Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Перехід через озеро Сиваш частин Червоної армії. Закріплення на північній частині Литовського півострову. Відхід частин Російської армії генеала Врангеля з Турецького валу на Юшунську позицію. .
Какурин Н.Е. Как сражалась революция. 1919 – 1920 гг. – Т. 2. – М., 1990. – С. 346 – 347

Харків. Засідання президіуму Промбюро, на якому ухвалено націоналізувати млини Харківської, Донецької, Київської, Херсонської, Полтавської, Чернігівської та Катеринославської губерній; ухвалено націоналізувати підприємства Губшкіри (13 шкіряних заводів).
ЦДАВО України. – Ф. 573. – Оп. 1. – Спр. 16. – Арк. 105 – 105 зв.

Ялтушків. Державна нарада за участю Головного отамана військ УНР С. Петлюри, командирів дивізій армії УНР на чолі з командиром М. Омельяновичем-Павленко, членів уряду. Ухвалено видати закон про предпарламент; розпочати 12 листопада наступ проти більшовиків. Звернення голови Директорії Головного отамана військ УНР С. Петлюри, РНМ УНР та військових керівників до українського народу (“Народе України!”) із закликом захисту своєї Батьківщини.
Українське слово. – 1920. – 10 листопада;Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. – К., 2003. – С. 437 – 438.

Лист Головного отамана військ УНР С. Петлюри до начальника Польської держави Ю. Пілсудського про врегулювання українсько-польських непорозумінь задля успішного наступу армії УНР на лінію р. Південний Буг.
Симон Петлюра. Статті, листи, документи. – К., 1999. – Т. ІІІ. – С. 302 – 303.

Крим. Початок Перекопсько-Чонгарської операції частин Червоної армії проти Російської армії ген. П. Врангеля.
Какурин Н., Вацетис И. Гражданская война. 1918 – 1921. – СПб., 2002. – С. 644 – 648.Кременчук, Кременчуцької губернії. Губернська конференція профспіло

Варшава (Польща). Зустріч начальника української війської місії УНР в Польщі генерала Зелінського з начальником французької військової місії в Польщі ген. Нісселем за участю генерала Махрова, ген. Перемикіна і полк. Юматова. На зустрічі обговорювалась нагальна потреба дійти порозуміння для підписання військової конвенції між представниками уряду УНР та ген. Врангеля.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 28. – Арк. 42. – 42 зв.

Варшава (Польща). Зустріч начальника української війської місії УНР в Польщі генерала В. Зелінського з генералом Махровим, на якій останній заявив про готовність уряду генерала П. Врангеля визнати незалежність УНР і її уряд на чолі з Головним отаманом С. Петлюрою до скликання предпарламенту.
ЦДАВО України. – Ф. 1429. – Оп. 2. – Спр. 28. – Арк. 43 – 43 зв. – 44.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Комнезами Полтавського повіту відправили голодуючим РСФРР 60 вагонів продовольства.
Селянська Правда, Харків, 1921, 27 листопада.

Комнезами Роменського повіту Полтавської губернії відправили голодуючим Саратовської губернії 43 вагони продуктів.
Известия, Одесса, 1921, 19 ноября.

Комнезами Чернігівської губернії передали голодуючим Поволжя 70 вагонів продовольства.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921-1925. – С. 557.

Одеса. Створено шкіряний трест, що об’єднував шкіряні та взуттєві фабрики губернії.
Промышленность и рабочий класс Украинской ССР в период восстановления народного хозяйства, 1921-1925. – С. 557.

Харків. Головпрофос постановив організувати в Україні фармацевтичні навчальні заклади: три хіміко-фармацевтичних інститути в Києві, Харкові та Одесі та чотири фармацевтичних технікуми в тих само містах, а також у Катеринославі.
Культурне будівництво в Українській РСР, 1927-1927. С. 199.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.

Рим. До УСРР виїхала делегація католицьких священиків з Ватикану з метою ознайомлення зі становищем у неврожайних місцевостях для організації допомоги голодуючим.
Громадський вісник, Львів, 1922, 20 травня.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало професора Ф. Омельченка на посаду директора Мікробіологічного Інституту.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 485.