Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Померла Х. Алчевська (1841 – 1920), українська просвітителька, видатний педагог, теоретик і практик позашкільної освіти для дорослих, зачинатель руху за відкриття недільних шкіл в Україні, фундаторка приватної жіночої школи в Харкові.
Вісті (Київ). – 1920. – 25 серпня; В. Кізченко. Просвітницька діяльність Х.Д. Алчевської очима її сучасників // Україна ХХ ст.: культура, ідеологі

РСЧА розгромлено загони отамана Н. Махна.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

На екрани кінотеатрів вийшов фільм О.Довженка “Звенигора” (ВУФКУ, сценаристи М.Йогансен, Юртик; оператор Б.Тевельов; у головних ролях: М.Надемський, С.Свашенко, А.Подорожний, П.Скляр-Отава, А.Симонов, І.Селюк.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Пішов з життя Бахтін Костянтин Миколайович (народився 1873) – український живописець-пейзажист. 1900 закінчив Київське художнє училище; автор творів: „Вечоріє”, „Стара садиба”, (обидва – 1910) „Вечір восени” (1911), „Соняшний день” (1914), „Перша зелень”, „Пізня осінь” (обидва – 1916), „Бузок” (1923), „Останні квіти” (1927), „Весна”, Річка” (обидва – 1928); учасник виставки картин київських художників (1912).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.47.

Пішов з життя В. Хавкін – уродженець Одеси, видатний бактеріолог, епідеміолог, винахідник вакцин проти холери і чуми, асистент лабораторії технічної мікробіології в Пастерівському інституті в Парижі, державний бактеріолог уряду Індії, директор протичумної лабораторії, народоволець, учасник сіоністського руху за створення єврейської держави. Золоті імена України.
Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. – Т.2. — К., 2002. — С.690.

Київ, м. Народився Довгань Борис Степанович – український скульптор, засл. діяч мистецтв України з 1993. Закінчив 1956 Київський художній інститут (у М. Лисенка, та І. Макагона); працює в галузі станкової та декоративної скульптури; автор творів: „Портрет Стуса” (1968), рельєфи на Будинку технічної інформації (1970), композиція „Татьяна” у парку ім. О.Пушкіна (1973), барельєфи і постать юнака з книжкою в Республіканській бібліотеці для дітей (1977), композиція „Музика” для фонтану в сквері на вул. Архітектора Городецького (1979), портрети В. Вернадського (1987) і Г. Сковороди (1989) в Нац. бібліотеці ім. В. Вернадського, всі – у Києві; пам’ятник О. Пушкіну і фонтан „Перше кохання” в Гурзуфі (1987), композиція „Меркурій” в парку „Олександрія” в Білій Церкві Київськ. обл. (1993).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.213.

Знаменка, м. тепер Алтайського краю, Росія. Народився Завгородній Анатолій Петрович – український живописець, заслужений художник УРСР (1977). До числа найбільш відомих творів майстра належать: „Перед ловом” (1961), серії – „Миколаїв – корабельний край” (1966-1970), „Біля рідних берегів” (1974-1977), „Азовсталь” (1976), „Королівський замок” (1981-83), „Гранд-канал” (1984-86), „Зустріч в океані” (1988), „Витівки Воланда” (1989). „Нехороша квартира” (1990, дві останні за мотивами роману М.Булгакова „Майстер і Маргарита”), „По Венеції” (1990).
Мистецтво України: Біографічний довідниК. – К., 1997. —С.248.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Рига, м. Пішов з життя Арабажин Костянтин Іванович (народився 21 грудня 1865 (2.1. 1866) в м. Канів, тепер Черкаської області) – український і російський літературознавець, письменник, театральний критик. Закінчив Київський університет. Автор брошури „Гоголь як драматург”, кількох портретних та критичних нарисів, зокрема про Т.Шевченка. Написав комедію „Поперед спитай, а тоді й хайся” (1885).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упоряд.: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.24.

Москва, м. О.М. Ярославський написав лист Г.К. Орджонікідзе, в якому, зокрема, повідомляв про свої зусилля щодо „перетягування” впливових опозиціонерів-троцькістів (Радека, Смирнова та ін.) на бік партійної більшості, про ефективність такої тактики дій (лише слідом за Радеком від опозиції відійшло близько 600 партійців). Автор також наполягав на подальших репресіях проти самого Л.Д. Троцького. „Троцького треба ізолювати політично іще більше, – писав він. – щоб він не мав ніяких „кадрів” навіть серед вчорашніх своїх прибічників”.
Советское руководство. Переписка. 1928–1941 гг. – М., 1999. —С.95–97.

Пішов із життя Дмитро Айналов – мистецтвознавець та історик мистецтва, дослідник християнських старожитностей Херсонеса, памЄток княжої доби у києві та Чернігові, автор чисельних праць з історії вітчизняного та зарубіжного мистецтва, зокрема “Пам’ятники христианского Херсонеса” (1901), “История древнерусского искусства” (1914), “Византийская живопись ХІУ столетия” (1917) та ін.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.52.

Пішов з життя Д.О.Граве – математик, один із найвидатніших алгебраїстів України, голова Комісії прикладної математики ВУАН (1921-1933), член Наукового товариства імені Шевченка, почесний член Академії наук СРСР (1929), директор Інституту математики АН України (з 1934), заслужений діяч науки України. Народився 1863 р.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.368;Золоті імена України. Народжені У

Пішов з життя В.Х.Заузе – український радянський графік, професор.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.368.

Пішов з життя В.Данилевський – учений-біолог, громадський діяч, педагог, представник еволюційного напряму у фізіології і патології, один із засновників біофізики та електрофізіології, наукової ендокринології та органотерапії. Родночальник вчення про патогенні найпростіші, реформатор вищої медичної освіти. Академік Української академії наук (1926), заслужений діяч науки України (1926) математик, академік АН УРСР, почесний член АН УРСР. Народ. 1852 р.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.520.

Пішов з життя засланий на Колиму М.Драй-Хмара – поет, літературознавець, автор поетичної збірки “Проростань” (1926), відомий також перекладач карело-фінського епосу “Калевала”, творів російських, білоруських поетів, польських і французьких романтиків і символістів. Народ. 1889 р.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.578.

Пішов з життя І.І.Колядник (справжнє прізвище Калянников) – український радянський поет.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.369.

Пішов з життя І.У.Кириленко – український радянський письменник.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1928 – червень 1941. Збірник документів і матеріалів. – К., 1986. — С.369.