Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Липень-серпень 1922

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

5 липня 1922 (середа)

Київ. Відбувся суд над підприємцями, які не внесли податок на користь голодуючих. Більшості з них була присуджена 6 місяців ув’язнення, а решті – сплата податку у десятикратному розмірі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 7 липня.

2-5 липня 1923 (понеділок - четвер)

Шахтинський округ. На трьох рудниках відбувся страйк, спричинений несвоєчасною виплатою зарплати, в якому прийняло участь 1,5 тис. шахтарів. Страйк проходив під гаслами “Хай живуть Ленін, Троцький і Зінов’єв!”, “Даєш получку і твердий курс рубля!”. Звучали й окремі вигуки “Радвлада добра, але без комісарів і комуністів!” Ініціаторами страйку виступили меншовик і група колишніх комуністів, яких підтримали 5 кандидатів КП(б)У і 50 членів КСМУ. Страйкарі намагалися захопити телефон для організації страйку на інших копальнях. Страйк було припинено за умовою “скликання робітничої конференції для вирішення питання своєчасної виплати заробітної плати й обрання комісії для відрядження до Москви.”
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1753, арк. 60-61.

5 липня 1924 (субота)

Харків. РНК УСРР утворила особливу комісію в справах боротьби з наслідками посухи під керівництвом заступника голови РНК М. Владимирського. Комісії надано надзвичайні повноваження щодо подолання наслідків засухи.
ЗУ України, 1924, Від. 1, № 11, Ст. 14.

1925

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Липень, 5 1933 (середа)

Доповідь секретаря Чернігівського обкому КП(б)У П. Маркитана на другому обласному з’їзді колгоспників-ударників. Зазначив той факт, що «…ми маємо зараз в окремих областях, районах, селах: голод, смерть від голоду, навіть окремі випадки, коли поїдають людей, не кажу вже про те, що їдять худобу, що упала, – це ганьба, для кого – для нас, в першу чергу, нас – партійних керівників, партійної організації, починаючи з обласних і кінчаючи сільськими», позаяк «…торік у весняну посівкампанію райони засіяли на 48, 50, 70, 74 %, рідко хто засіяв до 100, і, по-друге, коли збирали врожай, чимало врожаю загинуло на полі», а витрати хліба на громадське харчування в колгоспах вдвічі–втричі перевищували видачу на трудодні
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 540–541.

Липень 1941

Зарештовано ряд вчених та співробітників АН УРСР. У Києві заарештований академік К.Студинський, у Звенігородці - А.Кримський, обидва загинули у сталінських таборах. Серед заарештованих у цей час були – Л.Старицька-Черняхівська, О.Стешенко, І.Черкаський, А.Ярошевич.
Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія Наук. (Нарис історії). – К., 1993. — С. 62-63.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Липень 1942

Знищено євреїв Порицького, Гурійського та Оликівського районів Волинської області: відповідно розстріляно 1800, 2274 та 4500 осіб. В першій половині місяця завершилась “чистка” Криму від євреїв, в результаті якої знищено близько 1500 осіб з Севастополя, 1029 – з табору полонених Толе і табору для біженців в Бахчисараї.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 100.

Липень 1943

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

Липень 1943

Окупанти спалили у липні повністю село Ковальове (загинуло 43 жителі), село Острови (загинуло 7 жителів) та село Червоносілка (загинуло 9 жителів) Словечанського району Житомирської області; 54 хати села Тагачин Турівського району Волинської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.120, 215.

1987 р 1987

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

14 січня 1987 (середа)

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

1989 р 1989

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

14 квітня 1989 (п’ятниця)

Опубліковано повідомлення РАТАУ “Обстановка в Чернівцях: реальність і домисли”. У ньому, зокрема зазначалось, що вже пройшло п’ять місяців відтоді, як у Чернівцях було госпіталізовано останню дитину з діагнозом хімічної алопеції і підбито першу рису під хворобою, що спалахнула восени 1988 року. Вона уразила понад сто шістдесят дітей. Всі хворі пройшли курс інтенсивного лікування у найкращих клініках країни під наглядом досвідчених, кваліфікованих лікарів і тепер повернулися додому. Їх здоров’я поліпшилось.
Радянська Україна. – 1989. – 14 квітня.

Січень – жовтень 1990

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.