Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Район Бердичіва. Три спроби штурму міста Окремою групою Січових стрільців (біля 8 тис. вояків), що завершилися невдачею.
Безручко М. Січові стрільці в боротьбі за державність // За державність: Матеріали до історії війська Українського. — Каліш, 1932. — № 3. — С. 5

Катеринослав. Запеклі бої між Червоною та білою Добровольчою армією за місто, яке 30 червня було остаточно захоплено білими.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 144.

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Радомишль. Повстанські загони отамана Д.Соколовського здійснили кілька нападів на місто. Вони намагалися захопити народного комісара державного контролю М.Скрипника, який брав участь у повітовому селянському з’їзді, але той був попереджений селянами.
Боротьба. — 1919. — 24 травня.

Чернігів. Губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, на якому було обговорено звіт про роботу губревкому, сучасний момент, земельне, фінансове питання.
Радянське будівництво в роки громадянської війни на Україні (1918–1919). — С. 187–191, 700.

Полтава. ІІ губернський з’їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, на якому було обговорено сучасний момент, звіт про роботу губвиконкому, земельне, продовольче та ін. питання.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 414–419, 702.

Єврейський погром в Єлісаветграді, вчинений григор’ївцями.
Сергійчук В. Єврейські погроми в Україні. — С. 281.

Катеринослав. Губернська конференція КП(б)У обговорила питання про роботу у Червоній армії та на селі, про партійну пресу, святкування 1 травня та ін.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 365–371.

Рівне. Затвердження Директорією УНР закону про єврейське громадське самоврядування, за яким на основі загального, рівного, прямого та таємного виборчого права мали обиратися Єврейські громадські ради (ЄГР), що прирівнювалися до міських громадських самоврядувань. У їх відання переходили єврейські просвітні, благодійні, санітарні та ін. установи з усім майном. Вони отримали право збирати податок зі спадщини, брати частину коштів з державних податків.
Вістник державних законів УНР. — 1919. — 24 липня.

Рівне. Голова Ради народних міністрів Б.Мартос направив до міністра юстиції А.Лівицького листа з вимогою негайного розслідування і покарання винних у єврейських погромах.
ЦДАВО України. Ф. 269. — Оп. 1. — Спр. 32. — Арк. 2.

Кам’янець–Подільський. Зайняття міста Червоною армією.
Історія Української РСР. — Т. 5.

Станіславів. Делегація ЗОУНР у складі Д.Вітовського і М.Лозинського виїхала для переговорів до Парижу.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 181. — С. 350.

Київ. Утворення нового складу Всеукраїнської православної церковної ради, яка перебрала на себе керівництво розбудовою автокефальної церкви, заснуванням українських парафій. Головою Ради обрано М.Мороза, його заступником — В.Липківського.
Зінченко А. Визволитися вірою. Життя і діяння митрополита Василя Липківського. — К., 1997. — С.173.

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Помер Ф. Сушицький (1881 – 1920), голова департаменту вищої і середньої школи в міністерстві освіти Центральної Ради, брав участь у заснуванні українського педагогічного університету та Кам’янець-Подільського державного університету
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 17 квітня.