Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Директорія УНР, з огляду на велике національне значення могили Т.Шевченка у Каневі, постановила визнати могилу Кобзаря національної власністю. Для її впорядкування було створено відповідний комітет та виділено 5 млн. карбованців.
Українська Ставка. — 1919. — 12 січня.

Київ. Засновано Всеукраїнську спілку діячів театрального мистецтва, журнал “Театр” під ред. С.Черкасенка. Директорія УНР доручила міністерству освіти виробити законопроект про українізацію міського оперного театру: заснувати український державний оперний театр.
Нова Рада. — 1919. — 26 січня.

Київ. При військово–видавничому відділі Генерального штабу заклалась “Козацька книгарня”, яка мала обслуговувати військових осіб та військові частини.
Нова Рада. — 1919. — 28 січня.

У Харкові створено перші радянські видавництва в Україні: при Українському центральному агентстві по постачанню і розповсюдженню друкованих праць (Укрцентраг) та при Харківському губернському агентстві Центродруку.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Донецький басейн. В результаті переможних боїв частин Червоної армії з білогвардійцями 14 січня узято Дружківку, Краматорськ, Слов’янськ, 18 січня — Костянтинівку, 19 січня — Слов’яносербськ, Нікітовку, Дебальцеве, 21 січня — Луганськ, 22 січня — Синельникове, 24 січня —Алчевськ, 28 січня —Бахмут.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 323.

Київ. Президент ЗУНР Є.Петрушевич увійшов до складу Директорії УНР; представники УНРади ЗУНР І.Калинович, Т.Старух , П.Шекерик-Доників обрані до комісій Трудового конгресу.
Довідник з історії України. — С. 930.

До Східної Галичини прибула комісія Антанти у складі представників Англії, США, Італії, очолена французьким генералом М.Бартелемі.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання.1917 –1921 рр. — Київ,1999. – С. 297.

Харків. При Раді мистецтв Наркомосу УСРР був створений Літературний комітет у складі Г.Пєтнікова, О.Гастєва та М.Левченка, усі — прибічники Пролеткульту.
Известия Временного робоче–крестьянського правительства Украины. — 1919. — 28 января.

Київ. Трудовий конгрес України (Конгрес трудового народу України), в якому взяли участь біля 400 делегатів, в тому числі 36 представників ЗУНР. Конгрес затвердив акт про утворення єдиної соборної України, обговорив питання про владу в Україні, внутрішню та зовнішню політику. Більшість делегатів висловилась проти встановлення в Україні радянської форми правління. Конгрес подовжив владні повноваження Директорії, доручивши їй верховну владу і оборону держави. Рішення конгресу були викладені в Універсалі “До трудового народу України”.
Робітнича газета. — 1919. — 26 січня; Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 60–67.

Київ. Оголошення Директорією воєнного стану на всій території України.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 1. — Спр. 90. — Арк. 47.

Київ. Оголошення на Трудовому конгресі декларації УСДРП (незалежних). В декларації вимагалося, щоби Трудовий конгрес, перебравши владу від Директорії, одразу передав її радам робітничих і селянських депутатів, проголосив Україну незалежною соціалістичною республікою, розпочав мирні переговори з Радянською Росією, склав уряд з представників партій, які стоять на радянській платформі, а після цього сам себе розпустив.
Політична історія України ХХ століття. У шести томах. — Т. 2. — К., 2003. — С. 321.

Оголошення на Трудовому Конгресі декларації фракції УПСР, яка констатувала: Директорія не є виразником волі усього трудового народу України, тому має поступитися владою радам селянських, робітничих і вояцьких депутатів; верховною владою має стати Всеукраїнський конгрес трудового народу, обраний на основі рівного безпосереднього виборчого права; треба негайно порозумітися з Українською радянською республікою та припинити братовбивчу війну.
Боротьба. — 1919. — 8 лютого.

Харків. Ухвалення Тимчасовим робітничо–селянським урядом України декрету про вищу військову інспекцію.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 30 января.

Нижньодніпровськ, Катеринославська губ. Укладення попередньої угода махновців з командуванням Червоної армії (П.Дибенко) про спільні дії.
Верстюк В. Махновщина. — С. 66.