Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Єврейський погром в Єлісаветграді, вчинений григор’ївцями.
Сергійчук В. Єврейські погроми в Україні. — С. 281.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Львів. У музичному Інституті ім. М. Лисенка відбулися збори місцевого українського Комітету допомоги голодному селу. Члени комітету звернулися до всіх українців та українських установ у Польщі із закликом підтримати акції комітету щодо організації допомоги голодуючим. Вони також прийняли аналогічну відозву до української еміграції в інших країнах, насамперед, в Європі та Америці.
Діло, Львів, 1925, 24 квітня.

Розпорядження ВУЦВК прокуратурі й райвиконкому про припинення утиску одноосібників у с. Трифонівка Великоолександрівського району на Одещині. Зауважувалося, що місцева влада незаконно позбавила одноосібників можливості зібрати врожай, відібрала коней, реманент, насіння та хліб, залишила без засобів до існування 40 родин
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 453.

Лист секретаря Шаргородського райкому КП(б)У Беліхіна секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про голодування населення району. Повідомляв про брак у районі запасів продовольства
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1924 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 267.

Скарга селянина Г. Базаля-Савченка до голови ВУЦВК Г. Петровського про незаконну реквізицію хліба, майна та голод у с. Свердликове на Уманщині. Повідомлялося, що, незважаючи на стан селянина, сільська влада позбавила його корови та коня, забрала до фонду сільськогосподарського податку весь хліб. Висловлювалася пропозиція надіслати у Свердликівський колгосп комісію для з’ясування наслідків реквізиції майна селян місцевою владою, що призвели до загибелі коней та зриву посівної кампанії, а також для притягнення до судової відповідальності керівників, винних у вказаних злочинах
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 453.

У «Спецдовідці ДПУ України про “масові волинки” в Пулинському і Володарському районах Київської області» повiдомлялося, що в колонії Сорочини національного німецького Пулинського району Київської області група озброєних селян з’явилася на квартиру секретаря місцевого партосередку і зі словами: «Тепер вже немає вашої влади» забрала частину речей родини секретаря, партійні документи та його зброю
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918–1939: Документы и материалы: В 4 т. – М., 2005. – Т. 3. 1930–1934; Кн. 2. 1932–1934. – С. 100.

Довідка Наркомату охорони здоров’я УСРР про охоплення сезонними яслями 113 730 дітей Харківської, 127 820 дітей Київської, 149 300 дітей Дніпропетровської, 133 200 дітей Одеської, 26 тис. дітей Вінницької, 30 тис. дітей Донецької областей, 300 тис. дітей міськими товариствами «Допомога»
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 499–501.

На початок місяця розстріляно понад 300 євреїв з Городища, 115 – з Тального Київської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

На кінець місяця в 6 населених пунктах Вінницької області страчено 2,5 тис. євреїв: в Іллінцях близько 1000 осіб, Браїлові та Межирівці відповідно 180 і 279, Спіченцях та Дзюнівці – 290 і 94 особи, Липовці – понад 700 та близько 100 в с. Зозов. Знищено 135 осіб єврейської національності з с. Дружківки та 470 євреїв з Єнакієвого вивезені та вбиті в Горлівці Сталінської області, близько 70 єврейських членів змішаних шлюбів у Бердичеві та євреї Андрушівського району Житомирської області. До того ж з Яблунівського, Кутського, Косівського, Гвоздецького, Обертинського і Коршівського районів Станіславської області переселено 4849 євреїв. Всіх, хто відмовлявся виїхати, розстрілювали на місці. Знищено 1500 осіб в Умані Київської області та 112 – в с. Шаумян Євпаторійського району.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14; 43; 57; 89.

Окупанти спалили у квітні і пізніше 390 дворів села Чернацьке Середино-Будського району Сумської області, де загинуло 56 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.288.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Опубліковано повідомлення РАТАУ “Обстановка в Чернівцях: реальність і домисли”. У ньому, зокрема зазначалось, що вже пройшло п’ять місяців відтоді, як у Чернівцях було госпіталізовано останню дитину з діагнозом хімічної алопеції і підбито першу рису під хворобою, що спалахнула восени 1988 року. Вона уразила понад сто шістдесят дітей. Всі хворі пройшли курс інтенсивного лікування у найкращих клініках країни під наглядом досвідчених, кваліфікованих лікарів і тепер повернулися додому. Їх здоров’я поліпшилось.
Радянська Україна. – 1989. – 14 квітня.

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

Указ президії Верховної Ради УРСР “Про відповідальність за дії, спрямовані проти громадського порядку і безпеки громадян”. Були внесені зміни до Кримінального кодексу УРСР, зокрема, до: ст.1875 “Захват державних або громадських будівель чи споруд”; ст. 2061 “Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку і безпеці громадян”; ст.1731 “Поширювання неправдивих чуток”; ст.1852 “Створення умов для організації і проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій”.
Відомості Верховної Ради УРСР. – К., 1990. - № 18. – С.373-374.

Суми. Відбулося урочисте відкриття пам'ятника жертвам Чорнобиля.
Литвин В.М. Україна : хроніка поступу (1991-2001).- К., 2001. - С.268.