Інститут історії України Національна академія наук України

Ввечері німецькі війська і українські частини вступили у передмістя Одеси, а о 8-й годині ранку вони остаточно зайняли місто. Радянські сили відступили напередодні частково по залізниці, частина відійшла до Миколаєва і далі на Крим, а головні сили 3-ї революційної армії були евакуйовані на військових кораблях до Феодосії.
Народня воля. – 1918. – 15(2) березня.

Рада народних міністрів ухвалила склад Комісії по товарообміну з державами Четверного союзу, якій надавались повноваження в справі підписання умов взаємного товарообміну. Головою комісії призначено М.Порша
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.201.

Засідання Малої ради було присвячене обговоренню мирного договору, укладеного Україною з державами Четверного союзу. Українські есери й соціалісти-федералісти заявили про свою повну підтримку договору, як і представник Поалей - Ціону, і висловились за його ратифікацію. Представник меншовиків виступив проти ратифікації, фактично утримались і російські есери.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.202-203.

Постанова радянського українського уряду – Народного секретаріату про заходи по організації оборони від іноземної окупації. Територія військових дій (губернії: Полтавська. Чернігівська. Херсонська) оголошувалася на військовому стані. Здійснення цієї постанови доручалося Верховному головнокомандуючому, а усі місцеві радянські організації отримували наказ в усьому сприяти йому. Усіх боєздатних громадян закликали до зброї, а працездатних – до праці на оборону. Оголошувалася мобілізація трудящих від 18 до 37 років. Радам доручалося запровадити на місцях трудову повинність. На час появи цієї постанови її дія поки що поширювалася на Полтавську губернію.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К. – 1967. – С.43.

Наказом військового міністра О.Жуковського коменданта м.Києва і губернії К.Прісовського звільнено з посади і зараховано до складу військового міністерства. Отаман Бронський призначений головним губернським комендантом Київщини, його помічником – штабс-капітан М.Шинкарь.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 23.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Проскурів. Спільна нарада ЦК УСДРП та представників УСДРП (незалежних). Під впливом незалежників УСДРП приєдналась до вимог УПСР визнати радянську форму влади в Україні, припинити переговори з Антантою і відновити з Радянської Росією.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 109.

Проскурів. Кабінет міністрів на чолі з С.Остапенком надіслав листа до Директорії з проханням про відставку.
Політична історія України ХХ століття. — Т. 2. — С. 340.

Харків Перша сесія Центрального виконавчого комітету рад України (ВУЦВК) третього скликання обрала головою ВУЦВК Г.Петровського, членами президії — К.Ворошилова, В.Затонського, С.Косіора, Г.Петровського, О.Хмельницького; затвердила прийняту ІІІ з’їздом рад Конституцію, призначила новий склад Раднаркому — радянського уряду України у складі: Х.Раковський (голова), А.Бубнов, К.Ворошилов, Голубков, О.Жарко, В.Затонський, Ф.Земіт, Е.Квірінг, Б.Магідов, В.Межлаук, М.Подвойський, І.Русаков, М.Скрипник, І.Халевський, О.Хмельницький, О.Шліхтер.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 101–103.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Харків. ІV Харківська губернська конференція КП(б)У за участю 314 делегатів, які представляли більше 6 тис. членів партії. Обговорено порядок денний для Всеукраїнської конференції; ставлення до інших партій; взаємовідносини УСРР та РСФРР; економічну політику (застережено, що у галузі господарства механічно переносяться організаційні військові форми, трудові армії перетворюються в паралельні місцеві господарські органи, які усувають профспілки від економічного будівництва); політику партії на селі (заперечувалась необхідність створення організацій незаможного селянства для боротьби з куркульством і для здійснення продовольчої політики радянської армії); доповіді з місць по повітах про партійну роботу КП(б)У. На відміну від усіх губернських партійних організацій України, Харківська партійна організація на своїй конференції виступила проти лінії ЦК КП(б)У, висуваючи з усіх питань свої тези і пропозиції. Ухвалено резолюції про партійне будівництво, профспілки, про комуністичний союз робітничої молоді. Рішення Харківської губернської конференції мали значний вплив на роботу ІV Всеукраїнської конференції КП(б)У.
Комуніст (Харків). – 1920. – 14 березня, 16 березня;Образование и деятельность комсомольской организации Харьковщины. 1917 – 1920. Документы и мате

Голованівськ, Балтського повіту, Одеської губернії. Вступ до містечка полку Чорних Запорожців армії УНР.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 47.

Варшава (Польща). Постанова РНМ УНР про утворення і формування військової жандармерії УНР.
Вістник державних законів для всіх земель УНР виданий 1 листопада 1920 р. – Випуск 1. – Ч. 2.

Відень (Австрія). Збори Народно-трудової партії, на яких ухвалено делегувати 2-х представників (К. Левицького і С. Голубовича) до комітету Українського національно-державного союзу (УНДС).
Український прапор (Відень). – 1920. – 20 березня.