Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

14–19 січня 1919 (вівторок–субота)

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Лютий 1919

Катеринодар. Кубанська громада та Чорноморська українська Рада надіслали до Директорії УНР меморандум з проханням повідомити Паризьку мирну конференцію про прагнення Кубані до самостійності та про спротив цьому генерала Денікіна, навколо якого зосередилися монархічні елементи.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 42–42 зв.

20 січня – середина лютого 1920

Президент УНРади Є. Петрушевич надіслав до Верховної ради Паризької мирної конференції ноту протесту у зв’язку з масовими репресіями польського окупаційного режиму проти українського населення Східної Галичини.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 505.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

1922

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Перша половина 1925 р 1925

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

1925

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

14 січня 1929 (понеділок)

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Лютий 1939

Хуст. У столиці Карпатської України відрито німецьке консульство.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.5.

Лютий. 1940

Наприкінці лютого почався новий раунд переговорів між СРСР і Фінляндією про умови досягнення миру.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.162.

Лютий 1948

Польща. Поліція безпеки арештувала 22 українських націоналістів. Їх обвинувачено в убивстві генерала К.Сверчевського, польського віце-міністра державної оборони.
Новий шлях (Вінніпег). – 1948. – 25 лютого.

Лютий 1948

ЧССР. Розпочалася кампанія проти Української католицької церкви. Преса називала українських католицьких священиків “зрадниками народу”, “колаборантами фашизму”, протиставляючи їм православних священиків, підпорядкованих московській патріархії, як “правдивих патріотів”. Урядом ЧССР відмовлено в реєстрації Греко-католицької церкви.
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том ІІ. Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав Укра

1962 1962

УРСР стала постійним членом Постійної палати Третейського суду.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.547.

1963

Міністерство закордонних справ УРСР отримало лист Африканського національного конгресу Південної Африки, в якому висловлювалась подяка уряду і народу України за підтримку в ООН боротьби поневолених народів Південної Африки проти колонізаторсько-расистської політики Південно-Африканської Республіки.
Українська РСР на міжнародній арені. Збірник документів і матеріалів. 1962-1970. – К.,1977. – С.412.

1963

м. Лондон (Великобританія). З ініціативи ділової управи об’єднання українців у Великобританії та товариства сприяння Українській національній раді відбулося свято на честь Т.Шевченка. А.Костюк та А.Когут ознайомили присутніх з духовним життям українського народу та величчю творчості Т.Шевченка. Відбулося декламування творів поета.
Українське слово. – Париж. – 1963. – 7 квітня.

26-28 серпня 1963 (понеділок-середа)

У Києві проходила XV сесія ради Інтербачення, на якій було затверджено програму Інтербачення на четвертий квартал 1963 р. та порядок висвітлення зимових олімпійських ігор в Інсбруку. Передбачалося, що глядачі переглянуть 120 передач з соціалістичних країн.
Радянська Україна. – 1963. – 27-29 серпня.

1964 1964

УРСР стала членом Конференції Об’єднаних націй з торгівлі і розвитку.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.554.