Інститут історії України Національна академія наук України

Воєнний генерал-губернатор Галичини граф Г.О.Бобринський підписав у Львові обов’язкове для виконання оголошення, у якому довів до відома населення наказ головнокомандуючого арміями Південно-Західного фронту генерал-ад’ютанта М.Ю.Іванова про примусову висилку у Волинську губернію усіх чоловіків у віці від 18 до 50 років, дозволяючи їм брати із собою свої родини, хатні речі, рогату худобу і коней, тих районів Галичини, з яких уступали російські війська, аби унеможливити їх мобілізацію до австро-угорської армії.
Прикарпатская Русь. – 1915. – 4 июня. – С. 1.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Рада міністрів Української держави заслухала повідомлення про стан з продовольством в м.Одесі. Розглядались штати штабу гетьмана П.Скоропадського, до яких були внесені додаткові скорочення. Рада міністрів схвалила законопроект міністра народної освіти про запровадження Головного управління мистецтв і національної культури й перейменування відомства у “Міністерство народної освіти і мистецтва”, але його головноуправляючому надавався голос товариша міністра. Рада міністрів розглянула і схвалила законопроект міністра внутрішніх справ про відкриття кредиту на видачу позик земствам і містам та про асигнування 300 тис. крб. на видачу одноразової допомоги офіцерам і чиновникам Морського відомства.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр.6. – Арк. 53-53 зв.; 54-54 зв.

Департамент загальних справ міністерства внутрішніх справ затвердив постанови про тимчасове підпорядкування тим чи іншим губернським старостам частин губерній, які мали відійти від Росії до України, доти, доки не буде остаточно розв’язане питання про поділ України на нові адміністративні округи. Акерманський повіт, Бесарабської губернії прилучався до Херсонщини, Хотинський, Бесарабської губернії – до Поділля, Річицький, Пінський і Мозирський, Мінської губернії – до тимчасово утвореної Поліської губернії, м.Річиця, Гомельський повіт, Могилівської губернії, Путивльський і Рильський повіти Курщини – до Чернігівської губернії, Суджанський, Грайворонський, Білгородський, Корочанський і Новооскольський повіти Курської губернії – до Харківщини.
ЦДАВОВУ України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр.9. – Арк. 295.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Галицька армія в ході наступу визволила від поляків Чортків, Язловець, Бучач, Струсів, Теребовлю, Скалат, Підгайці, Тернопіль.
Довідник з історії України. — С. 1092.

Кам’янець–Подольський. Переїзд до міста урядових установ УНР.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 139.

Житомир. І Волинський губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. У ньому взяли участь делегати від 8 повітів, де була встановлена радянська влада. З’їзд виразив довіру радянському уряду України, розглянув земельне, продовольче та ін. питання.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 497–502, 704.

Кам’янець–Подільський. Постанова Ради народних міністрів про боротьбу з протиєврейською погромною агітацією.
ЦДАВО України. Ф. 269. — Оп. 1. — Спр. 32. — Арк. 4.

Тернопіль. Вступ до міста наступаючих частин УГА, закінчення першого етапу Чортківської операції.
Історія українського війська. — Львів, 1992. — С. 511.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.

Провівши операцію по виходу з Криму, Російська армія генерала П. Врангеля захопила Північну Таврію.
Какурин Н., Вацетис И. Гражданская война. 1918 – 1921. – СПб., 2002. – С. 571 – 576.