Інститут історії України Національна академія наук України

Відень. В дивізійному військовому трибуналі відбувся грандіозний судовий процес про державну зраду над членами москвофільського (русофільського) “Русского народного совета Прикарпатской Руси” – депутатами Д.Марковим і В.Куриловичем, адвокатами І.Драгомирецьким і К.Чарленчакевичем та іншими особами, визнаними судом винними у спробах приєднати заселені українцями терени Австро-Угорщини до Російської імперії й засудженими до смертної кари, заміненої цісарем на довічне ув’язнення. Попик С. Українці в Австрії 1914–1918.
Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни. – К.; Чернівці, 1999. – С. 96–97.

Повідомлення Генерального штабу П.Скоропадського про кількість німецького війська в Україні (Таврія – 50 тис., район Катеринослава – 35 тис., район Харкова – 65 тис., між Білгородом та Гомелем – 50 тис., в тилу (на захід від Дніпра) – 100 тис., загалом – 300 тис.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.249.

На засіданні Ради міністрів Української Держави були заслухані повідомлення голови Уряду Ф.Лизогуба і міністра внутрішніх справ про обставини, за яких майно військово-історичного музею було винесене з Маріїнського палацу і певний час перебувало на подвір’ї палацу. Міністр юстиції доповів про хід робіт комісії, утвореної відповідно до постанови Ради міністрів від 28 травня 1918 р. для розробки заходів, які мали забезпечити дотримання при усякого роду арештах вимог законів. Зазначилося, що представники німецької комендатури в жодному засіданні не брали участі. Заслухано доповідь губернського старости Холмщини О.Скоропис – Йолтуховського, але дані обговорення не публікувались. Далі Рада міністрів схвалила законопроект про випуск білетів Державного казначейства та про випуск розмінних марок.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 81-81 зв., 82-82 зв.

Департамент державної варти видав циркуляр з настановами губернським старостам та градоначальникам про те, що в разі неможливості довести факти антидержавної діяльності тих чи інших осіб, їх все ж таки слід затримувати і передавати німецьким властям відповідно до наказу Г.Ейхгорна.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 114. – Арк. 162.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Повстанські загони отамана Д.Соколовського з'являлися на околицях Житомира та вздовж залізниці Бердичів-Козятин.
Боротьба. — 1919. — 12 липня.

Поїздка голови ВУЦВК Г.Петровського по місцевостях України, де нещодавно була встановлена радянська влада. Він виїхав з Києва 22 червня і відвідав Вінницю, Жмеринку, Козятин, Вапнярку. 2 липня був у Бірзулі, 4 липня — у Голті, 8 липня — у Єлісаветграді.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 23 июня; 1, 10 июля.

У Катеринодарі головнокомандуючий Збройними силами півдня Росії А.Денікін видав т. зв. “Московську директиву”, за якою білі армії розпочинали загальний наступ на Москву. Добровольчій армії генерала В.Май–Маєвського належало вийти на лінію річок Дніпра і Десни, захопити Київ та забезпечити напрямок Курськ—Орел—Тула. Третій корпус генерала М.Шіллінга мав взяти під контроль південь України.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 15.

Рейд загонів отамана Н. Махна по Бахмутському, Ізюмському, Костянтиноградському, Новомосковському та Павлоградському повітами, протягом якого їхня численність зросла до 10 тис. бійців.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.

Звернення командування 1-ої Кінної армії “До працюючого люду Галичини” з закликом підняти збройне повстання проти польських панів та петлюрівців.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 364 – 366.

Одеса. Тиждень добровільної явки дезертирів з Червоної армії, під час якої зареєструвалось 10500 дезертирів.
Більшовик (Одеса). – 1920. – 4 вересня.

Кам’янець-Подільський. Нарада діячів земських та міських самоврядувань за ініціативи губерніальної народної управи за участю міністра внутрішніх справ УНР О. Саліковського та товариша міністра фінансів УНР П. Видибіди.
Україна. – 1920. – 4 липня, 7 липня.

Львів. Конференція УСДП, на якій ухвалено резолюцію в справі поточного моменту: партія виступала за створення незалежної, об’єднаної, суверенної соціалістичної республіки; відкидались “політичні кроки українського дрібноміщанства, що суперечать ідеї суверенності українського народу, а також всі умови уряду С. Петлюри”.
Вперед (Львів). – 1920. – 6 липня, 7 липня, 9 липня, 10 липня.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.

С. Сорокошичі Остерського повіту Чернігівської губернії. Викрито контрреволюційну організацію, на чолі з інженером Кузнєцовим.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

С. Когічевка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії. Розгромлено збройний загін отамана Курного.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.