Інститут історії України Національна академія наук України

Мала рада після дебатів з приводу наказу фельдмаршала Г.Ейхгорна зобов’язала міністра земельних справ М.Ковалевського широко оповістити населення України, що цей наказ Г. фон-Ейхгорна не повинен виконуватися. Міністру закордонних справ доручалось скласти протест проти наказу Г.фон-Ейхгорна, як і проти всякого іншого втручання німецько-австро-угорських військових властей в соціально-політичні відносини на Україні. Щодо анексії Бессарабії Румунським королівством УЦР не визнала рішення “Сфатул Церію” про прилучення Бессарабії до Румунії актом вільного виявлення волі всіх народів, які проживали на її території, у тому числі і українського населення. УЦР доручила українському урядові вжити всіх заходів, щоб долю Бессарабії було вирішено у погодженні з Українською Народною Республікою.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.271-274.

РНМ висловилась за необхідність підписати військову конвенцію з Німеччиною і Австро-Угорщиною, що вони всіляко зволікають. Уряд вважав, що справа конвенції може бути вирішена тільки українським урядом. Надійшло повідомлення, що Рада народних комісарів РСФРР погоджується розпочати мирні переговори з українським урядом у Смоленську. РНМ затвердила асигнування Головному земельному комітетові, на закупку заліза, на відновлення державного конезаводства, міністерству земельних справ на впровадження в життя законів про землю.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.276-278.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Станіславів. Третя сесія Української національної ради ЗОУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Рівне. Самостійники–соціалісти розповсюдили через пресу відозву про спробу державного перевороту в кінці березня у Кам’янці–Подільському. Вони вимагали, щоби над учасниками був проведений суд і в подальшому вони не займали державних і громадських посад.
Робітнича газета. — 1919. — 13 квітня.

Рівне. Опубліковано відозву “Ко всем русским солдатам, большевикам и красноармейцам!”, де колишні вояки Червоної армії, що перейшли на бік української влади на початку квітня, закликали до спільної боротьби російського і українського народів проти більшовиків.
Робітнича газета. — 1919. — 13 квітня.

Київ. Опубліковано директиву ЦК до всіх губернських, повітових, волосних і сільських партійних організацій з наказом брати участь у створенні і роботі командних курсів для підготовки командного складу Червоної армії.
Коммунист. — 1919. — 13 квітня.

Ялта. Вступ до міста частин Червоної армії.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 369.

Дубно. Повітовий трудовий конгрес, на якому були присутні 265 представників від селян, 10 — від робітників та 61 — від трудової інтелігенції, виявив суцільні антибільшовицькі настрої, оскільки відбувся невдовзі після панування більшовиків.
Робітнича газета. — 1919. — 21 квітня.