Інститут історії України Національна академія наук України

Опубліковано в газеті “Народня воля” Статут Українського Національного Союзу, у якому говорилось, що його метою є утворення міцної самостійної української держави, боротьба за законну владу на Україні відповідальну перед парламентом. Рада Національного Союзу складалася з представників усіх політичних українських партій і української Селянської спілки на паритетних засадах (по 3 чол.), із представників українських, громадських, наукових і професійних організацій (по 1-у чол.). Виконавчим органом Союзу була виборна президія. В губернських і повітових містах організовувались філії Союзу.
Народня воля. – 1918. – 21(8) вересня.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Розформування дивізії “Запорізька Січ” та арешт її командира отамана Ю.Божка за невиконання наказів командування армії УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 320.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Кам’янець–Подільський. У Шевченківському домі відбулась лекція–реферат “Тюрма народів і її будівельники (Мрії чорносотенця)”. Відзначено, що в Україні відбуваються змагання між імперіалізмом, більшовизмом та демократизмом.
Україна. — 1919. — 24 вересня.

Кам’янець–Подільський. Повідомлення про притягнення урядової газети “Україна” до кримінальної відповідальності за опубліковання статті “Єдиний вихід”, яка носила погромний характер. Справу також передано до Особливої слідчої комісії по розслідуванню протиєврейських погромних дій.
Робітнича газета. — 1919. — 25 вересня.

У Києві проведений “День російського прапора” з метою збору коштів для потреб Добровольчої армії. Загальна сума пожертвувань склала майже 1 млн. крб.
Киевская жизнь. — 1919. —10 (23) сентября.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Частини УГА на чолі з генералом А.Кравсом через Карпати пробилися до Чехо-Словаччини, де були роззброєні і інтерновані у таборі м.Ліберці.
Західно-Українська Народна Республіка. Том 1. Документи і матеріали у 5-ти томах. – Івано-Франківськ, 2001. – С. 36.

Звернення Галревкому до трудящих Галичини з закликом добровільно вступати до лав Червоної армії.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 608 – 612.

Львів. Утворена тимчасова Начальна колегія УВО, перейменована невдовзі у Начальну команду.
Верига В. Визвольні змагання в Україні 1914-1923 рр. У 2-х томах. Том 1. – Львів, 1998. – С. 499.

Харків. І Всеукраїнська нарада професійних робітників за участю 200 делегатів.
Комуніст (Харків). – 1920. – 18 вересня, 19 вересня, 22 вересня, 23 вересня.

Гусятин. Вступ до міста частин Дієвої армії УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 3172. — Оп. 3. — Спр. 38. — Арк. 69.

Москва (Росія). Реввійськрада Республіки ухвалила постанову про формування самостійного Південного фронту проти білогвардійської армії генерала П. Врангеля у складі 6-ї, 13-ї та 2-ї кінної армій. Командуючим фронтом призначено М.В. Фрунзе.
Разгром Врангеля // Красный архив. Исторический журнал. – Т. 5 (72), 1935. – С. 11 – 12.

Східна Галичина. Розпуск Галревкому і повітревкомів.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 635.

Звернення Головного отамана військ УНР С. Петлюри “Наказ населенню України” в зв’язку з наступом армії УНР на Правобережну Україну
Петлюра С. Статті, листи, документи. – К., 1999. – Т. ІІІ. – С. 253 – 254.

Штетин. Уповноважена делегація УНРади у телеграмі до Президії мирної конференції у Ризі вимагала не вирішувати без неї питання державно-правового статусу Східної Галичини, оскільки екзильний уряд ЗУНР, українське населення вимагають самовизначення цієї території. Текст заяви надіслано також до преси Штетина, Берліна, Базеля.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 323.

Харківський губернський з’їзд КСМУ.
Образование и деятельность комсомольской организации Харковщины. 1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское областное издательство, 19

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.