Інститут історії України Національна академія наук України

На засіданні Ради Народних Міністрів було заслухано доповідь про переговори з німцями в справі займу – пропозиції українського уряду вони не прийняли: міністерству пошт і телеграфів доручили внести в УЦР законопроект про приєднання УНР до Всесвітньої поштово-телеграфної спілки. Міністерству фінансів було доручено розробити новий устав про пенсії. Був ухвалений текст закону про видачу пайків, а міністерству внутрішніх справ внести його на затвердження УЦР. Визнано необхідним організувати Особисту канцелярію голови РНМ. В.Прокопович виступив з заявою про необхідність видання декларації уряду з положеннями програми його діяльності.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.239-241.

У Кривий Ріг вступили німецькі частини.
Киевская мысль. – 1918. – 3 квітня.

Відбулося відкриття Київського апеляційного суду. Міністр судових справ С.Шелухін у своїй промові наголосив на тому, що судочинство буде вестись українською мовою, але при цьому будуть збережені права всіх інших мов.
Народня воля. – 1918. – 2 квітня (20 березня).

Міському голові м.Одеси наніс візит фельдмаршал-лейтенант фон Бальц, призначений найвищим представником австро-німецького командування в Одесі. Він запевнив міського голову, що австро-угорське командування не збирається обмежувати громадські права та діяльність його громадсько-політичних інституцій. Представник німецької торговельної делегації Гун повідомив, що планують доставити найближчим часом вугілля в обмін на товари, проте їх цікавить, які саме зможе надати місцева влада.
Народня воля. –1918. – 3 квітня (31 березня).

Одеський головний окружний комісар Комірний звернувся з циркуляром до всіх земельних комітетів та управ з розпорядженням, що в інтересах України всі поля мають бути засіяні. Якщо комітети не в змозі засіяти площі, вони мусять дозволити посів всім власникам землі на правах оренди. Землі, що не перейшли законним порядком від власників до земельних комітетів, мусять засіватись власниками.
Народня воля. – 1918. – 6 квітня (24 березня).

У Миколаєві міською думою обрано тимчасову управу до встановлення місцевої влади Української республіки. Створена особлива комісія для з’ясування збитків, заподіяних місцевому населенню під час повстання у місті. На той час було відомо про 925 вбитих і 342 поранених.
Народня воля. – 1918. – 3 квітня (21 березня).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. Публікація декрету РНК УСРР про оголошення “поза законом” отамана Зеленого (Д.Терпила), який звинувачувався в заколоті проти радянської влади.
Известия исполнительного комитета Киевского Совета робочих депутатов. — 1919. — 1 апреля.

Повідомленняз преси, що на 1 квітня сума контрибуції, внесеної буржуазією Києва, склала 40 848 тис. крб., щоденні надходження складали 150–200 тис. крб. Випущено з–під арешту 107 осіб, що сплатили контрибуцію.
Коммунист. — 1919. — 5 апреля.

Миргород, Полтавська губ. Виступ червоноармійців проти радянської влади, у якому взяли участь запасний батальйон, караульна сотня та міліція. Повстанці розгромили ЧК, провели арешти та обшуки у комуністів. Ад’ютант батальйону Дубчак оголосив себе командиром повстанців Лівобережної України. Повстання тривало три дні й було придушене Червоною армією.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 18 апреля.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.