Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Єврейський погром в Єлісаветграді, вчинений григор’ївцями.
Сергійчук В. Єврейські погроми в Україні. — С. 281.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Харків. Наркомпраці УСРР видав постанову про обов’язкову реєстрацію нещасних випадків на виробництві. Адміністрація підприємств і закладів мала терміново повідомляти інспекцію праці про нещасні випадки зі смертельними наслідками та про випадки масового характеру.
Коммунист, Харьков, 1925, 22 апреля.

Харків. З 1 січня 1932 р. до ЦК КП(б)У надійшло 115 листів зі скаргами селян про «перекручування» в справі хлібозаготівлі та примусове усуспільнення худоби
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 151.

Москва. Доповідна записка заступника голови Комітету заготівель при РПО М. Чернова членові політбюро ЦК ВКП(б), голові РНК СРСР В. Молотову про продовольче становище в Україні. Зазначено про зрив плану державного постачання хліба в УСРР через невиконання плану збору мірчука, що мав забезпечити додаткову заготівлю хліба в СРСР з 1 березня до нового врожаю. Рекомендовано зобов’язати ЦК КП(б)У вжити заходів щодо вилучення мірчука
Трагедия советской деревни: коллективизация и раскулачивание: Документы и материалы. 1927–1939: В 5 т. – М., 2001. – Т. 3. Конец 1930–1933 гг. – С. 361.

Газета «Вісті» ВУЦВК опублікувала гасла до 1 травня 1933 р., закликаючи «всіх колгоспників, колишніх бідняків і колишніх середняків до рівня заможних, до рівня людей, що користаються з достачі продуктів»
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 22 квітня.

На початок місяця розстріляно понад 300 євреїв з Городища, 115 – з Тального Київської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

На кінець місяця в 6 населених пунктах Вінницької області страчено 2,5 тис. євреїв: в Іллінцях близько 1000 осіб, Браїлові та Межирівці відповідно 180 і 279, Спіченцях та Дзюнівці – 290 і 94 особи, Липовці – понад 700 та близько 100 в с. Зозов. Знищено 135 осіб єврейської національності з с. Дружківки та 470 євреїв з Єнакієвого вивезені та вбиті в Горлівці Сталінської області, близько 70 єврейських членів змішаних шлюбів у Бердичеві та євреї Андрушівського району Житомирської області. До того ж з Яблунівського, Кутського, Косівського, Гвоздецького, Обертинського і Коршівського районів Станіславської області переселено 4849 євреїв. Всіх, хто відмовлявся виїхати, розстрілювали на місці. Знищено 1500 осіб в Умані Київської області та 112 – в с. Шаумян Євпаторійського району.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14; 43; 57; 89.

Окупанти спалили у квітні і пізніше 390 дворів села Чернацьке Середино-Будського району Сумської області, де загинуло 56 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.288.

Нацисти розстріляли трьох активних учасників підпільно-молодіжної організації “Знамя”, яка виникла у жовтні 1941 р. в Сумах.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.292.

Нацисти розстріляли трьох активних учасників підпільно-молодіжної організації “Знамя”, яка виникла у жовтні 1941 р. в Сумах.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.292.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Опубліковано повідомлення РАТАУ “Обстановка в Чернівцях: реальність і домисли”. У ньому, зокрема зазначалось, що вже пройшло п’ять місяців відтоді, як у Чернівцях було госпіталізовано останню дитину з діагнозом хімічної алопеції і підбито першу рису під хворобою, що спалахнула восени 1988 року. Вона уразила понад сто шістдесят дітей. Всі хворі пройшли курс інтенсивного лікування у найкращих клініках країни під наглядом досвідчених, кваліфікованих лікарів і тепер повернулися додому. Їх здоров’я поліпшилось.
Радянська Україна. – 1989. – 14 квітня.

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

Суми. Відбулося урочисте відкриття пам'ятника жертвам Чорнобиля.
Литвин В.М. Україна : хроніка поступу (1991-2001).- К., 2001. - С.268.

Президент України Л.Кучма підписав указ "Питання продовження строку обміну українських карбованців на гривні".
Урядовий кур’єр. - 1997.- 8 травня, 20 травня.