"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

кінець червня 1922

Донецька губернія. Почастішали страйки робітників на підприємствах вугільної і металургійної промисловості, особливо в Центральному, Юзівському, Алмазно-Мар’ївському, Шахтинськму і Гришинскому районах. Тривалість страйків, звичайно, не перевищувала 1-2 днів, але страйкувало по декілька тисяч робітників (Макіївський комбінат, Алчевський завод „Динамо” та ін.). Майже повсюдно єдиною вимогою робітників була ліквідація заборгованості заробітної плати.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 57.

28 червня 1922 (середа)

Харків. ВУЦВК затвердив угоду між Німецьким Червоним хрестом і Центральною Комісією допомоги голодуючим при ВУЦВК про надання допомоги голодуючим УСРР з боку Німецького Червоного хреста, підписану в Берліні 12 червня 1922 р.
ЗУ України, 1922, № 28, Ст. 443.

1925

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Червень, 28 1932 (вівторок)

Харків. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР «Про роботу органів державної прокуратури в ході колективізації». Зазначено, що деякі районні прокуратури не завжди рішуче реагували на факти доведення твердих завдань із хлібозаготівель до окремих колгоспників та середняків-одноосібників, незаконні обшуки та арешти, конфіскацію та вилучення майна, а також порушення основних засад колгоспного будівництва. Органи юстиції, проводячи боротьбу з «класовим опором», надто рішуче застосовували репресії до середняків, бідняків, колгоспників, які не виконували своїх зобов’язань перед державою. Президія ВУЦВК і РНК УСРР зобов’язали Нарком’юст та головного прокурора УСРР, обласні комітети, РВК та міськради негайно перевірити всі заяви про факти порушення революційної законності та притягнути до юридичної відповідальності всіх винних урядових осіб; забезпечити найшвидше і найрішучіше реагування на кожну заяву, скаргу робітників, колгоспників, бідняків та середняків-одноосібників і трудящих загалом, на дописи робсількорів та матеріали преси про випадки порушення революційної законності, перекручування політики партії та уряду, нечуйне бюрократичне ставлення до трудящих, притягати винних до суду
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 176–479.

Червень, 28 1932 (вівторок)

Спецповідомлення заступника начальника Вінницького обласного відділу ДПУ П. Рахліса секретарю Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про подання колгоспниками заяв щодо виходу з колгоспу за період з 1 січня по 25 червня 1932 р. Повідомлялося, що продовольча криза в низці районів області створює сприятливий ґрунт для діяльності контрреволюційних елементів, спрямованої на розвал колгоспів. За неповними даними, за відповідний період із колгоспів області вийшло понад 5850 колгоспників
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1924 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 397–398.

Червень, 28 1933 (середа)

Книга запису смерті Луговицької сільради Чорнухинського району Харківської області. Помер «від недоїдання» 24-річний чоловік Г. Проценко
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

Червень 1941

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Травень друга половина – жовтень кінець 1942

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

Червень 1942

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

Червень 1942

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Червень 1942

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

Червень 1943

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Червень 1943

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

1987 р 1987

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

14 січня 1987 (середа)

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.