Інститут історії України Національна академія наук України

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

У Києві легально працювала 1-ша Всеукраїнська конференція профспілок. Її скликання стало можливим завдяки підтримці з боку окупаційної та гетьманської влади. Делегати, як правило, обиралися не на місцевих територіальних конференціях, а на засіданнях рад і правлінь тих чи інших спілок. Серед учасників переважали представники РСДРП (меншовиків) та українських соціалістичних партій. Рішення конференції спрямовувалися на те, аби утримати робітників від боротьби проти існуючої влади. Конференція обрала так звану Всеукраїнську центральну раду профспілок (Уцентропроф).
Очерки истории профессиональных союзов Украинской ССР. – К., 1983. – С.125.

Відбувся Всеукраїнський делегатський з’їзд хліборобів-власників. В ухваленій резолюції делегати висловили сподівання, що жоден урядовий законопроект щодо інтересів землеволодіння, землекористування або сільського та лісового господарства не буде вироблятися без безпосередньої участі хліборобів в особі їхніх представників. Учасники з’їзду скаржилися на те, що з двох питань – про приналежність посівів на захоплених селянами землях і про обмеження всупереч Грамоті гетьмана свободи угод на землю – законопроекти розроблялися без будь-якої участі хліборобів, а тимчасом ці рішення викликали серйозні заперечення у їхньому середовищі. Союз хліборобів-власників попереджав, що надалі такий порядок може викликати “небажані наслідки”. Окрему резолюцію з’їзд присвятив розгляду проекту закону про право на врожай 1918 р. на території Української Держави. В ній зазначалося, що наказ Г.Ейхгорна стосується виключно земель, засіяних згідно із законними постановами тоді ще існуючих земельних комітетів. Делегати також висунули вимоги вжити невідкладні заходи до збереження залишків лісів, які по-хижацькому вирубалися, і зажадали відшкодування збитків їхнім власникам.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 13. – Арк. 23, 24.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Катеринослав. Відбувалися часті конфлікти між робітниками та адміністрацією підприємств. Висувалися однотипні вимоги: запровадження вільної праці та постачання на рівні довоєнного часу, а у випадку відмови - страйк. На швацькій фабриці спостерігались випадки побиття робітниками майстрів, а в залізничних майстернях – неодноразові страйки.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

Дебальцевський район Донецької губернії. На Петровському державному заводі за постановою загального зібрання робітників розпочався страйк, спричинений продовольчою кризою.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Нижньодніпровськ Катеринославської губернії. Відбувся страйк робітників вагонних майстерень, служби шляху та депо. На загальному зібрані робітників прийнято резолюцію про задоволення матеріальних вимог робітників (задоволення їх виробничим одягом, продовольством, вугіллям та гасом) в п’ятиденний термін, а також щодо заборони арешту призвідників страйку та звільнення з в’язниць робітників міста, якщо такі були.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 93.

Нижньо-Дніпровськ. Відбувся страйк робітників залізничних майстерень, які висунули вимоги покращання пайкового постачання.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

Львів. Українською громадою проведено тиждень української дитини, під час якого було організовано збір пожертв серед українського населення для допомоги сиротам-українцям у Східній Галичині та на потреби національної культурно-освітньої роботи серед українських дітей.
Громадський вісник, Львів, 1922, 21-28 травня.

Харків. Друга сесія сесії ВУЦВК VІ скликання прийняла “Закон про комітети незаможних селян”, який визначив склад та принципи організації комнезамів; їхні права та зобов’язання у боротьбі за революційний порядок, у сприянні органам РСІ та судовим органам у проведенні соціалістичного землеустрою, щодо участі у кооперації, справі народної освіти, а також стосовно виконання різних державних повинностей.
ЗУ України, 1922, № 25, Ст. 387.

Харків. Загальне зібрання представників комнезамів України – делегатів другої сесії сесії ВУЦВК VІІ скликання, обговоривши питання про суд над есерами, прийняло резолюцію, що вимагала застосування до них вищої міри покарання як до зрадників батьківщини.
Известия, Одесса, 1922, 30 мая.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Одеса. З ініціативи робітників Першої державної кінофабрики організовано добровільне Товариство допомоги радянському кіно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1926, 27 травня.