Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Полтавський повіт. У церквах зібрано близько пуда церковних цінностей у фонд допомоги голодуючим.
Луганская правда, Луганск, 1922, 15 апреля.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

УСРР. Посилення повені у ряді округ України призвело до серйозних наслідків: у Дніпропетровську число постраждалих сягнуло 500 осіб, у Луганському тривалий дощ змінився сніговою хуртовиною. Промисловім підприємства зазнали втрат на 200 тис. руб. – переважно внаслідок неможливості виходу робітників на роботу.
Комуніст. –1929. — 10 квітня.

Кремлівський кабінет Сталіна відвідав нарком земельних справ УСРР О. Одинцов. Розмова тривала з 21.45 до 23.45
Посетители кремлевского кабинета Сталина // Исторический архив. – 1995. – № 2. – С. 179.

Москва. Л. Каганович виїхав на Україну. Відбулася зустріч з С. Косіором у вагоні на станції Харків
Командири великого голоду. Поїздки В. Молотова і Л. Кагановича в Україні та на Північний Кавказ.. 1932–1933 рр. – К., 2001. – С. 344.

Харків. Постанова РНК УСРР «Про присадибні землі колгоспників». Запропоновано облвиконкомам забезпечити проведення роботи колгоспників у першу чергу на колгоспних ланах і після того в присадибних господарствах, застосувати заходи зменшення присадибних ділянок колгоспників аж до повного позбавлення
ЗУ України. – 1933. – № 20. – Арт. 248.

Протокол засідання Епідемічної комісії при РНК УСРР. Слухали про заходи боротьби з висипним тифом і про боротьбу з черевним тифом в м. Сталіне
ЦДАВО України. – Ф. 342. – Оп. 14. – Спр. 44. – Арк. 6.

На початок місяця розстріляно понад 300 євреїв з Городища, 115 – з Тального Київської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

На кінець місяця в 6 населених пунктах Вінницької області страчено 2,5 тис. євреїв: в Іллінцях близько 1000 осіб, Браїлові та Межирівці відповідно 180 і 279, Спіченцях та Дзюнівці – 290 і 94 особи, Липовці – понад 700 та близько 100 в с. Зозов. Знищено 135 осіб єврейської національності з с. Дружківки та 470 євреїв з Єнакієвого вивезені та вбиті в Горлівці Сталінської області, близько 70 єврейських членів змішаних шлюбів у Бердичеві та євреї Андрушівського району Житомирської області. До того ж з Яблунівського, Кутського, Косівського, Гвоздецького, Обертинського і Коршівського районів Станіславської області переселено 4849 євреїв. Всіх, хто відмовлявся виїхати, розстрілювали на місці. Знищено 1500 осіб в Умані Київської області та 112 – в с. Шаумян Євпаторійського району.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14; 43; 57; 89.

Окупанти спалили у квітні і пізніше 390 дворів села Чернацьке Середино-Будського району Сумської області, де загинуло 56 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.288.

Вночі радянська авіація далекої дії бомбардувала Львів. Найбільших руйнувань зазнав центральний залізничний вокзал і прилеглі території. В місті спалахнули пожежі.
Радянська Україна. – 1944. – 12 квітня.

Боївка СБ ОУН спалила польське село Зади (Дрогобицька обл.). Вбито 30 чоловіків і 5 жінок.
Мотика Г. Антипольська акція ОУН-УПА // “Ї”. Волинь 1943: Боротьба за землю. – 2003. – Ч. 28 – С. 42-43.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

Опубліковано Звернення Ради міністрів УРСР до урядів і громадськості зарубіжних країн, міжнародних організацій із закликом до активної взаємодії у справі ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Радянська Україна. – 1990. –10 квітня.

Президент України Л.Кучма підписав указ "Питання продовження строку обміну українських карбованців на гривні".
Урядовий кур’єр. - 1997.- 8 травня, 20 травня.