Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Єврейський погром в Єлісаветграді, вчинений григор’ївцями.
Сергійчук В. Єврейські погроми в Україні. — С. 281.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

З голодуючих місцевостей РСФРР до УСРР прибули 1 тис. 997 утікачів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 16 червня.

З голодуючих до врожайних місцевостей УСРР прибув 651 утікач, у тому числі: 369 із Запорізької губернії, 185 – з Донецької, 25 – з Катеринославської, 11 – з Одеської, 10 – з Кременчуцької, 4 – з Полтавської, 28 – з Миколаївської. Їх розміщено: 190 – у Чернігівській, 16 – у Волинській, 26 – у Харківській, 19 – у Полтавській губернії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 червня.

Повідомлялося, що в Одеській, Катеринославській, Запорізькій і Миколаївській губерніях Американська організація допомоги, місія Нанесена та Чехословацький Червоний Хрест організували харчування 315 тис. голодуючих. Крім того, для дитячого населення дванадцяти губерній УСРР видавалося 645 тис. пайків.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 червня.

Одеса. Відбулися загальні збори безробітних. Вимоги їх учасників – скасування пільг безробітних комуністів щодо черговості працевлаштування; ліквідація організаційно-розподільчого відділу губкому КП(б)У (орграспреду); скасування біржі праці й організація безробітними бюро працевлаштування; зняття дружин комуністів з роботи.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 99.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Могилівський округ Подільської губернії. Голодувала більша частина населення в восьми районах і 10-12% населення – у семи районах. Було зареєстровано 15 випадків голодних смертей. Допомога надавалася 10% дорослого населення.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 12.

Повідомлялося про голод у Крутянському Рибницькому, Балтському, Кам’янському і Тираспольскому районах МАСРР. Населення харчувалося сурогатами.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 12.

Риково, м. Артемівської окр. На домні № 4 Риківського металургійного заводу сталася аварія: двоє робітників загинули, 13 зазнали поранень; для вивчення причин аварії створено Урядову комісію. За інформацією дирекції, ушкоджена домна давно підлягала ремонту.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —2 червня;ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.93-94; Од. Зб.2988. —Арк.121.

Єнакієво, м. На металургійному заводі вибухнула домна: внаслідок аварії постраждали 15 робітників; для з’ясування причин катастрофи створено Державну комісію у складі представників правління Південсталі, Прокуратури, ДПУ УСРР, ВУК металістів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.3000. —Арк.21.

Повідомлялося, що в УСРР на 25 квітня план сівби ярих культур виконано на 15,8 %: засіяно 3,1 млн га, причому з ранніх ярих – 2,4 млн га, або 35,9 % плану. Зокрема засіяно: пшениці – 728 тис. га, або 39,2 % плану, ячменю – 1,2 млн га, або 40,7 %, вівса – 506 тис. га, або 25,8 %
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 1 травня.

Органами ДПУ УСРР зафіксовано факт людоїдства в с. Загайдарівка Новопсковського району Донецької області
ДА МВС України. – Ф. 32. – Оп. 1. – Спр. 15147. – Арк. 8.

Дніпропетровська облконтора «Торгсин» мала 29 приймальних пунктів срібла, які діяли у 9 районах
ЦДАВО України. – Ф. 4051. – Оп. 1. – Спр. 173. – Арк. 16.

Наприкінці травня в західних областях України війська НКВС СРСР провели операцію “з вилучення сімей нелегалів, для переселення їх у віддалені райони Радянського Союзу”
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 162.

Окупанти спалили у травні 75 дворів села Хропатий Чернігівського району Чернігівської області, загинуло 127 жителів; повністю село Осикове Коростенського району Житомирської області, загинуло 10 жителів; 126 дворів села Теремці Чорнобильського району Київської області, загинуло 75 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.39, 124, 352.

Окупанти спалили у травні 75 дворів села Хропатий Чернігівського району Чернігівської області, загинуло 127 жителів; повністю село Осикове Коростенського району Житомирської області, загинуло 10 жителів; 126 дворів села Теремці Чорнобильського району Київської області, загинуло 75 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.39, 124, 352.

Згідно опублікованої в пресі інформації Ради міністрів СРСР, на Чорнобильській АЕС тривають роботи по ліквідації наслідків аварії. “В результаті вжитих заходів за минулу добу виділення радіоактивних речовин зменшилось, рівні радіації в районі АЕС і в селищі станції знизилися. Фактично загинули дві особи, госпіталізовано 197, і з них 49 залишили госпіталь після обстеження. Робота підприємств, колгоспів, радгоспів і установ іде нормально”.
Радянська Україна. – 1986. – 1 травня; Правда. – 1986. – 1 мая.

Згідно інформації Держагропрому УРСР, радіаційне зараження на поверхні грунту в Чорнобильському, Поліському, Іванківському, Макарівському, Фастовському, Бородянському районах Київської області складає від 15 до 40 мкР, в окремих місцях 2400 – 5000 мкР (оптимальний фон 15-20), Народицькому, Малинському і Радомишльському Житомирської, Репкінському, Козелецькому Чернігівської областей не перевищує 25-500 мкР. “Рівень радіації не представляє загрози для проведення всього комплексу весняно-польових робіт і нормального розвитку рослин. Галузь тваринництва переведена у приміщення. Технологічний процес виробництва тваринницької продукції проходить нормально, здійснюється контроль”. На випадок евакуації сільськогосподарських тварин в областях створені резервні автоколони.
Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1999. – С.90-91.