Інститут історії України Національна академія наук України

За попередніми даними, товарообіг в Україні досягнув 2-2,5 млрд. руб., що становили майже третину товарообігу СРСР.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 18 декабря.

Повідомлялося, що в 1924 р. до Одеського порту прибуло 2 тис. 719 пароплавів, у тому числі 170 із-за кордону (з них 34 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Доставлено 13 млн. 635 тис. пуд. вантажів, з них 4 млн. 385 тис. пуд. – із-за кордону. Відбуло з порту за рік 2 тис. 870 пароплавів, з них із-за кордону – 161 (в тому числі 22 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Вивезено 26 млн. 118 тис. пуд. вантажів, з них із-за кордону – 23 млн. 272 тис. пуд.
Экономическая жизнь, Москва, 1925, 17 января.

Харків. Українська економічна нарада затвердила “Інструкцію про передачу комітетам взаємодопомоги земель під громадське заорювання та правила користування ними”. Всі колишні волосні та насіннєві дільниці, відведені із земель держфонду, передавались у користування комітетам взаємодопомоги, залишаючись на обліку державних земельних скарбів. Експлуатація цих дільниць передбачалася на засадах громадської обробки, а здача в оренду дозволялась у виключних випадках, за згодою районних виконкомів і окружних комітетів соціального забезпечення, строком не більше одного сільськогосподарського року.
ЗУ України, 1925, Від. ІІ. № 1-2, Ст. 2.

Миколаївський порт. Пущено вісім нових, закуплених за кордоном, електромеханічних перевантажувачів, а також електростанцію, відбудовану робітниками портових майстерень. Пуск нового устаткування збільшив вантажообіг порту на 20 млн. пудів на рік.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 6 жовтня.

Харків. При Наркомвнуторзі УСРР відбулася нарада з питань постачання хлібом промислових районів. Обговорювалися проблеми слабкої платоспроможності кооперації та затримки нарядів на перевезення хіба, що призводило до зриву безперебійного постачання хлібом промислових центрів, особливо Києва.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 10 січня.

Москва. Наркомзовнішторг СРСР відмінив постанову про припинення вивозу хліба з УСРР.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 10 січня.

Ізюм Харківського округу. Завершено будівництво лісопильного заводу.
Коммунист, Харьков, 1925, 9 января.

Акціонерне товариство “Управління українським повітряним зв’язком“ Всеукраїнського товариства цивільного повітряного флоту (Укрповітрошлях) закупило за кордоном 7 літаків типу Дорнье-Комета для обслуговування зовнішніх авіаційних ліній, зокрема, Москва – Харків, і декілька літаків типу Дорньє–Валь для авіалінії Одеса – Константинополь, що організовувалася.
Правда, Москва,1925, 7 січня.

Москва, м. ОДПУ інформувало про скарги на відсутність промислових товарів для селян, які здали продукцію державі. “Нестача промтоварів, – вказувалося в спецзведеннях, – набула на селі характеру найболючішого питання”.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1927 – 1941. — М., 1999. — С.51.

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Сільський Господар – Всеукраїнська рада сільськогосподарської кооперації являла собою центральний орган усієї системи сільськогосподарської кооперації УСРР. У 1928 р. до складу Сільського Господаря входили 42 кредитних та універсальних союзів, 7 центрів спеціальної кооперації, що об’єднували 2700 кредитних, 4798 спеціальних і 5028 машинно-тракторних товариств, 6316 сільськогосподарських колективів, із загальним числом об’єднаних господарств – 910 тис.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.786; Вес

Запоріжжя, м. Споруджено арочний залізничний міст через Дніпро.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Почалося будівництво міського аеропорту.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про зміну 1 доповнення постанови “Про самообкладання людності на задоволення її громадських потреб”.
Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Соціалістичної Радянської Республіки. – 1928. — № 1. — Ст. 9.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Дніпропетровський район. Виконано хлібозаготівельний план по пшениці на 53 % (артіль ім. Петровського Старо-Огринської сільради – на 17,1 %, артіль ім. Затонського Сугатівської сільради – на 22,2 %, ім. Комінтерну Рибальської сільради – на 27,5 %). За незадовільне виконання хлiбозаготівель РПК доручив райколгоспцентру розпустити артіль ім. Петровського Старо-Огринської сільради і артіль ім. Затонського Сугатівської сільради, а артілі ім. Петровського та ім. Леніна Ямбурзької сільради були позбавлені права носити почесні ім’я видатних діячів революції
«Пролетарий». – Харьков, 1932. – 9 января.

Телеграма заступника голови Комітету заготівель при РПО СРСР М. Чернова керуючому всеукраїнською конторою «Заготзерно» М. Меламеду про безумовне відвантаження Україною мільйона пудів ярої пшениці для посівної кампанії східних регіонів
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. – К., 2006. – С. 55–56.

Харків. Доповідна записка секретаря Харківського обкому партії Р. Терехова про виконання річного плану хлібозаготівель колгоспниками – 90,8 %, одноосібниками – 45,3 %. Зазначив, що внаслідок «натиску на колгоспи і вивезення так званих посівних фондів з колгоспів» хлібозаготівлі на 5 січня завершили повністю 15 районів, мають більше 95 % виконання – 10, від 90 до 95 % – 8, від 80 до 90 % – 21 район. Вивозу насіннєвих фондів чинили опір колгоспи та керівники деяких райвиконкомів. Використовували «повторні натуральні штрафи», вилучення хліба, позбавлення колгоспників присадибної землі. Повідомляв, що в області застосовано штрафів на 14 млн, а стягнено – 3,5 млн крб. за невиконання хлібозаготівельних завдань
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 321–326.

Об’єднання «Союзборошно» відвантажило для магазинів системи торгсину в Одесі – 1246 т, Артемівську – 719 т, Києві – 1040 т
ЦДАГО України. – Ф. 539. – Оп. 11. – Спр. 648. – Арк. 14.