Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Липень 1987

В опублікованому повідомленні ТАРС зазначалось, що останнім часом почастішали звернення кримських татар у партійні і радянські органи з проханням переглянути законодавчі акти, що стосуються ліквідації Кримської АРСР. Вони просять відтворити автономну республіку, відновити “порушену історичну справедливість”. З цією метою організуються збори, мітинги, розсилання листів і відозв, заклики до зарубіжної громадськості. Привертається увага до цього питання і діячів культури. У президію Верховної Ради СРСР з проханням “відновити права кримських татар” звернулися, зокрема, письменники С.Баруздін, Є.Євтушенко, Б.Окуджава, А.Приставкін. З урахуванням звернень, що надходять у ЦК КПРС і уряд, і для розгляду всього комплексу проблем, які порушуються у заявах громадян з числа кримських татар, створено комісію на чолі з головою президії Верховної Ради СРСР А.Громико.
Вісті з України. – 1987. - № 31, липень.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1986 - 1990: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 408 с. - ISBN 966-02-3607-7