Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

В залі Київської біржі під головуванням М.Суковкіна відбулося спільне засідання трьох обласних громадських організацій, що вирішили об’єднати свої зусилля з метою мобілізації промисловості задля задоволення потреб фронту: військово-промислового комітету і комітетів союзів земств і міст. Було обрано погоджувальний комітет у складі воєнного генерал-губернатора Галичини графа Г.О.Бобринського (голова), Ф.Безака (заступник голови) та членів-представників від кожної з організацій: відповідно – М.Терещенка, М.Суковкіна та І.Дьякова.
Киевская мысль. – 1915. – 9 июля. – С. 5.

У Києві відбувся з’їзд Союзу українських консервативних діячів (конспіративна назва з’їзду монархічного російського союзу). На нього прибули також делегати з Москви. Скликано його за ініціативою київських монархістів на чолі з колишнім віце-губернатором Кашкарьовим. Приїхало багато видних монархічних діячів, у тому числі відомий московський монархіст – інженер Орлов. На першому засіданні були присутні 70 чол. Було заслухано доповіді з місць. У роботі з’їзду брали участь колишній київський маршалок Безак, колишній голова київської губернської земської управи М.Суковкін, А.Савенко, колишні члени Державних Дум Гололобов, Новицький, Шечков, колишній член Державної ради Сухомлинов, одеський Пеликан та ін. Відкрив з’їзд і був обраний головуючим Безак. У вступному слові він закликав усіх “людей порядку” до організації і єднання, вважаючи забезпечення цього головною метою з’їзду. Через залізничний страйк зібрання виявилося не таким багатолюдним, як планувалося. Щодо найближчих завдань першочерговим вважалося залучення до боротьби однодумців на місцях. Ухвалене рішення містило заклик до організації по всій Україні “ячеек” союзу, які б розгортали агітацію за відновлення в Росії монархії і за приєднання до неї України.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 258. – Арк. 13-14; 66 Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Д

По всіх лініях залізниць України начальником центрального залізничного управління Ф.Фельдземом розіслано циркуляр, у якому говорилось, що страйк на Південно-Західних залізницях шкодить німецько-австрійським воєнним інтересам. Тих, хто заважатиме працювати іншим, і за непокору залізничному начальству, будуть судити військово-польові суди за найсуворішими законами Німеччини.
Нова рада. – 1918. – 21(8) липня.

Начальник 2-го відділу державної варти доповів київському градоначальнику про вимоги учасників залізничного страйку і про незадоволення діяльністю міністра шляхів навіть серед службовців відділів і управління залізниці, зокрема через те, що міністр начебто знав про підготовку страйку і нічого не зробив для його попередження.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 324-325.

Голова управи Української спілки земств С.Петлюра звернувся до міністра внутрішніх справ з вимогою проведення слідства і виправдання в разі безпідставності арешту члена Кобеляцької народної повітової управи санітарного лікаря Н.Хмелевцевої.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 1

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Київ. Створено відділення Товариства політкаторжан заслано-поселенців.
Каторга и ссылка, 1924, кн. 1, С. 294.

Харків. Відбувся І Всеукраїнський з’їзд комітетів взаємодопомоги селян (КВДС). Порядок денний: доповідь НК соціального забезпечення; результати роботи і чергові завдання КВДС; створення й порядок витрати фондів взаємодопомоги; сприяння закладам соціального забезпечення, охорони здоров’я та освіти; весняна засівна кампанія; заходи зміцнення сільського господарства; робота КВДС Харківської губ.; організаційні питання.
Пролетарий, Харьков, 1923, 19-20 июля;Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 21 липня.

Оголошено про скликання 22 липня 1923 р. у Харківському сільськогосподарському музеї І Всеукраїнського з’їзду мисливців і рибалок.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 20 липня.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Токмаківка. На ґрунті затримки зарплати відбувся страйк будівельників, що тривав два місяці.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2119, арк. 10.

Луганськ, м. Колектив паровозо будівельного заводу виступив з ініціативою виконати п’ятирічку за чотири роки.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Харків, м. Постановою президії ВУЦВК і РНК УСРР встановлено обов’язкову передплату державними установами офіційних органів друку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —21 липня.

У пресі з’явилися перші повідомлення про реабілітацію українських письменників, що стали жертвами сталінського терору: В.Еллана (Блакитного), В.Чумака та І.Микитенка.
Радянська Україна. – 1956. – 18, 28 липня;Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953–1985 рр. – Львів, 1992. – С. 18.

с. Купичволя Нестеровського району Львівської області. Утворено підпільну молодіжну організацію “Українську націоналістичну організацію ім. С.Бандери”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 400.

40-річчя Комуністичної партії УРСР.
Історія Української РСР в 8-ми томах, 10-ти книгах. Т.8. Кн. 1. – К., 1979. – С. 373.

Повідомлялося, що виконком Київської міської ради депутатів трудящих прийняв постанову перейменувати Діагональну вулицю в Дарницькому районі на вулицю Юрія Гагаріна.
Радянська Україна. – 1961. – 2 квітня.