Інститут історії України Національна академія наук України

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Народний секретаріат УСРР ухвалив тимчасово, до затвердження ЦВК рад України, призначити В.Затонського народним секретарем Української республіки при уряді РСФРР.
Большевистские организации Украины (ноябрь 1917 – квітень 1918 рр.). – К., 1962. – С.35 – 36.

На засіданні Малої ради мало продовжуватись обговорення закону про національно-персональну автономію, але на порядок денний поставили питання про поточний момент. Головними вимогами всіх виступів було проголошення незалежності УНР у 4-му Універсалі і організація оборони України. Мала рада зажадала, щоб генеральний секретар військових справ доповів, що робиться для захисту української держави. Прибувший М.Порш констатував, що Україна не має регулярної армії – стара армія розклалася і демобілізується, вся надія на окремі загони, що створюються. Єдина боєздатна військова одиниця полк “Вільної України”. Всі надії він покладав на майбутню армію.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.93 – 95.

Революційні війська Окремої армії Південно-Західного фронту вступили в Шепетівку і продовжили наступ в напрямку Новоград-Волинського.
Свободная мысль (Бердичев). – 1918. – 11 січня.

Загони кадієвських і варваропольських червоногвардійців розгромили роту каледінців і звільнили селище Кадіївку (Донбас). Червоногвардійські частини під командуванням Р.Сіверса 5 – 6 січня вступили в Макіївку, Ханжонкове та ряд інших пунктів і продовжили наступ в напрямку ст.Іловайської.
В.А.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.1. М., 192 4. – С.114; Великая Октябрьская социалистическая революция и победа Советской

Ст.Сарни (Волинська губернія) зайняли революційні війська. У селищі була відновлена радянська влада.
Киевская мысль. – 1918. – 9 січня.

Увечері українські підрозділи полку ім. Б.Хмельницького після бою на вулицях Полтави залишили місто, до якого вступили червоногвардійські загони та полк червоних козаків під загальним командуванням М.Муравйова, що вели наступ від Харкова. Цього ж дня українські частини втратили Глухів та Хутір Михайлівський. До Сум вступив загін харківських червоногвардійців під командуванням М.Руднєва. А Констянтиноград зайняли червоногвардійці П.Єгорова, які наступали від ст.Лозова при підтримці бронепоїзда А.Зайцева (Констянтиноградський повіт). Продовжуючи наступ на Полтаву вони звільнили ст.Карлівку.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 4. – С.134, 135.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Донецький басейн. В результаті переможних боїв частин Червоної армії з білогвардійцями 14 січня узято Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, 18 січня — Костянтинівку, 19 січня — Слов’яносербськ, Нікітовку, Дебальцеве, 21 січня — Луганськ, 22 січня — Синельникове, 24 січня —Алчевськ, 28 січня —Бахмут.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Київ. Президент ЗУНР Є.Петрушевич увійшов до складу Директорії УНР; представники УНРади ЗУНР І.Калинович, Т.Старух , П.Шекерик-Доників обрані до комісій Трудового конгресу.
Довідник з історії України. — С. 930.

До Східної Галичини прибула комісія Антанти у складі представників Англії, США, Італії, очолена французьким генералом М.Бартелемі.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання.1917 –1921 рр. — Київ,1999. – С. 297.

Вступ до Полтави частин Червоної армії, встановлення радянської влади у місті. Українські війська відступили до Кременчука.
Кучабський В. Корпус Січових Стрільців: Воєнно–історичний нарис. — Чикаго, 1969. — С. 217.

Київ. Урочистий похорон Січових стрільців, що загинули в боях під Києвом. На вокзалі, куди привезли тіла загиблих, відбулась траурна церемонія, було віддано воїнські почесті. Після відправлення панахиди у Володимирському соборі траурна процесія пройшла містом до Царського саду, де відбулось поховання. У церемонії взяли участь члени Директорії, уряду, командування армії.
Українська Ставка. — 1919. — 21 січня.

Армія УНР перейшла р. Синюху через добринську переправу в район м. Хмельова, опинившись в смузі охоронних і розвідчих частин Добровольчої армії.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 280.

Загони отамана Н. Махна розташувались в районі Гуляйполя, Олександрівської губернії.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 221 – 222.