Інститут історії України Національна академія наук України

Стародуб, Чернігівської губернії. Губернський староста повідомив телеграмою до департаменту Державної варти про братання німецьких солдатів з більшовиками.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 79. – Арк. 182

Директорія оприлюднила офіційне повідомлення про взяття під опіку всіх старшин і козаків Української Народної Республіки, що стали в ряди її армії і потерпіли в боротьбі за Республіку.
Симон Петлюра. Статті. Листи. Документи. – У трьох томах. – Т.3. – К., 1999. – С.50-51.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову про „Про приєднання УСРР до міжнародної конвенції Червоного Хреста” з метою активізації допомоги жертвам Першої світової та громадянської воєн.
ЗУ України, 1921, № 24. Ст. 712.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Харків. РНК УСРР приняла постанову “Про державне страхування”. Головне кермування державного страхування перейменовано в Головне правління державного страхування (Держстрах). Крім видів страхування, передбачених декретом від 6 жовтня 1921 р., на Держстрах покладалося завдання здійснення страхування від нещасних випадків, що загрожували життю і здоров’ю людей, які не передбачались обов’язковим соціальним страхуванням, встановленим декретом від 15 грудня 1921 р. Також визначалися організаційні та фінансові принципи діяльності Держстраху.
ЗУ України, 1922, № 50, С. 734.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про максимум заробітної плати”. Граничний розмір заробітків одним працівником на місяць встановлювався у сумі 100 тис. рублів грошовими знаками 1922 р.
ЗУ України, 1922, № 50, С. 732.

Харків. РНК УСРР прийняла “Положення про порядок провадження торгівлі, користування, перевиховування, облік та провіз зброї, вогненачинення, вибухових матеріалів і набоїв”. Громадяни УСРР отримали право зберігати холодну та вогнепальну мисливську зброю та начинення тільки за дозволом НКВД (в ДПУ). Для користування цією зброєю від користувачів, крім мисливського посвідчення, вимагалося посвідчення про реєстрацію.
ЗУ України, 1923, Від І, № 40, Ст. 537.

Одеса. Губсоцстрах уклав угоду з Церабкоопом на відпуск у порядку допомоги застрахованим породіллям приданого для новонароджених, яке мало відпускатись у розподільниках Церабкоопу по талонах губсоцстраху. В комплекти для новонароджених входили 2 аршина бумазеї, 7 – бязі або полотна, котушка ниток, фунт прального мила, кусок –– туалетного, фунт тальку, ј фунту гігроскопічної вати.
Известия. Вечерний выпуск, Одесса, 1923, 28 ноября.

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

Харків. Відбувся ІV Всеукраїнський з’їзд охорони здоров’я. Прибуло 50 делегатів – представників органів охорони здоров’я та громадських організацій. Порядок денний: про охорону здоров’я в МАСРР; про бюджет Наркомздоров’я УСРР; про медичну допомогу застрахованим; про стан лікувальної справи; про лікувальні установи на селі; про роботу Українського Червоного Хреста; про боротьбу з соціальними хворобами на селі; про санітарну освіту на селі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 29 листопада, 3-8 грудня.

Петровська копальня. Завершено будівництво зразкового робітничого селища із 65 будинків та 4 гуртожитків для нежонатих. У селищі відкрито нічний туберкульозний диспансер.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Харків. Наркомпраці УСРР зобов’язав інспекторів праці зміцнити боротьбу з нещасними випадками на виробництві, особливо у важкій промисловості. Вирішено розпочати роботу з вивчення виробничого травматизму. Запропоновано залучення громадськості до допомоги інспекторам праці, шляхом включення пунктів про охорону праці до планів роботи виробничих нарад.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Київ. Президія окрвиконкому вирішила встановити в районах округу радіоприймачі. Для цього передбачалася технічна та матеріальна допомога на місцях.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Газета «Вісті» ВУЦВК опублікувала допис сількора А. Бабія «Куркульський празник» про те, що в артілі ім. Сталіна Новобузького району Одеської області виконали план хлiбозаготівель на 60 %, а голова артілі т. Празник заявляє, що «молотити більш нічого», «хліба нема», що «нічого не вдієш – когось доведеться судити»
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1932. – 28 листопада.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.