Інститут історії України Національна академія наук України

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Кам’янець–Подільський. Директорія підтримала ініціативу швейцарського соціаліста Ф.Платтена про посередництво між урядом УНР та РНК РСФРР у справі укладення військового союзу проти Денікіна.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 271, 296.

Жмеринка, Подільська губ. Укладено угоду між армією УНР і повстанськими загонами Н.Махна про спільну боротьбу з денікінцями. Передбачалося виділити махновцям окрему ділянку фронту, надати допомогу зброєю та боєприпасами, розміщувати поранених та хворих на тиф у шпиталях армії УНР. Угода не мала пракичних наслідків, бо 27 вересня, прорвавши фронт білих, повстанська армія Махна рушила рейдом на Катеринославщину.
Верстюк В. Махновщина. — С.173.

Умань, Київська губ. Отаман Зелений провів нараду, у якій брали участь повітовий повстанський комітет, Уманська Рада селянських депутатів, командувач Київською групою військ армії УНР Ю.Тютюнник. Результатом стало визнання повстанцями Директорії УНР як верховної влади в Україні.
Робітнича газета. — 1919. — 1 жовтня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Частини УГА на чолі з генералом А.Кравсом через Карпати пробилися до Чехо-Словаччини, де були роззброєні і інтерновані у таборі м.Ліберці.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 36.

Звернення Галревкому до трудящих Галичини з закликом добровільно вступати до лав Червоної армії.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 608 – 612.

Львів. Утворена тимчасова Начальна колегія УВО, перейменована невдовзі у Начальну команду.
Верига В. Визвольні змагання в Україні 1914-1923 рр. У 2-х томах. Том 1. – Львів, 1998. – С. 499.

Харків. І Всеукраїнська нарада професійних робітників за участю 200 делегатів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 18 вересня, 19 вересня, 22 вересня, 23 вересня.

Збараж, Вишневець. Вступ до міст частин 6-ї польської армії.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 405. – Арк. 37.

Лянцкорунь, Скалат, Сатанів. Вступ до міст частин Дієвої армії УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 3172. — Оп. 3. — Спр. 38. — Арк. 15 зв.;Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів,

Бій Запорозької дивізії Дієвої армії УНР з частинами Червоної армії за м. Волочиськ.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 121.

Москва (Росія). Пленум ЦК РКП(б) рекомендував призначити М.В. Фрунзе командуючим, а С.І. Гусева – членом Реввійськради Південного фронту.
Історія Комуністичної партії Радянського Союзу. – К., 1970. – Т. 3, кн. 2. – С. 486.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.