Інститут історії України Національна академія наук України

Після залишення Білої Церкви українським військом туди вступили добровольці і розпочали погром, який тривав кілька днів.
Український козак. — 1919. — 1 жовтня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Харків. ЦК КП(б)У одержав листа від В. Винниченка, у якому зазначалося, що самогубство Скрипника і Хвильового відбулося на ґрунті національного питання, позаяк Москва розглядала Україну з позиції панівної російської національної культури і нації
ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 20. – Спр. 6205. – Арк. 20.

Й. Сталін відповів на лист Л. Кагановича від 24 вересня: «Натиск на хлібозаготівлі треба розпочати вже тепер. “Потім” буде пізно»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 940.

Жертвами розстрілів євреїв у Острозі стало 2100 місцевих жителів.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 147.

У вересні на території України було розстріляно близько 143 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

У першій декаді місяця знищена більшість євреїв (понад 15 тис.) в гетто Володимир-Волинського і ще шести районів: Горохівського – 4300, Локачівського – близько 3000, Долобського – 2400, Маневичіського – 2340, Устилугського 1847, Заболотівського – 386 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31.

В Солобківцях Хмельницької області розстріляно понад 700 євреїв. В “гебіті Летичів” (Летичівський, Меджібозький, Деражненський, Волковинецький райони Хмельницької області) розстріляно 7000 євреїв. Цього місяця та наступного в Тернопільській області вбито близько 2 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31, 158, 182, 183.

Окупанти спалили у вересні повністю село Солянка Баранівського району Житомирської області, загинуло 24 жителі; 102 двори села Тростянець Ківерцівського району Волинської області, загинуло 59 жителів; 68 дворів села Хоровиця Славутського району Хмельницької області, загинуло 7 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.119, 216, 424.

Українські націоналісти вбили членів підпільної комсомольської організації с.Грушвиця Ровенської області, яку очолював колишній член КПЗУ Федір Кравчук (псевдо – Чорний).
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.

Окупанти спалили у вересні повністю село Солянка Баранівського району Житомирської області, загинуло 24 жителі; 102 двори села Тростянець Ківерцівського району Волинської області, загинуло 59 жителів; 68 дворів села Хоровиця Славутського району Хмельницької області, загинуло 7 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.119, 216, 424.

Українські націоналісти вбили членів підпільної комсомольської організації с.Грушвиця Ровенської області, яку очолював колишній член КПЗУ Федір Кравчук (псевдо – Чорний).
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Опубліковано повідомлення РАТАУ “Обстановка в Чернівцях: реальність і домисли”. У ньому, зокрема зазначалось, що вже пройшло п’ять місяців відтоді, як у Чернівцях було госпіталізовано останню дитину з діагнозом хімічної алопеції і підбито першу рису під хворобою, що спалахнула восени 1988 року. Вона уразила понад сто шістдесят дітей. Всі хворі пройшли курс інтенсивного лікування у найкращих клініках країни під наглядом досвідчених, кваліфікованих лікарів і тепер повернулися додому. Їх здоров’я поліпшилось.
Радянська Україна. – 1989. – 14 квітня.

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

Київ. Голодування студентів. Вони висунули вимоги: проходження військової служби на території України; перевибори Верховної Ради УРСР; відмова уряду республіки від підписання союзного договору; передачі місцевим органам влади майна КПРС та ВЛКСМ на території України; відставка голови Ради міністрів УРСР В.Масола. Студентські маніфестації та акції на підтримку голодуючих відбулися у багатьох населених пунктах України. За цей час у акціях взяли участь близько 30 тисяч студентів Києва (всього у Києві 85 тисяч студентів, які навчалися на денному відділенні), у Львові майже 50 тисяч (із 65 тисяч), у Тернополі та в Івано-Франківському по 10 тисяч – майже всі студенти. У Луцьку студенти педагогічного інституту на будинку свого навчального закладу підняли синьо-жовтий прапор. Загалом із 510 тисяч студентів стаціонару в Україні в голодовках і акціях протесту взяли участь майже 100 тисяч, тобто кожен п’ятий студент. Політичну акцію студентів у Києві підтримали студенти всіх регіонів України. 16 жовтня була створена узгоджувальна комісія Верховної Ради УРСР, яка виробила взаємоприйнятний підхід до задоволення вимог студентів. 17 жовтня Верховна Ради УРСР прийняла постанову “Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року”.
Радянська Україна. – 1990. –4,6,11,13,17,18, 19,21,24 жовтня; Правда Украины. – 1990. – 30 ноября; Вісті з України. – 1990. - № 42, жовтень; Літературна Україна.