Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Одеса, м. Поховано жертв вибуху у Хіміко-фармацевтичній лабораторії Червоного Хреста. Рідним загиблих надано матеріальну допомогу. Причиною вибуху оголошено самозапалення бензину. Директора гумового відділу, де стався вибух, заарештовано і притягнуто до відповідальності.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —11 липня.

Книги запису актів цивільного стану Балтського району Одеської області. Місто Балта. Помер від виснаження організму 62-річний чоловік Г. Біньковський
Голодомори в Україні: Одеська область: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослiдження, спогади, документи. – Одеса, 2007. – С. 303.

Доповідна записка італійського консула в Харкові. Інформував міністерство закордонних справ Італії про те, що в Україні «дуже жахлива» ситуація: «за винятком районів, безпосередньо прилеглих до міст в радіусі п’ятидесяти кілометрів, і великих міст, країна охоплена голодом, тифом, дизентерією; кажуть ще про холеру і навіть чуму», а «голод знищив половину сільського населення», позаяк «смертність у селах часто сягає 80 відсотків, але не буває нижче 50 відсотків»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 903.

Зарештовано ряд вчених та співробітників АН УРСР. У Києві заарештований академік К.Студинський, у Звенігородці - А.Кримський, обидва загинули у сталінських таборах. Серед заарештованих у цей час були – Л.Старицька-Черняхівська, О.Стешенко, І.Черкаський, А.Ярошевич.
Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія Наук. (Нарис історії). – К., 1993. — С. 62-63.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Знищено євреїв Порицького, Гурійського та Оликівського районів Волинської області: відповідно розстріляно 1800, 2274 та 4500 осіб. В першій половині місяця завершилась “чистка” Криму від євреїв, в результаті якої знищено близько 1500 осіб з Севастополя, 1029 – з табору полонених Толе і табору для біженців в Бахчисараї.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 100.

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Вовча Слобода Словечанського району, загинуло 8 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120.

Тернопільська область. Нацисти ліквідували єврейські робочі табори в Великих Борках (розстріляно близько 800 євреїв) та Кам’янках (1020 жертв).
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины / Ред.: И.М.Левитас. - К., 2000. - С.162.

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Вовча Слобода Словечанського району, загинуло 8 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120.

Тернопільська область. Нацисти ліквідували єврейські робочі табори в Великих Борках (розстріляно близько 800 євреїв) та Кам’янках (1020 жертв).
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины / Ред.: И.М.Левитас. - К., 2000. - С.162.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

Судовий процес над винуватцями аварії на Чорнобильській АЕС. Судова колегія у кримінальних справах Верховного суду СРСР одним із основних винуватців визнала колишнього директора станції В.Брюханова. Він “не вжив заходів до обмеження масштабів аварії, не ввів у дію план захисту персоналу і населення від радіоактивного випромінювання, у поданій інформації навмисне занизив дані про рівні радіації, що перешкодило своєчасній евакуації людей з небезпечної зони”. Прийнявши рішення про проведення випробувань на четвертому енергоблоці перед його виведенням у плановий ремонт В.Брюханов, М.Фомін (колишній головний інженер), А.Дятлов (колишній заступник головного інженера), О.Коваленко (колишній начальник реакторного цеху) не погодили його у встановленому порядку, не проаналізували всіх особливостей наступного експерименту, не вжили необхідних додаткових заходів щодо гарантування безпеки. Б.Рогожкін (колишній начальник зміни), одержавши повідомлення про аварію, не ввів у дію систему сповіщення персоналу. Ю.Лаушкін (колишній державний інспектор Державтоменергонагляду СРСР) не виявив принциповості і наполегливості в реалізації вимог правил безпеки АЕС. В.Брюханова, М.Фоміна, А.Дятлова засуджено до десяти років позбавлення волі; Б.Рогожкіна – до п’яти; О.Коваленка – до трьох; Ю.Лаушкіна – до двох. З кримінальної справи в окреме судочинство виділено матеріали по факту несвоєчасного вжиття заходів вдосконалення конструкції установок цього типу для проведення додаткового розслідування. Винесено окремі ухвали на адресу Мінатоменерго СРСР і Держакоменергонагляду СРСР.
Радянська Україна. – 1987. – 1 серпня.