Інститут історії України Національна академія наук України

Секретарство внутрішніх справ УНР доручило виконувати обов’язки київського міського комісара губернському комісарові О.Саліковському. Було задоволено його прохання увільнити від обов’язків голови комісії по обороні України.
Нова рада. – 1918. – 12 січня.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Повстання у Катеринославі, оволодіння містом більшовиками з допомогою загону П.Єгорова, встановлення 11 січня 1918 р. (29 грудня 1917 р.) влади рад.
Гамрецкий Ю.М., Тимченко Ж.П., Щусь О.Й. Триумфальное шествие советской власти на Украине. – К., 1987. – С.51 – 52.

Радянську владу проголосили у Кам’янському, а незабаром – у Верхньодніпровську та П’ятихатках.
Гамрецький Ю.М., Тимченко Ж.П., Щусь О.Й. Триумфальное шествие советской власти на Украине. – К., 1987. – С.51 – 52.

Херсонщина. Одна з найбільших повстанських груп під командою отамана Н.Григор’єва, незадоволена політикою Директорії, збільшовичилася і перейшла на бік радянської влади.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

Київська губернія. Отаман Зелений (Д.Терпило), командир Дніпровської дивізії Республіканських військ УНР, перейшов на бік радянської влади. Призначений командиром 1-ї Київської радянської дивізії, сприяв захопленню Києва частинами Червоної армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 76.

На честь злуки українських земель в Дрогобичі, Жовкві, Золочеві, Калуші, Коломиї, Стрию та інших містах краю відбулися багатотисячні святкові маніфестації.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 127.

Київ. Голова Директорії В.Винниченко видав наказ губернським і повітовим комісарам про боротьбу з злочинною агітацією проти УНР та її державної незалежності.
ЦДАВО України. Ф. 3866. — Оп. 1. — Спр. 53. — Арк. 58.

В Одесі французьке командування закрило російську газету “Россия”, що була вороже налаштована до військ Антанти. Водночас почав виходити український часопис “Нові шляхи” самостійницького напряму, вороже налаштований до Добровольчої армії.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 71.

Київ. Директорія УНР видала Універсал до трудового селянства в зв’язку з прийняттям земельного закону УНР.
НДБ ЦДІА України, № 11745 сл.

Київ. Уряд УНР ухвалив текст присяги урядовців, суддів і військових на вірність Українській Народній Республіці.
ЦДАВО України. Ф.1065. — Оп.1. — Спр. 14. — Арк. 44 зв.

У Києві відбувся УІ з’їзд Української соціал–демократичної робітничої партії (УСДРП), на якому були присутні 35 делегатів з вирішальним і 26 з дорадчим голосом. В центрі уваги роботи з’їзду стояло обговорення питання про форму державної влади в Україні. До єдиної думки партія не дійшла. Через різницю у поглядах 10 січня від партії відокремилась її ліва частина — фракція незалежних (А.Драгомирецький, М.Авдієнко, М.Ткаченко, Ю.Мазуренко, А.Пісоцький), яка утворила окрему партію — УСДРП (незалежних).
Робітнича газета. — 1919. — 14, 19, 21, 29, 30 січня.

Вінниця. Ревком УГА взяв на облік у регіоні 15 тис. стрільців і старшин, хворих на тиф. Дві тисячі з тих, хто видужав, були задіяні ревкомом для охорони важливих об’єктів міста і патрульної служби.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 280.

Полтава. ІІІ з’їзд рад Полтавської губернії.
Трудящиеся Полтавщины в борьбе за установление и укрепление советской власти. (1917 – 1920). – Полтава, 1957. – С. 173.

При начальній команді УГА утворено політичний відділ, який за відсутності диктатора Є. Петрушевича взяв на себе функції політичного центру. Його провідні діячі О. Лисняк, О. Станимір, Д. Паліїв підтримували тісні стосунки з Вінницьким ревкомом і висловилися за співробітництво з командуванням 44-ї дивізії ХІІ Червоної армії.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 283.

Публікація відозви Всеукрревкому до всіх повстанців і партизанів України з закликом зміцнювати лави Червоної армії.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 42 – 44.

Київ. Повідомлення про вступ до Київського губернського ревкому представників від партій боротьбистів і борбистів.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 522.

Варшава (Польща). Наказ Головної команди військ УНР про формування 4-ї стрілецької бригади на Поділлі у складі 10-го, 11-го та 12-го куреней. Командиром бригади призначено полковника О. Шаповала.
ЦДАВО України. – Ф. 1075. – Оп. 2. – Спр. 58. – Арк. 1.

1-й корпус УГА прибув до району Білоусівка – Бур’яни, 3-й корпус УГА до району Крижополь – Горячківка – Писарі.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С.164.

Вказівка Всеукрревкому про умови співробітництва в ревкомах з партіями боротьбистів і борбистів.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – Київ, 1957. – С. 44 – 45.