Інститут історії України Національна академія наук України

Відбулася нарада губернських старост та міських отаманів. Її учасників вітав міністр внутрішніх справ від імені Гетьмана та підпорядкованого йому міністерства. Він подякував присутніх за чотиримісячну плідну працю. Аналізуючи політичну ситуацію в країні, він підкреслив, що Українська Держава “може йти шляхом свого національного розвитку лише за умови широкої політичної терпимості (толерантності)” і повної свободи окремих політичних партій обстоювати їхні ідеї та погляди. В налагодженні життя суспільства велика роль відводилася місцевому самоуправлінню, виділялися питання про піклування про найбідніше населення міста і села, процеси купівлі-продажу землі, в т.ч. за сприянням Державного земельного банку.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 5. – Арк. 21-22 (із зв.).

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Рейд Південної групи військ Червоної армії (44-ї, 47-ї та 58-ї дивізій 12-ї армії під командою Й.Якіра), оточених в районі Одеси. З лінії Голта - Бірзула - Вапнярка вона пройшла близько 600 км по тилах денікінських та українських військ до Житомира.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 85-86.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Вінниця. Конференція УПСР, на якій відбулись гострі дебати навколо принципу парламентської демократії та його узгодження з політичною лінією партії. В резолюції есери погодились на демократичні вибори до парламенту, але водночас ухвалили додаток про необхідність утворення на місцях класових органів влади — трудових рад. Таким чином, конференція не виробила чіткої політичної лінії партії.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С.157.

Вінниця. Демократична нарада представників уряду УНР (Д.Одрина, П.Христюк, Н.Григоріїв, А.Степаненко) та соціалістичних партій — українських, єврейських, російських (меншовики), польських. Ухвалено рішення про об’єднання усіх демократичних сил навколо Директорії на допомогу їй у державницькій роботі, створення у Вінниці об’єднання організацій соціалістичної орієнтації.
Український козак. — 1919. — 17 вересня.

Київ. Почало діяти київське відділення пропаганди — місцевий орган відділу Особливої наради (“Особоє совещаниє”) при головнокомандуючому А.Денікіні. Головна мета агітаційної роботи — Боротьба з “українством”. Методи — видання брошур, організація лекцій, концертів, наочна агітація.
Киевская жизнь. — 1919. — 25 авг. (9 сент.).

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Частини УГА на чолі з генералом А.Кравсом через Карпати пробилися до Чехо-Словаччини, де були роззброєні і інтерновані у таборі м.Ліберці.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 36.

Звернення Галревкому до трудящих Галичини з закликом добровільно вступати до лав Червоної армії.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 608 – 612.

Львів. Утворена тимчасова Начальна колегія УВО, перейменована невдовзі у Начальну команду.
Верига В. Визвольні змагання в Україні 1914-1923 рр. У 2-х томах. Том 1. – Львів, 1998. – С. 499.

Одеса. З’їзд КСМУ Одеської губернії.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 5 вересня;Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959.

Херсон. ІІ з’їзд КСМУ Херсонського повіту.
Известия (Херсон). – 1920. – 11 вересня; Победа советской власти на Херсонщине. (1917 – 1920 гг.). – Херсон, 1957. – С.275.

Окрема Кінна дивізія Дієвої армії УНР перейшла на східний берег Дністра і рушила на м. Букачівці, потім знов перейшла на західний берег Дністра.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 405. – Арк. 28;Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929.

Харків. Повітовий з’їзд КСМУ.
Комуніст (Харків). – 1920. – 10 вересня.

Конференція комнезамів Бердичівського повіту, Київської губернії, на якій ухвалені резолюції з земельного питання (комнезами мали звернути увагу на організацію колективного обробітку землі та рівномірно розподілити між волостями землі під свеклу) та з поточного моменту.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 571 – 572.

Арешт ВУЧВК делегатів з’їзду партії лівих есерів (інтернаціоналістів), після чого партія припинила своє існування.
Верстюк В.Махновщина. – К., 1991. – С. 234.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.