Інститут історії України Національна академія наук України

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

До портів Чорного та Азовського морів прибуло 12 млн. пудів вантажів, з них 60 – у квітні, головним чином для АРА. Прибуло 126 суден. Вивезено за кордон 120 тис. пудів вантажів, переважно цементу і шкірсировини. Відбуло 121 судно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 20 липня.

Харків. Українська економічна рада порушила перед РНК РСФРР клопотання про введення до складу тарифно-митного комітету НКВТ РСФРР представника УСРР для встановлення постійного контакту з РНК УСРР та врахування господарських потреб УСРР у діяльності НКВТ. Разом з тим вирішено заснувати при УпНКВТ (уповноваженому НКВТ при РНК УСРР) комісію для розробки питань регулювання експорту.
Коммунист, Харьков. 1922, 12 мая.

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про стан закордонного апарату Наркомзаксправ. Визнано необхідним відкликати Хургіна з Варшавського представництва за погодженням з О. Шумським для відрядження його до Лондона в правління акціонерного товариста „Аркос”, одночасно відкликавши Ландера з Берліну, призначеного для роботи в Лондоні. Щодо інших кандидатур, які працювали за кордоном, було ухвалено доручити секретаріату ЦК КП(б)У за участю Брона розв’язати питання про їх переміщення та заміну іншими працівниками, визнавши принципово необхідним заміну кандидатур диппрацівників у Варшаві та Лондоні, а також посилення представництва в Берліні. Крім того, пропонувалося переглянути політичний склад комуністів у закордонних представництвах, доручивши організаційно-інструкторському відділу розробити директиву про роботу комосередків за кордоном та внести її на наступне засідання оргбюро для затвердження. Учрозподілу доручалося переглянути персональний склад комосередків місій з метою більш правильного використання наявних сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7.спр. 17, арк. 53 зв.

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про діяльність Американської адміністрації допомоги (АРА) в Катеринославській губернії. Пропозицію Катеринославського губкому КП(б)У про відкликання АРА з Катеринослава було відхилено, але запропоновано посилити спостереження за її роботою, щоб вона не викликала нарікань робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 53.

Подільська губернія. Судові органи розглянули 54 справи по звинуваченню оляків-католиків у шпіонажі на користь Польщі, за яким було притягнуто до карної відповідальності 152 особи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У визнало доцільним ввіз мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП(б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Й.Сталін і Ф.Рузвельт обмінялися посланнями про скликання наради представників СРСР, США і Великобританії з питань відкриття другого фронту в Європі.
Кто был кто в Великой Отечественной войне. 1941–1945. Люди. События. Факты. Справочник. – М., 2000. – С. 329.

Парагвай. А.Білопольський – провідний український діяч у Південній Америці, колишній редактор аргентинської україномовної газети “Пробоєм”, голова Об’єднаного комітету українців Аргентини, Парагваю і Уругваю спеціальним декретом президента Парагвайської республіки назначений консулом у Бельгії.
Новий шлях (Вінніпег). – 1947. – 30 квітня.

Польща. За підсумковим звітом командування Оперативної групи “Вісла” підпілля УПА у країні втратило 1334 бійця, в тому числі 53 вбитими (24 на терені СРСР), 564 полоненими й 228 окреслених як засуджених на смерть і ув’язнення. З 17 командирів сотень 10 загинули, 4 засуджені до смертної кари і, за винятком “Чауса”, страчені. (Відомості про втрати неточні).
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 34.

Наукове товариство імені Тараса Шевченка почало видавати «Енциклопедію Українознавства». Головний редактор В.Кубійович. А.Жуковський, О.Субтельний.
Нарис історії України. – Львів, 1992. – С. 194.

Польща. Виселено 34 українські родини (103 особи) на підставі приписів про прикордонну смугу, з огляду на важливі господарські інтереси держави.
Акція «Вісла». Документи. – Львів – Нью-Йорк, 1997. – С. 36.

Варшава (ПНР). Відбулася наукова сесія Польської АН і Польсько-радянського інституту, присвячена творчості І.Франка.
Вісник АН УРСР. – 1958. – № 3. – С. 70.

УРСР стала постійним членом Постійної палати Третейського суду.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К.,1995. – С.547.