Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Донецька губернія. Почастішали страйки робітників на підприємствах вугільної і металургійної промисловості, особливо в Центральному, Юзівському, Алмазно-Мар’ївському, Шахтинськму і Гришинскому районах. Тривалість страйків, звичайно, не перевищувала 1-2 днів, але страйкувало по декілька тисяч робітників (Макіївський комбінат, Алчевський завод „Динамо” та ін.). Майже повсюдно єдиною вимогою робітників була ліквідація заборгованості заробітної плати.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 57.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Москва. Постанова політбюро ЦК ВКП(б) про скликання 28 червня 1932 р. наради секретарів та голів виконкомів України, Північного Кавказу, ЦЧО, Нижньої та Середньої Волги, Нижнього Новгороду, Москви, Татарстану, Башкирії, Уралу, Казахстану, Західного Сибіру, Західної області та Білорусії з питань організації та виконання плану хлібозаготівель
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 180.

Москва. Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича та А. Мікояна. Радив вилучити пункт перший постанови про зменшення обсягу хлібозаготівель для колгоспів, які мали засів буряку понад 5 % посівної площі, а також третій абзац другого пункту про премії колгоспам та одноосібникам за перевиконання плану здавання буряку
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 185.

Москва. Телеграма ЦК ВКП(б) і РНК СРСР до ЦК КП(б)У та РНК УСРР про забезпечення виконання колгоспниками та одноосібними господарствами України плану зернопостачання. Заборонялося порушувати строки та розміри здавання зерна, визначені постановою ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 20 і 21 червня. Пропонувалося вжити належних заходів для виконання планів колгоспниками та одноосібниками: у липні – 14,5 млн пудів, у серпні – 72,4 млн пудів, у вересні – 71,2 млн пудів. Радгоспам належало здати: у липні – 2,7 млн пудів, у серпні – 9,1 млн пудів, у вересні – 10,9 млн пудів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 186–187.

Харків. Постанова ЦК КП(б)У про додаткову продовольчу допомогу районам, що перебували у найбільш тяжкому продовольчому становищі. Затверджено список районів, у яких голодували селяни: у Київській області – 12, Вінницькій – 9, Харківській – 5, Дніпропетровській – 5. Виділено допомогу колгоспам області: відповідно 50,9 тис. пудів Київській, 38,2 тис. – Вінницькій, 29,7 тис. – Харківській, 21,2 тис. – Дніпропетровській. Надану допомогу в межах областей рекомендовано витратити таким чином: 85 % – для районів, визначених ЦК КП(б)У, а решту – для інших районів, що перебували у найбільш тяжкому продовольчому становищі. В межах районів допомогу розподіляли залежно від ураження голодом сіл, а в межах сіл надавали селянам та вчителям. Щодо ресурсів продовольчої допомоги в Одеській області було ухвалено залучати місцеві запаси насіннєвої кукурудзи, наявні в області. Крім того, було затверджено план продовольчої допомоги сім’ям червоноармійців, запропонований командувачем Київського військового округу Й. Якіром, в обсязі 70 тис. пудів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 188.

Харків. Телеграма ЦК КП(б)У Одеському обкому партії про постанову політбюро ЦК від 21 червня про додаткову продовольчу допомогу районам, які перебували у найбільш «тяжкому становищі»
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 189.

У газеті «Вісті» ВУЦВК надруковано статтю «Нещадно трощити організаційну недооцінку боротьби зі шкідником. Всі засоби боротьби на лани!» Наголошувалося на загрозі винищення засівів буряку шкідниками сільськогосподарських культур, що масово поширювалися. Повідомлялося, що бурякова свинка вже вразила 282 тис. га засівів буряку та майже цілком знищила їх на 19,5 тис. га посівної площі. Місцеві станції боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур не були підготовлені до їх винищення як хімічними, так і механічними засобами. Райони бурякосіяння забезпечувалися отрутою на 80 %, оприскувачами кінними – на 33,6 %, кінно-ручними – на 40,2 %. Не вистачало й засобів механічного нищення шкідників. Сіток та сачків виготовлено на 11,7 % від потреби, пасток для гусениць – на 8,6 %
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 21 червня.

Телеграма ЦК ВКП(б) та РНК СРСР до ЦК КП(б)У про обов’язкове виконання колгоспами та селянами-одноосібниками України річного плану зернопоставок в обсязі 158,1 млн пудів, а також радгоспами всіх систем – 22,7 млн пудів. Обсяг і терміни виконання не підлягали перегляду
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 891.

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.