Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У сел. Мерефа відбувся економічний страйк робітників Артемівського скляного заводу Левенгофського акціонерного товариства з вимогами збільшити розцінки на 15% та покращити санітарні умови праці. Завершився компромісом: розцінки збільшено на 5%.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.291.

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

селище Горлівка. Пройшла низка економічних страйків, зокрема 1504 робітників шахти № 8 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт вимагали підвищити зарплату від 30 до 50 %. Закінчився поразкою. Під час страйку на шахту викликали війська і поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. Страйк усіх (3000) робітників шахти № 1 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт і робітників брикетної фабрики із вимогою підвищити зарплату від 25 до 50 % закінчився компромісом: обіцяно підвищити зарплату на 30 %. Страйк 1125 (з 1200) робітників Олександрівського вугільного рудника акційного товариства „Ртутна і вугільна справа Ауербаха і Ко” з вимогою підвищити зарплату на 50 % закінчився поразкою: робітники тимчасово приступили до роботи, щоб покращити своє матеріальне становище. На рудник викликали війська і поліцію, які 2 травня обстріляли робітників. Робітники брали участь у зібраннях страйкуючих робітників Горлівського району, які перетворювалися у політичні мітинги. Тоді ж у селищі Щербинівка відбувся страйк 6 тис. робітників Щербинівських рудників товариства для розробки кам’яної солі й вугілля Південної Росії з вимогою підвищити зарплату на 50 %. Під час страйку викликано війська та поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. У ніч з 28 на 29 квітня поліція арештувала 11 найбільш активних учасників і керівників страйку, у тому числі члена страйкового комітету М. Годобліна. 29 квітня страйкуючі оголосили адміністрації рудника ультиматум про звільнення арештованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 340.

м. Харків. Страйк 5216 (з 5910) робітників заводу Російського паровозобудівного і механічного товариства з вимогою підвищити зарплату від 25 до 100 %. Закінчився компромісом: обіцяно підвищити зарплату для тих, хто отримував до 50 руб. у місяць на 20 %, до 75 руб – на 15 %, до 100 руб – на 10 %, від 100 до 200 руб – на 5 %. Чорноробочим встановлювалася поденна оплата: мужчинам – до 1,75 руб і жінкам – до 1,3 руб. Відрядним чорноробочим ливарних цехів гарантувалася поденна зарплата не менше 2 руб, а відрядним чорноробочим інших цехів – не менше 1,75 руб в день.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 341.

Наказ головного комісара уряду УНР К. Лоського про дозвіл на звільненій від радянської влади території вільної торгівлі продуктами першої необхідності; усім мешканцям міст і сіл гарантувався захист від реквізицій як продуктів, привезених на ринки, базари та ярмарки, так і гужового транспорту (коней, волів, возів).
Вістник Волинського Губерніяльного Комісара. – 15 травня 1920. – Ч. 5. – С. 3.

Наказ київського губерніального комісара Б. Преснухіна про обов’язковий прийом населенням грошових знаків: українських грошових знаків (карбованці і гривні) всіх випусків і купюр (крім 10 карбованців радянської влади), а також білетів української Державної скарбниці; російських грошових знаків (“миколаївки”, “думські”, “казначейські знаки” з розрахунку 1 рубль за 2 гривні (1 карбованець), “керенок” з розрахунку 50 карбованців за 100 рублів, радянських грошових знаків як розмінних з розрахунку 5 карбованців за 100 рублів.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 12 травня.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Пущено 1-й державний канатний завод “Нова Баварія”.
Пролетарий, Харьков, 1921, 19 апреля

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Бахмут Донецької губернії. Ливарники металургійного заводу „Блискавка” через невидачу виробничого одягу та пайку припинили роботу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Севастополь, Крим. У місті розпочалася організація робітничих будинків-комун.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 17 травня.

Москва. В. І. Ленін підписав телеграму РНК УСРР до Харкова з вимогою вжити заходів для відправки впродовж травня 1921 р. не менше 1 млн. пудів хліба в центральні губернії РСФРР.
Владимир Ильич Ленин, Биографическая хроника. – Т. 10, С. 408.

Черкаси. Відкрито першу в УСРР фанерну фабрику.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 17 травня.

До портів Чорного та Азовського морів прибуло 12 млн. пудів вантажів, з них 60 – у квітні, головним чином для АРА. Прибуло 126 суден. Вивезено за кордон 120 тис. пудів вантажів, переважно цементу і шкірсировини. Відбуло 121 судно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 липня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про соціальне страхування. Визнавалося доцільним введення в Україні декретів про страхування, виданих в РСФРР, але зберігаючи організаційні форми наркоматів та їх місцевих органів, пристосовані до соціального страхування. Південбюро ВЦРПС доручалося полагодити питання про робітничу медицину з ВЦРПС, намагаючись використання 50 % коштів Наркомздоров’я на потреби робітничих лікарень. Було ухвадено не заперечувати проти призначення завідувачами Управління страхування Наркомсоцзабезу тт. Лейканда та Ісакова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 82.

За попередніми даними, товарообіг в Україні досягнув 2-2,5 млрд. руб., що становили майже третину товарообігу СРСР.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 18 декабря.