Інститут історії України Національна академія наук України

В Київ вступили українські частини, які наступали з заходу і півночі – Запорізького загону, Гайдамацького коша та Січових стрільців. Німецькі війська підійшли до міста з півночі, через Микільську Слобідку.
Народня воля. – 1918. – 5 березня (20 лютого).

В м.Житомирі на засіданні Малої ради УНР прийнято “Тимчасовий статут про громадські роботи”, який мав сприяти боротьбі з безробіттям. При міністерстві праці утворювалась Рада по організації необхідних для держави і громадськості робіт. Мала рада прийняла “Закон про громадянство Української Народної Республіки”.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.172-174.

О 12 год. 30 хв. Київ остаточно звільнено від радянських сил.
Народня воля. – 1918. - 15 березня.

В Миколаєві Рада народних комісарів оголосила м.Миколаїв на воєнному стані. Вся влада у місті передавалась створюваній Верховній колегії.
Борьба за Великий Октябрь на Николаевщине (февраль 1917 г. – март 1918 г.) – Николаев, 1957. – С.246.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеський повіт. Збройний виступ робітників і селян с. Бєляєвки проти французьких військ і білогвардійців. Повстання тривало до початку березня, після чого повстанці розсіялися по навколишніх селах.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 361.

Харків. ІІІ з’їзд КП(б)У, який зосередив головну увагу на проблемах відновлення і зміцнення радянської влади в Україні. Були розглянуті питання про ставлення до дрібнобуржуазних партій, про земельну і продовольчу політику, профспілковий рух. З’їзд визнав за необхідне взяти за основу Конституції УСРР Конституцію РСФРР з невеликими змінами у залежності від місцевих умов; провести через з’їзд рад України рішення про встановлення взаємовідносин з братськими радянськими республіками. З’їзд обрав ЦК КП(б)У із 15 членів і 6 кандидатів.
Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. — Т. 1. — К., 1976. — С. 44–54.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Вінниця. Директорія обговорила на своєму засіданні запропоновані союзним командуванням зміни у її складі і визнала їх неможливими.
Політична історія України ХХ століття. — Т. 2. — С.336.

Харків. Публікація декрету СНК УСРР про створення робітничо–селянської Червоної армії.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 2 березня.

Харків. До міста прибув з Москви агітаційно–інструкторський потяг ім. В.Леніна, який займався культурно–просвітницькою, агітаційною діяльністю, провадив інструктаж органів радянської влади. Команда потягу була присутня на відкритті ІІІ Всеукраїнського з’їзду Рад.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. —7 марта.

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.

Катеринослав (суч. Дніпропетровськ), Катеринославської губернії. Губернська робітничо-селянська безпартійна конференція, на якій заслухано доповіді з місць по волостях про те, як організовуються ревкоми, стан боротьби з епідеміями, діяльність губвідділу народної освіти. Ухвалено резолюцію з питання про радянське будівництво.
Звезда (Катеринослав). – 1920. – 2 березня, 4 березня.

Арешт усього складу Всеукраїнської конференції ПЛСР (інтернаціоналістів).
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 234.

Прибуття з’єднань армії УНР до р. Південний Буг в район Гайворона – Саврань. Українське командування планувало підключити до форсування Бугу і з’єднання УГА та порозумітись з НК УГА. Після переходу Бугу планувалось разом з УГА прориватись на захід, щоб приєднатись до українських частин, які перебували в районі Нова-Ушиця – Могилів.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 319.

Бершадь. На базі ІІ корпусу УГА генерала М. Тарнавського сформована 1-а бригада Червоних українських січових стрільців (ЧУСС) під командуванням полковника А. Шаманека (з 22 березня Б. Білинкевича), начальника штабу А. Бізанца і політкомісара Я. Струхманчука. Бригада нараховувала 4,5 тис. стрільців і близько 200 старшин, півтори тисячі коней та 100 кулеметів. Ввійшла до складу 44-ї стрілецької дивізії І. Дубового. При її політвідділі утворено галицьку секцію під проводом Н. Гірняка.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 291; Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. – Москва, 1983. – С. 201.