Інститут історії України Національна академія наук України

Одеса. Відбувся губернський вчительський з’їзд, який виявив різні політичні уподобання у педагогічному середовищі.
Одеський коммунист. — 1919. — 24 июня.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

У Києві створено державну хорову капелу ім. М.Лисенка під керівництвом Я.Калишевського. Комісаром капели був М.Леонтович.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917–1920 рр.). — С. 258..

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Відень.Нарада послів і голів дипломатичних місій УНР, у якій взяли участь міністр закордонних справ В.Темницький, посли і голови місій: В.Липинський (Австрія), М.Василько (Швейцарія), М.Порш (Німеччина), Д.Левицький (Данія) та ін. Нарада обговорила засади української зовнішньої політики і визначила, що “провідна ідея української міжнародної політики залишається незмінена: державна незалежність усіх українських земель”.
Нариси з історії дипломатії України. — С. 348–349.

Київ. ВУЦВК розглянув питання про реорганізацію вищого військового командування України і ухвалив рішення про єдиний революційний фронт і ліквідацію Українського фронту, який підпорядковувався УСРР.
Коммунист. — 1919. — 22 июня; Известия ВУЦИК. — 1919. — 12 августа.

Київ. Опублікування декрету РНК УСРР про утворення Рад захисту материнства та дитинства.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 20 июня.

Війська Галицької армії зайняли Бережани, Золочів, Рогатин, Бурштин, Ожидів і вийшли на підступи до Львова. У ході наступу в ряди Галицької армії зголосилося понад 90 тис. добровольців, але за браком зброї прийнято лише 15 тис. чол.
Довідник з історії України. — С. 1062.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.

Харків. Рішення спецальної комісії ЦК КП(б)У про мілітаризацію Всеукрвидаву, робота якого прирівнювалася до роботи військових відомств. Команди агентів – розповсюджувачів літератури, які доставляли її на місця – звільнялися від мобілізації і в правах дорівнювались до військовослужбовців-фронтовиків.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 311.

Провівши операцію по виходу з Криму, Російська армія генерала П. Врангеля захопила Північну Таврію.
Какурин Н., Вацетис И. Гражданская война. 1918 – 1921. – СПб., 2002. – С. 571 – 576.

Бої 6-ї стрілецької дивізії Дієвої армії УНР з частинами Червоної армії в районі ст. Ігнатпіль, Волинської губернії.
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 58.

Проскурів (суч. Хмельницький). Засідання РНМ УНР, на якому заслухано доповідь військового міністра про “руйнацію польськими військами державного майна”; ухвалено утворити відповідний орган для збору відомостей про збитки; вирішено просити голову РНМ порушити через голову надзвичайної дипломатичної місії в Варшаві міністра А. Лівицького питання про “ставлення польської влади до українського уряду, котре відповідало би гідності останнього”.
ЦДАВО України. – Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 367. – Арк. 41 – 41 зв.

Харків. Опубліковано Статут про агітаційні пункти при відділах народної освіти. Головне завдання агітпунктів полягало у “сприянні обороні Радянської республіки від контрреволюційного польсько-петлюрівського наступу”. Зазначено, що робота агітпунктів повинна вестися переважно серед селянства.
Вісти ВУЦВК Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. – 1920. – 20 червня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про скорочення формату газет та перехід на видання газет з двох сторінок. Чотири полоси зберігалися лише для центральних газет. Видання газети “Пролетарий” тимчасово припинялося.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.) – К., 1961. – С. 305.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.