Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

9–21 серпня 1915 (понеділок, субота)

Відповідно до розпоряджень найвищої австро-угорської військової команди (перша дата, Ч. 12511) та корпусної команди (друга дата, Ч. 222) було утворено 1-й полк Українських січових стрільців як самостійне військове з’єднання у складі двох куренів (батальйонів) під командуванням полковника Григорія Коссака.
Діло. – 1915. – 16 вересня. – Ч. 35. – С. 1.

10 серпень (28 липня) 1918 (субота)

Рада міністрів Української Держави заслухала доповідь С.Завадського про розгляд в Малій раді законопроектів міністерства продовольства про скасування органів цього відомства і про передачу справи продовольства для населення органам місцевого самоврядування. По доповіді прем’єра Ф.Лизогуба уряд виділив певну суму на благодійні справи гетьмана П.Скоропадського за його визначенням.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 160-160 зв., 161-161 зв.

10 серпень (28 липня) 1918 (субота)

П.Скоропадський затвердив постанову Ради народних міністрів про скасування повноважень Головної комісії в справах виборів до Установчих зборів Української Народної Республіки, про утворення комісії по ліквідації Головної комісії та виборчого бюро, які діяли за часів Центральної Ради, і асигнування в розпорядження міністра внутрішніх справ 10 000 карбованців на утримання ліквідаційної комісії і її канцелярії. До цього органу входили по одному представнику мінюсту, міністерства внутрішніх справ, державного контролю, а також від міського та земського самоурядувань. Голову комісії призначав Гетьман, членів – відповідні міністерства.
Державний вістник. – 1918. – 15 серпня.

10 серпень (28 липня) 1918 (субота)

П.Скоропадський затвердив ухвалену Радою народних міністрів постанову про асигнування авансу в сумі 10 000 карбованців на утримання: губернських і повітових земельних комісій, губернських і повітових земельно-ліквідаційних комісій, комісій, які розглядали справи про право на врожай 1918 р.
Державний вістник. – 1918. – 15 серпня.

10 серпень (28 липня) 1918 (субота)

П.Скоропадський затвердив ухвалений Радою народних міністрів статут Українського державного банку і асигнування коштів до його основного капіталу. Державний банк безпосередньо підлягав міністру фінансів. Загальне керівництво ним покладалося на Раду банку та його директора, якому належала виконавча влада. Центральному керівництву банку підлягали відділи кредитних білетів, місцевих інструкцій, центральна бухгалтерія і канцелярія.
Державний вістник. – 1918 р. – 17 серпня.

10 серпень (28 липня) 1918 (субота)

Начальник освідомчого відділу при київському градоначальнику доповів директору департамента державної варти про зростання агітації за підготовку повстання проти уряду Української Держави та німецьких властей, в т.ч. агітаторами з Росії.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп1. – Спр. 60. – Арк. 208 (із зв.).

10 серпень (28 липня) 1918 (субота)

В Одесі відбулося об’єднання організацій українських есерів, соціал-демократів та самостійників в Український національний союз, який розгортав частково легально – через посередництво культосвітніх установ, частково таємно роботу по підготовці повстання в Україні з метою повалення влади Гетьмана та його уряду “за стремление их к русской ориентации”.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.2. – Спр.1. – Акр. 4 (із зв.).

10 серпень (28 липня) 1918 (субота)

В Києві о 5-й год. попівдні біля Лук’янівської в’язниці був прилюдно повішений вбивця генерала Г. фон-Ейхгорна есер Д.Донской. Вирок був винесений німецьким військово-польовим судом і затверджений відповідною вищою владою.
Народня воля. – 1918. - 16 серпня (3 серпня).

Початок вересня 1919

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

15 березня 1919 (субота)

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Серпень 1919

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Серпень 1919

Відбулась самоліквідація Комфарбанда, більшість членів в індивідуальному порядку була прийнята до КП(б)У.
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

19 серпня 1919 (вівторок)

Українська армія захопила залізничну лінію Умань - Козятин і наблизилася з півдня і південного сходу до Бердичіва.
Україна. — 1919. — 21 серпня.

24 липня – 20 серпня 1920 (субота – п’ятниця)

Проведення Львівської операції військ Південно-Західного фронту Червоної армії (частини ХІV і Першої Кінної армій), в результаті якої з 52 повітів Східної Галичини було повністю зайнято 14, 4 повіти – частково.
Історичні джерела та їх використання. – Вип. 5. – К., 1970. – С. 159.

серпень 1920

Наказ 6-ій стрілецькій дивізії Дієвої армії УНР захищати м. Холм (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

серпень 1920

Декларація № 3 Галревкому в справі народної освіти.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 494 – 498.

серпень 1920

Звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини з закликом взяти активну участь у радянському будівництві.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 488 – 489.

середина серпня – вересень 1920

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.