Інститут історії України Національна академія наук України

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Херсонщина. Одна з найбільших повстанських груп під командою отамана Н.Григор’єва, незадоволена політикою Директорії, збільшовичилася і перейшла на бік радянської влади.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

Київська губернія. Отаман Зелений (Д.Терпило), командир Дніпровської дивізії Республіканських військ УНР, перейшов на бік радянської влади. Призначений командиром 1-ї Київської радянської дивізії, сприяв захопленню Києва частинами Червоної армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

На честь злуки українських земель в Дрогобичі, Жовкві, Золочеві, Калуші, Коломиї, Стрию та інших містах краю відбулися багатотисячні святкові маніфестації.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 127.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

На станції Пологи (Катеринославська губ.) відбувся з’їзд представників повстанських загонів махновського району, внаслідок якого було здійснено реорганізацію повстанських загонів, створено оперативний штаб (начальник штабу — В.Білаш) та п’ять повстанських полків.
Верстюк В. Махновщина. — К. 1991. — С. 64.

Київ. Затвердження Директорією закону про скасування інституту Державної варти і формування народної міліції.
ЦДАВО України. Ф. 2208. — Оп. 2. — Спр. 2. — Арк. 6.

Катеринослав. Опублікування меморандуму партії хліборобів–демократів до представників держав Угоди. Йменуючи себе представниками української буржуазії, які стоять на принципі незалежності і суверенності Української держави, вони закликали Антанту не воювати проти української нації.
Любовець. О. Нарис історії Української демократично–хліборобської партії (1917–1920 рр.). — К., 2002. — С. 65–66.

Москва. Створення рішення у Реввійськради республіки Українського фронту на базі Групи військ курського напряму. Командувач фронту — В.Антонов–Овсієнко, начальник штабу — В.Глаголєв.
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С. 107.

Станіславів. Сесія УНРади ЗУНР затвердила уряд — Державний секретаріат: голова й секретар фінансів, торгівлі і промислу – С.Голубович, секретар внутрішніх справ — І.Макух, зовнішніх справ — В.Панейко, військових справ — Д.Вітовський, земельних справ — І.Мартинець, освіти і віросповідання — А.Артимович, судівництва — О.Бурачинський, шляхів, пошти і телеграфу — І.Мирон, громадських робіт — М.Козаневич. Сесія обрала Виділ — розпорядчий орган УНРади: президент Є.Петрушевич, заступники президента — Л.Бачинський, С.Вітик, О.Попович, А.Шмігельський, члени —А.Горбачевський, Г.Дувіряк, М.Новаківський, Т.Окуневський, С.Юрик.
Кугутяк М. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). — Т. 1. – Київ-Івано-Франківськ, 2002. — С. 101-102; Довідник з історії України. — С. 929–

Станіславів. Державний секретар військових справ ЗУНР Д.Вітовський звернувся з Універсалом до Галицької армії, в якому привітав військових з ухвалою рішення про злуку всіх українських земель в єдиній Українській державі і закликав їх віддати всі сили для переведення її в життя.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 127-129.

Повітовий селянський з’їзд Золотоніського повіту Полтавської губ. Розглянув земельне, освітнє питання, зажадав утворення земства та відокремлення церкви від держави. З’їзд висловив довіру Директорії, взяв на себе повноту влади у повіті.
Робітнича газета. — 1919. — 14 січня.

Повітовий селянський з’їзд Сквирського повіту Київської губ., який висловив повну підтримку Директорії.
Українська Ставка. — 1919. — 14 січня.

Вінниця. Ревком УГА взяв на облік у регіоні 15 тис. стрільців і старшин, хворих на тиф. Дві тисячі з тих, хто видужав, були задіяні ревкомом для охорони важливих об’єктів міста і патрульної служби.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 280.

Полтава. ІІІ з’їзд рад Полтавської губернії.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. (1917 – 1920). – Полтава, 1957. – С. 173.

При начальній команді УГА утворено політичний відділ, який за відсутності диктатора Є. Петрушевича взяв на себе функції політичного центру. Його провідні діячі О. Лисняк, О. Станимір, Д. Паліїв підтримували тісні стосунки з Вінницьким ревкомом і висловилися за співробітництво з командуванням 44-ї дивізії ХІІ Червоної армії.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 283.

Маріуполь, Донецької губернії. Вступ до міста частин Червоної армії.
Какурин Н., Вацетис И. Гражданская война. 1918 – 1921. – СПб., 2002. – С. 341.

Катеринослав (суч. Дніпропетровськ), Катеринославської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії.
Вперед (Львів). – 1920. – 7 січня.