Інститут історії України Національна академія наук України

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

В Одесі заарештовано групу у 39 осіб, в т.ч. 8 анархістів та 31 більшовик. Вдалося виявити ще двох анархістів та 15 більшовиків. Усі ув’язненим, хоч градоначальник і визнав, що “викриваючий матеріал” знайдено під час обшуку лише в останніх.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 102. – Арк. 34 а.

Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь уповноваженого по управлінню і ліквідації організацій воєнного часу І.Кістяківського і ухвалила, що ведення переговорів відносно претензій німців на майно організацій воєнного часу доручити комісії у складі міністрів і вести безпосередньо з бароном А. фон-Муммом і генералом Гренером. Вирішено було відпустити у розпорядження 9-ти губернських старост по 1 млн. крб. на утримання державної варти, схвалити заходи, вжиті міністром шляхів сполучення на Південних залізницях у зв’язку з митною політикою уряду по відношенню до Криму. В справі боротьби із спекуляцією Рада міністрів вирішила запропонувати німецькому командуванню прислати своїх представників в комісію, яка розробляла заходи, щоб протидіяти їй. На пропозицію міністра землеробства уряд постановив утворити особливу комісію у справах німецьких колоністів в Україні для вироблення порядку повернення секвестрованого у них під час війни майна на засадах взаємності, Рада міністрів схвалила також законопроект про підданство.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 70-70 зв., 71-71 зв., 72.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Поїздка голови ВУЦВК Г.Петровського по місцевостях України, де нещодавно була встановлена радянська влада. Він виїхав з Києва 22 червня і відвідав Вінницю, Жмеринку, Козятин, Вапнярку. 2 липня був у Бірзулі, 4 липня — у Голті, 8 липня — у Єлісаветграді.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 23 июня; 1, 10 июля.

Одеса. Відбулась губернська конференція КП(б)У, яка обговорила питання військового становища радянської республіки.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Кам’янець–Подільський. Ухвалення Кабінетом міністрів УНР закону про державний податок на предмети розкоші.
ЦДАВО України. Ф. 1965. — Оп. 1. — Спр. 14. — Арк. 161.

Київ. Ухвалення Радою робітничої і селянської оборони положення про створення місцевих (губернських) комітетів оборони. В губернських містах створювались комітети оборони у складі голів губернського виконавчого комітету та губпарткому, військового комісара, голів раднаргоспу, губпродкому, губсоцзабезпечення. Головою комітету оборони призначався голова відповідного виконкому.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 156–158.

40-тис. польська армія, прорвавши фронт Галицької армії, перейшла в контрнаступ від Бродів до Коломиї. УГА змушена була вдруге відступати і через два тижні знову опинилася в трикутнику між Дністром і Збручем.
Довідник з історії України. — С. 1062; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 483.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.

Харків. І сесія губвиконкома, на якій розглянуті питання, пов’язані з війною з Польщею (мобілізація, боротьба з дезертирством і бандитизмом, соціальне забезпечення родин червоноармійців), внутрішня політика (організація комнезамів та влади на місцях), продовольче і земельне питання.
Комуніст (Харків). – 1920. – 27 червня, 29 червня, 30 червня.