Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Москва. Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича та В. Молотова. Вказано на помилку минулорічної хлібозаготівельної кампанії: розверстку плану заготівель по районах та колгоспах за принципом зрівнялівки, без урахування становища в конкретних районах і колгоспах, що призвело до розорення та голоду у врожайних районах УСРР і негативно вплинуло на хід весняної засівної кампанії. Висловлено незадоволення тим, що «декілька десятків тисяч українських колгоспників все ще роз’їжджають по всій європейській частині СРСР і розкладають нам колгоспи своїми скаргами та скигленням». Запропоновано скликати не пізніше 26–27 червня керівників України, Північного Кавказу, ЦЧО, Нижньої та Середньої Волги, Нижнього Новгороду, Москви, Татарстану, Башкирії, Уралу, Казахстану, Західного Сибіру, Західної області та Білорусії з питань організації хлібозаготівель і безумовного виконання плану хлібозаготівель. Надано директиву: «Покласти персональну відповідальність за стан сільського господарства та плану хлібозаготівель на них»
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 179–180.

Лист члена ЛКСМУ Г. Ткаченка до С. Косіора про те, що на Білоцерківщині, Уманщині, Київщині засіяно не більше 25–30 % посівних площ порівняно з 1925–1928 рр. У колгоспах зі 100–159 усуспільнених коней залишилося лише 40–50, а селяни, що не отримували хліб на трудодні, повмирали з голоду
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 183–186.

Харків. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР «Про каси громадської взаємодопомоги колгоспів». Вирішено реорганізувати каси взаємодопомоги колективізованого селянства в каси громадської взаємодопомоги колгоспів на підставі Статуту, виданого Колгоспцентром СРСР і затвердженого РНК СРСР
ЗУ України. – 1932. – № 19. – Арт. 128.

Харків. Телеграма В. Строганова Л. Кагановичу з проханням зменшити плани поставок українського продовольства до союзного фонду, а також заготівель масла з 11 170 т до 9000 т
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. – К., 2006. – С. 117–119.

Книга запису смерті Луговицької сільради Чорнухинського району Харківської області. Помер «від недоїдання» 8-річний хлопчик С. Кравченко
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

В Звенигородці Київської області проведена “єврейська акція” – розстріляно 1375 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Окупанти спалили повністю села Жеревці (загинуло 82 жителі) та Зарічка Лугинського району Житомирської області; 76 дворів села Буда Чигиринського району Черкаської області (загинуло 130 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.117, 122, 465.

Тернопільська область. Ліквідовані гетто у Тернополі (близько 500 жертв) та Копичінцях (400) .
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.161.

Окупанти спалили повністю села Жеревці (загинуло 82 жителі) та Зарічка Лугинського району Житомирської області; 76 дворів села Буда Чигиринського району Черкаської області (загинуло 130 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.117, 122, 465.