Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Спинився рух на всіх залізницях Правобережної України у зв’язку з оголошенням страйку службовців і робітників. Міністр шляхів Б.Бутенко розіслав по всіх залізницях циркуляр, у якому повідомлялось, що заробітна плата поденним службовцям і робітникам за травень, а штатним за червень буде надіслана протягом трьох днів. Інші вимоги робітників не будуть розглянуті, оскільки вони потребують законодавчого вирішення. Робітникам пропонувалось негайно, не пізніше 18 липня приступити до праці, а хто цього не зробить, той буде вважатися звільненими з роботи. У разі продовження страйку міністр загрожував передати експлуатацію залізниць до рук вищого німецького командування.
Нова рада. – 1918. - 18(5) липня.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Київ. Створено відділення Товариства політкаторжан заслано-поселенців.
Каторга и ссылка, 1924, кн. 1, С. 294.

Київ. Відбулась виробнича нарада Цукротресту.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 16-18 июля.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Токмаківка. На ґрунті затримки зарплати відбувся страйк будівельників, що тривав два місяці.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2119, арк. 10.

Луганськ, м. Колектив паровозо будівельного заводу виступив з ініціативою виконати п’ятирічку за чотири роки.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

У пресі з’явилися перші повідомлення про реабілітацію українських письменників, що стали жертвами сталінського терору: В.Еллана (Блакитного), В.Чумака та І.Микитенка.
Радянська Україна. – 1956. – 18, 28 липня;Баран В.К. Україна після Сталіна. Нарис історії 1953–1985 рр. – Львів, 1992. – С. 18.

с. Купичволя Нестеровського району Львівської області. Утворено підпільну молодіжну організацію “Українську націоналістичну організацію ім. С.Бандери”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 400.

40-річчя Комуністичної партії УРСР.
Історія Української РСР в 8-ми томах, 10-ти книгах. Т.8. Кн. 1. – К., 1979. – С. 373.

Повідомлялося, що виконком Київської міської ради депутатів трудящих прийняв постанову перейменувати Діагональну вулицю в Дарницькому районі на вулицю Юрія Гагаріна.
Радянська Україна. – 1961. – 2 квітня.

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.

З м. Київ відбула делегація у складі 246 юнаків і дівчат, які представляли Україну на ХІІ Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у м. Москва.
Радянська Україна. – 1985. – 18 липня.

В опублікованому повідомленні ТАРС зазначалось, що останнім часом почастішали звернення кримських татар у партійні і радянські органи з проханням переглянути законодавчі акти, що стосуються ліквідації Кримської АРСР. Вони просять відтворити автономну республіку, відновити “порушену історичну справедливість”. З цією метою організуються збори, мітинги, розсилання листів і відозв, заклики до зарубіжної громадськості. Привертається увага до цього питання і діячів культури. У президію Верховної Ради СРСР з проханням “відновити права кримських татар” звернулися, зокрема, письменники С.Баруздін, Є.Євтушенко, Б.Окуджава, А.Приставкін. З урахуванням звернень, що надходять у ЦК КПРС і уряд, і для розгляду всього комплексу проблем, які порушуються у заявах громадян з числа кримських татар, створено комісію на чолі з головою президії Верховної Ради СРСР А.Громико.
Вісті з України. – 1987. - № 31, липень.

На сторінках газети “Радянська Україна” під рубрикою “Як живеш, заповіднику?” регулярно друкувалися матеріали рейду-перевірки природоохоронної роботи в 12 державних заповідниках та двох природних національних парках УРСР. Така спільна робота Держкомприроди УРСР і редакції газети з залученням провідних науковців проведена в Україні вперше.
Радянська Україна. – 1989. – 4 лютого.

Радянсько-американський “Похід за мир – 88” за маршрутом Одеса – Київ, у якому взяли участь представники всіх союзних республік СРСР і 230 осіб з США.
Радянська Україна. – 1988. – 20, 24, 27 серпня, 11 вересня.

Сімферополь. Кримські татари, які повернулися, провели демонстрацію, у якій взяло участь, за даними часопису “Українське слово” близько двох тисяч осіб, оперативного штабу МВС УРСР м.Сімферополя – 200 осіб. Були висунуті вимоги організовано повернути кримських татар у Крим. Висловлювалось незадоволення роботою державної комісії. Для забезпечення порядку в Сімферополі було задіяно 1340 працівників міліції і 900 дружинників. Під час мітингу затримано близько 50 осіб. На знак протесту проти переслідувань 12 кримських татар знищили свої паспорти і розпочали голодовку.
Українське слово (Париж). – 1988. – 15 травня; Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х –