Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

29 січня 1921 (субота)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про національні безпартійні конференції. Їх скликання допускалось у виключних випадках з окремих питань. Положення про порядок скликання конференцій доручалося розробити Я. Кону.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 13. арК. 12 б.

29 січня 1921 (субота)

Харків. По доповіді командуючого збройними силами України М. Фрунзе, РНК УСРР прийняла положення про уповноваженого Революційної військової ради РСФРР при РНК УСРР й постановила передати це положення на затвердження ВУЦВК. Згідно з цим положенням усі постанови Реввійськради та Ради праці й оборони РСФРР, що мали загально-федеративний характер, підлягали обов’язковій реєстрації в РНК УСРР. Всеукраїнському з’їзду рад і ВУЦВК надавалося виключне право амністії, помилування та пом’якшення вироків, винесених Військово-революційним і Морським трибуналами на території УСРР.
Коммунист, Харьков, 1921, 29 января.

29 січня 1921 (субота)

Харків. По доповіді Наркомосу УСРР Г. Гринька, РНК УСРР постановила створити Українську академію наук за погодженням із зацікавленими відомствами.
Коммунист, Харьков, 1921, 29 января.

29 січня 1921 (субота)

Харків. По доповіді В. Чубаря про громадське харчування РНК УСРР ухвалила заходи поліпшення харчування в громадських їдальнях: вилучення жирів та м’яса з індивідуальних пайків, за виключенням академічних, задля забезпечення цими продуктами закладів громадського харчування.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 9 лютого.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило порушити перед ЦК РКП(б) питання про ведення представника з України Жигалка до складу Концесійного комітету в Берлині.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6.

14 січня 1925 (середа)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило рішення про зняття М. Гуревича і Баранова з роботи в Наркомздоров’я. На посаду тимчасово виконуючого обов’язки наркома затверджено Єфімова, а членом колегії наркомату Дейча, відмінивши його поїздку за кордон.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 6 зв.

1928

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928 1928

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

1928 1928

На екрани кінотеатрів вийшов фільм О.Довженка “Звенигора” (ВУФКУ, сценаристи М.Йогансен, Юртик; оператор Б.Тевельов; у головних ролях: М.Надемський, С.Свашенко, А.Подорожний, П.Скляр-Отава, А.Симонов, І.Селюк.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

1928 1928

Пішов з життя Бахтін Костянтин Миколайович (народився 1873) – український живописець-пейзажист. 1900 закінчив Київське художнє училище; автор творів: „Вечоріє”, „Стара садиба”, (обидва – 1910) „Вечір восени” (1911), „Соняшний день” (1914), „Перша зелень”, „Пізня осінь” (обидва – 1916), „Бузок” (1923), „Останні квіти” (1927), „Весна”, Річка” (обидва – 1928); учасник виставки картин київських художників (1912).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.47.

1928 1928

Пішов з життя В. Хавкін – уродженець Одеси, видатний бактеріолог, епідеміолог, винахідник вакцин проти холери і чуми, асистент лабораторії технічної мікробіології в Пастерівському інституті в Парижі, державний бактеріолог уряду Індії, директор протичумної лабораторії, народоволець, учасник сіоністського руху за створення єврейської держави. Золоті імена України.
Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. – Т.2. — К., 2002. — С.690.

1929

Знаменка, м. тепер Алтайського краю, Росія. Народився Завгородній Анатолій Петрович – український живописець, заслужений художник УРСР (1977). До числа найбільш відомих творів майстра належать: „Перед ловом” (1961), серії – „Миколаїв – корабельний край” (1966-1970), „Біля рідних берегів” (1974-1977), „Азовсталь” (1976), „Королівський замок” (1981-83), „Гранд-канал” (1984-86), „Зустріч в океані” (1988), „Витівки Воланда” (1989). „Нехороша квартира” (1990, дві останні за мотивами роману М.Булгакова „Майстер і Маргарита”), „По Венеції” (1990).
Мистецтво України: Біографічний довідниК. – К., 1997. —С.248.

1929 1929

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

1929 1929

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

29 січня 1929 (вівторок)

Москва, м. Народилася Молостова І.О. – український і російський режисер, народна артистка УРСР (1976). У 1952 закінчила Державний інститут театрального мистецтва (Москва); працювала режисером Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки (1958-1978), Київського театру опери та балету (тепер Національної опери України) (з 1980), професор Київського театрального інституту (1976); автор-постановник вистав: „Вишневий сад” А.Чехова (1980, Київський російський драматичний театр ім. Лесі Українки), „Майстер і Маргарита” М.Булгакова (1987), „Талан” М.Старицького (1994), обидві – Київський український драматичний театр ім. Івана Франка, „Катерина Ізмайлова” Д.Шостаковича (1965), „Євгеній Онєгін” П.Чайковського (1988), „Хованщина” М.Мусоргського (1963, 1988), „Чіо-Чіо-сан” Дж.Пуччіні (1995), всі у Київському театрі опери та балету, „Псковитянка” М.Римського-Корсакова (1993 – Маріїнський театр, Санкт-Петербург), „Орлеанська діва” П.Чайковського (1994 – театр опери, Генуя, Італія).
Мистецтво України: Біографічний довідник. – К., 1997. — С.421.

1939 1939

Пішов із життя Дмитро Айналов – мистецтвознавець та історик мистецтва, дослідник християнських старожитностей Херсонеса, памЄток княжої доби у києві та Чернігові, автор чисельних праць з історії вітчизняного та зарубіжного мистецтва, зокрема “Пам’ятники христианского Херсонеса” (1901), “История древнерусского искусства” (1914), “Византийская живопись ХІУ столетия” (1917) та ін.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.52.

1939 1939

Пішов з життя Д.О.Граве – математик, один із найвидатніших алгебраїстів України, голова Комісії прикладної математики ВУАН (1921-1933), член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Академії наук СРСР (1929), директор Інституту математики АН України (з 1934), заслужений діяч науки України. Народився 1863 р.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.368;Золоті імена України. Народжені У

1939 1939

Пішов з життя В.Х.Заузе – український радянський графік, професор.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.368.

1939 1939

Пішов з життя В.Данилевський – учений-біолог, громадський діяч, педагог, представник еволюційного напряму у фізіології і патології, один із засновників біофізики та електрофізіології, наукової ендокринології та органотерапії. Родночальник вчення про патогенні найпростіші, реформатор вищої медичної освіти. Академік Української академії наук (1926), заслужений діяч науки України (1926) математик, академік АН УРСР, почесний член АН УРСР. Народ. 1852 р.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.520.

1939 1939

Пішов з життя засланий на Колиму М.Драй-Хмара – поет, літературознавець, автор поетичної збірки “Проростань” (1926), відомий також перекладач карело-фінського епосу “Калевала”, творів російських, білоруських поетів, польських і французьких романтиків і символістів. Народ. 1889 р.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.578.