Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

20 (7) квітня 1913 (субота)

У м. Катеринославі газету "Кубанский курьер" було оштрафовано на 500 руб. за друкування привітань Фінляндському сейму.
Новости юга. – 1913. – №88. – С.3.

20 (7) квітня 1916 (четвер)

Указом російського імператора оголошено призов до армії тих, хто народився у 1897 році. Першим днем явки за призовом назначено 25.04.1916. (згодом його перенесли на 15.05.).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 27-28; Свобода. – 1916. – № 16, 15 квітня.

20 (7) квітня 1916 (четвер)

О. Брусилов видав директиву № 1048 командувачам арміями Південно-Західного фронту. Нею передбачався перехід армій Південно-західного фронту у енергійний наступ із завданням надати допомогу військам Західного фронту. Найближча ціль – розгром живої сили противника та оволодіння його позиціями. Атака повинна була проводитися усім фронтом, при чому головний удар мала нанести 8-ма армія, як найближча до Західного фронту.
История Первой мировой войны 1914 – 1918. Т. 2. – М., 1975. – С. 192.

19-20 (6-7) квітня 1918 (п’ятниця-субота)

У Таганрозі за умов австро-німецької окупації України відбулась нарада більшовиків за участю членів більшовицької фракції ЦВК рад України, Народного секретаріату, окремих представників лівих елементів УПСР та УСДРП (71 особа). В умовах гострих незгод нарада на пропозицію М.Скрипника ухвалила створити окрему від РКП(б) Компартію України. Ця акція М.Скрипника та більшістю учасників наради розглядалася як формальний крок, спрямований на збереження Брестського миру. Нарада виробила заходи до відновлення і зміцнення більшовицьких організацій і підготовці під їх керівництвом повстання проти окупантів і гетьманської влади. Конференція обрала Організаційне бюро по скликанню Першого з’їзду КП(б)У, ухвалила рішення про назву республіканської партійної організації – Комуністична партія (більшовиків) України. Наголошувалося, що КП(б)У має роз’яснити масам залежність успіху цього повстання від збереження і зміцнення радянської влади в РСФРР і “дальшого розвитку світової соціалістичної революції”!
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К. – 1987. – С.615Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сбо

20 (7) квітня 1918 (субота)

Мала рада відклала законопроект про утворення Вищої економічної ради УНР. Голова комісії по виборах в Українські Установчі збори доповів про основні засади, на яких будуть проводитись вибори і довибори, там де ще не відбулися. Вечірнє засідання було присвячене запитам представників фракцій різних партій, у тому числі і відносно польських легіонів. Військовий міністр О.Жуковський повідомив, що останні порушили домовленість про те, що вони не будуть робити самочинні реквізиції. Міністерство після великих зіткнень на Брацлавщині наказало місцевим комендантам роззброїти частини польського війська.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.293-297.

20 (7) квітня 1918 (субота)

Опубліковано розпорядження міністра внутрішніх справ М.Ткаченка губернським і повітовим комісарам про святкування дня 1 травня. Одночасно про це було повідомлено військове міністерство для такого ж розпорядження комендантам і військовим частинам.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К.,1997. – С.292-293.

20 (7) квітня 1918 (субота)

У зв’язку з тим, що німецькі, українські і австро-угорські війська перейшли Перекоп і почали наступ на Сімферополь Центрофлот надіслав радіоповідомлення фельмаршалу Макензену, у якому наголошувалось, що російський Чорноморський флот і Таврійська республіка є частиною Російської Соціалістичної Федеративної Радянської республіки і тому вимагали зупинити просування військ на півострові.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. –Т. 1, кн. 1. – К., 1967. – С.128.

20-22 (7-9) квітня 1918 (субота-понеділок)

Центрофлот повідомив РНК РСФРР радіограмою про перехід німецьких та австрійських загонів через Перекоп і наближення їх до Сімферополя. Далі повідомлялося про заяву місцевого комісара Центральної Ради про те, що згідно Брестського договору між Україною та Четверним союзом Крим, Сімферополь, а також Чорноморський флот відходять до УНР. Тому останній має підняти український прапор та визнати владу Центральної Ради . 20(7) квітня ц.р. голова Центрофлоту у радіограмі направленій Центральній Раді, вимагав призупинення наступу українських і німецьких військ на Крим, наполягаючи на тому, що за мирним договором у Бресті як Чорноморський флот, так і республіка Тавріда є складовими частинами РСФРР. Не отримавши відповіді, голова Центрофлоту заявив, що порушення українським та німецьким військом Брестського договору загрожує безпеці флоту і тому останній змушений буде вжити відповідні заходи для захисту.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.128.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14–15 січня 1919 (вівторок–середа)

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Початок вересня 1919

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

15 березня 1919 (субота)

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

23 березня — 1 квітня 1919 (неділя–вівторок)

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Квітень 1919

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Квітень 1919

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Квітень 1919

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

11–13 травня 1919

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.