Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Костянтиноградський повіт Полтавської губернії. Зареєстровано 8 тис. 960 голодуючих, серед них – 5 тис. дітей. Перспективи врожаю незадовільні. Град частково або повністю знищив посіви зернових на площі 67 тис. 329 десятин рілля.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 жовтня

План допомоги голодуючим у Запорізькій губернії виконано на 80 % (доставлено 254 вагони з 300 тис. пудами продуктів), у Катеринославській – на 83,2 % (204 вагони з 254 пудами), у Донбасі – на 78,1 % (175 вагонів з 352 пудами), у Миколаївській – на 80 % (136 вагонів), у Криму – на 92,5 % (87 вагонів).
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 13 серпня.

Харків. ВУЦВК ухвалив постанову “Про ліквідацію ЦК Наслідгол ВУЦВК і її місцевих органів”.
ЗУ України, 1923, Від. І, № 29, Ст. 432.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Троїцький район Балтського округу та Северинівський райони Одеського округу. В серпні захворіло на сибірську вирізку 79 осіб і багато на сап. Поширенню захворюваності сприяла відсутність сироватки для щеплень проти сибірки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 3 вересня.

Кам’янське Катеринославського округу. На Дніпровському металургійному заводі ім. Ф. Дзержинського пущено домну продуктивністю 500 тис. пудів чавуну щомісячно. Це – двадцята домна, що діяла на заводах тресту “Південсталь”.
Правда, Москва, 1925, 2 августа.

Село Софіївка, Бердянський район, Дніпропетровська область. Закінчено справу про обвинувачення гр. Б. в людоїдстві на ґрунті «голодного психозу» (вбивство власної дитини). Справу за Арт. 103 Кримінально-процесуального кодексу УСРР передано на розгляд Бердянській прокуратурі
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 227.

Політбюро ЦК ВКП(б) дозволило видати Харківській області 50 тис. пудів жита для надання продовольчої допомоги колгоспам за умови повернення до 10 серпня 1933 р.
РДАСПІ. – Ф. 17. – Оп. 3. – Спр. 927. – Арк. 7.

Постанова політбюро ЦК КП(б)У про план та порядок продовольчого забезпечення хлібом робітників, інженерно-технічних працівників, службовців 600 г на день. Запропоновано перевести з 1 серпня забезпечення хлібом учителів, агрономів, медперсонал за рахунок 2 % нарахувань на поставку державі зерна колгоспами та одноосібниками
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 543–544.

Харків. Постанова політбюро ЦК КП(б)У про план продовольчого постачання України на серпень 1933 р. Ухвалено зобов’язати обкоми і виконкоми повністю поновити норми постачання хлібом для робітників, ІТР, службовців і їхніх утриманців особового і першого списків, не допускаючи в подальшому їх порушення. Норми хлібопостачання для робітників другого списку встановлено в розмірі 600 г на день. Визначено асортимент постачання борошном робітників окремих промислових центрів УСРР, починаючи з 15 серпня. Накреслено заходи їх безперебійного забезпечення хлібом, м’ясом і цукром. Ухвалено перевести на постачання хлібом за рахунок 2 % нарахувань на поставку хліба державі колгоспами і одноосібниками учителів, медиків, агрономічних і ветеринарних фахівців та їхніх утриманців. Висловлено клопотання до ЦК ВКП(б) щодо включення до списку міст, де проводиться вільний продаж хліба: Чернігова, Проскурова, Кам’янця-Подільського, Житомира, Бердичева, Полтави, Кременчука і Сум. У зв’язку з цим вирішено поставити перед А. Мікояном питання про відкриття в Харкові 2–3 гастрономів та 2–3 комерційних ресторанів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 543–545.

Газета «Вісті» ВУЦВК опублікувала статтю Ю. Войцехівського «Красномовний підсумок». Зазначено, що протягом засівної та пропашної кампаній український Червоний Хрест організував 2714 дит’ясел, охопив ними 172 420 дітей, утворив 5877 санітарних постів, 320 пересувних голярень, 508 тимчасових лазень, 7916 аптечок по колгоспних бригадах, зроблено 100 тис. щеплень, «щоб попередити епідемічні захворювання колгоспників» та «допомогти партії зробити 1933 р. останнім роком труднощів»
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 1 серпня.

В катакомби поблизу сіл Нерубайське, Усатове, Куяльник на період оборони Одеси переселилося 38000 мешканців міста, рятуючись від бомбардувань та обстрілів.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 51.

Тривали масові розстріли єврейського населення в Житомирській області. У Коростені впродовж трьох акцій було знищено 451 мешканець міста, у Житомирі за серпень – 668 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 54.

З початку війни до кінця серпня в Україні було знищено близько 95 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.