Інститут історії України Національна академія наук України

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

У вересні – жовтні 1924 р. спостерігався пік епідемії скарлатини – було зареєстровано 12,5 тис. хворих.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 січня.

За відомостями Наркомздоров’я УСРР, з січня по жовтень 1924 р. в республіці було зареєстровано 800 тис. хворих на малярію. Перше місце по захворюваності зайняла Катеринославська губернія (285 тис. 676 хворих), друге – Донецька (256 тис. 674 хворих), третє – Харківська (44 тис. 858 хворих). Відносно благополучна ситуація склалася у Волинській, Чернігівський та Подільській губерніях, де кількість хворих не перевищувала 7 тис. осіб. Для боротьби з малярією Наркомздоров’я УСРР розподілив між неблагополучними в епідемічному відношенні губерніями 1 тис. 390 кг хініну.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 січня.

Одеса. Губсоюз шкіряників оголосив бойкот володарям взуттєвих приватних магазинів, у зв’язку з наміром останніх закрити майстерні й перейти до використання праці тільки робітників квартирників. Бойкот тривав 6 днів. Господарники погодились залишити майстерні та підписати тарифну угоду з профспілкою.
Трудовые конфликты в Советской России. 1918-1923. – М., 1923. – С. 221.

Київська губернія. Головним чином по лінії Москва – Одеса, а також навколо ст. Бобринської посилилися пограбування потягів та залізничні аварії внаслідок кримінального бандитизму та політичного тероризму. Учасники терористичних актів – залізничники, селяни і безробітні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1915, арк. 122.

Одеська губернія. Відбувся страйк тимчасових робітників на державній скотобійні. Вимога страйкарів – підвищення заробітної плати та зарахування на постійну роботу. На загальному зібранні робітників скотобійні, скликаному 16 жовтня, страйкарі висловили недовіру завкому і спілці харчовиків. Завдяки штрейкбрехерам із числа комуністів і комсомольців та під загрозою закриття виробництва, страйк було придушено. Призвідників страйку звільнено з роботи.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 27.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Харків. Постанова Верховного суду УСРР про скасування вироку Вінницького облсуду від 25 липня 1932 р. про позбавлення селянки П. А. Я. волі на 8 років за те, що вона зарізала свого трирічного сина Кузьму, а м’ясо обміняла на яйця. Зазначено, що вона зарізала його за порадою попа З., до якого звернулася за допомогою з приводу голодування дітей, а він їй відповів: «Заріж одного і корми останніх»
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 536.

Французька газета «Фігаро» опублікувала статтю голови УНР в екзилі О. Шульгина «Голод в Україні»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 959–960.

На цей час в рейхскомісаріаті Україна було 10 стаціонарних таборів для полонених солдатів – шталагів (Stalag) та один табір для полонених радянських офіцерів - офлаг (Oflag), у яких перебувало на початок місяця 445.000 в’язнів. До кінця місяця їх кількість зменшилася до 125 тисяч (звільнені, утікачі, страчені).
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. — С. 163.

Протягом жовтня в Україні було знищено близько 120 тис. місцевих євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Розпочалися масові розстріли єврейського населення Кривого Рогу, жертвами яких на 15 жовтня стало від 4 до 5 тис. мешканців міста.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 38.

Загальні втрати частин Приморської армії та Чорноморського флоту за час оборони Одеси становлять: 16.578 загиблих, 24.690 поранених, всього - 41268 військовослужбовців.
Памяти павших. Великая Отечественная война (1941-1945) - М., 1995. - С. 96.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

В першій декаді місяця ліквідовані гетто в Любомлі (близько 3 тис. осіб) та Сенкевичівці – 800 осіб, Барі Вінницької області розстріляні понад 3000 євреїв. У другій половині місяця в Ровенській області схоплено і страчено в Острозі – понад 1000 євреїв, в Тучині – 753, в Деражно – 152, в селах Червоноармійського району – 94, в Демидівському районі – 97, в Дубровиці – близько 70, декілька сот в Ровно. В Яромилинцях Хмельницької області знищено 7 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 149, 182.

Окупанти спалили село Берег Вербського району Волинської області, загинуло 110 жителів; 290 дворів села Мефодіївка (загинуло 55 жителів) та 270 дворів села Кренидівка (загинуло 50 мешканців) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.216, 287.

Житомирська область. Окупанти спалили у жовтні 50 дворів села Прибитки Словечанського району, загинуло 17 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.124.

Житомирська область. Окупанти спалили у жовтні 50 дворів села Прибитки Словечанського району, загинуло 17 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.124.

Житомирська область. Окупанти спалили 135 дворів села Перга Олевського району, загинуло 205 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.115.