Інститут історії України Національна академія наук України

Створення у Києві під головуванням барона Кноррінга при воєнному генерал-губернаторі Галичини й відповідно до наказу останнього (перша дата) Особливої комісії щодо заручників та адміністративно-засланих з Галичини осіб, на яку покладалося завдання перегляду справ зазначених категорій підданих Австро-Угорщини. До складу комісії (друга дата), окрім барона Кноррінга, увійшли дійсний статський радник Яновський, полковник Злотницький та підполковник Сухіно.
Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – Ф. 361. – Оп. 1. – Спр. 839. – Арк. 1–2.

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Рейд махновської повстанської армії з Київщини на Катеринославщину по тилах денікінців, у ході якого повстанцями були взяті міста Єлісаветград (2 жовтня), Олександрівськ (5 жовтня), Гуляйполе (7 жовтня), Бердянськ (8 жовтня), Маріуполь (14 жовтня), зруйновано тил денікінської армії.
Верстюк В. Махновщина. — С. 176–180.

Бої 6-ої стрілецької дивізії Дієвої армії УНР в районі селищ Охримовці – Божиківці з частинами Червоної армії (Віньковецький район, суч. Хмельницької обл.).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 60.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Кременчук. І безпартійна широка конференція робітників і червоноармійців міста.
Вісті (Кременчук). – 1920. – 5 жовтня.

Херсон. Повітовий з’їзд рад за участю 155 делегатів з вирішальним голосом та 17 – з дорадчим, нна якому ухвалено резолюцію про політичне і економічне становище радянських республік.
Известия (Херсон). – 1920. – 5 жовтня, 6 жовтня, 8 жовтня, 9 жовтня, 10 жовтня, 12 жовтня;Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни

І Херсонський губернський з’їзд комнезамів, на якому ухвалено резолюцію “Про завдання комнезамів і їх взаємовідносини з органами радянської влади” (за допомогою комнезамів провести класове розшарування села; комнезами повинні сприяти радянським органам в боротьбі з бандитизмом, дезертирством, сприяти виконанню всіх видів продрозверстки; вони мають очистити сільську кооперацію “від куркулів і петлюрівців”).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 853 – 854.

Летичів, Подільської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 134.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Умань Київської губернії. Здався органам радянської влади отаман Кирилюк, який звернувся із закликом до членів антирадянських повстанських формувань здати зброю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Полтава. До органів радянської влади прийшов з повинною отаман Біленький, який звернувся до учасників повстанського селянського руху також із пропозицією здати зброю та припинити боротьбу з радянською владою.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

На кордоні Павлоградського повіту Катеринославської та Костянтиноградського повіту Полтавської губернії знищено збройний загін отамана Чорного. 80 вояків взято в полон, захоплено 3 кулемети та 2 тачанки.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.