Інститут історії України Національна академія наук України

У Києві відбулася нарада “Київського національного центру”, до якого належали: група В.Шульгіна, позапартійний блок російських виборців, клуб російських націоналістів, товариство “Русь”, опозиційне крило конституційних демократів тощо. Це утворення найближчим завданням вважало “боротьбу з українською самостійністю” і негативно ставилося до Гетьмана та його уряду. Учасники наради намагалися спростувати факт переговорів представників Української Держави з А.Денікіним.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.8

У Москві відбулася І-ша конференція комуністичних організацій окупованих областей, на якій були представлені партійні осередки Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, України, Польщі, Фінляндії та окупованих областей РСФРР. Її роботою керував секретар ЦК РКП(б) Я.Свердлов. З делегатами зустрічався В.Ленін. Конференція розглянула питання: про поточний момент, лозунги партії в окупованих областях, про підготовку збройного повстання, посилення агітації серед австро-німецьких військ тощо. Велика увага приділялася національному питанню.
Українська РСР в період громадянської війни. – 1917-1920 рр. – У трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопад 1918 р. – К., 1967. – С.441-442.

Київ. П.Скоропадський видав наказ про увільнення згідно з проханням членів Ради народних міністрів у повному складі і про призначення нового уряду: голова Ради міністрів – Ф.Лизогуб, міністр фінансів – А.Ржепецький, військовий і морський – О.Рогоза, закордонних справ – Д.Дорошенко, сповідань – О.Лотоцький, праці – М.Славинський, народної освіти – П.Стебницький, шляхів – Б.Бутенко, здоров’я та опікування – В.Любинський, внутрішніх справ В.Рейнбот, продовольства – С.Гербель, юстиції – А.Вязлов, земельних справ – В.Леонтович, торгу і промисловості – С.Мерінг.
Державний вістник. – 1918. - 26 жовтня.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Миколаївський повіт Херсонської губ. Повстання селян с. Полтавки (Баштанки) та навколишніх сіл проти денікінського режиму. Сили повстанців нараховували до 20 тис. озброєного війська. Було утворено т. зв. “Баштанську республіку” — територію, на якій існувала влада рад.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 177–178.

Запеклі бої армії УНР з денікінцями на Правобережній Україні, поступова втрата українською армією боєздатності через епідемію тифу, брак амуніції та зброї.
Історія України: нове бачення. — Т. 2. — С. 95.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Харків. Пленум ЦК КСМУ. Черговою задачею комсомолу проголошена робота серед селянської молоді.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 591.

Оріхів. Вступ загонів отамана Н. Махна до міста.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 271.

Станіславів (суч. Івано-Франківськ). РНМ УНР ухвалила законопроект про тимчасове верховне управління та порядок законодавста в УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 1065. – Оп. 2. – Спр. 9. – Арк. 51 – 51 зв.

Полтава. Відкриття І губернського з’їзду робітниць і селянок Полтавської губернії.
Вісті (Полтава). – 1920. – 27 жовтня.

Олександрівськ (суч. Запоріжжя). Вступ до міста частин Червоної армії.
За власть Советов. Сборник документов и воспоминаний о борьбе трудящихся за установление и упрочение советской власти на территории Зап

Бар, Могилівського повіту, Подільської губернії. Приїзд до міста Головного отамана військ УНР С. Петлюри для огляду 6-ої стрілецької дивізії Дієвої армії УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 61.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову про зміни в адміністративно-територіальному поділі Катеринославської, Волинської, Запорізької та Донецької губерній. Ухвалено виокремити Миколаївський район зо усіма волостями та населеними пунктами, що входили до нього, в Миколаївський повіт Катеринославської губернії. В межах Волинської губернії виокремити два нових повіти: Полянський та Коростенський, а також затвердити новий адміністративно-територіальний поділ Волинської губернії в складі Овруцького, Новоград-Волинського, Коростенського, Ізяславського, Старо-Костянтинівського, Житомирського та Полонського повітів з центром у м. Житомир. Приєднати волость Біленку Катеринославського повіту Катеринославської губернії до Олександрійського повіту Запорізької губернії, а волості Захарівську, Стародубську, Ново-Спаську, Петровську, Маріупольську Донецької губернії – до Бердянського повіту Запорізької губернії.
ЦДАВО України, ф. 106, оп. 1, спр. 1, арК. 23.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.