Інститут історії України Національна академія наук України

За цей період в 33 повітах (121 громаді) Галичини зафіксовано 528 випадків захворювання на віспу – значно більше, ніж зазвичай.
Діло. – 1915. – 22 вересня. – Ч. 41. – С. 4.

м. Львів. На 20 сотенників за гальбу подорожчало пиво і коштує 76 сот. (на початку війни – 24 сот.). Також обмежено час продажу пива – з 7 до 10 вечора, і об’єм споживання (до 2 гальб).
Свобода. – 1916. – № 40, 30 вересня.

З’явилися повідомлення про хвилювання населення Феодосії через нестачу продовольства і голод. Поліція виявилася безсилою стати на перешкоді розгрому магазинів та пограбування приватних осель. Викликані до міста війська відкривали вогонь, були вбиті і поранені. Беднота. – 1918. – 7 сентября
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.322.

с. Ковалівка, Полтавського району. А. Макаренко організував трудову колонію ім. М. Горького для неповнолітніх правопорушників.
Шляхами комсомольської слави. – К., 1979. – С. 322.

Святкування Дня міжнародної солідарності робітничої молоді.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. Документы и материалы. – К., 1959. – С. 515 – 517.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Катеринослав. Повідомлялося про налагодження продовольчого постачання по картках. Робітники ударних підприємств забезпечувалися пайками на 100%, а член їх родин – на 50%. Безперебійно працювали заводські їдальні.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Спостерігалося оживлення кримінального бандитизму та збройного повстанського селянського руху. Майже в усіх губерніях діяли збройні загони в кількості 10-20 осіб. Загони, що грабували поїзди, складалися з незаможних селян, переважно молоді та безробітних. Головними об’єктами нальотів служили поїзди, насамперед з комфортабельними вагонами, а також виконкоми та цукрові заводи в селах і промислові підприємства в містах. У вересні було зареєстровано 200 бандитських нальотів, у жовтні – 84. Серед них – нальоти на поїзд, у якому їхали до Києва співробітники італійської місії, на агітаційний поїзд ім. ВУЦВК, у якому перебував Г. Петровський, на поїзд з делегатами ВУЦВК (останніх грабіжники не тривожили, обмежившись пограбуванням пасажирів з непманської буржуазії) й інші.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 87.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про врегулювання заробітної плати і про забезпечення своєчасності а правильності її оплати”. Українській раді народного господарства запропоновано переводити підприємства на господарський розрахунок тільки при повному забезпеченні можливості самоокупності цих підприємств. Інспекторам органів РСІ доручено терміново доводити до відома Української тарифної ради і місцевих відділів праці про всі випадки несвоєчасної виплати зарплати, а органам Наркомюсту проводити слідство по таких справах не довше, ніж у двотижневий строк. Органам періодичного друку поставлено за обов’язок друкувати постанови Української тарифної ради про заробітну плату без скорочень і терміново. Українській тарифній раді запропоновано з’ясувати дійсний розряд середньої кваліфікації і для кожного наркомату і галузей промисловості; провести плановий облік потреби у спеціальних коштах на оплату відрядної і надурочних робіт на підприємствах, що знаходилися на державному забезпеченні.
ЗУ України, 1922, № 39, Ст. 586.

Харків. Українська економічна рада постановила організувати в столиці нові телефонну і радіостанції. Остання – потужністю 120 квт.
Пролетарий, Харьков, 1922, 5 сентября.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про порядок адміністративного виселення громадян із приміщень, які вони займали”. Визначено категорії осіб, стосовно яких допускалося адміністративне виселення. По-перше, тих осіб, що жили у будниках центральних органів (ВУЦВК, РНК, Південбюро ВЦРПС, губернських рад професійних спілок, наркоматів, штабу Українського військового округу та інших), але не перебували на службі у закладах цих органів. По-друге, тих, що жили у будинках комунах, але не були членами профспілок або не займалися найманою працею. По-третє, тих, які жили у будинках, які знаходились на території фабрично-заводських підприємств або були прикріплені до них, але не працювали на цих підприємствах. По-четверте, тих, які жили у будинках, що потребували термінового ремонту. уп’яте, тих, які жили у приміщеннях, побудованих під школи, лікарні і банки.
ЗУ України, 1922, № 39, Ст. 581.

Державне пароплавство приступило до організації морської лінії Одеса – Владивосток. Для здійснення рейсів підготовано один із найбільших морських пароплавів, переданих Держпароплавству Трансбалтом.
Известия. Вечерний выпуск, Одесса, 1923, 5 сентября.

Налагоджено телефону лінію Одеса – Миколаїв – Харків – Бірзула – Тирасполь.
Известия. Вечерний выпуск, Одесса, 1923, 6 сентября, четверг.

Харків. Укрдержстрах увів страхування життя на річний термін. Розмір страхових виплат визначався залежно від віку застрахованого. Для робітників і службовців вводилося колективне страхування без попереднього медичного огляду. Розрахунки мали здійснюватись у грошових банкнотах.
Пролетарская правда, Киев, 1923, 5 сентября.

Одеса. Влаштовані громадські роботи по благоустрою міста для тисячі безробітних впродовж 6 місяців.
Известия. Вечерний выпуск, Одесса, 1923, 6 сентября, четверг.

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

Харків. Наркомздоров’я УСРР прийняв постанову про аборти, яка визначила порядок здійснення цих операцій у медичних закладах для різних категорій вагітних жінок. Комісії лікарів і представниць жінвідділів мали розподіляти ліжка в лікарнях для жінок, які бажали перервати вагітність, таким чином: у першу чергу надавати їх безробітним самотнім жінкам, що отримували допомогу бірж праці; в другу чергу – самотнім робітницям, які мали одну дитину; потім – одруженим робітницям, що мали багато дітей; після них – дружинам робітників; а потім усім іншим жінкам.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 лютого.

Харків. Відкрилася Всеукраїнська нарада в справі охорони материнства та дитинства. Порядок денний: про перспективи Охматдиту; організація дитячих притулків на селі; дитяча оздоровча кампанія; допомога породіллю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 17 лютого.

Південно-рудний трест асигнував 1 млн. крб. на будівництво робітничого селища при ст. Марганець для гірників Нікопольського марганцевого району.
Правда, Москва. 1924, 14 лютого.