Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Державна на Рада УНР за участю членів Директорії і уряду, представників Української партії соціалістів–революціонерів (УПСР), Української соціал–демократичної робітничої партії (УСДРП), Української партії самостійників–соціалістів (УПСС), Селянської спілки, командування Січових стрільців обговорила перспективи подальшого розвитку держави. Нарада відкинула пропозицію Січових стрільців про запровадження військової диктатури, але не дійшла єдиної думки про подальшу орієнтацію — на радянську владу чи Антанту.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. Т. ІУ. — С. 49.

Київ. Оголошення Директорією стану війни з РСФРР.
Робітнича газета. — 1919. — 17 січня.

Станіславів. Універсал УНРади і Ради державних секретарів ЗУНР до Директорії УНР, у якому сповіщалося про прийняття ними 3 січня 1919 р. рішення про з’єднання ЗУНР з УНР і готовність розпочати переговори про умови реалізації цього рішення
Нова Рада. — 1919. — 11 (24) січня.

Станиславів. Галицька делегація у складі 36 чол. під проводом Л.Бачинського і С.Витвицького відбула до Києва.
Литвин М. Українсько-польська війна. 1918 – 1919 рр. — Львів, 1998. — С. 299.

Миколаїв. Вступ до міста військ Антанти.
В.Ф.Верстюк, О.М.Дзюба, В.Ф.Репринцев. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 292.

Москва. На засіданні ЦК РКП(б) було обговорено питання про становище в Україні та ухвалено рішення про направлення в Україну відповідальних партійних працівників.
В.Ф.Верстюк, О.М.Дзюба, В.Ф.Репринцев. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 322.

Повітовий селянський з’їзд Кременецького повіту Волинської губ. обрав делегатів до Трудового конгресу України..
Нова Рада. — 1919. —18 січня

Повітовий селянський з’їзд Гадяцького повіту Полтавської губ. обрав делегатів до Трудового конгресу України.
Нова Рада. — 1919. —18 січня.

Харків. Опубліковано декрети Тимчасового робітничо–селянського уряду України: про націоналізацію цукрових заводів; про включення Бєлгородського повіту до складу Харківської губернії.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 16 января.

Львів. З ініціативи Української національно–демократичної партії (УНДП) утворено Український горожанський комітет для опіки над полоненими та інтернованими українцями.
Кугутяк М. Історія Української націонал-демократії (1918-1929). — Том 1. — С. 503.

Київ. Міністр культів УНР І.Липа видав наказ про створення при міністерстві культів тимчасової комісії по складанню проекту статуту автокефальної української церкви. Комісію очолив К.Мирович.
ЦДАВО України. Ф. 1072. — Оп. 1. — Спр. 16. — Арк. 49.

Полтава. Українською владою розстріляний І.Крейсберг (1898–1919) — відомий революційний діяч, член комуністичної партії з 1916 р., один з організаторів КП(б)У. Був заарештований за більшовицьку агітацію на селянському з’їзді.
Українська радянська енциклопедія (УРЕ). — Т. 5.— С. 490; Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 1 февраля.

Кам’янець-Подільський. До міста прибув міністр закордонних справ УНР А. Лівицький і відпоручник начальної команди польських військ капітан А. Чарноцький.
Наш шлях (Кам’янець-Подільський). – 1920. – 16 січня.

Після невдалої спроби повторного захоплення Умані, армія УНР почала просування у південно-східному напрямку до р. Синюхи за маршрутом селищ Перегонівка – Лебединка – Троянка – Казимирівка.
Омельянович-Павленко М. Спогади українського командарма. – К., 2002. – С. 276.

Частини відступаючої Добровольчої армії тримали лінію Бірзула (суч. Котовськ) – Ольвіополь (суч. Первомайськ) – ст. Знам’янка. Частини Червоної армії тримали лінію Козятин – Фастів та Могилів-Подільський – Тульчин. Поміж цими лініями утворилася нейтральна полоса, в якій порядок підтримувався громадською самоохороною.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 22;Мазепа І. Україна в огні й бурі революції

Гайворон, Ольгопільського повіту, Подільської губернії. Вступ до міста частин Червоної армії.
Монкевич Б. Чорні Запорожці. Зимовий похід й остання кампанія Чорних Запорожців. – Львів, 1929. – С. 22.

Козелець, Козелецького повіту, Чернігівської губернії. ІІІ повітовий з’їзд рад за участю 105 делегатів, на якому заслухано звіти повітревкома, проведено вибори до повітвиконкому та на губернський з’їзд рад, ухвалено резолюцію з земельного питання.
Черниговщина в годы гражданской войны. 1919 – 1920. – К., 1975. – С. 190 – 191, 429.

1-й корпус УГА вимаршував до району Жабокрич – Торканівка – Гонорівка, 2-й корпус просувався в напрямку на Бершадь, 3-й корпус рухався вздовж залізничної дороги Бірзула (суч. Котовськ) – Чубівка.
Денник Начальної Команди Української Галицької Армії. – Нью-Йорк, 1974. – С. 170.

Ужгород, ЧСР. Створено Руський театр товариства „Просвіта”.
Український вісник, Львів, 1921, 9 квітня.

Брянський рудник Алмазнинського гірничого району Донбасу. Відбудовано електричну станцію.
Знамя советов, Чернигов, 1921, 14 января.