Інститут історії України Національна академія наук України

Декларація Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 498 – 499.

Харків. І Харківський повітовий з’їзд комнезамів, на якому ухвалено резолюції з організаційного питання. Комнезами мали покласти в основу своєї роботи задачі зміцнення радянської влади шляхом проведення боротьби з “агентами внутрішньої контрреволюції”; контролю за наділом землею безземельних та малоземельних селян; обліку куркулького хліба та кваліфікованих робітників.
Комітети незаможних селян Харківщини 1920 – 1933 рр. Збірник документів і матеріалів. – Харків, 1961. – С. 70 – 73.

Харків. Засідання президії Промбюро, на якому ухвалено завершити націоналізацію підприємств кам’яновугільної промисловості; затверджено план торф’яних розробок в Харківській губернії.
ЦДАВО України. – Ф. 573. – Оп. 1. – Спр. 16. – Арк. 79 – 79 зв. – 80 – 80 зв.;Робітничий контроль і націоналізація промисловості на Україні. Збірник до

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про проведення в життя засад нової економічної політики”. Передбачалося переведення на господарський розрахунок головних державних підприємств та запровадження колективного постачання їх найманих працівників; здачу в оренду націоналізованих підприємств, які не могли бути пущені в дію радянською державою; кооперування кустарної промисловості; укладання колективних договорів на орендних та концесійних підприємствах; розвиток товарообміну та торгівлі; впровадження планових засад до керівництва народним господарством;.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 15 вересня.

Подільська губернія. Селяни пожертвували до фонду допомоги голодуючим 180 тис. пудів зерна.
Селянська Правда, 1921, Харків, 28 серпня.

Харків. Відбувся з’їзд сільськогосподарської кооперації. Порядок денний: звіт правління Всеукраїнської спілки сільськогосподарської кооперації “Сільського господаря” за період з 1 січня по 1 жовтня; доповідь ради сільськогосподарської кооперації; доповідь ревізійної комісії; план роботи сільськогосподарської кооперації; затвердження штатів і кошторису; доповідь правління про фінансовий план і кредитні операції сільськогосподарської кооперації; вибори правління.
Коммунист, Харьков, 1922, 26, 29, 31 октября.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про Українську головну палату мір і вагів та її місцеві органи”.
ЗУ України, 1922, № 38, Ст. 560.

Харків. ВУЦВК прийняв положення “Про грошовий подвірний податок поза міськими поселеннями для задоволення місцевих потреб”. При визначенні розмірів оподаткування враховувалися кількість пашні й сінокосу; кількість худоби, за виключенням молодняку і виробників. Звільнено від податку навчальні та показові господарства радянських закладів, племінні та насіннєві розплідники; господарства закладів соціального забезпечення, а також ті, що обслуговували санітарно-лікувальні та навчальні заклади, а при подвірному оподаткуванні селянських господарств – підсобні промисли сільського населення. Не підлягали оподаткуванню господарства родин, члени яких перебували на військовій службі, родин інвалідів перших трьох розрядів, а також тих родин, які загубили годувальника під час війни, за умовою, що в родинах осіб перелічених категорій не залишалося працездатних членів чоловічої статі; господарства, що серйозно постраждали у боротьбі за радянську владу від розгрому білогвардійців, а також розорені стихійним лихом. Пільговому оподаткуванню в розмірі 1/2 ставки підлягали господарства родин, члени яких належали до стройового командного складу, а також курсантів військово-навчальних закладів; а в розмірі 1/2 ставки – господарства родин, члени яких служили у стройових частинах міліції, якщо в цих родинах не залишалося працездатних членів чоловічої статі.
ЗУ України, 1922, № 38, Ст. 571.

Харків. Українська економічна рада затвердила статут лісопромислового й паливного пайового товариства Лівобережної України “Укрліспал”.
ЗУ України, 1924, Від ІІ, № 5, Ст. 11.

За попередніми даними, товарообіг в Україні досягнув 2-2,5 млрд. руб., що становили майже третину товарообігу СРСР.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 18 декабря.

Повідомлялося, що в 1924 р. до Одеського порту прибуло 2 тис. 719 пароплавів, у тому числі 170 із-за кордону (з них 34 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Доставлено 13 млн. 635 тис. пуд. вантажів, з них 4 млн. 385 тис. пуд. – із-за кордону. Відбуло з порту за рік 2 тис. 870 пароплавів, з них із-за кордону – 161 (в тому числі 22 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Вивезено 26 млн. 118 тис. пуд. вантажів, з них із-за кордону – 23 млн. 272 тис. пуд.
Экономическая жизнь, Москва, 1925, 17 января.

Макіївка Юзівського округу Донецької губернії. На металургійному заводі відбувся пуск механічного, мартенівського і прокатного цехів.
Правда, Москва, 1924, 19 ноября.

Макіївка Юзівського округу Донецької губернії. На металургійному заводі пущено другу мартенівську піч продуктивністю 150 пуд. сталі щомісячно.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 30 августа.

Миколаївський порт. Пущено вісім нових, закуплених за кордоном, електромеханічних перевантажувачів, а також електростанцію, відбудовану робітниками портових майстерень. Пуск нового устаткування збільшив вантажообіг порту на 20 млн. пудів на рік.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 6 жовтня.

Токмаківка. На ґрунті затримки зарплати відбувся страйк будівельників, що тривав два місяці.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2119, арк. 10.

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Сільський Господар – Всеукраїнська рада сільськогосподарської кооперації являла собою центральний орган усієї системи сільськогосподарської кооперації УСРР. У 1928 р. до складу Сільського Господаря входили 42 кредитних та універсальних союзів, 7 центрів спеціальної кооперації, що об’єднували 2700 кредитних, 4798 спеціальних і 5028 машинно-тракторних товариств, 6316 сільськогосподарських колективів, із загальним числом об’єднаних господарств – 910 тис.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.786; Вес