Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Передмістя Києва. Невдала спроба контрнаступу Осадного корпусу Січових стрільців з метою повернути столицю.
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.264–265.

Проскурів. Єврейський погром, влаштований українським військом. Його причиною стала невдала спроба більшовицького повстання проти української влади. На заклик осередку КП(б)У на Поділлі 15 лютого розпочалось повстання проти законного уряду Директорії УНР на території Подільської губернії. Після придушення повстання у Проскурові, де більшовиків підтримало єврейське населення, розпочалися погромні дії проти євреїв — мешканців міста. Було вбито 1200 осіб, з 600 поранених 300 померло. За цей злочин комендант Проскурова отаман І.Семесенко був пізніше заарештований і покараний.
Гунчак Т. Симон Петлюра та євреї. — К., 1993. — С. 28; Сергійчук В. Погроми в Україні. — С. 208–237.

Станіславів. Установча конференція опозиційного до уряду Селянсько-робітничого союзу (СРС), організаційне оформлення якого розпочалося у грудні 1918 р. Конференція схвалила статут і програму союзу, яка вимагала перетворення капіталістично-бюрократичного ладу на соціалістичний, негайного проведення фінансової, земельної й фабричної реформ з гарантією захисту інтересів робітників і селян.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. — Том 1. — С. 22.

Розпочалася Вовчухівська військова операція Галицької армії. Протягом двох днів оточено м.Львів і звільнено територію Східної Галичини до р. Сян. За Польщею залишався лише вузький клин вздовж залізничного шляху Перемишль – Львів.
Довідник з історії України. — С. 120-121.

Київ. Урочистий похорон жертв боротьби за встановлення влади рад на Україні. Траурна процесія пройшла містом від Анатомічного театру на вул. Фундуклеївській, по Хрещатику, вул. Олександрівській. Похорон відбувся в Маріїнському парку. На траурному мітингу виступили А.Бубнов, М.Скрипник та ін. Першою була похована Галя Тимофієва (1896–1919) — учасниця більшовицького підпілля у Києві, розстріляна українською владою.
Боротьба. — 1919. — 19 лютого.

Харків. Народний театр “Маяк революції” при Харківському військовому окрузі розпочав показ кіносеансів у супроводі вистав агітаційно–пропагандистського характеру.
Известия Временного робоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 15 февраля.

Фельштин, містечко Проскурівського повіту. Єврейський погром, влаштований гайдамаками. З 1900 євреїв, що проживали там, 485 було вбито, 180 поранено.
Сергійчук В. Погроми в Україні. — С.237–244; Вістник державних законів УНР. — 1919.— Вип. 19. — 16 червня.

Харківський губернський з’їзд рад робітничих і селянських депутатів, у якому взяли участь представники 11 повітів губернії, а також Грайворонського та Білгородського повітів Курщини. Обговорив звіт українського радянського уряду й губвиконкому, продовольче, військове, земельне питання.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 238–241, 700–701.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Президент УНРади Є. Петрушевич надіслав до Верховної ради Паризької мирної конференції ноту протесту у зв’язку з масовими репресіями польського окупаційного режиму проти українського населення Східної Галичини.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 505.

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про націоналізацію хіміко-фармацевтичного, органотерапевтичного та Пастеровського інституту Харківського медичного товариства для забезпечення населення достатньою кількістю вакцин та іншого матеріалу для щеплення.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 44.

Варшава (Польща). При дипломатичній місії УНР організовано комітет українського Червоного Хреста на чолі з Л. Михайловою. Завданням комітету було надавати допомогу українським полоненим в таборах.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 28 лютого.

Москва (Росія). Помер М. Ткаченко (1879 – 1920), політичний діяч, правник, член Центральної Ради, генеральний секретар судових справ, колишній міністр внутрішніх справ УНР.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 26 лютого

Прага (Чехо-Словаччина). Закордонна делегація УПСР провела партійну конференцію, на якій було вирішено докласти зусиль до негайного здійснення диктатури трудового народу, до скликання Всекраїнського конгресу рад, який мав взяти в свої руки верховну владу в Україні. .
Резолюції партійних конференцій УПСР за кордоном // Борітеся – поборете. Закордонний орган УПСР. Відень, 1920. - № 1 (вересень). – С. 56, 59

Додатковий договір між командармами ЧУГА та XIV Червоної армії, що визначав порядок матеріального забезпечення галицьких військ червоним командуванням.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 209 – 210.

Прем’єр-міністр уряду УНР І. Мазепа залишив Кам’янець-Подільський і вирушив на пошуки армії Зимового походу.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 352.16 лютого

с. Москалівка, Золотоніського повіту, Полтавської губернії. Нарада командуючих дивізіями армії УНР, на якій ухвалено рішення залишити Лівобережжя (західний регіон Полтавщини) і рушити через р. Дніпро на захід до району розташування УГА.
Тютюнник Ю. Зимовий похід. 1919 – 20 рр. – Нью-Йорк, 1966. – С. 61;Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. –

Овідіополь, Одеської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії.
Красное знамя. – 1920. – 18 лютого.

Харків. Засідання Всеукрревкому, на якому ухвалено постанову про норми зарплати для робітників і служачих УСРР; заслухано доповідь В.Я. Чубаря про економічний та політичний стан Донецького басейну (“…уявлення про радянську владу, про радянські органи, про найближчі перспективи відсутні. Це дає грунт для розвитку агітації серед шкідливих елементів”).
ЦДАВО України. – Ф. 2360. – Оп. 1. – Спр. 3. – Арк. 171.

Перше засідання Укррадтрударму, на якому визначено її склад: голова – Й.В. Сталін, командуючий – Р.І. Берзін, начальник штабу та заступник командуючого – С. Харламов, начальник політвідділу – В.П. Потьомкін, представники відомств – В.Я. Чубар (ВРНГ), М.К. Владимиров (наркомпрод), О. Любович (наркомшлях), О. Падерін (наркомпраця), Б. Вікторов (наркомзем). За своїми повноваженнями Укртрударм став найвищим обласним економічним органом України.
Українська РСР в період громадянської війни. – К., 1970. – Т. 3. – С. 85.