Інститут історії України Національна академія наук України

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

На засіданні Ради народних міністрів ухвалено видати відозву до населення у зв’язку з приходом німецького війська в Україну. Повідомлено, що в м.Ковелі формується Українська дивізія. У наказі військовому міністерству УНР за підписом військового міністра О.Жуковського пропонувалось у зв’язку з демобілізацією армій розпустити всі військові ради фронту і тилу, припинити видачу коштів на їх утримання. Всі гроші, звіти та документи радам наказувалось здати відповідним комісарам Південно-Західного та Румунського фронтів. Посади комісарів, крім фронтових, скасовувались.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – К., 1997. – С.159

Підписаний мирний договір між Україською Народною Республікою та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною.
Державний вістник. – 1918. - 1 вересня.

Київ. Засідання радянського уряду - Народного Секретаріату УНР було присвячене виробленню заходів по організації опору німцям, наступаючим на Київ. Ухвалили негайно організовувати комітет для керівництва “обороною революційної України від західних капіталістів”, воєнне становище запроваджувалося у Волинській, Подільській і Київській губерніях, а в Києві оголошувався стан облоги. На решті території право впровадження воєнного стану покладалося на комітет по обороні. Відозва, випущена російською та українською мовами, мала розповісти про причини наступу австро-німецьких військ на Україну.
Робітнича газета. – 1918. - 24(11) лютого.

На засіданні ЦВК рад України ухвалили утворити Надзвичайний комітет оборони України з 5 осіб для боротьби з німецькими окупантами, якому доручалося керівництво усіма заходами по захисту радянської республіки з наданням надзвичайних повноважень у справі мобілізації, формування, озброєння сил і керівництва військовими операціями радянських військ. Київська, Подільська і Волинська губернії були оголошені на воєнному стані, а Київ – у стані облоги. Вирішено звернутись до населення з відозвою.
Гражданская война на Украине. 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.2-3 Великий

22 лютого німці зайняли Коростень. Жорстокі бої зав’язалися поблизу Бердичева. Півторатисячний загін Військово-революційного комітету Південно-Західного фронту під командуванням В.Кіквідзе у цей день перейшов у наступ і примусив українські загони К.Прісовського, що підійшли з Житомира у чотирьох ешелонах при підтримці бронепотягу, відступити. Після чотириденних боїв, радянські загони, не маючи підкріплень, відступили до Козятина. Українські війська у цих боях зазнали великих втрат. В одному з боїв загинув отаман Савіцький (Савинський). Його мужня поведінка була відзначена у наказі військового міністра, а його батареї було присвоєне наіменування “імені отамана Савіцького”.
Вісник УНР (м.Київ). – 1918. – 26 (13) лютого. Історія українського війська. – Львів, 1992. – С.410 ЦДАВОВУ. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 8 зв.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Ямпільський повіт, Подільської губернії. Просування білогвардійських частин під проводом генерала Н. Бредова. Ліквідація Ямпільської повітової виконавчої ради УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 538. – Оп. 1. – Спр. 174. – Арк. 8.

Харків. Інструкція ВУЦВК губернським ревкомам про порядок виборів у волосні і сільські ради.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920). Збірник окументів і матеріалів. – К., 1957. – С. 73 – 78.

Частина білогвардійських військ Новоросійської та Київської областей Збройних Сил Півдня Росії під проводом генерала Н. Бредова просувалася в трьох колонах (до 20 тис. вояків) вздовж р. Дністер для з’єднання з польською армією в районі Деражні (т.зв. Бредівський похід). Під час такого руху в районі Кодими 19 – 21 лютого добровольці зустрілись з частиною 3-го корпусу ЧУГА і вступили з ними в бій – перший бій Галицької армії на боці більшовиків.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 215; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 101.

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.

Слов’янськ, Донецької губернії. Повітревком оголосив місто центром Слов’янського повіту.
ЦДАВО України. – Ф. 5. – Оп. 1. – Спр. 289. – Арк. 16.

І Донецька губернська конференція КП(б)У.
Українська РСР в період громадянської війни. – К., 1970. – Т. 3. – С. 61.22 – 28 лютого

Харків. Загальноміська конференція КСРМУ. Ухвалені резолюції про ставлення до різних юнацьких організацій (окремі юнацькі спілки, що мають “шовіністично-петлюрівську сутність”, визнані спробою розколити єдиний юнацький рух за національною ознакою); про важливість клубної роботи робітничої молоді.
Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское книжное издательство, 1961.

Могилів-Подільський, Подільської губернії. Зустріч прем’єр-міністра уряду УНР І. Мазепи з полковником армії УНР О. Удовиченком, якому було запропоновано залишитися в місті для організації української військової частини.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 355.

Відбувся другий зимовий похід армії УНР під проводом Ю. Тютюнника.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про пленум ЦК КП(б)У. Ухвалено відкрити пленум 24 лютого об 11 годині ранку. На пленумі запропоновано обговорити питання про настрої робітників, що склалися у зв’язку із тяжким продовольчим та загальногосподарським становищем, і від імені пленуму звернутися з цього питання з листом до членів партії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 29-30.