Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Кам’янець–Подільський. Повітовий селянський з’їзд за участю М.Грушевського, І.Лизанівського та ін. есерівських провідників. Після обговорення поточного моменту з’їзд ухвалив резолюцію на користь радянської форми влади, висловився проти переговорів з представниками Антанти та за відновлення переговорів з більшовиками.
І.Мазепа. Україна в огні й бурі революції. — С. 121.

Наступальні операції Червоної армії розкололи армію УНР і змусили Південну групу перейти до Румунії, а Північну відступити на Волинь. Протягом короткого часу більшовики зайняли Коростень, Житомир, Бердичев, Проскурів, Гусятин, Новоград-Волинський, Одесу. На середину квітня їх війська вийшли на Збруч. В таких обставинах Антанта побоювалась, що ЗОУНР може піти на союз з радянською Україною.
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. – Львів, 1998. – С. 282.

Київ. Після переїзду РНК УСРР з Харкова до Києва до складу наркомату освіти увійшли співробітники колишніх міністерств освіти національних урядів, які займали посади т. зв. “консультантів”. Це була реалізація декларованої комуністичною партією політики “використання буржуазних фахівців”.
ЦДАВО України. Ф. 166. — Оп. 1. — Спр. 616. — Арк. 5; спр. 187. — Арк. 8.

Кам’янець–Подільський. Утворення представниками УСДРП та УПСР (центральної фракції) Комітету охорони республіки. Комітет висунув вимоги до Директорії: негайно припинити переговори з Антантою в Одесі; почати переговори з радянським урядом України, де домагатись визнання радянськими урядами України і Росії самостійності і незалежності УСРР, виведення російських військ з України. До складу комітету входили: В.Чехівський (голова), А.Степаненко, І.Лизанівський, І.Романченко, І.Мазепа, М.Ткаченко та ін.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 122–125.

Київ. Переїзд з Харкова народного комісаріату освіти, прибуття наркомів В.Мещерякова (землеробства) , В.Затонського (освіти), управляючого справами РНК Грановського.
Коммунист. — 1919. — 23 марта.

Станіславів. За підписом голови Держсекретаріату С.Голубовича в Париж відправлена телеграма про згоду уряду ЗОУНР на припинення воєнних дій і проведення мирних переговорів.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 180.

Харків. Утворення у складі Ради мистецтв Комітету образотворчих мистецтв, в якому переважали представники Пролеткульту. Своїм головним завданням комітет вважав широку пропаганду образотворчого мистецтва серед робітників і селян.
ЦДАВО України. Ф. 10. — Оп. 2. — Спр. 521— Арк. 8,15.

Бердичів. 22 і 24 березня два полки Червоної армії вчинили у місті єврейський погром, зчинивши грабунки і насильства.
Вісти ВУЦВК. — 1919. — 3 квітня.

Станіславів. З’їзд Української радикальної партії. Поряд з вимогами свободи і незалежності, соборності української держави, національно-культурного будівництва, з’їзд ухвалив постанови про вивласнення поміщицьких і церковних земель та соціалізацію великих промислових підприємств, банків, торгівлі.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1. — С. 21.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Начальником Подільської округи видано наказ з забороною грати і співати гімн “Боже, царя храни” і “Коль славен”. Жандермерія міста не повинна була перешкоджати виконанню гімна “Ще не вмерла Україна”.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 31 березня

Східна Галичина. Утворена розгалужена військово-революційна організація “Воля” – предтеча Української військової організації в краї. До її складу ввійшли колишні старшини, стрільці і студенти. Очолила “Волю” Начальна колегія: Я. Чиж (голова), В. Кучабський (перший заступник), О. Коберський (заступник), Д. Паліїв, М. Матчак, Б. Гнатевич. Мала тісні зв’язки з урядом ЗУНР, командуванням українських частин, інтернованих у Чехо-Словаччині. Видавала нелегальний місячник “Наш шлях”. Основною метою висувала підготовку збройного повстання в Східній Галичині проти польського окупаційного режиму.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918 – 1929). Том 1. – Київ – Івано-Франківськ, 2002. – С. 209.

Лист колишнього члена Директорії А. Макаренка до голови міжнародного Червоного Хреста Е. Фріка з подякою за санітарну допомогу населенню України. Перша санітарна колона дійшла до Вінниці за допомогою майора Ледеррея, який провів її через лінію фронту.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 30 березня.

Нова Ушиця, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифу відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня