Інститут історії України Національна академія наук України

О. Брусилов видав директиву, у якій передбачалося продовження наступу армій фронту 14 (1) червня з метою виходу на рубіж Ковель, Володимир-Волинський, Порицьк, Милятин.
История Первой мировой войны 1914 – 1918. Т. 2. – М., 1975. – С. 196.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Галицька армія в ході наступу визволила від поляків Чортків, Язловець, Бучач, Струсів, Теребовлю, Скалат, Підгайці, Тернопіль.
Довідник з історії України. — С. 1092.

Кам’янець–Подольський. Переїзд до міста урядових установ УНР.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 139.

Житомир. І Волинський губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. У ньому взяли участь делегати від 8 повітів, де була встановлена радянська влада. З’їзд виразив довіру радянському уряду України, розглянув земельне, продовольче та ін. питання.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 497–502, 704.

Кам’янець–Подільський. ЦК УПСР оголосив мобілізацію усіх членів та співробітників партії. Протягом 5 днів члени партії мали з’явитись до свого керівництва, щоби отримати призначення до армії, міністерств, органів влади і т. ін.
Український козак. — 1919. — 13 червня.

Київ. ВУЦВК звернувся з відозвою до пролетаріату усіх країн з закликом до перемоги світової революції.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 14 июня.

Київ. Повідомлення, що на ім’я Х.Раковського отримано телеграму від Реввійськради Червоної армії з подякою за поїзд з продовольством, відправлений захисникам Петрограду.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 13 июня.

Бердичів. День Червоної армії, під час якого у місті відбулися масові мітинги, вистави, присвячені пропаганді організації та мети боротьби Червоної армії.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 14 июня.

Київ. Створення за наказом ВУЦВК центральної комісії по збору зброї у населення.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 17 июня.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.