Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

23 березня — 1 квітня 1919 (неділя–вівторок)

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

28–30 червня 1919 (субота–понеділок)

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Квітень 1919

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Квітень 1919

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Квітень 1919

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

9–10 квітня 1919 (середа–четвер)

Київ. Куренівське повстання — спроба захоплення міста селянськими повстанськими загонами на чолі з отаманом І.Струком. Загальна кількість повстанців становила за радянськими джерелами 3 тис. Було придушене частинами Червоної армії.
Захарченко П., Земзюліна Н., Нестеров О. У поході за волею (Селянсько-повстанський рух на Правобережній Україні у 1919 році). — Київ, 2000. — С.92-97.

10 квітня 1919 (четвер)

Холодний яр, Чигиринський повіт Київської губ. Початок селянського повстання під проводом отамана В.Чучупаки.
Захарченко П., Земзюліна Н., Нестеров О. В поході за волею. — С. 99.

10 квітня 1919 (четвер)

Гуляйполе. ІІІ з’їзд представників 72 волостей Олександрійського, Бердянського, Бахмутського, Павлоградського повітів, 3–ї Задніпровської бригади (махновців), який обговорив політичну ситуацію, земельне і продовольче питання. У революції зазначалося, що владу в Україні захопила партія більшовиків, висловлювався протест проти реакційних засобів більшовицької влади, вимагалося докорінно змінити продовольчу політику.
Верстюк В. Махновщина. — С. 129.

10 квітня 1919 (четвер)

Частини Червоної армії вступили до Криму. 10 квітня вони оволоділи Сімферополем, 11 квітня — Бахчисараєм, 13 квітня — Ялтою. Білогвардійці відступили до Севастополя, де їх підтримали артилерійським вогнем кораблі французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 369.

10 квітня 1919 (четвер)

Рівне. Постанова РНМ про введення у вищих початкових школах обов’язкових предметів: української мови та літератури, історії України.
ЦДАВО. Ф. 2582. — Арк. 66–68.

10 квітня 1919 (четвер)

Броди. Зустріч членів українського уряду з представниками Америки і Сербії, які перед тим мали поїздку по Україні та переконалися, що є така культурна і цілком окрема нація. Українські діячі сподівалися на заступництво їх інтересів на Паризькій мирній конференції.
Робітнича газета. — 1919. — 13 квітня.

Квітень 1920

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

Квітень 1920

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Квітень 1920

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Помер Ф. Сушицький (1881 – 1920), голова департаменту вищої і середньої школи в міністерстві освіти Центральної Ради, брав участь у заснуванні українського педагогічного університету та Кам’янець-Подільського державного університету
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 17 квітня.

5 – 10 квітня 1920 (понеділок – субота)

І з’їзд КСРМУ Катеринославської губернії за участю 36 делегатів, які представляли біля 700 членів союзу. Ухвалено резолюції про роботу серед дівчат, ставлення до інших юнацьких організацій, про фізичне виховання, агітаційно-просвітницьку роботу. З’їзд оформив створення Катеринославської губернської комсомольської організації.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. – К., 1959. – С. 324 – 329.

10 квітня 1920 (субота)

Варшава (Польща). Четверте українсько-польське засідання, на якому польська сторона внесла свої зауваження щодо пропозицій української дипломатичної місії. До 13 квітня польська сторона вимагала дати згоду на передачу Польщі 7-ми повітів Волині.
Доценко О. Літопис української революції. – Львів, 1924. – Т.2, кн. 5. – С. 243 – 250.

14 січня 1921 (п’ятниця)

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

14 березня 1921 (понеділок)

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.