Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Січень – лютий 1918

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

11 лютого (29 січня) 1918 (понеділок)

У Житомирі на засіданні Ради народних міністрів УНР ухвалено, щоб міністри уряду взяли на себе додаткові обов’язки: міністр судових справ М.Ткаченко мав виконувати обов’язки міністра фінансів, міністру внутрішніх справ П.Христюку – обов’язки міністра освіти, товаришу міністра шляхів Г.Сидоренку – обов’язки міністра пошт і телеграфу, товаришу міністра військових справ О.Жуковському – обов’язки міністра військових справ, голові Ради міністрів і міністру торгу і промисловості В.Голубовичу – обов’язки міністра міжнародних справ. РНМ розглянула ряд питань, пов’язаних з діяльністю залізниць під час переміщення німецького війська. Окремо розглядалося питання про усунення комісарів на залізницях, бо вони часто перешкоджали військовим. Ухвалили доручити міністерству шляхів негайно видати розпорядження про невтручання професійних організацій в адміністративні справи, за допомогою українських організацій здійснити перевірку серед залізничників щодо їх ставлення до української справи, тимчасово призначити комісарів там, де це необхідно і виробити чіткі інструкції для комендантів, начальників станцій і комісарів. Рада народних міністрів встановила курс грошей – 1 карбованець за 2 марки, а також обговорила проект закону про новий стиль датування, вироблений Міністерством внутрішніх справ УНР, і ухвалила 15 березня 1918 р. винести його на затвердження Малої Ради. Канцелярія розіслала ці рішення для виконання. РНМ постановила видати земельний закон та закон про організацію нової армії, а також умови, на яких укладено мирний договір. Вирішено опублікувати відозву від РНМ про переїзд її до м.Житомира.
ЦДАВОВУ України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр.9. – Арк. 1(із зв.) Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1

11 лютого (29 січня) 1918 (понеділок)

У зв’язку з від’їздом військового міністерства УНР з Києва, згідно з постановою РНМ, до виконання обов’язків народного військового міністра приступив О.Жуковський.
ЦДАВОВУ. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр.30. – Арк. 1.

11-12 лютого (29-30 січня) 1918 (понеділок-вівторок)

В Єлисаветграді у ніч на 29 січня сили ревкому разом з солдатами 567-го Прутського полку зайняли вокзал, пошту, телеграф та інші важливі об’єкти в місті. Вранці український гайдамацький полк склав зброю. В місті остаточно утвердилась радянська влада.
ЦДАВОВУ. – Ф.3156. – Оп.2. – Спр. 131. – Арк. 4-5.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14–15 січня 1919 (вівторок–середа)

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Лютий 1919

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

8–16 лютого 1919 (субота–понеділок)

Передмістя Києва. Невдала спроба контрнаступу Осадного корпусу Січових стрільців з метою повернути столицю.
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.264–265.

11 лютого 1919 (вівторок)

Вінниця. С.Петлюра звернувся до ЦК УСДРП з листом, у якому повідомив про свій тимчасовий вихід з партії.
Симон Петлюра. Статті, листи, документи. — Т.1. — Нью–Йорк, 1962. — С. 228.

11 лютого 1919 (вівторок)

Вінниця. Головний комітет Єврейської соціал–демократичної робітничої партії (Поалей Ціон) ухвалив резолюцію з приводу політики Директорії. У ній комітет застерігав УНР від спроб порозуміння з Антантою, натомість пропонувалося стати на шлях угоди з більшовиками.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 94.

11 лютого 1919 (вівторок)

Харків. Відбулась розмова по прямому дроту представника українського радянського уряду Артема (Ф.Сергєєва) з головою Північної комуни (Петроград) Г.Зинов’євим. Останній вітав успіхи радянської влади на Україні.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 12 февраля.

11 лютого 1919 (вівторок)

Київ. Повідомлення преси про прибуття до Києва членів радянського уряду України Г.Пятакова, В.Затонського, М.Скрипника, С.Косіора та ін.
Боротьба. — 1919. — 11 лютого.

11 лютого 1919 (вівторок)

Харків. Публікація декрету Тимчасового робітничо–селянського уряду України про націоналізацію цукрової промисловості. Націоналізації підлягав весь комплекс виробництва цукру з інфраструктурою: заводи, робітничі селища, реманент, засіяні плантації.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 11 февраля.

20 січня – середина лютого 1920

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

8 – 11 лютого 1920 (неділя – середа)

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Засідання кам’янецької Національної ради, на яких розглянуто діяльність Директорії і уряду УНР. Ухвалено резолюцію, в якій головна причина катастрофи УНР вбачалася в політиці Директорії та уряду; Директорія УНР в особі її голови С. Петлюри визначалась як “тимчасовий орган репрезентації” до скликання народного представництва; наголошувалося на тому, що голова Директорії не має права приймати будь-яких основних законів та укладати договори з іншими державами. Резолюція вимагала скликати предпарламент для вирішення питання про верховну владу в УНР та формування її уряду.
Літопис української революції. – Львів, 1924. – Т. 2, кн. 5. – С. 179 – 180;Симон Петлюра. Статті, листи, документи. – Т. ІІІ. – К., 1999. – С. 187 – 188.

9 – 13 лютого 1920 (понеділок – п’ятниця)

Київ. Конференція голів повітревкомів Київської губернії, на якій ухвалено резолюцію про організацію селянських комісій при повітревкомах та виконкомах.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 347 – 348.10 лют

10 – 15 лютого 1920 (вівторок– неділя)

Куп’янський повіт, Харківської губернії. Повітова безпартійна конференція за участю 380 делегатів, на якій розглянуті продовольче, земельне і паливне питання.
ЦДАВО України. – Ф. 5. – Оп. 1. – Спр. 289. – Арк. 16.

10 – 13 лютого 1920 (вівторок–п’ятниця)

Ізюмський повіт, Харківської губернії. Безпартійна селянська конференція за участю 350 делегатів (більшість – “середняки”), на якій ухвалені резолюції з поточного моменту, земельного питання, народної освіти.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 201 – 202.