Інститут історії України Національна академія наук України

Почався наступ Південно-Західного фронту (т. зв. Брусиловський прорив).
История Первой мировой войны 1914 – 1918. Т. 2. – М., 1975. – С. 195.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

На засіданні Ради міністрів Української держави була заслухана доповідь голови мирної делегації на переговорах з РСФРР С.Шелухина про хід її роботи.

Командуючий східною австрійською армією фон Краус, який прибув з Одеси, відвідав з візитом Гетьмана П.Скоропадського.
Нова рада. – 1918. – 5 червня (22 травня).

Відбулась нарада, в якій брали участь австрійський головнокомандуючий генерал фон Краус, голова Ради міністрів Ф.Лизогуб, управляючий міністерством закордонних справ Д.Дорошенко, військовий міністр генерал О.Рогоза. Головне питання – координація діяльності в адміністративній галузі.
Нова рада. – 1918. – 5 червня (22 травня).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Київ. Публікація в газеті “ Боротьба”, друкованому органі боротьбистів, статті “До реставрації великої Росії”, де висловлювалась незгода партії з приводу об’єднання не лише військового командування радянських республік, а й народного господарства, залізниць і т. ін.
Боротьба. — 1919. — 4 червня.

Київ. З’їзд УПЛСР (борбистів) висловився на підтримку радянської влади. Ухвалив у земельному питанні дотримуватись компромісу між колективним і індивідуальним господарюванням. В національному питанні — підтримувати федеративний державний устрій.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 6 июня.

Москва. Наказ Реввійськради РСФРР про ліквідацію Українського фронту. 2–га Українська радянська армія була перейменована у 14–ту і підпорядкована Південному фронту, з військ 1–ї та 3–ї армій була сформована 12–та армія, підпорядкована Західному фронту.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 407.

Тернопіль. Звернення ЦК УПСР до селян і робітників з закликом всім встати на боротьбу з ворогом.
Український козак. — 1919. — 11 червня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.