Інститут історії України Національна академія наук України

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Парамонівська копальня. Розпочався страйк, який проходив під гаслами “зрівнялівки” проти пільг комуністам і спецам і, взагалі, проти курсу НЕПу, який призводив до відродження приватної власності й майнового розшарування у суспільстві. Також висувалися вимоги своєчасної виплати зарплати, видачі робітникам на бони продуктів із робкоопа та відпуску обідів у робітничих їдальнях у кредит. Під час страйку відбулася сутичка 2 тис. демонстрантів, які намагалися звільнити заарештованого керівника страйку, з представниками влади і міліцією.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1641, арк. 11-12; спр. 1691, арк. 138, 150.

Зінов’євський округ. Відбулися страйки селян, які працювали на бурякозбиранні для Маловисоківського цукрового заводу за угодою із Цукротрестом. Страйки були спричинені затриманням заробітної плати, поганими житловими умовами і неякісною їжею в їдальнях.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1932, арк. 26.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Книги запису актів цивільного стану с. Писарівка Кодимського району Одеської області. «Помер від невідомої хвороби» дворічний хлопчик В. Шпак
Голодомори в Україні: Одеська область. 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослiдження, спогади, документи. – Одеса, 2007. – С. 331.

Повідомлення німецького консула в Києві А. Хенке про поширення в місті висипного тифу. Зазначено, що кожного дня до лікарень потрапляє близько 200 хворих на тиф. Причиною поширення тифу стало сільське населення, яке масово приїздить до Києва за хлібом. На селі розпочалася епідемія, спричинена масовою смертністю людей. Зазначав про дефiцит продуктів у місті
Der ukrainische Hunger-Holocaust Stalins verschwiegener Vlkermord 1932/33 an 7 Millionen… Akten des deutschen Auswrtigen Amtes Eine Dokumentation, hrsg. und eingeleit. Von dr. D. Zlepko. – Sonnenbhl, 1988. – S. 206–207.

Розпочалися масові розстріли єврейського населення Кривого Рогу, жертвами яких на 15 жовтня стало від 4 до 5 тис. мешканців міста.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 38.

На початок місяця у десяти шталагах рейхскомісаріату Україна перебувало 320 тис. радянських військовополонених, до кінця листопада їх чисельність скоротилася до 243 тис., з яких 140 тис. працювало на німецьких військових об’єктах.
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. — С. 163.

Наприкінці місяця у Дрогобицькій області окупаційною владою були проведені масові страти місцевих євреїв, жертвами яких стало понад 300 жителів Дрогобича та близько 800 мешканців Борислава.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 47.

На початку місяця в Полтаві було розстріляно 599 хворих психіатричної лікарні.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах. – К., 2002. — С. 105.

У Лубнах Полтавської обл. впродовж місяця було знищено 1 865 євреїв.
Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (1941-1942). Т.2 / Упорядкування і передмова Володимира Коси

Протягом місяця в Україні було знищено понад 60 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах. – К., 2002. — С. 6.

Військовий комендант Києва оголосив про розстріл 300 радянських громадян у зв’язку з випадками підпалу й саботажу.
Українське слово. – Київ. - 1941. - 4 листопада.

В кінці місяці знищені залишки євреїв в Камінь-Каширському – 815 осіб та в Любешові – 295 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.31.

З Бродів Львівської області депортовано в табір в Белжец близько 3000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.111.

Житомирська область. Окупанти спалили 135 дворів села Перга Олевського району, загинуло 205 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. - К., 1987. - С.115.

Окупанти спалили у листопаді 203 двори села Берестяне Устилузького району Волинської області, загинуло 14 жителів; 352 двори села Мельники Чигиринського району (загинуло 300 жителів) та 20 дворів села Павлопіль Буцького району (загинув 21 житель) Черкаської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.215, 465.

За вбивство нацистського обласного судді гітлерівці розстріляли понад 350 в’язнів Ровенської в’язниці.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.382.

Окупанти спалили у листопаді 203 двори села Берестяне Устилузького району Волинської області, загинуло 14 жителів; 352 двори села Мельники Чигиринського району (загинуло 300 жителів) та 20 дворів села Павлопіль Буцького району (загинув 21 житель) Черкаської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.215, 465.

За вбивство нацистського обласного судді гітлерівці розстріляли понад 350 в’язнів Ровенської в’язниці.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза: Хроника событий. – К., 1985. – С.382.