Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Донецька губернія. Почастішали страйки робітників на підприємствах вугільної і металургійної промисловості, особливо в Центральному, Юзівському, Алмазно-Мар’ївському, Шахтинськму і Гришинскому районах. Тривалість страйків, звичайно, не перевищувала 1-2 днів, але страйкувало по декілька тисяч робітників (Макіївський комбінат, Алчевський завод „Динамо” та ін.). Майже повсюдно єдиною вимогою робітників була ліквідація заборгованості заробітної плати.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 57.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Москва. Постанова Комітету заготівель при РПО СРСР про відвантаження зерна в липні 1932 р. за межі УСРР, Північного Кавказу і Криму. Зобов’язати «Зернотрест» УРСР відвантажити за нарядами «Заготзерна» 34,9 тис. т пшениці. МТС УСРР запропоновано вивезти за межі республіки додатково 41 тис. 500 т пшениці та 15 тис. т жита, а «Заготзерно» Криму мало відвантажити в Україну 20 тис. т жита
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. – К., 2006. – С. 119–120.

Москва. Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича. Надано вказівку не включати насіннєву позику до плану хлібозаготівлель, а стягати поза планом. Дозволялося її повне повернення в окремих районах залежно від урожаю, а також стосовно продовольчої позики. При збиранні хліба дозволялося видавати невеликі аванси хліба колгоспникам. Дозволено давати послаблення одноосібникам при розверстці хлібозаготiвельного плану
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 203.

Протокол допиту звинуваченого. Зазначено, що мешканка с. М. Андрушівка Андрушівського району Київської області, йдучи на роботу в колгосп, наказала старшому синові зарізати 9-річного брата, а після повернення з роботи смажила і їла разом з дітьми, «допоки не з’їли всього»
ДА МВС України. – Ф. 32. – Оп. 1. – Спр. 15361. – Арк. 15.

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

В Красикові, Кульчинах, Антонінах, Базалії Хмельницької області розстріляно 2500 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С. 183.

Окупанти спалили 740 дворів села Зноб-Новгородське Сумської області, загинуло 69 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.286.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Нацисти арештували та стратили членів підпільної комсомольсько-молодіжної організації м.Синельниково Дніпропетровської області, яка виникла у жовтні 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.314.

Тернопільська область. Нацистами ліквідований єврейський робочий табір у Скалаті, розстріляно 100 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.162.

Нацисти арештували та стратили членів підпільної комсомольсько-молодіжної організації м.Синельниково Дніпропетровської області, яка виникла у жовтні 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.314.