Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

кінець червня 1922

Донецька губернія. Почастішали страйки робітників на підприємствах вугільної і металургійної промисловості, особливо в Центральному, Юзівському, Алмазно-Мар’ївському, Шахтинськму і Гришинскому районах. Тривалість страйків, звичайно, не перевищувала 1-2 днів, але страйкувало по декілька тисяч робітників (Макіївський комбінат, Алчевський завод „Динамо” та ін.). Майже повсюдно єдиною вимогою робітників була ліквідація заборгованості заробітної плати.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 57.

1 липня 1922 (субота)

Лубенський повіт Полтавської губернії. Повідомлялося про загострення голоду та поширення тифу у неврожайних волостях. Губвиконком приступив до організації їдалень на їх території на час посівної кампанії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 1 липня.

Липень-серпень 1922

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

1925

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

1 липня 1925 (середа)

Волинська губернія. Повідомлялося про виникнення епідемії черевного тифу. За тиждень було зареєстровано 34 випадки захворювання на черевний тиф. Органи Наркомздоров’я розгорнули допомогу хворим.
Пролетарий, Харьков, 1925, 1 июля.

Липень, 1 1933 (субота)

Політбюро ЦК ВКП(б) вирішило видати для Дніпропетровської області 300 т борошна із союзного резерву, а також 700 тис. пудів жита продовольчої допомоги. Визначено норму витрат зернових на авансування колгоспників за кількістю вироблених трудоднів: 10–15 % від фактично намолоченого хліба
РДАСПІ. – Ф. 17. – Оп. 3. – Спр. 923. – Арк. 20.

1933

Станом на 1 липня 1933 р. в Україні діяло 249 магазинів системи торгсину
ЦДАВО України. – Ф. 4051. – Оп. 1. – Спр. 168. – Арк. 56.

Липень 1941

Зарештовано ряд вчених та співробітників АН УРСР. У Києві заарештований академік К.Студинський, у Звенігородці - А.Кримський, обидва загинули у сталінських таборах. Серед заарештованих у цей час були – Л.Старицька-Черняхівська, О.Стешенко, І.Черкаський, А.Ярошевич.
Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія Наук. (Нарис історії). – К., 1993. — С. 62-63.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Липень 1942

Знищено євреїв Порицького, Гурійського та Оликівського районів Волинської області: відповідно розстріляно 1800, 2274 та 4500 осіб. В першій половині місяця завершилась “чистка” Криму від євреїв, в результаті якої знищено близько 1500 осіб з Севастополя, 1029 – з табору полонених Толе і табору для біженців в Бахчисараї.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 100.

Липень 1943

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

Липень 1943

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

1 липня 1986 (вівторок)

Перший секретар ЦК Компартії України В.Щербицький і голова Ради міністрів України О.Ляшко відвідали район Чорнобильської АЕС і ряд населених пунктів Чорнобильського, Поліського, Іванківського і Бородянського районів Київської області.
Радянська Україна. – 1986. – 3 липня.

1987 р 1987

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

14 січня 1987 (середа)

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.