Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Берлін, Німеччина. Укладено угоду між Німецьким Червоним хрестом і Центральною Комісією допомоги голодуючим при ВУЦВК про надання допомоги голодуючим УСРР з боку Німецького Червоного хреста.
ЗУ України, 1922, № 28, Ст. 443.

Катеринослав. Страйкували робітники заводу колишнього Гантке та трубного цеху трубного заводу. Причина страйку – двотижнева затримка зарплати.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1799, арк. 61.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Луганська окр. На шахті № 1 „Ізварино” Сорокінського рудоуправління сталася аварія: внаслідок простою недодано 13 тис. пуд. вугілля.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2987. —Арк.93-94; 2988. —Арк.121.

Москва. Лист Л. Кагановича до Й. Сталіна щодо звернення Г. Петровського та В. Чубаря про надання Україні продовольчої допомоги. Вказувалося, «що в цьому відношенні частково доведеться їм надати допомогу», але «питання лише в розмірах»
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 165–166.

Доповідна записка начальника Вінницького обласного відділу ДПУ В. Левицького секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про розкуркулення селянських господарств. Повідомлялося, що в окремих районах масово розкуркулювали господарства селян-середняків і навіть бідняків, яким поряд із «куркульськими» господарствами давали тверді завдання з хлібозаготівель
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 126.

Газета «Вісті» ВУЦВК опублікувала передову статтю «Пильно охороняти колгоспний врожай». Повідомлялося про створення в колгоспах «бригад-об’їздників» для охорони врожаю
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 12 червня.

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

В Хмільнику та Літині Вінницької області розстріляні 360 та 91 єврей відповідно.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Нацисти ліквідували гетто у Бережанах (близько 1500 жертв), Козовій (близько 1000) та Копичінцях (близько 400) Тернопільської області; розстріляно близько 170 жінок та дітей з єврейських робочих команд в Дрогобичі.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.50, 161.

Нацисти ліквідували гетто у Бережанах (близько 1500 жертв), Козовій (близько 1000) та Копичінцях (близько 400) Тернопільської області; розстріляно близько 170 жінок та дітей з єврейських робочих команд в Дрогобичі.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины. – К., 2000. – С.50, 161.