Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

З голодуючих місцевостей РСФРР до УСРР прибули 1 тис. 997 утікачів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 16 червня.

З голодуючих до врожайних місцевостей УСРР прибув 651 утікач, у тому числі: 369 із Запорізької губернії, 185 – з Донецької, 25 – з Катеринославської, 11 – з Одеської, 10 – з Кременчуцької, 4 – з Полтавської, 28 – з Миколаївської. Їх розміщено: 190 – у Чернігівській, 16 – у Волинській, 26 – у Харківській, 19 – у Полтавській губернії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 червня.

Львів, Польща. З відозвою “На допомогу голодуючим України!” звернувся до українських емігрантів Львівський крайовий комітет допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 1 червня.

Одеса. Відбулися загальні збори безробітних. Вимоги їх учасників – скасування пільг безробітних комуністів щодо черговості працевлаштування; ліквідація організаційно-розподільчого відділу губкому КП(б)У (орграспреду); скасування біржі праці й організація безробітними бюро працевлаштування; зняття дружин комуністів з роботи.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 99.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Могилівський округ Подільської губернії. Голодувала більша частина населення в восьми районах і 10-12% населення – у семи районах. Було зареєстровано 15 випадків голодних смертей. Допомога надавалася 10% дорослого населення.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 12.

Повідомлялося про голод у Крутянському Рибницькому, Балтському, Кам’янському і Тираспольскому районах МАСРР. Населення харчувалося сурогатами.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 12.

Риково, м. Артемівської окр. На домні № 4 Риківського металургійного заводу сталася аварія: двоє робітників загинули, 13 зазнали поранень; для вивчення причин аварії створено Урядову комісію. За інформацією дирекції, ушкоджена домна давно підлягала ремонту.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —2 червня;ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.93-94; Од. Зб.2988. —Арк.121.

Єнакієво, м. На металургійному заводі вибухнула домна: внаслідок аварії постраждали 15 робітників; для з’ясування причин катастрофи створено Державну комісію у складі представників правління Південсталі, Прокуратури, ДПУ УСРР, ВУК металістів.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.3000. —Арк.21.

Москва. Телеграма Й. Сталіна С. Косіору і В. Чубарю про надання насіннєвої допомоги Одеській області: з Ростова 400 тис. пудів насіннєвої кукурудзи (100 тис. пудів для Миколаєва та 300 тис. пудів для Одеси)
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 180.

Лист секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора та голови РНК УСРР В. Чубаря до секретаря ЦК ВКП(б) Сталіна про надання додаткової продовольчої допомоги «тяжким районам» Одеської, Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Вінницької та Київської областей. Зазначено, що у них немає ресурсів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 513–514.

Постанова бюро Дніпропетровського обкому КП(б)У про особливості авансування колгоспників. Визнано «політичною помилкою» публікацію постанови бюро обкому про авансування колгоспників, яка «…орієнтувала колгоспи на першочергове задоволення споживацьких інтересів колгоспників» і відсувала «інтереси держави на другий план». Зазначено причини невиконання Україною хлібозаготівельного плану: «…розбазарювання хліба під виглядом громадського харчування, неправильна і безпорядна роздача хліба на трудодні, створення всіляких фондів». Скасовано рішення бюро обкому про авансування колгоспників, рекомендовано здійснити швидкий обмолот скошеного хліба та організувати його оперативний вивіз безпосередньо від молотарок на зсипні пункти, «завдати безжалісного удару решткам недобитків класового ворога – петлюрівським і махновським елементам», а також спробам витрачання хліба на громадське харчування, залишити на внутрішні потреби колгоспів не більше 10 % фактично намолоченого хліба
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 514–517.

Наприкінці травня в західних областях України війська НКВС СРСР провели операцію “з вилучення сімей нелегалів, для переселення їх у віддалені райони Радянського Союзу”
Патриляк І.К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940-1942 роках. – К, 2004. — С. 162.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

В Монастирищі Київської області була проведена “єврейська акція” – розстріляно 1600 євреїв. В Червоноармійську Ровенської області знищено 1350 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.89, 147.

Окупанти спалили у травні 75 дворів села Хропатий Чернігівського району Чернігівської області, загинуло 127 жителів; повністю село Осикове Коростенського району Житомирської області, загинуло 10 жителів; 126 дворів села Теремці Чорнобильського району Київської області, загинуло 75 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.39, 124, 352.

Окупанти спалили у травні 75 дворів села Хропатий Чернігівського району Чернігівської області, загинуло 127 жителів; повністю село Осикове Коростенського району Житомирської області, загинуло 10 жителів; 126 дворів села Теремці Чорнобильського району Київської області, загинуло 75 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.39, 124, 352.