Інститут історії України Національна академія наук України

Центрофлот повідомив РНК РСФРР радіограмою про перехід німецьких та австрійських загонів через Перекоп і наближення їх до Сімферополя. Далі повідомлялося про заяву місцевого комісара Центральної Ради про те, що згідно Брестського договору між Україною та Четверним союзом Крим, Сімферополь, а також Чорноморський флот відходять до УНР. Тому останній має підняти український прапор та визнати владу Центральної Ради . 20(7) квітня ц.р. голова Центрофлоту у радіограмі направленій Центральній Раді, вимагав призупинення наступу українських і німецьких військ на Крим, наполягаючи на тому, що за мирним договором у Бресті як Чорноморський флот, так і республіка Тавріда є складовими частинами РСФРР. Не отримавши відповіді, голова Центрофлоту заявив, що порушення українським та німецьким військом Брестського договору загрожує безпеці флоту і тому останній змушений буде вжити відповідні заходи для захисту.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.128.

Опубліковано відповідь РНМ УНР на ноту Раднаркому РСФРР від 3 квітня 1918 р. Рада народних міністрів повідомляла, що для ведення переговорів мирних делегацій пропонує обрати м.Курськ, куди українська делегація прибуде 21 квітня. РНМ вимагала припинити переслідування осіб українського походження, що проживали на території Російської радянської республіки; не чинити перепон громадянам УНР, якщо вони виявлять бажання повернутись в Україну; не забороняти друкувати українські книжки та пресу українською мовою.
Українська Центральна Рада. – Документи та матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 грудня 1918 р. – К., 1997. – С.297-298.

Подільська Народна рада прохала уряд УНР вжити негайних заходів до роззброєння польських легіонерів і виводу їх за межі Української Народної Республіки. Вважаючи необхідним утворення нової національної армії України поки що пропонувалося негайно дати дозвіл на безперешкодне отримання необхідної зброї та набоїв для збільшення кількості озброєних команд чи сотен на місцях.
Робітнича газета. – 1918. - 3 травня.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Рівне. Опубліковано відозву ЦК УСДРП до населення місцевостей України, зайнятих більшовиками–комуністами. У ній повідомлялося, що уряд УНР складається з соціалістів, Трудовий конгрес України ухвалив резолюцію про владу на користь трудового народу, земельне питання вирішується на користь трудящого селянства. Відозва закликала червоноармійців–українців переходити на бік української влади.
Робітнича газета. — 1919. — 21 квітня.

Генерал Ю.Галлер прибув до Варшави. Завершено розробку плану військової операції проти Галицької армії.
Литвин М. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. — С. 348.

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

Район Бершаді і Ободівки. Прилучення до Кінної бригади ЧУГА отамана Е. Шепаровича галичан, втікачів з польового штабу ЧУГА у Балті, серед яких були генерали А. Кравс і А. Вольф, полковник А. Шаманек.
Шанковський Л. Українська армія у боротьбі за державність. – Мюнхен, 1958. – С. 208.

Варшава (Польща). Закон РНМ УНР про деякі зміни і доповнення закону 21 червня 1918 р. про організацію військових судових інституцій та їх компетенцію і закону 30 травня 1918 р. Про підсудність військовим судам, та про скасування законів 8 листопада 1918 р. і 6 жовтня 1919 р. Вищі військові суди засновувались при дивізіях, запасових бригадах і в залогах найважливіших міст, а штабові суди при кожній бригаді.
Вістник державних законів для всіх земель УНР виданий 1 листопада 1920 р. – Випуск 1. – Ч. 10.