З метою припинення хабарництва в радянських закладах РНК УСРР встановила посилену міру покарання для осіб, які особисто або через посередників отримували чи намагалися отримувати хабар за виконання або невиконання дій, що входили до кола їхніх службових обов’язків. Обставинами, що посилювали міру покарання, служили особливі повноваження посадової особи, порушення обов’язків служби та вимагання. Хабарники, які і ті особи, які їх приховували, каралися позбавленням волі з конфіскацією майна.
Коммунист, Харьков, 1921, 16 ноября.
Коммунист, Харьков, 1921, 16 ноября.
