Інститут історії України Національна академія наук України

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Російський імператор звелів відрядити сенатора, генерала Ф. Трепова у розпорядження О. Брусилова для виконання обов’язків генерал-губернатора областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни (частина Галичини і Буковини). Генерала В. Сухомлінова призначено помічником по воєнній частині, Д. Янковського – наглядачем („наблюдающим”) за навчальною частиною. ЦДІАУК. – Ф. 361. – Оп. 1. – Спр. 3139. – Арк. 2;
Свобода – 1916. – № 31, 29 липня; Украинская Жизнь. – 1916. – № 9. – С. 66.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Бої об'єднаних армій УНР за стратегічну ініціативу на протибільшовицькому фронті. Здобуття українськими частинами Могилева, Чорного Острова, Проскурова. В результаті територія УНР розширилася до розмірів 90 км на 300 км. Було створено вигідний плацдарм для розгортання наступу на Київ..
Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — С. 171-173

Кам'янець-Подільський. За наказом С.Петлюри контррозвідка заарештувала членів Головного повстанського штабу, що провадили переговори з лідерами політичних партій, за зухвалу поведінку, зневажливе ставлення до Директорії та Головного отамана. За кілька днів вони були звільнені, загін обеззброєний та виведений з міста.
ЦДАВО України. Ф. 1965. - Оп.1. - Спр. 14. - Арк. 180; Визвольні змагання очима контррозвідника (Документальна спадщина Миколи Чеботаріва). — С.27-29.

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Лівобережній України.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Харків. Повітова конференція комнезамів за участю 400 делегатів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 1 серпня.

V конференція КП(б)У Сосницького повіту, Чернігівської губернії, на якій ухвалено резолюції з роботи на селі, культурно-просвітницької роботи, серед жінок, в Червоній армії, в комсомолі.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 315.

Київ. Безпартійна робітнича конференція за участю біля 2 тисяч делегатів, на якій обговорювалися питання про поточний момент, продовольче питання, відновлення промисловості і про робітничу інспекцію.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 416, 420.

Балта. Повітова конференція комнезамів за участю 400 делегатів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 1 серпня.

Київський губернський з’їзд голів волосний ревкомів, на якому вироблено план роботи на селі відділу селян – робітників разом з комнезамами.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 995.

Уряд радянської України і командування Південно-Західного фронту домоглися від Москви дозволу на сформування нових галицьких із стрільців і старшин, які перебували у концтаборах Росії.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 308.

Частини Червоної армії вийшли на лінію Болярка – Романів – Торговиця (на р. Стир) – Смордва – Кременець.
ЦДАГО України. – Ф. 5. – Оп. 1. – Спр. 302. – Арк. 20.