Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

6 травня (23 квітня) 1918 (понеділок)

У Конотопі продовжились переговори про перемир’я між представниками українських і німецьких військ та військ РСФРР, розпочаті 4 травня у Кореневі. Був ухвалений договір, який включав досягнуті у Кореневі домовленості, але поширював їхню дію на інші ділянки фронту – від Рильська до Білгорода. З українського боку демаркаційна лінія проходила в напрямку від Рильська по залізниці Рильськ - Коренево до станції Коренево, далі на Новоіванівку –Лебедівщину – Загребельє - Суджу, по західному берегу р.Суджа до впадіння у Псел, по південному берегу Псла до гирла річки Піни, по західному берегу Піни до Ракова, далі південним берегом Піни до села Пінка, звідти умовною лінією між селами Пінка – Данилівка – Гостищево – Особиніно - Ушаково – західним берегом річки Короче -Корінь до Боровської - Нелюдова – по умовній лініх Нелюдово – Купино - Дмитрієвка; з російського боку – Мазепівка, Степанівка - Нижня Груня – перехрестя залізниці Коренево - Льгов та дороги Олександрівка –Вілінськ – Кремяне - Мала Локня – Черкаська – Порічна – Курчанинівка – Пучкани - Руська Конопелька – Щегольок - Довгі Буди - Рябинська Буда – Кам’янка – Федосіївка – Новеньке - Верхньо-Покровський –Городнє – Тетервіно – Клейменівка –Шолохове – Козацьке – Зяче –Олексіївка – Тюрино - Велике Городище - Верхня Береза - Троїцька.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.351.

14–19 січня 1919 (вівторок–субота)

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

6 травня 1919 (вівторок)

Київ. Опубліковано постанову народного комісаріата закордонних справ УСРР про порядок виїзду з України представників держав, що не визнали УСРР. Іноземні громадяни були зобов’язані залишити територію УСРР не пізніше 10 травня 1919 р.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 6 мая.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

1922

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Квітень-червень 1922

До портів Чорного та Азовського морів прибуло 12 млн. пудів вантажів, з них 60 – у квітні, головним чином для АРА. Прибуло 126 суден. Вивезено за кордон 120 тис. пудів вантажів, переважно цементу і шкірсировини. Відбуло 121 судно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 липня.

10 травня 1922 (середа)

Харків. Українська економічна рада порушила перед РНК РСФРР клопотання про введення до складу тарифно-митного комітету НКВТ РСФРР представника УСРР для встановлення постійного контакту з РНК УСРР та врахування господарських потреб УСРР у діяльності НКВТ. Разом з тим вирішено заснувати при УпНКВТ (уповноваженому НКВТ при РНК УСРР) комісію для розробки питань регулювання експорту.
Коммунист, Харьков. 1922, 12 мая.

6 травня 1922 (понеділок)

Прага. Представництво УСРР в ЧСР звернуло увагу чехословацького міністра закордонних справ на численні факти насильства над українськими репатріантами у чехословацьких таборах для військовополонених. З метою захисту прав українських громадян до уряду ЧСР висунуто вимоги щодо термінового звільнення заарештованих українців та відправки їх на батьківщину. Також поставлено ультиматум про розпуск антирадянських петлюрівських організацій та українських військових формувань у ЧСР.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 30 травня.

Перша половина 1925 р 1925

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

1925

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

6 травня 1925 (середа)

Повідомлялося, що з початку травня акціонерне товариство „Русотюрк” закупило в Україні 1 млн. пудів вугілля для експорту до Туреччини.
Коммунист, Харьков, 1925, 6 мая.

6 травня 1925 (середа)

Київ. До ВУАН надійшла пропозиція Американської ради наукових товариств про постачання найбільших бібліотек і наукових закладів УСРР новітньою науковою американською літературою. ВУАН приступила до укладання списку потрібної наукової літератури.
Коммунист, Харьков, 1925, 6 мая.

14 квітня 1928 (неділя)

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

14 січня 1929 (понеділок)

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

30 жовтня 1943 (субота)

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

20 квітня – 24 липня 1947 (неділя – четвер)

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.