Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. Оголошено про відкриття в Червоноармійському та Робітничому клубах школи художнього слова для підготовки „фахівців пролетарського художнього слова”. Школа мала два факультети: російський та український. На обох факультетах навчання проводилося на основі загальних курсів: історична поетика (викладач – професор Машкін), літературна техніка (професор Харківського університету О. Білецький), історії ідеологій (професор Харківського інституту народної освіти С. Семковський). На українському факультеті також викладалися українська мова та література, українська версифікація, історія українського театру, історія української народної пісні, історія української музики.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 7 липня.

Харків. Головою Вищої ради народного господарства призначено В. Ксандрова.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 7 липня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило порушити перед ЦК РКП(б) питання про ведення представника з України Жигалка до складу Концесійного комітету в Берлині.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про зняття М. Гуревича і Баранова з роботи в Наркомздоров’я. На посаду тимчасово виконуючого обов’язки наркома затверджено Єфімова, а членом колегії наркомату Дейча, відмінивши його поїздку за кордон.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

На екрани кінотеатрів вийшов фільм О.Довженка “Звенигора” (ВУФКУ, сценаристи М.Йогансен, Юртик; оператор Б.Тевельов; у головних ролях: М.Надемський, С.Свашенко, А.Подорожний, П.Скляр-Отава, А.Симонов, І.Селюк.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Пішов з життя Бахтін Костянтин Миколайович (народився 1873) – український живописець-пейзажист. 1900 закінчив Київське художнє училище; автор творів: „Вечоріє”, „Стара садиба”, (обидва – 1910) „Вечір восени” (1911), „Соняшний день” (1914), „Перша зелень”, „Пізня осінь” (обидва – 1916), „Бузок” (1923), „Останні квіти” (1927), „Весна”, Річка” (обидва – 1928); учасник виставки картин київських художників (1912).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.47.

Пішов з життя В. Хавкін – уродженець Одеси, видатний бактеріолог, епідеміолог, винахідник вакцин проти холери і чуми, асистент лабораторії технічної мікробіології в Пастерівському інституті в Парижі, державний бактеріолог уряду Індії, директор протичумної лабораторії, народоволець, учасник сіоністського руху за створення єврейської держави. Золоті імена України.
Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. – Т.2. — К., 2002. — С.690.

Харків, м. Перебував М.Горький. Відомий російський письменник мав зустрічі з “трудящим населенням”, відвідав дитячу колонію ім. Ф.Дзержинського.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.373.

Знаменка, м. тепер Алтайського краю, Росія. Народився Завгородній Анатолій Петрович – український живописець, заслужений художник УРСР (1977). До числа найбільш відомих творів майстра належать: „Перед ловом” (1961), серії – „Миколаїв – корабельний край” (1966-1970), „Біля рідних берегів” (1974-1977), „Азовсталь” (1976), „Королівський замок” (1981-83), „Гранд-канал” (1984-86), „Зустріч в океані” (1988), „Витівки Воланда” (1989). „Нехороша квартира” (1990, дві останні за мотивами роману М.Булгакова „Майстер і Маргарита”), „По Венеції” (1990).
Мистецтво України: Біографічний довідниК. – К., 1997. —С.248.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Київ, м. Пішов з життя Пальмов Віктор Нікандрович – російський і український живописець. Закінчив у 1914 Московське училище живопису, скульптури та архітектури, у 1925-1929 – професор Київського художнього інституту. Автор творів: „Кузня” (1923), „Каменярі”, „Мати з дитиною”, На селі” (1927), „1-е Травня” (1929).
Мистецтво України: Біограічний довідник. – К., 1997. —С.225.

Пішов із життя Дмитро Айналов – мистецтвознавець та історик мистецтва, дослідник християнських старожитностей Херсонеса, памЄток княжої доби у києві та Чернігові, автор чисельних праць з історії вітчизняного та зарубіжного мистецтва, зокрема “Пам’ятники христианского Херсонеса” (1901), “История древнерусского искусства” (1914), “Византийская живопись ХІУ столетия” (1917) та ін.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.52.

Пішов з життя Д.О.Граве – математик, один із найвидатніших алгебраїстів України, голова Комісії прикладної математики ВУАН (1921-1933), член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Академії наук СРСР (1929), директор Інституту математики АН України (з 1934), заслужений діяч науки України. Народився 1863 р.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.368;Золоті імена України. Народжені У

Пішов з життя В.Х.Заузе – український радянський графік, професор.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.368.

Пішов з життя В.Данилевський – учений-біолог, громадський діяч, педагог, представник еволюційного напряму у фізіології і патології, один із засновників біофізики та електрофізіології, наукової ендокринології та органотерапії. Родночальник вчення про патогенні найпростіші, реформатор вищої медичної освіти. Академік Української академії наук (1926), заслужений діяч науки України (1926) математик, академік АН УРСР, почесний член АН УРСР. Народ. 1852 р.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.520.

Пішов з життя засланий на Колиму М.Драй-Хмара – поет, літературознавець, автор поетичної збірки “Проростань” (1926), відомий також перекладач карело-фінського епосу “Калевала”, творів російських, білоруських поетів, польських і французьких романтиків і символістів. Народ. 1889 р.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.578.

Пішов з життя І.І.Колядник (справжнє прізвище Калянников) – український радянський поет.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.369.