"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

25 жовтня 1922 (середа)

Харків. ЦК допомоги голодуючим при ВУЦВК вирішила при наданні продовольчих позик для відбудови сільського господарства селянам неврожайних місцевостей відраховувати на організаційні витрати по 4 фунти з кожного пуду, а також виплачувати на ці потреби по півтора фунта з ресурсів комісії. У повітах, визнаних голодуючими, 25 % позичкового фонду дозволялося витрачати на організацію громадських робіт для селян, з тим, щоб оплата їхньої праці не перевищувала розміру позички.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1922, 25 жовтня.

25 жовтня 1922 (середа)

Харків. ЦК допомоги голодуючим при ВУЦВК вирішила закупити 30 % паїв акціонерного торговельного товариства „Ларьок” для поповнення коштів фонду допомоги безпритульним дітям. На придбані акції планувалося відкрити тютюнові крамнички у прилюдних місцях, чистий прибуток від діяльності яких мав передаватися на організацію будинків для безпритульних підлітків. Крім того, оскільки на роботу у цих крамничках належало брати виключно інвалідів, вирішувалася й проблема працевлаштування останніх.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1922, 25 жовтня.

25 жовтня 1922 (середа)

Харків. Президія ВУЦВК затвердила постанову третьої сесії ВУЦВК VІ скликання „По доповіді Цекадопголу про форми допомоги губерніям, що постраждали від голоду”. Визнано такими, що знаходилися під загрозою голоду, Миколаївський, Дніпровський і Херсонський повіти Миколаївської губернії; Бердянський, Генічеський, Мелітопольський і Більше-Токмацький повіті Запорізької губернії; Миколаївський, Криворізький і Катеринославський – Катеринославської губернії; Дебальцевський, Маріупольський і Юзівський повіти та Центральний гірничий район Донецької губернії; Одеський і Тираспольський повіти Одеської губернії. Вирішено надати допомогу таким категоріям населення цих губерній – поворотникам, безгосподарникам, малоземельним господарствам (до половини десятини), інвалідам війни, праці, безробітним і безпритульникам. Ухвалено звернути увагу на відбудову господарства в інших повітах п’яти вказаних губерній. Основними видами допомоги визнано пряму – громадське харчування та продовольче постачання й непряму – відбудову сільського господарства. Визначено форми надання цієї допомоги і накреслено заходи, що мали забезпечити надходження коштів на боротьбу з наслідками голоду.
ЗУ України, 1922, № 45, Ст. 662.

25 жовтня 1922 (середа)

Харків. ВУЦВК прийняв “Положення про Центральну комісію по боротьбі з наслідками голоду (ЦК Наслідгол)” і “Положення про місцеві комісії наслідгол”.
ЗУ України, 1922, № 46, С. 679-680.

25 жовтня 1922 (середа)

Харків. ЦК допомоги голодуючим при ВУЦВК вирішила видати всім голодуючим подвійний пайок та поліпшити якість їжі в їдальнях громадського харчування у день святкування Жовтневої революції – 7 листопада.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1922, 25 жовтня.

Жовтень 1924

У вересні – жовтні 1924 р. спостерігався пік епідемії скарлатини – було зареєстровано 12,5 тис. хворих.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 січня.

Жовтень 1924

За відомостями Наркомздоров’я УСРР, з січня по жовтень 1924 р. в республіці було зареєстровано 800 тис. хворих на малярію. Перше місце по захворюваності зайняла Катеринославська губернія (285 тис. 676 хворих), друге – Донецька (256 тис. 674 хворих), третє – Харківська (44 тис. 858 хворих). Відносно благополучна ситуація склалася у Волинській, Чернігівський та Подільській губерніях, де кількість хворих не перевищувала 7 тис. осіб. Для боротьби з малярією Наркомздоров’я УСРР розподілив між неблагополучними в епідемічному відношенні губерніями 1 тис. 390 кг хініну.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 січня.

Жовтень 1924

Одеса. Губсоюз шкіряників оголосив бойкот володарям взуттєвих приватних магазинів, у зв’язку з наміром останніх закрити майстерні й перейти до використання праці тільки робітників квартирників. Бойкот тривав 6 днів. Господарники погодились залишити майстерні та підписати тарифну угоду з профспілкою.
Трудовые конфликты в Советской России. 1918-1923. – М., 1923. – С. 221.

Жовтень 1924

Київська губернія. Головним чином по лінії Москва – Одеса, а також навколо ст. Бобринської посилилися пограбування потягів та залізничні аварії внаслідок кримінального бандитизму та політичного тероризму. Учасники терористичних актів – залізничники, селяни і безробітні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1915, арк. 122.

1925

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Жовтень, 25 1933 (середа)

Постанова політбюро ЦК КП(б)У щодо клопотання перед ЦК ВКП(б) про дозвіл на видачу робітникам, інженерно-технічним працівникам та службовцям Харкова додатково по 2 кг борошна до річниці Жовтневої революції. Комітет заготівель СРСР зобов’язано відпустити на це 700 т білого борошна
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. – К., 2006. – С. 339.

Жовтень 1941

На цей час в рейхскомісаріаті Україна було 10 стаціонарних таборів для полонених солдатів – шталагів (Stalag) та один табір для полонених радянських офіцерів - офлаг (Oflag), у яких перебувало на початок місяця 445.000 в’язнів. До кінця місяця їх кількість зменшилася до 125 тисяч (звільнені, утікачі, страчені).
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. — С. 163.

Жовтень 1941

Протягом жовтня в Україні було знищено близько 120 тис. місцевих євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

14 жовтня 1941 (вівторок)

Розпочалися масові розстріли єврейського населення Кривого Рогу, жертвами яких на 15 жовтня стало від 4 до 5 тис. мешканців міста.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 38.

25 жовтня 1941 (субота)

ДКО ухвалив рішення про евакуацію з прифронтової смуги запасів продовольства і промислових товарів, а також устаткування підприємств легкої промисловості — текстильних, взуттєвих, швейних, тютюнових фабрик і миловарних заводів.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. — С. 110.

25 жовтня 1941 (субота)

В Одесі окупаційна влада міста повідомила про те, що з 23 жовтня за вбивство кожного німецького чи румунського офіцера або цивільного чиновника будуть розстрілюватися 200, а за кожного солдата - 100 місцевих жителів.
Одесская газета. – 1941. – 25 октября.

25 жовтня 1941 (субота)

Тривали розстріли заручників в Одесі. Цього дня було забито близько 5 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 129.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.