Інститут історії України Національна академія наук України

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Кам’янець–Подільський. Державна нарада за участю членів Директорії, уряду УНР, ЗОУНР, представників українських ( в т.ч. і західноукраїнських) і єврейських політичних партій, громадських організацій. Були заслухані доповіді голови уряду І.Мазепи про внутрішнє і міжнародне становище, військового міністра В.Петрова про військове становище України, обговорювалося питання про політичний курс УНР. Нарада не ухвалила жодного рішення.
ЦДАВО України. Ф.1429. — Оп. 5. — Спр. 2. — Арк. 9–9 зв.

Кам’янець–Подільський. Приїзд до міста Ф.Платтена з інформацією урядові УНР про загальну принципову згоду Москви почати переговори про укладення військової конвенції проти Денікіна.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 296.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Харків. Пленум ЦК КСМУ. Черговою задачею комсомолу проголошена робота серед селянської молоді.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 591.

Станіславів (суч. Івано-Франківськ). Засідання РНМ УНР, на якому ухвалено статті законопроекту про Державну народну раду УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 9. – Арк. 52 – 52 зв. – 53.

Крим. Наказ командуючого Південним фронтом М.В. Фрунзе про вирішальний наступ військ Південного фронту на врангелевців.
Борьба за советскую власть в Крыму. Документы и материалы. – Симферополь, 1957. – Т. ІІ. – С. 289.

Нарада голів волревкомів, волосних комнезамів і начальників районних відділень міліції Радомишльського повіту. Заслухано доповіді з місць, про боротьбу з бандитизмом і дезертирством, про хід продразверстки. Ухвалено наладити інформативний зв’язок між селами, волостями і повітом; провести репресії (“за дезертирів будуть відповідати не тільки села, але і волості”), описати майно родин дезертирів, ввести систему п’ятихатних і десятихатних груп.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 589 – 594.

Чернігів. І губернський з’їзд робітниць і селянок Чернігівської губернії.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 402 – 403.

Полтава. Полтавська губернська конференція КП(б)У, на якій ухвалено постанову про утворення партійних ячейок як основних ланцюгів партійної організації та резолюцію у земельному питанні.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. 1917 – 1920. – Полтава, 1957. – С. 193 – 195;Історія колективізації сі

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

С. Ляцкорунь Камянецького повіту Подільської губернії. Українські прикордонники відбили спробу незаконного переходу радянсько-польського кордону з боку 4-го кінного корпусу 4-ої київської петлюрівської дивізії під командуванням полковника Палія в кількості 600 вояків.
Коммунист, Харьков, 1921, 15 ноября.

Харків. За постановою ВУЦВК і РНК УСРР місцеві політбюро належало виокремити в самостійні відділи виконкомів.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.