Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

15 (2) травня– 17 (4) травня 1913 (середа - п’ятниця)

У м. Києві відбувся економічний страйк 852 (з 852) робітників машинобудівельного заводу Південноросійського акціонерного товариства на знак протесту проти зниження розцінок та дій старшого механіка. Завершився перемогою: встановлено попередні розцінки, видано заробітну плату за час страйку, оголошено догану старшому механіку.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.292.

Травень 1916

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

Травень 1916

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

3 травня – 23 травня (20 квітня – 10 травня) 1916 (середа – вівторок)

селище Горлівка. Пройшла низка економічних страйків, зокрема 1504 робітників шахти № 8 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт вимагали підвищити зарплату від 30 до 50 %. Закінчився поразкою. Під час страйку на шахту викликали війська і поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. Страйк усіх (3000) робітників шахти № 1 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт і робітників брикетної фабрики із вимогою підвищити зарплату від 25 до 50 % закінчився компромісом: обіцяно підвищити зарплату на 30 %. Страйк 1125 (з 1200) робітників Олександрівського вугільного рудника акційного товариства „Ртутна і вугільна справа Ауербаха і Ко” з вимогою підвищити зарплату на 50 % закінчився поразкою: робітники тимчасово приступили до роботи, щоб покращити своє матеріальне становище. На рудник викликали війська і поліцію, які 2 травня обстріляли робітників. Робітники брали участь у зібраннях страйкуючих робітників Горлівського району, які перетворювалися у політичні мітинги. Тоді ж у селищі Щербинівка відбувся страйк 6 тис. робітників Щербинівських рудників товариства для розробки кам’яної солі й вугілля Південної Росії з вимогою підвищити зарплату на 50 %. Під час страйку викликано війська та поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. У ніч з 28 на 29 квітня поліція арештувала 11 найбільш активних учасників і керівників страйку, у тому числі члена страйкового комітету М. Годобліна. 29 квітня страйкуючі оголосили адміністрації рудника ультиматум про звільнення арештованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 340.

17 травня 1920 (понеділок)

Київ. Збори представників кооперативних об’єднань, на яких вирішено передати охорону інтересів кооперації та представництво її у всіх офіційних виступах Центральному українському кооперативному комітетові (Коопероцентр). Для допомоги Коопероцентру зібрання вибрало бюро з керівників центральних кооперативних організацій (Д. Коліух, В. Ганчель, М. Броздика, М. Мощинський, С. Ратнер, д. Сидоренко і д. Биценко). Цьому бюро разом з Кооперцентром було доручено встановити зв’язок між кооперацію та владою.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 16 травня.

14 січня 1921 (п’ятниця)

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

14 квітня 1921 (четвер)

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Травень 1921

Бахмут Донецької губернії. Ливарники металургійного заводу „Блискавка” через невидачу виробничого одягу та пайку припинили роботу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Травень 1921

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Травень 1921

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Травень 1921

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

17 травня 1921 (вівторок)

Катеринослав. З метою припинення волинки на Брянському заводі проведено перереєстрацію робітників у кількості 1700 осіб. Вдалося припинити страйкові настрої робітників на трубопрокатних заводах “Шодур„А” і „С”, які готувалися до пуску.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

17 травня 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК К(б)У затвердило пропозиції Донбасу щодо збору продрозкладки. Донецькому губкому запропоновано вжити заходів до скорішого отримання хліба з повітів, що не виконали розкладку. Наркомпроду було поставлено за обов’язок надати аванс Донецькій губернській кооперативній спілці для товарообмінних операцій у повітах Донецької губернії, де розкладку вже виконано. Питання про товарообмінні операції в повітах, що не виконали розкладку, пропонувалося погодити з Донецьким губвиконкомом, нагадавши йому, що губернія мала дати за продрозкладкою 1,5 млн. пудів хліба. Наркомпроду М. Владимирову доручалося зв’язатися з Москвою для вирішення питання про надсилання товарів для товарообміну в Донбасі, а також з’ясувати, які товари могли використовуватися для обміну в інших губерніях для отримання хліба для Донбасу. Донецькому губкому та радянським органам зауважувалося про необхідність суворо дотримуватися першої та другої черги, надаючи хліб з інших черг закладам громадського харчування та найбільш ударним підприємствам.
ЦДАГО країни, ф.1, оп. 6, спр. 13, арк. 101.

17 травня 1921 (вівторок)

Богодухівська волость Богодухівського повіту Харківської губернії. Продовольчу розкладку виконано на 177% планового завдання.
К труду! Николаев, 1921, 20 мая

17 травня 1921 (вівторок)

Одеса. Відділ районного транспортного управління ЧК (РТЧК) активізував боротьбу з торбарством, яке набуло масового характеру після дозволу вільного товарообміну. Було організовано перевірку документів у пасажирів-торбарів. У тих, хто не мав посвідчень про дозвіл на товарообмін, продовольство було реквізоване.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 20 травня.

Квітень-червень 1922

До портів Чорного та Азовського морів прибуло 12 млн. пудів вантажів, з них 60 – у квітні, головним чином для АРА. Прибуло 126 суден. Вивезено за кордон 120 тис. пудів вантажів, переважно цементу і шкірсировини. Відбуло 121 судно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 липня.

1924

За попередніми даними, товарообіг в Україні досягнув 2-2,5 млрд. руб., що становили майже третину товарообігу СРСР.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 18 декабря.

1924

Повідомлялося, що в 1924 р. до Одеського порту прибуло 2 тис. 719 пароплавів, у тому числі 170 із-за кордону (з них 34 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Доставлено 13 млн. 635 тис. пуд. вантажів, з них 4 млн. 385 тис. пуд. – із-за кордону. Відбуло з порту за рік 2 тис. 870 пароплавів, з них із-за кордону – 161 (в тому числі 22 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Вивезено 26 млн. 118 тис. пуд. вантажів, з них із-за кордону – 23 млн. 272 тис. пуд.
Экономическая жизнь, Москва, 1925, 17 января.