Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про єдиний додатковий двовідсотковий податок на користь голодуючих і на відбудову сільського господарства”. Скасовано всі раніше встановлені збори з селянського населення у фонд допомоги голодуючим. Замість них встановлено з 1 серпня стягання двофунтових нарахувань з кожного пуда продподатку, помелподатку і промподатку 1923/23 р.
ЗУ України, 1922, № 31, Ст. 486.

Харків. Центральна комісія допомоги голодуючим постановила закупити продовольство для голодуючих на 300 млрд. крб., отриманих у результаті реалізації церковних цінностей.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 19 липня.

Харків. Центральна комісія допомоги голодуючим дозволила профспілкам передати для забезпечення робітників неврожайних місцевостей всі кошти, зібрані ними у фонд допомоги голодуючим.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 19 липня.

Харків. Центральна комісія допомоги голодуючим постановила організувати допомогу лікарям та вчителям у неврожайних губерніях, нарівні із іншими категоріями голодуючих. Вирішено скликати нараду представників Наркомосу, Наркомздоров’я та профспілок медичних і педагогічних працівників для розробки заходів допомоги їх членам.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 19 липня.

Харків. Центральна комісія допомоги голодуючим постановила організувати термінову відправку утікачів голоду до місць їх колишнього проживання на кошт держави.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 19 липня.

Харків. Центральна комісія допомоги голодуючим постановила дозволити Харківській губернській комісії, що виконала план допомоги голодуючим губерніям РСФРР і УСРР, залишити 25 % коштів, зібраних у фонд допомоги голодуючим понад завдання, для населення неврожайних Зміївського та Куп’янського повітів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 19 липня.

Харків. Президія ВУЦВК затвердила Тимчасовий договір між УСРР і ЧСР, підписаний 6 червня 1922 р.
ЗУ України, 1922, № 31, Ст. 482.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Відбувся з’їзд 500 «трудящих одноосібників» Вінницької області. Виступив голова облвиконкому О. Триліський, який «закликав всіх трудящих одноосібників області домогтися вирішальних успіхів у збиранні та хлібоздаванні з тим, щоб зробити цей рік останнім роком труднощів»
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 20 липня.

Зарештовано ряд вчених та співробітників АН УРСР. У Києві заарештований академік К.Студинський, у Звенігородці - А.Кримський, обидва загинули у сталінських таборах. Серед заарештованих у цей час були – Л.Старицька-Черняхівська, О.Стешенко, І.Черкаський, А.Ярошевич.
Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія Наук. (Нарис історії). – К., 1993. — С. 62-63.

Розпочалися розстріли єврейського населення Житомира.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 53.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Знищено євреїв Порицького, Гурійського та Оликівського районів Волинської області: відповідно розстріляно 1800, 2274 та 4500 осіб. В першій половині місяця завершилась “чистка” Криму від євреїв, в результаті якої знищено близько 1500 осіб з Севастополя, 1029 – з табору полонених Толе і табору для біженців в Бахчисараї.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 100.

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.