Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Миколаєві відбувся економічний страйк близько робітників–вантажників Миколаївського хлібного порту з вимогою підвищити плату за пуд вивантаження хліба з вагону на 1,5 коп., з магазину – на 1 коп. Завершився: компромісом: біржовий комітет з робітниками уклав нову угоду на майбутній рік, але на попередніх умовах.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.300.

Кам'янець-Подільський. Затвердження Директорією УНР закону про хлібну повинність з урожаю 1919 року, який базувався на тих самих принципах, що й попередній закон від 9 березня 1919 р.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 33. — 1919. — 26 серпня.

Декларація Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 498 – 499.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Економічний відділ Південбюро ВЦРПС накреслив заходи допомоги голодуючим. На підприємствах, що виробляли предмети повсякденного вжитку, мали проводитися раз на місяць відрахування продукції, виробленої за один або два дні. У всіх підприємствах та закладах двічі на тиждень належало організовувати збір грошей та речей. Через Українське управління в справах кустарної та дрібної промисловості та промислової кооперації (Укркустпром) при Українській раді народного господарства вирішено влаштувати збір предметів кустарного виробництва, які пожертвували кустарі, а також делегувати на село представників робітничих кооперативів для організації збору офір серед селян.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 14 серпня.

Харків. Економічний відділ Південбюро ВЦРПС накреслив заходи скорочення штатів на промислових підприємствах внаслідок продовольчої та паливної кризи. З метою збереження кадрів кваліфікованих робітників вирішено надавати їм трудову допомогу шляхом мобілізації на продовольчі, паливні, лісові та інші заготівлі, також в міліцію. З робітників дрібних підприємств пропонувалося організовувати артілі при кооперативах. Підлітків категорично заборонялося скорочувати. Законсервовані підприємства підлягали охороні для попередження їх розграбування.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 14 серпня.

Харків. Відбувся з’їзд уповноважених Центральної спілки споживних кооперативних організацій (Вукоопспілки). Порядок денний: затвердження наказу зібрання уповноважених; вибори керівних органів; звіт правління про діяльність; про завдання і характер кооперативної діяльності в умовах непу; про перспективи роботи Уцеробкоопу (Центрального робітничого кооперативного комітету України); план заготівельної, товарообмінної, промислової, розподільної, сільськогосподарської, фінансової та організаційної роботи.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 серпня.

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про зміщення голів та членів правлінь українських трестів тільки за згодою ЦК КП(б)У. Секретаріату було доручено надіслати циркулярний лист губкомам щодо переміщення комуністів-господарників трестів.
ЦДАГО України, ф1, оп. 7, спр. 17, арк. 96 зв.

Маріуполь Донецької губернії. До Генуї вийшло три пароплави з антрацитом.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 17 серпня.

На основі Одеського і Київського шкіряних трестів утворено Український шкіряний трест.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства. 1921-1925 гг. – С. 558.

Краматорськ Бахмутського округу. Пущено коксобензольний хімічний завод.
Всероссийская кочегарка, Бахмут, 1923, 21 августа.

Мерефа Харківської губернії. Пущений скляний завод.
Промышленность и торговля Украины, Харьков, 1923, 16 августа.

За попередніми даними, товарообіг в Україні досягнув 2-2,5 млрд. руб., що становили майже третину товарообігу СРСР.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 18 декабря.

Повідомлялося, що в 1924 р. до Одеського порту прибуло 2 тис. 719 пароплавів, у тому числі 170 із-за кордону (з них 34 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Доставлено 13 млн. 635 тис. пуд. вантажів, з них 4 млн. 385 тис. пуд. – із-за кордону. Відбуло з порту за рік 2 тис. 870 пароплавів, з них із-за кордону – 161 (в тому числі 22 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Вивезено 26 млн. 118 тис. пуд. вантажів, з них із-за кордону – 23 млн. 272 тис. пуд.
Экономическая жизнь, Москва, 1925, 17 января.

Макіївка Юзівського округу Донецької губернії. На металургійному заводі відбувся пуск механічного, мартенівського і прокатного цехів.
Правда, Москва, 1924, 19 ноября.

Харків. Наркомзем УСРР завершив меліоративні роботи, пов’язані з розширенням Волинського каналу довжиною 36 верст, та приступив до влаштування в Одеській і Катеринославській губерніях 36 бурових колодязів. Канал забезпечив зрошуванням 16 тис. дес. оранки, а колодязі – питною водою мешканців навколишніх сіл.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 15 августа.

Миколаївський порт. Пущено вісім нових, закуплених за кордоном, електромеханічних перевантажувачів, а також електростанцію, відбудовану робітниками портових майстерень. Пуск нового устаткування збільшив вантажообіг порту на 20 млн. пудів на рік.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 6 жовтня.

Токмаківка. На ґрунті затримки зарплати відбувся страйк будівельників, що тривав два місяці.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2119, арк. 10.

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3