Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

14 жовтня 1921 (п'ятниця)

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

1922

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Грудень 1922

Донецька губернія. У зв’язку із заборгованістю по виплаті заробітної плати за листопад і грудень на заводах Південсталі і рудниках Центрального правління кам’яновугільної промисловості спостерігався масовий відтік кваліфікованої робочої сили з виробництва.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 145.

11 грудня 1924 (субота)

Одеса. Повідомлялося, що Всеукраїнське кіно-фото управління запровадило у кінотеатрах міста, як експеримент, абонементну систему для глядачів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1924, 11 грудня

1925

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

14 жовтня 1925 (середа)

Петровська копальня. Завершено будівництво зразкового робітничого селища із 65 будинків та 4 гуртожитків для нежонатих. У селищі відкрито нічний туберкульозний диспансер.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

14 жовтня 1925 (середа)

Харків. Наркомпраці УСРР зобов’язав інспекторів праці зміцнити боротьбу з нещасними випадками на виробництві, особливо у важкій промисловості. Вирішено розпочати роботу з вивчення виробничого травматизму. Запропоновано залучення громадськості до допомоги інспекторам праці, шляхом включення пунктів про охорону праці до планів роботи виробничих нарад.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

14 жовтня 1925 (середа)

Київ. Президія окрвиконкому вирішила встановити в районах округу радіоприймачі. Для цього передбачалася технічна та матеріальна допомога на місцях.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

1929

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

1929 1929

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

1940 1940

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

1940 1940

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

1940 1940

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

1940 1940

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов

11 грудня 1940 (середа)

РНК СРСР видав постанову «Про тривалість робочого дня для медичних працівників». Ухвалено скасувати, як неправильні, накази народного комісара охорони здоров’я СРСР від 27 червня 1940 р. івід 1 липня 1940 р. і видану врозвиток цих наказів інструкцію Народногокомісара охорони здоров’я СРСР від 6 липня 1940 р. про збільшення тривалості робочого дня медичних працівників; встановити для різних категорій лікарів, середнього і молодшого медичного персоналу таку тривалість робочого дня: 8-ми годинний робочий день: середній медичний персонал санаторіїв загального типу, будинків відпочинку, молодшиймедичний, адміністративногосподарський і обслуговуючий персонал лікувальних, лікувально-профілактичних, санітарно-епідемологічних, науководослідних установ; обслуговуючий і конторський персонал аптек,зубні техніки, рентгенологи, санітарні лікарі, інспектори; 7ми годннийробочий день: лікарі санаторіїв загального типу і будинків відпочинку;лаборанти, масажистки, медичні сестри електроводосвітлолікувальнихкабінетів, середній медичний персонал ясел, пралі грязелікарень, фармацевтичний персонал аптек та ін.; 6,5 годинний робочий день: лікарі,середній медичний персонал лікарень, родильних будинків, клінік, спеціалізованих санаторіїв, амбулаторно-поліклінічних установ, лікувальних,фельдшерських, акушерських і сестринських загальних і спеціалізованихкабінетів та ін.; 5,5 годинний робочий день: лікарі поліклінік, відділень,кабінетів, зайняті виключно амбулаторним прийомо хворих, лікарістоматологи, зубні техніки, логопеди і фонопеди та ін.
Собрание постановлений и распоряжений правительства Союза Советских Социалистических республик. — 1940. — № 32. — Ст.806.

14 жовтня 1946 (понеділок)

Таємною постановою ЦК КП(б)У визнано, що обкоми КП(б)У і облвиконкоми Київської, Сталінської, Дніпропетровської, Полтавської, Житомирської, Кам’янець-Подільської, Кіровоградської, Рівненської областей проявляли безпечне ставлення до інтересів держави, терпимо ставилися до деяких керівників районів, колгоспів і радгоспів, які „саботували” виконання плану хлібозаготівлі і приховували зерно. Вважалося неприйнятним, що в більшості областей УРСР колгоспи витрачали на свої потреби продовольче зерно, а державі здавали фуражні культури.
Голод в Україні 1946-1947. Док. і матеріали. – Київ – Нью-Йорк, 1996. – С. 90-93.

грудня 1947 (вівторок)

Опублікована постанова Ради міністрів УРСР і ЦК КП(б)У “Про звільнення у 1947 і 1948 роках від обов’язкових поставок сільськогосподарських продуктів державі, грошових податків і страхових платежів господарств, які переселені з Польщі й інших держав та про надання грошової допомоги переселенцям з Польщі і Чехословаччини, які мають у ній гостру потребу”. Виконавчим комітетам облрад областей, в яких розселені переселенці, дозволено витратити на допомогу у 1947 р. з місцевого бюджету 10 млн. руб. Грошова допомога переселенцям мала перераховуватись на оплату переданих їм готових будівель, а також на оплату будівельних матеріалів і робочої сили, наданих переселенцям на будівництво для них жител. Розмір допомоги встановлено від 500 до 2 тис. руб. на сім’ю.
Радянська Україна . – 1947. – 9 грудня.

Грудень 1949

Сталіно. Збудований новий вокзал площею в 35 тис. м3 з кінолекційним, військовим, читальним залами, готелем на 70 місць, дитячими кімнатами, рестораном.
Правда Украины. – 1949. – 31 декабря.