Інститут історії України Національна академія наук України

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Херсонщина. Одна з найбільших повстанських груп під командою отамана Н.Григор’єва, незадоволена політикою Директорії, збільшовичилася і перейшла на бік радянської влади.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

Київська губернія. Отаман Зелений (Д.Терпило), командир Дніпровської дивізії Республіканських військ УНР, перейшов на бік радянської влади. Призначений командиром 1-ї Київської радянської дивізії, сприяв захопленню Києва частинами Червоної армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

На честь злуки українських земель в Дрогобичі, Жовкві, Золочеві, Калуші, Коломиї, Стрию та інших містах краю відбулися багатотисячні святкові маніфестації.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 127.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

У Києві відбувся УІ з’їзд Української соціал–демократичної робітничої партії (УСДРП), на якому були присутні 35 делегатів з вирішальним і 26 з дорадчим голосом. В центрі уваги роботи з’їзду стояло обговорення питання про форму державної влади в Україні. До єдиної думки партія не дійшла. Через різницю у поглядах 10 січня від партії відокремилась її ліва частина — фракція незалежних (А.Драгомирецький, М.Авдієнко, М.Ткаченко, Ю.Мазуренко, А.Пісоцький), яка утворила окрему партію — УСДРП (незалежних).
Робітнича газета. — 1919. — 14, 19, 21, 29, 30 січня.

Пройшли перші організаційні збори Київського міського комітету Української партії соціалістів–федералістів (УПСФ), який відновив свою роботу.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Вінниця. Ревком УГА взяв на облік у регіоні 15 тис. стрільців і старшин, хворих на тиф. Дві тисячі з тих, хто видужав, були задіяні ревкомом для охорони важливих об’єктів міста і патрульної служби.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 280.

Полтава. ІІІ з’їзд рад Полтавської губернії.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. (1917 – 1920). – Полтава, 1957. – С. 173.

При начальній команді УГА утворено політичний відділ, який за відсутності диктатора Є. Петрушевича взяв на себе функції політичного центру. Його провідні діячі О. Лисняк, О. Станимір, Д. Паліїв підтримували тісні стосунки з Вінницьким ревкомом і висловилися за співробітництво з командуванням 44-ї дивізії ХІІ Червоної армії.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 283.

Брацлав, Брацлавського повіту, Подільської губернії. Нарада у складі представників уряду УНР прем’єр-міністра І. Мазепи, полковника Н. Ніконова, П. Феденка, І. Лизанівського, референта УГА В. Чайківського, колишнього губкомісара Волині Ф. Сумневича, члена галицької Національної ради П. Шекерика, липовецького повітового комісара Ю. Онипко, на якій з’ясовано, що надії на злуку УГА з Наддніпрянською армією передчасні. І. Мазепа дізнався про перехід УГА на бік більшовиків та утворення у Вінниці ревкома ЧУГА, що зривало можливість відновлення спільного регулярного фронту.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 336; Тютюнник Ю. Зимовий похід. 1919 – 20 рр. – Нью-Йорк, 1966. – С. 50.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Без порозуміння з українською владою Ю. Губерта призначено польським старостою міста.
Огієнко І. Рятування України. На тяжкій службі своєму народові. – Вінніпег, 1968. – С. 57 – 58.

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Вступ до міста загонів отамана О. Волоха. Частина армії УНР, що перебувала в Зимовому поході, була обеззброєна, інша частина відступила на південь в район Перегонівки – Степанівки – Голованівська.
Доценко О. Зимовий похід. – К., 2001. – С. 41 – 42, 45, 191.

Мелітополь, Мелітопольського повіту, Олександрівської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії.
За власть Советов. Сборник документов и воспоминаний о борьбе трудящихся за установление и упрочение cоветской власти на территории Запо

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про закордонну роботу. Ухвалено звернутись із клопотанням до ЦК РКП(б), по-перше, для отримання дозволу на те, щоб партійна робота ЦК КП(б)У в Галичини та Бессарабії проводилася під контролем й за директивами Комінтерну; по-друге, щоб підтвердити угоду з ЦК Польщі; й, по-третє, щоб підтримати рішення про організацію українського видавництва в Відні на чолі з Левицьким, в якому б на противагу журналу В. Винниченка „Нова доба” випускався прорадянський журнал.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13, арк. 7.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Донецька губернія. Відбувся губернський з’їзд профспілки металістів. Обрано делегатів до Всеросійського з’їзду металістів у складі представників “робітничої опозиції”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

Ніжинський округ Чернігівської губернії. Ліквідовано організацію СТП – ЦЦ (Сіоністсько-трудової партії – Цейре-Ціон) чисельністю 23 члени, серед яких 5 – активісти. Організація підтримувала зв’язки з Києвом, Москвою, Ленінградом. Після її ліквідації діяльність сіоністських організацій у губернії не проявлялася.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1948, арк. 21.