Інститут історії України Національна академія наук України

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Засідання Малої ради почалося о 9-й год. вечора і було присвячене обговоренню звіту української мирної делегації. Представник Бунду М.Рафес заявив, що його партія і меншовики внесли запит до Генерального секретаріату про сепаратний характер переговорів, які веде українська делегація, що її діяльність носить характер таємної дипломатії. На пропозицію фракції українських есерів вирішено перенести обговорення цього питання на інше засідання, оскільки фракції мають розглянути його на фракційних нарадах. Голова делегації на мирних переговорах В.Голубович спростував заяву М.Рафеса. Генеральний секретар міжнародних справ О.Шульгин повідомив, що протоколи засідань в Брест-Литовську друкувались в українській пресі і що делегація не укладала ніякого договору і нічого не підписувала. Мала рада ухвалила ряд дрібних законопроектів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. У двох томах. - Т.2. 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.106-108.

Генерал Д.Щербачов склав з себе обов’язки Головнокомандуючого Українським фронтом.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 36.

Запорізький курінь, який напередодні вирушив з Києва, вступив у бій з червоногвардійцями, що прибули на ст.Гребінка трьома ешелонами. Після запеклих боїв червоногвардійці відступили.
Киевская мысль (утренний выпуск). – 1918. – 27(14) січня.

В Херсоні відбулось термінове засідання виконкому ради робітничих депутатів, виконкому української Військової ради, української Революційної ради та ради селянських депутатів, на якому обрано Революційний штаб. У зв’язку з пограбуванням декількох арсеналів зі зброєю місто і околиці були оголошені на воєнному стані. Зранку до ради робітничих і солдатських депутатів почали прибувати червоногвардійські загони, матроси з мінного загороджувача “Ксения”, солдати 44-го зап. піх.полку. Червоногвардійці і революційно налаштовані солдати взяли на себе охорону міста, їм була передана вилучена в місті зброя.
Победа Советской власти на Херсонщине (1917-1920 гг.). – Херсон, 1957. – С.103-104.

Червоногвардійські загони, що перебували на ст.Іловайська, розгромили офіцерську частину під командуванням генерала П.Краснова, яка намагалася повернути станцію собі.
Великая Октябрьская социалистическая революция. Хроника важнейших историко-партийных и революционных событий. – В двух частях. – Ч.2. Окт

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Донецький басейн. В результаті переможних боїв частин Червоної армії з білогвардійцями 14 січня узято Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, 18 січня — Костянтинівку, 19 січня — Слов’яносербськ, Нікітовку, Дебальцеве, 21 січня — Луганськ, 22 січня — Синельникове, 24 січня —Алчевськ, 28 січня —Бахмут.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Київ. Президент ЗУНР Є.Петрушевич увійшов до складу Директорії УНР; представники УНРади ЗУНР І.Калинович, Т.Старух , П.Шекерик-Доників обрані до комісій Трудового конгресу.
Довідник з історії України. — С. 930.

До Східної Галичини прибула комісія Антанти у складі представників Англії, США, Італії, очолена французьким генералом М.Бартелемі.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання.1917 –1921 рр. — Київ,1999. – С. 297.

Київ. Трудовий конгрес України (Конгрес трудового народу України), в якому взяли участь біля 400 делегатів, в тому числі 36 представників ЗУНР. Конгрес затвердив акт про утворення єдиної соборної України, обговорив питання про владу в Україні, внутрішню та зовнішню політику. Більшість делегатів висловилась проти встановлення в Україні радянської форми правління. Конгрес подовжив владні повноваження Директорії, доручивши їй верховну владу і оборону держави. Рішення конгресу були викладені в Універсалі “До трудового народу України”.
Робітнича газета. — 1919. — 26 січня; Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 60–67.

Київ. Оголошення Директорією воєнного стану на всій території України.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 90. — Арк. 47.

Київ. Оголошення на Трудовому конгресі декларації УСДРП (незалежних). В декларації вимагалося, щоби Трудовий конгрес, перебравши владу від Директорії, одразу передав її радам робітничих і селянських депутатів, проголосив Україну незалежною соціалістичною республікою, розпочав мирні переговори з Радянською Росією, склав уряд з представників партій, які стоять на радянській платформі, а після цього сам себе розпустив.
Політична історія України ХХ століття. У шести томах. — Т. 2. — К., 2003. — С. 321.

Оголошення на Трудовому Конгресі декларації фракції УПСР, яка констатувала: Директорія не є виразником волі усього трудового народу України, тому має поступитися владою радам селянських, робітничих і вояцьких депутатів; верховною владою має стати Всеукраїнський конгрес трудового народу, обраний на основі рівного безпосереднього виборчого права; треба негайно порозумітися з Українською радянською республікою та припинити братовбивчу війну.
Боротьба. — 1919. — 8 лютого.

Харків. Ухвалення Тимчасовим робітничо–селянським урядом України декрету про вищу військову інспекцію.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 30 января.