Інститут історії України Національна академія наук України

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Криндачевський район Таганрозького округу. Відбувся страйк на шахтах, спричинений видачею зарплати у формі бон (талонів) на отримання товарів у робітничому кооперативі та облігацій золотої позики. Страйк проходив за активною участю молоді, під вимогами виплати індексації зарплати за серпень і повної виплати заробітку за вересень. Під час страйку спостерігалися випадки насильства з боку страйкарів: побиття комсомольців-штрейкбрехерів та організація вибуху у подвір’ї голови місцевої спілки союзу гірників. Після виходу на роботу всі члени страйкому були заарештовані.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1641. арк. 12-13.

У вересні – жовтні 1924 р. спостерігався пік епідемії скарлатини – було зареєстровано 12,5 тис. хворих.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 січня.

За відомостями Наркомздоров’я УСРР, з січня по жовтень 1924 р. в республіці було зареєстровано 800 тис. хворих на малярію. Перше місце по захворюваності зайняла Катеринославська губернія (285 тис. 676 хворих), друге – Донецька (256 тис. 674 хворих), третє – Харківська (44 тис. 858 хворих). Відносно благополучна ситуація склалася у Волинській, Чернігівський та Подільській губерніях, де кількість хворих не перевищувала 7 тис. осіб. Для боротьби з малярією Наркомздоров’я УСРР розподілив між неблагополучними в епідемічному відношенні губерніями 1 тис. 390 кг хініну.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 січня.

Одеса. Губсоюз шкіряників оголосив бойкот володарям взуттєвих приватних магазинів, у зв’язку з наміром останніх закрити майстерні й перейти до використання праці тільки робітників квартирників. Бойкот тривав 6 днів. Господарники погодились залишити майстерні та підписати тарифну угоду з профспілкою.
Трудовые конфликты в Советской России. 1918-1923. – М., 1923. – С. 221.

Київська губернія. Головним чином по лінії Москва – Одеса, а також навколо ст. Бобринської посилилися пограбування потягів та залізничні аварії внаслідок кримінального бандитизму та політичного тероризму. Учасники терористичних актів – залізничники, селяни і безробітні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1915, арк. 122.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Чорнухинський РВК Харківської області пропонував головам сільрад та уповноваженим «Заготзерна» провести «масово-роз’яснювальну роботу серед колгоспників та одноосібників про заборону торгівлі хлібом» до закінчення хлібозаготівель 15 січня 1933 р., а також вести «рішучу боротьбу з продажем хліба на базарах та спекуляцією»
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

Передова стаття газети «Вісті» ВУЦВК – «До першого листопада вивершити хлібоздачу». Зазначено, що річний план хлібозаготівель виконано на 83 %. Закликали застосовувати репресії до одноосібників, які «саботують виконання своїх зобов’язань перед державою (примусове стягнення хліба, описування і розпродаж майна, позбавлення присадибної землі)»
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 8 жовтня.

Жертвами розстрілів євреїв у Острозі стало 2100 місцевих жителів.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 147.

У вересні на території України було розстріляно близько 143 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

На цей час в рейхскомісаріаті Україна було 10 стаціонарних таборів для полонених солдатів – шталагів (Stalag) та один табір для полонених радянських офіцерів - офлаг (Oflag), у яких перебувало на початок місяця 445.000 в’язнів. До кінця місяця їх кількість зменшилася до 125 тисяч (звільнені, утікачі, страчені).
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. — С. 163.

Протягом жовтня в Україні було знищено близько 120 тис. місцевих євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

В Умані проведена акція ліквідації єврейського гетто, внаслідок чого було розстріляно 5400 євреїв, серед них – 600 євреїв військовополонених.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 88.

У Яготині Полтавської обл. розстріляно 125 місцевих євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 142.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

В першій декаді місяця ліквідовані гетто в Любомлі (близько 3 тис. осіб) та Сенкевичівці – 800 осіб, Барі Вінницької області розстріляні понад 3000 євреїв. У другій половині місяця в Ровенській області схоплено і страчено в Острозі – понад 1000 євреїв, в Тучині – 753, в Деражно – 152, в селах Червоноармійського району – 94, в Демидівському районі – 97, в Дубровиці – близько 70, декілька сот в Ровно. В Яромилинцях Хмельницької області знищено 7 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 149, 182.

Окупанти спалили село Берег Вербського району Волинської області, загинуло 110 жителів; 290 дворів села Мефодіївка (загинуло 55 жителів) та 270 дворів села Кренидівка (загинуло 50 мешканців) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.216, 287.

Житомирська область. Окупанти спалили у жовтні 50 дворів села Прибитки Словечанського району, загинуло 17 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.124.