Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

1925

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Лютий, 19 1933 (неділя)

Москва. Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича. Запитує про те, хто дозволив американським кореспондентам у Москві поїхати на Кубань та написати «гнусность» про становище на Кубані, вимагав покласти цьому край і заборонити «цим панам роз’їжджати по СРСР», позаяк «шпигунів і так багато в СРСР»
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 307.

Лютий, 19 1933 (неділя)

Лист селянина Г. Панасюка з с. Березівка Любарського району Вінницької області до газети «Колгоспне село» про те, що його було виключено з колгоспу «як кулака і майно моє розкуркулено і зовсім викинено з хати і розібрано мою хату», тому «нема змоги з непрацездатною сім’єю проживати»
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 609.

Лютий 1942

Знищено 100 євреїв-спеціалістів разом з сім’ями з Мирополя, 31 особа з с. Печанівки Житомирської області та 512 євреїв з гебіта Сміла (Київська область). З початку місяця убиті 202 єврея в Златополі і 69 в Ново-Миргороді Кіровоградської області. Протягом місяця в цій же області розстріляно 1108 осіб сс. Покотилова, Торговиці, Перегонівки, Свердликова, Каменеччя і Підвисокого. У Феодосії протягом цього місяця та наступного знищено 131 особа. В Коропському районі Чернігівської області знищено 121 особу, в Борозні тієї ж області – 119 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.57, 88, 94, 100; 154, 190.

Лютий 1942

Протягом цього та попереднього місяця депортовано з Одеси близько 8 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.112.

Лютий 1943

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Лютий 1943

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.

Лютий 1943

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Лютий 1943

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.

1987 р 1987

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

14 січня 1987 (середа)

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

19 лютого 1987 (четвер)

У прийнятій постанові президії Верховної Ради УРСР “Про серйозні недоліки у додержанні житлового законодавства у деяких областях республіки” відзначалось, що значна частина рад народних депутатів Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Івано-Франківської, Кримської, Львівської, Херсонської, Чернігівської областей не забезпечила виконання вимог житлового законодавства на підпорядкованій території, недостатньо перебудовує свою роботу по викоріненню фактів зловживання, формально-бюрократичного ставлення деяких службових осіб до вирішення житлових питань, послідовній реалізації принципу соціальної справедливості при розподілі квартир.
Відомості Верховної Ради УРСР. К., 1987. - № 9. – С.124-125.

19 лютого 1987 (четвер)

У прийнятій постанові президії Верховної Ради УРСР “Про підсумки організаційно-масової роботи місцевих Рад народних депутатів Української РСР за 1986 рік” підкреслювалось, що перебудова діяльності радянських органів проходить ще повільно, слабо закріплюються і поширюються позитивні зміни і тенденції. Не в усіх адах здійснюються рішучі заходи по зміцненню демократичних принципів у сесійній діяльності, роботі постійних комісій, депутатів. Потребує дальшого розвитку критика і самокритика. Слабкою ланкою залишається гласність роботи радянських органів. Керівники багатьох виконавчих комітетів, працівники апарату ще не позбавилися інерції, намагаються розв’язувати нові завдання застарілими методами, недостатньо виявляють ініціативи і діловитості.
Відомості Верховної Ради УРСР – К., 1987. - № 9 – С.120-121.

1989 р 1989

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Січень – жовтень 1990

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

27 лютого 1991 (середа)

Верховна Рада УРСР ухвалила Закон УРСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №16. -С.405-413.

19 лютого 1997 (середа)

Президент України Л.Кучма зустрівся з міністром охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Ю.Костенком. Обговорювалися результати переговорів української урядової делегації з представниками країн "великої сімки" , які проходили в США. Зокрема, відзначено принципові досягнення з питань механізмів фінансування робіт об'єкта "Укриття" на Чорнобильській АЕС , завершення будівництва Рівненської і Хмельницької АЕС. Глава держави підтримав роботу і схвалив стратегію щодо виконання Меморандуму між Україною з країнами "великої сімки" з питань закриття ЧАЕС.
Урядовий кур’єр. - 1997.- 20 лютого.