Інститут історії України Національна академія наук України

Обмін грамотами про мир між Українською Державою і Туреччиною.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 р. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.95.

Українську делегацію на Паризькій мирній конференції очолив М.Тишкевич. Колишній голова Г.Сидоренко був викликаний Директорією до Кам'янця-Подільського для звіту про діяльність делегації, яка була визнана незадовільною.
Довідник з історії України. — С. 557.

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

Варшава (Польща). Підписання українсько-кубанського договору про взаємне державне визнання та надання збройної допомоги в боротьбі за національно-державне визволення.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 277. – Арк. 145 – 146; Наша правда. – 1920. – 25 вересня.

Міністр закордонних справ Польщі надіслав до уряду РСФРР телеграму, в якій було висловлено готовність Варшави прийняти припозицію Москви про відправлення представників у Мінськ для ведення переговорів про умови миру і перемир’я. У відповідь міністр закордонних справ РСФРР заявив, що радянський уряд направить своїх делегатів у Мінськ 11 серпня.
Документы внешней политики СССР. – М., 1959. – Т. 3. – С. 96.

Булдур (Латвія). Конференція Балтийських держав за участю представників Фінляндії, Естонії, Латвії, Польщі, України, під час роботи якої було укладено 31 серпня політичний договір про співробітництво. Ухвалено також зібратися знов для укладення військової конвенції на початку жовтня. .
S№siedzi wobec wojny 1920 roku. Wybуr dokumentуw. – Londyn, 1990. – S. 245, 255

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Київська губернія. Із США прибуло 75 родин для організації показової сільськогосподарської артілі у Таращанському повіті. Американці привезли трактори, вантажівки, сільськогосподарські машини, насіння.
Більшовик, Київ, 1922, 22 серпня.

Прага. Підписано репатріаційну угоду між урядами УСРР і Болгарії. З української сторони текст угоди підписав М. Левицький, з румунської – С. Дупарінов.
Павленко В.В. Українсько-болгарські взаємини. 1918-1939. – К., 1996.

Харків. Колегія Уповнаркомзовнішторгу постановила організувати банк зовнішньої торгівлі.
Пролетарская правда, Киев, 1923, 22 августа.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Київ. ВУАН одержала лист від слов’янської секції бібліотеки конгресу США з пропозицією обміну періодичними виданнями.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 22 серпня.

Харків. З дружнім візитом прибула делегація викладачів Бельгії, Німеччини та Франції.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 22 серпня.

Харків. Відбула до Німеччини для участі у змаганнях з німецькими робітничими футбольними командами харківська футбольна команда.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 22 серпня.

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

Москва. ТАРС поінформував про приїзд до Москви міністра іноземних справ Німеччини фон Ріббентропа для підписання пакту про ненапад, спрямованого на досягнення “розрядки напруженості в політичних відносинах” між СРСР і Німеччиною.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 21 серпня.

Київ. У столиці УРСР проїздом перебувала група депутатів болгарського парламенту у складі 19 осіб на чолі з заступником голови парламенту Марковим, які брали участь у відкритті Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві. Гості ознайомилися з українською столицею, проїхали з екскурсійною поїздкою по Дніпру, переглянули кінофільм “Вершники”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 22, 23 серпня.

Внаслідок переговорів між СРСР і Швецією встановлене регулярне повітряне сполучення на лінії Москва-Стокгольм, відкрита пароходна лінія Ленінград — Стокгольм — Штеттин; шведська сторона передала СРСР відомості про мінні поля у стокгольмських шхерах.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.170.

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.