Інститут історії України Національна академія наук України

м. Львів. На 20 сотенників за гальбу подорожчало пиво і коштує 76 сот. (на початку війни – 24 сот.). Також обмежено час продажу пива – з 7 до 10 вечора, і об’єм споживання (до 2 гальб).
Свобода. – 1916. – № 40, 30 вересня.

с. Ковалівка, Полтавського району. А. Макаренко організував трудову колонію ім. М. Горького для неповнолітніх правопорушників.
Шляхами комсомольської слави. – К., 1979. – С. 322.

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Катеринослав. Повідомлялося про налагодження продовольчого постачання по картках. Робітники ударних підприємств забезпечувалися пайками на 100%, а член їх родин – на 50%. Безперебійно працювали заводські їдальні.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про забезпечення закладів, що знаходились у сільській місцевості”. Сільські лікувальні та освітні заклади переводилися на забезпечення за участю населення. Для цього вводилося самообкладання сільських мешканців по нормах, встановлених сільрадами та волосними виконкомами.
ЗУ України, 1921, № 19, Ст. 562.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Спостерігалося оживлення кримінального бандитизму та збройного повстанського селянського руху. Майже в усіх губерніях діяли збройні загони в кількості 10-20 осіб. Загони, що грабували поїзди, складалися з незаможних селян, переважно молоді та безробітних. Головними об’єктами нальотів служили поїзди, насамперед з комфортабельними вагонами, а також виконкоми та цукрові заводи в селах і промислові підприємства в містах. У вересні було зареєстровано 200 бандитських нальотів, у жовтні – 84. Серед них – нальоти на поїзд, у якому їхали до Києва співробітники італійської місії, на агітаційний поїзд ім. ВУЦВК, у якому перебував Г. Петровський, на поїзд з делегатами ВУЦВК (останніх грабіжники не тривожили, обмежившись пограбуванням пасажирів з непманської буржуазії) й інші.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 87.

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

Харків. Наркомздоров’я УСРР прийняв постанову про аборти, яка визначила порядок здійснення цих операцій у медичних закладах для різних категорій вагітних жінок. Комісії лікарів і представниць жінвідділів мали розподіляти ліжка в лікарнях для жінок, які бажали перервати вагітність, таким чином: у першу чергу надавати їх безробітним самотнім жінкам, що отримували допомогу бірж праці; в другу чергу – самотнім робітницям, які мали одну дитину; потім – одруженим робітницям, що мали багато дітей; після них – дружинам робітників; а потім усім іншим жінкам.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 лютого.

Харків. Відкрилася Всеукраїнська нарада в справі охорони материнства та дитинства. Порядок денний: про перспективи Охматдиту; організація дитячих притулків на селі; дитяча оздоровча кампанія; допомога породіллю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 17 лютого.

Південно-рудний трест асигнував 1 млн. крб. на будівництво робітничого селища при ст. Марганець для гірників Нікопольського марганцевого району.
Правда, Москва. 1924, 14 лютого.

Харків. Відбувся ІV Всеукраїнський з’їзд охорони здоров’я. Прибуло 50 делегатів – представників органів охорони здоров’я та громадських організацій. Порядок денний: про охорону здоров’я в МАСРР; про бюджет Наркомздоров’я УСРР; про медичну допомогу застрахованим; про стан лікувальної справи; про лікувальні установи на селі; про роботу Українського Червоного Хреста; про боротьбу з соціальними хворобами на селі; про санітарну освіту на селі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 29 листопада, 3-8 грудня.

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Харків, м. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про бюджет Лікувальної комісії на 1929/1930 р.”. Ухвалено затвердити бюджет у розмірі 1 млн. 044 тис. руб (по центру – 494 тис. руб., по округах – 550 тис. руб.); просити ЦК ВКП(б) відпустити Україні на лікувальні потреби 500 тис. руб. по лінії Головстраху; запропонувати РНК передбачити відповідні асигнування з резервного фонду уряду.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.16. —Спр.7. —Арк.78.

Село Голе, Бородянський район, Київська область. Протокол засідання Бородянського райвиконкому. Вирішили повернути майно, продане сільською радою за несплату штрафу та невиконання твердого завдання з хлібозаготівлі, селянинові І. Шаленку, тому що він був інвалідом, мав 6 душ сім’ї
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 561.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Москва. РНК СРСР видав постанову „Про організацію Бюро по винахідництву у складі Наркомату охорони здоров’я СРСР”.
Збірник постанов і розпоряджень уряду СРСР. – 1939—№ 54. — Ст.489.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.