Інститут історії України Національна академія наук України

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Москва, м. РПО СРСР видала постанову «Про надання Економічній нараді Української соціалістичної радянської республіки права зниження у 1928–1929 р. норм обов’язкового окладного страхування у сільських місцевостях до розмірів норм 1927–1928 р.». Документ ухвалено, „враховуючи спричинений недородом велике зростання падіжу тварин в окремих округа та пов’язану з цим високу збитковість операцій держстраху СРСР по цих округах та можливість, зважаючи на падіння цін, „спекулятивної прирізки тварин”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 5

Харків, м. Під час проведення ремонтних робіт обвалилася стеля у приміщенні театру “Березіль”. Кілька робітників постраждали. Для з’ясування причин, виявлення та покарання винуватців аварії створена урядова комісія.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 5 вересня;Комуніст. – 5 вересня.

Промова Г. Петровського на обласному «зльоті» передових колгоспів Дніпропетровщини. Зазначив, що «колгоспний лад остаточно переміг усіх своїх ворогів»
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 4 вересня.

За даними ОКГ загальні втрати сухопутної армії Німеччини на Східному фронті на цей час склали 534.970 осіб, або приблизно 15 відсотків від загальної кількості всіх сухопутних військ на цьому фронті (3,4 млн.)
Гальдер Ф. Военный дневник. Том 3. В двух книгах. Книга первая (22.6 1941 – 30.9. 1941). – М., 1971. — С. 388.

Жертвами розстрілів євреїв у Острозі стало 2100 місцевих жителів.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 147.

У вересні на території України було розстріляно близько 143 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

У Бердичеві була проведена масова акція розстрілу єврейського населення, в результаті якої окупантам вдалося знищити 1303 мешканця, серед них 876 жінок і дітей.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 56.

У Проскурові розстріляно понад 800 місцевих євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 181.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

В Ново-Ушицькому районі Хмельницької області знищені 2620 євреїв. У другій половині місяця ліквідовані гетто в Ковелі та Луцьку (відповідно 6500 і 15000 жертв), знищені євреї ще в 11 районах, кількість жертв склала: в Берестечківському – понад 3 тис., Рожищенському – 3 тис., Ратненському – 2600, Любешівському 2230, Колківському близько 2 тис., Уманському понад 2 тис., Торчинському близько 2 тис., Камінь-Каширському – 1700, Мацеївському 1500, Ковельському – 530 та Озютичівському понад 500 євреїв. Ліквідовано всі гетто в Тернопільській області, в результаті чого знищено в Вишівцях – близько 4000 євреїв, в Ланівцях – 2143, в Кременці – близько 7000, в Шумському – 2200, в Почаєві – близько 1900, в Катербурзі – 307.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31; 158.

Окупанти спалили 200 дворів села Клюси Щорського району (загинув 131 житель) та 234 двори села Чайкине Новгород-Сіверського району (загинуло 4 жителі) Чернігівської області; 243 двори села Голубівка (загинуло 3 жителі) та 198 дворів села Лісне (загинуло 62 жителі) Середино-Будського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.38, 39, 286, 287.

У першій декаді місяця знищена більшість євреїв (понад 15 тис.) в гетто Володимир-Волинського і ще шести районів: Горохівського – 4300, Локачівського – близько 3000, Долобського – 2400, Маневичіського – 2340, Устилугського 1847, Заболотівського – 386 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31.

В Солобківцях Хмельницької області розстріляно понад 700 євреїв. В “гебіті Летичів” (Летичівський, Меджібозький, Деражненський, Волковинецький райони Хмельницької області) розстріляно 7000 євреїв. Цього місяця та наступного в Тернопільській області вбито близько 2 тис. євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31, 158, 182, 183.

Окупанти спалили у вересні повністю село Солянка Баранівського району Житомирської області, загинуло 24 жителі; 102 двори села Тростянець Ківерцівського району Волинської області, загинуло 59 жителів; 68 дворів села Хоровиця Славутського району Хмельницької області, загинуло 7 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.119, 216, 424.

Українські націоналісти вбили членів підпільної комсомольської організації с.Грушвиця Ровенської області, яку очолював колишній член КПЗУ Федір Кравчук (псевдо – Чорний).
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.

Окупанти спалили у вересні повністю село Солянка Баранівського району Житомирської області, загинуло 24 жителі; 102 двори села Тростянець Ківерцівського району Волинської області, загинуло 59 жителів; 68 дворів села Хоровиця Славутського району Хмельницької області, загинуло 7 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.119, 216, 424.

Українські націоналісти вбили членів підпільної комсомольської організації с.Грушвиця Ровенської області, яку очолював колишній член КПЗУ Федір Кравчук (псевдо – Чорний).
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.352.