Інститут історії України Національна академія наук України

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Рада міністрів Української Держави заслухала і схвалила доповідь Головноуповноваженого по управлінню і ліквідації установ і організацій воєнного часу І.Кістяківського. Міністр праці зробив доповідь про відбудову частини Звіринця та пропозиції, внесені головою Уряду. Разом з тим Рада міністрів прийняла до уваги висловлене гетьманом П.Скоропадським побажання, щоб Звіринець та прилеглі території міста були перетворені у культурний центр, і ухвалила доручити цю справу особливій вищій раді, до складу якої увійшли б міністри – військовий, шляхів сполучення, народної освіти, праці, державний секретар. По доповіді міністра торгівлі і промисловості про необхідність відновлення української промисловості уряд ухвалив створити в м.Києві комітет у справах гірничої і фабрично-заводської промисловості, залучивши до його складу не тільки представників наших міністерств, але й представників німецького і австро-угорського командування.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 3. – Арк. 39-39 зв. 40.

Декларація Крайового правительства Криму, утвореного за сприяння німців, оповіщала про збереження самостійності Криму “аж до вияснення його міжнародного становища”, про відновлення дії усіх колишніх законів російської імперії, виданих до 25 жовтня 1917 р. Проголошувалася свобода віросповідання, відновлювалася приватна власність, встановлювалося громадянство Криму тощо. Члени уряду розглядали Крим як інтегральну частину Росії.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. - Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.145.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Київ. Повідомлення про постанову воєнно–мобілізаційного відділу комуністичного союзу молоді Київщини: весь союз був оголошений частиною діючої армії.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 19 июня.

Харків. У зв’язку з загрозою білогвардійського наступу в різних районах міста відбулись мітинги, організовані керівниками комуністичної партії та радянських органів.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 19 июня.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.

Провівши операцію по виходу з Криму, Російська армія генерала П. Врангеля захопила Північну Таврію.
Какурин Н., Вацетис И. Гражданская война. 1918 – 1921. – СПб., 2002. – С. 571 – 576.

Бої 6-ї стрілецької дивізії Дієвої армії УНР з частинами Червоної армії в районі ст. Ігнатпіль, Волинської губернії.
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 58.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.