Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 жовтня 1922 (середа)

Харків. ЦК допомоги голодуючим при ВУЦВК вирішила при наданні продовольчих позик для відбудови сільського господарства селянам неврожайних місцевостей відраховувати на організаційні витрати по 4 фунти з кожного пуду, а також виплачувати на ці потреби по півтора фунта з ресурсів комісії. У повітах, визнаних голодуючими, 25 % позичкового фонду дозволялося витрачати на організацію громадських робіт для селян, з тим, щоб оплата їхньої праці не перевищувала розміру позички.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1922, 25 жовтня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7