Інститут історії України Національна академія наук України

м. Прилуки. Страйк 310 (з 377) робітників тютюново-махоркової фабрики акційного товариства «Рабинович і Фраткін» з вимогою підвищити зарплату.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 348.

Декларація Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 498 – 499.

Харків. Декрет РНК УСРР про обов’язкове постачання худоби на м’ясо в порядку продразверстки
ЦДАВО України. – Ф. 340. – Оп. 1. – Спр. 2803. – Арк. 142.

Тараща. З’їзд сільськогосподарських кооперативів Таращанського повіту, на якому ухвалено об’єднати всю сільськогосподарську кооперацію повіту в автономну секцію при райсоюзі.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 427.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Єнакієве Донецької губернії. На Петровському металургійному комбінаті прийнято рішення про введення натуралізації заробітної плати. Робітників і службовців за тарифними ставками поділено на 17 розрядів. Найвища ставка мала становити 5 фунтів хліба на добу. Крім тарифної платні встановлено приробіток залежно від продуктивності праці. Найвищий приробіток понад норми не повинен був перевищувати 5 фунтів хліба. Для боротьби з невиходами на роботу печений хліб планувалося видавати щодня. Після введення нового тарифу члени родин найманих працівників мали зніматися з пайкового постачання. Аналогічна система оплати заробітної плати вводилася на Макіївському металургійному заводі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 26 серпня.

Юзівка. Пущено мартенівську піч на металургійному заводі.
Торгово-промышленная газета, Москва, 1923, 26 августа.

За попередніми даними, товарообіг в Україні досягнув 2-2,5 млрд. руб., що становили майже третину товарообігу СРСР.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 18 декабря.

Повідомлялося, що в 1924 р. до Одеського порту прибуло 2 тис. 719 пароплавів, у тому числі 170 із-за кордону (з них 34 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Доставлено 13 млн. 635 тис. пуд. вантажів, з них 4 млн. 385 тис. пуд. – із-за кордону. Відбуло з порту за рік 2 тис. 870 пароплавів, з них із-за кордону – 161 (в тому числі 22 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Вивезено 26 млн. 118 тис. пуд. вантажів, з них із-за кордону – 23 млн. 272 тис. пуд.
Экономическая жизнь, Москва, 1925, 17 января.

Макіївка Юзівського округу Донецької губернії. На металургійному заводі відбувся пуск механічного, мартенівського і прокатного цехів.
Правда, Москва, 1924, 19 ноября.

Харків. ВРНГ УСРР затвердила положення про фонд поліпшення побуту робітників і службовців України.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства. 1921-1925 гг. – С. 494–496.

Миколаївський порт. Пущено вісім нових, закуплених за кордоном, електромеханічних перевантажувачів, а також електростанцію, відбудовану робітниками портових майстерень. Пуск нового устаткування збільшив вантажообіг порту на 20 млн. пудів на рік.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 6 жовтня.

Токмаківка. На ґрунті затримки зарплати відбувся страйк будівельників, що тривав два місяці.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2119, арк. 10.

Кам’янське Катеринославського округу. На Дніпровському металургійному заводі ім. Ф. Дзержинського пущено мартенівську піч.
Правда, Москва, 1925, 21 августа.

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Сільський Господар – Всеукраїнська рада сільськогосподарської кооперації являла собою центральний орган усієї системи сільськогосподарської кооперації УСРР. У 1928 р. до складу Сільського Господаря входили 42 кредитних та універсальних союзів, 7 центрів спеціальної кооперації, що об’єднували 2700 кредитних, 4798 спеціальних і 5028 машинно-тракторних товариств, 6316 сільськогосподарських колективів, із загальним числом об’єднаних господарств – 910 тис.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.786; Вес

Запоріжжя, м. Споруджено арочний залізничний міст через Дніпро.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Почалося будівництво міського аеропорту.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.