Інститут історії України Національна академія наук України

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

Рада міністрів Української Держави відхилила проект наказу Гетьмана П.Скоропадського, яким оголошувався набір 500 осіб для формування Сердюцької дивізії. Рада зазначила, що ще немає спеціального закону про військову повинність та заклик до військової служби і запропонувала військовому міністрові та державному секретарю розробити відповідний законопроект. Розглядався внесений військовим міністром законопроект про деякі тимчасові заходи з метою охорони державного порядку і громадського спокою. Рада міністрів схвалила закон про штати місцевих установ міністерства юстиції, затвердила законопроект про збільшення штатів судових слідчих і товаришів прокурорів; про порядок призначення осіб на державну службу. Закон про військових агентів в союзних і деяких нейтральних державах, внесений військовим міністром, був відхилений. П.Дорошенка затвердили на посаді Головноуправляючого відділом мистецтв.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 103- 103 зв., 104-104 зв., 105.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Поїздка голови ВУЦВК Г.Петровського по місцевостях України, де нещодавно була встановлена радянська влада. Він виїхав з Києва 22 червня і відвідав Вінницю, Жмеринку, Козятин, Вапнярку. 2 липня був у Бірзулі, 4 липня — у Голті, 8 липня — у Єлісаветграді.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 23 июня; 1, 10 июля.

Кам'янець-Подільський. Нарада членів Трудового конгресу. у якій взяли участь 50 депутатів, член Директорії Ф.Швець, голова уряду Б.Мартос, більшість міністрів. Нарада обговорила питання тогочасного становища УНР, її оборони, налагодження державного апарату.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 142; Вістник державних законів УНР. — 1919. — 10 липня. (Ч. 14).

Кам'янець-Подільський. Нарада членів комісій Трудового конгресу вирішила припинити роботу комісій на невизначений час.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 230.

Оголошення Радою робітничої і селянської оборони стану облоги у Києві, Одесі, Миколаєві, Херсоні і Полтаві. Всі збройні сили переходили у підпорядкування начальників гарнізонів. Для підтримання порядку передбачалося організувати комітети оборони, підпорядковані Раді оборони.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 12 июля.

Одеса. І губернський з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів обговорив поточний момент, військове, продовольче питання, підтримав "червоний терор".
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918-1919). — С. 651-655.

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

Відступ 6-ї стрілецька дивізії Дієвої армії УНР до р. Стир у район м. Рафалівка.
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 58.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Лівобережній України.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

ст. Каленовщизна. Засідання РНМ УНР, на якому заслухані внесення голови Ради міністрів в справі розташування військового міністерства при ст. Чортків і доклад військового міністра в цій справі; ухвалено вважати залишення військового міністерства на ст. Чортків недоцільним та доручити військовому міністру встановити найтіснійший зв’язок з українською армією і польським командуванням; вшановано пам’ять полковника Є. Мешківського вставанням.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 68.

Харків. Міські збори членів КП(б)У, присвячені шістьом місяцям радянської влади на Україні.
Комуніст (Харків). – 1920. – 14 липня.

Полтава. ІV губконференція української партії лівих соціал-революціонерів (борбистів), на якій ухвалено резолюцію про необхідність об’єднання партії навколо єдиного організаційного центра – КП(б)У.
Борьба (Харків). – 1920. – 15 червня.