Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Харків. ЦК Допомоги голодуючим (ЦК Допгол) при ВУЦВК затвердила пропозицію харківського губкому допомоги голодуючим про організацію впродовж двох тижнів будинку для безпритульних голодуючих. Одночасно ЦК Допгол звернулася із закликом до харків’ян, які мали транспортні засоби, допомогти перевезенню безпритульників до цих будинків.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 17 червня.

Харків. З метою розвантаження евакоприймальників від дітей, які втекли від голоду, ЦК допомоги голодуючим при ВУЦВК запропонувала Наркомздоров’я відмінити обов’язкову діагностику сифілісу (реакцію Васермана) для дітей, що надходили від організацій і приватних осіб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 17 червня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Харків, м. Секретаріат ВУЦВК заслухав доповідь Урядової комісії про ситуацію у зв’язку з руйнівними наслідками повені в Дніпропетровську. Вирішено надати дотермінову допомогу Дніпропетровському окружному виконавчому комітету на подолання наслідків лиха.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 16 червня.

Харків. Телеграма політбюро ЦК КП(б)У до ЦК ВКП(б) (особисто члену політбюро, секретареві ЦК ВКП(б) Л. Кагановичу та членові політбюро ВКП(б), голові РНК СРСР В. Молотову) про необхідність продовольчої допомоги 220 тис. т зерна районам України, які перебували в «тяжкому продовольчому становищі», щоб завершити прополку буряків
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 183.

Харків. Телеграма ЦК КП(б)У обкомам партії про можливість надання додаткової продовольчої допомоги не більше ніж 20 районам республіки, що перебували «у виключно тяжкому продовольчому становищі». Пропонувалося надати список районів, у яких голодували селяни
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 183.

Книга запису смерті Луговицької сільради Чорнухинського району Харківської області. Померли «від недоїдання» 22-річний Д. Яремченко і 34-річна О. Миленкова
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

Правління комуни «Вільне життя» Довгалівської сільради Балаклійського району Харківської області просило райвиконком надати продовольчу допомогу для проведення прополки буряків та косовиці сіна, бо в «комуні не мається ніякого продукту споживання»
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 628.

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.