Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Одеський повіт. Збройний виступ робітників і селян с. Бєляєвки проти французьких військ і білогвардійців. Повстання тривало до початку березня, після чого повстанці розсіялися по навколишніх селах.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 361.

Харків. Наркомос УСРР видав постанову про організацію управліня вищими навчальними закладами. Керівництво ВНЗ передавалось представникам держави — комісарам, при яких мали працювати вчені ради, що складались з викладачів. У великих містах, де функціонували багато вузів, створювались Ради комісарів вишів.
СУ УССР. — 1919. — С. 365–368.

Варшава. На пропозицію представників Польщі в Парижі Скарбека і Адама польський сейм неодноразово зазначав у своїх постановах, що український національно-визвольний рух — це більшовизм, з яким країнам Заходу слід боротися спільно.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 179.

Харків. ІІІ з’їзд КП(б)У, який зосередив головну увагу на проблемах відновлення і зміцнення радянської влади в Україні. Були розглянуті питання про ставлення до дрібнобуржуазних партій, про земельну і продовольчу політику, профспілковий рух. З’їзд визнав за необхідне взяти за основу Конституції УСРР Конституцію РСФРР з невеликими змінами у залежності від місцевих умов; провести через з’їзд рад України рішення про встановлення взаємовідносин з братськими радянськими республіками. З’їзд обрав ЦК КП(б)У із 15 членів і 6 кандидатів.
Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК. — Т. 1. — К., 1976. — С. 44–54.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Харків. У з’їзд УПСР (боротьбистів), на якому були присутні 56 делегатів. Обговоривши сучасний момент, з’їзд ухвалив комуністичну платформу, висловив бажання разом з більшовиками будувати в Україні радянську владу. Ухвалив розпочати обговорення питання про можливість організаційного об’єднання з КП(б)У. Оголосив про зміну назви партії, яка тепер стала називатися Українська партія соціалістів–революціонерів–комуністів (УПСР комуністів–боротьбистів). Ухвалив рішення про розробку нової програми партії, відповідно до змін, які у ній відбулися. До девізу партії “Борітеся—поборете!” був приєднаний комуністичний девіз “Пролетарі всіх країн, єднайтеся!”.
Боротьба. — 1919. — 9, 11, 15, 16 березня.

Переїзд урядових установ УНР з Вінниці до Жмеринки, а звідти за кілька днів до Проскурова та Кам’янця–Подільського.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революії. — С. 103, 107, 121.

Жмеринка. Директорія затвердила постанову про введення до складу Кабінету міністрів міністра у єврейських справах.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 32. — 1919. — 20 серпня.

Харків. Засідання ЦК КП(б)У. Вперше створено Політбюро ЦК КП(б)У, до складу якого увійшли Г.Пятаков, А.Бубнов, Е.Квірінг, В.Мещеряков, Х.Раковський. Секретарем ЦК КП(б)У був обраний Г.Пятаков.
Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях. — Т. 1. — С. 44.

Харків. Оголошення радянською владою першої військової мобілізації до Червоної армії. Публікація декрету РНК УСРР про мобілізацію до лав робітничо–селянської Червоної армії осіб призовного віку (громадян 1896–1897 рр. народження) та командного складу. Декретом оголошувалась також воєнно–кінська та підводна повинності.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 6 марта; Радянське будівництво на Україні в роки громадянської в

Харків. Публікація декрету РНК УСРР про здачу зброї для потреб Червоної армії. За добровільну здачу зброї до 15 березня громадяни отримають на певну суму різного краму зі складів губраднаргоспу (тканини, с/г знаряддя праці тощо). Протягом наступних 10 днів розцінки знижатимуться на 10% кожного дня. Після 24 березня зброя відбиратиметься примусово, винні будуть покарані.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 6 березня.

Харків. Наркомзем УСРР затвердив інструкцію “Про розподіл земель у тимчасове зрівняльне користування”. Нею передбачалося наділення селян землею після першочергового забезпечення радянських і колективних господарств. Окремою постановою сільськогосподарський реманент також передавався господарствам, які формувалися для колективного обробітку землі.
Узаконения и распоряжения Робоче–крестьянского правительства Украины за 1919 год. — Харьков, 1923. — № 25. — С. 369–379.

Харків. Публікація декрету СНК УСРР про відібрання надлишків одягу та білизни в буржуазії.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 6 березня.

Бірзула, Херсонська губ. Переговори уповноважених Директорії УНР (С.Остапенко, О.Греков, І.Мазепа, С.Бачинський) з представниками французького командування (полковник Фрайденберг) про вироблення умов для порозуміння між УНР і Антантою. Сторони не дійшли згоди, переговори закінчилися безрезультатно.
Політична історія України ХХ століття. — Т. 2. — С. 339.

Єврейський погром, влаштований частинами Червоної армії в м. Купині Кам’янець–Подільського повіту Подільської губ.
Сергійчук В. Погроми в Україні. — С. 307.

Харків. ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад, який заслухав і обговорив звіт про діяльність уряду УСРР, військове, земельне, продовольче та ін. питання, ухвалив першу Конституцію УСРР, обрав ЦВК рад України із 99 членів і 27 кандидатів.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 91–100; 103–107.

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.

Арешт усього складу Всеукраїнської конференції ПЛСР (інтернаціоналістів).
Верстюк В. Махновщина. – К., 1991. – С. 234.