Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

За угодою між урядами УНР і Німеччини в таборах військовополонених Раштат, Вецляр, Зельцведель сформовано 1-шу Українську дивізію чотириполкового складу, яка від кольору форми дістала назву “синьожупанників”. Дивізія прибула у Київ, але напередодні гетьманського перевороту була роззброєна німецьким командуванням за погодженням з військовим міністром УНР О.Жуковським. Командир дивізії П.Зелінський.
Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 – Грудень 1918. – Київ – Філадельфія, 1995. – С.364.

Повідомлено, що Міністерство міжнародних справ призначило колишнього особливого коменданта м.Києва і голову київського вільного козацтва М.Ковенка представником у справах міжнародних відносин УНР та Німеччини і Австро-Угорщини.
Народня воля. – 1918. - 10 березня (25 лютого).

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Варшава. На пропозицію представників Польщі в Парижі Скарбека і Адама польський сейм неодноразово зазначав у своїх постановах, що український національно-визвольний рух — це більшовизм, з яким країнам Заходу слід боротися спільно.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 179.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Для закупівлі продовольства за кордоном для робітників Донбасу уповноваженому Наркомзовнішторгу СРСР при РНК УСРР асигновано 500 тис. руб. золотом.
Коммунист, Харьков, 1922, 10 марта

Уповноважений уряду УСРР у Польщі Бесідовський передав міністру закордонних справ Польщі Скшинському ноту протесту з приводу відмови польською стороною прийняти польських репатріантів української і єврейської національності, які прибули з України до ст. Здолбуново та порушення польськими жандармами недоторканості українських кордонів під час повернення цих репатріантів до УСРР.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 20 березня.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Харків, м. Оприлюднено відозву Центрального комітету МОДР України з протестом „проти знущань капіталістів” над революціонером Доброджеану Гереа. Останній перебував у румунській в’язниці та оголосив 26 січня 1929 р. голодування.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 10 березня.

Софія (Болгарія). Відбувся собор – зустріч представників громадськості Болгарії та делегації слов’янських країн, у якій взяла участь делегація слов’янських народів СРСР у складі академіка М. Державіна, поета П. Тичини та ін. Учасники форуму ухвалили текст відозви, в якому наголошувалося, що монолітність і непорушність єдності та дружби слов’янських народів є запорукою перемоги над фашизмом і встановлення міцного миру у світі.
Словянски събор в София 3 март 1945 година. Възпоменателен сборник. – София, 1945. – С. 73.

Відень (Угорщина). У “Концертовому домі” виступив з концертом оперний співак Мирослав Старицький. В програму входили твори переважно українських композиторів.
Краківські вісті (Український щоденник). – 1945. – 13 березня.

Лозанна (Швейцарія). Тижневик “Ілюстре” надрукував спеціальну мапу Європи під заголовком “Війна в сутінку”, присвячену підпільній боротьбі народів континенту з радянською владою. В тексті під мапою таємним рухом, що в кінці 1947 року привернув до себе увагу цілого світу, названа боротьба УПА в Карпатській Україні.
Новий шлях (Вінніпег). – 1948. – 20 березня.

м. Бухарест (Румунія). Відбувся вечір, приурочений 100-річчю з дня смерті Т.Г.Шевченка, на якому румунські вчені та письменники, радянські дипломати та громадськість міста заслухали доповіді про життя і творчу спадщину поета, прослухали перекладені на румунську мову вірші Т.Шевченка. Учасники переглянули кінофільм, присвячений Т.Шевченку.
Новий вік. – Бухарест. – 1961. – 16 березня.

УРСР стала постійним членом Постійної палати Третейського суду.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.547.

м. Нью-Йорк. В будинку ВУАН у США відбулася спільна наукова конференція Академії і НТШ в Америці, присвячена питанням шевченкознавства. На конференції виступили О.Архімович, Ю.Лавріненко, Г.Лужницький та ін.
Українське слово. – Париж. – 1962. – 8 квітня.