Інститут історії України Національна академія наук України

Нота МЗС УНР до уряду Польщі, в якій висловлювалося сподівання, що польська делегація докладе всіх зусиль для захисту інтересів УНР на Ризькій конференції.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 432. – Арк. 13.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про галицькі справи. Секретарю ЦК КП(б)У Д. Лебедю доручалося ознайомитися зі всіма матеріалами щодо Галичини. Визнавалося необхідним на час виборної кампанії до сейму фінансувати галицьку газету „Земля та воля” через редактора газети ” Коммунист” – галичанина.
ЦДАГО України, ф 1, оп. 3, спр. 30, арк. 69 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про політику щодо Польщі. Визнавалося доцільним проведення жорсткої політики, що засновувалася на урахування всіх обставин та фактів, але не зухвалу, оскільки в умовах, що існували це було неприпустимим. О. Шумському доручалося переговорити з Х. Раковським. В. Яковлєву – запитати з Москви точних та ясних директив щодо тактики радянських республік стосовно Польщі. Вказувалося на необхідності запобігання войовничого тону в газетних статтях стосовно Польщі. На наступному засіданні політбюро планувалося запросити пояснень у голови ДПУ В. Балицького з приводу заяв, зроблених ним напередодні посилки ноти протесту радянського уряду на адресу Польщі з приводу шпигунства останньої проти радянських республік
ЦДАГО України, ф 1, оп. 3, спр. 30, арк. 69.

Порти Одеси, Миколаєва, Новоросійська, Маріуполя, Бердичева, Феодосії відвідало 27 іноземних пароплавів, що вивезли 5 млн. 286 тис. 336 пуд зерна.
Известия. Вечерний выпуск, Одесса, 1923, 23 октября.

Москва. Нарком закордонних справ СРСР Г. Чичерін повідомив повпреда СРСР в Італії Іорданського та заступника повпреда СРСР в Англії Берзіна, що французька влада силоміць виводила зі Стамбула судна російського чорноморського флоту „Ропіта”, захоплені Врангелем у 1920 р. Чичерін запропонував повпредам СРСР у Римі та Лондоні звернутися до урядів Італії та Англії, які після грецько-турецького перемир’я мали спільно з Францією управляти протоками Чорного моря, з протестом проти дій французької влади, вимагаючи їх втручання у конфлікт між СРСР і Францією для захисту інтересів радянської сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 19 вересня.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Бердянськ Маріупольського округу Донецької губернії. До порту прибуло три іноземних пароплави, що перевозили українську пшеницю до Італії та Англії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 вересня.

Миколаїв. Відплив до Німеччини пароплав “Еллін” з вантажем 1млн. 800 т пудів ячменю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 вересня.

Київ. Прибули німецький історик професор Вінклер та чехословацький мистецтвознавець професор Мурло, які бажали ознайомитися зі станом української історичної науки та мистецтва.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 вересня.

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

Москва. Уряд СРСР вручив Ноту Польському посольству про вступ радянських військ на територію Західної України та Західної Білорусії з метою „взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусії”. Містилося твердження, що „польська держава й її уряд фактично перестали існувати”, повідомлялося про припинення, у зв’язку з цим, дії укладених в минулому між СРСР і Польщею договорів.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник у двох частинах. Частина 2. — К., 1997. — С.274.

Оприлюднено німецько-радянське комюніке. Проголошувалося, що дії сторін на польській території “не переслідують якої-небудь мети, яка іде врозріз з інтересами Німеччини або Радянського Союзу і суперечить духу і букві пакту про ненапад, укладеного між Німеччиною і СРСР”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 20 вересня;Мировые войны ХХ века. Вторая мировая война. Документы и материалы. Книга 4. — М., 2002. — С.148.

Підписана радянсько-датська угода про товарообіг і платежі.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.169.

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

При НКЗС СРСР створені Комісія з питань мирних договорів та післявоєнного устрою (голова М.Літвінов), а також Комісія з питань перемир’я (голова К.Ворошилов).
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.360.

При НКЗС СРСР створені Комісія з питань мирних договорів та післявоєнного устрою (голова М.Літвінов), а також Комісія з питань перемир’я (голова К.Ворошилов).
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.360.

ЧССР. Відбулися обшуки в усіх українських католицьких монастирях.
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том ІІ. Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав Укра

Рада міністрів УРСР призначила на ІІІ сесію Генеральної Асамблеї ООН, що відкривалася 21 вересня 1948 р. у Парижі, делегацію у складі: керівник – Д.Мануїльський, члени – В.Тарасенко, С.Демченко, А.Галаган, В.Коваленко.
Радянська Україна. – 1948. – 21 вересня.