави прийняти припозицію Москви про відправлення представників у Мінськ для ведення переговорів про умови миру і перемир’я. У відповідь міністр закордонних справ РСФРР заявив, що радянський уряд направить своїх делегатів у Мінськ 11 серпня.
Документы внешней политики СССР. – М., 1959. – Т. 3. – С. 96.