Інститут історії України Національна академія наук України

Селище Макіївка Катеринославської губернії. Страйк понад 3 тис. робітників сталеливарного заводу товариства “Російський гірничий і металургійний “Уніон”” з вимогою підвищити заробітню платню на 25 % та покращити умови праці. Після втручання поліції завершився поразкою, 46 робітників було мобілізовано до армії.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900–1917): Справочник. – К., 1987. – С. 329.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

селище Горлівка. Пройшла низка економічних страйків, зокрема 1504 робітників шахти № 8 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт вимагали підвищити зарплату від 30 до 50 %. Закінчився поразкою. Під час страйку на шахту викликали війська і поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. Страйк усіх (3000) робітників шахти № 1 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт і робітників брикетної фабрики із вимогою підвищити зарплату від 25 до 50 % закінчився компромісом: обіцяно підвищити зарплату на 30 %. Страйк 1125 (з 1200) робітників Олександрівського вугільного рудника акційного товариства „Ртутна і вугільна справа Ауербаха і Ко” з вимогою підвищити зарплату на 50 % закінчився поразкою: робітники тимчасово приступили до роботи, щоб покращити своє матеріальне становище. На рудник викликали війська і поліцію, які 2 травня обстріляли робітників. Робітники брали участь у зібраннях страйкуючих робітників Горлівського району, які перетворювалися у політичні мітинги. Тоді ж у селищі Щербинівка відбувся страйк 6 тис. робітників Щербинівських рудників товариства для розробки кам’яної солі й вугілля Південної Росії з вимогою підвищити зарплату на 50 %. Під час страйку викликано війська та поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. У ніч з 28 на 29 квітня поліція арештувала 11 найбільш активних учасників і керівників страйку, у тому числі члена страйкового комітету М. Годобліна. 29 квітня страйкуючі оголосили адміністрації рудника ультиматум про звільнення арештованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 340.

Рада міністрів ухвалила друкувати грошові знаки в Україні – в Києві і Одесі.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. С. – Арк. 3 –3зв.,4.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Бахмут Донецької губернії. Ливарники металургійного заводу „Блискавка” через невидачу виробничого одягу та пайку припинили роботу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

До портів Чорного та Азовського морів прибуло 12 млн. пудів вантажів, з них 60 – у квітні, головним чином для АРА. Прибуло 126 суден. Вивезено за кордон 120 тис. пудів вантажів, переважно цементу і шкірсировини. Відбуло 121 судно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 липня.

Зменшено план державного постачання м’ясом. На державному забезпеченні м’ясопродуктами залишено такі групи споживачів: робітників (по 4 фунти щомісячно); наукових працівників (так званий “академпайок” у розмірі 10 фунтів); членів надзвичайних комісій (по 5 фунтів); хворих у санаторіях і лікарнях (по 4 фунти); дітей у закладах соціального виховання (по 3 фунти); в’язнів (по 2 фунти).
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 3 травня.

Київ. Відбувся стихійний страйк базарних торговців, які протестували проти високого оподаткування.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 травня.

Одеса. Прибув перший пароплав Трієстинського Ллойду “Корніоло”, що доставив 2 тис. 300 т вантажів: жито, сахарин, м’ясні консерви, одяг, залізничні шпали, сільськогосподарський реманент.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 3 травня.

За попередніми даними, товарообіг в Україні досягнув 2-2,5 млрд. руб., що становили майже третину товарообігу СРСР.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 18 декабря.

Повідомлялося, що в 1924 р. до Одеського порту прибуло 2 тис. 719 пароплавів, у тому числі 170 із-за кордону (з них 34 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Доставлено 13 млн. 635 тис. пуд. вантажів, з них 4 млн. 385 тис. пуд. – із-за кордону. Відбуло з порту за рік 2 тис. 870 пароплавів, з них із-за кордону – 161 (в тому числі 22 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Вивезено 26 млн. 118 тис. пуд. вантажів, з них із-за кордону – 23 млн. 272 тис. пуд.
Экономическая жизнь, Москва, 1925, 17 января.

Одеса. Пущено верстатобудівний завод, створений на базі машинобудівного заводу акціонерного товариства “Беліно-Фендеріх”.
История Украинской ССР в 10 кн., 8 тт. – Т. 7. – К., 1984. – С. 684.