Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Проскурів. Єврейський погром, влаштований українським військом. Його причиною стала невдала спроба більшовицького повстання проти української влади. На заклик осередку КП(б)У на Поділлі 15 лютого розпочалось повстання проти законного уряду Директорії УНР на території Подільської губернії. Після придушення повстання у Проскурові, де більшовиків підтримало єврейське населення, розпочалися погромні дії проти євреїв — мешканців міста. Було вбито 1200 осіб, з 600 поранених 300 померло. За цей злочин комендант Проскурова отаман І.Семесенко був пізніше заарештований і покараний.
Гунчак Т. Симон Петлюра та євреї. — К., 1993. — С. 28; Сергійчук В. Погроми в Україні. — С. 208–237.

Фельштин, містечко Проскурівського повіту. Єврейський погром, влаштований гайдамаками. З 1900 євреїв, що проживали там, 485 було вбито, 180 поранено.
Сергійчук В. Погроми в Україні. — С.237–244; Вістник державних законів УНР. — 1919.— Вип. 19. — 16 червня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Катеринославська губернія. Відбувся губернський з’їзд КНС. З’ясовано, що у Нікопольському повіті голодувало 66 тис. 324 дорослих і 30 тис. 700 дітей, у Катеринославському – 62 тис. 047 дорослих і 22 тис. 935 дітей, у Верхньодніпровському – 124 тис. 636 дорослих і 16 тис. 545 дітей, у Криворізькому – 150 тис. 589 дорослих і 15 тис. дітей, у Павлоградському – 85 тис. дорослих і 30 тис. дітей. Чисельність голодуючого дитячого населення в губернії становила 30 % від загальної кількості дітей. Продовольчу допомогу отримувало 20 % голодуючих.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 16 лютого.

Маріуполь Донецької губернії. До губвиконкому доставлено декілька дитячих голів з різних повітів. Тулуби дітей з’їдено.
Коммунист, Харьков, 1922, 19 февраля.

Китай-Городська і Царичанська волості Кобеляцького повіту. Зареєстровано збільшення смертей від голоду.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 16 лютого.

Сімферополь. На приватній тютюновій фабриці “Стандарт” відбувся страйк. Вимоги страйкарів: укладення колективної угоди, підвищення заробітної плати, покращення умов праці.
Труд, Москва, 1923, 20 февраля

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Харків. Постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) про збір колгоспних насіннєвих фондів по СРСР і про заходи насіннєвої і продовольчої допомоги районам, що потерпіли від посухи. Центральним завданням партійних, радянських та колгоспних організацій визначено створення насіннєвих колгоспних фондів у розмірах, необхідних для повного виконання сівби. Затверджено план Наркомзему СРСР про утворення насіннєвих колгоспних фондів ярих зернових культур по окремих областях, районах і республіках загальним обсягом 57 млн 355 тис. ц та по УСРР – 9 млн 600 тис. ц. Термін засипки насіння для України встановлено до 10 березня, а для інших республік – до 1 квітня. Колгоспам та радгоспам східних районів СРСР, зважаючи на минулорічну посуху, ухвалено надати безвідсоткову насіннєву та продовольчу позику з поверненням восени 1932 р. в обсязі 53 млн 500 тис. пудів. Позику для колгоспів встановлено – 39 млн пудів, для радгоспів – 14 млн 500 тис. пудів. Наркомзему СРСР запропоновано встановити оперативне спостереження за збором насіння і щодекадно інформувати про хід утворення насіннєвих колгоспних фондів по районах, областях і республіках
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 115–117.

Кремлівський кабінет Сталіна відвідали С. Косіор, В. Чубар, Л. Каганович, В. Молотов, П. Постишев, С. Реденс. Розмова тривала з 16.25 до 21.10, а Косіор, Чубар та Постишев були запрошені до кабінету з 17.00, Реденс перебував з 17.30 до 18.00
Посетители кремлевского кабинета Сталина // Исторический архив. – 1995. – № 2. – С. 128–200.

Повідомлення ДПУ УСРР про масову смертність та випадки людоїдства в селах Петрашівка, Руде, Лобочеве, Пархомівка Володарського району Київської області, в с. Северинівка Таращанського, в селах Зубарі та Камнєве Фастівського, в с. Тимошівка Буцького районів, а також у селах Тростянчик, Северинівка, Китайгород, Ладижин, Козинці, Олександрівка, Демківка, Савинці, Оляниця, Тростянець, Кордієвка Тростянецького району, с. Романівка, Раци – Чуднівського району, с. Носківці Станіславчицького, с. Никонівка, Кукільня, Половецьке – Бердичівського району Вінницької області
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 379–380.

Доповідна записка Дніпропетровського обласного відділу ДПУ про те, що в артілі «Труд и воля» Великотокмацької сільради Великотокмацького району Дніпропетровської області протягом 5 хвилин колгоспники розтягнули трупи двох дохлих коней, а в с. Заградівка Високопільського району мати-селянка разом із сусідкою порубали труп померлого 12-річного сина для споживання
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 409.

Секретар ЦК КП(б)У С. Косіор доповідав на пленумі ЦК про те, що 88 % колгоспів Одеської, 95 % Дніпропетровської, 81,6 % Харківської, 69 % колгоспів Вінницької області не розрахувалися з колгоспниками за виробленими трудоднями
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 16 лютого.

Знищено 100 євреїв-спеціалістів разом з сім’ями з Мирополя, 31 особа з с. Печанівки Житомирської області та 512 євреїв з гебіта Сміла (Київська область). З початку місяця убиті 202 єврея в Златополі і 69 в Ново-Миргороді Кіровоградської області. Протягом місяця в цій же області розстріляно 1108 осіб сс. Покотилова, Торговиці, Перегонівки, Свердликова, Каменеччя і Підвисокого. У Феодосії протягом цього місяця та наступного знищено 131 особа. В Коропському районі Чернігівської області знищено 121 особу, в Борозні тієї ж області – 119 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.57, 88, 94, 100; 154, 190.

Протягом цього та попереднього місяця депортовано з Одеси близько 8 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.112.

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.