Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Катеринодар. Кубанська громада та Чорноморська українська Рада надіслали до Директорії УНР меморандум з проханням повідомити Паризьку мирну конференцію про прагнення Кубані до самостійності та про спротив цьому генерала Денікіна, навколо якого зосередилися монархічні елементи.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 42–42 зв.

Бірзула, Херсонська губ. Переговори представників командування Антанти (полковник Фрайденберг) та уряду УНР (С.Остапенко, О.Греков, І.Мазепа, Ф.Штейнгель). Делегація УНР домагалася визнання Антантою суверенітету УНР, допомоги у війні з РСФРР, повноправної участі у Паризькій мирній конференції. Фрайденберг наполягав на виведенні зі складу Директорії В.Винниченка та С.Петлюри, заміни соціалістичного уряду В.Чеховського більш поміркованим, контролю Франції над українськими фінансами та залізницями. Французька сторона наполягала на звільненні гетьманських міністрів, а також митрополита Антонія та єпископа Євлогія, заарештованих українською владою. Сторони виклали свої позиції, але не дійшли згоди.
Робітнича газета. — 1919. — 11 лютого.

Харків. РНК УСРР направив урядам Англії, США, Франції та Японії ноту протесту з приводу інтервенції Антанти на півдні України.
Робітнича газета. — 1919. — 11 лютого.

Харків. Голова РНК, нарком закордонних справ УСРР Х.Раковський телеграфно звернувся до Директорії УНР з пропозицією про порозуміння. Пропонувалося перенести переговори, які провадила делегація УНР на чолі з С.Мазуренком, з Москви до Харкова і вести їх з радянським урядом України.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 7 февраля.

Президент УНРади Є. Петрушевич надіслав до Верховної ради Паризької мирної конференції ноту протесту у зв’язку з масовими репресіями польського окупаційного режиму проти українського населення Східної Галичини.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 505.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Хуст. У столиці Карпатської України відрито німецьке консульство.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.5.

Наприкінці лютого почався новий раунд переговорів між СРСР і Фінляндією про умови досягнення миру.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.162.

Польща. Поліція безпеки арештувала 22 українських націоналістів. Їх обвинувачено в убивстві генерала К.Сверчевського, польського віце-міністра державної оборони.
Новий шлях (Вінніпег). – 1948. – 25 лютого.

ЧССР. Розпочалася кампанія проти Української католицької церкви. Преса називала українських католицьких священиків “зрадниками народу”, “колаборантами фашизму”, протиставляючи їм православних священиків, підпорядкованих московській патріархії, як “правдивих патріотів”. Урядом ЧССР відмовлено в реєстрації Греко-католицької церкви.
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том ІІ. Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав Укра

УРСР стала постійним членом Постійної палати Третейського суду.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.547.

Міністерство закордонних справ УРСР отримало лист Африканського національного конгресу Південної Африки, в якому висловлювалась подяка уряду і народу України за підтримку в ООН боротьби поневолених народів Південної Африки проти колонізаторсько-расистської політики Південно-Африканської Республіки.
Українська РСР на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів. 1962-1970. – К.,1977. – С.412.

м. Лондон (Великобританія). З ініціативи ділової управи об’єднання українців у Великобританії та товариства сприяння Українській національній раді відбулося свято на честь Т.Шевченка. А.Костюк та А.Когут ознайомили присутніх з духовним життям українського народу та величчю творчості Т.Шевченка. Відбулося декламування творів поета.
Українське слово. – Париж. – 1963. – 7 квітня.