Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Затвердження гетьманом тимчасового Статуту Київської духовної академії. У Статуті зазначалося, що Київська православна духовна академія є вищою богословською науковою та шкільною інституцією, що має своїм завданням розвиток православної богословської науки, викладання богослов’я та інших предметів з метою надання бажаючим особам вищої богословської освіти. До навчальних курсів введено історію України, українську мову, історію українського письменства, історію західноруської церкви та історію українського права.Утримання академії здійснювалося за державні кошти та з допомогою церкви. Навчальний заклад одержував значну автономію.
Державний вістник. – 1918. – 27 серпня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Відбулась самоліквідація Комфарбанда, більшість членів в індивідуальному порядку була прийнята до КП(б)У.
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

Карлсбад, Чехословаччина. Нарада послів і голів дипломатичних місій УНР, у якій взяли участь: міністр закордонних справ В.Темницький, посли М.Порш (Німеччина), М.Славинський (Чехословаччина), А.Яковлів (Голландія і Бельгія), Д.Левицький (Данія), К.Лоський (Швеція і Норвегія), радники посольств. Враховуючи безрезультатність курсу на здобуття визнання країнами Антанти, дипломатична на Рада наголосила на необхідності змінити акценти в українській зовнішній політиці й приділити головну увагу відносинам з найближчими сусідами (Польщею, Румунією, Чехословаччиною), Італією та новими незалежними державами, що виникли внаслідок розпаду Російської імперії (Естонією, Латвією, Литвою, Грузією).
Нариси з історії дипломатії України. — С. 349.

Київ. ВУЦВК оголосив тиждень амністії для дезертирів та тих, хто ухиляється від служби у Червоній армії.
Боротьба. — 1919. — 12 серпня.

Кам'янець-Подільський. У серпні відновив свою роботу відділ охорони пам'яток у складі Головного управління мистецтв і національної культури міністерства освіти УНР, який через пресу звернувся з обіжником до всіх установ, підлеглих міністерству та до міських самоврядувань, народних управ, у якому запропонував їм вжити термінових заходів для збереження історико-культурної спадщини.
Україна. — 1919. — 13 серпня.

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

Проведення Львівської операції військ Південно-Західного фронту Червоної армії (частини ХІV і Першої Кінної армій), в результаті якої з 52 повітів Східної Галичини було повністю зайнято 14, 4 повіти – частково.
Історичні джерела та їх використання. – Вип. 5. – К., 1970. – С. 159.

Одеса. Відкрито Народний музей. Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 –1927.
Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 139.

Наказ 6-ій стрілецькій дивізії Дієвої армії УНР захищати м. Холм (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

Декларація № 3 Галревкому в справі народної освіти.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 494 – 498.

Звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини з закликом взяти активну участь у радянському будівництві.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 488 – 489.

Декларація Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 498 – 499.