Інститут історії України Національна академія наук України

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Відбулась самоліквідація Комфарбанда, більшість членів в індивідуальному порядку була прийнята до КП(б)У.
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

Українська армія захопила залізничну лінію Умань - Козятин і наблизилася з півдня і південного сходу до Бердичіва.
Україна. — 1919. — 21 серпня.

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

Проведення Львівської операції військ Південно-Західного фронту Червоної армії (частини ХІV і Першої Кінної армій), в результаті якої з 52 повітів Східної Галичини було повністю зайнято 14, 4 повіти – частково.
Історичні джерела та їх використання. – Вип. 5. – К., 1970. – С. 159.

Одеса. Відкрито Народний музей. Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 –1927.
Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 139.

Наказ 6-ій стрілецькій дивізії Дієвої армії УНР захищати м. Холм (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

Декларація № 3 Галревкому в справі народної освіти.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 494 – 498.

Звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини з закликом взяти активну участь у радянському будівництві.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 488 – 489.

Декларація Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 498 – 499.

Варшава (Польща). Підписання українсько-кубанського договору про взаємне державне визнання та надання збройної допомоги в боротьбі за національно-державне визволення.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 277. – Арк. 145 – 146; Наша правда. – 1920. – 25 вересня.

Міністр закордонних справ Польщі надіслав до уряду РСФРР телеграму, в якій було висловлено готовність Варшави прийняти припозицію Москви про відправлення представників у Мінськ для ведення переговорів про умови миру і перемир’я. У відповідь міністр закордонних справ РСФРР заявив, що радянський уряд направить своїх делегатів у Мінськ 11 серпня.
Документы внешней политики СССР. – М., 1959. – Т. 3. – С. 96.

Булдур (Латвія). Конференція Балтийських держав за участю представників Фінляндії, Естонії, Латвії, Польщі, України, під час роботи якої було укладено 31 серпня політичний договір про співробітництво. Ухвалено також зібратися знов для укладення військової конвенції на початку жовтня. .
S№siedzi wobec wojny 1920 roku. Wybуr dokumentуw. – Londyn, 1990. – S. 245, 255

Харків. II Всеукраїнська нарада з питань освіти за участю 256 делегатів, метою якої було вироблення єдиної освітньої політики в Україні й “знищення залишків хитань на місцях та спроб повернення до спокійних, шаблонних форм роботи”. У центрі уваги делегатів було обговорення “Схеми освіти Української Соціалістичної Радянської Республіки”, що була розроблена в апараті Народного комісаріату освіти. У документі відбито прагнення державих органів створювати єдині великі системи народної освіти (суспільного виховання, професійно-технічної освіти, політико-просвітницької роботи). Тим самим Народний комісаріат освіти УСРР виробив курс на суспільне виховання (поза сім’єю) усіх дітей. Єдину трудову школу було визначено семирічною, на базі якої повинна була будуватися професійна освіта у вигляді професійно-технічних шкіл.
Третье Всеукраинское совещание по просвещению, 15 – 17 июня 1921 г.: Выдержки из материалов работ пленума и секций. Резолюции. – Х., 1922. – С. 7.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Харків. І з’їзд губметалів України. Заслухано доповіді з місць та ухвалено, що є відсутніми як єдина система організації губметалів та відділів металів, так і єдиний план організації виробництва через відірваність від Промбюро. Пропонувалось відродити металеву промисловість завдяки впровадженню єдиного плану та системи організації як органів, що регулюють і керують виробництвом, так і самого виробництва; ввести строгу централізацію і жлрсткість обліку, розподілення металу, виконуючи план постачання і інструкції відділу металу Промбюро. Заслухано доповіді про організацію губметалів та ухвалено, що управління слід будувати на принципах одноосібності, ставлячи на чолі відділу металу і всіх підвідділів завідуючих. Заслухано доповіді про організацію виробництва і трестування промисловості та ухвалено, що промисловість України слід організовувати в напрямку концентрації і спеціалізації масового виробництва, для чого заводи з однаковим характером виробництва об’єднати в кусти, а потім в трести. Заслухано доповідь про облік і розподіл металу та ухвалено провести облік металевого майна на Україні.
ЦДАВО України. – Ф. 573. – Оп. 1. – Спр. 701. – Арк. 1 – 7 зв.; Робітничий контроль і націоналізація промисловості на Україні. Збірник документів і

Частини Червоної армії форсували р. Дністер, перервавши з’язок Дієвої армії УНР з 6-ою польською армією.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 96.

І з’їзд комнезамів Сосницького повіту, Чернігівської губернії, за участю 79 делегатів.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 432.

Відень (Австрія). Третя нарада послів і голів дипломатичних місій УНР, скликана міністром закордонних справ УНР А. Ніковським. На порядку денному було обговорення польсько-українського договору; було визнано, що “такий союз для УНР був необхідним, ... в тому, що факт заключеного договору не осягнув свого властивого завдання, а саме зближення України з державами Заходу, спеціально ж Антанти, в тому до певної міри вина нашої політики і дипломатії, яка не використала зазначеного договору у відповідний момент і спосіб”. Обговорено відносини УНР з генералом П. Врангелем, договір з Кубанню, концепцію створення Чорноморського союзу, реоргнізацію дипломатичних місій, фінансовий стан УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 14. – Арк. 101 зв. – 102 – 102 зв. – 103 – 103 зв.