Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Єврейський погром в Єлісаветграді, вчинений григор’ївцями.
Сергійчук В. Єврейські погроми в Україні. — С. 281.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Відень, Австрія. Організовано Комітет “Голодуючим України”, до якого входили представники Української жіночої спілки, Комітету робітників, Українського соціологічного інституту, Студентського товариства “Січ”, товариства соціалістичної молоді ім. М. Драгоманова, Жіночої ліги миру і свободи, Спілки українських журналістів і письменників, Товариства прихильників освіти, а також особисто запрошені громадські діячі: М. Грушевський, О. Олесь, Д. Левицький, Я. Окунєвський, Ю. Сірий (Тищенко) та деякі інші.
Громадський вісник, Львів, 1922, 8 червня.

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про діяльність Американської адміністрації допомоги (АРА) в Катеринославській губернії. Пропозицію Катеринославського губкому КП(б)У про відкликання АРА з Катеринослава було відхилено, але запропоновано посилити спостереження за її роботою, щоб вона не викликала нарікань робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 53.

Харків. Українська економічна рада запропонувала Українському евакуаційному комітету (Укреваку) розподілити у врожайних губерніях усіх утікачів від голоду і переселенців, що знаходилися на залізничних станціях. Питання про їх перевезення мало погоджуватися з відділами шляхів сполучення. Все медичне обладнання і медикаменти, що знаходилися в розпорядженні Укреваку, мали передаватися Наркомздоров’ю для боротьби з холерою.
Коммунист, Харьков,1922, 21 апреля.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Харків. Постанова ЦК КП(б)У «Про партійно-масову роботу в зернових радгоспах». Зазначено про невиконання постанови ЦК КП(б)У про реорганізацію зернорадгоспів та зміцнення їхніх партійних організацій. РПК, «Зернотрест» та ВУК зернових радгоспів звинувачено в недооцінці ролі зернових радгоспів. Облбюро, МПК і РПК запропоновано для виконання виробничих планів: провести перевірку керівних партійних кадрів радгоспів та підготувати заміну непрацездатним; відрядити до зернорадгоспів у дводекадний термін по 7 партійців і 10 комсомольців; відрядити до зернорадгоспів не пізніше 25 квітня орггрупи на два тижні; організувати радгоспні парткоми в радгоспах з кількістю членів партії не менше 50, а в інших – загальнорадгоспні партосередки з цеховими осередками по окремих відділах і цехах; збільшити партійні осередки в радгоспах; налагодити ідеологічне виховання партійців; посилити партійно-масову роботу навколо виконання виробничих завдань; встановити контроль та надати допомогу радгоспам у справі соціалістичної організації праці; покращити побутові умови життя та праці робітників радгоспів; налагодити запровадження відрядної та преміально-відрядної форм праці; зміцнити діяльність комсомольських та профспілкових організацій у радгоспах; налагодити в пресі систематичний контроль за роботою зернових радгоспів та критику їхньої діяльності
«Пролетарий». – Харьков, 1932. – 21 апреля.

Протокол допиту обвинуваченого. Зазначено, що в с. Дмитрівка Кам’янського району Одеської області двоє мешканців харчувалися «м’ясом дохлих тварин», із них один помер, його труп з’їли двоє сусідів
ДА МВС України. – Ф. 32. – Оп. 1. – Спр. 14696. – Арк. 12.

Лист Миколаївського міськкому КП(б)У секретарям сільських партійних осередків. Поінформовано, що продовольча позика стосується важкохворих колгоспників та одноосібників, що у разі смертного випадку на ґрунті голоду у «…вашому селі, безумовно, керівний склад буде виключено з партії і віддано до суду», а також про обмеження продовольчої допомоги у травні
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 496–497.

На початок місяця розстріляно понад 300 євреїв з Городища, 115 – з Тального Київської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

На кінець місяця в 6 населених пунктах Вінницької області страчено 2,5 тис. євреїв: в Іллінцях близько 1000 осіб, Браїлові та Межирівці відповідно 180 і 279, Спіченцях та Дзюнівці – 290 і 94 особи, Липовці – понад 700 та близько 100 в с. Зозов. Знищено 135 осіб єврейської національності з с. Дружківки та 470 євреїв з Єнакієвого вивезені та вбиті в Горлівці Сталінської області, близько 70 єврейських членів змішаних шлюбів у Бердичеві та євреї Андрушівського району Житомирської області. До того ж з Яблунівського, Кутського, Косівського, Гвоздецького, Обертинського і Коршівського районів Станіславської області переселено 4849 євреїв. Всіх, хто відмовлявся виїхати, розстрілювали на місці. Знищено 1500 осіб в Умані Київської області та 112 – в с. Шаумян Євпаторійського району.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14; 43; 57; 89.

Окупанти спалили у квітні і пізніше 390 дворів села Чернацьке Середино-Будського району Сумської області, де загинуло 56 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.288.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Опубліковано повідомлення РАТАУ “Обстановка в Чернівцях: реальність і домисли”. У ньому, зокрема зазначалось, що вже пройшло п’ять місяців відтоді, як у Чернівцях було госпіталізовано останню дитину з діагнозом хімічної алопеції і підбито першу рису під хворобою, що спалахнула восени 1988 року. Вона уразила понад сто шістдесят дітей. Всі хворі пройшли курс інтенсивного лікування у найкращих клініках країни під наглядом досвідчених, кваліфікованих лікарів і тепер повернулися додому. Їх здоров’я поліпшилось.
Радянська Україна. – 1989. – 14 квітня.

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

Суми. Відбулося урочисте відкриття пам'ятника жертвам Чорнобиля.
Литвин В.М. Україна : хроніка поступу (1991-2001).- К., 2001. - С.268.

Президент України Л.Кучма підписав указ "Питання продовження строку обміну українських карбованців на гривні".
Урядовий кур’єр. - 1997.- 8 травня, 20 травня.