Інститут історії України Національна академія наук України

Франца Кікаля призначено новим комендантом січових стрільців.
Свобода. – 1916. – № 48, 25 листопада.

Прийнято маніфест Української парламентської репрезентації „Український народе галицької землі!”, у якому зазначалося: „Як вибухла світова війна, український народ в Галичині поспішив з пожертвованєм під прапори Австрії і в лави українських січових стрільців – в надії, що може вдасться нам визволити з російської неволі і збудувати вільну велику Україну, а вже бодай, що за своє пожертвованє і за ріки своєї крови дістане наш нарід свою автономію і самоуправу, свій український край в межах Австрії. Оголошена 5 с. м. заповідь вилучення Галичини та поширення автономії сего краю завдає всім тим надіям українського народу на національну самоуправу тяжкий удар та скріпляє силу наших противників над нами. (...) Вистерігаючися всяких вибухів зневіри чи огірченя та всяких необдуманих кроків, які наші вороги використали би лише, щоби нас оклеветати,– нехай увесь наш нарід згуртується до супокійної, розважної, але рішучої, солідарної і неугнутої правної борби”. Цензура дозволила його опублікувати лише 2 грудня.
Свобода. – 1916. – № 49, 2 грудня.

Рада міністрів розглянула доповідь військового міністра про запровадження посади Головноуповноваженого з евакуації військовополонених з Австро-Угорщини та ухвалила асигнувати у його розпорядження 2 млн. крб. Була схвалена і кандидатура на цю посаду – помічника начальника військових сполучень генерального хорунжого С.Соловйова.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 33-33 зв., 34-34 зв., 35-35 зв., 36-36 зв.

Київ. П.Скоропадський затвердив ухвалу Ради народних міністрів про тимчасове приєднання повітів Таврії та Полісся відносно військової повинності до суміжних губерній.
Державний вістник. – 1918. - 24 листопада.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

У складі Червоної армії створено кавалерійську дивізію Червоного козацтва (8-а дивізія), командир — В.Примаков.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

У Деражні, Подільської губ. відбулась нарада за участю головного отамана С.Петлюри, голови уряду І.Мазепи, диктатора ЗОУНР Є.Петрушевича та командування армії. Обговорювалася ситуація, що склалася у зв’язку з переходом УГА на бік Денікіна згідно з угодою від 6 листопада. Вирішено анулювати договір, заарештувати командувача УГА ген. М.Тарнавського та членів його штабу.
ЦДАВО України. Ф. 2192. — Оп. 2. — Спр. 5. — Арк. 106.

Кам’янець–Подольський. Головний отаман С.Петлюра зняв с посади отамана В.Сальського, що виступав за припинення бойових дій, та призначив командувачем армії УНР В.Тютюнника.
Литвин С. Суд історії. — С. 326.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Дієва армія УНР тримала фронт від Могилева через Ялтушків до Літина завширшки до 120 км.
Удовиченко О. Україна у війні за державність. – К., 1995. – С. 183 – 184.

Перехід через озеро Сиваш частин Червоної армії. Закріплення на північній частині Литовського півострову. Відхід частин Російської армії генеала Врангеля з Турецького валу на Юшунську позицію. .
Какурин Н.Е. Как сражалась революция. 1919 – 1920 гг. – Т. 2. – М., 1990. – С. 346 – 347

Ялтушків. Державна нарада за участю Головного отамана військ УНР С. Петлюри, командирів дивізій армії УНР на чолі з командиром М. Омельяновичем-Павленко, членів уряду. Ухвалено видати закон про предпарламент; розпочати 12 листопада наступ проти більшовиків. Звернення голови Директорії Головного отамана військ УНР С. Петлюри, РНМ УНР та військових керівників до українського народу (“Народе України!”) із закликом захисту своєї Батьківщини.
Українське слово. – 1920. – 10 листопада;Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 437 – 438.

Лист Головного отамана військ УНР С. Петлюри до начальника Польської держави Ю. Пілсудського про врегулювання українсько-польських непорозумінь задля успішного наступу армії УНР на лінію р. Південний Буг.
Симон Петлюра. Статті, листи, документи. – К., 1999. – Т. ІІІ. – С. 302 – 303.

Крим. Початок Перекопсько-Чонгарської операції частин Червоної армії проти Російської армії ген. П. Врангеля.
Какурин Н., Вацетис И. Гражданская война. 1918 – 1921. – СПб., 2002. – С. 644 – 648.Кременчук, Кременчуцької губернії. Губернська конференція профспіло

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.