Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

14–15 січня 1919 (вівторок–середа)

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

14–19 січня 1919 (вівторок–субота)

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Лютий 1919

Станіславів. На І з’їзді комуністичних осередків і груп організаційно оформилася Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ), що виникла у листопаді 1918 р. Під впливом КП(б)У вимагала встановлення радянської влади за більшовицьким зразком.
Західно-Українська Народна Республіка. 1918-1923. – Том 1.— С. 23.

Лютий 1919

Вінниця. Культурно-просвітня комісія Трудового конгресу звернулася до міністерства освіти з побажанням, щоб усім випускникам вищих початкових та середніх шкіл було подаровано “Кобзар” Т.Шевченка.
Українська Ставка. — 1919. — 2 березня.

Лютий 1919

Катеринодар. Кубанська громада та Чорноморська українська Рада надіслали до Директорії УНР меморандум з проханням повідомити Паризьку мирну конференцію про прагнення Кубані до самостійності та про спротив цьому генерала Денікіна, навколо якого зосередилися монархічні елементи.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 42–42 зв.

27 лютого — початок березня 1919

Одеський повіт. Збройний виступ робітників і селян с. Бєляєвки проти французьких військ і білогвардійців. Повстання тривало до початку березня, після чого повстанці розсіялися по навколишніх селах.
Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 361.

28 лютого 1919 (п’ятниця)

Вінниця. Генштаб української армії оголосив на підставі закону від 13 січня 1919 р. мобілізацію старшин і козаків 1885, 1886 та 1887 рр. народження у Волинській, Подільській, Київській і Херсонській губерніях.
Українська Ставка. — 1919. — 1 березня.

28 лютого 1919 (п’ятниця)

Львів. Генерал Бартелемі в ультимативній формі заявив українцям про встановлення демаркаційної лінії між воючими сторонами по східній межі Львівського, Перемишлянського і Бібрського повітів і далі по р. Стрий. У результаті Львів і Дрогобицького–Бориславський нафтовий басейн залишалися у складі Польщі. У противному разі генерал погрожував запрошенням на територію ЗОУНР корпусу генерала Галлера. Українська делегація у складі О.Бурачинського, С.Витвицького і М.Лозинського відкинула пропозиції місії.
Довідник з історії України. — С. 61; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. — С. 169.

28 лютого 1919 (п’ятниця)

Генерал М.Омелянович-Павленко звернувся з відозвою до особового складу військ Галицької армії про зрив місією Антанти та делегацією Польщі мирних переговорів і закликав їх до зброї: “Нехай нас розсудить залізо і кров!”.
Рубльов О.С., Реєнт О.П. Українські визвольні змагання. — С. 299.

28 лютого 1919 (п’ятниця)

Київ. ЦК УПСР (центральної течії) ухвалив декларацію, в якій висловив прагнення до співробітництва з радянською владою. Відзначалося, що партія виступає “за Українську суверенну республіку, за союз з іншими республіками”, за диктатуру селянства і робітництва, за соціалізацію всієї землі “із запровадженням вільного переходу до колективної обробки землі”, за соціалізацію фабрик, заводів, націоналізацію залізниць, копалень, фінансів, утворення єдиної класової армії.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. — Т. ІУ. — С. 84; Боротьба. — 1919. — 5 березня.

28 лютого 1919 (п’ятниця)

Харків. Бюро української преси (БУП) опублікувало відозву радянського уряду України до вояків Директорії та галицьких січових стрільців. У відозві йшлося, що Петлюра є ворог трудящих України, він продає її інтереси західним імперіалістичним державам, його політика нічим не краща від Скоропадського. Відозва закликала переходити на бік радянської влади, вступати до лав Червоної армії.
Боротьба. — 1919. — 28 лютого.

28 лютого 1919 (п’ятниця)

Харків. Публікація наказу народного комісара по військових справах про святкування 23 лютого річниці робітничо–селянської Червоної армії.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 28 февраля.

28 лютого 1919 (п’ятниця)

Харків. Публікація постанови народного комісаріата праці про вихідні та святкові дня. До святкових днів увійшли як традиційні релігійні свята, так і нові громадсько–політичні.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 28 февраля.

Лютий 1920

Харків. РНК УСРР ухвалила декрет про націоналізацію хіміко-фармацевтичного, органотерапевтичного та Пастеровського інституту Харківського медичного товариства для забезпечення населення достатньою кількістю вакцин та іншого матеріалу для щеплення.
ЦДАВО України. – Ф. 2. – Оп. 1. – Спр. 576. – Арк. 44.

Лютий 1920

Варшава (Польща). При дипломатичній місії УНР організовано комітет українського Червоного Хреста на чолі з Л. Михайловою. Завданням комітету було надавати допомогу українським полоненим в таборах.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 28 лютого.

Лютий 1920

Москва (Росія). Помер М. Ткаченко (1879 – 1920), політичний діяч, правник, член Центральної Ради, генеральний секретар судових справ, колишній міністр внутрішніх справ УНР.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 26 лютого

Кінець лютого 1920

Харків. Інструкція ВУЦВК губернським ревкомам про порядок виборів у волосні і сільські ради.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920). Збірник окументів і матеріалів. – К., 1957. – С. 73 – 78.

Друга половина лютого 1920

Частина білогвардійських військ Новоросійської та Київської областей Збройних Сил Півдня Росії під проводом генерала Н. Бредова просувалася в трьох колонах (до 20 тис. вояків) вздовж р. Дністер для з’єднання з польською армією в районі Деражні (т.зв. Бредівський похід). Під час такого руху в районі Кодими 19 – 21 лютого добровольці зустрілись з частиною 3-го корпусу ЧУГА і вступили з ними в бій – перший бій Галицької армії на боці більшовиків.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 215; Шухевич С. Спомини. – Львів, 1929. – Ч. ІV. – С. 101.

Кінець лютого – початок березня 1920

Район Кам’янця-Подільського та Нової Ушиці, Подільської губернії. За згодою польської влади почали формуватися українські військові частини під командою полковника М. Шаповала (4-та стрілецька і запасова бригади) та полковника Смаглія (загін ім. кошового І. Сірка).
Удовиченко О. Третя Залізна дивізія. Матеріали до історії Війська УНР. Рік 1920. – Нью-Йорк, 1982. – Т. ІІ. – С. 35.