Інститут історії України Національна академія наук України

В ці дні декретами ЦВК рад Таврійської губернії була проголошена радянська соціалістична республіка Тавріди у складі РСФРР. За першим декретом до неї увійшла територія колишньої Таврійської губернії, за другим – лише Кримський півострів, який, як частина РСФРР за Брестським миром не підлягав окупації німецькими та австро-угорськими військами. Коли ж останні, порушивши умови згаданого миру, розпочали наступ на Крим, то на перекопському перешийку наштовхнулися на серйозний опір чорноморських моряків та червоногрвадійців. Збройний опір окупантам тривав. Раднарком Тавріди 21(8) квітня ухвалив евакуюватися до Новоросійська, проте під Алуштою його члени були заарештовані татарами та білогвардійцями і 24(11) квітня розстріляні.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К. – 1967. – С.159.19 (6) бер

Республіка Тавріди постала за безпосередньої ініціативи ЦК РКП(б) та РНК РСФРР як буфер між радянською Росією та іноземними військами. У РНК Тавріди домінували більшовики. На Крим поширювалися декрети радянської Росії. Тут велася націоналізація великих підприємств, курортів, маєтків, торгівельного флоту, оголошувалася соціалізація землі, на базі націоналізованих поміщицьких господарств утворювалися комуни.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К. 1987. – С.471-472

Рада народних міністрів на пропозицію військового міністра О.Жуковського доручила міністерству військових справ утворити комісію для посилки за кордон для організації обміну полоненими. РНМ по телеграмі подільського комісара про втручання австрійського військового командування у внутрішні справи України, а саме - у земельну справу, ухвалила визнати ці дії незаконними, а міністру закордонних справ доручила довести це до відома німецької влади. Кредитову канцелярію уповноважили в порозумінні з представниками Німеччини, Австро-Угорщини та інших держав вирішити всі фінансові закордонні проблеми.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.219-220.

Відбулося урочисте засідання Малої ради, присвячене першій річниці існування українського парламенту Центральної Ради. Голова її проф. М.Грушевський у своїй промові виклав історію її діяльності за рік, наголосивши, що вона мала передати владу Українським Установчим зборам, але їх вибори були зірвані. І скликання Установчих зборів – головне завдання УЦР.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.219-220.

Відбулось засідання УЦР. На засіданні виступили промовці від всіх партій, представлених в Центральній Раді, Селянської спілки, які не тільки відзначали її здобутки, але й недоліки в її діяльності та висловлювали пропозиції для їх подолання.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.217-219

У Херсоні почалося збройне повстання проти німецького гарнізону за активної участі Союзу фронтовиків, який об’єднував демобілізованих солдатів, і команд чорноморських кораблів “Ксения”, “Мечта”і “Салагир”. Неочікуваним ударом повсталі роз’єднали гарнізон на кілька частин і після жорстоких вуличних боїв вибили німців з Херсона.
Петров В.И. Отражение Страной Советов нашествия германского империализма в 1918 году. – М., 1980. – С.180.

Київський губернський комісар З.Моргуліс надіслав телеграму всім повітовим комісарам Київщини, щоб на місцях була посилена боротьба з ворожою агітацією проти УЦР. Закликали для праці серед населення всі українські організації для ознайомлення з сучасним становищем, 3-м та 4-м Універсалами УЦР та земельним законом.
Народня воля. – 1918.- 22(9) березня.

В.о. військового міністра О.Жуковський у наказі № 96 (по демобілізаційному відділу), згідно з постановою Ради народних міністрів, заявив, що все військове майно, як військових частин, так і військових інституцій, управлінь і закладів, а також майно Земського союзу, Союзу міст, Червоного Хреста і всіх інших установ, які одержували кошти з Державного Скарбу, є власністю держави і збором останнього. Ліквідацією і розподіленням мав відати виключно Головний начальник постачання. І без розпорядження Головного начальника постачання або демобілізаційного відділу при ньому не можна було реквізувати, передавати або продавати це майно. Все майно, раніше розібране, мало бути повернено, як і гроші, виручені за продаж будь-чого. Пропонувалось узяти все майно під контроль і провести його облік.
Народня воля. - 1918. – 22(9) березня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Кам’янець–Подільський. Повітовий селянський з’їзд за участю М.Грушевського, І.Лизанівського та ін. есерівських провідників. Після обговорення поточного моменту з’їзд ухвалив резолюцію на користь радянської форми влади, висловився проти переговорів з представниками Антанти та за відновлення переговорів з більшовиками.
І.Мазепа. Україна в огні й бурі революції. — С. 121.

Наступальні операції Червоної армії розкололи армію УНР і змусили Південну групу перейти до Румунії, а Північну відступити на Волинь. Протягом короткого часу більшовики зайняли Коростень, Житомир, Бердичев, Проскурів, Гусятин, Новоград-Волинський, Одесу. На середину квітня їх війська вийшли на Збруч. В таких обставинах Антанта побоювалась, що ЗОУНР може піти на союз з радянською Україною.
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. – Львів, 1998. – С. 282.

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Харків. Всеукраїнська конференція УКП (боротьбистів). 20 березня було затверджено постанову ЦК УКП про самоліквідацію партії і вступ її членів до КП(б)У на індивідуальній основі.
Комуніст (Харків). – 1920. – 20 березня; Український пролетар (Катеринослав). – 1920. – 26 березня, 31 березня, 3 квітня.