Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про кампанію по боротьбі з голодом. Губкомам надано вказівку, що “при проведенні кампанії необхідно розрізняти заклики до боротьби з голодом у Росії від боротьби з неврожаєм в Україні, де допомога місцям, що постраждали від неврожаю, могла бути наданою своїми повітовими або губернським коштами”.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 38 зв.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Найбільша чисельність страйків спостерігалася на підприємствах металургійної промисловості та на транспорті. Також відбулися страйки на 13 шкіряних заводах Одеси тривалістю чотири дні, на Запорізькому заводі сільськогосподарського машинобудування за участю 670 страйкарів, у Мелітополі серед працівників освіти за участю 250 страйкарів, у Харкові на заводі Мельгозе за участю 600 страйкарів тривалістю три тижні та на деяких інших підприємствах і закладах. Всі страйки були спричинені низькою заробітною платою та затримками у її виплаті. Майже повсюдно страйки ліквідовано за участю профспілок.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 41.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Троїцький район Балтського округу та Северинівський райони Одеського округу. В серпні захворіло на сибірську вирізку 79 осіб і багато на сап. Поширенню захворюваності сприяла відсутність сироватки для щеплень проти сибірки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 3 вересня.

Газета «Комуніст» опублікувала постанову РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про порядок засипки фондів на потреби колгоспів і розподіл зерна між колгоспниками за трудоднями»
«Комуніст». – Харків, 1933. – 4 серпня.

В катакомби поблизу сіл Нерубайське, Усатове, Куяльник на період оборони Одеси переселилося 38000 мешканців міста, рятуючись від бомбардувань та обстрілів.
Великая Отечественная война, 1941-1945. События. Люди. Документы: Краткий ист. справочник. – М., 1990. — С. 51.

Тривали масові розстріли єврейського населення в Житомирській області. У Коростені впродовж трьох акцій було знищено 451 мешканець міста, у Житомирі за серпень – 668 осіб.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 54.

З початку війни до кінця серпня в Україні було знищено близько 95 тис. євреїв.
Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / Сост. А.Круглов. – К, 2002. — С. 6.

У м. Острог Ровенської обл. розстріляно 957 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста.: Еврейская энциклопедия Украины. - К., 2000. — С. 147.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

В табір Белжец (Польща) вивезено близько 6000 євреїв з Самбора Ст. Самбора, Фельштіна, Стрілки Дрогобицької області. В Зінькові Хмельницької області розстріляно 1882 єврея.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.48, 182.

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.

Окупанти спалили у серпні повністю села Карпилівка (загинуло 2 жителі) Городницького району Житомирської області; Березичі (загинуло 6 жителів) Камінь-Каширського району Волинської області; 170 дворів села Красичка Середино-Будського району Сумської області (загинуло 114 жителів).
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.121, 287.

Колективи шляхових підрозділів республіканського об’єднання “Укршляхбуд” міншляхбуду УРСР завершили спорудження автодороги Зелений Мис – Чорнобиль.
Радянська Україна. – 1968. – 28 серпня.

Протягом року до адміністративної відповідальності за порушення паспортного режиму притягнуто 592 особи з числа кримських татар.
Кримські татари: шлях до повернення. Збірник матеріалів та документів. Частина друга. – Київ, 2004. – С.232-233.

Москва. Голова президії Верховної Ради СРСР А.Громико вручив державні нагороди учасникам робіт по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які були удостоєні звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної праці. Ордени Леніна і медалі “Золота зірка” одержали: підполковник внутрішньої служби Л.Телятников, генерал-майор авіації М.Антошків, генерал-полковник В.Пікалов; ордени Леніна і медалі “Серп і Молот” – бригадир, машиніст-оператор бетононасосів В.Заведій, начальник управління будівництва Г.Ликов, заступник начальника цеху споруджуваної Ростовської АЕС Ю.Самойленко, заступник міністра середнього машинобудування СРСР О.Установ.
Радянська Україна. – 1987. –15 січня.

Львів. Біля університету ім. І.Франка відбувся несанкціонований мітинг, на який зібралось декілька тисяч осіб. Газета “Вільна Україна” писала, що правоохоронні органи вжили оперативних заходів до його припинення. Особи, які порушували громадський порядок і виявили непослух працівникам міліції, затримані. Ведеться слідство. Фактично ж у цей день, як відзначалось у протестній телеграмі Виконавчого комітету Української Гельсінської спілки, надісланій 6 серпня 1988 р. М. Горбачову, „органи міліції КГБ, шоста рота спеціального призначення жорстоким і цинічним способом розігнали мітинг біля Львівського університету. На людей нацьковували собак, їх тягли до машин за волосся й ноги. Багатьох били, в тому числі жінок і підлітків. Таке придушення волевиявлення громадян, що потягнулися до громадського життя після 60-річного мовчання, нагадує методи розправ над народом найреакційніших режимів”. Василь Берладяну, Богдан Горинь, Михайло Горинь, Олесь Шевченко, В’ячеслав Чорновіл, які підписали телеграму за дорученням виконавчого комітету УГС, вимагали „притягнення до відповідальності винуватців антидемократичного погрому”. Цей день увійшов в історію Львова, як “кривавий четвер”.
Вільна Україна. – 1988. – 6 серпня; Камінський Анатоль. На перехідному етапі. “Гласність”, “перебудова” і “демократизація” на Україні. – М