Інститут історії України Національна академія наук України

15-та дивізія 8-го корпусу російської 8-ї армії захопила Луцьк. Позиції австрійських військ прорвано на фронті 70-80 км і на глибину 25-35 км.
История Первой мировой войны 1914 – 1918. Т. 2. – М., 1975. – С. 196.

Після ліквідації у січні 1918 р. зародків автономії у Криму із встановленням радянської влади і окупацією півострова у квітні німцями під егідою останніх лише у червні 1918 р. був створений крайовий уряд Криму, який намагався здійснювати власний політичний курс.
Мирні переговори між Українською Державою та РСФРР 1918 р. – Збірник документів і матеріалів. – Київ-Нью-Йорк-Філадельфія, 1999. – С.348.

Рада міністрів на пропозицію гетьмана П.Скоропадського ухвалила виділити 500 тис. крб. для надання допомоги мешканцям Печерську, що постраждали від вибуху снарядів 6 червня на Звіринці. Вирішено утворити міжвідомчу комісію для з’ясування потреб потерпілих. Розглядалась доповідь голови Ради міністрів Ф.Лизогуба про інструкцію представникові Ради міністрів при австро-угорському командуванні в Одесі. Доручили В.Любинському, що виїздив в Одесу, передати інструкцію С.Гербелю і фельдмаршалу фон-Бельцу. Рада міністрів розглянула редакцію земельного закону з тими поправками, які були внесені на попередніх засіданнях при його обговоренні. Урядовці заслухали проект Положення про тимчасові ревізійні комісії для утворення органів місцевого самоврядування.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр.6. – Арк. 41-41 зв., 42-42 зв.

П.Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів “Закон про асигнування міністерству освіти 2.000.000 карбованців на видання підручників”.
Державний вістник. – 1918. – 13 червня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Київ. ЦВК рад України своїм рішенням створив Таврійську губернію з адміністративним центром у Мелітополі. До складу губернії увійшли Бердянський, Дніпровський та Мелітопольський повіти.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 331.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Початок Чортківської наступальної операції Галицької армії (“Чортківська офензива”). Галицька армія перейшла в наступ. Існувало два плани розвитку операції. Генерал М.Омелянович-Павленко пропонував обмежитися наступом до р.Золота Липа, генерал О.Греков — йти на Львів. Пропозицію Грекова підтримав президент Є.Петрушевич.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 28; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 479.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Павлоградському, Новомосковському і Бахмутському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Москва. Утворено Галицьке бюро при ЦК РКП(б). Діяло до 23 листопада 1920 року.
Верстюк В.Ф., Дзюба Е.Н., Репринцев В.Ф. История Украинской ССР. Хронологический справочник. – Киев, 1990. – С. 228.

Київ. Прокотилася хвиля масових арештів січових стрільців і старшин. Репресій зазнали Польовий штаб, Кіш 1-ї бригади ЧУСС, курсанти школи червоних старшин, запасні курені й тилові підрозділи, що дислокувалися у місті. Загалом у Києві нараховувалося 1200 галичан, 150 з яких під суворою охороною відконвойовано до Москви.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 307.

Провівши операцію по виходу з Криму, Російська армія генерала П. Врангеля захопила Північну Таврію.
Какурин Н., Вацетис И. Гражданская война. 1918 – 1921. – СПб., 2002. – С. 571 – 576.

Вінниця. Засідання РНМ УНР, на якому заслухано внесення голови РНМ про необхідність утворення спеціальної комісії для переведення обрахунків з поляками; вирішено просити голову РНМ вжити всіх заходів для найскорішого внесення до Ради міністрів законопроектів про конституцію і скликання предпарламенту.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 10. – Арк. 22 – 22 зв.

Бердичів. Вступ до міста частин Червоної армії.
Українська РСР в період громадянської війни. – К., 1970. – Т. 3. – С. 248.