Інститут історії України Національна академія наук України

Створення у Києві під головуванням барона Кноррінга при воєнному генерал-губернаторі Галичини й відповідно до наказу останнього (перша дата) Особливої комісії щодо заручників та адміністративно-засланих з Галичини осіб, на яку покладалося завдання перегляду справ зазначених категорій підданих Австро-Угорщини. До складу комісії (друга дата), окрім барона Кноррінга, увійшли дійсний статський радник Яновський, полковник Злотницький та підполковник Сухіно.
Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – Ф. 361. – Оп. 1. – Спр. 839. – Арк. 1–2.

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

На засіданні Ради міністрів її голова Ф.Лизогуб повідомив про лист Гетьмана П.Скоропадського, у якому йшлося про своєчасність приступити до розробки закону про вибори до Державного Сейму. Вирішено у найближчий час розглянути засади, на яких має бути розроблений Акт про вибори. По доповіді міністра закордонних справ про необхідність довести до відому держав Антанти про ставлення Української Держави до Центральних держав та Радянської Республіки ухвалено рішення про направлення в Англію, Францію та США дипломатичних місій; про надання асигнувань посольствам. Міністр внутрішніх справ повідомив про ноту голови російської мирної делегації. Рада міністрів доручила йому і міністру закордонних справ дати відповідь.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 16-16 зв., 17-17 зв.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Полтава. Газета “Рідне слово”, що почала виходити після приходу денікінців, закрита владою за самостійницьке спрямування.
Киевская жизнь. — 1919. — 10 (23) октября.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Наступ 6-ї стрілецької дивізії Дієвої армії УНР на м. Бар.
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 61.

Циркулярний лист ЦК КСМУ про задачі комсомола України в зв’язку з рішеннями ІІІ з’їзду РКСМ.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 559 – 561.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Київ. Напередодні виборів до міської ради праві есери надрукували і розповсюдили листівки-відозви з закликом голосувати проти висуванців КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1060, арк. 164 зв.; спр. 1129, арк. 62.

Ліквідовано Волинську повстанську армію. Заарештовано 900 членів: переважно учителів, кооператорів, агрономів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77

Київська губернія. Розгромлено збройні формування отаманів Галчевського і Левченка.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77.

Кременчуцька губернія. Шляхом ідеологічного розкладу ліквідовано збройне формування отамана Чорного Ворона. Члени формування явилися з повинною до органів радянської влади і добровільно здали зброю.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77.

Повстанський селянський рух і кримінальний бандитизм посилилися в Київській губернії, де діяло 40 збройних формувань. У Катеринославській та Миколаївській губерніях переважав кримінальний бандитизм, а в інших губерніях – повстанський селянський рух, під проводом петлюрівських і махновських організацій. Багато з них мали зв’язки з антирадянськими центрами української еміграції за кордоном.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 107.