Інститут історії України Національна академія наук України

У Немирівській волості на Поділлі відбулися криваві події. Ескадрон польських легіонерів, що прибув до м.Немирова 30(17) березня, виїхав в с.Стрільчинці Лучанської волості. Розмістившись у будинку поміщиці Хоткевич, легіонери заявили, що не дадуть селянам засівати землю. 31(7) березня селяни при підтримці 30 реєстрових козаків з Немирова обезброїли їх. Після повернення козаків до Немирова, вранці 1 квітня (19 березня) ескадрон рушив через с.Ведмежу на Стрільчинці, але селяни с.Ведмежої перегородили йому шлях. Тоді легіонери оточили село і почали його розстілювати, примусили селян навіть підпалювати свої хати. Село згоріло, загинуло багато людей і дітей. Після цього легіонери рушили на с.Стрільчинці, але селяни вчинили їм відчайдушний опір. Мешканці кількох сіл об’єдналися і вирушили на Немирів. Розпочався жорстокий бій, і близько 300 польських легіонерів здалися. Потім селяни рушили до ст. Гнівань і Браїлова.
Народня воля. – 1918. – 5 травня (22 квітня).

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Київська область. Статистичні відомості районних відділів освiти про те, що 34 076 учнів не ходили до школи
ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 11. – Спр. 304. – Арк. 18.

Донецька область. Статистичні відомості районних відділів освiти про те, що 88 413 учнів-українців та 30 894 учня-росіянина не відвідували школу
ЦДАВО України. – Ф. 166. – Оп. 11. – Спр. 302. – Арк. 2–8.

Доповідна записка Коростишівського райкому партії Київському обкому КП(б)У про голодування у березні місяці 350–400 господарств колгоспників та одноосібників, про вживання макухи, просяної полови, гнилої картоплі, кукурудзяного бадилля, м’яса собак, про «вороже ставлення» колгоспників до голодуючих одноосібників, яких приймали до колгоспів із метою надання громадського харчування
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 475–476.

Зведення інформаційного сектора оргінструкторського відділу ЦК КП(б)У. Повідомлялося, що факти голоду зафіксовано у 32 районах, з них у тяжкому стані селяни Високопільського, Нововасилівського, Межівського, Мелітопольського, Акимівського, Комарівського, Павлоградського, Апостолівського, Дяківського, Старокостянтинівського, Царичанського, Великолепетиського, Божедарівського, Чубарівського, Бердянського, де на ґрунті голоду спалахнула епідемія туберкульозу і тропічної малярії. Зазначено також факти, «коли група померлих не була похована протягом 15 днів», поховання дітей і дорослих у хатах, сінях, хлівах, масового вживання м’яса дохлих коней, котів, собак, людоїдства, відсутності в школах 40–45 % учнів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 481.

Інформаційний сектор організаційно-інструкторського відділу ЦК КП(б)У доповідав про те, що в Дніпропетровській області голодом охоплено 32 райони
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 806.

У Львові заарештовано і зібрано в школі Собеського перед відправкою в Белжец 903 особи єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.110.

На початок місяця розстріляно понад 300 євреїв з Городища, 115 – з Тального Київської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89.

На кінець місяця в 6 населених пунктах Вінницької області страчено 2,5 тис. євреїв: в Іллінцях близько 1000 осіб, Браїлові та Межирівці відповідно 180 і 279, Спіченцях та Дзюнівці – 290 і 94 особи, Липовці – понад 700 та близько 100 в с. Зозов. Знищено 135 осіб єврейської національності з с. Дружківки та 470 євреїв з Єнакієвого вивезені та вбиті в Горлівці Сталінської області, близько 70 єврейських членів змішаних шлюбів у Бердичеві та євреї Андрушівського району Житомирської області. До того ж з Яблунівського, Кутського, Косівського, Гвоздецького, Обертинського і Коршівського районів Станіславської області переселено 4849 євреїв. Всіх, хто відмовлявся виїхати, розстрілювали на місці. Знищено 1500 осіб в Умані Київської області та 112 – в с. Шаумян Євпаторійського району.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14; 43; 57; 89.

Окупанти спалили у квітні і пізніше 390 дворів села Чернацьке Середино-Будського району Сумської області, де загинуло 56 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.288.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

У Прокуратурі Української РСР відзначалось, що в республіці досить поширені розкрадання, випуск недоброякісної продукції, порушення договірних зобов’язань, приписки, зловживання у сфері торгівлі і кооперативах. Тільки в агропромисловому комплексі втрати від розкрадань, недостач та безгосподарності в 1989 році становили 244 млн. рублів, системах Укоопспілки – 17,5 млн. руб., Мінторгу УРСР – 5,3 млн. руб. Приписки і перекручення звітності виявлено більш як на 10 тис. об’єктах, до 1500 підприємств застосовувалися економічні санкції за випуск недоброякісної продукції. Серйозну стурбованість у Прокуратурі викликали зростання спекуляції, порушення правил торгівлі, обман покупців. У 1989 р. виявлено понад 30 тис. таких фактів. Правоохоронні органи тільки за розкрадання державного і громадського майна притягли до кримінальної відповідальності близько 20 тис. винних.
Радянська Україна. – 1990. – 30 травня

Київ. Голова Держкомстату УРСР М.Борисенко повідомив, що за десять місяців 1990 року в Україні страйки відбулися на 260 підприємствах і організаціях, у яких взяли участь 127 тис. осіб. На першому місці серед страйкуючих були Донеччина – 76 масових невиходів на роботу, на другому місці Луганщина - 69, на третьому - Тернопільщина - 46. Найнижча статистика страйкуючих у Київській, Чернігівській, Ровенській, Кримській областях, де було лише по одному страйку. У Вінницькій, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Херсонській, Полтавській, Сумській, Черкаській і Харківській областях не було жодного страйку.
Радянська Україна. – 1990. – 6 грудня.

Повідомлялось, що у Гавану на запрошення кубинського уряду на відпочинок і лікування прибули 139 дітей, які потерпіли в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
Радянська Україна. – 1990. – 1 квітня.

Президент України Л.Кучма підписав указ "Питання продовження строку обміну українських карбованців на гривні".
Урядовий кур’єр. - 1997.- 8 травня, 20 травня.