Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Катеринослав. З ініціативи губернського відділення профспілки шкіряників страйкувало більше 40 шевців-надомників, які працювали на рундучників-взуттєвиків Троїцького і Озерного базарів. Вимоги страйкарів: підвищення заробітної плати, її нарахування в товарних рублях та своєчасна виплата, а також страхування робітників в органах Держстраху та прикріплення шевців до рундучників. Усі вимоги страйкарів задоволені, а страйкові дні оплачені.
Трудовые конфликты в Советской России. 1918-1929. М., 1998. – С. 218.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР затвердили „Положення про громадський фонд боротьби з посухою”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№37. —Ст.323.

Книги запису актів цивільного стану м. Одеса. Помер від виснаження організму 49-річний чоловік В. Кузьмін
Голодомори в Україні: Одеська область: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи. – Одеса, 2007. – С. 282.

Лист начальника Харківського обласного відділу ДПУ З. Кацнельсона про факти масового голодування населення області. Повідомляв голову ДПУ УСРР про ураження голодом населення 23 із 64 районів області, де «…захворювання і смертність на ґрунті виснаження почали набувати загрозливих розмірів», про підбір на вулицях Харкова протягом лютого–квітня 1597 трупів померлих від голоду людей, про вилучення з вулиць 10 тис. безпритульних дітей. Зазначено, що 1 березня було зафіксовано 9 випадків людоїдства, у червні 221, «смертність з кожним днем зростає», у с. Вовчий Яр щоденно помирає 8–12 колгоспників, а за півтора місяці померло 2500 осіб, деякі сільради призупинили реєстрацію масової смертності селян, а в с. Чепишки Балаклійського району за березень–травень померло 300 осіб, з них 95 % колгоспники, село з 500 дворів «перетворилося на пустир»
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 532–535.

Протокол засідання Епідемічної комісії при РНК УСРР. Слухали питання про санітарний стан радгоспів, боротьбу з висипним тифом та підготовку до боротьби з кишковими інфекціями. Звернено увагу на боротьбу з черевним тифом у великих радгоспах, подолання бездомності та жебрацтва
ЦДАВО України. – Ф. 342. – Оп. 14. – Спр. 44. – Арк. 50.

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Нацисти ліквідували гетто в Стриї Дрогобицької області (розстріляно близько 3000 євреїв), Зборові (кілька сотень) та Борщові (близько 700) Тернопільської області; протягом 5-10 червня 1943 р. ліквідоване гетто в Самборі Дрогобицької області, знищено близько 1500 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.49, 161.

ЦК КПРС та Рада міністрів СРСР прийняли постанову “Про заходи по консервації об’єктів Чорнобильської АЕС, пов’язаних з аварією на енергоблоці № 4, та запобіганню стоку вод з території електростанції”.
Чорнобильська трагедія. Документи і матеріали. – К., 1996. – С.215-218.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.