Інститут історії України Національна академія наук України

В кімнаті читальні “Просвіти” у Відні відбулося перше засідання Загальної Української Ради, в яку була перетворена Головна Українська Рада, створена при початку війни. Відповідно до своїх організаційних засад ЗУР виступала як головна репрезентація всього українського народу на час війни. До її складу увійшли 25 представників українських політичних партій Галичини, 6 – Буковини і 3 – від російської України в особі 3-х представників Союзу визволення України, які отримали право голосу у справах дотичних до інтересів всього українського народу. У справах австрійської України ЗУР виступала як найвища і єдина репрезентація українського населення. Головою ЗУР обрали К.Левицького, заступниками – М.Василька, Є.Петрушевича, Л.Бачинського, М.Ганкевича, секретарями – Л.Цегельського, І.Семаку, О.Назарука, В.Темницького.
Діло. – 1915. – 8 травня. – Ч. 18. – С. 2.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Переїзд уряду УНР з Рівного до Радивилова. Туди ж переїхали члени Директорії С.Петлюра, Ф.Швець та А.Макаренко.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 155, 157.

Київ. Рада робітничої і селянської оборони УСРР ухвалила постанову про боротьбу з торбарством (мішечництвом). У ній йшлося, що торбарство набирає все більшого розмаху, порушує хід хлібозаготівель. Тому приватним особам дозволялося перевозити не більше 20 фунтів продовольства. Усе, що перевищувало 20 фунтів, підлягало конфіскації.
Боротьба. — 1919. — 9 травня.

Київ. Народний комісаріат військових справ (наркомвійськсправ) УСРР віддав наказ про створення 1–ї інтернаціональної радянської дивізії.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 396–397.

Москва. В.Ленін телеграмою оголосив партійну догану Х.Раковському і В.Антонову–Овсієнку за те, що вони нічого не зробили для допомоги Донбасу.
Ленін В.І. Повне зібр. творів. — Т. 50. — С. 302.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Женева (Швейцарія). З’їзд української партії соціалістів-федералістів під головуванням Г. Чижевського, в роботі якого взяли участь члени партії з Швейцарії, Франції, Англії та Бельгії.
Вперед (Львів). – 1920. – 30 травня.

с. Писарівка, Ямпільського повіту, Подільської губернії. Зустріч полку Чорних Запорожців армії УНР, що перебувала в Зимовому поході, з роз’їздом Донського кінного полку сотника М. Фролова. Б. Монкевич датує цю зустріч 6 травня.
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 43.; Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зим

Постанова головного комісара уряду УНР К. Лоського про встановлення на всьому терені України, звільненому від більшовицької окупації, валюти в гривнях і карбованцях. До спеціального розпорядження дозволялося приймати “царські” гроші за курсом рубль за карбованець або за 2 гривні.
Вістник Волинського Губерніяльного Комісара. – 8 травня 1920. – Ч. 2. – С. 1.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.