Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Єврейський погром в Єлісаветграді, вчинений григор’ївцями.
Сергійчук В. Єврейські погроми в Україні. — С. 281.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Для надання допомоги голодуючим дітям неврожайних районів Катеринославської губернії асигновано 237 тис. крб. Ці кошти мали забезпечити харчування дітей до нового врожаю.
Коммунист, Харьков, 1925, 26 апреля.

Москва. Лист Й. Сталіна до секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора. Зазначив, після ознайомлення з матеріалами ЦК КП(б)У про становище в Україні, що «у деяких пунктах УСРР радянська влада перестала існувати», перепитав: «Невже це правда? Невже така погана справа з селом на Україні? Де органи ДПУ, що вони роблять?» Просив С. Косіора перевірити ситуацію і доповісти в ЦК ВКП(б) про вжиті заходи
РДАСПІ. – Ф. 558. – Оп. 11. – Спр. 754. – Арк. 122.

Харків. Лист С. Косіора до Й. Сталіна про економічне, продовольче та політичне становище у степових районах України. Повідомлялося про наявність 10–15 районів, у яких голодували селяни. Заперечував факт голоду в Україні загалом, інформував про розгортання посівної кампанії в степу, незважаючи на низку труднощів: загибель чверті робочої худоби, її виснаження внаслідок масових перевезень, недостатнє використання тракторів, брак кормів для худоби та хліба для селян. Писав про складну ситуацію в Київській області, особливо в Білоцерківському та Уманському районах, де бракувало хліба
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 148–150.

Доповідна записка завідувача сектора інформації Вінницького обкому КП(б)У про «волинки» та терористичні акти в районах області. Повідомлялося про численні факти нападу голодуючих селян на колгоспні зерносховища та відмову від виходу на роботу у зв’язку з голодом, що мали місце з 15 по 26 квітня
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 271–176.

Довідка НКОЗ УСРР про обслуговування «тяжких районів». Повідомлялося, що в Харківській області яслами охоплено 113,7 тис. дітей, в Київській – 127,9 тис. дітей, у Дніпропетровській – 149,3 тис. дітей, у Одеській – 133,2 тис. дітей, у Вінницькій – 26 тис. дітей, в Донецькій – 30,2 тис. дітей, в АМСРР – 6,3 тис. дітей
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 829.

РНК СРСР виділив для колгоспів і «трудящих одноосібників» України для загущення посіву буряків 850 тис. пудів продовольчого жита, з них 120 тис. пудів для радгоспів, а також 1800 пудів «фуражної допомоги», але на правах процентної позики з поверненням восени 1933 р.
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 825.

На початок місяця розстріляно понад 300 євреїв з Городища, 115 – з Тального Київської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

На кінець місяця в 6 населених пунктах Вінницької області страчено 2,5 тис. євреїв: в Іллінцях близько 1000 осіб, Браїлові та Межирівці відповідно 180 і 279, Спіченцях та Дзюнівці – 290 і 94 особи, Липовці – понад 700 та близько 100 в с. Зозов. Знищено 135 осіб єврейської національності з с. Дружківки та 470 євреїв з Єнакієвого вивезені та вбиті в Горлівці Сталінської області, близько 70 єврейських членів змішаних шлюбів у Бердичеві та євреї Андрушівського району Житомирської області. До того ж з Яблунівського, Кутського, Косівського, Гвоздецького, Обертинського і Коршівського районів Станіславської області переселено 4849 євреїв. Всіх, хто відмовлявся виїхати, розстрілювали на місці. Знищено 1500 осіб в Умані Київської області та 112 – в с. Шаумян Євпаторійського району.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14; 43; 57; 89.

Окупанти спалили у квітні і пізніше 390 дворів села Чернацьке Середино-Будського району Сумської області, де загинуло 56 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.288.

Нацисти розстріляли близько 700 євреїв з гетто в Тернополі.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.161.

Нацисти розстріляли близько 700 євреїв з гетто в Тернополі.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.161.

На 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС відбулося два вибухи. Катастрофа сталася у зв’язку з експериментом, який проводився з 25 квітня. Суть його полягала в тому, аби експериментально перевірити, скільки електроенергії видасть турбогенератор у режимі холостого ходу. Вибухи спричинили до руйнування реактора на будівлі 4-го блока і викиду великої кількості радіоактивних речовин у довкілля. Потоки високоактивної лави з розплавленого палива й графіту проникли у приміщення нижньої частини реактора. Із 192 т палива, що знаходилося в реакторі 4-го блоку, близько 4% було викинуто у повітря протягом 10 днів. В основному це були радіоактивний йод, стронцій, плутоній та деякі інші ізотопи. З урахуванням розпаду сумарний випад радіоактивних речовин становив 50 мільйонів кюрі. Гарячий струмінь від реактора піднявся на висоту понад кілометр, впавши пізніше на кількасот метрів. Хмара, що виникла над ЧАЕС, під дією вітру пізніше посунулася на північ, накривши собою українське Полісся, деякі регіони Білорусії і Росії. Незабаром після катастрофи радіоактивні викиди були виявлені на території Швеції та Фінляндії, а згодом – у Польщі, Німеччині, Франції. Всього в Україні забруднено територію площею понад 50 тис. кв. км. у 74 районах 12 областей. На цій площі розташовані 2294 населених пункти. У цілому в Україні потерпілих від Чорнобильської катастрофи налічується понад 3,2 млн. осіб, серед них близько мільйона дітей.
Чорнобиль. Десять років подолання. За матеріалами Мінчорнобиля України. – К., 1996. – С.3-4; Барановська Н.П. Об’єкт “Укриття”: проблеми, події,

На місце катастрофи на Чорнобильській АЕС прибули підрозділи пожежної охорони ЧАЕС і міста Прип’яті під командуванням лейтенантів В.Кибенка і В.Правика. Вони почали боротьбу з вогнем, що спалахнув на покрівлі, у приміщенні поблизу зруйнованого реактора. Це дозволило запобігти розповсюдженню пожежі у бік 3-го енергоблоку. Незабаром прибули пожежні з Чорнобиля, Києва та інших районів, командування якими очолив майор Л.Телятників. Фактично всі, хто першими включився в боротьбу з пожежею, дістали небезпечні для життя дози опромінення.
Барановська Н.П. Об’єкт “Укриття”: проблеми, події, люди. – К., 2000. – С.18-20; Чорнобиль. Десять років подолання. За матеріалами Мінчорнобиля У

Пожежа на Чорнобильській АЕС локалізована. Під час аварії на станції знаходилось близько 200 осіб обслуговуючого персоналу. Дев’ять з них отримали опіки різного ступеня, один помер у лікарні, три - у тяжкому стані. Всього в лікарню доставлено для обслідування 108 осіб, у тому числі 20 працівників пожежної охорони. В ніч на 27 квітня 26 осіб спецрейсовим літаком відправлено у Москву.
Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1996. – С.79.

Довідка про вибух на 4-му енергоблоці ЧАЕС була передана в ЦК Компартії України.
Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1996. – С.79.

Інформація про аварію на ЧАЕС за підписом першого секретаря ЦК Компартії України В.Щербицького була направлена в ЦК КПРС.
Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1996. – С.79.