Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Юзівка. На металургійному заводі Південсталі відбувся триденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйк припинено завдяки штрейкбрехерам – робітфаківцям місцевого технікуму та слухачам повітової партшколи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Шахтинський повіт Донецької губернії. На копальні “Жовтнева революція” відбувся одноденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйкарі домагалися “виборів робітничої комісії для відрядження до Москви і перевірки, чи дійсно немає грошей”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Відбулися страйки торговців хлібом з метою зниження цін на хліб. Страйки були придушені владою шляхом арешту страйкарів за ст. 10 карного кодексу.
Коммунист, Харьков, 1924, 1-3 февраля.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Резолюція пленуму ЦК КП(б)У. Зазначено, що Україна мала всі можливості виконати план хлібозаготівель, але не виконала через політику утворення засівних фондів, скиртування, засів, «благодушність» керівників Дніпропетровської, Харківської, Одеської областей. Ухвалено рішення про обрання П. Постишева секретарем Харківського обкому
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 372–373.

Політбюро ЦК ВКП(б) дозволило видати Одеській та Дніпропетровській областям по 200 тис. пудів жита для забезпечення потреб робітників радгоспів, МТС, МТМ, а також партійного і безпартійного активу колгоспів
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 663.

Знищено 100 євреїв-спеціалістів разом з сім’ями з Мирополя, 31 особа з с. Печанівки Житомирської області та 512 євреїв з гебіта Сміла (Київська область). З початку місяця убиті 202 єврея в Златополі і 69 в Ново-Миргороді Кіровоградської області. Протягом місяця в цій же області розстріляно 1108 осіб сс. Покотилова, Торговиці, Перегонівки, Свердликова, Каменеччя і Підвисокого. У Феодосії протягом цього місяця та наступного знищено 131 особа. В Коропському районі Чернігівської області знищено 121 особу, в Борозні тієї ж області – 119 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.57, 88, 94, 100; 154, 190.

Протягом цього та попереднього місяця депортовано з Одеси близько 8 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.112.

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.

Окупанти спалили у лютому більшість будівель села Срібне Срібненського району Чернігівської області, загинуло 680 жителів; повністю село Селезівка Словечанського району Житомирської області, загинуло 227 жителів; 33 двори села Чернеччина Тростянецького району Сумської області, загинуло 37 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 290.

Гестапівці після жорстоких катувань розстріляли 22 підпільника комсомольсько-молодіжної організації, яка діяла в Амур-Нижньодніпровському районі Дніпропетровська з серпня 1941 р.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.271.

Загони 27-ї Волинської дивізії АК знищили кількасот жителів українського села Людмипіль (Волинська обл.). При спробі здійснення аналогічного нападу на село Гнійне (Красностав) були розбиті організованою УПА місцевою самообороною. За польськими даними це відбулось 19 січня.
Спогади українців про польсько-український конфлікт на Волині. // “Ї”. Волинь 1943: Боротьба за землю. – 2003. – Ч. 28 – С. 166-168; Ільюшин І. Волинсь

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.