Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Єврейський погром у Києві. Після невдалої спроби червоних захопити місто серед населення поширилися чутки, начебто євреї допомагали більшовикам і стріляли в спину добровольцям. Погромні настрої за підтримки частини киян і мовчазної санкції начальства вилилися у “великий київський погром” з численними жертвами. Їх кількість склала більше 300 людей.
Іванис В. Симон Петлюра — президент України. — К., 1993. — С. 200. Примітка: В документі, наведеному у збірнику В.Сергійчука “Погроми в Україні

Головний отаман здійснив поїздку на румунський беріг Дністра до Атак, де зустрічався з представниками румунської влади.
Український козак. — 1919. — 22 жовтня.

І з’їзд комнезамів Катеринославського повіту, Катеринославської губернії, на якому ухвалено резолюції про поточного моменту (встановити на селі “справжню трудову радянську владу” та знищити “махновщину, петлюрівщину, бандитизм, дезертирство”), з земельного питання, про боротьбу з бандитизмом, з організаційного питання (виконувати на місцях всі розпорядження центральних органів радянської влади; встановити тісний зв’язок між комнезамами, виконкомами та відділами повітвиконкома).
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни. (1919 – 1920). Збірник документів і матеріалів. – К., 1957. – С. 787 – 790.

Київ. Створення Інституту народного господарства.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф.. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. – К., 1995. – С. 341.

Чернігів. І широкий пленум губпрофради Черніговщини, на якому заслухано доповіді про Всеукраїнську нараду, про діяльність губвідділу праці, про тарифне питання, про діяльність економвідділу.
Знамя Советов (Чернигов). – 1920. – 19 жовтня, 22 жовтня

Полтава. Губернська конференція КП(б)У, на якій заслухано доповіді про діяльність губпаркому, про відновення господартва, вибори до губкома, з продовольчого і земельного питань та ухвалено відповідні резолюції.
Вісті (Полтава). – 1920. – 17 жовтня, 21 жовтня.

Харків. І Всеукраїнський з’їзд комнезамів, на який прибуло 1082 делегата (з них третина – комуністи). З’їзд заслухав доповіді народних комісарів освіти, земельних справ, продовольства, обговорив питання про міжнародне і внутрішнє становище України, про завдання незаможного селянства, боротьбу з бандитизмом. Голова ВУЦВК Г.І. Петровський зачитав телеграму В.І. Леніна, в якій, зокрема, говорилося про необхідність обговорити на конференції питання про колективний обробіток, прокатні пункти, відібрання землі у куркулів зверх трудової норми. З’їзд приняв по доповідях відповідні резолюції, а також відозву до незаможного селянства. Заклик В.І. Леніна мобілізувати всі сили на боротьбу з силами генерала П. Врангеля знайшов своє втілення в проведенні тижня допомоги фронту під гаслом “Незаможник, на коня!”.
Комітети незаможних селян України (1920 – 1933). Збірник документів і матеріалів. – К., 1968. – С. 68 – 86.

В результаті контрнаступу Дієвої армії УНР частини Червоної армії відійшли на східний берег р. Мурафа.
ЦДАВО України. – Ф. 3172. — Оп. 3. — Спр. 36. — Арк. 21 зв.

Мурафа, Ямпільського повіту, Подільської губернії. Вступ до міста частин Дієвої армії УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 3172. — Оп. 3. — Спр. 36. — Арк. 21 зв.

ІІ Харківська губернська конференція КП(б)У.
Образование и деятельность комсомольской организации Харковщины.1917 – 1920. Документы и материалы. – Харьковское областное издательство, 196

Київ. Повідомлення про вибух у приміщенні київської ЧК, яка знаходилася у колишньому будинку Гальперіна на Олександрівській вулиці. Вибух пролунав під час засідання комісії. Більше 40 чоловік загинуло і поранено. Частина арештованих втекла.
Слово (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 26 жовтня.

Загальне перемир’я на польсько-більшовицькому фронті.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 142.

Кам’янець-Подільський. Наказ Головної команди військ УНР про встановлення в Українській республіканській армії ордену Визволення I і II ступенів та відзнаки Залізного Хреста. Відзнакою Залізного Хреста нагороджувалися лише учасники походу з 6 грудня 1919 р. по 6 травня 1920 р. Військове свято відзнаки Залізного Хреста ухвалено відзначати 6 грудня.
Слово (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 26 жовтня.

Харків. РНК УСРР зобов’язала працівників медичних закладів та в’язниць повідомляти органи міліції про осіб, поранених холодною або вогнепальною зброєю, яким було надано медичну допомогу. Такий же обов’язок покладався на осіб, у яких мешкали або до яких прибували такі поранені.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Бухарест, Румунія. Румунська служба безпеки заарештувала групу більшовиків, які планували підірвати Північний залізничний вокзал столиці.
Купчик О.Р. Закордонний відділ ЦК КП(б)У – спецслужба українських більшовиків // Вісник Київського університету ім. Т. Шевченка. Історія – К.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про видавничу діяльність Всеукраїнського державного видавництва (Всеукрвидаву)”. Всеукрвидав мав проводити виробничу діяльність виключно в межах єдиного видавничого плану, затвердженого РНК УСРР. Задля його здійснення до розпорядження Всеукрвидаву передавалося 7 друкарень: три – у Києві та по одній – у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову „Про порядок розподілу творів друку”. В порядку виконання єдиного державного плану встановлено монополію Всеукрвидаву на розподіл та поширення друкованої продукції, виданої як державними (Всеукрвидавом та Держвидавом РСФРР), так і приватними видавництвами. Головним чином ним мали розподілятися книжкові запаси, сформовані шляхом націоналізації особистих бібліотек. Крім того, Всеукрвидаву передавалися книжки, що зберігалися на складах радянських установ, що не мали відомого характеру. Всеукрвидаву також надавалося право на переважну закупівлю за гуртовими цінами видань, в яких мали потребу державні установи, і які випускалися громадськими та приватними установами, а також тих, що зберігалися в кооперативних та приватних коморах. Приватним особам та кооперативним установам надавалося право створення підприємств для продажу творів друку за дозволом Всеукрвидаву та його місцевих органів та за умовою реєстрації цих підприємств у місцевих відділах управління виконкомів рад. Діяльність приватних та кооперативних книжкових магазинів підлягала контролю Всеукрвидаву.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1921, 29 жовтня.

Спільне засідання УАН обрало на посади голови-президента академіка М. Василенка, на товариша президента – В. Липського, на неодмінного секретаря – А. Кримського та на заступника товариша президента – С. Єфремова.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 476.

Харків. ВУЦВК та РНК УСРР прийняли постанову “Про єдиний грошовий збір у містах та містечках України на потреби культурно-освітніх закладів”. Податок уводився для посилення фінансування загальноосвітніх та професійно-технічних шкіл, робітничих клубів та бібліотек. Він мав стягатися з державних підприємств, що здавалися в оренду приватним особам та громадським організаціям, а також з певних категорій населення: кустарів, ремісників, службовців, що мали побічні прибутки крім заробітку по службі.
ЗУ України, 1921, № 21, Ст.607.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про допомогу комуністам. Визнавалося необхідним вишукати кошти на предмет надання допомоги комуністам. Зокрема, В. Ксандрову ставилося за обов’язок внести до каси ЦК КП(б)У на квітень 4,5 млрд. крб. з коштів Української ради народного господарства, М. Владимирову з коштів Наркомзему – 2,5 млрд., Боєву з коштів Наркомвнуторгу – 1,5 млрд., М. Гуревичу з коштів Наркомздоров’я – 700 млн., Г. Гриньку з коштів Наркомосу – 500 млн., І. Коренєєву з коштів Наркомсоцзабезу – 300 млн., Туманову з коштів Наркомфіну – 1млрд., Ф. Угарову з коштів Південбюро ВЦРПС – 200 млн., М. Рудому з коштів уповноваженого Наркомшляхів – 1 млрд., В. Манцеву з коштів ВУЧК – 3 млрд, Солодубу з коштів РНК – 250 млн., В. Єрмощенку з коштів ВУЦВК – 250 млн. крб. Отримані кошти пропонувалося розподілити наступним чином: асигнувати Миколаївській губернії – 13, Одеській – 7, Запорізькій – 10, Донецькій – 15, Катеринославській – 12, Київській – 6, Кременчуцькій – 5, Полтавській 4, , Волинській – 2Харківській – 12, Чернігівській – 2, Подільській – 2 та 10– ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 61.