Інститут історії України Національна академія наук України

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Повстання у Катеринославі, оволодіння містом більшовиками з допомогою загону П.Єгорова, встановлення 11 січня 1918 р. (29 грудня 1917 р.) влади рад.
Гамрецкий Ю.М., Тимченко Ж.П., Щусь О.Й. Триумфальное шествие советской власти на Украине. – К., 1987. – С.51 – 52.

Херсонщина. Одна з найбільших повстанських груп під командою отамана Н.Григор’єва, незадоволена політикою Директорії, збільшовичилася і перейшла на бік радянської влади.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

Київська губернія. Отаман Зелений (Д.Терпило), командир Дніпровської дивізії Республіканських військ УНР, перейшов на бік радянської влади. Призначений командиром 1-ї Київської радянської дивізії, сприяв захопленню Києва частинами Червоної армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

На честь злуки українських земель в Дрогобичі, Жовкві, Золочеві, Калуші, Коломиї, Стрию та інших містах краю відбулися багатотисячні святкові маніфестації.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 127.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Київ. Спеціальною постановою Директорія відновила чинність закону Центральної Ради від 9 січня 1918 р. про національно–персональну автономію — самоуправління національних меншостей, яке базувалося не на територіальному принципі, а на загальнодержавному союзі членів даної меншості, які отримували культурні права як група. Закон про національно–персональну автономію, ухвалений 22 січня 1918 р. Центральною Радою, був скасований гетьманським урядом.
ЦДАВО України. Ф. 2208. — Оп. 2. — Спр. 2. — Арк. 18.

Київ. Призначення отамана О.Грекова військовим міністром УНР.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 14.

Вінниця. Ревком УГА взяв на облік у регіоні 15 тис. стрільців і старшин, хворих на тиф. Дві тисячі з тих, хто видужав, були задіяні ревкомом для охорони важливих об’єктів міста і патрульної служби.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 280.

Полтава. ІІІ з’їзд рад Полтавської губернії.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. (1917 – 1920). – Полтава, 1957. – С. 173.

При начальній команді УГА утворено політичний відділ, який за відсутності диктатора Є. Петрушевича взяв на себе функції політичного центру. Його провідні діячі О. Лисняк, О. Станимір, Д. Паліїв підтримували тісні стосунки з Вінницьким ревкомом і висловилися за співробітництво з командуванням 44-ї дивізії ХІІ Червоної армії.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 283.

Харків. Всеукрревком оголосив Н. Махна і махновців “поза законом” як дезертирів та зрадників за їх відмову виступити проти поляків. Загони Н. Махна відійшли до Гуляйполя, Олександрівської губернії.
Більшовик (Київ).. – 1920. – 16 січня;Гражданская война на Украине. (1918 – 1920). Сборник документов и материалов в трех томах, четырех книгах. – Т. 2

Чернігів, Чернігівської губернії. Утворення губернського військревкому.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 358.

Засідання центрального бюро КСРМУ, на якому обрано його бюро (голова – Семенів) та вирішено видавати журнал “Юний комунар”.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 211 – 212.

1-й корпус УГА прибув в район селища Аннопіль, кінна бригада – до Немирова; 2-й корпус УГА до району Тростянець – Тульчин; 3-й корпус УГА до району Гонорівка – Пісчанка – Вербова – Антополь.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 164.

Хутір Андріївка Олександрівської губернії. Знищено збройний загін отамана Брови, що в грудні 1920 р. намагався організувати повстання проти радянської влади в с. Старовіровці Костянтиноградського повіту. Вбито 42 члени загону, заарештовано – 25.
Захоплено 6 коней та 100 рушниць.

С. Лукашівка Зінківського повіту Полтавської губернії. Збройний загін незаможників, створений при місцевому виконкомі, знищив загін селян, що боролися з радянською владою.
Коммунист, Харьков, 1921, 31 января.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.