Інститут історії України Національна академія наук України

На Волині вчинено замах на життя Волинського губернатора графа Кутайсова. В результаті акції автомобіль було знищено, а губернатор залишився неушкодженим. Арештовано 3 особи.
Діло. – 1913. – Ч.26. – С.5.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Засідання останньої 9-ї сесії Центральної Ради у Києві. Зібралося близько 300 депутатів. перше засідання присвятили читанню 4-го Універсалу та привітанням. Сесію відкрив голова УЦР проф. М.Грушевський невеликою промовою, у якій пояснив, чому було вирішено скликати 9-у сесію і оголосити 4-й Універсал на Малій раді. Секретар УЦР Є.Онацький зачитав Універсал. На другому засіданні 29(16) січня відбулися фракційні засідання та наради ЦК УПСР та УСДРП в справі формування Ради народних міністрів. Тим часом у місті розпочалося повстання за владу рад, в умовах якого тривала робота Центральної Ради. Коли повстанці вже оволоділи Подолом і наближалися до Володимирської вулиці, де засідала Центральна Рада, остання продовжувала обговорення земельного закону та займалася справою формування нового кабінету, яке було доручено В.Голубовичу. 2 лютого (20 січня) 1918 р. пленум розглянув питання про ставлення до Центральної Ради національних меншостей. У наступні дні реорганізували Малу раду і надали прем’єру В.Голубовичу право підписати у Бресті мирний договір.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К. – 1997. – С.108-125.

Засідання Центральної Ради присвятили обговоренню питання підписання мирного договору. В.Голубович, голова Ради народних міністрів, попросив Центральну раду дати урядові право підписати мирний договір. Після обговорення на засіданні Центральної Ради та на нарадах фракцій за надання Раді народних міністрів права підписати мирний договір проголосувало 220 чол. при одному проти і 16, що утримались. Б.Мартос доповів від імені парламентської комісії, яка розслідувала справу заарештованих 7 лівих українських есерів, що комендант М.Ковенко мав досить підстав для арешту – існувала змова повалити Центральну Раду і передати владу більшовицькому урядові. УЦР затвердила зміни до закону про вибори до Українських Установчих зборів, які мали полегшити підрахунок голосів.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.120-122.

Опубліковано звернення до робітників, селян і всіх громадян Української Народної Республіки центральних комітетів українських есерів і есдеків, краєвих комітетів російських есерів і есдеків (об’єднаних), Південно-крайового загально-єврейського робітничого союзу “Бунд”, у якому повідомлялось, що Центральна Рада є тимчасовий революційний парламент, що більшовики ведуть проти неї війну під гаслами “влада радам”, а ради і є “Совіти України”. Центральна Рада твердо заявляла, що проведе у життя земельний закон, за яким земля буде передана трудовому народові без викупу на основі соціалізації, укладе якомога скоріше демократичний мир, проведе широкі реформи для робітників і у коротший час скличе Українські Установчі збори. Центральна Рада закликала негайно припинити страйк і рішуче відмежуватись від повстанців.
Вісті Об’єднаного комітету Всеукраїнських Рад селянських, робітничих та військових депутатів. – 1918. – 22 січня.

Протягом всієї ночі і вдень продовжувалась артилерійська і збройова перестрілка в різних районах Києва – на Подолі, Деміївці, в Кадетському гаї, вздовж всієї залізничної колії від ст. Товарної до Політехнічного інституту. Усю ніч у районі вокзалу з невеликими перервами тривав бій. Червоногвардійці намагалися прорватись з території вокзалу в місто, але це їм не вдалося. Зранку по вокзалу відкрили вогонь гармати українців, встановлені на Бібіківському бульварі. У другій половині дня було взято ст. Київ-Пасажирський. Червоногвардійці почали відходити до ст. Пост-Волинський. Тільки невелика група залізничників (близько 100 чол.) залишилась в Головних залізничних майстернях прикривати їх відхід.
Народня воля. – 1918. – 5 лютого (23 січня) Нова рада. – 1918.–- 24 січня Великий Жовтень на Київщині. – К., 1957. – С.47.

Об’єднані сили радянських військ, головний кістяк яких становила 1-а армія під командуванням П.Єгорова, після жорстокого бою оволоділи ст.Дарницею – передмістям Києва і вийшли до Дніпра. Важка артилерія відкрила прицільний вогонь по місту. Червоногвардійці і солдати захопили мости через Дніпро. Увечері на станцію прибули і частини 2-ї революційної армії.
Последние новости (Киев – ранішній випуск). – 1918. – 28 січня В.А.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 4. – С.149.

Загін Червоного козацтва, яким командував В.Примаков, перейшов по тонкому льоду Дніпро і через Пущеводицький ліс з боєм прорвався на з’єднання з червоногвардійцями Подолу і Куренівки.
В.А.Антонов-Овсеенко. Записки о гражданской войне. – Т.1. – М., 192 4. – С.149.

Миколаївський більшовицький комітет і виконком ради закликали червоногвардійців, революційно налаштованих матросів і солдатів роззброїти українські загони гайдамаків. Радянські сили отримали підтримку вогнем з ескадронного міноносця, що стояв у миколаївському порту. Українським загонам протистояли червоногвардійці, солдати 45-го зап. піх.полку і матроси флотського напівекіпажу. Після двогодинного нерівного бою українські загони склали зброю. В місті встановлено радянську владу.
Голос пролетария . – 1918. – 24 січня Борьба за Великий Октябрь на Николаевщине . – Николаев, 1957. – С.230-231, 225.

Революційні частини Південно-Західного фронту вступили у м.Тульчин Брацлавського повіту Подільської губернії. У цей же день червоногвардійський загін з м.Рівного, скориставшись з того, що українська рада в м.Здолбунові направила кілька своїх частин на ст.Шепетівкуу для опору військам, зайняв станцію і містечко і заарештував членів Української ради. Історія міст і сіл Української РСР. Вінницька область. – К., 19 .– С.632
Трудовая Волынь (Житомир). – 1918. - 26 січня..

Кримський обласний військово-революційний комітет юридично оформив ліквідацію Директорії Криму. Директорія Криму була проголошена установчим з’їздом (“Курултаєм”) татарських національних партій та пантюркістів у Бахчисараї 25(12) грудня 1917 р. До її складу увійшли члени ЦК татарської національної партії “Міллі-Фірка”. Метою цього утворення було відокремлення Криму від Росії за допомогою Німеччини і Туреччини і утворення в Криму окремої республіки. Нею була створена так звана Рада народних представників та штаб кримських військ і зроблені спроби залучити на свій бік Чорноморський флот. Центральна Рада підтримувала Директорію Криму. 24(11) січня 1918 р. татарська кіннота увійшла до Сімферополя, але вже 25-26 (12-14) січня в результаті повстання робітників міста змушена була залишити його. Частину кримського уряду заарештували. На півострові відбулися вибори рад і 21(8) березня 1918 р. було проголошено утворення Радянської соціалістичної республіки Тавріди.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К., 1987. - С.168.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Делегація Міської думи Києва виїздила на лівий берег Дніпра до командування Червоної армії з повідомленням, що українські війська залишають місто.
Нова Рада. — 1919. — 5 лютого.

Червона армія вступила до Єлісаветграду. У місті встановлено радянську владу .
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 7 февраля.

Станіславів. Відбулася друга сесія Української національної ради ЗУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Українські народні комітети США і Канади ухвалили звернення “До американських українців!”, в якому закликали їх стати на захист поневоленого галицького населення й засудити промосковську і пропольську орієнтації окремих “українських політиків”.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 330.