Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua

Select a date between 1900 and 2015

Reset

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

1925

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Червень, 10 1932 (п’ятниця)

В довідці секретно-політичного відділу ОДПУ «Про негативні явища на селі і діяльність антирадянського елементу» повідомлялося про те, що в УСРР подано 2655 заяв колгоспників про вихід зі 104 колгоспів 31 району УСРР
Трагедия советской деревни: коллективизация и раскулачивание: Документы и материалы. 1927–1939: В 5 т. – М., 2001. – Т. 3. Конец 1930–1933 гг. – С. 439.

Червень, 10 1933 (субота)

Харків. Промова П. Постишева на пленумі ЦК КП(б)У. Критикує М. Скрипника за те, що «справа українізації в ряді випадків опинилася в руках різної наволочі петлюрівської», а також за «помилки» з національного питання і культурного будівництва
Комуністична освіта. – 1933. – № 6. – С. 6–7.

Червень, 10 1933 (субота)

Всеукраїнський інститут підвищення кваліфікації педагогів. На літню сесію 5-ти інститутів соціального виховання Київської області з’явилося від 22 до 30 % студентів-заочників, які працювали сільськими вчителями, до Донецької області – 61%, Дніпропетровської – 51,6 %, Харківської – 34 %, Вінницької – 35–46 %. В УСРР було 75 405 студентів – «учителів-заочників»
ЦДАВО України. – Ф. 503. – Оп. 1. – Спр. 106. – Арк. 10-18; Спр. 7. – Арк. 3.

Червень, 10 1933 (субота)

Довідка Харківського обласного відділу ДПУ про виявлення «продускладнень» в 61 районі області з населеними пунктами – 607, про реєстрацію випадків людоїдства і трупоїдства
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 880.

Червень 1941

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Червень 1942

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

Червень 1942

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Червень 1942

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

Червень 1943

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Червень 1943

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

10 червня 1943 (четвер)

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Ясенець Словечанського району, загинуло 2 жителі.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121.

10 червня 1943 (четвер)

Тернопільська область. Розстріляно близько 1000 євреїв з гетто у Копичінцях.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.161.

10 червня 1943 (четвер)

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Ясенець Словечанського району, загинуло 2 жителі.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121.

10 червня 1943 (четвер)

Тернопільська область. Розстріляно близько 1000 євреїв з гетто у Копичінцях.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.161.