"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

29 (16) червня– 10 серпня (28 липня) 1913 (субота - субота)

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

11 липня (28 червня) 1918 (четвер)

Українські експерти професори Д.Багалій та Г.Павлуцький виступили з доповіддю на засіданні політичної комісії делегацій України та Росії на мирних переговорах у Києві. Йшлося про державну приналежність північних повітів Чернігівщини, західних і південно-західних повітів Курщини й Воронежчини, а також Донбасу.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманщинська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.117-119.

Липень – серпень 1920

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

11 липня 1920 (неділя)

Лондон (Великобританія). Міністр закордонних справ Великобританії лорд Дж. Керзон в запрошенні радянській Росії взяти участь у Лондонській конференції окреслив східні кордони Польщі, які відповідали ухвалі Верхової Ради Антанти від 8 грудня 1919 р.: Гродно – Валівка – Немирів – Брест-Литовськ – Дорогуськ – Устилуг – на схід від Грубешова – через Крилів на захід до Рави Руської – на схід від Перемишля до Карпат. Ця лінія кордону отримала назву “лінія Керзона”.
Верстюк В., Дзюба О., Репринцев В. Україна від найдавніших часів до сьогодення. – К., 1995. – С. 339.

11 липня 1921 (понеділок)

Варшава. Міністр закордонних справ Польщі Сримут надіслав ноту протесту Наркому заксправ Г. Чичеріну з приводу заяви члена військово-революційної ради Київського військового округу В. Затонського про необхідність термінового військового наступу на Польщу і створення для цього військових загонів, яку В. Затонський, за свідченням польської сторони зробив під час виступу в Умані. Висунуто звинувачення на адресу радянської сторони в підтримці діяльності на території Росії сил, які проводили агітацію, спрямовану на підрив державного устрою Польщі; надавали радянському урядові безпідставну інформацію, що шкодила налагодженню дружніх радянсько-польських стосунків.
Коммунист, Харьков, 1922, 30 сентября.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

1922

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

11 липня 1923 (середа)

Харків. ВУЦВК ухвалив постанову “Про економічний бойкот Швейцарської Федерації” у зв’язку з позицією Швейцарського уряду з приводу вбивства В. Воровського: відмовою задовольнити вимогу радянського уряду щодо передання судової справи про вбивство Воровського на розгляд суду, якому підсудні державні злочини.
ЗУ України, 1923, Від І, № 27, Ст. 397; Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 13 липня.

Липень 1924

Маріуполь. У липні з порту вивезено за кордон на іноземних пароплавах 545 тис. пуд. хліба, 145 тис. пуд. вугілля і 34 тис. пуд. каустичної соди.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 24-47 июля.

1925

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

14 квітня 1928 (неділя)

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

Липень 1928

Харків, м. У столиці УСРР перебувала делегація спілки кооператорів Швеції.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.373.

14 січня 1929 (понеділок)

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Літо 1940

Внаслідок переговорів між СРСР і Швецією встановлене регулярне повітряне сполучення на лінії Москва-Стокгольм, відкрита пароходна лінія Ленінград — Стокгольм — Штеттин; шведська сторона передала СРСР відомості про мінні поля у стокгольмських шхерах.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.170.

30 жовтня 1943 (субота)

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

24 липня 1945 (середа)

Варшава. Президія Ради міністрів зібрала на нараду представників українського населення Ряшівського, Краківського і Люблінського воєводств з приводу вирішення майбутньої долі української меншини в повоєнній Польщі. Делегати всіх регіонів висловилися за те, щоб залишитись у польській державі, а також за добровільність українсько-польського трансферу.
Киричук Ю. Ставлення ОУН – УПА до депортації українського і польського населення в 1944 –1947 рр. // Республіканець. – 1993. – № 4. – С. 25.

Липень 1946

На запрошення Асоціації канадських українців для участі у фестивалі української пісні й танцю в Едмонтон (Канада) виїхала делегація Українського товариства культурного зв’язку з закордоном (УКТЗ) у складі Л.Паламарчука (голова делегації), Л.Гайдай (народної артистки СРСР), поета А.Малишка, І.Паторжинського (народного артиста СРСР), С.Стефаника (професора Львівського університету).
Радянська Україна. – 1946. – 24 липня.

Липень 1946

З Києва на Паризьку мирну конференцію (проходила з 29 липня по 15 жовтня 1946 р.) виїхала урядова делегація Української РСР. Голова делегації Д.Мануїльський, члени – О.Война, М.Петровський.
Радянська Україна. – 1946. – 27 липня.