Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

Лютий 1916

Видана обов’язкова постанова головного начальника постачань Південно-Західного Фронту генерала Маврина, якою заборонено вивіз із Київської, Подільської, Волинської, Бессарабської, Херсонської, Катеринославської, Полтавської, Таврійської і Чернігівської губерній вівса, ячменю, різного хліба, круп, великої рогатої хвороби, овець, свиней, сіна і соломи.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

1 лютого 1921 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про постачання робітників. Наркомпроду УСРР, по-перше, було запропоновано прискорити просування продовольчих ешелонів у міста; а по-друге, зважаючи на складне продовольче становище робітників, переглянути розподіл продовольства серед різних верств населення та відшкодувати недодану кількість одних продуктів іншими. Губвиконкомам ставилося за обов’язок провести заходи по залученню громадськості до боротьби з продовольчою кризою (до розчистки залізничних шляхів, прискорення просування вантажів для голодуючих й т. ін.), а також організувати роз’яснення на місцях причин тимчасових продовольчих труднощів.
ЦДАГО України, ф. 1. оп. 6, спр. 13, арк. 13 а.

1 лютого 1921 (вівторок)

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про діяльність Народного комісаріату соціального забезпечення” (НКСЗ). НКСЗ доручалося накреслити заходи залучення трудящих мас до участі в роботі соцзабезу шляхом спільної роботи з профспілками, комнезамами, жінвідділами та іншими робітничо-селянськими організаціями. Наркомату також пропонувалося надати довідку про надану та необхідну допомогу родинам червоноармійців, а також розробити положення про допомогу родинам червоноармійців, інвалідів праці та війни, й іншим категоріям населення, що знаходилися під опікою наркомату. Визначено обов’язки НКСЗ –організація обліку громадян, що потребували опіки наркомату; популяризація соціального забезпечення серед трудящих; створення інституту роз’їзних інспекторів соцзабезу; організація боротьби з жебрацтвом та проституцією. Накреслено його завдання – натуралізація всіх видів пільг та пенсій; розширення мережі інвалідних будинків, та організація трудової допомоги їх континенту; розробка єдиної для УСРР пансіонної книжки; підготовка працівників соцзабезу.
ЗУ України, 1921, Харків. Ч. 2, Ст. 46.

1922

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Лютий 1922

Донецька губернія. Внаслідок скорочення промисловості зареєстровано 13,5 тис. безробітних. Через 2-3-х місячну заборгованість по заробітній платі та неможливість господарськими органами оплатити скороченим робітникам проїзні квитки для повернення додому, звільнені потрапляли до категорії голодуючих.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 10.

1 лютого 1922 (середа)

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про поліпшення матеріального стану учнів робітфаків”. На місцеві виконкоми покладалося влаштування бурс для робітфаківців та їх утримання. Наркомосу ставилося за обов’язок переведення учнів робітфаків на державне продовольче постачання за нормами курсантів військових навчальних закладів в межах плану постачання Наркомосу.
ЗУ УСРР, 1922, Ч. 5, Ст. 73.

1 лютого 1922 (середа)

Катеринославська губернія. Через брак коштів знято з державного постачання 3,5 тис. дітей в їдальнях Наркомосу.
Вісті ВУЦВК, Харків,

1 лютого 1923 (четвер)

Одеська губернія. Завершилася кампанія боротьби з пияцтвом. П’яниць залучали до товариського суду, змушували відвідувати загальні збори робітників та заняття шкіл політграмоти, де проводилася антиалкогольная пропаганда.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 2 лютого.

Січень – липень 1925

На території округів колишньої Подільської губернії почастішали випадки антисемітських дій селян і утиску прав єврейського населення з боку представників місцевої влади. В містечку Миколаївці Проскурівського округу порушення прав єврейського населення набули систематичного характеру. В Могилівському окрузі спостерігалися неодноразові випадки крадіжки місцевими селянами врожаю з ланів єврейських колгоспів. У Вахновському районі Вінницького округу на будівництві Турбовського каолінового заводу будівельники євреї, надіслані профспілкою, були вигнані з роботи сезонними робітниками з с. Боровське Бабчинецького району Могилівського округу. У відповідь на антисемітизм спостерігалося посилення сіоністського руху.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 38.

1925

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про зняття М. Гуревича і Баранова з роботи в Наркомздоров’я. На посаду тимчасово виконуючого обов’язки наркома затверджено Єфімова, а членом колегії наркомату Дейча, відмінивши його поїздку за кордон.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

1929

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

1929 1929

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

1 лютого 1929 (п’ятниця)

Москва, м. Рада Праці і Оборони СРСР видали постанову “Про відстрочку платежів по товарних операціях сільськогосподарської і кредитної кооперації України”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 15. —Ст.129.

Лютий, 1 1932 (понеділок)

Харків. Постанова ЦК КП(б)У про оголошення партійної догани та звільнення з роботи директора Теофіпольської МТС Леветинського за обмолот хліба в колгоспах 4-х сіл, що обслуговувалися МТС, та про затвердження до розподілу по колгоспах перебільшених фондів; а також за виконання плану хлібозаготівель на 60 % гречкою та видачу понад 25 пудів на їдця
«За соціалістичне постачання». – Харків, 1932. – 1 лютого.

Лютий, 1 1932 (понеділок)

Лист керівника Кочубеївської сільради Орининського району до Центральної комісії селянської взаємодопомоги при НКСЗ про вилучення в інвалідів для хлібозаготівель посівних і харчових фондів, незважаючи на ч. 27/9 директиви НКСЗ від 31 жовтня 1931 р. про заборону райвиконкомів вилучати від СТВ посівні й харчові фонди порядком хлібозаготівель
Український хліб на експорт: 1932–1933 рр. – К., 2006. – С. 47–48.

1940 1940

Одеська Військова Округа. Арештовано «за антирадянські висловлювання» молодшого командира, уроженеця с. Лелев Чорнобильського району Київської обл. І. Кучера. У нього в тумбочці знайшли щоденник в якому військовослужбовець критикував «клятий Радянський Союз», в якому навіть в Туркменії, «де прибуток не перекриває і половини витрат, живуть краще ніжунасна Україні»іт.ін. «Всіцінаркоми, полковники, комбриги і увесь їхній пошт, — писав також Кучер у щоденнику, — як на диво відкормлені як кабани.» Як ствержувалося у донесенні, на слідстві Кучер показав, щоантирадянськи погляди склалисяунього у 1932 році «під впливом учасників антирадянської організації, що складалася з куркулів і заможних селян». Цими поглядами він ділівся у своїх листах із приятелем.
Російський державний військовий архів. Ф.9. — Оп. 39. — Спр. 95. — Арк.134.

1940 1940

Згідно вибіркових обстежень виявилося, що в Одеській області з числа 506 опитаних колгоспних родин жодна не мала електрифікованої оселі. Серед 620 сімей на Запоріжжі — родині Дніпрельстану — лише 12 мало в оселы електроосвітлення, а в Київській з 540 сімей — лише 6.
Історія українського селянства. Т.2. — К., 2006. — С.269.

1940 1940

КОВО. Органи НКВС повідомили про арешт «за антирадянську діяльність» викладача історії ВКП(б) Коростенської авіашколи старшого політрука А.В.Ротшке. Йому закидалося, що той у формі різких контрреволюційних висловлювань засуджував політику партії і радянського уряду. Згідно з матеріалами звинувачення Роштке вже з 1918 р. «став на шлях антирадянської діяльності та брав активну участь у націоналістичній організацій «Просвіта». В 19291933 роках під час навчання в університеті він разомз із студентами Кизь, Вусатий, Анишин «розповсюджував антирадянські вимисли про колективізацію», стверджуючи що «країна через колективізацію зайшла у глухий кут». Органи стверджували, що бувши у 1939 році мобілізованим до РСЧА, Роштке «виявляв свої антирадянські настроїта під час перебування на фінському фронті засуджував політику радянської влади, висловлював терористичні наміри відносно керівництва, пораженські настрої». Дружина Ротшке характеризувалася як така, що «повністю поділяла його антирадянські настрої та сама неодноразова так висловлювалась».
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.147-148.

1940 1940

Впродовж 1940 р.. спецоргани перманентно відзначали поширення серед військовослужбовців «нездорових висловлювань про міць німецької армії». Так, у КОВО фіксувалися розмови про те, що німецька армія краща за радянську, що техніка у німців краще, що рівень патріотизму у вермахті є досить високим, про що, мовляв, свідчать його перемоги. Казали також і про те, що німці сильніші за СРСР, оскільки спромоглися здобути Париж, у той час як Червоній армії «і з румунами не впоратися» тощо. Боязнь частини червоноармійців і командирів з приводу переваги німецької армії знайшла прояв у поширенні поразницьких настроїв — у розмовах про те,щоуразі війни— «вони нам намнуть боки». Чимало було виялено армійськими спецорганами і прихильників гітлерівської ідеології. «Радянська система не міцна і неправильна. При даному устрої селяни і робітники піддаються знущанню. Досконала система — це націоналсоціалізм у Німеччині. При фашизмі держава збагачується, а народ живе багато і заможно. У перспективі радянська влада буде знищена націоналсоціалістською Німеччиною», — ділився своїми думками з товаришами по службі в Північно-Кавказському ВО червоноармієць Еніс Гергард (німець за походженням, уродженець Дніпропетровської області). За інформацією спецорганів, «довкола Еніса поступово почала формуватися профашистська організацію — т. зв. «середняцька партія», до якої примкнули й деякі українці — рядовий Пархоменко і молодший командир Гринь. Судячи з назви підпільної групи, прихильне ставлення до ідей націоналсоціалізму було зумовлене також антиколгоспними настроями.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.112113; Російський державний військов