Інститут історії України Національна академія наук України

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Херсонщина. Одна з найбільших повстанських груп під командою отамана Н.Григор’єва, незадоволена політикою Директорії, збільшовичилася і перейшла на бік радянської влади.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

Київська губернія. Отаман Зелений (Д.Терпило), командир Дніпровської дивізії Республіканських військ УНР, перейшов на бік радянської влади. Призначений командиром 1-ї Київської радянської дивізії, сприяв захопленню Києва частинами Червоної армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

На честь злуки українських земель в Дрогобичі, Жовкві, Золочеві, Калуші, Коломиї, Стрию та інших містах краю відбулися багатотисячні святкові маніфестації.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 127.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Повітовий селянський з’їзд Золотоніського повіту Полтавської губ. Розглянув земельне, освітнє питання, зажадав утворення земства та відокремлення церкви від держави. З’їзд висловив довіру Директорії, взяв на себе повноту влади у повіті.
Робітнича газета. — 1919. — 14 січня.

Повітовий селянський з’їзд Сквирського повіту Київської губ., який висловив повну підтримку Директорії.
Українська Ставка. — 1919. — 14 січня.

Київ. Директорія УНР затвердила “Інструкцію для виборів на Конгрес трудового народу України”, відповідно до якої обиралися 593 делегати, з яких 377 — від селянства, 118 — від робітників, 33 — від трудової інтелігенції. Бібліотека при
ЦДАВО України. 1259 сл; ЦДАВО України. Ф. 1092. — Оп. 2. — Спр. 4. — Арк. 23–23 зв.

Одеса. Відбулось конспіративне засідання Одеської української ради, яке ухвалило звернутись до консульств нейтральних держав з проханням взяти під захист українську колонію в Одесі в зв’язку з розгулом чорносотенства.
Робітнича газета. — 1919. — 17 січня.

Київ. Рада народних міністрів УНР ухвалила стягнути з Протофісу (Товариство промисловців, торговців та фінансистів) 500 млн. крб. на відшкодування збитків, нанесених українському народу в часи гетьманщини.
ЦДАВО України. Ф. 1065. – Оп.1.– Спр.14. – Арк. 35–36

Вінниця. Ревком УГА взяв на облік у регіоні 15 тис. стрільців і старшин, хворих на тиф. Дві тисячі з тих, хто видужав, були задіяні ревкомом для охорони важливих об’єктів міста і патрульної служби.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 280.

Полтава. ІІІ з’їзд рад Полтавської губернії.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. (1917 – 1920). – Полтава, 1957. – С. 173.

При начальній команді УГА утворено політичний відділ, який за відсутності диктатора Є. Петрушевича взяв на себе функції політичного центру. Його провідні діячі О. Лисняк, О. Станимір, Д. Паліїв підтримували тісні стосунки з Вінницьким ревкомом і висловилися за співробітництво з командуванням 44-ї дивізії ХІІ Червоної армії.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 283.

Сміла, Черкаського повіту, Київської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії. Організація районного ревкому. За іншими даними, це сталося 9 січня
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 533. Більшовик (Київ).. –

Олександрівськ (суч. Запоріжжя), Катеринославської губернії. Вступ до міста загонів отамана Н. Махна. Одночасний вступ до міста частин Червоної армії.
Гражданская война на Украине. (1918 – 1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – Т. 2. – К., 1967. – С. 629;Верстюк В. Махнов

Перемарш частин армії УНР селищами Небелівка – Рогове – Перегонівка, Білоцерковського повіту, Київської губернії. Штаб армії розташувався в с. Рогове. Проведення реорганізації з’єднань армії УНР.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 247, 266.

Полтава, Полтавської губернії. Волосний з’їзд ревкомів Полтавського повіту, на якому ухвалено резолюцію про надання продовольчої допомоги Червоній армії і про зміцнення радянської влади на місцях.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. (1917 – 1920 гг.). – Полтава, 1957. – С. 172 – 173.

Голованівськ, Балтського повіту, Одеської губернії. Вступ до міста частин армії УНР (полку Чорних Запорожців).
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 306;Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорн