Інститут історії України Національна академія наук України

В Микитівці відбулась екстрена конференція рад і ревкомів Донецького басейну, на якій були заслухані звіти Бюро ВРК, Центрального штабу Червоної гвардії Донбасу і доповідь комісара по боротьбі проти контрреволюції на Півдні країни В.Антонова-Овсієнка про становище на каледінському фронті. Конференція приділила значну увагу мобілізації сил на боротьбу з каледінцями, їхній організації і зміцненню, збільшенню рядів Червоної гвардії.
В.А.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 8. – С.224 Летопись революции. – 1927, № 5/ 6. – С.143.

Житомир. Заснування Волинського Українського національного товариства з метою згуртування українського громадянства для побудови української національної держави
Україна. — 1919. — 16 вересня.

Київ. Директорія УНР, з огляду на велике національне значення могили Т.Шевченка у Каневі, постановила визнати могилу Кобзаря національної власністю. Для її впорядкування було створено відповідний комітет та виділено 5 млн. карбованців.
Українська Ставка. — 1919. — 12 січня.

Київ. Засновано Всеукраїнську спілку діячів театрального мистецтва, журнал “Театр” під ред. С.Черкасенка. Директорія УНР доручила міністерству освіти виробити законопроект про українізацію міського оперного театру: заснувати український державний оперний театр.
Нова Рада. — 1919. — 26 січня.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

На промислових підприємствах республіки висунуто на профспілкову роботу заступниками керівників-комуністів 180 робітників-активістів.
Правда, Москва, 1922, 7 февраля.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Відзначалося 10-тиріччя утворення профспілок СРСР. Станом на 1 жовтня в УСРР налічувалося 2021509 членів профспілок, 250 тис. низових профактивістів, щорічні членські внески – більше 6 млн. руб. витрачалися на проведення культурно-освітньої роботи серед трудящих і допомогу по безробіттю.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 28 січня.

Карпатська Україна. Ряд населених пунктів, зокрема громадська рада Перечина, на знак своєї шани і поваги проголосили прем’єра А.Волошина почесним громадянином своїх містечок. Населення м.Терново над Тисою через свою делегацію вручило прем’єрові почесний диплом громадянина свого села.
Діло. – 1939. — 27 січня, 5 лютого

Львів. 28-29 січня українська громадськість, суспільні і політичні оганізації широко відзначили чергові роковин бою під Крутами. 28 січня: у храмі св. Юра відбулася панахіда за полеглими героям, співав хор студентського товариства „Бандурист”; 29 січня: у студентському домі по віл.Міцкевича відбулися святкові збори українського студентства присвячені роковині „Крутянських Термопилів”; присутні вшанували героїв Крут хвилиною мовчання та вислухали промови педставників студентських організацій.
Діло. – 1939. — 31 січня.

Діюча Червона армія. Спецоргани повідомили про те, що червоноармійці Сидоренко, Кашевський та Дуденко з 41го запасного окремого стрілецького батальйону, який перекидався залізницею до театру воєнних дій, висловлювали такі думки: «Партія докерувалася, що нема в країні ні хліба, ні м’яса, ні навіть сірників. У Польщі раніше краще жили, ніж після визволення радянською владою. Ззахідних українців скинули ярмо, а хомут надягли. Партія кинула гасло «Геть війну!», а сама воює за чужі землі. На фронт не підемо...». «Я не знаю за що ми воюємо, — зазначав червоноармієць цього ж батальйону Черняк М. — При радянській владі я жив погано, а тих, кого ми визволили — вони жили краще. Тож навіщо їх визволяти?» «Дома з голоду мруть, а ми йдемо захищати когось і навіщось»,— обурювався його однополчанин Мельник».«Нас женуть наубій, нам не треба захищати радянську владу»,—заявив червоноармієць Пожег. В цій частині, крім виявлених НКВС «антирадянських висловлювань», були також зафіксовані погрози командирам, а 100 осіб утекли з ешелону по дорозі на фронт. В спецповідомленях НКВС повідомлялося також, що червоноармійці висловлювали упевненість в тому, що, мовляв, фінський народ тому так уперто чинить опір Червоній армії, що добре знає про ті страждання, які перенесли селяни в СРСР під час колективізації.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.171-172;РДВА. — Ф.9. — Оп.39. — Спр.86. — Ар

Виповнилось 10 років товариству „Україна”, яке підтримувало зв’язки з українськими організаціями за кордоном (США, Канада, Бельгія, Голландія, ФРН, Австрія, Аргентина) та видавало газету „Вісті з України” і газету „News from Ukraine” англійською мовою, пропагуючи радянський спосіб життя.
Радянська Україна. – 1971. – 9 січня.

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.

Український культурологічний клуб провів акцію у справі конституційного захисту української мови. Анатолій Битченко – член УКК – звернувся до Комісії законодавчих передбачень Верховної Ради УРСР з пропозицією щодо конституційного захисту української мови. Тобто, щоб українській мові надати права державної мови.
Камінський Анатоль. На перехідному етапі. “Гласність”, “перебудова” і “демократизація” на Україні. – Мюнхен, 1990. – С.417.

На сторінках газети “Радянська Україна” під рубрикою “Як живеш, заповіднику?” регулярно друкувалися матеріали рейду-перевірки природоохоронної роботи в 12 державних заповідниках та двох природних національних парках УРСР. Така спільна робота Держкомприроди УРСР і редакції газети з залученням провідних науковців проведена в Україні вперше.
Радянська Україна. – 1989. – 4 лютого.

Радянсько-американський “Похід за мир – 88” за маршрутом Одеса – Київ, у якому взяли участь представники всіх союзних республік СРСР і 230 осіб з США.
Радянська Україна. – 1988. – 20, 24, 27 серпня, 11 вересня.

Відродження пласту в Україні, який був заснований 1911 р. Ідея пластового життя розцінювалась як альтернатива комсомольській та піонерській організацій. Опікунську раду новоствореної організації очолив І.Юхновський. Завдання пласту: виховувати повноцінну, всебічно розвинену молоду людину (охоплює дітей та молодь віком від 6 до 24 років), дати освіту, Україні - людину обов’язку. Пластова ідеологія і закон визначали цей обов’язок як служіння народові, Батьківщині, собі. Пласт здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією УРСР. Основою світогляду є християнська мораль.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С. 538-539.

У Києві відбувся Всесвітній форум українців. Вперше українці з усього світу зібралися в столиці незалежної держави й обговорили питання розбудови вільної демократичної України.
Голос України. - 1992. - 27 серпня.

Новий радіотелеретранслятор почав працювати в селі Вартове Раздольненського району Кримської АР. Завдячуючи цьому 10 тисячам навколишніх жителів стали доступні чотири телеканала: УТ-1, УТ-2, "Інтер" та "Крим-ТВ".
Сегодня. - 1998.- 6 січня.