Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про КСМУ в голодуючих місцевостях. Визнано необхідним перекидання членів КСМУ із голодуючих губерній у врожайні в організованому порядку.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арК. 21 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про відрядження [дипломатичної – Авт.] місії УСРР в Америку. Зважаючи на значну кількість в США та Канаді емігрантів українців з УСРР та Східної Галичини, визнавалося доцільним відправити місію до цих країн з метою організації серед українських та галицьких робітників і селян агітаційної кампанії за надання допомоги голодуючим. Головою місії призначався В. Затонський із залишенням його головою кооперативної ради. Також пропонувалося включити до складу місії професора М. Грушевського. Всю технічну роботу по підготовці місії доручалося провести. А. Іванову”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 30.

Кривий Ріг Катеринославської губернії. Розгорнуло діяльність благодійницьке товариство допомоги єврейським колоніям, що дістало кошти зі США.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1922, 10 лютого

Юзівка. На металургійному заводі Південсталі відбувся триденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйк припинено завдяки штрейкбрехерам – робітфаківцям місцевого технікуму та слухачам повітової партшколи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Шахтинський повіт Донецької губернії. На копальні “Жовтнева революція” відбувся одноденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйкарі домагалися “виборів робітничої комісії для відрядження до Москви і перевірки, чи дійсно немає грошей”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Харків. Президія ВУЦВК створила комісію для обстеження становища в 24 районах України, що постраждали від засухи в 1924 р.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 11 лютого.

В інформаційному зведенні Укрколгоспцентру про хід хлібозаготівель у республіці за 1931 р. повідомлялося, що січневий план хлібозаготівель колгоспного сектора УСРР в кількості 583 194 т виконано на 45,1 %, або 262 940 т, з них колгоспи, що обслуговувалися МТС, – виконали місячне завдання на 61,4 %, а без обслуговування МТС – на 36,7 %
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 429.

Харків. ВУЦВК постановив застосовувати «довготермінове позбавлення волі» щодо голів сільських рад за незаконне звільнення одноосібних селянських господарств і колгоспних дворів від здавання державі м’яса та невручення зобов’язань
ЗУ України. – 1933. – № 7. – Арт. 69.

Знищено 100 євреїв-спеціалістів разом з сім’ями з Мирополя, 31 особа з с. Печанівки Житомирської області та 512 євреїв з гебіта Сміла (Київська область). З початку місяця убиті 202 єврея в Златополі і 69 в Ново-Миргороді Кіровоградської області. Протягом місяця в цій же області розстріляно 1108 осіб сс. Покотилова, Торговиці, Перегонівки, Свердликова, Каменеччя і Підвисокого. У Феодосії протягом цього місяця та наступного знищено 131 особа. В Коропському районі Чернігівської області знищено 121 особу, в Борозні тієї ж області – 119 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.57, 88, 94, 100; 154, 190.

Протягом цього та попереднього місяця депортовано з Одеси близько 8 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.112.

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.

Сумська область. Окупанти спалили 138 дворів села Вакалівщина Сумського району, загинуло 12 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.284.

Львівська область. Розстріляно близько 2000 осіб з єврейського табору у Великих Мостах та 240 чоловік – у Сельце-Завоне.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.113.

Сумська область. Окупанти спалили 138 дворів села Вакалівщина Сумського району, загинуло 12 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.284.