Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Одеса, Севастополь. Виступи матросів французької ескадри.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 370–371.

Київ. Розкол УСДРП (незалежних). Більша частина партії проголосила повстання проти радянської влади. Менша частина, декларуючи необхідність єдиного фронту революції і спільної боротьби проти контрреволюції, залишилася на легальному становищі, співпрацювала з КП(б)У, хоч і розходилася з більшовиками у національному питанні.
Боротьба. — 1919. — 3 травня.

Париж. Рішеннями мирної конференції етнічні землі Закарпаття з населенням 450 тис. осіб були поділені на три частини: Підкарпатську Русь (325 тис.) окупували чеські війська, Пряшівщину (100 тис.) — словаки, Мармороський Сигіт (25 тис.) — румуни. Ці рішення були узаконені постфактум Сен-Жерменським від 10 вересня 1919 р. і Тріанонським від 4 червня 1920 р. мирними договорами.
Довідник з історії України. — С. 255, 289, 577, 738, 878; Верига В. Визвольні змагання в Україні. — Том 1. — С. 508-510.

Київ. Пленум ЦК КП(б)У розглянув питання про політичне становище, ухвалив резолюцію “Куркульська контрреволюція і завдання партії”, у якій повстансько–селянський рух кваліфікувався як куркульська контрреволюція. Висувалося завдання її “нещадного придушення”, зміцнення союзу пролетаріату та біднішого селянства шляхом утворення комбідів.
Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях. — Т. 1. — С. 54.

Рівне. Постанова Директорії УНР про відставку уряду С.Остапенка. Телеграфне розпорядження головного отамана С.Петлюри прем’єр–міністру Б.Мартосу про негайне формування нового уряду. Рада народних міністрів була сформована у такому складі: Б.Мартос (голова), А.Лівицький, М.Ковалевський, І.Мазепа, Г.Сиротенко. Пізніше склад уряду поповнили В.Темницький, О.Безпалко, Л.Шрамченко, А.Крушельницький, М.Шадлун, І.Лизанівський, І.Паливода.
ЦДАВО України. Ф. 1065. — Оп.1. — Спр. 38. — Арк. 5.

Рівне. Затвердження Директорією закону про організацію державного контролю в УНР.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 20. — 1919. — 28 червня.

Утворення Одеського військового округу.
Гражданская война в СССР. В двух томах. — Т. 2. — М., 1986. — С. 113.

Рівне. Заснування слідчої комісії для проведення слідства у справі погрому 15–16 лютого в Проскурові та 17 лютого у м. Фельштин Проскурівського повіту. Рішення Директорії про асигнування 2 млн. гривень на допомогу мешканцям цих міст, постраждалим від погрому.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 19. — 1919. — 16 червня; вип. 34. — 1919. — 31 серпня.

Рівне. Затвердження Директорією постанови про відкриття з 1 липня 1919 р. у Кам’янці-Подільському вчительського інституту та асигнування на його організацію 80 тис. гривень.
Вістник державних законів УНР. — Вип.34. — 1919. — 31серпня.

Київ. Куренівське повстання — спроба захоплення міста селянськими повстанськими загонами на чолі з отаманом І.Струком. Загальна кількість повстанців становила за радянськими джерелами 3 тис. Було придушене частинами Червоної армії.
Захарченко П., Земзюліна Н., Нестеров О. У поході за волею (Селянсько-повстанський рух на Правобережній Україні у 1919 році). — Київ, 2000. — С.92-97.

Крим. Реорганізація Російської армії генерала П. Врангеля. Реформовані частини і з’єднання було зведено в чотири корпуса: 1-й Добровольчий (генерал Кутепов), 2-й Кримський (генерал Слащов), Донський козачий (генерал Сидорин) та Кубанський козачий (генерал Писарев).
Липатов Н. 1920 год на Черном море. Военно-морские силы в разгроме Врангеля. – М., 1958. – С. 48.

с. Привороття, Кам’янецького повіту, Подільської губернії. Надісланий Головною управою українського Червоного Хреста лікарський загін для боротьби з епідемією тифа відкрив госпіталь на 75 ліжок та амбулаторію.
Громадське слово (Київ). – 1920. – 20 травня..

Умань, Уманського повіту, Київської губернії. Помер Ф. Сушицький (1881 – 1920), голова департаменту вищої і середньої школи в міністерстві освіти Центральної Ради, брав участь у заснуванні українського педагогічного університету та Кам’янець-Подільського державного університету
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 17 квітня.

І з’їзд КСРМУ Катеринославської губернії за участю 36 делегатів, які представляли біля 700 членів союзу. Ухвалено резолюції про роботу серед дівчат, ставлення до інших юнацьких організацій, про фізичне виховання, агітаційно-просвітницьку роботу. З’їзд оформив створення Катеринославської губернської комсомольської організації.
Образование и деятельность комсомола Украины в годы гражданской войны. – К., 1959. – С. 324 – 329.

Харків. Публікація положення Наркомзему УСРР про організацію колективного користування сільськогосподарським інвентарем. Передбачалися такі форми колективного машинокористування: артільні господарства, інвентарні артілі, машинні товариства, прокатні станції.
Історія колективізації сільського господарства Української РСР. Збірник документів і матеріалів у трьох томах. – Т. 1. – К., 1962. – С. 52 – 54.

Варшава (Польща). Третє українсько-польське засідання, на якому українська сторона висловила свої критичні зауваження щодо польського проекту майбутнього двостороннього політично-військового договору.
Літопис української революції. – Львів, 1924. – Т. 2, кн.5. – С. 239 – 243.

Харків. Відозва ВЦВК та РНК УСРР “До робітників і селян всієї України” в зв’язку зі скликанням ІV з’їзду Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів України. У відозві розглянуто питання, які будуть винесені на з’їзд Рад (організація промисловості на заводах і фабриках України, організація Донецького басейну, підняття господарства малоземельних та безземельних селян; вирішення питання про встановлення державних відносин між УСРР та РСФРР; затвердження і впровадження закону про землю).
Борьба (Харків). – 1920. – 9 квітня.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.

Київ. Спільне засідання УАН обрало директором геометричного інституту проф. М. Столярова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 466.

Бессарабія. Група повстанців висадила міст під Чернівцями, Військовий ешелон зазнав аварію, багато вояків загинуло.
Коммунист, Харьков, 1921, 25 октября.