Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Донецька губернія. Почастішали страйки робітників на підприємствах вугільної і металургійної промисловості, особливо в Центральному, Юзівському, Алмазно-Мар’ївському, Шахтинськму і Гришинскому районах. Тривалість страйків, звичайно, не перевищувала 1-2 днів, але страйкувало по декілька тисяч робітників (Макіївський комбінат, Алчевський завод „Динамо” та ін.). Майже повсюдно єдиною вимогою робітників була ліквідація заборгованості заробітної плати.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 57.

Катеринослав. Завершився п’ятиденний страйк шевців приватних майстерень. Вимога страйкарів – підписання тарифної угоди – задоволена.
Труд, Москва, 1923, 27 июля.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Зінов’євськ. На заводі „Червона зірка” в болторізному цеху відбулася пожежа, що була ліквідована за годину. Опіки отримали 20 робітників.
Пролетарий, Харьков, 1925, 16 июня.

Москва, м. РНК СРСР видала постанову «Про проведення озимої посівної кампанії 1928 року в районах, що постраждали від загибелі озимих”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 4

Москва. Політбюро ЦК ВКП(б) заслухало телеграму В. Чубаря про хід хлібозаготівель в Україні та прохання С. Косіора щодо створення Донецької області у складі 36 районів. Доручено Молотову скликати всесоюзну нараду з питань хлібозаготівель, виступити з промовою та оголосити лист Й. Сталіна, підкресливши, що його пропозиції мають стати основою для рішення політбюро про хлібозаготівлі. Знято питання про допомогу голодуючому населенню Західної України
РДАСПІ. – Ф. 17. – Оп. 3. – Спр. 890. – Арк. 8.

Москва. Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича та А. Мікояна. Піддано критиці пропозиції про скасування державного контролю за регулюванням діяльності кооперації щодо ціноутворення. Кооперації заборонялося здійснювати заготівлі сільськогосподарської продукції та її продаж за вільними цінами, а також кооперативну торгівлю промисловими товарами
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 197.

Директива ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР про порядок авансування колгоспників на трудодні. Визнано шкідливим хаотичну видачу авансів та створення так званого «громадського харчування», рекомендовано видавати аванси колгоспникам «організованим порядком»
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 538–539.

Протокол допиту звинуваченого. Зазначено, що мешканець с. Степанівка Лугинського району Київської області заховав труп померлого від голоду брата у власному дворі, згодом «…почав обрізати з нього м’ясо, варити і їсти, а також давав варене м’ясо їсти маленькому синові», тому що «не мав нічого їсти». Зізнався також у тому, що «…мені ще хотілося м’яса, для чого я задушив свого сина К., якого також зварив і з’їв протягом двох днів»
ДА МВС України. – Ф. 32. – Оп. 1. – Спр. 15137. – Арк. 6–7.

Починаючи з 22 до 28 червня в 4-х тюрмах Львова було розстріляно до 4-х тисяч в’язнів. У рапорті начальника тюремного управління в Москву названа скромніша цифра: “убыло по 1-й категории 2464 человека”.
Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. – Львів – Нью Йорк. 2002. — С. 56.

Знищено 400 євреїв в Новомосковську, 200 євреїв в Синельниковому і близько 500 осіб в П’ятихатках Дніпропетровської області та 550 осіб єврейської національності в Яруні, 680 – в Янушполі та 606 – в Ружині Житомирської області.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.38; 57.

Окупанти повністю спалили село Білоусівку Зноб-Новгородського району Сумської області, загинуло 778 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.284.

У другій половині місяця страчено 2 тис. євреїв у Луцьку та всіх євреїв в Шацьку Волинської області. В Орініні Хмельницької області розстріляно 1700 євреїв. Ліквідований єврейський робітничий табір в Павлограді Дніпропетровської області, внаслідок цього знищено близько 2 тис. осіб єврейської національності.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.30, 38, 183.

З Коломиї Станіславської області депортовано в табір знищення Белжец близько 2000 євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.74.

Окупанти спалили повністю село Артинськ Олевського району Житомирської області, загинуло 27 жителів; село Кропивники Шацького району Волинської області, загинуло 167 жителів; 342 двори села Гаврилова Слобода Середино-Будського району (загинуло 33 жителі), 420 дворів села Зноб-Трубчевка (загинуло 124 жителі) та повністю село Кудоярів (загинуло 20 жителів) Зноб-Новгородського району Сумської області.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал / Редкол.: О.Ф.Федоров та ін. – К., 1987. — С.118, 216, 286, 289.

В Немирові Вінницької області розстріляні декілька сотень євреїв.
Круглов А.И. Энциклопедия Холокоста . – К., 2000. – С.14.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.

Житомирська область. Окупанти спалили у червні повністю села Буймер (загинуло 120 жителів) та Рудня-Грабівка (загинуло 12 сімей разом з дітьми) Коростишівського району, загинуло 120 жителів.
Вінок безсмертя: Книга-меморіал. – К., 1987. – С.116, 124.