Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків. Створено Український трест сільськогосподарського машинобудування (Укрсільмаштрест).
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921-1925. – С. 557.

Київ. Етнографічна секція Українського наукового товариства, що проводила науково-дослідну роботу по збиранню і вивченню етнографічних матеріалів, увійшла до складу Української академії наук на правах самостійної комісії. Голова – А. Лобода.
Этнография, 1926, № 1-2.- С. 202.

Помер Ф. Омельченко – палеоморфолог, патофізіолог і мікробіолог, директор Мікробіологічного інституту з правом академіка ВУАН, голова медичного товариства при Київському науковому товаристві.
Історія Академії наук України. – К., 1993. – С. 510.

Харків. Відбулася ІІІ Всеукраїнська нарада по освіті. Порядок денний: доповідь Наркомосу УСРР; про політико-освітню роботу в Червоній армії; доповіді з місць; про взаємини з КСМУ.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 18, 29 червня.

Харків. Відбувся Всеукраїнський з’їзд завідувачів жінвідділами (відділами КП(б)У по роботі серед жінок). Порядок денний: доповіді з місць; доповідь Центрального відділу по роботі серед жінок; про продовольчий податок; про форми та перспективи роботи жінвідділів; про роботу серед членів профспліок.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 25-29 червня.

Житомир. На підприємствах міста проведено „день допомоги англійським шахтарям”, під час якого організовано мітинги, на яких робітники приймали рішення про добровільні відрахування із зарплати у фонд англійських шахтарів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 червня.

Єлисаветград Миколаївської губернії. Більшість профспілок міста постановили передати до фонду допомоги англійським робітникам, які страйкували, частину заробітку за червень.
Селянська біднота, Харків, 1921, 25 червня.

Іванківська сільрада Прилуцького повіту Полтавської губернії організувала „день праці”, під час якого всі мешканці працювали на ремонті мостів, криниць, шляхів й т. ін.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 29 червня.

Єлисаветград Миколаївської губернії. Пущено сірникові фабрику, завод по виробництву колісної мазі, а також миловарний та цегляний зводи.
Селянська біднота, Харків, 1921, 25 червня.

Харків. РНК УСРР призначила М. Полоза повноважним представником УСРР до Ради праці та оборони РСФРР і планової комісії Наркомфіну УСРР.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1921, 8 липня.

Харків. На основі об’єднання театру-студії з українським Державним драматичним театром ім. Т. Шевченка створено Радянський театр ім. Т. Шевченка.
Бернацька Р.П., Бурмістренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру; (Хроніка) // Театральна культура: Наук. Міжвідомчий щорічник. – 1964

Харків. Всеукраїнське державне видавництво оголосило конкурс на художньо-агітаційні твори (драми, вистави, комедії) для постановки в самодіяльних сільських театрах.
Бернацька Р.П., Бурмістренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру; (Хроніка) // Театральна культура: Наук. Міжвідомчий щорічник. – 1964

Харків. РНК УСРР дала згоду на призначення польським послом в УСРР колишнього секретаря польської місії в Бухаресті п. Гемпеля.
Громадський вісник, Харків, 1921, 25 червня.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про комісарський склад. Визнано необхідним тимчасово залишити інститут комісарів. В той же час пропонувалося приступити до поступового скорочення складу комісарів для подальшого скасування цього інституту, починаючи з низових ланок: призначаючи досвідчених комісарів на відповідальн посади.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 38 зв.

Катеринославська губернія. Внаслідок підтримки заможного селянства, зростання безробіття та організаційної діяльності підпільного петлюрівської організації активізувався повстанський селянський рух. Також посилився організований кримінальний бандитизм. В губернії діяло 7 збройних формувань селян та безробітних, чисельністю від 6 до 20 бійців кожне. З них 5 – в Криворізькому повіті, головним чином - петлюрівські антирадянські формування, одне – в Ново-Московському та ще одне - в Катеринославському повіті. Члени селянських партизанських формувань скоювали терористичні акти проти радянських та продовольчих працівників, та співробітників ДПУ, а також напади на поїзди, залізничні станції й т. ін. Зокрема, загін Чорного ворона наприкінці вересня пустив під ухил товарний поїзд та пограбував пасажирів, вбив військового комісара, напав на членів ЦК допомоги голодуючим, які обстежували неврожайні місцевості губернії.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1109, арк. 4, 32.