Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

З’явився Меморандум на ім’я німецького посла А. фон-Мумма голови Київської губернської земської управи і голови Всеукраїнського земського союзу С.Петлюри. Копія була передана послам Австро-Угорщини і Болгарії. С.Петлюра обгрунтовував роль 115 обраних в Україні народних земських управ, як органів самоурядування, які опікувалися діяльністю сотен тисяч шкіл, сотен професійних шкіл та учительських семінарій, шпиталів, амбулаторій, будівництвом шляхів, кооперацією, надавали населенню юридичну допомогу. Тимчасом, з утворенням Української Держави, говорилося у документі, розпочалися арешти і ув’язнення без суду і слідства земських управ. Часто арешти здійснювали німецькі власті.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К. – 2002. – С.78-80.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Українські представники (Г.Сидоренко, В.Панейко, О.Шульгин, М.Лозинський, Д.Вітовський) були запрошені на засідання Паризької мирної конференції, яка того дня обговорювала питання про українсько-польську війну в Галичині.
Нариси з історії дипломатії України. — С. 370.

Польща. Польський уряд надіслав відповідь на ноту протесту українського уряду, в якій польський уряд звинувачувався в утриманні на території Польщі військових організацій, що мали на меті повалення радянського ладу, та у підтримці військових операцій цих формувань. Польська сторона заявила про безпідставність цих звинувачень та висловила відповідні претензії до радянської сторони, посилаючись на факти формування на території УСРР військових формувань з мешканців Східної Галичини, які під час Першої світової війни опинилися на території УСРР. Польській уряд запевнив у намірах добросусідських стосунків з радянськими республіками.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 21 травня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

До портів Чорного та Азовського морів прибуло 12 млн. пудів вантажів, з них 60 – у квітні, головним чином для АРА. Прибуло 126 суден. Вивезено за кордон 120 тис. пудів вантажів, переважно цементу і шкірсировини. Відбуло 121 судно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 липня.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Катеринослав. Металургійний завод ім. Г. Петровського приступив до виконання великого замовлення на виготовлення 125 тис. пудів рейок для Східно-Китайської залізниці.
Правда, Москва, 1925, 21 мая.

Італійське консульство закупило у Донвугілля (Об’єднання донецької державної кам’яновугільної промисловості) 580 тис. т вугілля та значну партію марганцю.
Коммунист, Харьков, 1925, 21 мая.

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Дніпропетровськ, м. Приїхав німецький генкосул на Україні п.Вальтер.
Комуніст. – 1929. —2 червня.

Берлін. Німецьке інформаційне бюро передало про розгром 9ї французької армії та захоплення німецькими військами міст Аррас, Ам’єн, Абвіль, Ретель і Лаон. Війська союзників відступають у Бельгії та районі Валансьєна.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 23 травня.

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Польща. Тривала акція “Вісла”. За відомостями Генерального штабу Війська Польського було виселено 140575 українців і членів змішаних польсько-українських родин, які проживали на території трьох воєводств (22 повітів) Польщі, у тому числі з Краківського воєводства – 10510 осіб, Ряшівського – 85339 осіб, Люблінського – 44726 осіб. Їх розселено у 71 повіті 9 воєводств, а саме: у Білостоцькому – 995 осіб, Гданьському – 5280, Кошалінському – 31169, Ольштинському – 56625, Опольському – 2542, Познанському – 1437, Щецінському – 15058, Вроцлавському – 15941, Зеленогурському – 10870. (Відомості з виселення неточні й не враховують 3873 українців, які потрапили під час акції “Вісла” до концентраційного табору в Явожно й до в’язниць і після звільнення були розселені у західних землях Польщі).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 31,34.