Інститут історії України Національна академія наук України

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Одеса. Напередодні з’їзду нацменшин з’явилися антирадянські листівки, розповсюджені Єврейською соціалістичною партією. Цей інцидент послужив приводом до ліквідації ДПУ єврейських націоналістичних організацій, що діяли на території губернії. Їх активістів вислано за межі губернії, серед інших членів проведено агітацію проти ідеології єврейської соціалістичної партії.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 28.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Троїцький район Балтського округу та Северинівський райони Одеського округу. В серпні захворіло на сибірську вирізку 79 осіб і багато на сап. Поширенню захворюваності сприяла відсутність сироватки для щеплень проти сибірки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 3 вересня.

Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про застосування репресій проти колгоспів та одноосібників, які не виконували місячного плану хлібозаготівель
ЦДАГО України. – Ф. 1. – Оп. 6. – Спр. 318. – Арк. 3.

В катакомби поблизу сіл Нерубайське, Усатове, Куяльник на період оборони Одеси переселилося 38000 мешканців міста, рятуючись від бомбардувань та обстрілів.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 51.

Тривали масові розстріли єврейського населення в Житомирській області. У Коростені впродовж трьох акцій було знищено 451 мешканець міста, у Житомирі за серпень – 668 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 54.

З початку війни до кінця серпня в Україні було знищено близько 95 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

У містечку Цумань Волинської обл. розстріляно близько 300 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 30.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

В Ново-Ушицькому районі Хмельницької області знищені 2620 євреїв. У другій половині місяця ліквідовані гетто в Ковелі та Луцьку (відповідно 6500 і 15000 жертв), знищені євреї ще в 11 районах, кількість жертв склала: в Берестечківському – понад 3 тис., Рожищенському – 3 тис., Ратненському – 2600, Любешівському 2230, Колківському близько 2 тис., Уманському понад 2 тис., Торчинському близько 2 тис., Камінь-Каширському – 1700, Мацеївському 1500, Ковельському – 530 та Озютичівському понад 500 євреїв. Ліквідовано всі гетто в Тернопільській області, в результаті чого знищено в Вишівцях – близько 4000 євреїв, в Ланівцях – 2143, в Кременці – близько 7000, в Шумському – 2200, в Почаєві – близько 1900, в Катербурзі – 307.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31; 158.

Окупанти спалили 200 дворів села Клюси Щорського району (загинув 131 житель) та 234 двори села Чайкине Новгород-Сіверського району (загинуло 4 жителі) Чернігівської області; 243 двори села Голубівка (загинуло 3 жителі) та 198 дворів села Лісне (загинуло 62 жителі) Середино-Будського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.38, 39, 286, 287.

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Мошківка Коростенського району, загинуло 14 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.119.

Житомирська область. Окупанти спалили повністю село Мошківка Коростенського району, загинуло 14 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.119.

Колективи шляхових підрозділів республіканського об’єднання “Укршляхбуд” міншляхбуду УРСР завершили спорудження автодороги Зелений Мис – Чорнобиль.
Радянська Україна. – 1968. – 28 серпня.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.