Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Донбас. Для державного продовольчого постачання надійшло 186 тис. 536 пудів збіжжя, 1 тис. 479 тис. пудів м’яса, жирів не надходило. Брак харчів знижував здобич вугілля.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 лютого.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Юзівка. На металургійному заводі Південсталі відбувся триденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйк припинено завдяки штрейкбрехерам – робітфаківцям місцевого технікуму та слухачам повітової партшколи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Шахтинський повіт Донецької губернії. На копальні “Жовтнева революція” відбувся одноденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйкарі домагалися “виборів робітничої комісії для відрядження до Москви і перевірки, чи дійсно немає грошей”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Містечко Вінники (біля Львова). Помер І. Липа – письменник, громадсько-політичний діяч, один із засновників “Братерства Тарасівців”, колишній член ЦК партії соціалістів-самостійників.
Іван Липа. Світильник невгасимий. – К., 1994.

Подільська губернія. На фабриці Дунаєвецького державного текстильного тресту відбувся конфлікт з приводу затримки заробітної плати, ускладнений підготовкою до закриття фабрики. Спроба страйку була придушена властями, мала місце одноденна „італьянка”.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1940, арк. 25.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Харків. Постанова політбюро ЦК КП(б)У «Про виконання плану хлібозаготівель у Зінов’євському та Новомосковському районах». Встановлено заходи покарання партійних керівників цих районів за зрив плану хлібозаготівель у термін, встановлений ЦК КП(б)У. Звільнено з роботи із забороною обіймати керівні посади протягом року секретаря Зінов’євського райпарткому – Михеєнка, голів Зінов’євської міськради – Бєляєва, Новомосковської КК – Моренкова, Новомосковського РВК – Германа. Бюро райпарткомів цих районів розпущено. Оргінстрові і відділові кадрів ЦК КП(б)У запроновано у триденний термін замінити «недієздатних» працівників на тих, які виправдали себе у справі хлібозаготівель. Голові ЦКК КП(б)У В. Затонському доручено не пізніше 5 січня провести пленум парткому Новомосковського району та обрати нові керівні органи, а в Зінов’євському районі здійснити перепризначення керівників – його заступнику М. Майорову
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 111.

Протокол засідання Центральної надзвичайної санітарної комісії. Головував нарком охорони здоров’я С. Канторович. Визнали за потрібне направлення максимум матеріальних ресурсів на «вогнища висипного тифу». Зазначено, що «зараз набувають виключно важливого значення боротьба з висипним тифом»
ЦДАВО України. – Ф. 342. – Оп. 14. – Спр. 45. – Арк. 12.

Газета «Вісті» ВУЦВК повідомляла, що в багатьох районах Чернігівської області протягом 9 місяців загинуло 10 % робочих коней, а «майже 30 % коней не придатні до роботи»
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 3 січня.

Опубліковано статтю І. Вінника «Бондаренко і Дендебера» про те, що с. Вербка занесли на «чорну дошку» і тепер «не можна торгувати – ні купувати, ні продавати»
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 3 січня.

Мармарощина. Преса поінформувала про випадки нападів на людей вовчих зграй, яких сувора зима вигнала з лісів: у с. Брустури селяни були змушені розпочати масове полювання на тварин, вполювали 14 вовків.
Діло. – 1939. — 12 січня.

Москва. РНК СРСР ухвалив виділити з резервного фонду РНК СРСР 10 тис. доларів США для надання допомоги потерпілим від землетрусу в Туреччині.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 2. — Ст.42; Вісті ВУЦВК. — 1940. — 5

Гітлерівці розстріляли в Дробицькому яру (м. Харків) близько 30 000 мирних жителів – дітей, жінок, старих. В донесенні про каральні операції таємної поліції при командуючому військами оперативного тилового району групи армій “Південь”, проведені у січні 1942 р. зазначено, що на благонадійність перевірено 11204 особи, 3225 арештовано, 831 були розстріляні як партизани, саботажники тощо.
Історія застерігає. – К., 1986. – С. 82–83.

В Херсоні розстріляно близько 400 осіб з змішаних шлюбів (з євреями). В кінці січня – на початку лютого оперативна команда знищила всіх євреїв Гуляйпільського, Пологівського, Новозлатопільського районів Запорізької області. В Гуляполі розстріляно близько 500 осіб єврейської національності, в Ново-Златополі – понад 800, в Пологах – 100, в Оріхові – 100 і майже всіх євреїв у Великому Токмаку Запорізької області. Також знищено 2150 євреїв Миколаївської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.68; 122; 176.

Доповідна записка колишнього командира 528-го піхотного полку майора Реслера заступнику командира армійського корпусу про масовий розстріл громадян у Житомирі. В ній зазначається, що страта здійснювалася у жахливий спосіб: була викопана яма 7–8 м довжиною і 4 м шириною, а глибину визначити неможливо, так багато там було трупів.
Історія застерігає. – К., 1986. – С. 75–77.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.