Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Вінниця. Культурно-просвітня комісія Трудового конгресу звернулася до міністерства освіти з побажанням, щоб усім випускникам вищих початкових та середніх шкіл було подаровано “Кобзар” Т.Шевченка.
Українська Ставка. — 1919. — 2 березня.

Катеринодар. Кубанська громада та Чорноморська українська Рада надіслали до Директорії УНР меморандум з проханням повідомити Паризьку мирну конференцію про прагнення Кубані до самостійності та про спротив цьому генерала Денікіна, навколо якого зосередилися монархічні елементи.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 42–42 зв.

Станіславів. Відбулася друга сесія Української національної ради ЗУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Передмістя Києва. Невдала спроба контрнаступу Осадного корпусу Січових стрільців з метою повернути столицю.
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.264–265.

Київ. ЦК УСДРП (незалежних) ухвалив резолюцію з біжучого моменту, у якій визнав за необхідне об’єднання всіх українських земель у єдиній Українській соціалістичній республіці. Державною мовою у ній повинна бути тільки українська. Членам партії ставилось в обов’язок пропагування соціалістичних ідей та радянської влади серед війська Директорії та українських селян і робітників.
Боротьба. — 1919. — 20 лютого.

Наказ Реввійськради Українського фронту про створення групи військ Київського напряму (Київської групи військ). Група була сформована 18 лютого на базі Першої Української радянської дивізії під командою С.Мацилецького.
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С. 265; УРЕ. — Т. — Кн. 1. 11. — С. 469.

Станіславів. Сесія УНРади затвердила закон “Про вживання мови в урядуванні державних властей і урядів, публічних інституціях і державних установах”. Він передбачав норми функціонування української мови у державних установах та право національних меншин спілкуватися рідною мовою з урядовими й громадськими інституціями.
Довідник з історії України. — С. 930.

Проскурів. Єврейський погром, влаштований українським військом. Його причиною стала невдала спроба більшовицького повстання проти української влади. На заклик осередку КП(б)У на Поділлі 15 лютого розпочалось повстання проти законного уряду Директорії УНР на території Подільської губернії. Після придушення повстання у Проскурові, де більшовиків підтримало єврейське населення, розпочалися погромні дії проти євреїв — мешканців міста. Було вбито 1200 осіб, з 600 поранених 300 померло. За цей злочин комендант Проскурова отаман І.Семесенко був пізніше заарештований і покараний.
Гунчак Т. Симон Петлюра та євреї. — К., 1993. — С. 28; Сергійчук В. Погроми в Україні. — С. 208–237.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Президент УНРади Є. Петрушевич надіслав до Верховної ради Паризької мирної конференції ноту протесту у зв’язку з масовими репресіями польського окупаційного режиму проти українського населення Східної Галичини.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 505.

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про націоналізацію хіміко-фармацевтичного, органотерапевтичного та Пастеровського інституту Харківського медичного товариства для забезпечення населення достатньою кількістю вакцин та іншого матеріалу для щеплення.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 44.

Варшава (Польща). При дипломатичній місії УНР організовано комітет українського Червоного Хреста на чолі з Л. Михайловою. Завданням комітету було надавати допомогу українським полоненим в таборах.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 28 лютого.

Москва (Росія). Помер М. Ткаченко (1879 – 1920), політичний діяч, правник, член Центральної Ради, генеральний секретар судових справ, колишній міністр внутрішніх справ УНР.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 26 лютого

Куп’янський повіт, Харківської губернії. Повітова безпартійна конференція за участю 380 делегатів, на якій розглянуті продовольче, земельне і паливне питання.
ЦДАВО України. – Ф. 5. – Оп. 1. – Спр. 289. – Арк. 16.

Бої кінного полку Чорних Запорожців з частинами Червоної армії за Золотоношу. Б. Монкевич подає дату лише 15 лютого.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 316; Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чор

Прага (Чехо-Словаччина). Закордонна делегація УПСР провела партійну конференцію, на якій було вирішено докласти зусиль до негайного здійснення диктатури трудового народу, до скликання Всекраїнського конгресу рад, який мав взяти в свої руки верховну владу в Україні. .
Резолюції партійних конференцій УПСР за кордоном // Борітеся – поборете. Закордонний орган УПСР. Відень, 1920. - № 1 (вересень). – С. 56, 59

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Харків. Почав видаватися щомісячник художнього сектору Головполітосвіти “ Шляхи мистецтва” (існував до 1923 р.).
Шляхи мистецтва, Харків, 1922, №1.

Харків. Відкрито філіал Українського наукового товариства. Голова – академік УАН Д. Багалей. Завдання його діяльності – розвиток творчої ініціативи членів товариства, пропаганда досягнень науки та техніки, участь у науково-дослідній роботі державних комітетів.
Науково-дослідний журнал Харків, 1922, № 1-2. – С. 98.

Відбувся другий зимовий похід армії УНР під проводом Ю. Тютюнника.
Енциклопедія Українознавства. – Т. 9. – К., 2000. – С. 3312.