Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Шахтинський округ. На трьох рудниках відбувся страйк, спричинений несвоєчасною виплатою зарплати, в якому прийняло участь 1,5 тис. шахтарів. Страйк проходив під гаслами “Хай живуть Ленін, Троцький і Зінов’єв!”, “Даєш получку і твердий курс рубля!”. Звучали й окремі вигуки “Радвлада добра, але без комісарів і комуністів!” Ініціаторами страйку виступили меншовик і група колишніх комуністів, яких підтримали 5 кандидатів КП(б)У і 50 членів КСМУ. Страйкарі намагалися захопити телефон для організації страйку на інших копальнях. Страйк було припинено за умовою “скликання робітничої конференції для вирішення питання своєчасної виплати заробітної плати й обрання комісії для відрядження до Москви.”
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1753, арк. 60-61.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Повідомлялося про повідь у нижній частині Миколаєва внаслідок тригодинної зливи з градом.
Пролетарий, Харьков, 1925, 4 июля.

Книги запису актів цивільного стану м. Одеси. Помер від виснаження організму 18-річний юнак М. Щербак
Голодомори в Україні: Одеська область: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи. – Одеса, 2007. – С. 284.

Харків. Постанова ВУЦВК та РНК УСРР «Про розподіл штрафів, що їх накладають за невиконання натуральних державних зобов’язань». Зазначено, що від штрафів, які накладають сільські ради за невиконання натуральних державних зобов’язань, перераховують 40 % суми до загального союзного держбюджету, 25 % – до бюджету райвиконкому або міськради, 10 % – до особливих фондів при РВК, витрати якого спрямовували на підтримку осіб, що постраждали від куркульського насильства, 25 % до бюджету сільської ради, на території якої стягнуто штраф
Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1933. – № 33. – Арт. 428.

Зарештовано ряд вчених та співробітників АН УРСР. У Києві заарештований академік К.Студинський, у Звенігородці - А.Кримський, обидва загинули у сталінських таборах. Серед заарештованих у цей час були – Л.Старицька-Черняхівська, О.Стешенко, І.Черкаський, А.Ярошевич.
Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія Наук. (Нарис історії). – К., 1993. — С. 62-63.

У доповідній заступника наркома внутрішніх справ СРСР В.Чернишова на ім’я Л.Берія констатувалася недоцільність подальшої евакуації ув’язнених тюрем, розташованих у прифронтовій смузі. Рекомендувалося евакуювати лише в’язнів, слідство над якими потрібне для розкриття диверсійних та шпигунських організацій, пропонувалося звільнити засуджених за кримінальні справи, жінок з дітьми, а до всіх інших (в тому числі й дезертирів) застосувати вищу міру покарання – розстріл.
Эвакуация заключенных из тюрем НКВД СССР в 1941-1942. // Военно-исторический архив. - Вып.2. - 1997.

У Зборові Тернопільської обл. розстріляно 830 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 157.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Знищено євреїв Порицького, Гурійського та Оликівського районів Волинської області: відповідно розстріляно 1800, 2274 та 4500 осіб. В першій половині місяця завершилась “чистка” Криму від євреїв, в результаті якої знищено близько 1500 осіб з Севастополя, 1029 – з табору полонених Толе і табору для біженців в Бахчисараї.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 100.

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Малахівка Лугинського району.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.122.

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Малахівка Лугинського району.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.122.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.