Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

На загальних зборах селян с.Тиїдин Никольсько-Слобідської волості обговорювалось питання реквізицій німцями корму для худоби і продуктів споживання. Схід вирішив звернутись в Центральну Раду з проханням, щоб їм дозволили відмовляти у реквізиціях особам без документів, а ті, уповноважені, які мали дозвіл – звертались би у сільську Раду.
Народня воля. – 1918. – 31(18) березня.

Відбулося засідання Головної ради української професійної спілки робітників у клубі “Родина”, на якому вирішено організувати якомога скоріше бюро праці і звернутись до міністерства праці за допомогою у наданні відповідного помешкання для спілки. Виконавчому комітетові спілки доручили встановити зв’язок з “Центральним Бюро професіональних союзів” для утворення федеративного зв’язку та контактів у роботі.
Народня воля. – 1918. – 24(11) березня.

До Києва прибув посол Австро-Угорщини граф І.Форгач.
Українська РСР в період громадянської війни. 1917-1918 рр. – У трьох томах. – Т.1. – Березень 1917 р. – листопада 1918 р. – К. – 1967. – С.310.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.

Одеса. Переговори уповноваженого представника УНР військового міністра генерала О.Грекова з командуючим союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.
Нариси з історії дипломатії України. — К., 2001. — С. 344.

Харків Голова РНК УСРР Х.Раковський здійснив 10–денну подорож, по південних губерніях та Донбасу. Відвідав Катеринослав, Мелітополь, Олександрівськ, Миколаїв, Херсон, Знам’янку, Кременчук, Полтаву, Алчевськ, Луганськ тощо. Всюди було проведено наради з апаратом радянської влади.
Боротьба. — 1919. — 29 березня.

Мінськ. ХІ загальна партійна конференція Бунду проголосила визнання радянської влади, зробивши застереження, що бундівці не беруть на себе відповідальності за її політику та залишаються на платформі тактичної опозиції. На з’їзді був присутній М.Рафес — представник комуністичного Бунду України.
Боротьба. — 1919. — 28 березня.

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.

Початок контрнаступальної операції армії УНР на Київському напрямі (Житомир–Коростень– Мозир).
Антонов–Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. — Т. 3. — С.280–283.

Київ. Ухвалення Всеукраїнською радою мистецтв постанови про націоналізацію київських театрів, на основі якої біло створено Перший театр УСРР ім. Т.Шевченка (головний режисер О.Загаров), Другий театр ім. В.І.Леніна (головний режисер К.Марджанішвілі), Перший молодий театр Київської ради робітничих депутатів (головний режисер Л.Курбас), Опера Української радянської республіки ім. К.Лібкнехта (режисери Я.Гречнєв, А.Улуханов).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 326

Рада Харківського університету прийняла постанову, спрямовану проти рішення радянської влади скасувати автономію вищої школи та призначити керівниками комісарів, “які зовсім не знайомі ні з ладом складного академічного життя, ні з господарською стороною справи”. Цю постанову підтримала професура Київського університету та ряду інших вишів.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917–1920 рр.). — С. 236–237.

Житомир. Після запеклих боїв місто було захоплено українським військом. Кілька днів по тому тривали єврейські погроми, влаштовані українськими вояками.
Коммунист. — 1919. — 25 апреля.

Кам’янець–Подільський. Повітовий селянський з’їзд за участю М.Грушевського, І.Лизанівського та ін. есерівських провідників. Після обговорення поточного моменту з’їзд ухвалив резолюцію на користь радянської форми влади, висловився проти переговорів з представниками Антанти та за відновлення переговорів з більшовиками.
І.Мазепа. Україна в огні й бурі революції. — С. 121.

Наступальні операції Червоної армії розкололи армію УНР і змусили Південну групу перейти до Румунії, а Північну відступити на Волинь. Протягом короткого часу більшовики зайняли Коростень, Житомир, Бердичев, Проскурів, Гусятин, Новоград-Волинський, Одесу. На середину квітня їх війська вийшли на Збруч. В таких обставинах Антанта побоювалась, що ЗОУНР може піти на союз з радянською Україною.
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. – Львів, 1998. – С. 282.

Київ. Після переїзду РНК УСРР з Харкова до Києва до складу наркомату освіти увійшли співробітники колишніх міністерств освіти національних урядів, які займали посади т. зв. “консультантів”. Це була реалізація декларованої комуністичною партією політики “використання буржуазних фахівців”.
ЦДАВО України. Ф. 166. — Оп. 1. — Спр. 616. — Арк. 5; спр. 187. — Арк. 8.