Інститут історії України Національна академія наук України

Відбувся урочистий похорон жертв, що загинули під час січневих подій, відстоюючи радянську владу. Жалобні процесії з різних районів міста у супроводі оркестрів, з червоними і чорними прапорами зійшлися у Маріїнському паркові, де були вириті дві великі могили. Під звуки салюту з рушниць та гармат до них були спущені кілька сот чорних домовин, у тому числі і перенесену з Байкового кладовища труну з тілом замордованого біля Поста-Волинського Л.Пятакова. У місті припинився рух трамваїв, були закриті всі магазини і ресторани. На мітингу з промовою виступив Г.Пятаков.
Нова рада. – 1918. – 19(6) лютого.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Фельштин, містечко Проскурівського повіту. Єврейський погром, влаштований гайдамаками. З 1900 євреїв, що проживали там, 485 було вбито, 180 поранено.
Сергійчук В. Погроми в Україні. — С.237–244; Вістник державних законів УНР. — 1919.— Вип. 19. — 16 червня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Катеринослав. Губернська рада захисту дітей оголосила про закриття їдальні для 3 тис. 568 голодуючих дітей, оскільки по нарядах Наркомпроду за січень і лютий до губернії прибуло 5 вагонів продовольства замість 100. У січні на державному продовольчому забезпеченні було 7 % голодуючих, а в лютому – ще менше.
Коммунист, Харьков, 1922, 17 февраля.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Лист секретаря Вінницького обкому КП(б)У В. Чернявського до ЦК КП(б)У про факти масового опухання, голоду, смертності в селах Копайгородського, Липовецького, Любарського, Літинського, Чуднівського, Станіславчицького, Піщанського, Михнівського, Дзержинського, Могилівського, Джулинського, Лінецького, Вінницького районів, а також про опухання робітників від голодування в містах Бердичів, Полонне, Могилів. Зазначено, що в с. Сугаки Копайгородського району померло 24 особи, а 70 господарств голодує, з’їли 70 коней, сільських собак, траплялися випадки самогубства
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 385–386.

Знищено 100 євреїв-спеціалістів разом з сім’ями з Мирополя, 31 особа з с. Печанівки Житомирської області та 512 євреїв з гебіта Сміла (Київська область). З початку місяця убиті 202 єврея в Златополі і 69 в Ново-Миргороді Кіровоградської області. Протягом місяця в цій же області розстріляно 1108 осіб сс. Покотилова, Торговиці, Перегонівки, Свердликова, Каменеччя і Підвисокого. У Феодосії протягом цього місяця та наступного знищено 131 особа. В Коропському районі Чернігівської області знищено 121 особу, в Борозні тієї ж області – 119 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.57, 88, 94, 100; 154, 190.

Протягом цього та попереднього місяця депортовано з Одеси близько 8 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.112.

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

Повідомлялось про засідання політбюро ЦК Компартії України, де було розглянуто статтю “За останньою межею”, яка була опублікована в газеті “Правда” 4 січня 1987 р. Критику на адресу Ворошиловградського обкому партії політбюро ЦК Компартії України визнало обґрунтованою і справедливою. Відзначалось, що в області допущено низку грубих порушень соціалістичної законності. ЦК Компартії України прийняв рішення звільнити Б.Гончаренка з посади першого секретаря і обговорити на пленумі Ворошиловградського обкому партії питання про заходи щодо усунення виявлених недоліків і зміцнення керівництва обласною партійною організацією.
Радянська Україна. – 1987. - 17 лютого.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

На Верховній Раді УРСР розглянуто питання про екологічну обстановку в республіці і розроблено комплекс заходів з її докорінного поліпшення. Відзначалось, що за останні 4 роки зросли обсяги державних капітальних вкладень на природоохоронне будівництво, зменшилися на 1,7 млн. тонн (14,2%) промислові викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря, рекультивовано понад 93 тис. гектарів земель. Розпочато впровадження грунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території, збільшився природно-заповідний фонд УРСР. Однак, констатувалось на Верховній Раді УРСР, екологічна обстановка в республіці залишається складною. На межі екологічної кризи перебувають Придніпров’я, Придністров’я, Донбас, Кривбас, Північний Крим, узбережжя та акваторії Чорного і Азовського морів. У 1989 р. в атмосферу було викинуто понад 17 млн. т. шкідливих речовин. У 20 містах забруднення повітряного басейну значно перевищувало гранично допустимі концентрації. Підкреслювалось, що союзні органи зволікають у фінансуванні робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. - №11. – С.179-185; Радянська Україна. – К., 1990. – 1 березня.

У Зверненні Верховної Ради УРСР до громадян України відзначалось надзвичайно складне становище в країні, “вийшли назовні проблеми й протиріччя, які нагромаджувались роками. До того ж виникли нові труднощі: упала дисципліна, збільшились дефіцити, зростають злочинність, тіньова економіка, нестабільність у суспільстві”. Верховна Рада УРСР закликала громадян України “давати рішучу відсіч екстремізму, націоналізму, сепаратизму, шовінізму, зміцнювати єдність людей всіх національностей”.
Радянська Україна. – 1990. – 20 лютого.