Інститут історії України Національна академія наук України

У Києві відбулася нарада послів Німеччини та Австро-Угорщини, уповноважених верховного командування цих країн і начальника штабу німецьких окупаційних військ, яка ухвалила остаточне рішення про заміну Центральної Ради. Нарада розглянула питання про майбутню форму державної влади. Представники військового командування наполягали на перетворенні України на німецьке генерал-губернаторство. Але довелося зважати на те, що така акція може спричинитися до наростання опору широких мас. Отже, ухвалили “скільки буде можливо, зберегти український уряд, який, однак, у своїх діях повинен залежати від німецького та австро-угорського головнокомандуючих” і не перешкоджати військовим та економічним заходам окупаційних властей.
Крах германской оккупации на Украине (по документам оккупантов). – М., 1936. – С.49.

Відбулися переговори між Україною та Німеччиною і Австро-Угорщиною щодо укладення економічної угоди.
Документы о разгроме германских оккупантов на Украине 1918 году. – М., 1942. – С.73 Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

До портів Чорного та Азовського морів прибуло 12 млн. пудів вантажів, з них 60 – у квітні, головним чином для АРА. Прибуло 126 суден. Вивезено за кордон 120 тис. пудів вантажів, переважно цементу і шкірсировини. Відбуло 121 судно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 липня.

Харків. Українська економічна рада порушила перед РНК РСФРР клопотання про введення до складу тарифно-митного комітету НКВТ РСФРР представника УСРР для встановлення постійного контакту з РНК УСРР та врахування господарських потреб УСРР у діяльності НКВТ. Разом з тим вирішено заснувати при УпНКВТ (уповноваженому НКВТ при РНК УСРР) комісію для розробки питань регулювання експорту.
Коммунист, Харьков. 1922, 12 мая.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Комуністична партія Західної України звернулася до РКП(б) із закликом організувати в СРСР масові демонстрації протесту проти арештів українських комуністів у Польщі.
Діло, Львів, 1925, 23 квітня.

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Й.Сталін і Ф.Рузвельт обмінялися посланнями про скликання наради представників СРСР, США і Великобританії з питань відкриття другого фронту в Європі.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 329.

Парагвай. А.Білопольський – провідний український діяч у Південній Америці, колишній редактор аргентинської україномовної газети “Пробоєм”, голова Об’єднаного комітету українців Аргентини, Парагваю і Уругваю спеціальним декретом президента Парагвайської республіки назначений консулом у Бельгії.
Новий шлях (Вінніпег). – 1947. – 30 квітня.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Наукове товариство імені Тараса Шевченка почало видавати «Енциклопедію Українознавства». Головний редактор В.Кубійович. А.Жуковський, О.Субтельний.
Нарис історії України. – Львів, 1992. – С. 194.

США. Повідомлялося, що з Німеччини перевезено експонати музею УВАН. Серед експонатів – багато документів з історії української еміграції після Другої світової війни.
Український голос. – 1952. – 24 квітня.

Варшава (ПНР). Відбулася наукова сесія Польської АН і Польсько-радянського інституту, присвячена творчості І.Франка.
Вісник АН УРСР. – 1958. – № 3. – С. 70.