Інститут історії України Національна академія наук України

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Катеринодар. Кубанська громада та Чорноморська українська Рада надіслали до Директорії УНР меморандум з проханням повідомити Паризьку мирну конференцію про прагнення Кубані до самостійності та про спротив цьому генерала Денікіна, навколо якого зосередилися монархічні елементи.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 42–42 зв.

Голова української делегації Г.Сидоренко направив Паризькій мирної конференції ноту, у якій повідомлялося про напад Румунії і Польщі на УНР та окреслювалися кордони соборної України.
ЦДАГО України. Ф. 57. — Оп.1. — Спр. 354. — Арк.1–6.

Москва. Підписано договір між УСРР і РСФР про військовий та господарський союз. Вирішено об’єднати такі комісаріати радянських республік: військових і морських справ, закордонної торгівлі, фінансів, праці, шляхів, пошт і телеграфів, а також Вищі ради народного господарства. Об’єднані наркомати мали входити до складу РНК РСФРР і мати своїх уповноважених у складі РНК УРСР, що затверджувалися й контролювалися ВУЦВК та Всеукраїнським з’їздом рад.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 25 лютого.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Хуст. У столиці Карпатської України відрито німецьке консульство.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.5.

Наприкінці лютого почався новий раунд переговорів між СРСР і Фінляндією про умови досягнення миру.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.162.

Норвегія, Данія і Швеція заявили про необхідність завершення радянсько-фінляндської війни.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.163.

Польща. Поліція безпеки арештувала 22 українських націоналістів. Їх обвинувачено в убивстві генерала К.Сверчевського, польського віце-міністра державної оборони.
Новий шлях (Вінніпег). – 1948. – 25 лютого.

ЧССР. Розпочалася кампанія проти Української католицької церкви. Преса називала українських католицьких священиків “зрадниками народу”, “колаборантами фашизму”, протиставляючи їм православних священиків, підпорядкованих московській патріархії, як “правдивих патріотів”. Урядом ЧССР відмовлено в реєстрації Греко-католицької церкви.
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том ІІ. Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав Укра

УРСР стала постійним членом Постійної палати Третейського суду.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.547.

Опубліковано “Звернення Державного центру УНР до українського громадянства у вільному світі”. У ньому констатувався процес консолідації українців навколо Української національної ради, зростання напруження у міжнародних відносинах та боротьбу українського народу проти “російсько-комуністичної окупаційної влади”. “Посилена русифікаційна акція”, “масові переселення нашої молоді з України”, вказувалося у зверненні, вимагали від українців за межами батьківщини “посилити заходи, щоб широко розгорненою визвольною акцією … прийти на допомогу нашим братам і сестрам, які перебувають у російсько-совєцькій неволі”. Державний центр УНР висловлював подяку за підтримку його діяльності і закликав українських емігрантів надати йому моральну і матеріальну підтримку. Він закликав створити український “визвольний фонд, який дасть можливість належно розгорнути і посилити працю для допомоги українському народові в його безпосередній визвольній боротьбі”.
Українське слово. – Париж. – 1962. – 25 лютого.

Міністерство закордонних справ УРСР отримало лист Африканського національного конгресу Південної Африки, в якому висловлювалась подяка уряду і народу України за підтримку в ООН боротьби поневолених народів Південної Африки проти колонізаторсько-расистської політики Південно-Африканської Республіки.
Українська РСР на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів. 1962-1970. – К.,1977. – С.412.

м. Лондон (Великобританія). З ініціативи ділової управи об’єднання українців у Великобританії та товариства сприяння Українській національній раді відбулося свято на честь Т.Шевченка. А.Костюк та А.Когут ознайомили присутніх з духовним життям українського народу та величчю творчості Т.Шевченка. Відбулося декламування творів поета.
Українське слово. – Париж. – 1963. – 7 квітня.