Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

З голодуючих місцевостей РСФРР до УСРР прибули 1 тис. 997 утікачів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 16 червня.

З голодуючих до врожайних місцевостей УСРР прибув 651 утікач, у тому числі: 369 із Запорізької губернії, 185 – з Донецької, 25 – з Катеринославської, 11 – з Одеської, 10 – з Кременчуцької, 4 – з Полтавської, 28 – з Миколаївської. Їх розміщено: 190 – у Чернігівській, 16 – у Волинській, 26 – у Харківській, 19 – у Полтавській губернії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 червня.

Одеса. Відбулися загальні збори безробітних. Вимоги їх учасників – скасування пільг безробітних комуністів щодо черговості працевлаштування; ліквідація організаційно-розподільчого відділу губкому КП(б)У (орграспреду); скасування біржі праці й організація безробітними бюро працевлаштування; зняття дружин комуністів з роботи.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 99.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Могилівський округ Подільської губернії. Голодувала більша частина населення в восьми районах і 10-12% населення – у семи районах. Було зареєстровано 15 випадків голодних смертей. Допомога надавалася 10% дорослого населення.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 12.

Повідомлялося про голод у Крутянському Рибницькому, Балтському, Кам’янському і Тираспольскому районах МАСРР. Населення харчувалося сурогатами.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 12.

Риково, м. Артемівської окр. На домні № 4 Риківського металургійного заводу сталася аварія: двоє робітників загинули, 13 зазнали поранень; для вивчення причин аварії створено Урядову комісію. За інформацією дирекції, ушкоджена домна давно підлягала ремонту.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —2 червня;ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.93-94; Од. Зб.2988. —Арк.121.

Єнакієво, м. На металургійному заводі вибухнула домна: внаслідок аварії постраждали 15 робітників; для з’ясування причин катастрофи створено Державну комісію у складі представників правління Південсталі, Прокуратури, ДПУ УСРР, ВУК металістів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.3000. —Арк.21.

Вукоопспілка до 27 квітня виконала план відвантаження товарів на село за другий квартал на 58,3 %. З бавовни – на 50 %, ниток – 56,8 %, хусток – 23,1 %, готового одягу – 90,7 %, взуття – 41,5 %, галош – 93,1 %, мила – 34,4 %
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 30 травня.

Смілянський район, Київська область. МТС бурякового колгоспу зірвала сівбу. Бюро РПК визнало роботу МТС незадовільною і винесло догану директору МТС Зайцеву і секретареві партосередку Марченку за неналагодженість оперативного керівництва сівбою і відсутність допомоги тракторним загонам. Голові Попівського колгоспу Шевченку винесено догану за погане обслуговування тракторів
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 30 травня.

За довідками Наркомзему, на 26 квітня в УСРР засіяно 88,3% планового завдання – 16,6 млн га посівних площ. Одеська область виконала план на 104,7 %. Донбас – 101,1 %, Дніпропетровська – 94,3 %, Харківська – 88,6 %, Вінницька – 85,2 %, АМСРР – 78,6 %, Київська область – 65,7 %
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 30 травня.

Лист голови Харківського облвиконкому І. Шелехеса про заходи подолання безпритульності дітей. Зазначається, що протягом травня на вулицях Харкова підібрано 27 754 голодні дитини, десятки трупів, факти смертності зовсім не реєструються органами ЗАГСів районів області, у яких «за останні 3 місяці померло від 450–600 тис. осіб, у багатьох селах виділено спеціальні підводи, які їздять по дворах і підбирають трупи»
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 517–519.

Постанова політбюро ЦК ВКП(б) про продовольчу позику Україні в розмірі 500 тис. пудів жита
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 857–858.

Наприкінці травня в західних областях України війська НКВС СРСР провели операцію “з вилучення сімей нелегалів, для переселення їх у віддалені райони Радянського Союзу”
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 162.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

В Браїлові Калинівського району Вінницької області розстріляно, за винятком ремісників та робітників, близько 700 євреїв у Калинівці, 814 в Янівці, 960 в Новому Пікові. В Козині та в Вербі Ровенської області знищено 600 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14, 147.

Окупанти спалили у травні 75 дворів села Хропатий Чернігівського району Чернігівської області, загинуло 127 жителів; повністю село Осикове Коростенського району Житомирської області, загинуло 10 жителів; 126 дворів села Теремці Чорнобильського району Київської області, загинуло 75 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.39, 124, 352.