Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Катеринодар. Кубанська громада та Чорноморська українська Рада надіслали до Директорії УНР меморандум з проханням повідомити Паризьку мирну конференцію про прагнення Кубані до самостійності та про спротив цьому генерала Денікіна, навколо якого зосередилися монархічні елементи.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 42–42 зв.

Станіславів. Відбулася друга сесія Української національної ради ЗУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Вінниця. Затвердження Директорією статуту Всеукраїнського союзу земств (народних рад) — органів місцевого самоврядування УНР.
ЦДАВО України. — Ф.1092. — оп.6. — Спр.2. — Арк.60; Вістник державних законів УНР. — Вип.13— 1919. — 6 березня.

Вінниця Ухвалення Головним комітетом УПСФ резолюції про продовження переговорів та обов’язкове досягнення згоди з Антантою.
Українська Ставка. — 1919. — 13 лютого.

Уманський повітовий селянський з’їзд Київської губ. Схвалив рішення Трудового конгресу України, утворив повітову трудову раду, ухвалив надати всебічну допомогу армії УНР.
Робітнича газета. — 1919. — 18 лютого.

Харків. Ухвалення РНК УСРР декрету про скасування станів і цивільних чинів. Усі існуючі до цього на Україні стани та відповідні їм звання (дворянин, купець, міщанин, селянин та ін.) та титули (князівські, графські), а також цивільні чини (тайні, статські радники та ін.) були скасовані. Для всього населення України, за виключенням іноземних підданих, встановлювалося одне загальне найменування — громадянин Української Республіки.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 75.

Вінниця. Директорія ухвалила рішення про надання спеціальної допомоги у 200 тис. крб. біженцям з Хотинського, Аккерманського та Сорочанського повітів Бессарабії.
ЦДАВО України. — Ф.1429. — Оп.5. — Спр.13. — Арк. 2.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Президент УНРади Є. Петрушевич надіслав до Верховної ради Паризької мирної конференції ноту протесту у зв’язку з масовими репресіями польського окупаційного режиму проти українського населення Східної Галичини.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 505.

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про націоналізацію хіміко-фармацевтичного, органотерапевтичного та Пастеровського інституту Харківського медичного товариства для забезпечення населення достатньою кількістю вакцин та іншого матеріалу для щеплення.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 44.

Варшава (Польща). При дипломатичній місії УНР організовано комітет українського Червоного Хреста на чолі з Л. Михайловою. Завданням комітету було надавати допомогу українським полоненим в таборах.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 28 лютого.

Москва (Росія). Помер М. Ткаченко (1879 – 1920), політичний діяч, правник, член Центральної Ради, генеральний секретар судових справ, колишній міністр внутрішніх справ УНР.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 26 лютого

Українські народні комітети США і Канади ухвалили звернення “До американських українців!”, в якому закликали їх стати на захист поневоленого галицького населення й засудити промосковську і пропольську орієнтації окремих “українських політиків”.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 330.

Старобільський повіт, Харківської губернії. Безпартійна селянська конференція за участю 700 делегатів (більшість – “куркулі”).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 203.

Зміївський повіт, Харківської губернії. Безпартійна селянська конференція за участю 230 делегатів (більшість – “куркулі”), на якій ухвалено резолюцію з продовольчого питання (про встановлення товарообміну між селом і містом через селянські продоргани в обхід радянських).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 202 – 203.

Харків. Звернення Всеукрревкому до робітників і селян про задачі остаточного розгрому Денікіна і радянського будівництва на Україні. Проголошувалось утвердження робітничо-селянської влади, української мови як засобу звільнення трудящих мас з-під національного гноблення. Після очищення України від “білогвардейських банд” буде приступлено до виборів на ІV з’їзд робітників, селян і червоноармійців України, щоб обрати новий склад ЦВК І РНК УСРР.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 728 – 731.

Одеса, Одеської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії. Відступ частин Добровольчої армії у бік Тирасполя (відділ генерала Н. Бредова), на с. Маяки (5-та пехотна дивізія генерала Промтова) та на Овідіополь (відділ генерала Васильєва).
Красное знамя. – 1920. – 9 лютого, 27 лютого, 29 лютого.

Начальний ревком УГА видав наказ, відповідно до якого галицькі частини, дислоковані на схід від Дністра, утворювали ЧУГА. Найвищою владою в армії проголошувався начальний ревком, який розпочав переговори з представниками червоних підрозділів Й. Якіра (1896 – 1937), що прибули до штабу І і ІІ галицьких корпусів. У відповідь на це НК УГА звільнила полковника А. Шаманека з посади командуючого 1-м корпусом УГА і ще раз підтвердила команду перейти на територію Румунії. Сформувалось два командування УГА з протилежними програмами.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 196, 198 – 199

Київ. Засідання ЦК УПСР (борбистів), на якому ухвалено постанову про лояльне ставлення до радянської влади і про необхідність відновлення легальної діяльності партії під більшовицьком режимом.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 337.

Вступ частин Червоної армії до с. Цибулів. Вирушення частин південної колони отамана М. Омельяновича-Павленка з с. Цибулів (район ст. Знам’янка) на північний схід.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 310.