Інститут історії України Національна академія наук України

Видана обов’язкова постанова головного начальника постачань Південно-Західного Фронту генерала Маврина, якою заборонено вивіз із Київської, Подільської, Волинської, Бессарабської, Херсонської, Катеринославської, Полтавської, Таврійської і Чернігівської губерній вівса, ячменю, різного хліба, круп, великої рогатої хвороби, овець, свиней, сіна і соломи.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Донецька губернія. Внаслідок скорочення промисловості зареєстровано 13,5 тис. безробітних. Через 2-3-х місячну заборгованість по заробітній платі та неможливість господарськими органами оплатити скороченим робітникам проїзні квитки для повернення додому, звільнені потрапляли до категорії голодуючих.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про Донбас. Наркомпроду пропонувалося взяти з операційного запасу армії 100 тис. пудів зерно-хліба для термінового відправлення у Донбас. Персонально Рудому доручалося простежити за перекиданням цього зерно-хліба з Кременчука до Слов’янська. Також встановлювалося тверде завдання щодо відправлення Наркомпродом зерно-хліба до Донбасу на лютий та березень місяці: в розмірі 600 та 700 тис. пудів. Українській економічній раді доручалося, по-перше, розробити практичні заходи, пов’язані з виконанням Наркомпродом зобов’язань щодо постачання Донбасу; по-друге, присвятити всі свої засідання, крім одного разу на тиждень, питанням транспорту, продовольства та посівної кампанії, обговорюючи їх у вузькому колі; по-третє, у зв’язку з ускладненнями продовольчої ситуації, своєчасно поставити питання про скорочення продовольчого плану в Донбасі.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 27 зв.

Одеський повіт. Губвиконком вжив заходів до поліпшення матеріального становища вчительства. 600 учителів було взято на державне постачання, інші – прикріплені для продовольчого постачання до заможних селян.
Коммунист, Харьков, 1922, 9 февраля

На території округів колишньої Подільської губернії почастішали випадки антисемітських дій селян і утиску прав єврейського населення з боку представників місцевої влади. В містечку Миколаївці Проскурівського округу порушення прав єврейського населення набули систематичного характеру. В Могилівському окрузі спостерігалися неодноразові випадки крадіжки місцевими селянами врожаю з ланів єврейських колгоспів. У Вахновському районі Вінницького округу на будівництві Турбовського каолінового заводу будівельники євреї, надіслані профспілкою, були вигнані з роботи сезонними робітниками з с. Боровське Бабчинецького району Могилівського округу. У відповідь на антисемітизм спостерігалося посилення сіоністського руху.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 38.

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про зняття М. Гуревича і Баранова з роботи в Наркомздоров’я. На посаду тимчасово виконуючого обов’язки наркома затверджено Єфімова, а членом колегії наркомату Дейча, відмінивши його поїздку за кордон.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову про створення в округах Інституту дитячої соціальної інспекції для боротьби з дитачою безпритульністю та правопорушеннями.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 3 лютого.

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Скарга селянки М. Вихторової з с. Сміле Недригайлівського району Харківщини до голови ВУЦВК Г. Петровського про розкуркулення й виселення з хати за невиконання плану хлібозаготівель. Повідомлялося, що селянка мала земельну ділянку 4 га та 7 душ родини. Весь урожай зернових (155 пудів зерна) та половину врожаю картоплі (60 пудів) вона здала державі, але плану хлібозаготівлі, накладеного на її господарство, не виконала через неправильно нараховані податки
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 413–414.

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов

Західна Україна. За рішенням політбюро ЦК ВКП(б), прийнятим у грудні 1939 р., проведено насильницьке переселення військових осадників, цивільних колонистів та працівників державної лісової охорони («лісники»). Заданими НКВС УРСР депортовано 17,2 тис. сімей, або 89,1 тис. осіб (4, 2 тис. осіб з різних причин — хворіли, втекли та ін. — тоді уникнули виселення). Переважну більшість депортованих становили представники польської національності, відправлені на спецпоселенння до різних краївтаобластей Російської Федерації, а також до Казахської РСР.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Київ. При експериментальних майстернях Металосоюзу організовано спеціальну майстерню по виробництву механізмів для заводних іграшок. Цього року майстерня виготовить 100 тис. «двигунів» для різних транспортних іграшок. В основному її продукція піде для Кременчуцької артілі «Дитячий транспорт». Артіль починає масовий випуск дешевих заводних іграшок, вантажних автомобільчиків, цистерн, санітарних машин тощо. Вартість такої іграшки не перевищуватиме 8 крб. В Києві і Дніпропетровську починається масовий випуск нового типу дитячих іграшок. Це одноствольні і двоствольні рушниці, які стрілятимуть стислим повітрям. Ряд промисловокооперативних артілей освоїли цього року випуск гумових надувних іграшок: «Жаба», «ЧарліЧаплін» тощо. Їх цього року буде випущено до 100 тис. штук.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 8 березня.

Євпаторія. Перебої з постачанням охопили армію та військово-промислові об’єкти. В Євпаторійському гарнізоні склався надзвичайно напружений стан з постачанням начскладу хлібом: протягом січня і в лютому командири та їхні родини залишалися без хліба по 23 доби, купити хліб також було неможливо.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1930-1941. — М., 1999. — С.210.

Київ. Начальник ОВ НКВС КОВО майор державної безпеки А.Міхеєв повідомив наркому внутрішніх справ УРСР І.Сєрову щодо листівок, які надходять з фінляндського фронту. «... зареєстровано цілий ряд випадків, — йшлося у повідомленні, — коли військовослужбовці, присилають у листах до своїх рідних білофінські антирадянські листівки, які передаються з рук у руки, тим самим розповсюджується мерзенний наклеп білофіннів на Червону армію і уряд». Дружина к. кладовщика колгоспу Юляновського отримала від чоловіка, що знаходився на Фінляндському фронті, листа, в якому опинилася білофінська антирадянська листівка зі знимком полонених командирів і червоноармійців, які, немов би, закликають до переходу на бік білофінів. Ця листівка передавалася з рук у руки. А.Міхеєв попросив І.Сєрова віддати наказ Нач. 2го спецвідділу про посилення контролю листів по лінії ПК, що йдуть з ЛВО.
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська