Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Донецька губернія. Почастішали страйки робітників на підприємствах вугільної і металургійної промисловості, особливо в Центральному, Юзівському, Алмазно-Мар’ївському, Шахтинськму і Гришинскому районах. Тривалість страйків, звичайно, не перевищувала 1-2 днів, але страйкувало по декілька тисяч робітників (Макіївський комбінат, Алчевський завод „Динамо” та ін.). Майже повсюдно єдиною вимогою робітників була ліквідація заборгованості заробітної плати.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 57.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Доповідна записка секретаря Любарського райкому КП(б)У Довжикова секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про реакцію інспектора кавалерії РСЧА С. Будьонного на голодування населення. Повідомлялося, що в с. Глезіно він заявив колгоспникам: «Якщо цей рік вам дадуть плани, а ви їх виконаєте, а потім ще будуть прохати зустрічний, то беріть коси і женіть всіх представників з колгоспу». Будьонний ще демонстративно заявляв: «Надішлю телеграму т. Сталіну, він надішле хліб Правобережжю». Після таких заяв, як зазначав Довжиков, серед колгоспників почала змiцнюватися думка, що в голоді винні комуністи
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 303.

Доповідна записка секретаря Гайсинського райкому КП(б)У Коломійцева секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про голодування населення району. Повідомлялося, що за перші три п’ятиденки кампанії з прополки буряку план виконано лише на 20 %, а темпи прополки настільки незадовільні, що створюють загрозу загибелі просапних культур, зокрема буряку. Такий стан є наслідком голоду в районі. Одержана з області за лінією «Союзцукру» допомога харчовими продуктами для колгоспів повністю витрачена на громадське харчування під час весняної сівби та початку просапної кампанії. Всі харчові ресурси в районі вичерпані. Смертність населення від голоду порівняно з березнем місяцем зросла на 223 %
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 305–306.

Книги запису актів цивільного стану м. Одеси. Помер від виснаження організму 44-річний чоловік Л. Найгуз
Голодомори в Україні: Одеська область: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи. – Одеса, 2007. – С. 312.

Повідомлення італійського консула в Харкові міністерству закордонних справ Італії про деякі вимерлі села Харківської області: Терстаньяк – «усі жителі померли від тифу і голоду», Мохнач біля Чугуєва, який «раніше нараховував майже 1000 жителів», а «тепер має 12 чоловік і кілька жінок, двох дітлахів»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 892.

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

У тюрмах Західної України розпочалися розстріли ув’язнених – переважно діячів ОУН, інтелігенції та національно свідомих громадян. Цього дня у 4-х тюрмах Львова було розстріляно 108 осіб. Телеграма начальника Тюремного управління НКВД УССР Народному комісарові внутрішніх справ УССР про евакуацію тюрем західних областей СССР.
5 липня 1941 р. // Білас Іван. Репресивно-каральна система в Україні. 1917-1953. — Кн. Друга.– К., 1994. - С. 242-245.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

Окупанти повністю спалили село Вілицю Шацького району Волинської області, загинуло 96 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.216.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.