Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про комітет допомоги голодуючим. Ухвалено посилити комітет при ВУЦВК участю наркомів, представників Південбюро ВЦРПС та Вукоопспілки. Також запропоновано створити комітет за участю українських громадських діячів, забезпечивши в ньому керівництво за партією, та організувати його обласний філіал у Києві. Крім того, передбачено затвердити робітничий комітет допомоги голодуючим при Південбюро ВЦРПС.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 16, арк. 34.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Книги запису актів цивільного стану м. Одеса. Померли від виснаження організму дві особи
Голодомори в Україні: Одеська область: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослiдження, спогади, документи. – Одеса, 2007. – С. 285.

Постанова бюро Київського обкому КП(б)У про неприпустимість масового зрізання колосків та про відсутність будь- якої охорони врожаю у Бородянському районі
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 543.

Книги запису цивільного стану. На території Граденицької сільради Одеського району померло з діагнозом «виснаження» та «гостре виснаження» 27 осіб різного віку від 7 місяців до 80 років
Голодомори в Україні: Одеська область: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи. – Одеса, 2007. – С. 311–314.

У передовій статті газети «Вісті» ВУЦВК зазначалося, що «злочином є порушувати встановлений від партії і радянської влади порядок, за яким авансами на трудодні видається не більше 10–15 % від фактичного обмолоту»
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 28 липня.

Харків. Постанова РНК УСРР «Про заходи до попередження паразитарних тифів в осінньо-зимовий період 1933–34 року». Зобов’язано народні комісаріати, облвиконкоми та райвиконкоми і міськради відремонтувати до 15 серпня всі лазні та пральні, завершити до 1 жовтня будівництво нових, забезпечити готелі душовими та дезінсекторами для санiтарної обробки приїжджих, закінчити будівництво ізоляційно-перепускних пунктів і перепускників, керівників усіх підприємств, промислових і сільськогосподарських, – забезпечити ізоляційно-перепускні пункти та перепускники водою, паливом, милом, деззасобами й персоналом для двозмінної роботи, створити ізопункти на залізничних станціях, організувати санітарно-дозорні пункти, збудувати 2700 лазень на селі
ЗУ України. – 1933. – № 43. – Арт. 548.

Зарештовано ряд вчених та співробітників АН УРСР. У Києві заарештований академік К.Студинський, у Звенігородці - А.Кримський, обидва загинули у сталінських таборах. Серед заарештованих у цей час були – Л.Старицька-Черняхівська, О.Стешенко, І.Черкаський, А.Ярошевич.
Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія Наук. (Нарис історії). – К., 1993. — С. 62-63.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Знищено євреїв Порицького, Гурійського та Оликівського районів Волинської області: відповідно розстріляно 1800, 2274 та 4500 осіб. В першій половині місяця завершилась “чистка” Криму від євреїв, в результаті якої знищено близько 1500 осіб з Севастополя, 1029 – з табору полонених Толе і табору для біженців в Бахчисараї.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 100.

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

Тернопільська область. Ліквідований єврейський робочий табір у Новосілці, близько 100 жертв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины / Ред.: И.М.Левитас. - К., 2000. - С.162.

Тернопільська область. Ліквідований єврейський робочий табір у Новосілці, близько 100 жертв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины / Ред.: И.М.Левитас. - К., 2000. - С.162.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.