Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

Російський імператор затвердив Положення про створення під покровительством Їх імператорських високостей Великих Княгинь Анастасії Миколаївни та Міліци Миколаївни київського обласного Комітету по забезпеченню ампутованих і скалічених воїнів протезами.
Киевские губернские ведомости. – 1916. – № 84, 28 липня.

м. Львів. З ініціативи головного вікарія львівської митрополії о. А. Білецького створено громадський „Український крайовий комітет допомоги для біженців”.
Попик С. Українці в Австрії 1914 – 1918. – Київ-Чернівці, 1999. – С. 77.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Первомайський повіт Одеської губернії. Селяни пожертвували у фонд допомоги голодуючим по 5 фунтів зерна з кожної десятини пашні.
Незаможний селянин, Полтава, 1921, 25 серпня.

Одеська губернія. За повідомленням секретаря Первомайського повітового комітету КП(б)У, відбулися страйки учителів проти політики пролетаризації школи, за народну незалежну демократичну школу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1068, арк. 112.

Одеська губернія. За повідомленням секретаря Первомайського повітового комітету КП(б)У, лікарська секція профспілки медичних працівників намагалася висунути завідувачем повітового відділу охорони здоров’я свого висуванця замість кандидата від КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1068, арк. 112.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Токмаківка. На ґрунті затримки зарплати відбувся страйк будівельників, що тривав два місяці.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2119, арк. 10.

Харків, м. Постановою РНК УСРР затверджено “Положення про фонди довгострокового кредитування кооперації при Всеукраїнському кооперативному банку. Рішення прийняте на підставі арт.16. постанови РНК СРСР від 20 лютого 1928 р. „Про засади довгострокового кредитування кооперації”.
Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. Відділ перший – 1928. — № 23. — Ст.199;Вісті ВУЦВК. – 1928. — 5 вересня.

Село Слабин, Чернігівська область. Під час загальних зборів селян, де обговорювався план хлібозаготівель, селянами підпалено млин, щоб зірвати затвердження плану
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 21 серпня.

Органи НКВС зафіксували численні негатівні настрої відносно запровадження закону про боротьбу з дезертирством і самовільними відлученнями та введенням дисциплінарних батальонів у Червоній армії. Серед типових висловлювань були такі: «В армії, як у тюрмі, закон занадто жорстокий, ставляться до нас як до худоби: за самоволку — тюрма, гірше за капіталістичні країни. А як прохарчуватися, якщо в армії не годують»; «В країні усе перебудовують на старий лад — спочатку ввели звання генералів, потім 8годинний робочий день і 7денний робочий тиждень, а зараз цим законом (про боротьбу з дезертирством і самовільні відлучення) нас назагал хочуть закабалити. Продовжується уярмлення народу. Скоро народ буде ненавидіти наш уряд,якраніше царський»; «Докотились до дисбатів — чим ми відрізняємось від старої армії. Указ відроджує царський режим: почали закабаливати робітничий клас, а закінчили армією».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.149.

Закарпаття. Почала працювати бригада ВЦРПС, яка допомогла організувати окружні та обласну ради спілок, надала допомогу 20 фабзавкомам і комітетам, провела семінар з профактивом, передала місцевим осередкам методичну, довідкову та іншу профспілкову літературу, 100 репродукторів, 2 кіноустановки, 30 студтехінструментів.
Очерки истории профессиональных союзов Украинской ССР. – М. 1976. – С. 399.

с. Купичволя Нестеровського району Львівської області. Утворено підпільну молодіжну організацію “Українську націоналістичну організацію ім. С.Бандери”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті ХХ ст.). – К., 2000. – С. 400.

Повідомлялося, що виконком Київської міської ради депутатів трудящих прийняв постанову перейменувати Діагональну вулицю в Дарницькому районі на вулицю Юрія Гагаріна.
Радянська Україна. – 1961. – 2 квітня.

У Кримській області оприлюднено “Звернення кримських татар, що повернулися на батьківщину - в Крим до громадськості України”, в якому виловлювалось бажання жити у злагоді та співпрацювати з усіма народами, що населяють Кримський півострів.
Кримські татари: шлях до повернення. Зб. док. та мат. — К., 2004. — Ч. ІІ. — С. 198.

м. Київ. У знак протесту проти вторгнення військ країн Варшавського договору на територію ЧССР група чехословацьких фахівців, що працювала в локомотивному депо станції Київ-пасажирський Київського відділення Південно-Західної залізниці, відмовились від роботи.
Дмитрук В. Україна не мовчала. — К., 2004.— С. 122.

Українська РСР стала членом Комітету з питань ліквідації дискримінації щодо жінок.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С.609.

Київ. Відбулася 30-тисячна антивоєнна маніфестація під гаслами “Мир – планеті Земля”, “Приборкати ядерних маніяків”, “Ні – ядерній катастрофі”. Цей масовий похід завершився мітингом, де були схвалені мирні радянські ініціативи. Подібні маніфестації в підтримку мирних ініціатив КПРС пройшли у багатьох містах України.
Радянська Україна. – 1986. – 22 серпня; Вісті з України. – 1986. - № 35, серпень.

Київ. Створено Український культурологічний клуб (УКК). Серед його членів були колишні політв’язні і дисиденти. Члени УКК обговорювали проблеми, які не виходили за межі історії і культури. Проте вони обирали для дискусій “білі плями” радянської історії й тим неминуче ставали в опозицію політичному режиму. За твердженням відомого західного політолога А.Камінського, УКК відіграв у Києві таку саму вагому роль як Українська Гельсінська спілка з іншими неформальними групами у Львові. Суспільною базою для УКК був Київ і Київщина. Наприкінці 1987 р. перший секретар Київському міськкому Компартії України К.Масик звинуватив УКК у соціальній демагогії та екстремізмі. “Керівники УКК, - заявив він, - намагаються використати перебудову і гласність для пропаганди ідей, чужих радянському патріотизму і соціалістичному інтернаціоналізму”.
Алексєєв Ю.М., Кульчицький С.В., Слюсаренко А.Г. Українана зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985 – 1999 рр.). – К., 2000. – С.40-41;Камінськ