Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Катеринодар. Кубанська громада та Чорноморська українська Рада надіслали до Директорії УНР меморандум з проханням повідомити Паризьку мирну конференцію про прагнення Кубані до самостійності та про спротив цьому генерала Денікіна, навколо якого зосередилися монархічні елементи.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 42–42 зв.

Вінниця. Уряд УНР видав декларацію до держав Антанти і США, де засвідчив їм свою вдячність за готовність підтримати Україну і вступити в боротьбу з більшовизмом. Декларація містила також заклик до згаданих держав допомогти українцям у відбудові власної державності.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С.103.

Президент УНРади Є. Петрушевич надіслав до Верховної ради Паризької мирної конференції ноту протесту у зв’язку з масовими репресіями польського окупаційного режиму проти українського населення Східної Галичини.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 505.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

З Москви до Одеси у розпорядження управління порту прибули німецькі робітники. Їх було призначено відповідно до фаху на різні посади в порту.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 17 лютого.

Варшава. Повноважний представник УСРР у Польщі О. Шумський передав польському міністру закордонний справ ноту РНК УСРР з питання про табори інтернованих українських петлюрівських вояків у Польщі – Каліше, Стрілково та Щипіорно з вимогою дотримання п. 5 Ризького мирного договору про ліквідацію цих таборів і передання справи інтернованих українських вояків на розгляд мішаної українсько-польської репатріаційної комісії у Варшаві. У ноті повідомлялося про факти військової організації і підготовки інтернованих для інтервенції вояків до інтервенції в УСРР. Одночасно польському міністру закордонних справ було вручено меморандум уряду УСРР про незаконність діяльності в таборах інтернованих на території Польщі військових організацій і закладів УНР, що також суперечило п. 5 Ризького мирного договору.
Коммунист, Харьков, 1922, 26 февраля.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Хуст. У столиці Карпатської України відрито німецьке консульство.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.5.

Наприкінці лютого почався новий раунд переговорів між СРСР і Фінляндією про умови досягнення миру.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.162.

Польща. Поліція безпеки арештувала 22 українських націоналістів. Їх обвинувачено в убивстві генерала К.Сверчевського, польського віце-міністра державної оборони.
Новий шлях (Вінніпег). – 1948. – 25 лютого.

ЧССР. Розпочалася кампанія проти Української католицької церкви. Преса називала українських католицьких священиків “зрадниками народу”, “колаборантами фашизму”, протиставляючи їм православних священиків, підпорядкованих московській патріархії, як “правдивих патріотів”. Урядом ЧССР відмовлено в реєстрації Греко-католицької церкви.
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том ІІ. Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав Укра

Нью-Йорк (США). Три православні ієрархи Іларіон, Богдан та Орест оголосили про утворення єдиної митрополії Української і Карпаторуської православної церкви Північної і Південної Америки. Митрополитом церкви обраний Іларіон.
Новий шлях (Вінніпег). – 1949. – 16 березня.

УРСР стала постійним членом Постійної палати Третейського суду.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.547.

Міністерство закордонних справ УРСР отримало лист Африканського національного конгресу Південної Африки, в якому висловлювалась подяка уряду і народу України за підтримку в ООН боротьби поневолених народів Південної Африки проти колонізаторсько-расистської політики Південно-Африканської Республіки.
Українська РСР на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів. 1962-1970. – К.,1977. – С.412.