Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Житомир. Хвиля єврейських погромів у місті та навколишніх містечках. 4–5 січня в результаті повстання проти Директорії влади перейшла до більшовицької ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. 7 січня українські війська отамана Палієнка придушили повстання, відтіснили збільшовичені частини за межі міста. Після цього розпочався погром, в якому крім козаків брали участь також мешканці Житомира.
Сергійчук В. Погроми в Україні: 1914–1920. — К., 1998. — С. 191–193; Вістник державних законів УНР. — Вип. 13. — 1919. — 13 березня.

Донбас. Для державного продовольчого постачання надійшло 186 тис. 536 пудів збіжжя, 1 тис. 479 тис. пудів м’яса, жирів не надходило. Брак харчів знижував здобич вугілля.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 лютого.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Харків. Українська економічна рада заборонила власникам млинів і крупорушок брати платню зерном за помел у неврожайних місцевостях, де населення перемелювало замість зерна сурогати.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 січня.

Харків. Українська економічна рада постановила, що всі конфісковані на залізницях вантажі мали передаватися місцевим комісіям допомоги голодуючим.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 січня.

Юзівка. На металургійному заводі Південсталі відбувся триденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйк припинено завдяки штрейкбрехерам – робітфаківцям місцевого технікуму та слухачам повітової партшколи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Шахтинський повіт Донецької губернії. На копальні “Жовтнева революція” відбувся одноденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйкарі домагалися “виборів робітничої комісії для відрядження до Москви і перевірки, чи дійсно немає грошей”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Містечко Вінники (біля Львова). Помер І. Липа – письменник, громадсько-політичний діяч, один із засновників “Братерства Тарасівців”, колишній член ЦК партії соціалістів-самостійників.
Іван Липа. Світильник невгасимий. – К., 1994.

Подільська губернія. На фабриці Дунаєвецького державного текстильного тресту відбувся конфлікт з приводу затримки заробітної плати, ускладнений підготовкою до закриття фабрики. Спроба страйку була придушена властями, мала місце одноденна „італьянка”.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1940, арк. 25.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Артемівська окр. На центральній електростанції заводу Хімвугілля стався вибух трубопроводу: згоріла турбина, припинено роботу дзеркального, хімічного, пляшкового заводів. Для розслідування обставин аварії створена державна комісія. ДПУ поінформувало вище партійне керівництво республіки про підозру злонавмисних дій.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.2.

Записка завідувача агітпропвідділу ЦК КП(б)У та уповноваженого з хлібозаготівель в Одеській області А. Хвилі про абсолютне вивезення усіх фондів із господарств Снігурівського району, про масовий виїзд колгоспників із сіл. Зазначено, що обком заборонив видачу «всіляких довідок, посвідчень з сільрад» на виїзд, запровадив «на ніч пікети, завдання яких затримувати усіх, хто вивозить хліб з села», а уповноважені на місцях виявили 136 ям із хлібом, ухвалили разом із сільськими радами рішення про виселення 55 селянських дворів, про позбавлення 85 господарств постачання промисловими товарами
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 326–327.

Мармарощина. Преса поінформувала про випадки нападів на людей вовчих зграй, яких сувора зима вигнала з лісів: у с. Брустури селяни були змушені розпочати масове полювання на тварин, вполювали 14 вовків.
Діло. – 1939. — 12 січня.

Гітлерівці розстріляли в Дробицькому яру (м. Харків) близько 30 000 мирних жителів – дітей, жінок, старих. В донесенні про каральні операції таємної поліції при командуючому військами оперативного тилового району групи армій “Південь”, проведені у січні 1942 р. зазначено, що на благонадійність перевірено 11204 особи, 3225 арештовано, 831 були розстріляні як партизани, саботажники тощо.
Історія застерігає. – К., 1986. – С. 82–83.

В Херсоні розстріляно близько 400 осіб з змішаних шлюбів (з євреями). В кінці січня – на початку лютого оперативна команда знищила всіх євреїв Гуляйпільського, Пологівського, Новозлатопільського районів Запорізької області. В Гуляполі розстріляно близько 500 осіб єврейської національності, в Ново-Златополі – понад 800, в Пологах – 100, в Оріхові – 100 і майже всіх євреїв у Великому Токмаку Запорізької області. Також знищено 2150 євреїв Миколаївської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.68; 122; 176.

Гітлерівці розстріляли в Бабиному Яру (м. Київ) близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської флотилії.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 144.

В с. Стрижавці Вінницької області убиті 227 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.