Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

З голодуючих місцевостей РСФРР до УСРР прибули 1 тис. 997 утікачів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 16 червня.

З голодуючих до врожайних місцевостей УСРР прибув 651 утікач, у тому числі: 369 із Запорізької губернії, 185 – з Донецької, 25 – з Катеринославської, 11 – з Одеської, 10 – з Кременчуцької, 4 – з Полтавської, 28 – з Миколаївської. Їх розміщено: 190 – у Чернігівській, 16 – у Волинській, 26 – у Харківській, 19 – у Полтавській губернії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 червня.

Харків. Голова ВУЦВК Г. Петровський надіслав до голови ВЦВК М.І. Калініна листа про голод в Україні та неможливість у зв’язку з цим надати продовольчу допомогу Поволжю. Голова ВУЦВК прохав голову ВЦВК посприяти прийняттю постанови про визнання голодуючими низки нових місцевостей УСРР: Миколаївського, Херсонського, Дніпровського та Єлисаветградського повітів Миколаївської губернії; Одеського, Тираспольського і Вознесенського повітів Одеської губернії; Костянтиноградського і Кобиляцького повітів Полтавської губернії, Зміївського, Куп’янського та Ізюмського повітів Харківської губернії; Донецької, Запорізької і Катеринославської губерній повністю; Олександрівського повіту Кременчуцької губернії. Також висловлювалося клопотання про посилення асигнувань із загальнореспубліканських коштів для боротьби з голодом і епідеміями в УСРР. Крім того, повідомлялося, що Україна вирішила припинити відправку продовольства у Поволжя, але розпочати спрямовувати 10 % надходжень комісій допомоги голодуючим у Крим.
Голод 1921-1923 рр. В Україні. – К., 1993. – С. 116

Одеса. Відбулися загальні збори безробітних. Вимоги їх учасників – скасування пільг безробітних комуністів щодо черговості працевлаштування; ліквідація організаційно-розподільчого відділу губкому КП(б)У (орграспреду); скасування біржі праці й організація безробітними бюро працевлаштування; зняття дружин комуністів з роботи.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 99.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Могилівський округ Подільської губернії. Голодувала більша частина населення в восьми районах і 10-12% населення – у семи районах. Було зареєстровано 15 випадків голодних смертей. Допомога надавалася 10% дорослого населення.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 12.

Повідомлялося про голод у Крутянському Рибницькому, Балтському, Кам’янському і Тираспольскому районах МАСРР. Населення харчувалося сурогатами.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 12.

Риково, м. Артемівської окр. На домні № 4 Риківського металургійного заводу сталася аварія: двоє робітників загинули, 13 зазнали поранень; для вивчення причин аварії створено Урядову комісію. За інформацією дирекції, ушкоджена домна давно підлягала ремонту.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —2 червня;ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.93-94; Од. Зб.2988. —Арк.121.

Єнакієво, м. На металургійному заводі вибухнула домна: внаслідок аварії постраждали 15 робітників; для з’ясування причин катастрофи створено Державну комісію у складі представників правління Південсталі, Прокуратури, ДПУ УСРР, ВУК металістів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.3000. —Арк.21.

ДПУ України повідомляло про те, що в Іванківському районі Київської області шість осіб, озброєних гвинтівками і револьверами, напали на підводи з посівним матеріалом, що перевозився з селища Городянки до селища Іванкове, та забрали близько 100 пудів посівного зерна
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. 1918–1939: Документы и материалы: В 4 т. – М., 2005. – Т. 3. 1930–1934; Кн. 2. 1932–1934. – С. 108.

Заява правління артілі «Заповіт Леніна» до Балаклійського райвиконкому Харківської області про виділення 20 т просяної полови для харчування колгоспників на час прополки польових культур
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 850.

Наприкінці травня в західних областях України війська НКВС СРСР провели операцію “з вилучення сімей нелегалів, для переселення їх у віддалені райони Радянського Союзу”
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 162.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Окупанти спалили у травні 75 дворів села Хропатий Чернігівського району Чернігівської області, загинуло 127 жителів; повністю село Осикове Коростенського району Житомирської області, загинуло 10 жителів; 126 дворів села Теремці Чорнобильського району Київської області, загинуло 75 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.39, 124, 352.

Окупанти спалили у травні 75 дворів села Хропатий Чернігівського району Чернігівської області, загинуло 127 жителів; повністю село Осикове Коростенського району Житомирської області, загинуло 10 жителів; 126 дворів села Теремці Чорнобильського району Київської області, загинуло 75 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.39, 124, 352.

м. Київ. У Державній публічній бібліотеці трапилася пожежа, причиною якої став навмисний підпал книгосховища співробітником бібліотеки В.Погружальським. Втрачено 388 тис. одиниць зберігання, серед яких вітчизняні та зарубіжні періодичні видання, українські та зарубіжні книги радянського й дореволюційного періодів, частина книг фонду “Україніка”. Загальні збитки від пожежі становили 883 тис. рублів.
Дубровіна Л.А., Онищенко О.С. Історія Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.1941-1964. – К.,2003. – С.305-320.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.