Інститут історії України Національна академія наук України

Євпаторія. Крейсер „Бреслау” обстріляв Євпаторію, пошкоджено будинок гімназії і земського училища.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

Рада міністрів на своєму засіданні ухвалила: в разі виявлення при передачі справ від установ старого уряду серйозних порушень, особливо при грошовій звітності, винних притягати до відповідальності. Було розглянуто записку гетьмана П.Скоропадського відносно порядку призначення і публікації про це, укладення законопроектів та ведення справ в Раді міністрів і запропоновано Державній канцелярії викласти їх у вигляді “Тимчасових правил”. Рада міністрів ухвалила всі договори і угоди з іноземними державами, що були укладені попереднім урядом, затвердити, відкликати мирну делегацію з Курська. Усім відомствам переглянути видані попереднім урядом закони і визначити, які з них мають бути визнані невідповідними. Накази гетьмана П.Скоропадського мали проводитись через міністра юстиції і Генеральний суд з публікацією в “Державному Вістнику”. Рада міністрів постановила, що суд здійснюється від “імені Закону Української Держави на державній мові – український”; при міністерстві юстиції утворити спеціальну комісію для розробки юридичної термінології. До видання законів українською мовою, в судочинстві використовувати російську мову. Відносно державних кордонів України, зазначених військовим міністром, Рада міністрів визнала їх, наголосивши на необхідності приєднання Криму до України. Рада розглянула питання про оклади міністрів і товаришів міністрів, визначила видатки на утримання гетьмана та ряд ін.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 5-5зв, 6-6 зв., 7-7 зв., 8.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Радивилів. Ухвалення урядом та затвердження Директорією УНР закону про склад Директорії УНР, за яким було підсилено владні повноваження голови Директорії.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 22. — 1919. — 7 липня.

Київ. Наказ наркомвійськсправ УСРР про початок наступу проти Румунії з метою допомоги “нашим братам у Бессарабії”.
Коммунист. — 1919. — 10 травня.

Київ. ВУЦВК ухвалив постанову про зняття з площ і вулиць пам’ятників, споруджених на честь царів та їхніх слуг.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 10 мая.

Київ. Повідомлення про триваючі переговори між комуністами–більшовиками та комуністами–боротьбистами щодо входження останніх до уряду УСРР.
Боротьба. — 1919. — 7 травня.

Єлісаветград. Початок антикомуністичного збройного виступу, який охопив Південь та Правобережжя України. Червоний комдив, кавалер ордену Червоного прапора Н.Григор’єв виступив проти радянської влади. 8 травня він видав універсал “До українського народу” із закликом встати на боротьбу з урядом Х.Раковського, взяти радянську владу до своїх рук.
Захарченко П., Земзюліна Н., Нестеров П. В поході за волею. — С.104–106.

І Мелітопольський повітовий з’їзд рад (Таврійська губ.). Заслухав і обговорив доповіді по земельному, продовольчому питаннях, стан народної освіти, ухвалив рішення про продовольчу допомогу трудящим Росії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Засідання РНМ під головуванням С. Петлюри, на якому розглянуто питання про переїзд уряду та центральних державних установ до Вінниці, починаючи з 9 по 13 травня. С. Петлюра виклав зміст питань, які збирався порушити при зустрічі 16 травня з начальником Польської держави Ю. Пілсудським.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 53. – Арк. 7; Хвиля (Вінниця). – 1920. – 11 травня..

Публікація положення про районні ради робітничих і червоноармійських депутатів м. Одеси. Районні ревкоми мали передати в 5-денний строк усі справи президіям районних рад міста.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 921 – 922

Звернення Головного отамана військ УНР С. Петлюри з відозвою до повстанців, в якій він закликав усі повстанські сили об’єднатися в організовані військові частини для боротьби з “московським комуністом”. Розпорошення повстанських сил він назвав “злочином проти Батьківщини”.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 11 травня.