Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Харкові відбувся економічний страйк 763 (з 763) робітників керамічного заводу Бернгейма з 19 вимогами, висунутими комісією страйкарів: скоротити робочий день на півгодини та закінчувати роботу по суботах та у передсвяткові дні у 2 години дня, видавати заробітну плату у робочий час, ввічливо звертатися до робітників та ін. Завершився компромісом: звільнено 40 робітників, 9 арештовано поліцією.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.292.

У м. Житомирі відбувся економічний страйк міських легкових візників з вимогами заборонити міському трамваю перевозити пасажирів з багажем, відмінити огляд поліцією бричок, встановити час запалювання ліхтарів на екіпажах, дозволити зупинку екіпажів біля кращих міських готелів, відмінити поїздки за вимогою поліції та ін. Завершився поразкою страйкарів.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.292.

У м. Києві відбувся економічний страйк 852 (з 852) робітників машинобудівельного заводу Південноросійського акціонерного товариства на знак протесту проти зниження розцінок та дій старшого механіка. Завершився перемогою: встановлено попередні розцінки, видано заробітну плату за час страйку, оголошено догану старшому механіку.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.292.

У м. Анапі пароплав "Григорій Козлов", який прибув з Ростова, розпочав регулярні рейси між м. Анапою та м. Новоросійськом.
Новости юга. – 1913. – №109. – С.3.

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

селище Горлівка. Пройшла низка економічних страйків, зокрема 1504 робітників шахти № 8 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт вимагали підвищити зарплату від 30 до 50 %. Закінчився поразкою. Під час страйку на шахту викликали війська і поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. Страйк усіх (3000) робітників шахти № 1 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт і робітників брикетної фабрики із вимогою підвищити зарплату від 25 до 50 % закінчився компромісом: обіцяно підвищити зарплату на 30 %. Страйк 1125 (з 1200) робітників Олександрівського вугільного рудника акційного товариства „Ртутна і вугільна справа Ауербаха і Ко” з вимогою підвищити зарплату на 50 % закінчився поразкою: робітники тимчасово приступили до роботи, щоб покращити своє матеріальне становище. На рудник викликали війська і поліцію, які 2 травня обстріляли робітників. Робітники брали участь у зібраннях страйкуючих робітників Горлівського району, які перетворювалися у політичні мітинги. Тоді ж у селищі Щербинівка відбувся страйк 6 тис. робітників Щербинівських рудників товариства для розробки кам’яної солі й вугілля Південної Росії з вимогою підвищити зарплату на 50 %. Під час страйку викликано війська та поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. У ніч з 28 на 29 квітня поліція арештувала 11 найбільш активних учасників і керівників страйку, у тому числі члена страйкового комітету М. Годобліна. 29 квітня страйкуючі оголосили адміністрації рудника ультиматум про звільнення арештованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 340.

Київ. Опублікування декрету РНК УСРР про випуск українських радянських грошей — казначейських білетів номіналом у 10 крб.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 15 мая.

Харків. Постанова РНК УСРР про проведення обстеження елементів сільськогосподарського виробництва України в 1920 р., які є складовими планової продразверстки. На Наркомпрод покладалося термінове вибіркове дослідження за типовими районами посівних площ і врожайності на Україні.
ЦДАВО України. – Ф. 340. – Оп. 1. – Спр. 2803. – Арк. 45.

Харків. Постанова РНК УСРР про організацію справ зовнішньої торгівлі на Україні.
ЦДАВО України. – Ф. 340. – Оп. 1. – Спр. 2803. – Арк. 49.

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про надання чинності на території України постанові РНК РСФРР про заходи до піднесення кам’яновугільної промисловості Донбасу.
Робітничий контроль і націоналізація промисловості на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 580 – 582.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Бахмут Донецької губернії. Ливарники металургійного заводу „Блискавка” через невидачу виробничого одягу та пайку припинили роботу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

До портів Чорного та Азовського морів прибуло 12 млн. пудів вантажів, з них 60 – у квітні, головним чином для АРА. Прибуло 126 суден. Вивезено за кордон 120 тис. пудів вантажів, переважно цементу і шкірсировини. Відбуло 121 судно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 липня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про примирні камери і третейські суди при органах Уповнаркомпраці” для погоджувального вирішення трудових конфліктів.
ЗУ України, 1922, № 22 , Ст. 365.