Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про права та обов’язки найманців кімнат”.
Вісті, Київ, 1921, 20 грудня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Донецька губернія. У зв’язку із заборгованістю по виплаті заробітної плати за листопад і грудень на заводах Південсталі і рудниках Центрального правління кам’яновугільної промисловості спостерігався масовий відтік кваліфікованої робочої сили з виробництва.
ЦДАГО України, Ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 145.

Київ. Відкрито Туберкульозний інститут.
Киев: Энцеклопедич. Словарь. – С. 267.

З Харкова до Москви вилетів перший літак марки “Фокер”, який доставив на Х з’їзд рад делегатів-комуністів. Політ тривав 4,5 годин.
Коммунист, Харьков, 1922, 19 декабря.

Харків. Президія ВУЦВК створила комісію по керівництву переселенським рухом в Україні. Головою комісії призначено наркозема УСРР І. Клименка. Комісією одержано директиву ЦК КП(б)У про переселення переселенців без розподілу по національностям.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1924, 18 грудня.

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

Полтава. Текстильпром (Державне об’єднання текстильних підприємств на Полтавщині) підготував до пуску фабрику шовкових панчіх, обладнану німецьким устаткуванням.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 грудня.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову, згідно з якою всі неврожайні місцевості УСРР, головним чином Правобережжя, отримали пільги по сплаті єдиного сільськогосподарського податку в 1925/26 р. Повністю звільнялися від сплати податку та недоїмок за два попередні роки райони МАСРР, що постраждалі від посухи. В Тульчинському, Могилівському, Кам’янецькому та Одеському округах звільнялися від податку 200 сіл. Для низки районів та сіл розмір податку знижувався від 20% до 80% залежно від інтенсивності неврожаю. Зокрема, в Молдавії податок було знижено в 42 селах; в Тульчинському, Могилівському та Кам’янецькому округах – в 102 селах.
Правда, Москва, 1925, 18 декабря.

Артемівськ. При відділі праці організовано комісію з вивчення умов жіночої праці.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 грудня.

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов

Опублікована постанова Ради міністрів УРСР і ЦК КП(б)У “Про звільнення у 1947 і 1948 роках від обов’язкових поставок сільськогосподарських продуктів державі, грошових податків і страхових платежів господарств, які переселені з Польщі й інших держав та про надання грошової допомоги переселенцям з Польщі і Чехословаччини, які мають у ній гостру потребу”. Виконавчим комітетам облрад областей, в яких розселені переселенці, дозволено витратити на допомогу у 1947 р. з місцевого бюджету 10 млн. руб. Грошова допомога переселенцям мала перераховуватись на оплату переданих їм готових будівель, а також на оплату будівельних матеріалів і робочої сили, наданих переселенцям на будівництво для них жител. Розмір допомоги встановлено від 500 до 2 тис. руб. на сім’ю.
Радянська Україна . – 1947. – 9 грудня.

Сталіно. Збудований новий вокзал площею в 35 тис. м3 з кінолекційним, військовим, читальним залами, готелем на 70 місць, дитячими кімнатами, рестораном.
Правда Украины. – 1949. – 31 декабря.

Запоріжжя. Здано в експлуатацію Палац культури будівельників з глядацьким залом на 600 чоловік.
Правда Украины. – 1949. – 29 декабря.

Управління у справах архітектури при Раді міністрів УРСР вперше в країні оголосило відкритий конкурс зі створення ескізних проектів реклами на промислові і продовольчі товари. Головним архітектора м міст України дана вказівка про вибір місць для розміщення реклами з урахуванням архітектурних ансамблів.
Правда Украины. – 1950. – 2 декабря.