Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

31 січня 1921 (понеділок)

Київ. Спільне засідання УАН вирішило заснувати бібліотеку-читальню для обслуговування академіків, наукових співробітників та службовців академії.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 463.

31 січня 1921 (понеділок)

Москва. Підписано договір між УСРР і ГСРР про визнання незалежності і суверенітету. З боку української сторони договір підписав Ю Коцюбинський, а з боку грузинської – Махарадзе.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 6 лютого.

Січень 1922

На промислових підприємствах республіки висунуто на профспілкову роботу заступниками керівників-комуністів 180 робітників-активістів.
Правда, Москва, 1922, 7 февраля.

Січень 1922

Київ. Організовано бюро Іспарта.
Летопись революции, 1922, № 1, С. 241.

Січень 1922

Донбас. Для державного продовольчого постачання надійшло 186 тис. 536 пудів збіжжя, 1 тис. 479 тис. пудів м’яса, жирів не надходило. Брак харчів знижував здобич вугілля.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 15 лютого.

1922

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

1922

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

1922

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.

1922

Прага, ЧСР. Укладено тимчасовий договір між УСРР і ЧСР. З української сторони договір підписали М. Левицький і В. Гірка, з чеської – Я. Дворжачек. Угода юридично затвердила положення, згідно з яким повпредство УСРР в ЧСР визнавалося єдиним представництвом української держави. За договором передбачався обмін дипломатичними місіями і приймалися взаємні зобов’язання обох країн утримуватися від пропаганди, спрямованої проти уряду, державного устрою і соціально-правової системи протилежної договірної сторони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 10 червня.

1922

Харків. РНК УСРР визнала необхідним, щоб повноважний представник УСРР у Москві брав участь не тільки у засіданнях Ради праці і оборони, де він мав вирішальний голос, але й у роботі РНК РСФРР і ВЦВК з правом дорадчого голосу.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 5 серпня.

31 січня 1922 (вівторок)

Харків. Оргбюро КП(б)У прийняло постанову про профспілкові з’їзди. Було ухвалено заборонити в Україні з’їзди окремих профспілок до пленуму ВЦРПС.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 1 7. АрК. 17 зв.

31 січня 1922 (вівторок)

Одеса. Колегія губернської політосвіти постановила зняти з державного постачання студії образотворчого мистецтва, театр „Масодрам” і „Український державний театр студію”. Вирішено перевести їх на самоокупність за умовою надання певних пільг – на безкоштовне користування театральними приміщеннями, декораціями і костюмами, а також на постачання паливом і електрикою.
Театральний бюлетень, Одеса, 1922, 31 січня, С. 9.

Січень – початок лютого 1923

Юзівка. На металургійному заводі Південсталі відбувся триденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйк припинено завдяки штрейкбрехерам – робітфаківцям місцевого технікуму та слухачам повітової партшколи.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

Січень – початок лютого 1923 (Січень – початок лютого)

Шахтинський повіт Донецької губернії. На копальні “Жовтнева революція” відбувся одноденний страйк, спричинений затримкою заробітної плати. Страйкарі домагалися “виборів робітничої комісії для відрядження до Москви і перевірки, чи дійсно немає грошей”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1692, арк. 11.

19 січня –11 лютого 1923 (п’ятниця - неділя)

Харків. Вперше після революції відбувся Хрещенський ярмарок, у якому взяли участь переважно представники державної промисловості. Приватних покупців, як і приватних продавців сировини, майже не було.
Правда , Москва, 1923, 14 февраля;Діло, Львів, 1923, 30 січня.

31 січня 1923 (середа)

Богодухів Харківської губ. Завершено будівництво малопотужної електричної станції.
Пролетарская правда, Киев, 1923, 31 января.

31 січня 1923 (середа)

Харків. Почала роботу третя Всеукраїнська нарада губернських відділів соціального забезпечення. Порядок денний: виступи з місць; доповіді про міські і сільські комітети взаємодопомоги; про інвалідну кооперацію.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1923, 3 лютого.

Січень 1924

Харків. Видано циркуляр ЦК КП(б)У „Про розповсюдження журналу Істпарту ЦК КП(б)У «Летопись революции».
Летопись революции, 1924, № 4(9), С. 238.

Січень 1924

Київ. При Українській академії наук створено культурно-історичну комісію.
Этнография, 1926, № 1-2 . 204.

Січень 1924

Містечко Вінники (біля Львова). Помер І. Липа – письменник, громадсько-політичний діяч, один із засновників “Братерства Тарасівців”, колишній член ЦК партії соціалістів-самостійників.
Іван Липа. Світильник невгасимий. – К., 1994.