Інститут історії України Національна академія наук України

Одеса та Миколаїв. На розширених пленумах повітових виконкомів за участю представників завкомів та правлінь профспілок прийнято рішення про відкриття в повітах, що виконали продовольчу розкладку, товарообмінних пунктів для постачання членів профспілок продовольством. Одночасно представникам профспілкових організацій дозволено розпочати заготівлю продуктів у цих повітах в обмін на промислові товари. Встановлено прейскуранти цін для товарообміну. Зокрема, у Миколаївській губернії бавовняні вироби мали коштувати приблизно 1 крб. 10 коп. за штуку, сорочки – від 50 коп., лопати – 90 коп., гвіздки до дюйму – 35 коп. за фунт, пшениця – 1 крб. за пуд, жито – 30 коп. за пуд, ячмінь – 5 коп. за пуд, овес – 7 коп. за пуд, м’ясо – 4 крб.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 16 квітня.

Харків. На міжвідомчій нараді представників Центральної насіннєвої комісії, Південбюро ВЦРПС, Української ради народного господарства, Наркомпроду та Наркомзему УСРР, уповноваженого Наркомпраці РСФРР при РНК УСРР розроблено положення про робітничі загони по ремонту сільськогосподарського реманенту. Ці загони формувалися шляхом мобілізації профспілками працівників заводів або цехів, які не діяли. На час роботи загонів їх члени забезпечувалися продовольством. За ними зберігались усі види утримання і забезпечення, яке вони отримували на промислових підприємствах. Крім того, члени загонів отримували премію в кількості 2 пудів борошна. Постачання загонів для проведення робіт покладалося на ради народного господарства.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Чернівці, Румунія. За розпорядженням влади закрито всі українські часописи, що виходили в місті – орган українських соціал-демократів „Робітник”, орган українських учителів „Каменярі”, безпартійний часопис „Громада”.
Громадський вісник, Харків, 1921, 14 квітня.

Харків. Створено бюро художньої критики при секторі мистецтв Головполітосвіти з метою оцінки творів мистецтва та подій культурного життя з позицій марксистсько-ленінської естетики.
Пролетарий, Харьков, 1921, 14 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило на посаду голови Агітпропу ЦК КП(б)У М. Владимирова.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6 спр. 29, арк. 68.

Катеринослав. Повідомлялося про налагодження продовольчого постачання по картках. Робітники ударних підприємств забезпечувалися пайками на 100%, а член їх родин – на 50%. Безперебійно працювали заводські їдальні.
Коммунист, Харьков, 1921, 14 апреля.

Київ. У Політехнічному інституті відкрито робітфак.
ЦДАГО України, ф. 2605, оп. 1, спр. 450, арк. 17.

Харків. На деяких заводах та фабриках відбувалися перевибори завкомів. Більшість обраних – безпартійні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 92.

Катеринослав. Відбувалися часті конфлікти між робітниками та адміністрацією підприємств. Висувалися однотипні вимоги: запровадження вільної праці та постачання на рівні довоєнного часу, а у випадку відмови - страйк. На швацькій фабриці спостерігались випадки побиття робітниками майстрів, а в залізничних майстернях – неодноразові страйки.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 22, арк. 6.

Бахмут Донецької губернії. Ливарники металургійного заводу „Блискавка” через невидачу виробничого одягу та пайку припинили роботу.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Дебальцевський район Донецької губернії. На Петровському державному заводі за постановою загального зібрання робітників розпочався страйк, спричинений продовольчою кризою.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 90.

Полтава. Відбулися загальні зібрання робітників харчової промисловості, на яких висувалися пропозиції організації загального страйку у випадку тривання поганого постачання робітників.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 89.

Серед залізничників Південних та Донецьких залізниць спостерігалися прагнення до страйків, зумовлені продовольчою кризою та активізацією діяльності антирадянських сил.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Харків. На міській електричній станції відбувалися часті хвилювання робітників на ґрунті продовольчих ускладнень. На загальних зборах робітників 24 та 25 травня лунали вигуки, що “під час денікінщини робітникам жилося ліпше”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 21, арк. 87.

Головний комітет єврейської комуністичної партії в Україні направив меморандум у ВУЦВК про становище єврейського населення в Україні та масову еміграцію євреїв з України, в якому запропоновано розробити “єдиний план єврейського комуністичного будівництва, створити єврейську пролетарську націю шляхом колонізації Палестини, сконструювати органи єврейського пролетарського самоуправління в УСРР, дозволити організацію єврейської пролетарської самооборони”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 799, арк. 1-8.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.