Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Тетерів. Відбулася катастрофа залізничного поїзду, підготовлена селянським повстанським загоном отамана Орлика.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 12 жовтня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Харків. Українська економічна рада постановила порушити перед Радою праці і оборони питання про зменшення відправки донецького вугілля залізницям Півночі (РСФРР – Авт.) з метою забезпечення голодуючих і дітей УСРР. Також визнано необхідним забронювати 300 вагонів вугілля для губернських і повітових комісій допомоги голодуючим, відвантажуючи його після виконання завдання по відправці палива для залізниць Півночі.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1922, 10 жовтня.

Криндачевський район Таганрозького округу. Відбувся страйк на шахтах, спричинений видачею зарплати у формі бон (талонів) на отримання товарів у робітничому кооперативі та облігацій золотої позики. Страйк проходив за активною участю молоді, під вимогами виплати індексації зарплати за серпень і повної виплати заробітку за вересень. Під час страйку спостерігалися випадки насильства з боку страйкарів: побиття комсомольців-штрейкбрехерів та організація вибуху у подвір’ї голови місцевої спілки союзу гірників. Після виходу на роботу всі члени страйкому були заарештовані.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1641. арк. 12-13.

У вересні – жовтні 1924 р. спостерігався пік епідемії скарлатини – було зареєстровано 12,5 тис. хворих.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 січня.

За відомостями Наркомздоров’я УСРР, з січня по жовтень 1924 р. в республіці було зареєстровано 800 тис. хворих на малярію. Перше місце по захворюваності зайняла Катеринославська губернія (285 тис. 676 хворих), друге – Донецька (256 тис. 674 хворих), третє – Харківська (44 тис. 858 хворих). Відносно благополучна ситуація склалася у Волинській, Чернігівський та Подільській губерніях, де кількість хворих не перевищувала 7 тис. осіб. Для боротьби з малярією Наркомздоров’я УСРР розподілив між неблагополучними в епідемічному відношенні губерніями 1 тис. 390 кг хініну.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 січня.

Одеса. Губсоюз шкіряників оголосив бойкот володарям взуттєвих приватних магазинів, у зв’язку з наміром останніх закрити майстерні й перейти до використання праці тільки робітників квартирників. Бойкот тривав 6 днів. Господарники погодились залишити майстерні та підписати тарифну угоду з профспілкою.
Трудовые конфликты в Советской России. 1918-1923. – М., 1923. – С. 221.

Київська губернія. Головним чином по лінії Москва – Одеса, а також навколо ст. Бобринської посилилися пограбування потягів та залізничні аварії внаслідок кримінального бандитизму та політичного тероризму. Учасники терористичних актів – залізничники, селяни і безробітні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1915, арк. 122.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Харківщина. Преса повідомила про спадання у жовтні епідемії черевного тифу (протягом 1-9 жовтня зафіксовано 159 хворих) та сплеск епідемії скарлатини. На ведення санітарно-освітньої рооти серед населення виділено 60 тис. руб.
Комуніст. – 1929. — 10 жовтня.

Вивезено на експорт 279 280 т пшениці, 33 434 т жита, 294 524 т ячменю, 526 т вівса, 3483 т гороху
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. – К., 2006. – С. 331.

Жертвами розстрілів євреїв у Острозі стало 2100 місцевих жителів.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 147.

У вересні на території України було розстріляно близько 143 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

На цей час в рейхскомісаріаті Україна було 10 стаціонарних таборів для полонених солдатів – шталагів (Stalag) та один табір для полонених радянських офіцерів - офлаг (Oflag), у яких перебувало на початок місяця 445.000 в’язнів. До кінця місяця їх кількість зменшилася до 125 тисяч (звільнені, утікачі, страчені).
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. — С. 163.

Протягом жовтня в Україні було знищено близько 120 тис. місцевих євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Радянські війська залишили з боями обласний центр України м. Суми, а також районні центри Лебедин, Середина-Буда, Тростянець, Червоне Сумської області; Юр’ївка Дніпропетровської області; Велика Янісоль, Старий Керменчик Сталінської області; Розівка Запорізької області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963 – С. 375-426.

За повідомленням відділу спецпоселень НКВС УРСР на цей час було вислано зі Сталінської області 28.743 жителя німецької національності, а загалом до кінця жовтня було депортовано у східні райони СРСР 36880 німців.
Винниченко І.І. Україна 1920 – 1980-х: депортації, заслання, вислання. – К., 1994. — С. 45.

Губернатор Буковини видав розпорядження про створення у Чернівцях гетто і депортацію частини єврейського населення з Трансністрії на прикордонну територію рейхскомісаріату Україна.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 197.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.