Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

21 листопада 1921 (понеділок)

Катеринослав. Державні металургійні заводи ”Шодуар” уклали угоду про товарообмін із Азербайджаном. В обмін на поставку до Азербайджану третини виробленої продукції вони мали отримати 100 тис. аршин мануфактури, 100 комплектів взуття, 500 верхнього одягу, 1500 штанів і 1500 сорочок, 70 тис. пудів нафти та 200 млн. крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921 23 листопада.

21 листопада 1921 (понеділок)

С. Голодівка Таганрозького повіту Донецької губернії. Звершено електрифікацію села. Електрику проведено до всіх радянських установ та багатьох будинків селян.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921 24 листопада.

21 листопада 1921 (понеділок)

Таганрозький повіт Донецької губернії. Згідно з постановою губвиконкому розпочато організацію борошномельно-олійного тресту.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921 24 листопада.

1922

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

1922

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

1922

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

1922

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

14 березня 1922 (вівторок)

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Жовтень – листопад 1922

Харків. На з’їздах профспілок і кооперації есери та меншовики створили декілька формально безпартійних фракцій.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1061, арк. 127.

3-10 грудня 1922 (неділя – неділя)

Харків. Відбулася нарада завідувачів губернськими відділами професійної освіти. Порядок денний: виступи з місць; становище професійної освіти в УСРР та її перспективи; про органи й методи управління професійної освітою; про постачання та фінансування; про загальноосвітню школу; про зв’язок професійної освіти з соціальним вихованням; про школи та будинки робітничої молоді; пролетаризація школи; про підготовку наукових працівників і викладачів вузів; про методи роботи; про позашкільну професійну освіту.
Путь просвещения, Харьков, 1922, № 7-8, С. 205.

5-8 грудня 1922 (вівторок – субота)

Повідомлялося, що ДПУ ліквідувало низку підпільних петлюрівських організацій на Правобережжі: Знам’янську і Єлисавтградську повітові організації та волосні повстанські комітети. Їх керівники – отамани Загородній, Желєзняк, Гупало, Бондаренко, Яковенко, Голуб і Черкес – заарештовані.
Коммунист, Харьков, 1922, 6 декабря.

14 жовтня 1922 (субота)

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У затвердило положення про центральне та місцеві бюро комуністичного студентства та звернулося з клопотанням до ЦК РКП(б) про затвердження відповідних штатів для оплати роботи бюро при ЦК та губкомах КП(б)У.
ЦДАГО України, ф1, оп. 7, спр. 17, арк. 122.

14 жовтня 1922 (субота)

Київ. У другому театрі УСРР ім. В. Леніна відбулася прем’єра вистави “Юлій Цезар” В. Шекспіра.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру. (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966

14 жовтня 1922 (субота)

Київ. У Державному народному театрі розпочалися гастролі П. Саксаганського. У репертуарі: “Наталка Полтавка” І. Котляревського, “Запорожець за Дунаєм” С. Гулака-Артемовського, “Чорноморці”, “Зимовий вечір”, “Сорочинський ярмарок” М. Старицького, “Суєта” І. Карпенко-Карого.
Бернацька Р.П., Бурмистренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру. (Хроніка). Театральна культура: Наук. міжвід. щорічник. 1964. – К., 1966