Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Вінниця. Культурно-просвітня комісія Трудового конгресу звернулася до міністерства освіти з побажанням, щоб усім випускникам вищих початкових та середніх шкіл було подаровано “Кобзар” Т.Шевченка.
Українська Ставка. — 1919. — 2 березня.

Катеринодар. Кубанська громада та Чорноморська українська Рада надіслали до Директорії УНР меморандум з проханням повідомити Паризьку мирну конференцію про прагнення Кубані до самостійності та про спротив цьому генерала Денікіна, навколо якого зосередилися монархічні елементи.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 42–42 зв.

Станіславів. Відбулася друга сесія Української національної ради ЗУНР.
Довідник з історії України. — С. 929.

Передмістя Києва. Невдала спроба контрнаступу Осадного корпусу Січових стрільців з метою повернути столицю.
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.264–265.

Вінниця. УПСФ та Українська народно-республіканська партія (УНРП) видали спільний меморандум з приводу сучасного моменту. Помірковані партії виступили проти “крайностей в сфері соціальної політики”, які, на їх думку, стали головною причиною відмови держав Згоди включити Україну до кола союзних держав. Були висунуті вимоги до уряду: порозуміння з державами Антанти; зміна політичного курсу; аграрна реформа; організація міцної армії.
Робітнича газета. — 1919. — 21 лютого.

Вінниця. ЦК УСДРП ухвалив рішення відкликати з уряду і Директорії своїх представників. В.Винниченко пішов з посади голови Директорії, С.Петлюра залишився у її складі, але вийшов з лав УСДРП. Аналогічне рішення згодом ухвалив ЦК УПСР (центральної течії), після чого Ф.Швець також вийшов з партії. Функції голови Директорії перейшли до її членів, які виконували їх по черзі.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 96–97.

Харків. Повідомлення про переговори радянського уряду України з емісарами боротьбистів — лівої фракції УПСР (В.Блакитний, Г.Михайличенко, М.Шинкар, О.Шумський та ін). В ході переговорів було досягнуто згоди у питаннях внутрішньополітичного характеру, що давало надію на входження українських есерів до радянського уряду.
Боротьба. — 1919. — 9 лютого.

Харків. Опублікування наказу фінансових органів радянської влади по Харкову і Харківській губернії про здачу, з метою створення золотого запасу, у 7–денний термін золота, срібла і коштовностей. Надлишок понад 48 зол. золота на сім’ю (золоті вироби, монети, злитки) підлягав вилученню за оплату. Діаманти, інші коштовності здавалися на тимчасове зберігання як такі, що підлягають обкладенню податком.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 9 февраля.

Харків. З’їзд профспілок працівників цукрової промисловості, на якому були присутні представники 15 заводів, обговорив питання роботи цукрової промисловості.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 12 февраля.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Проведення реєстрації населення міста відповідно до наказу польського коменданта Кам’янецького повіту та міста.
Вперед (Львів). – 1920. – 26 лютого;Громадська думка (Львів). – 1920. – 27 лютого.

Президент УНРади Є. Петрушевич надіслав до Верховної ради Паризької мирної конференції ноту протесту у зв’язку з масовими репресіями польського окупаційного режиму проти українського населення Східної Галичини.
Кугутяк Микола. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). Том 1. – Київ. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 505.

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про націоналізацію хіміко-фармацевтичного, органотерапевтичного та Пастеровського інституту Харківського медичного товариства для забезпечення населення достатньою кількістю вакцин та іншого матеріалу для щеплення.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 44.

Варшава (Польща). При дипломатичній місії УНР організовано комітет українського Червоного Хреста на чолі з Л. Михайловою. Завданням комітету було надавати допомогу українським полоненим в таборах.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 28 лютого.

Москва (Росія). Помер М. Ткаченко (1879 – 1920), політичний діяч, правник, член Центральної Ради, генеральний секретар судових справ, колишній міністр внутрішніх справ УНР.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 26 лютого

Українські народні комітети США і Канади ухвалили звернення “До американських українців!”, в якому закликали їх стати на захист поневоленого галицького населення й засудити промосковську і пропольську орієнтації окремих “українських політиків”.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 330.

Кам’янець-Подільський, Подільської губернії. Засідання кам’янецької Національної ради, на яких розглянуто діяльність Директорії і уряду УНР. Ухвалено резолюцію, в якій головна причина катастрофи УНР вбачалася в політиці Директорії та уряду; Директорія УНР в особі її голови С. Петлюри визначалась як “тимчасовий орган репрезентації” до скликання народного представництва; наголошувалося на тому, що голова Директорії не має права приймати будь-яких основних законів та укладати договори з іншими державами. Резолюція вимагала скликати предпарламент для вирішення питання про верховну владу в УНР та формування її уряду.
Літопис української революції. – Львів, 1924. – Т. 2, кн. 5. – С. 179 – 180;Симон Петлюра. Статті, листи, документи. – Т. ІІІ. – К., 1999. – С. 187 – 188.

Київ. Конференція західноукраїнських комуністів. За ініціативою В.П. Затонського Вінницький комітет УКПП об’єднався з комітетом Східної Галичини й Буковини в Комуністичну партію (більшовиків) Галичини і Буковини, яка фактично стала обласною організацією КП(б)У. Керівні пости в ній зайняли Є. Коханенко, М. Михайлик, В. Порайко.
Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. – Львів, 1995. – С. 281; Під прапором Жовтня. – Львів, 1957. – С. 629.