Інститут історії України Національна академія наук України

Петроград. Під час засідання Державної Думи було офіційно підписано і оприлюднено програму-декларацію “Прогресивного блоку” (об’єднав у бажанні проведення поміркованих ліберальних реформ в ім’я досягнення перемоги у війні 6-ть фракцій і груп Державної Думи – кадетів, прогресистів, октябристів, земців-октябристів, групу центра, прогресивних націоналістів і 3-ри групи Державної Ради – центра, академічну і позапартійних). Серед інших положень декларації її 7-й параграф накреслив вкрай обмежену програму дій з розв’язання українського питання: “Відновлення “малорусской печати”; негайний перегляд справ мешканців Галичини, що перебувають під арештом або на засланні, і звільнення тих із них, котрі невинні”.
Речь. – 1915. – 26 августа. – С. 6.

Відбулася нарада губернських старост та міських отаманів. Її учасників вітав міністр внутрішніх справ від імені Гетьмана та підпорядкованого йому міністерства. Він подякував присутніх за чотиримісячну плідну працю. Аналізуючи політичну ситуацію в країні, він підкреслив, що Українська Держава “може йти шляхом свого національного розвитку лише за умови широкої політичної терпимості (толерантності)” і повної свободи окремих політичних партій обстоювати їхні ідеї та погляди. В налагодженні життя суспільства велика роль відводилася місцевому самоуправлінню, виділялися питання про піклування про найбідніше населення міста і села, процеси купівлі-продажу землі, в т.ч. за сприянням Державного земельного банку.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 5. – Арк. 21-22 (із зв.).

Одеський градоначальник В.Мустафін повідомив у міністерство внутрішніх справ, що вибух на артилерійських складах підготували більшовики, ліві есери та члени Центрстрайкому міста. Їм вдалося підкупити одного з австрійських вартових і організувати підкоп.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг.. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.326-327.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Рейд Південної групи військ Червоної армії (44-ї, 47-ї та 58-ї дивізій 12-ї армії під командою Й.Якіра), оточених в районі Одеси. З лінії Голта - Бірзула - Вапнярка вона пройшла близько 600 км по тилах денікінських та українських військ до Житомира.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 85-86.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Кам’янець–Подільський. У Народному домі відбувся мітинг широкої громадськості на тему “Боротьба українського народу за визволення від денікінсько–московського ярма”.
Україна. — 1919. — 9 вересня.

До Києва з метою інспекції військ і урядових установ прибув командувач Добровольчої армії генерал В.Май–Маєвський. На його честь відбувся парад військ на Софійській площі.
Киевлянин . — 1919. — 27 августа.

Вінниця. Конференція УПСР, на якій відбулись гострі дебати навколо принципу парламентської демократії та його узгодження з політичною лінією партії. В резолюції есери погодились на демократичні вибори до парламенту, але водночас ухвалили додаток про необхідність утворення на місцях класових органів влади — трудових рад. Таким чином, конференція не виробила чіткої політичної лінії партії.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С.157.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Частини УГА на чолі з генералом А.Кравсом через Карпати пробилися до Чехо-Словаччини, де були роззброєні і інтерновані у таборі м.Ліберці.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 36.

Звернення Галревкому до трудящих Галичини з закликом добровільно вступати до лав Червоної армії.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 608 – 612.

Львів. Утворена тимчасова Начальна колегія УВО, перейменована невдовзі у Начальну команду.
Верига В. Визвольні змагання в Україні 1914-1923 рр. У 2-х томах. Том 1. – Львів, 1998. – С. 499.

6-а стрілецька дивізія Дієвої армії УНР зі ст. Красностав (Польща) вирушила чотирма ешелонами до армії УНР через Люблін – Перемишль – Львів – Стрий – Станіславів (суч. Івано-Франківськ).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

Одеса. З’їзд КСМУ Одеської губернії.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 5 вересня;Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959.

Херсон. ІІ з’їзд КСМУ Херсонського повіту.
Известия (Херсон). – 1920. – 11 вересня; Победа советской власти на Херсонщине. (1917 – 1920 гг.). – Херсон, 1957. – С.275.

Чернігів. В зв’язку з від’їздом більше половини складу губвиконкому на фронт, розпускався губвиконком та влада тимчасово переходила до новоутвореного губревкому.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 341.

Форсування р. Дністер частинами Дієвої армії УНР.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 113.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.