Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Катеринодарі у військовому суді розбиралася сенсаційна справа про зграю "степових дияволів", які півтора року тероризували Донську та Кубанську області і Ставропольський край грабунками. У зграї приймали участь близько 150 осіб. У 1911 р. їх було затримано на австрійському кордоні. На лаві підсудних опинились 67 (48 чоловік та 18 жінок).
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

У м. Москві у великому залі міської думи відкрився міжнародний конгрес психіатрів в роботі якого прийняли участь і українські представники.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.171.

У Катеринославській губернії (не рахуючи Катеринослава) було зареєстровано 740 хворих на сипний тиф. З початку епідемії холери в губернії захворіли 2257 чоловік, з яких видужали 1294 і помер 951 хворий.
Приднепровский край. – 1915. – 12 декабря. – С. 5.

Чернігівське повітове земське зібрання вирішило просити про надання права вести навчання у народних школах української мовою; про дозвіл на викладання українознавства в учительських семінаріях і учительських інститутах; про допуск книг українською мовою у народні бібліотеки і читальні.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 82, 31 грудня.

Київ. Рада міністрів УНР прийняла рішення про оголошення Софіївського та Володимирського соборів та Андріївської церкви у Києві державно-національними святинями. Міністерству ісповідань доручалося виробити відповідний законопроект.
ЦДАВО України. – Ф.1065. – Оп.1. – Спр.23. – Арк.27зв.

Відбувся Перший селянський з’їзд Київщини за участю представників від губернського і повітових комітетів, Селянських спілок. Делегати з’їзду ухвалили, що трудовий люд України хоче жити у мирі з трудовими верствами всього світу. Делегати висунули такі вимоги: скликати Конгрес трудового народу – представників селян, робітників, вояків; Директорію зобов’язали проводити реформи соціального і політичного характеру в інтересах робітників і селян. Від Директорії вимагали утворити як найскоріше свою армію і вимагати виводу німецьких військ з України. Щодо земельної реформи делегати зажадали, щоб Директорія оголосила негайно земельний закон, прийнятий УЦР 18 січня 1918 р. Норму земельного наділу, вважали депутати, мав встановити Трудовий Конгрес. До того землі трудових господарств і садиби залишались за попередніми власниками непорушно. Для проведення земельної реформи необхідно організувати земельні комітети за новим статутом.
Народня воля. – 1918. – 29 (16) грудня.

Активні бойові дій білогвардійської групи військ під командою ген. О.Ревішина проти Революційно–повстанської армії України (махновців). Групу було створено з кінних козачих полків, знятих ген. Денікіним з фронту. У боях брав участь також корпус ген. Я.Слащова. Бої з махновцями стали важливим фактором загальної поразки білогвардійських армій.
Деникин А.И. Поход на Москву. — С. 146–147.

Харків. Прибуття до міста Всеукрревкому. Під тиском ЦК РКП(б) ЦК КП(б)У та Всеукрревком зробили своєю резиденцією не "буржуазно-націоналістичний" Київ, а "пролетарський" Харків, який залишався столицею України до 1934 р.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — С. 334.

Житомир. Утворення ЦК боротьбистів Революційного комітету Правобережжя у складі І.Немоловського, Войцехівського, С.Савицького. Комітет призначив О.Волоха головнокомандуючим "Червоної армії України".
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 331.

Проведення частинами Південного фронту Червоної армії Донбаської операції, в ході якої вона завдала поразки Добровольчій і Донській білим арміям, заволоділа 24 грудня Луганськом, 27 грудня Бахмутом, 30 грудня Горлівкою, 31 грудня Яснуватою. Залишки білих військ відступили до Криму.
Гражданская война в СССР. — Т. 2. — С. 193-194.

Харків. Створення на базі Всеукрвидаву видавничого об’єднання – Державного видавництва України (ДВУ) при ВУЦВК. Завданням ДВУ було: об’єднання та регулювання діяльності всіх радянських, партійних установ, а також військових, громадських, кооперативних, наукових і літературних товариств, що видавали літературу, регулювання роботи всієї періодичної преси (дозвіл на вихід у світ, визначення форматів, тиражів), розподіл паперу, реєстрація та розповсюдження всіх видів друку.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 313.

Проводення “Тижня освіти” для популяризації ідеї радянської освіти.
Золотоверхий І.Д. Становлення української радянської культури (1917 –1920 рр.). – К., 1961. – С. 342.

Київ. Відкрито школу поліграфічного мистецтва.
Історія українського мистецтва, 1917-1941. – К., 1967. – Т. 5.- С. 185.

Київ. Почав видаватися «Зоологічний журнал України» (існував до 1924 р.).
Зоологічний журнал України, 1921, № 1.

Київ. Почав видаватися «Український ботанічний журнал».
Український ботанічний журнал, 1921, №1.

Київ. Всеукраїнський кіно-комітет зняв фільми „Герої або мученики Паризької комуни” та „Квіти на каміннях або велике зло” (сценарій – Г. Тасіна, режисер - А. Лунін, оператор А. Станке).
Корнієнко І.С. Українське радянське кіномистецтво, 1917-1929. – К., 1959. – С. 131.

Київ. Видано книгу М. Терещенка “Мистецтво дії”.
Бернацька Р.П., Бурмістренво С.Л. 50 років українському драматичному театру: Хроніка, 1964 р. – Вип. 1. – К., 1966. – С. 266.

Київ. Відкрито виставку Української академії мистецтв. Представлено твори живопису, графіки, театрально-декоративного та декоративно-прикладного мистецтва. Серед учасників виставки: І. Беклемішева, М. Бойчук, Т. Бойчук, М. Кирнарський, Л. Крамаренко, О. Павленко.
Пути искусства, Харьков, 1922. - № 1. - С. 75-77.

Одеса. Всеукраїнський кіно-комітет випустив у прокат фільми „Вовчий діл, або За життя та волю” (сценарист – В. Станчинський, режисер – С. Ценін, оператор А. Станке) та „Знову на землі” (сценарій за мотивами п’єси С.Ж. Буел’є „Король без вінця”, режисер – Б. Глаголін, оператор – А. Станке).
Корнієнко І.С. Українське радянське кіномистецтво, 1917-1929. – К., 1959. – С. 131.

Художник-графік М. Кирнарський підготував ілюстрації до „Кобзаря” Т. Шевченка.
Історія українського мистецтва, 1917-1941. К., 1967. Т. 5.- С. 186.