Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про аварію потягу В. Антонова. Ухвалено винних у катастрофі поїзду „Більшовик” ім. Й. Сталіна передати суду революційного трибуналу. РНК УСРР запропоновано зв’язатися з РНК РСФРР для того, щоб справа про аварію цього потягу була заслухана на спеціальній сесії Головного залізничного трибуналу в Харкові.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 13, арк. 10 б.

Донбас. Для державного продовольчого постачання надійшло 186 тис. 536 пудів збіжжя, 1 тис. 479 тис. пудів м’яса, жирів не надходило. Брак харчів знижував здобич вугілля.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 лютого.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Харків. Українська економічна рада надала НК РСІ право ревізії діяльності всіх закладів, що знаходилися на території УСРР, включаючи загальносоюзні.
Коммунист, Харьков, 1922, 22 января.

Харків. Українська економічна нарада накреслила заходи прискореної доставки пакунків для голодуючих за рахунок їх перевезення в пасажирських вагонах за наявністю вільних вантажних місць.
Коммунист, Харьков, 1922, 22 января.

Округам шляхів сполучення повідомлено, що всі вантажі Американської Адміністрації допомоги мали першочергово розвантажуватися і перевозитися переважно перед іншими вантажами.
Коммунист, Харьков, 1922, 22 января.

Харків. Українська економічна рада як виняток дозволила селянам голодуючої Луганської волості Донецької губернії заготувати у Чернігівській губернії 7 вагонів насіннєвого зерна.
Коммунист, Харьков, 1922, 22 января.

Юзівка. На металургійному заводі Південсталі відбувся триденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйк припинено завдяки штрейкбрехерам – робітфаківцям місцевого технікуму та слухачам повітової партшколи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Шахтинський повіт Донецької губернії. На копальні “Жовтнева революція” відбувся одноденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйкарі домагалися “виборів робітничої комісії для відрядження до Москви і перевірки, чи дійсно немає грошей”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Харків. Відбулася нарада представників голодуючих місцевостей, скликана ЦК по боротьбі з наслідками голоду при ВУЦВК. Порядок денний: доповіді з місць про стан у неврожайних повітах; план організації допомоги населенню цих місцевостей.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 30 січня.

Містечко Вінники (біля Львова). Помер І. Липа – письменник, громадсько-політичний діяч, один із засновників “Братерства Тарасівців”, колишній член ЦК партії соціалістів-самостійників.
Іван Липа. Світильник невгасимий. – К., 1994.

Подільська губернія. На фабриці Дунаєвецького державного текстильного тресту відбувся конфлікт з приводу затримки заробітної плати, ускладнений підготовкою до закриття фабрики. Спроба страйку була придушена властями, мала місце одноденна „італьянка”.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1940, арк. 25.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Шифрограма Сталіна і Молотова до ЦК КП(б)У. Зазначено, що до ЦК ВКП(б) та РНК СРСР надійшла інформація про масовий виїзд селян України та Кубані «за хлібом» до ЦЧО, Московської, Західної областей, на Волгу. Звернено увагу на те, що його, «як і виїзд з України минулого року», організували вороги радянської влади, тому не можна допускати «повторення минулорічних помилок». Запропонували ЦК КП(б)У та РНК УСРР не допускати виїзд селян з України до Північного Кавказу і навпаки, в’їзд селян Північного Кавказу в Україну, негайно арештовувати прибулих на північ «селян» України та Північного Кавказу, вилучати «контрреволюційні елементи», а згодом повертати решту до місць їхнього проживання
РДАСПІ. – Ф. 558. – Оп. 11. – Спр. 45. – Арк. 107.

Спеціальне донесення В. Балицького до ОДПУ СРСР про масовий виїзд селян з України. Зазначає, що виїзд селян розпочався наприкінці грудня 1932 р. із Харківської, Одеської, Київської, Чернігівської областей. У Харківській виїхало 20 129 селян із 39 сіл 19 районів, в Одеській – 3447 селян із 177 сіл 19 районів, у Київській – 6576 селян із 437 сіл 27 районів, у Чернігівській – 1541 селянин із 68 сіл 9 районів, а разом виїхало 31 693 особи з 721 села 74 районів України. На станціях Лозова та Суми Харківської області протягом січня 1933 р. продано 21 500 квитків. ДПУ арештувало 500 підбурювачів селянських виїздів
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 616.

Лист уповноваженого ЦК КП(б)У з хлібозаготівель в Одеській області В. Затонського. Зазначає, що єдиним джерелом заготівель є повернення «розкраденого» хліба, «метод концентрованого наступу» органів ДПУ та уповноважених обкомів на кожне село та колгосп, подолання «кругової поруки», позаяк «українця можна насамкінець переконати, що мабуть краще здати хліб», зламати «опір» в колгоспах та «розширити прорив фронту»
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 338–341.

Мармарощина. Преса поінформувала про випадки нападів на людей вовчих зграй, яких сувора зима вигнала з лісів: у с. Брустури селяни були змушені розпочати масове полювання на тварин, вполювали 14 вовків.
Діло. – 1939. — 12 січня.

Гітлерівці розстріляли в Дробицькому яру (м. Харків) близько 30 000 мирних жителів – дітей, жінок, старих. В донесенні про каральні операції таємної поліції при командуючому військами оперативного тилового району групи армій “Південь”, проведені у січні 1942 р. зазначено, що на благонадійність перевірено 11204 особи, 3225 арештовано, 831 були розстріляні як партизани, саботажники тощо.
Історія застерігає. – К., 1986. – С. 82–83.

В Херсоні розстріляно близько 400 осіб з змішаних шлюбів (з євреями). В кінці січня – на початку лютого оперативна команда знищила всіх євреїв Гуляйпільського, Пологівського, Новозлатопільського районів Запорізької області. В Гуляполі розстріляно близько 500 осіб єврейської національності, в Ново-Златополі – понад 800, в Пологах – 100, в Оріхові – 100 і майже всіх євреїв у Великому Токмаку Запорізької області. Також знищено 2150 євреїв Миколаївської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.68; 122; 176.