Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Пруденполіс (Бразилія) почав виходити український християнський двотижневик "Праця", редактором якого був доктор Осип Мартинець.
Руслан. – 1913. –Ч.16. – С.3

Київ. Генеральний Секретаріат УНР спростував чутки, нібито українська делегація у Брест-Литовську заважає уряду Російської Радянської Республіки укласти мирний договір. Українська делегація мала наказ добиватись миру, згідно з волею українського народу. Секретаріат розіслав урядам усіх держав свою заяву, що він закликає всі народи світу до миру. Делегацію УНР визнали на конференції як самостійну делегацію окремої, незалежної республіки, і вона гідно захищала права української держави, твердо обстоюючи справу справедливого демократичного миру.
Народня воля. – 1918. – 24(11) січня.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Київ. Відправлення надзвичайної дипломатичної місії УНР до Англії.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп. 1. — Спр. 14. — Арк. 60.

Президент УНРади Є. Петрушевич надіслав до Верховної ради Паризької мирної конференції ноту протесту у зв’язку з масовими репресіями польського окупаційного режиму проти українського населення Східної Галичини.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 505.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про Генуезьку конференцію. Президії ВУЦВК доручалося винести рішення про прийняття Україною участі на Генуезькій конференції. При цьому зауважувалося на безперечній необхідності дотримання єдиного дипломатичного фронту Радянської Федерації, по можливості у формі єдиної делегації, що представляла б усі радянські республіки. Відповідно пропонувалося прийняття участі в ній представників України. Повноваження підписати в Москві угоду про надання повноважень делегатам України, що відправлялися на Генуезьку конференцію, на предмет ведення переговорів і укладання угоди з правом підписання всіх зобов’язань в інтересах республіки, покладалися на представника ВУЦВК Г. Петровського. Ратифікація договорів і угод, що могли бути укладеними на Генуезькій конференції, вважалася бажаною в порядку, встановленому радянською Конституцією. Всі питання щодо конференції пропонувалося вирішити в Москві разом з президією ЦВК радянських республік.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 16.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Москва, м. РНК СРСР видав постанову „Про заходи для залучення працівників у торговельні апарати Союза СРСР за кордоном”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — №

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Швеція дала згоду на таємний транзит англійських добровольців до Фінляндії; Англія запропонувала Норвегії або мінувати свої територіальні води, або зачинити частину з них для іноземного судоплавства; Норвезький ряд ухилився від прийняття таких заходів.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.160.

Торонто (Канада). Почав виходити новий часопис «Слово» – орган Української євангельської церкви.
Новий шлях (Вінніпег). – 1950. – 1 лютого.

Вінніпег (Канада). Українські організації відзначили 40-річчя української державності.
Український голос. – 1958. – 29 січня.

Угорщина. Проходила Декада української культури. В святкуванні днів української культури взяла участь делегація діячів культури та мистецтва УРСР.
Радянська Україна. – 1960. – 21-31 січня.

У зв’язку з відновленням дипломатичних стосунків між Бразилією й Радянським Союзом та призначенням радянського посла до Бразилії, українсько-бразильський клуб надіслав всім органам влади Бразилії, посольствам і організаціям листа. У ньому українці вказували на нелегітимність радянського МЗС представляти інтереси усіх республік СРСР. Українська громада Бразилії відмовляла радянському послу у праві втручатися в життя українців у цій країні та представляти Україну або інший народ СРСР.
Українське слово. – Париж. – 1962. – 11 березня.

УРСР стала постійним членом Постійної палати Третейського суду.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.547.