Інститут історії України Національна академія наук України

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Київ. На засіданні Малої ради УЦР продовжувалось обговорення законопроекту про національно-персональну автономію, який всі промовці вітали як “найдемократичніший у всьому світі закон величезної ваги”. Відбулися вибори суддів до Генерального та апеляційного суду.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2 – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.87 – 88.

Генеральний секретаріат України своєю відозвою оповістив громадян України, що Центральна Рада є владою українських робітників, селян і солдатів. Генеральний секретаріат наказував судовим і адміністративним установам рішуче переслідувати і притягати до відповідальності усіх, хто чорнить Центральну Раду, в тому числі редакторів газет і авторів матеріалів, що наносили образу владі. Ті, хто намагався б із зброєю в руках захопити владу, підлягали військово-революційним судам. Відозву підписав голова Генерального секретаріату і генеральний секретар внутрішніх справ В.Винниченко і усі його члени. У прийнятому зверненні до солдатів Генеральний секретаріат повідомив, що уряд РСФРР не визнав права українського народу на незалежність і оголосив Українській Народній Республіці війну, направивши на Україну свої червоногвардійські загони. Уряд УНР не відмовив у допомозі хлібом, вугіллям і т.п. російському народові, але він не може цього зробити через контрреволюційні дії червоногвардійців.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – у двох томах . – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С. 85 – 86.

Київ. Пізно вночі закінчилось засідання Всеукраїнської ради військових депутатів, київської гарнізонної ради солдатських депутатів разом з полковими комітетами, що відбувалось протягом трьох днів. Воно було присвячене обговоренню питання про мир. З великою промовою виступив голова Генерального секретаріату і генеральний секретар внутрішніх справ В.Винниченко, який зазначив, що вся політика Ради народних комісарів не спрямована на вирішення питання про мир і відзначив, що переговори УЦР і РНК перервані з вини уряду РСФРР. Представник Селянської спілки, член УЦР О.Степаненко наголосив на тому, що Україна може укласти вигідний мир тільки тоді, коли вона буде проголошена самостійною державою. В ухваленій нарадою резолюції пропонувалось УЦР якомога швидше видати 4-й Універсал, у якому проголосити самостійність України, і надалі вести переговори про укладення миру самостійно, окремо від Радянської Республіки.
Нова рада. – 1918. – 4 січня; Народня воля. – 1918. – 17 (4) січня; Киевская мысль (утренний выпуск) –1918. – 3, 4 січня.

На засіданні Одеської ради військових депутатів* революційні матроси і ряд депутатів-українців залишили зал засідання, незадоволені настроями в раді. Українські соціалістичні партії домоглися перемоги – була схвалена резолюція про відмову надіслати своїх делегатів на ІІІ Всеросійський з’їзд Рад. До складу виконкому ради були обрані тільки представники українських есдеків і есерів.
Голос пролетария (Одеса). – 1918. – 6 січня.

Загін петроградських червоногвардійців під командуванням Полякова, що прибув на бронепотязі, зайняв м.Олександрівськ (Запоріжжя) при підтримці повсталих революційних сил. Трьом ешелонам козаків, що йшли на Дон і перебували на станції, було запропоновано скласти зброю. Їм пообіцяли пропустити через Дніпро після відновлення залізничної колії.
Последние новости (Киев – вечірня). –1918. – 4 січня; Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 1924. – С.117 – 119.

Розпочалися бої українських частин з революційними військами 7-ої армії, що розгорнули наступ від ст.Жмеринка на Браїлів і Вінницю (Подільська губернія). Вони зайняли Ямпільський повіт.
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине. –Хроника важнейших историко-партийных и революицон

Херсонщина. Одна з найбільших повстанських груп під командою отамана Н.Григор’єва, незадоволена політикою Директорії, збільшовичилася і перейшла на бік радянської влади.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

Київська губернія. Отаман Зелений (Д.Терпило), командир Дніпровської дивізії Республіканських військ УНР, перейшов на бік радянської влади. Призначений командиром 1-ї Київської радянської дивізії, сприяв захопленню Києва частинами Червоної армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

На честь злуки українських земель в Дрогобичі, Жовкві, Золочеві, Калуші, Коломиї, Стрию та інших містах краю відбулися багатотисячні святкові маніфестації.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 127.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Київський повітовий селянський з’їзд, на який з’їхалося 300 делегатів. Були обговорені питання сучасного політичного моменту, організації селянства, відбулись вибори делегатів на Трудовий конгрес України.
Робітнича газета. — 1919. — 17 січня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Харків. Публікація декрету Тимчасового робітничо–селянського уряду України про порядок націоналізації підприємств.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 15 января.

Ужгород. Окупація міста чеськими військами.
В.Ф.Верстюк, О.М.Дзюба, В.Ф.Репринцев. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 316.

Донецький басейн. В результаті переможних боїв частин Червоної армії з білогвардійцями 14 січня узято Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, 18 січня — Костянтинівку, 19 січня — Слов’яносербськ, Нікітовку, Дебальцеве, 21 січня — Луганськ, 22 січня — Синельникове, 24 січня —Алчевськ, 28 січня —Бахмут.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.