"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Серпень 1919

Полк Червоного козацтва розгорнутий у бригаду Червоної армії.
Великий Жовтень і громадянська війна на Україні. — С. 594.

Серпень 1919

Відбулась самоліквідація Комфарбанда, більшість членів в індивідуальному порядку була прийнята до КП(б)У.
Супруненко Н.И. Очерки истории гражданской войны и иностранной военной интервенции на Украине. — С. 228.

26 лютого — 2 березня 1919 (середа–неділя)

Губернський з’їзд рад робітничих ц селянських депутатів Катеринославської губернії розглянув військове, земельне, продовольче та ін. питання.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919. — С. 702.

28-31 серпня 1919

Кам'янець-Подільський. Міністр народного здоров'я і опікування Д.Одрина провів екстрений лікарський з'їзд, на якому зібралося 62 делегати, проте були відсутні військові лікарі. З'їзд обговорив питання боротьби з пошестями, особливо холерою, розробив практичні протиепідемічні заходи. Констатував брак персоналу, перев'язочних засобів, недостатнє медико-санітарне та харчове постачання.
Україна. — 1919. — 4 вересня.

30 серпня 1919 (субота)

Київ. Евакуація радянських установ. Вище керівництво УСРР відпливло пароплавом "Чехов" до Чернігова Цього дня у місті ще вийшли радянські газети - " Известия ВУЦИК" та "Коммунист". Залишення міста частинами Червоної армії. Вступ об'єднаних українських армій
В защиту революции: Воспоминания участников борьбы за власть Советов и начала социалистического строительства в Киеве и на Киевщине. — К.,

30 серпня 1919 (субота)

За повідомленням Київської губчека за останній тиждень перед залишенням міста "в порядку червоного терору у відповідь на розстріли робітників і комуністів у місцевостях, захоплених Денікіним і Петлюрою", розстріляно 147 осіб, список яких був наданий в газеті "Коммунист".
Коммунист. — 1919. — 30 августа.

30 серпня 1919 (субота)

Київ. Після впертого бою Центральна група об'єднаних українських армій зломила ворожі позиції в районі Білогородки і увечері здобула Київ.
Капустянський М. Похід українських армій на Київ-Одесу в 1919 році. — Кн. 2. — С. 241.

30 серпня 1919 (субота)

На позиціях в районі Коростеня загинув М.Щорс (1996-1919) - український радянський військовий діяч, командир Першої української радянської армії, який командував 44-ї стрілецькою дивізією 12 армії. За деякими відомостями був вбитий за наказом вищого командування Червоної армії з політичних мотивів.
Довідник з історії України. — С. 1107.

30 серпня - 17 вересня 1919

Рейд Південної групи військ Червоної армії (44-ї, 47-ї та 58-ї дивізій 12-ї армії під командою Й.Якіра), оточених в районі Одеси. З лінії Голта - Бірзула - Вапнярка вона пройшла близько 600 км по тилах денікінських та українських військ до Житомира.
Супруненко М.І. Боротьба трудящих України проти денікінщини. — С. 85-86.

Липень – серпень 1920

Прага (Чехо-Словаччина). Переговори представників Українських січових стрільців, Січових стрільців та інших військових формацій. Проведення з’їзду представників українських військових організацій за кордоном та заснування нового політичного об’єднання ліворадикального спрямування – Української військової організації (УВО) під проводом Є. Коновальця Її мета – боротьба за самостійність України. Вчинила ряд саботажних і терористичних актів у Східній Галичині. Контактувала з екзильним урядом ЗУНР.
Кентій А. Українська військова організація (УВО) в 1920 – 1928 рр. – К., 1998. – С. 14.

серпень 1920

Одеса. Відкрито Народний музей. Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 –1927.
Збірник документів і матеріалів. – К., 1979. – С. 139.

серпень 1920

Наказ 6-ій стрілецькій дивізії Дієвої армії УНР захищати м. Холм (Польща).
ЦДАВО України. – Ф. 5235. – Ф. 1. – Оп. 1. – Спр. 1604. – Арк. 59.

серпень 1920

Декларація № 3 Галревкому в справі народної освіти.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 494 – 498.

серпень 1920

Звернення Галбюро при політвідділі 1-ї Кінної армії до населення Східної Галичини з закликом взяти активну участь у радянському будівництві.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 488 – 489.

серпень 1920

Декларація Галревкому про монополію на харчові і головні вироби фабрично-заводської промисловості.
Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 498 – 499.

серпень 1920

Варшава (Польща). Підписання українсько-кубанського договору про взаємне державне визнання та надання збройної допомоги в боротьбі за національно-державне визволення.
ЦДАВО України. – Ф. 3696. – Оп. 2. – Спр. 277. – Арк. 145 – 146; Наша правда. – 1920. – 25 вересня.

серпень 1920

Міністр закордонних справ Польщі надіслав до уряду РСФРР телеграму, в якій було висловлено готовність Варшави прийняти припозицію Москви про відправлення представників у Мінськ для ведення переговорів про умови миру і перемир’я. У відповідь міністр закордонних справ РСФРР заявив, що радянський уряд направить своїх делегатів у Мінськ 11 серпня.
Документы внешней политики СССР. – М., 1959. – Т. 3. – С. 96.

6 серпня – 7 вересня 1920 (п’ятниця – вівторок)

Булдур (Латвія). Конференція Балтийських держав за участю представників Фінляндії, Естонії, Латвії, Польщі, України, під час роботи якої було укладено 31 серпня політичний договір про співробітництво. Ухвалено також зібратися знов для укладення військової конвенції на початку жовтня. .
S№siedzi wobec wojny 1920 roku. Wybуr dokumentуw. – Londyn, 1990. – S. 245, 255

середина серпня – вересень 1920

Рейд загонів отамана Н. Махна по Миргородському, Кременчуцькому, Кобеляцькому, Костянтиноградському і Старобільському повітах.
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 250.