Інститут історії України Національна академія наук України

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

У Києві легально працювала 1-ша Всеукраїнська конференція профспілок. Її скликання стало можливим завдяки підтримці з боку окупаційної та гетьманської влади. Делегати, як правило, обиралися не на місцевих територіальних конференціях, а на засіданнях рад і правлінь тих чи інших спілок. Серед учасників переважали представники РСДРП (меншовиків) та українських соціалістичних партій. Рішення конференції спрямовувалися на те, аби утримати робітників від боротьби проти існуючої влади. Конференція обрала так звану Всеукраїнську центральну раду профспілок (Уцентропроф).
Очерки истории профессиональных союзов Украинской ССР. – К., 1983. – С.125.

Український національно-державний союз передав П.Скоропадському вироблений 21(8) травня 1918 р. “Меморіал”. У ньому уряд Ф.Лизогуба оцінювався як “неукраїнський по своєму складу і своїй політичній орієнтації” і тому нездатний встановити тверду національну політику в справі забезпечення самостійності Української Держави і інтересів українського народу. “Меморіал” констатував факт домінування в кабінеті міністрів російських кадетів, октябристів та представників інших неукраїнських партій і груп, які обстоювали ідею “єдиної і неділимої Росії”. Автори “Меморіала” застерігали, що в результаті активізувалася діяльність “Русского союза”. Відповіддю на антидемократичні і антиукраїнські дії уряду та його місцевої адміністрації стало зростання опору народних мас і впливу більшовиків. Поряд з висловленням думки про недовіру уряду Ф.Лизогуба, підкреслювалося, що процес державотворення в Україні можливий лише під проводом національного демократичного кабінету міністрів, сформованого переважно з відомих українських діячів та осіб української орієнтації, які б спиралися на довіру широких українських мас. “Меморіал” було опубліковано в пресі і видано окремою брошурою.
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.ІІІ. – 192 1. – С.63-66. Дорошенко Д. Історія

Австрійська військова влада провела арешти серед списаних на берег з флоту матросів за поширення більшовицької агітації.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 74. – Арк. 120-120 зв. – 121.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Катеринослав. Відбувалися часті конфлікти між робітниками та адміністрацією підприємств. Висувалися однотипні вимоги: запровадження вільної праці та постачання на рівні довоєнного часу, а у випадку відмови - страйк. На швацькій фабриці спостерігались випадки побиття робітниками майстрів, а в залізничних майстернях – неодноразові страйки.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

Дебальцевський район Донецької губернії. На Петровському державному заводі за постановою загального зібрання робітників розпочався страйк, спричинений продовольчою кризою.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Львів. Українською громадою проведено тиждень української дитини, під час якого було організовано збір пожертв серед українського населення для допомоги сиротам-українцям у Східній Галичині та на потреби національної культурно-освітньої роботи серед українських дітей.
Громадський вісник, Львів, 1922, 21-28 травня.

Харків Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про кошти для Всеробітземлісу. Зважаючи на необхідність посилення роботи цієї профспілки, Кубаку доручалося вжити заходів для вишукування коштів на її фінансування.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 29, арК. 86.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Харків. Відкрився з’їзд Українського Червоно Хреста, що мав працювати три дні.
Коммунист, Харьков, 1925, 24 мая.

Розпочався туберкульозний триденник. Мета його проведення – залучення громадськості до боротьби з туберкульозом.
Коммунист, Харьков, 1925, 24 мая.

Харків, м. Постановою НКО, НКЮ, НКВС, НКЗ УСРР затверджено „Інструкцію районним комісіям у справах неповнолітніх”. Документ містив розділи: I. Компетенція районних комісій у спарвах неповнолітніх; II. Склад районних комісій у справах неповнолітніх; III. Як порушувати справи у районних комісіях; IV. Діловодство у районних комісіях; V. Оскарження постанов районних комісій; VI. Про припинення справ; VII. Про заходи впливу; VIII. Про юридичну допомогу; IX Про речові докази; X. Про звітність районних комісій; XI. Про виконання постанов районних комісій; XII. Компетенція голови районної комісії у справах неповнолітніх; XIII. Компетенція члена районної комісії у справах неповнолітніх – представника органів юстиції; XIV. Компетенція лікаря – члена районної комісії у справах неповнолітніх; XV. Порядок роботи районного обстежувача-вихователя.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1928 рік. Відділ другий. – Х., 1928. — №15. — Ст.94.