Інститут історії України Національна академія наук України

м. Катеринослав. Губернське правління оголосило постанову про закриття товариства „Просвіта” у місті.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 4-5. – С. 120.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Донецька губернія. Відбулася районна конференція профспілки металістів, організована Донецьким губкомом КП(б)У. З ініціативи комфракції конференції визнано недійсними вибори делегатів Всеросійського з’їзду металістів, проведені у січні 1922 р. на губернському з’їзді профспілки металістів, коли до складу донецької делегації були обрані представники “робітничої опозицій”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

Бахмут Донецької губернії. Повітова комісія допомоги голодуючим взяла на утримання 7 дитячих будинків, де виховувалася тисяча дітей. Шахтарі відраховували для їх забезпечення 10 % заробітної плати.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 лютого.

Маріупольській повіт Донецької губернії. Організовано дитячий будинок ім. В. Короленка.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 лютого.

Катеринослав. Робітники третього лісопильного заводу постановили у тиждень допомоги голодній дитині надурочно працювати сім годин, а зароблені за цей час кошти передати у фонд допомоги голодуючим дітям.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 лютого.

Відбулася самоліквідація Чернігівської організації РСДРП.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 20, спр. 1948.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Вашингтон. Делегати Української жіночої ради (Г. Чикаленко, О. Лотоцька і Ю. Єремова), що об’єднувала українок-емігранток, прийняли участь у конгресі Міжнародної жіночої ради. Українки відстояли право на членство своєї національної ради в міжнародному органі всесвітнього жіночого руху, хоча, як правило, таке право надавалося жіночим організаціям державних націй.
Діло, Львів, 1925, 19 травня.

Москва, м. РПО СРСР видала постанову „Про передачу товариству „Автодор” непотрібного автодорожного майна установами Союзу РСР і підприємствами загальносоюзного значення».
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 17. —Ст.145.

Львів. Газета “Діло” оприлюднила дані про німецьке населення Карпатської України. У краї проживало близько 15 тис. німців, які компактно мешкали у селах Німецька Мокра, Коропець, Барбово Устьчорне, а також в Лалові, Руській Мокрій, Рахові (Ціпперай), Хусті (Німецьке село), Кучаві, Дубовім та ін. В цих населених пунктах за участю німецького державного секретаря при уряді Карпатської України інженера Ольдофредія створено Німецькі народні ради. Німецька громада утримувала 19 шкіл з 34 класами і одну міську школу з 4 класами – близько 2 тис. учнів і 1-го курсу – 855 осіб, 2-го – 795 осіб; розпочати навчання у новостворених закладах з 1-го березня 1939 р.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.8.

Львів. Газета “Діло” оприлюднила дані про німецьке населення Карпатської України. У краї проживало близько 15 тис. німців, які компактно мешкали у селах Німецька Мокра, Коропець, Барбово Устьчорне, а також в Лалові, Руській Мокрій, Рахові (Ціпперай), Хусті (Німецьке село), Кучаві, Дубовім та ін. В цих населених пунктах за участю німецького державного секретаря при уряді Карпатської України інженера Ольдофредія створено Німецькі народні ради. Німецька громада утримувала 19 шкіл з 34 класами і одну міську школу з 4 класами – близько 2 тис. учнів і 32 вчителі.
Діло. – 1939. — 5 лютого.

Розпорядження голови Чернігівської районної управи старостам районів та м. Чернігова про заборону утворення спілок та проведення населенням зборів. Дозволялося відкривати лише хорові товариства.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер.– К., 1963. – С. 92.

Москва. Відкриття конференції радянської громадськості за розброєння.
Літературна газета. – 1960. – 16 лютого.

Указ президії Верховної Ради СРСР “Про посилення кримінальної відповідальності за зґвалтування”. Встановлювалося, що зґвалтування, вчинене групою осіб чи особливо небезпечним рецидивістом або таке, що спричинило тяжкі наслідки, а так само зґвалтування неповнолітньої, каралося позбавленням волі від 8 до 15 років з засланням, або від 2 до 5 років без заслання, або смертною карою.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1962. – №8. – С.157.

Указ президії Верховної Ради СРСР “Про посилення відповідальності за посягання на життя, здоров’я і гідність працівників міліції і народних дружинників”. Встановлювалося, що злісна непокора розпорядженням або вказівкам міліціонера або народного дружинника каралося арештом на строк до 15 діб, або виправними роботами на строк до 1 місяця або штрафом до 20 рублів. Образа працівника міліції або народного дружинника при виконанні ними своїх обов’язків каралися позбавленням волі на строк до 6 місяців або виправними роботами на строк до 1 року або штрафом у розмірі до 100 рублів. Вчинення опору працівникам міліції або народним дружинникам каралося ув’язнення на строк до 1 року або виправними роботами на той же термін або штрафом до 100 рублів. Посягання на життя міліціонера або народного дружинника каралося ув’язненням на строк від 5 до 15 років, а при обтяжуючих обставинах – смертною карою.
Деснянська правда. – 1962. – 25 квітня.

Відомі діячі науки і культури (всього 78 осіб) звернулися з листом до Прокурора УРСР Ф. Глуха та голови КДБ при Раді міністрів УРСР В. Нікітченка, в якому висловили занепокоєння ходом розслідування справ В. Мороза, Д. Іващенка, М. Озерного, І. Світличного, П. Заливахи, Б. Гориня, І. Геля та інших правозахисників.
Данилюк Ю., Бажан О. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). — К., 2000. — С.430.

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.

Рада міністрів УРСР і Українська республіканська рада професійних спілок прийняли постанову про занесення в Республіканську книгу трудової доблесті в десятій п’ятирічці трудових колективів і передовиків виробництва за досягнення найвищих показників у соціалістичному змаганні за підвищення ефективності виробництва і якості роботи, дострокове виконання завдань і соціалістичних зобов’язань десятої п’ятирічки. Сюди занесені 545 трудових колективів і 279 передовиків виробництва всіх галузей народного господарства. Їм були вручені свідоцтва про занесення в Республіканську книгу трудової доблесті.
Радянська Україна. – 1981. – 11 лютого.