Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Дніпровський повіт Миколаївської губернії. Розпочався страйк 300 робітників вінницьких заводів. Причина страйку – вимога укладання колективного договору. Страйк проводився під керівництвом місцевої профспілки працівників сільського і лісового господарства, яка допомагала страйкарям грошима й продовольством.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 17 серпня.

Одеса. Прибув французький пароплав з продуктами для голодуючих УСРР, які зібрав французький комітет допомоги голодним. Представники комітету відвідали Одеську контору Наркомзовнішторгу та запропонували розпочати переговори про експортно-імпортні операції з Французькою комуністичною партією.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 22 серпня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Троїцький район Балтського округу та Северинівський райони Одеського округу. В серпні захворіло на сибірську вирізку 79 осіб і багато на сап. Поширенню захворюваності сприяла відсутність сироватки для щеплень проти сибірки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 3 вересня.

Доповідна записка голови ЦКК КП(б)У В. Затонського про стан громадського харчування та порушення вимог розподілу хліба на трудодні. Відвідав 11 районів колгоспів, у яких виявив, що «…законних авансів на трудодень не видають», громадського харчування немає, а замість борщу та каші варять «затирку». Там, де «видали на трудодні», працюють добре
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 544–545.

Книги запису смерті Мокиївської сільської ради Чорнухинського району Харківської області. Померла 7-річна дитина К. Бойко
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

В катакомби поблизу сіл Нерубайське, Усатове, Куяльник на період оборони Одеси переселилося 38000 мешканців міста, рятуючись від бомбардувань та обстрілів.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 51.

Тривали масові розстріли єврейського населення в Житомирській області. У Коростені впродовж трьох акцій було знищено 451 мешканець міста, у Житомирі за серпень – 668 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 54.

З початку війни до кінця серпня в Україні було знищено близько 95 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

У Костополі Ровенської обл. розстріляно 460 євреїв-чоловіків.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 147.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.

Колективи шляхових підрозділів республіканського об’єднання “Укршляхбуд” міншляхбуду УРСР завершили спорудження автодороги Зелений Мис – Чорнобиль.
Радянська Україна. – 1968. – 28 серпня.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Опубліковано повідомлення РАТАУ “Обстановка в Чернівцях: реальність і домисли”. У ньому, зокрема зазначалось, що вже пройшло п’ять місяців відтоді, як у Чернівцях було госпіталізовано останню дитину з діагнозом хімічної алопеції і підбито першу рису під хворобою, що спалахнула восени 1988 року. Вона уразила понад сто шістдесят дітей. Всі хворі пройшли курс інтенсивного лікування у найкращих клініках країни під наглядом досвідчених, кваліфікованих лікарів і тепер повернулися додому. Їх здоров’я поліпшилось.
Радянська Україна. – 1989. – 14 квітня.