Інститут історії України Національна академія наук України

Петроград. В засіданні Державної Думи відбулося обговорення внесеної фракціями соціал-демократичною і трудовиків заяви за № 183 про направлення міністрам внутрішніх справ та воєнному запиту щодо “незакономірних дій влади по відношенню до періодичних друкованих органів, що видаються на українській мові”. В обгрунтування заяви виступили соціал-демократ Чхеїдзе та трудовик Дзюбинський. Дума визнала запит невідкладним і проголосувала за його направлення міністрам.
Государственная Дума: Стенографические отчеты. Четвертый созыв. Сессия четвертая. – Заседание 15. – 28 августа 1915. – Стб. 1183–1193; Речь. – 1915. –

Відбулася нарада губернських старост та міських отаманів. Її учасників вітав міністр внутрішніх справ від імені Гетьмана та підпорядкованого йому міністерства. Він подякував присутніх за чотиримісячну плідну працю. Аналізуючи політичну ситуацію в країні, він підкреслив, що Українська Держава “може йти шляхом свого національного розвитку лише за умови широкої політичної терпимості (толерантності)” і повної свободи окремих політичних партій обстоювати їхні ідеї та погляди. В налагодженні життя суспільства велика роль відводилася місцевому самоуправлінню, виділялися питання про піклування про найбідніше населення міста і села, процеси купівлі-продажу землі, в т.ч. за сприянням Державного земельного банку.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 5. – Арк. 21-22 (із зв.).

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Рейд Південної групи військ Червоної армії (44-ї, 47-ї та 58-ї дивізій 12-ї армії під командою Й.Якіра), оточених в районі Одеси. З лінії Голта - Бірзула - Вапнярка вона пройшла близько 600 км по тилах денікінських та українських військ до Житомира.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 85-86.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

До Кам’янець–Подільського прибула місія Антанти у складі представників Англії, Франції та США, а також Румунії та Польщі. Приїзд в Україну делегації Антанти відбувся у відповідь на ноту протесту уряду УНР до народів світу. Метою її приїзду було з’ясування справи наступу на Київ і взяття його денікінцями.
Український козак. — 1919. — 13 вересня.

Кам’янець–Подільський. Опубліковано відозву ЦК УСДРП “До робітників і селян місцевостей України, зайнятих військом Денікіна”, яка роз’яснювала політику білогвардійців і закликала до боротьби з ними.
Український козак. — 1919. — 10 вересня.

Київ. Опубліковано наказ генерала Май–Маєвського, військового губернатора (“головноначальстуючого”) Київської, Чернігівської та Харківської губ., ген. Бредову провести розслідування у справі зруйнування пам’ятника Т.Шевченку на Царській площі у Києві та притягти винних до відповідальності. Військовий губернатор Києва генерал М.Бредов видав наказ поновити напис на пам’ятнику Б.Хмельницькому, знищений “ворогами російської державності”.
Киевская жизнь. — 1919. — 28 авг. (10 сент.).

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Частини УГА на чолі з генералом А.Кравсом через Карпати пробилися до Чехо-Словаччини, де були роззброєні і інтерновані у таборі м.Ліберці.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 36.

Звернення Галревкому до трудящих Галичини з закликом добровільно вступати до лав Червоної армії.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 608 – 612.

Львів. Утворена тимчасова Начальна колегія УВО, перейменована невдовзі у Начальну команду.
Верига В. Визвольні змагання в Україні 1914-1923 рр. У 2-х томах. Том 1. – Львів, 1998. – С. 499.

Одеса. З’їзд КСМУ Одеської губернії.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 5 вересня;Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959.

Чернігів. ІІ губернський з’їзд собезів Чернігівщини.
Знамя Советов (Чернигов). – 1920. – 16 вересня.

Катеринослав (суч. Дніпропетровськ). І повітовий з’їзд комнезамів.
Гражданская война на Екатеринославщине. (февраль 1918 – 1920). – Днепропетровск, 1968.– С. 339.

Постанова політбюро ЦК КПГ про тимчасовий розпуск партії.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 635.

Наказ Начальної команди Дієвої армії УНР про повернення 6-ї стрілецької дивізії до складу армії УНР. Перехід дивізії до району м. Тисмениця
Українське слово. – 1920. – 18 вересня.

ІІ з’їзд КСМУ Ізюмського повіту, Харківської губернії.
Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское книжное издательство, 1961.

ІІІ Полтавський губернський з’їзд КСМУ.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 609