Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У Києві відбувся з’їзд промисловців, банкірів, торговців, фінансистів та поміщиків, понад 1000 учасників якого заявили про готовність “всіма силами сприяти утворенню нового державного, громадського та економічного ладу Української Держави”. З’їзд утворив “Союз промисловості, торгівлі, фінансів, сільського господарства”, так званий “ПРОТОФІС”. Його очолив князь А.Голіцин. У з’їзді взяв участь прем’єр Ф.Лизогуб. Він запевнив делегатів, що уряд твердо захищатиме їхні інтереси і що виступи проти існуючого ладу “придушуватимуться міцною рукою”. Делегати зажадали від уряду обмеження прав робітничого класу: скасування 8-годинного робочого дня, закону про свободу страйків, колективних договорів, перегляду положень про діяльність профспілок і заводських комітетів, зниження розцінок з одночасним підвищенням продуктивності праці, заборони у будь-якій формі робітничого контролю і збільшення продуктивності поміщицьких маєтків.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К. – 2002. – С.33

З’їзд прийняв статут “ПРОТОФІС”у” і затвердив склад його представницького органу – ради. У подальшій діяльності цей союз тяжів до відновлення федерації з Росією. На відкритті з’їзду були присутні міністри С.Гутник, А.Ржепецький, Б.Бутенко.
Киевская мысль. – 1918. - 16 мая Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.355.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Єврейський погром в Єлісаветграді, вчинений григор’ївцями.
Сергійчук В. Єврейські погроми в Україні. — С. 281.

Київ. Початок видання першого українського радянського літературно–художнього журналу “Мистецтво”. Редактор Г.Михайличенко, співредактори Д.Загул, М.Семенко, П.Тичина, В.Чумак, В.Ярошенко, Г.Нарбут, О.Мурашко та ін.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 330.

Наказ головного отамана С.Петлюри про переформування армії УНР за регулярним принципом. Відбулося скорочення штабного апарату та тилових установ, весь боєздатний елемент яких переводився до бойових частин. Базовими одиницями оперативного рівня Дієвої армії стали 11 дивізій. Основною одиницею тактичного рівня був полк. До складу кожної дивізії входили три піших і один гарматний полки, три кінних сотні і технічні підрозділи. Вводилася єдина нумерація, дивізії входили до складу військових груп, кожна з яких виконувала функції окремої армії. Передбачалося провести переформування до 25 травня, однак в умовах безперервних боїв воно закінчилося на початку червня.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 15. — Арк. 2–3.

Волинь. Початок наступальної операції польської армії під командуванням генерала Галлера (шість добре озброєних дивізій) на території північно–західної Волині проти частин Дієвої армії УНР та УГА.
Удовиченко О. Україна у війні за державність.— С. 62.

Бессарабія. Початок наступу Червоної армії з метою надання допомоги радянській Угорщині. Форсування Дністра радянськими військами та вступ на територію Румунії.
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 4. — С. 280.

Київ. Опублікування декрету РНК УСРР про випуск українських радянських грошей — казначейських білетів номіналом у 10 крб.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 15 мая.

Проведення реорганізії армії УНР. Дієва армія УНР складалася з 6 піших дивізій: 1-ї Запорозької, 2-ї Волинської, 3-ї Залізної, 4-ї Київської, 5-ї Херсонської і 6-ї стрілецької. В тилу проводилась організація 6 запасових бригад.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 75 – 76.