Інститут історії України Національна академія наук України

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Харків. ЦК КП(б)У скасувало 10 % відрахування з коштів ЦК Допомоги голодуючим при ВУЦВК на підтримку комуністів, що потребували допомоги, та членів їхніх родин.
ЦДАГО України, ф1, оп. 7, спр. 17, арк. 96 зв.

РНК УСРР прийняла декрет “Про насіннєву позику на ліквідацію наслідків голоду”. Держплану УСРР доручено у місячний термін розробити й надати на затвердження РНК план відбудови господарства колишнього “голодуючого” району. Наркомпроду поставлено за обов’язок, крім насіннєвої позики в 3 млн. 200 тис. пудів жита на озимий сів у голодуючих губерніях, надати 1 млн. пудів на ліквідацію наслідків голоду. Цей фонд планувалося сформувати за рахунок відрахувань із надходження продподатку в голодуючих губерніях. Розмір відсотку нарахувань для кожної губернії Наркомпроду доручалося визначити за згодою з ЦК Допомоги голодуючим і ЦСУ.
ЗУ України, 1922, № 34, Ст. 527.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Троїцький район Балтського округу та Северинівський райони Одеського округу. В серпні захворіло на сибірську вирізку 79 осіб і багато на сап. Поширенню захворюваності сприяла відсутність сироватки для щеплень проти сибірки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 3 вересня.

Політбюро ЦК ВКП(б) за участю Кагановича, Молотова, Сталіна відхилило пропозиції ЦК КП(б)У про видачу хліба на трудодні, запропонувавши видавати зерно на трудодні з метою стимулювання збирання та вивезення буряків на приймальні пункти. Дозволено буряківничим радгоспам України після виконання ними хлібозаготівельних завдань та створення насіннєвих фондів розподілити на трудодні 80 % наявного хліба, а 20 % залишити на час вивезення буряків із поля. Заборонило постанову ЦК КП(б)У від 9 серпня 1933 р. про продаж комерційного хліба по 2 кг «на руки» та випічку здобного хліба. Запропонувало створити Всесоюзний переселенський комітет при РНК СРСР
РДАСПІ. – Ф. 17. – Оп. 3. – Спр. 928. – Арк. 26.

В катакомби поблизу сіл Нерубайське, Усатове, Куяльник на період оборони Одеси переселилося 38000 мешканців міста, рятуючись від бомбардувань та обстрілів.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 51.

Тривали масові розстріли єврейського населення в Житомирській області. У Коростені впродовж трьох акцій було знищено 451 мешканець міста, у Житомирі за серпень – 668 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 54.

З початку війни до кінця серпня в Україні було знищено близько 95 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Окупанти спалили 270 дворів с. Стягайлівка Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 74 жителі.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.288.

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Курчиця Городницького району, загинуло 33 жителі.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.118.

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Курчиця Городницького району, загинуло 33 жителі.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.118.

Колективи шляхових підрозділів республіканського об’єднання “Укршляхбуд” міншляхбуду УРСР завершили спорудження автодороги Зелений Мис – Чорнобиль.
Радянська Україна. – 1968. – 28 серпня.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня