Інститут історії України Національна академія наук України

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Голова РНК, нарком закордонних справ УСРР Х.Раковський, перебуваючи в Одесі у діловій поїздці, мав зустріч з дипломатами, представниками консульської служби. Заявив, що умовою перебування іноземних консулів в Одесі є офіційне визнання УСРР їхніми країнами.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 25 апреля.

США. Український народний комітет звернувся до Ліги Націй і особливо до британського прем’єра Ллойда Джорджа з вимогою негайного створення Міжнародної комісії для розслідування причин голоду і пошестей в окупованій поляками Галичині.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 330.

Частина договору про визнання Польщею права України на незалежне державне існування та Директорії УНР верховною владою УНР була опублікована 28 травня в урядовій газеті “Україна” з затвердженням цього договору Головою Директорії Головним отаманом військ УНР С. Петлюрою. За повідомленням газети “Хвиля”(Вінниця) від 12 травня, МЗС Польщі 27 квітня поширило інформацію про те, що польський уряд визнав Директорію незалежної УНР на чолі з Головним отаманом військ УНР С. Петлюрою за верховну владу УНР. 29 квітня в газеті “Громадська думка” (Львів) текст договору був переданий повністю.23 квітня
Українська РСР в період громадянської війни. – К., 1970. – Т. 3. – С. 87.

Варшава (Польща). Підписання політичної конвенції (Варшавського договору) керівниками МЗС УНР та Польщі А. Лівицьким та Я. Домбським. Польща визнавала Директорію незалежної УНР на чолі з Головним отаманом С. Петлюрою верховною владою УНР; право на незалежне державне існування на території в межах на північ, схід і південь таких, як вони будуть визнані окремим договором УНР з суміжними країнами. За Польщею залишалися території Східної Галичини, Західної Волині, Холмщини, Підляшшя і Полісся.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революцій. – К., 2003. – С. 400 – 401.

Укладено угоду між УСРР і Німецькою республікою “Про обмін військовополоненими і цивільними інтернованими”. З української сторони її підписав В. Копп, від німецької – М. Шлезінгер. В основу угоди було покладено російсько-німецький договір “Про повернення на батьківщину військовополонених і цивільних інтернованих” від 19 квітня 1920 р. Згідно з угодою уповноважений Німеччини зі справ репатріації в РСФРР отримав право заснувати, для виконання договору, свої підвідділи на Україні: у Харкові, Одесі і Києві. При бюро РСФРР зі справ репатріації в Німеччині належало створити українське відділення.
ЦДАВО України, ф. Р-4сч, оп. 1с, спр. 20, арк. 46047; спр. 627, арк. 14зв.; спр. 647, арк. 112.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

До портів Чорного та Азовського морів прибуло 12 млн. пудів вантажів, з них 60 – у квітні, головним чином для АРА. Прибуло 126 суден. Вивезено за кордон 120 тис. пудів вантажів, переважно цементу і шкірсировини. Відбуло 121 судно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 липня.

Харків. Українська економічна рада порушила перед РНК РСФРР клопотання про введення до складу тарифно-митного комітету НКВТ РСФРР представника УСРР для встановлення постійного контакту з РНК УСРР та врахування господарських потреб УСРР у діяльності НКВТ. Разом з тим вирішено заснувати при УпНКВТ (уповноваженому НКВТ при РНК УСРР) комісію для розробки питань регулювання експорту.
Коммунист, Харьков. 1922, 12 мая.

Харків. Секретаріат ЦК КП(б)У прийняв постанову про перегляд складу закордонних торгових представництв. Ухвалено прийняти постанови про зняття в Польщі Хургіна для відрядження в Лондон на роботу члена правління акціонерного товариства “Аркос”, а також Малевича, Штенберга, Магизсона, Філіпповича – в Чехословаччині, Ломовського – в Берліні, Ландера – в Лондоні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 20, арк. 20.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Київ. Прибула жіноча делегація Англійської незалежної робітничої партії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 22 квітня.

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Й.Сталін і Ф.Рузвельт обмінялися посланнями про скликання наради представників СРСР, США і Великобританії з питань відкриття другого фронту в Європі.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 329.

Парагвай. А.Білопольський – провідний український діяч у Південній Америці, колишній редактор аргентинської україномовної газети “Пробоєм”, голова Об’єднаного комітету українців Аргентини, Парагваю і Уругваю спеціальним декретом президента Парагвайської республіки назначений консулом у Бельгії.
Новий шлях (Вінніпег). – 1947. – 30 квітня.