Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Липень – серпень 1920

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

серпень 1920

Варшава (Польща). Підписання українсько-кубанського договору про взаємне державне визнання та надання збройної допомоги в боротьбі за національно-державне визволення.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 277. – Арк. 145 – 146; Наша правда. – 1920. – 25 вересня.

серпень 1920

Міністр закордонних справ Польщі надіслав до уряду РСФРР телеграму, в якій було висловлено готовність Варшави прийняти припозицію Москви про відправлення представників у Мінськ для ведення переговорів про умови миру і перемир’я. У відповідь міністр закордонних справ РСФРР заявив, що радянський уряд направить своїх делегатів у Мінськ 11 серпня.
Документы внешней политики СССР. – М., 1959. – Т. 3. – С. 96.

6 серпня – 7 вересня 1920 (п’ятниця – вівторок)

Булдур (Латвія). Конференція Балтийських держав за участю представників Фінляндії, Естонії, Латвії, Польщі, України, під час роботи якої було укладено 31 серпня політичний договір про співробітництво. Ухвалено також зібратися знов для укладення військової конвенції на початку жовтня. .
S№siedzi wobec wojny 1920 roku. Wybуr dokumentуw. – Londyn, 1990. – S. 245, 255

23 серпня 1920 (понеділок)

Мінськ (Білорусь). Третє пленарне засідання мирної конференції за участю делегацій з Польщі, радянської Росії та УСРР. Польська делегація робила заяву в зв’язку з декларацією радянської делегації про основні умови радянсько-польського мирного договору: Росія намагається нав’язати Польщі мир, який обмежить її незалежність і поставить під її протекторат; Росія нав’язує одностороннє зменшення збройних сил Польщі, втручається у її законодавство, виступаючи в ролі “опікувача” окремих класів польського народу; вимагає володіння залізничною ділянкою Волковиськ – Білосток – Граєво. Цей “ганебний мир” став би джерелом нових війн в майбутньому, тому основи мира, запропоновані Росією, проголошувались неприйнятними. Польська делегація запропонувала наступні поправки: визнання Росією Польщі де-факто і де-юре; відмова від лінії Керзона і визнання права на самовизначення у народів, які населяють територію між Польщею і Росією; відмова від одностороннього зменшення Польщею чисельності збройних сил та від передачі в розпорядження Росії залізничної ділянки, бо це протирічить принципу суверенітету; акт політичної і військової амністії має бути двостороннім.
Документы и материалы по истории советско-польських отношений. – М., 1965. – Т. 3. – С. 318 – 323.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

1922

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

23 серпня 1923 (четвер)

Тирасполь. Завершила роботу румуно-радянська військова комісія. Питання про навігацію на Дністрі розв’язане позитивно.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 25 серпня.

1925

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

14 квітня 1928 (неділя)

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видано постанову про участь радянської делегації у міжнародній нараді товариств драматургів у Берліні.
Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП(б), ВЧК-ОГПУ-НКВД о культурной политике. 1917-1953 гг. –. М., 2002. — С.83.

23 серпня 1928 (п’ятниця)

Москва, м. РПО СРСР видала постанову «Про заходи для посилення експорта товарів другорядного значення». Містилося зобов’язання державним і кооперативним заготівельникам посилити заготівлю другорядного експорту, виявлення нових об’єктів такого експорту, поширити заготівельну роботу на нові не охоплені заготівлями райони.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 5

23 серпня 1939 (середа)

Москва. Проти ночі на 24 серпня підписано радянсько-німецький договір про ненапад (Пакт Молотова – Ріббентропа) терміном на 10 років. У статті 1 договору вказувалося: “Обидві сторони, які домовляються, зобов’язані утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії і всякого нападу у відношенні один одного, як окремо, так і спільно з іншими державами”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 24 серпня;Мировые войны ХХ века. Вторая мировая война. Документы и материалы. Книга 4. — М., 2002. — С.80-81.

23 серпня 1939 (середа)

Москва. Проти ночі на 24 серпня підписано таємний додатковий протокол між Німеччиною і Радянським Союзом про розподілення сфер впливів у Східній Європі. Зокрема до сфери інтересів СРСР віднесені Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Літви вважався одночасно кордоном сфер інтересів Німеччини і СРСР, при цьому визнавалися інтереси Литви по відношенню до Віленської області; у разі територіально-політичної перебудови областей, що входили до складу Польської держави, кордон сфери впливів Німеччини і СРСР визначався по лінії річок Нарева, Вісла та Сян. Визнавалися також пріоритети щодо сфери впливу СРСР на Бессарабію
Мировые войны ХХ века. Вторая мировая война. Документы и материалы. Книга 4. — М., 2002. — С.81-82.

Літо 1940

Внаслідок переговорів між СРСР і Швецією встановлене регулярне повітряне сполучення на лінії Москва-Стокгольм, відкрита пароходна лінія Ленінград — Стокгольм — Штеттин; шведська сторона передала СРСР відомості про мінні поля у стокгольмських шхерах.
Мельтюхов М.И.Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941 (документы, факты, суждения). — М., 2000. — С.170.

23 серпня 1940 (п’ятниця)

У радянській пресі опубліковано позитивні матеріали про річницю радянсько-німецького договору 1939 р. Газета «Правда» охарактеризивала його як «один з важливіших документів в історії міжнародних відносин нашої епохи».
1941 год. В 2х книгах. Составители: Л.Е.Решин, Л.А.Безыменский, В.К.Виноградов, Д.Д.Воробьев, Ю.А.Горьков, В.П.Гусаченко, Л.А.Двойных, А.В.Коротков, В.

30 жовтня 1943 (субота)

Закінчилася Московська конференція міністрів закордонних справ СРСР, США та Великої Британії, яка розпочалася 19 жовтня. Були розглянуті питання про міри, які необхідні для скорочення строків війни проти нацистської Німеччини та її сателитів у Європі. Прийняті документи: “Декларація чотирьох держав з питання про загальну безпеку”, “Декларація про Італію”, “Декларація про Австрію”. Оголошена підписана головами урядів СРСР, США та Великої Британії “Декларація про відповідальність гитлерівців за здійснені звірства”. Прийняті рішення про обмін воєнною інформацією, про створення Європейської консультативної комісії, про створення Консультативної ради з питань Італії у складі представників СРСР, США, Великої Британії, Франції, а у подальшому Греції та Югославії. На прийомі, влаштованому з приводу завершення конференції, Й.Сталін заявив держсекретарю США К.Хеллу про готовність СРСР взяти участь у військових діях проти Японії після розгрому нацистської Німеччини.
Кто был кто в Великой Отечественной войне 1941 - 1945. Люди. События. Факты: Справочник / Под ред. О.А.Ржешевского. - 2-е изд., доп. - М., 2000. - С.361, 362.

14 травня – 15 вересня 1947 (середа – понеділок)

Польща. Військовий суд Оперативної групи “Вісла” засудив 315 цивільних осіб, звинувачених у приналежності до УПА і ОУН, у тому числі 173 на смерть, 58 – довічне ув’язнення, 40 – на 15 років ув’язнення, 39 – на термін до 15 років ув’язнення. Виправдано 5 осіб.
Акція “Вісла”. Документи. – Львів, Нью-Йорк, 1997. – С. 32.

Серпень 1948

В ЧССР заарештовані сестри Служебниці і сестри Василіанки, які походили з Західної України. В Угорському Грядищі заарештовано 16 сестер, які працювали медсестрами, а у Лібейовицях – 5, які працювали в інтернаті отців Редемптористів. Після допитів у Пряшеві вони перевезені до в’язниці в Ілаві в Західній Словаччині, де вже перебувало 14 українських католицьких священиків. Згодом усіх перевезли до в’язниці в Чеському Тєшині.
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том ІІ. Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав Укра

Серпень – вересень 1948

ЧССР. Відбулися обшуки в усіх українських католицьких монастирях.
Мартирологія українських церков. У чотирьох томах. Том ІІ. Українська Католицька Церква. Документи, матеріали, християнський самвидав Укра