Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Риково, м. Артемівської окр. Відбулося поховання загиблих робітників домни № 4 Риківського металургійного заводу, на якому були присутні близько 3 тис. металістів. Родинам загиблих надано матеріальну допомогу.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 4 червня.

Риково, м. Артемівської окр. Відбулося поховання загиблих робітників домни № 4 Риківського металургійного заводу, на якому були присутні близько 3 тис. металістів. Родинам загиблих надано матеріальну допомогу.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 4 червня.

Книги запису актів цивільного стану Балтського району Одеської області. Місто Балта. Помер від виснаження організму 8-мiсячний хлопчик Б. Березовський
Голодомори в Україні: Одеська область: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи. – Одеса, 2007. – С. 302.

Повідомлення керівника Київського обласного управління ДПУ про факти людоїдства в Букринському районі на ґрунті голоду
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. – К., 2006. – С. 111–115.

Доповідна записка НКОЗ УСРР ЦК КП(б)У про голодування населення Київської області. Зазначено, що станом на 15 квітня голодувало 493 644 особи, з них 262 109 дітей, 210 138 дорослих, 97 715 виявилися «опухшими», 36 632 госпіталізовано, померло з 1 січня 27 809 осіб. Визнано безсумнівним «значне зменшення цифри померлих», особливо серед дітей ясельного, дошкільного і молодшого віку
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 525–528.

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

В Липовці та Вахновці Вінницької області розстріляні 167 та 413 євреїв відповідно. Цього ж дня команда СД провела акції в Ковелі, жертвами якої стали 9000 осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14; 30.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Гестапівці розстріляли двох членів Сталінської комсомольсько-молодіжної організації.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.307.

Тернопільська область. Нацисти ліквідували гетто в Теребовлі (845 жертв) та Копичінцях (близько 2000 жертв).
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.161.

Гестапівці розстріляли двох членів Сталінської комсомольсько-молодіжної організації.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.307.