Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У головному штабі при Київській групі німецьких військ уповноважені Української республіканської Директорії, німецького командування і головної ради солдатських депутатів підписали угоду про перемир’я в районі Києва, визначивши лінію розмежування. Переміщення військ треба було здійснити до 18-ї години 29(16) листопада 1918 р. Негайно мав відбутися обмін полоненими. Німецькі війська приймали на себе захист українського населення Києва. Після реалізації згаданих заходів переговори мали продовжитись.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.464-465; Голо

Рада міністрів Української Держави заслухала міністра закордонних справ про ті заходи, які були ним вжиті у зв’язку з укладенням перемир’я між німцями і повстанцями.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 68-68 зв.; ф.3766. – Оп.3. – Спр.8. – Арк. 7

В.о. голови Ради міністрів А.Ржепецький повідомив про прибуття в Київ представника держав Антанти Енно. Після повідомлення А.Ржепецького про результати його переговорів з представниками Добровольчої армії Рада міністрів ухвалила встановити тісніші зв’язки Українського уряду з командуванням останньої, а також передати у розпорядження міністра фінансів 10 млн. крб. для видачі представнику Добровольчої армії. Міністру закордонних справ було доручено переговорити з Головнокомандуючим про запрошення частин Добровольчої армії для боротьби з більшовиками в Україні – у Катеринославській і Харківській губерніях.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 68-68 зв.; ф.3766. – Оп.3. – Спр.8. – Арк. 7

Поширений Маніфест Тимчасового робітниче-селянского уряду України, який проголошував повалення влади Гетьмана П.Скоропадського і встановлення влади рад з відновленням усіх наданих радянською владою робітникам і селянам прав, ліквідованих за часів австро-німецької окупації та Української Держави. Промислові та торгівельні підприємства, банки знову оголошувалися власністю трудящих, поміщицькі землі з реманентом мали передаватися селянам. Декларувалося підвищення заробітної плати, налагодження роботи транспорту, підприємств, встановлення товарообміну з РСФРР. Маніфест закликав робітників і селян до посилення боротьби проти Директорії та інтервентів.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. Енциклопедичний довідник. – К., 1987. – С.327 Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборни

Визначені умови перемир’я Директорії з німецьким командуванням.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – С.464-465 Нова рада. – 191

Комісія по виробленню Положення про вибори до Українського Сейму розглянула питання про відрядження в усі губернські міста України кількох осіб для збирання відомостей щодо розподілу населення по губерніях, повітах, містах держави згідно ухвали Комісії від 29 листопада 1918 р. У міста Катеринослав, Херсон, Одесу направили віце-директора департамента праці міністерства праці М.Ситницького. Комісія обговорила розділ про складання виборчих списків. Ця справа покладалася на земські управи за посередництвом органів волосного управління. М.Василенко виніс на обговорення комісії питання про те, який потрібен Сейм – одно – чи двопалатний. Сам він був за однопалатний, мотивуючи свою позицію неминучістю в майбутньому федеративного зв’язку України з Росією. Більшість його підтримала.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 10. – Арк. 2-4 (із зв.).

Декретом Тимчасового робітничо-селянського уряду України проголошено заснування Революційної військової ради радянської армії України у складі: командуючий В.Антонов (Овсієнко), члени – В.Затонський, Артем (Ф.Сергеєв).
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К., 1967. – С.470.

Київ. Наказом гетьмана Павла Скоропадського академік В.Вернадський затверджений президентом Української Академії Наук у Києві, згідно з обранням 27 листопада 1918 р.
Державний вістник. – 1918. – 8 грудня.

Київ. Затверджено закон про встановлення штатів Військової академії Української Держави.
Державний вістник. – 1918. – 8 грудня.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Свято присяги у Кам’янці–Подільському. Урочиста присяга Директорії, уряду та армії на вірність УНР. Увечері в місцевому театрі відбулась з приводу урочистостей вистава “Наталка–Полтавка”.
Україна. — 1919. — 15 жовтня.

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Москва. УІІІ Всеросійська конференція РКП(б) обговорила питання про політичне становище в Україні, ухвалила резолюцію "Про радянську владу на Україні", в основу якої було покладено резолюцію ЦК РКП(б), написану В.Леніним. Її головний зміст спрямовувався на подолання помилок і перегинів радянської влади у національній, земельній і продовольчій політиці, які саме й призвели до її падіння в Україні у 1919.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919-1920). — К., 1957. С.3-5; Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 112.

Листопадова катастрофа. Поразка армії УНР у боях з денікінцями, однією з причин якої стало припинення бойових дій УГА. Ліквідація Українського фронту. Знекровлена попередніми боями та пошестю тифу (залишилось 8–10 тис. вояків) українська армія виявилася затиснутою у “трикутнику смерті” в районі Старокостянтинова на Волині. На півдні та сході України діяла Добровольча армія, на заході — польська армія, на півночі — Червона армія. Під тиском переважаючих сил ворога армія УНР змушена була відійти на північ, на 15 листопада під її контролем залишилася невелика територія у районі м.Любар Волинської губ.
Політична історія України ХХ ст. — Т. 2. — С. 403.

Під проводом начальника штабу Г.Ціріца почалася реорганізація УГА. В корпусах і бригадах з'явилися денікінські офіцери. Штабом намагався керувати полковник Добровольчої армії Саборський. Командувач військ Новоросійської області Добрармії генерал-лейтенант М.Шіллінг наказав зосередити корпус полковника А.Шаманека в районі Козятин-Бердичів проти більшовицьких військ. Корпус відмовився виконати наказ.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 272.

Житомир. Перетворення Волинського губернського повстанського комітету за участю отаманів української армії О.Волоха, О.Данченка та Ю.Божка на Волинську краєву революційну раду, яку очолив місцевий боротьбист Коваль. Волинська революційна
Рада виступала за порозуміння з більшовицьким режимом та встановлення влади рад. На неї спиралися отамани, коли 1 грудня 1919 р. зробили спроб

Напередодні вступу на територію України Реввійськ Рада РСФРР видала наказ по військах Червоної армії, у якому заявляла про невтручання у її внутрішні справи: "Україна - це земля українських робітників і трудових селян. Тільки вони мають право господарювати на Україгні,управляти нею і будувати на ній нове життя".
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 441.

Харків. Декрет РНК УСРР “Про шкільно-професійно-технічну повинність”. Усі робітники на промислових підприємствах та на залізничному транспорті у віці від 18 до 40 років оголошувалися мобілізованими для навчання у фабрично-заводських школах, робітничих факультетах, вечірніх технікумах, а також професійних короткотермінових курсах.
Культурне будівництво в Українській РСР: Важливіші рішення Комуністичної партії і Радянського уряду. 1917 – 1960 рр.: Збірник документів у 2-х т

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про учбово-професійно-технічну повинність всіх робітників від 18 до 40 років.
ЦДАВО України. – Ф. 340. – Оп. 1. – Спр. 2803. – Арк. 258.