Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Київ. Міністерство фінансів передало Раді міністрів Української Держави доповідь з обгрунтуванням необхідності розв’язання питання про дальшу долю української частини загальноросійського боргу і упорядкування справи сплати відсотків по позиках. В зв’язку з анулюванням в РСФРР процентних паперів ці цінні папери масово переміщувалися в Україну, що перешкоджало встановленню хоч якоїсь фінансової стабільності. Міністерство фінансів, зокрема, відмовилося від загального поновлення оплати купонів позик, випущених або гарантованих колишнім російським урядом, і обрало форму “выдачи авансов в счет процентов по бумагам этих займов”. Разом з тим, згадані папери реєструвалися з метою надання під час мирних переговорів з РСФРР “защиты проживающим на Украине держателям этих бумаг”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 255. – Арк. 29 (із зв.). – 3

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Кишинів. Повідомлялося про заснування Українського громадського комітету.
Український вісник, Львів, 1921, 23 вересня.

Одеська губернія. За повідомленням секретаря Первомайського повітового комітету КП(б)У, відбулися страйки учителів проти політики пролетаризації школи, за народну незалежну демократичну школу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1068, арк. 112.

Одеська губернія. За повідомленням секретаря Первомайського повітового комітету КП(б)У, лікарська секція профспілки медичних працівників намагалася висунути завідувачем повітового відділу охорони здоров’я свого висуванця замість кандидата від КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1068, арк. 112.

Одеса. Створено відділення Товариства колишніх політкаторжан і засланих-поселенців.
Каторга и ссылка, 1925, кн.3, С. 263.

Харків. Відбулась нарада представників центральних комітетів професійних спілок, Укрбюро ВЦРПС і ЦК КП(б)У. Затверджено положення “Про Українську раду профспілок”, що мала створюватися на основі реорганізації Укрбюро ВЦРПС. Рада визнана вищим спілковим органом в Україні, підпорядкованим ВЦРПС. До складу ради входило 75 членів і 25 кандидатів.
Известия ЦИК СССР, Москва, 1924, 25 сентября.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Балта. Відкрилася Всемолдавська конференція учителів. Порядок денний: про національні школи, про роботу учителів на селі, про навчальні плани.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 23 вересня.

Харків, м. На аеродромі товариства “Укрповітрошлях” відбулася урочиста зустріч екіпажу аероплану “Червона Україна” (пілот Снігірьов, механік Кігілевич, аеронавігатор Спірін).
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 25 серпня.

Повідомлялося, що виконком Київської міської ради депутатів трудящих прийняв постанову перейменувати Діагональну вулицю в Дарницькому районі на вулицю Юрія Гагаріна.
Радянська Україна. – 1961. – 2 квітня.

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.

На сторінках газети “Радянська Україна” під рубрикою “Як живеш, заповіднику?” регулярно друкувалися матеріали рейду-перевірки природоохоронної роботи в 12 державних заповідниках та двох природних національних парках УРСР. Така спільна робота Держкомприроди УРСР і редакції газети з залученням провідних науковців проведена в Україні вперше.
Радянська Україна. – 1989. – 4 лютого.

Сімферополь. Кримські татари, які повернулися, провели демонстрацію, у якій взяло участь, за даними часопису “Українське слово” близько двох тисяч осіб, оперативного штабу МВС УРСР м.Сімферополя – 200 осіб. Були висунуті вимоги організовано повернути кримських татар у Крим. Висловлювалось незадоволення роботою державної комісії. Для забезпечення порядку в Сімферополі було задіяно 1340 працівників міліції і 900 дружинників. Під час мітингу затримано близько 50 осіб. На знак протесту проти переслідувань 12 кримських татар знищили свої паспорти і розпочали голодовку.
Українське слово (Париж). – 1988. – 15 травня; Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х –

Відродження пласту в Україні, який був заснований 1911 р. Ідея пластового життя розцінювалась як альтернатива комсомольській та піонерській організацій. Опікунську раду новоствореної організації очолив І.Юхновський. Завдання пласту: виховувати повноцінну, всебічно розвинену молоду людину (охоплює дітей та молодь віком від 6 до 24 років), дати освіту, Україні - людину обов’язку. Пластова ідеологія і закон визначали цей обов’язок як служіння народові, Батьківщині, собі. Пласт здійснює свою діяльність у відповідності з Конституцією УРСР. Основою світогляду є християнська мораль.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С. 538-539.

Київ. Установча конференція, на якій було створено Спілку кооперативів України.
Радянська Україна. – 1989. – 23 квітня, 26 травня.

Опубліковано статут Української екологічної асоціації „Зелений світ”, який був прийнятий на з’їзді 29 жовтня 1989 р.
Літературна Україна. – 1990. – 15 березня.

Київ. Установчий з’їзд Селянської спілки України. Головна мета новоствореної Спілки - створення масового громадського політичного руху на захист прав та інтересів селянства, піднесення його добробуту, культурно-освітнього і духовного рівня, виховання в суспільстві глибокої поваги до селянської праці як першооснови життя нації, активізація політичної діяльності на селі, утвердження пріоритетного розвитку сільськогосподарського виробництва, а відтак, і вироблення нової аграрної політики, що найповніше відповідала б інтересам народу України.
Радянська Україна. – 1990. – 26 вересня; Правда Украины. – 1990. – 28 сентября.

Київ. Другі всеукраїнські збори (з’їзд) Народного руху України. Його делегати представляли 632828 членів. Основна кількість делегатів (56,7%) – представники Львівської, Івано-Франківської областей та м. Києва. 95% делегатів – українці. За соціальним станом 68% делегатів - інженерно-технічні працівники, службовці, наукова і творча інтелігенція. Вони представляли понад 40 різних політичних та громадських організацій. Найчисленнішими з них були Товариство української мови ім. Шевченка (25,3%) та Українська республіканська партія (12,6%). Делегатами зборів були 418 народних депутатів різних рівнів, у тому числі 5 – СРСР, 18 – УРСР, 117 – обласних, 215 – міських і 108 – районних рад. Головна увага делегатів була зосереджена на таких питаннях: майбутнє НРУ в умовах багатопартійності; вимога повної незалежності України і неприйняття ідеї нового Союзного договору; створення української національної армії; міжконфесійні стосунки. Головою НРУ переобраний І.Драч.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник. Ч. 2 – К., 1997. – С.542-543; Ковтун В. Історія народного руху