Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Єврейський погром в Єлісаветграді, вчинений григор’ївцями.
Сергійчук В. Єврейські погроми в Україні. — С. 281.

Катеринослав. Губернська конференція КП(б)У обговорила питання про роботу у Червоній армії та на селі, про партійну пресу, святкування 1 травня та ін.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 365–371.

Київ. Обрання Ради комісарів вищих навчальних закладів міста, до якої увійшло по 1 представнику від кожного закладу, голова
Володарський. Вісти ВУЦВК. — 1919. — 29 квітня.

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Помер Ф. Сушицький (1881 – 1920), голова департаменту вищої і середньої школи в міністерстві освіти Центральної Ради, брав участь у заснуванні українського педагогічного університету та Кам’янець-Подільського державного університету
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 17 квітня.

Луганськ, Донецької губернії. І з’їзд КСРМУ Донецької губернії за участю 250 делегатів, які представляли біля 6000 членів союзу. Ухвалено резолюції про економічно-правову роботу союзу, про організацію обліково-розподільчого відділу.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. – К., 1959. – С. 348 – 352; Либерман Н. Первый донецкий губернский съезд к

Харків. Публікація декларації, ухваленої фракцією лівих соціалістів-революціонерів (борбистів) Харківської ради робочих та червоноармійських депутатів. Фракція закликала трудящих до згуртування навколо радянської влади для рішучого натиску на фронт господарчої розрухи. Вона схвалювала загальну трудову повинність, продрозверстку як засоби виконання радянською владою своїх задач – забезпечення промислових центрів продуктами першої необхідності та збільшення виробничих сил.
Борьба (Харків). – 1920. – 18 квітня.

Харків. Публікація “Звернення голови РНК УСРР Х. Раковського до галичан”, в якому роз’яснювалось, що мета уряду УСРР – допомогти Східній Галичині “вирватися з-під ярма польських поміщиків і створити в Галичині незалежну владу галицьких робітників і селян”.
Борьба (Харків). – 1920. – 18 квітня.

Переправа частин армії УНР на правий берег р. Південний Буг. Вимарш армії до району Ананьїв – Балта – Бірзула (суч. Котовськ) – ст. Любашівка.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 369.18 – 21 квітня

Всеукраїнський з’їзд поліграфічних відділів раднаргоспів, на якому заслухано доповідь про становище паперової промисловості України та ухвалено резолюцію про необхідність націоналізації всіх підприємств поліграфічного виробництва.
Робітничий контроль і націоналізація промисловості на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 554 – 555, 561.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.