Інститут історії України Національна академія наук України

Наказом по військам Української Народної Республіки з трьох дивізій – січових стрільців, чорноморців і дніпровців створено Осадний корпус під командуванням Є.Коновальця.
Історія січових стрільців. – К., 1992. – С.153.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Київ. Всеукраїнський кіно-комітет зняв фільми „Герої або мученики Паризької комуни” та „Квіти на каміннях або велике зло” (сценарій – Г. Тасіна, режисер - А. Лунін, оператор А. Станке).
Корнієнко І.С. Українське радянське кіномистецтво, 1917-1929. – К., 1959. – С. 131.

Київ. Видано книгу М. Терещенка “Мистецтво дії”.
Бернацька Р.П., Бурмістренво С.Л. 50 років українському драматичному театру: Хроніка, 1964 р. – Вип. 1. – К., 1966. – С. 266.

Одеса. Всеукраїнський кіно-комітет випустив у прокат фільми „Вовчий діл, або За життя та волю” (сценарист – В. Станчинський, режисер – С. Ценін, оператор А. Станке) та „Знову на землі” (сценарій за мотивами п’єси С.Ж. Буел’є „Король без вінця”, режисер – Б. Глаголін, оператор – А. Станке).
Корнієнко І.С. Українське радянське кіномистецтво, 1917-1929. – К., 1959. – С. 131.

Художник-графік М. Кирнарський підготував ілюстрації до „Кобзаря” Т. Шевченка.
Історія українського мистецтва, 1917-1941. К., 1967. Т. 5.- С. 186.

Харків. При Інституті сільського господарства створено кафедру хімічної фізіології. Керівник – О. Палладін.
История Академии наук Украинской ССР. К, 1979. – С. 634.

Київ. Створено Ботанічний кабінет і гербарій АН УСРР. Завідувач – академік ВУАН А. Фомін.
История Академии наук Украинской ССР. К, 1979. – С. 641.

Київ. Створено Науково-дослідну кафедру фізики Наркомосу УСРР. Керівник – професор А. Гольдман.
История Академии наук Украинской ССР. К, 1979. – С. 669.

Київ. Створено науковий Інститут української мови ВУАН. Директор – А. Кримський.
История Академии наук Украинской ССР. К, 1979. – С. 669.

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

На екрани кінотеатрів вийшов фільм О.Довженка “Звенигора” (ВУФКУ, сценаристи М.Йогансен, Юртик; оператор Б.Тевельов; у головних ролях: М.Надемський, С.Свашенко, А.Подорожний, П.Скляр-Отава, А.Симонов, І.Селюк.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Пішов з життя Бахтін Костянтин Миколайович (народився 1873) – український живописець-пейзажист. 1900 закінчив Київське художнє училище; автор творів: „Вечоріє”, „Стара садиба”, (обидва – 1910) „Вечір восени” (1911), „Соняшний день” (1914), „Перша зелень”, „Пізня осінь” (обидва – 1916), „Бузок” (1923), „Останні квіти” (1927), „Весна”, Річка” (обидва – 1928); учасник виставки картин київських художників (1912).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.47.

Пішов з життя В. Хавкін – уродженець Одеси, видатний бактеріолог, епідеміолог, винахідник вакцин проти холери і чуми, асистент лабораторії технічної мікробіології в Пастерівському інституті в Парижі, державний бактеріолог уряду Індії, директор протичумної лабораторії, народоволець, учасник сіоністського руху за створення єврейської держави. Золоті імена України.
Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. – Т.2. — К., 2002. — С.690.

Знаменка, м. тепер Алтайського краю, Росія. Народився Завгородній Анатолій Петрович – український живописець, заслужений художник УРСР (1977). До числа найбільш відомих творів майстра належать: „Перед ловом” (1961), серії – „Миколаїв – корабельний край” (1966-1970), „Біля рідних берегів” (1974-1977), „Азовсталь” (1976), „Королівський замок” (1981-83), „Гранд-канал” (1984-86), „Зустріч в океані” (1988), „Витівки Воланда” (1989). „Нехороша квартира” (1990, дві останні за мотивами роману М.Булгакова „Майстер і Маргарита”), „По Венеції” (1990).
Мистецтво України: Біографічний довідниК. – К., 1997. —С.248.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Кривохиженці, м. Вінницької обл. Народився Барабан Леонід Іванович – український театрознавець, історик театру, кандидат мистецтвознавства (1969); у 1956 закінчив Чернівецький університет, у 1961 – аспірантуру при Інституті мистецтв, фольклору та етнографії (відтоді його науковий співробітник); автор книг: „Сучасна українська комедія на сцені” (1969), „Співець єднання і дружби. Михайло Старицький.” (1980) та ін.; автор досліджень про Г.Затиркевич-Карпинську, Л.Старицьку-Черняхівську, С.Черксенка, О.Ватулю; упорядник збірників української одноактної драматургії, багатотомних видань творів М.Рильського, І.Кочерги, О.Корнейчука.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.40.

Пішов із життя Дмитро Айналов – мистецтвознавець та історик мистецтва, дослідник християнських старожитностей Херсонеса, памЄток княжої доби у києві та Чернігові, автор чисельних праць з історії вітчизняного та зарубіжного мистецтва, зокрема “Пам’ятники христианского Херсонеса” (1901), “История древнерусского искусства” (1914), “Византийская живопись ХІУ столетия” (1917) та ін.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.52.