Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Єврейський погром в Єлісаветграді, вчинений григор’ївцями.
Сергійчук В. Єврейські погроми в Україні. — С. 281.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Харків. Постанова політбюро ЦК КП(б)У «Про хліб». Областям та районам заборонено використовувати мірчук для місцевих потреб як єдине джерело для централізованого постачання. Ухвалено вжити заходів щодо безперебійного продовольчого постачання і виплати зарплати робітникам Донбасу. Зокрема Наркомпостач, а також уповноважених «Союзборошна» та «Заготзерна» зобов’язано забезпечити терміновий завіз до Донбасу двотижневого запасу зерна. Щоб забезпечити виконання цього завдання, Комітету резервів запропоновано розбронювати 25 тис. т жита та пшениці
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 147.

У спецдовідці начальника Вінницького обласного відділу ДПУ УСРР В. Левоцького секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про голодування населення Оратівського району повідомлялося, що за останній час на ґрунті голоду розвинулося пияцтво. Багато колгоспників і одноосібників ходять по полях, де збирають мерзлу картоплю і буряки для харчування, а в лісі – коріння
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1924 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 172–173.

Політбюро ЦК ВКП(б) вирішило перенести перепис населення на один рік, заборонити газетам «Правда», «Известия» та іншим друкувати статистичні дані про хід посівної кампанії, відхилити прохання Косіора про надання пільг колгоспам, які обслуговувалися новоствореними МТС, запропонувати стягнення хлібозаготівель з одноосібників, які стали колгоспниками, до збору врожаю за нормами колгоспів, а після жнив – за нормами одноосібників
РДАСПІ. – Ф. 17. – Оп. 3. – Спр. 921. – Арк. 22.

Обвинувальний висновок у справі про людоїдство мешканки с. Велика Севастьянівка Христинівського району Київської області. Зазначено, що 22 квітня комісія сільської ради у справі виявлення «недоїдаючих» «застала» мешканку села за приготуванням м’яса зарізаної дитини. Жінка зізналася, що у «неї нічого їсти»
ДА МВС України. – Ф. 32. – Оп. 1. – Спр. 15158. – Арк. 12.

На початок місяця розстріляно понад 300 євреїв з Городища, 115 – з Тального Київської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

На кінець місяця в 6 населених пунктах Вінницької області страчено 2,5 тис. євреїв: в Іллінцях близько 1000 осіб, Браїлові та Межирівці відповідно 180 і 279, Спіченцях та Дзюнівці – 290 і 94 особи, Липовці – понад 700 та близько 100 в с. Зозов. Знищено 135 осіб єврейської національності з с. Дружківки та 470 євреїв з Єнакієвого вивезені та вбиті в Горлівці Сталінської області, близько 70 єврейських членів змішаних шлюбів у Бердичеві та євреї Андрушівського району Житомирської області. До того ж з Яблунівського, Кутського, Косівського, Гвоздецького, Обертинського і Коршівського районів Станіславської області переселено 4849 євреїв. Всіх, хто відмовлявся виїхати, розстрілювали на місці. Знищено 1500 осіб в Умані Київської області та 112 – в с. Шаумян Євпаторійського району.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14; 43; 57; 89.

Окупанти спалили у квітні і пізніше 390 дворів села Чернацьке Середино-Будського району Сумської області, де загинуло 56 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.288.

Ровенська область. Окупанти спалили повністю село Борове Зарічненського району.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.392.

Ровенська область. Окупанти спалили повністю село Борове Зарічненського району.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.392.

Радянська авіація далекої дії знову бомбардувала німецькі ешелони на залізничному вузлі м. Львова.
Радянська Україна. – 1944. – 25 квітня.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Опубліковано повідомлення РАТАУ “Обстановка в Чернівцях: реальність і домисли”. У ньому, зокрема зазначалось, що вже пройшло п’ять місяців відтоді, як у Чернівцях було госпіталізовано останню дитину з діагнозом хімічної алопеції і підбито першу рису під хворобою, що спалахнула восени 1988 року. Вона уразила понад сто шістдесят дітей. Всі хворі пройшли курс інтенсивного лікування у найкращих клініках країни під наглядом досвідчених, кваліфікованих лікарів і тепер повернулися додому. Їх здоров’я поліпшилось.
Радянська Україна. – 1989. – 14 квітня.

Чернівці. Прес-конференція для журналістів і представників громадськості, присвячена підсумкам роботи експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), які прибули на запрошення місцевих властей у зв’язку з хімічною хворобою, яка вразила понад сто шістдесят дітей цього міста 1988 року. Зарубіжні спеціалісти, ознайомившись з висновками урядової і медичної комісій, які раніше працювали у Чернівцях, результатами аналізів проб біологічного і екологічного середовища, підкреслили, що радянські медики, зіткнувшись з надзвичайною хворобою, яка спричинила облисіння дітей, вжили найефективніших заходів до її лікування, виявивши високу професійну майстерність і вміння. На прес-конференції було рішуче відкинуто як необґрунтовані поширювані у місті чутки, ніби хімічна хвороба продовжує уражати людей. Експерти ВООЗ у цілому підтримали офіційну версію про хімічний характер цієї хвороби.
Радянська Україна. – 1989. – 25 квітня.

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.