Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

З голодуючих місцевостей РСФРР до УСРР прибули 1 тис. 997 утікачів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 16 червня.

З голодуючих до врожайних місцевостей УСРР прибув 651 утікач, у тому числі: 369 із Запорізької губернії, 185 – з Донецької, 25 – з Катеринославської, 11 – з Одеської, 10 – з Кременчуцької, 4 – з Полтавської, 28 – з Миколаївської. Їх розміщено: 190 – у Чернігівській, 16 – у Волинській, 26 – у Харківській, 19 – у Полтавській губернії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 червня.

Одеса. Відбулися загальні збори безробітних. Вимоги їх учасників – скасування пільг безробітних комуністів щодо черговості працевлаштування; ліквідація організаційно-розподільчого відділу губкому КП(б)У (орграспреду); скасування біржі праці й організація безробітними бюро працевлаштування; зняття дружин комуністів з роботи.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 99.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Могилівський округ Подільської губернії. Голодувала більша частина населення в восьми районах і 10-12% населення – у семи районах. Було зареєстровано 15 випадків голодних смертей. Допомога надавалася 10% дорослого населення.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 12.

Повідомлялося про голод у Крутянському Рибницькому, Балтському, Кам’янському і Тираспольскому районах МАСРР. Населення харчувалося сурогатами.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 12.

Риково, м. Артемівської окр. На домні № 4 Риківського металургійного заводу сталася аварія: двоє робітників загинули, 13 зазнали поранень; для вивчення причин аварії створено Урядову комісію. За інформацією дирекції, ушкоджена домна давно підлягала ремонту.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —2 червня;ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.93-94; Од. Зб.2988. —Арк.121.

Єнакієво, м. На металургійному заводі вибухнула домна: внаслідок аварії постраждали 15 робітників; для з’ясування причин катастрофи створено Державну комісію у складі представників правління Південсталі, Прокуратури, ДПУ УСРР, ВУК металістів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.3000. —Арк.21.

Дніпропетровськ, м. На заводі ім.Петровського завалився дах Бессемеровського цеху: внаслідок аварії одна людина загинула, сім отримали поранення; сума збитків склала 200 тис. руб.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.79.

Москва. Постанова політбюро ЦК ВКП(б) на повідомлення члена політбюро ЦК ВКП(б), голови РНК СРСР В. Молотова, члена ЦК ВКП(б), наркома землеробства Я. Яковлєва і члена ЦК ВКП(б), наркома постачання СРСР А. Мікояна про стан сівби в Україні. Ухвалено видати Україні з фондів Комітету резервів насіннєвої позики 1200 тис. пудів вівса і на фуражні потреби 500 тис. пудів вівса в рахунок 2 млн пудів, призначених 25 травня Москвою для допомоги Україні. Для термінового виконання цієї постанови рекомендовано виділити 750 тис. пудів із фондів, розташованих в Україні, і 950 тис. пудів завезти з Білорусії, а також ухвалено видати Україні додаткову насіннєву позику в розмірі 1300 тис. пудів зернових, із них 500 тис. пудів проса і 800 тис. пудів гречки, щоб засіяти 600 тис. га. Запропоновано виділити Україні додаткову продовольчу позику в обсязі 500 тис. пудів, із них – 300 тис. пудів кукурудзи і 200 тис. пудів проса. Додатково завезти в Україну 400 тракторів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 178–179.

Правління комуни «Червоний Дінець» Байрачанської сільради Балаклійського району Харківської області просило виконком про виділення «яких-небудь культур для повного закінчення посівкампанії, позаяк на сьогодні немає ніяких продуктів для харчування»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 839.

Вовчо-Ярська сільрада інформувала Балаклійський райвиконком про те, що «стаціонари пухлих по нашій сільраді назавтра розпускаються – 180 душ, тому що немає харчування»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 839.

Наприкінці травня в західних областях України війська НКВС СРСР провели операцію “з вилучення сімей нелегалів, для переселення їх у віддалені райони Радянського Союзу”
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 162.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Окупанти спалили у травні 75 дворів села Хропатий Чернігівського району Чернігівської області, загинуло 127 жителів; повністю село Осикове Коростенського району Житомирської області, загинуло 10 жителів; 126 дворів села Теремці Чорнобильського району Київської області, загинуло 75 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.39, 124, 352.

Окупанти спалили у травні 75 дворів села Хропатий Чернігівського району Чернігівської області, загинуло 127 жителів; повністю село Осикове Коростенського району Житомирської області, загинуло 10 жителів; 126 дворів села Теремці Чорнобильського району Київської області, загинуло 75 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.39, 124, 352.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.