Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/m/tm.pl?td=1
Український календар на сайті calendarium.com.ua
http://www.calendarium.com.ua/ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Очистити форму
  Переглянути видання "Україна: хроніка подій ХХ століття"

15 березня 1919 (субота)

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

15 березня 1919 (субота)

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

23 березня — 1 квітня 1919 (неділя–вівторок)

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

1–3 квітня 1919 (вівторок–четвер)

Миргород, Полтавська губ. Виступ червоноармійців проти радянської влади, у якому взяли участь запасний батальйон, караульна сотня та міліція. Повстанці розгромили ЧК, провели арешти та обшуки у комуністів. Ад’ютант батальйону Дубчак оголосив себе командиром повстанців Лівобережної України. Повстання тривало три дні й було придушене Червоною армією.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 18 апреля.

Квітень 1919

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Квітень 1919

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Квітень 1919

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

2 квітня 1919 (середа)

Мозир. На бік української армії перейшла Тульська бригада Червоної армії у складі двох полків піхоти, кінного і гарматного дивізіонів, які мали 200 кулеметів і 35 гармат. Була переформована у Русько–Тульський загін, що увійшов до Північної групи армії УНР.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 97. — Арк. 56.

2 квітня 1919 (середа)

Переяслав. На мітингу в одному з полків Червоної армії була ухвалена резолюція, запропонована незалежниками. У ній говорилося, що влада в Україні повинна належати місцевим людям — українцям, а не окупантам та спекулянтам на комунізмі
Політична історія ХХ століття. — Т. 2. — С. 366.

2 квітня 1919 (середа)

Харків. З’їзд політпрацівників Червоної армії в Україні, на якому були присутні 79 делегатів, з них 55 комуністів, 18 співчуваючих. З’їзд накреслив заходи щодо поліпшення політичної роботи у військах і розробив чіткі інструкції з ряду питань. В основу інструкцій було покладено досвід будівництва збройних сил РСФРР.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 24 апреля; Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 395–396.

2 квітня 1919 (середа)

Київ. Публікація постанови Всеукраїнського кінокомітету про заборону приватних кіно– та фотозйомок. З моменту опублікування у межах України заборонялася будь–яка зйомка вуличних подій, маніфестацій, пересування військ і т. ін.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 2 апреля.

2 квітня 1919 (середа)

Комісія по стратегічному переселенню робітників і виселенню буржуазії при Київській раді дала розпорядження домовим комітетам двох великих 9–поверхових будинків по вул. Інститутській звільнити в одному з будинків три верхніх поверхи, в іншому — п’ять. Наказувалося залишити в квартирах меблі, посуд і речі, дозволялося забрати лише трохи білизни, одягу та предметів домашнього вжитку.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 4 апреля.

Квітень 1920

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

Квітень 1920

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Квітень 1920

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Помер Ф. Сушицький (1881 – 1920), голова департаменту вищої і середньої школи в міністерстві освіти Центральної Ради, брав участь у заснуванні українського педагогічного університету та Кам’янець-Подільського державного університету
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 17 квітня.

2 квітня 1920 (п’ятниця)

Харків. Президія Промбюро ухвалила постанову про взяття на облік і націоналізацію технічних матеріалів, знарядь виробництва і готових виробів фабрично-заводського виробництва.
Робітничий контроль і націоналізація промисловості на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 549 – 550.

2 квітня 1920 (п’ятниця)

Прилуки, Прилуцького повіту, Полтавської губернії. Наказ Прилуцького повітвійськревкому про накладення грошового податку на буржуазію і спекулянтів.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 456.
  •   2 квітня 1920 р.
  •    Інше