Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Вінниця. Культурно-просвітня комісія Трудового конгресу звернулася до міністерства освіти з побажанням, щоб усім випускникам вищих початкових та середніх шкіл було подаровано “Кобзар” Т.Шевченка.
Українська Ставка. — 1919. — 2 березня.

Катеринодар. Кубанська громада та Чорноморська українська Рада надіслали до Директорії УНР меморандум з проханням повідомити Паризьку мирну конференцію про прагнення Кубані до самостійності та про спротив цьому генерала Денікіна, навколо якого зосередилися монархічні елементи.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 42–42 зв.

Козятин, Київської губ. Нарада міністрів уряду УНР (О.Назарук, Д.Одрина, І.Лизанівський) з представниками Січових стрільців (Є.Коновалець, Я.Чиж, Ю.Чайківський). Нарада носила інформаційний характер, було обговорено загальний політичний і військовий стан УНР.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 99–100

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про націоналізацію хіміко-фармацевтичного, органотерапевтичного та Пастеровського інституту Харківського медичного товариства для забезпечення населення достатньою кількістю вакцин та іншого матеріалу для щеплення.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 44.

Варшава (Польща). При дипломатичній місії УНР організовано комітет українського Червоного Хреста на чолі з Л. Михайловою. Завданням комітету було надавати допомогу українським полоненим в таборах.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 28 лютого.

Москва (Росія). Помер М. Ткаченко (1879 – 1920), політичний діяч, правник, член Центральної Ради, генеральний секретар судових справ, колишній міністр внутрішніх справ УНР.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 26 лютого

Спільно з частинами 45-ї червоної дивізії корпус генерала А. Кравса брав участь у боях проти денікінської групи генерала Бредова, що пробивалася до Могильова. В цих боях особливо відзначилися курені Львівської бригади підполковника А. Бізанца.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 289.

Київ. Загальноміська конференція КП(б)У, на якій ухвалені резолюції з земельного питання та про ставлення до інших партій. Схвалюючи земельний закон Всеукрревкому, конференція доручила губернському комітету провести цей закон в життя та об’єднати на його грунті бідняків та середняків України навколо радянської влади та партії. Конференція ухвалила також, що про злиття з партією боротьбистів не може йти і мови, оскільки вона “обросла п’ятнадцятьма тисячами членами з числа петлюрівців”.
Киевщина в годы гражданской войны и иностранной военной интервенции (1918 – 1920 гг.). Сборник документов и материалов. – К., 1962. – С. 350 – 352.

Ямпільський повіт, Подільської губернії. Просування білогвардійських частин під проводом генерала Н. Бредова. Ліквідація Ямпільської повітової виконавчої ради УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 538. – Оп. 1. – Спр. 174. – Арк. 8.

Харків. Інструкція ВУЦВК губернським ревкомам про порядок виборів у волосні і сільські ради.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920). Збірник окументів і матеріалів. – К., 1957. – С. 73 – 78.

Частина білогвардійських військ Новоросійської та Київської областей Збройних Сил Півдня Росії під проводом генерала Н. Бредова просувалася в трьох колонах (до 20 тис. вояків) вздовж р. Дністер для з’єднання з польською армією в районі Деражні (т.зв. Бредівський похід). Під час такого руху в районі Кодими 19 – 21 лютого добровольці зустрілись з частиною 3-го корпусу ЧУГА і вступили з ними в бій – перший бій Галицької армії на боці більшовиків.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 215; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 101.

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.

Вимарш з’єднань армії УНР за маршрутом Кам’янка – Новомиргород – Єлизаветград до р. Буг для зосередження в районі гайворонської переправи.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 318

Могилів-Подільський, Подільської губернії. Вступ до міста білогвардійських частин під проводом генерала Н. Бредова. В цей час у місті перебував прем’єр-міністр УНР І. Мазепа.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 354..

Польські війська вийшли на лінію Стара Синява – Летичів – Деражня.
Pierwsza wojna polska (1918 – 1920). Zbiуr wojennych komunikatуw prasowych Sztabu Generalnego WP. – Warszawa, 1920. – S. 199;Красное знамя. – 1920. – 24 лютого.

Варшава (Польща). Спільне засідання представників української військової секції та військового міністерства Польщі. Польська сторона погодилась на формування двох українських дивізій, зокрема з полонених у Ланцуті, яких мали перевести до Брест-Литовського для організації 1-ї стрілецької (майбутньої 6-ї) дивізії на чолі з підполковником М. Безручком
Симон Петлюра. Статті, листи, документи. – Т. ІІІ. – К., 1999. – С. 188.

Харків. Промбюро ухвалило постанову про націоналізацію коксобензольного, нафталінового заводів артилерійського відомства і Кадіївського заводу побічних продуктів, які об’єднувались під назвою “Державні бензольні заводи в Кадіївці”.
Робітничий контроль і націоналізація промисловості на Україні. Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 527 – 528.

Львів. Товариство “Взаїмна поміч галицьких і буковинських учителів і учительок” внесло до президії краєвої Шкільної Ради лист у справі скасування постанов Ради, які не допускають українських учителів до служби.
Вперед (Львів). – 1920. – 7 березня.

Харків. ВУЦВК ухвалив декрет “Про застосування у всіх установах української мови рівно з великоросійською”. У ньому підкреслювалося, що на території УСРР у всіх цивільних і військових установах українська мова повинна застосовуватися на рівні з російською. Всі установи, як цивільні, так і військові, зобов’язувалися приймати заяви та інші справи як російською, так і українською мовою.
Собрание узаконений и распоряжений УССР. – 1920. – № 1. – С. 5.22 лютого