Інститут історії України Національна академія наук України

У м. Миколаєві відбувся економічний страйк близько робітників–вантажників Миколаївського хлібного порту з вимогою підвищити плату за пуд вивантаження хліба з вагону на 1,5 коп., з магазину – на 1 коп. Завершився: компромісом: біржовий комітет з робітниками уклав нову угоду на майбутній рік, але на попередніх умовах.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.300.

У м. Миколаєві відбувся економічний страйк 800 (з 800) робітників–вантажників хлібного порту з вимогами підвищити на 3 руб. плату за розвантаження вагону хліба (зерна), не працювати у недільні дні. Страйк продовжувався 2 дні і завершився компромісом.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.298.

Декларація Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 498 – 499.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Відбувся ІV Всеросійський з’їзд робітників цукрової промисловості. Порядок денний: звіт ЦК та ревізійної комісії; звіт Головного управління цукрової промисловості; інформаційні доповіді райкомів про становище на місцях; про роль і завдання виробничих спілок; про культурно-освітню роботу; про відбудову цукрової промисловості; організаційні питання; тарифікаційні питання; постачання робітників і кооперація; про охорону праці; про міжнародний профрух.
Вісник цукрової промисловості. – Київ, 1922, №4/6. С. 121.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про колективне постачання радянських службовців. Ухвалено запроваджувати таке виключно щодо наркоматів та радянських закладів, що провели скорочення штатів на 15-25%.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 38 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило порушити перед ЦК РКП(б) питання про відправку толстовців, зокрема професора В.Г. Черткова, в Англію для агітації на корить допомоги голодуючим.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 40.

Харків. РНК УСРР прийняла декрет „Додаток до декрету про натурподаток”. Зважаючи на неврожай у південних повітах та добрий врожай у північно-західних повітах, ухвалено в доповнення до декрету про натуральний податок на хліб, картоплю та олійне насіння, рахуючи 7-й розряд врожайності від 57 до 85 пудів, ввести три нових розряди врожайності, а саме: 8-й розряд – 85-100 пудів, 9-й – 105-115 пудів, 10-й – вище 115 пудів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 1 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло до відома зобов’язання Запорізького губкому КП(б)У та губвиконкому про вивезення 1 млн. пудів хліба.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 38 зв.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про створення комісії по встановленню планового державного постачання при РНК УСРР”.
ЗУ України, 1921, № 14, Ст. 421.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про кампанію по боротьбі з голодом. Губкомам надано вказівку, що “при проведенні кампанії необхідно розрізняти заклики до боротьби з голодом у Росії від боротьби з неврожаєм в Україні, де допомога місцям, що постраждали від неврожаю, могла бути наданою своїми повітовими або губернським коштами”.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 38 зв.

Харків. Зважаючи на те, що високі податкові ставки для Правобережжя мали спричинити незадоволення селян, Політбюро ЦК КП(б)У зобов’язало губкоми партії вжити заходів полегшення економічного становища селян, згідно з положенням Особкому (Особливого комітету з палива та продовольства при РНК УСРР) від 3 серпня 1921 р. про волосні економічні наради. Це положення запропоновано затвердити через ВУЦВК та РНК УСРР.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 38 зв.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про постачання продовольством та предметами першої необхідності” замість раніше прийнятих постанов. Ухвалено встановити державне постачання продовольством та іншими предметами першої необхідності для службовців Червоної армії та флоту, міліції, трудової армії, ВУНК; робітників і службовців державної промисловості, залізничного та водного транспорту; службовців центральних та державних органів; членів родин раніше вказаних категорій найманих працівників, у випадку непрацездатності та відсутності інших засобів існування та за умовою перебування на утриманні робітників і службовців; осіб, які знаходилися під державним піклування (інваліди війни та праці, діти, хворі, ув’язнені, які знаходилися в державних закритих закладах й т. ін.); безробітних, що задовольнялися за умовами, визначеними Наркомпраці УСРР за згодою з Південбюро ВЦРПС та Наркомпродом УСРР; працівників професійних організацій; учнів, які користувалися частковим або повним соціальним забезпеченням; осіб, що мали право на отримання картки „Червона Зірка”. Вказані групи постачалися незалежно від додаткового постачання, заготованого шляхом кооперативної та приватної ініціативи. Інші категорії населення знімалися з державного продовольчого постачання. Службовці Червоної Армії та флоту постачалися першочергово.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 1 вересня.

Юзівка. Пущено хімічний завод по виробництву нафталіну, ментолу, аміаку, машинного масла.
Экономическая жизнь, Москва, 1923, 8 августа.

Повітрошлях відкрив перші пасажирські авіалінії: Одеса – Москва та Харків – Київ. Польоти здійснювали шість 6-містних літаків “Дорьє-Комета” з моторами в 250 кін. сил. Тривалість польоту Одеса – Москва – 3,5 години, Харків – Київ – 7 годин. На всіх повітряних станціях влаштовано аеродроми і вокзали.
Известия. Вечерний выпуск, Одесса, 1923, 4 августа.

За попередніми даними, товарообіг в Україні досягнув 2-2,5 млрд. руб., що становили майже третину товарообігу СРСР.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 18 декабря.

Повідомлялося, що в 1924 р. до Одеського порту прибуло 2 тис. 719 пароплавів, у тому числі 170 із-за кордону (з них 34 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Доставлено 13 млн. 635 тис. пуд. вантажів, з них 4 млн. 385 тис. пуд. – із-за кордону. Відбуло з порту за рік 2 тис. 870 пароплавів, з них із-за кордону – 161 (в тому числі 22 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Вивезено 26 млн. 118 тис. пуд. вантажів, з них із-за кордону – 23 млн. 272 тис. пуд.
Экономическая жизнь, Москва, 1925, 17 января.

Макіївка Юзівського округу Донецької губернії. На металургійному заводі відбувся пуск механічного, мартенівського і прокатного цехів.
Правда, Москва, 1924, 19 ноября.