This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

29 (16) травня– 15 (2) жовтня 1913 (середа - вівторок)

У м. Києві відбулася Всеросійська сільськогосподарська промислова та художня виставка.
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. – С.201.

29 (16) червня– 10 серпня (28 липня) 1913 (субота - субота)

Почалась Друга Балканська війна між Болгарією, з одного боку, та Сербією, Чорногорією, Грецією та Румунією – з іншого. 10 серпня (28 липня) у Бухаресті було підписано мирний договір між країнами, учасниками Другої Балканської війни.
Хроника России ХХ век.П.П.Черкасов, А.В.Шубин и др. – М., 2002. – С.167; Премислер І.М. Хронологія історії України. – Вип.ІІ (1861–1917), К., 1940. – С.61.

1 серпня (19 липня) – 8 серпня (26 липня) 1913 (четвер - четвер)

У м. Миколаєві відбувся економічний страйк близько робітників–вантажників Миколаївського хлібного порту з вимогою підвищити плату за пуд вивантаження хліба з вагону на 1,5 коп., з магазину – на 1 коп. Завершився: компромісом: біржовий комітет з робітниками уклав нову угоду на майбутній рік, але на попередніх умовах.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.300.

Серпень 1916

Російський імператор затвердив Положення про створення під покровительством Їх імператорських високостей Великих Княгинь Анастасії Миколаївни та Міліци Миколаївни київського обласного Комітету по забезпеченню ампутованих і скалічених воїнів протезами.
Киевские губернские ведомости. – 1916. – № 84, 28 липня.

Серпень 1916

Після запровадження такси на взуття у Харкові багато магазинів просто закрилося. Часто взуття виявлялося на картонній підошві. Хороше взуття зникло з продажу.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 62, 19 серпня.

Серпень 1916

„Музичне товариство імені Миколи Лисенка” у Львові закінчило спорудження власного будинку. Заняття у ньому розпочалися з 1.09.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 9. – С. 70.

Липень 1918

Київ. В Українському народному університеті відкрито курси для підготовки керівників історичних екскурсій по Україні. До викладання залучені відомі вчені: проф. Г.Павлуцький, В.Прокопович, В.Козловська, Т.Ернст, М.Біляшівський, А.Грабар.
Дорошенко Д. Історія України, 1917 – 192 3. У двох томах. – Т.ІІ. Українська Гетьманська держава 1918 року. – К., 2002. – С.253.

Початок серпня 1918

Український національний союз – координаційний осередок опозиційних гетьманатові сил українського національного руху виник в результаті приєднання до Українського національно-державного союзу широкого спектру українських політичних партій, громадських організацій та профспілок. Його утворення розглядалося як певний крок до створення єдиного національного фронту. В переддень антигетьманського повстання до УНС приєднувалися: УПСР, УПСС, УСДРП, окремі лідери центральної течії УПСР, Українська партія хліборобів-демократів, Селянська спілка, всеукраїнські спілки – вчительська, залізнична, поштово-телеграфна, лікарська, студентська, Українське правниче та Кирило-Мефодієвське товариства, центр “Просвіт”, Холмський комітет, Галицько-Буковинська, Кримська та Чорноморська Українські ради. Головна Рада УНС діяла у Києві. З часу утворення до 18(5) вересня 1918 р. його очолював А.Ніковський. Потім до 14(1) листопада – В.Винниченко, з 14(1) листопада до січня 1919 р. – М.Шаповал. Відділення УНС діяли у Харкові, Катеринославі, Одесі, Полтаві, Вінниці, Кам’янці-Подільському, Кременчуці. Поміркована частина членів УНС схилялася до легальної діяльності, порозуміння з гетьманською владою, прагнучі демократично-парламентського ладу, закріплення самостійної Української Держави, домагалася від П.Скоропадського включення до уряду українських міністрів. З проголошенням гетьманської грамоти від 14(1) листопада 1918 р. про федерацію з Росією і призначення прем’єром прихильника відродження єдиної Росії Г.Гербеля УНС виступив ініціатором антигетьманського повстання і для керівництва ним створив Директорію. Після перемоги повстання УНС намагався знайти своє місце у новій системі владних органів, але на початок січня 1919 р. він зійшов з політичної арени. Спроба М.Шаповала відновити його після Трудового конгресу кінця січня 1919 р. також зазнала невдачі через протест ЦК УПСР. Відродження. – 1918. – 27 грудня
Нова рада. – 1918. – 6, 7 та 8 листопада, та ін. Малий словник історії України. - К. , 1997. – С.413-414.

Початок серпня 1918

Київ. Початок нелегального виходу газети “Боротьба” – органу ЦК УПСР (боротьбистів).
Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С.279.

7 серпня (25 липня) 1918 (середа)

Рада міністрів заслухала повідомлення голови уряду Ф.Лизогуба про ноту представника австро-угорського командування, якою підтверджувалась вимога, щоб військовозобов’язані галичани на 31 серпня н.ст. з’явились у розпорядження австро-угорських військових властей. Рада міністрів ухвалила, що ця вимога суперечить умовам Брестського мирного договору і тому міністр закордонних справ Української Держави має висловити протест австро-угорському командуванню. Голова Ради міністрів повідомив, що Гетьман П.Скоропадський звертає увагу на досить гостре квартирне питання. Уряд ухвалив доручити міністру шляхів розробити проект добудови будинків. Заслухавши повідомлення голови уряду Ф.Лизогуба про доповідну записку С.Шелухіна про хід мирних переговорів з делегатами радянського уряду, Рада міністрів ухвалила доручити мирній делегації підготувати дипломатичну ноту для вручення німецькому послу в Україні. Було заслухано доповідь міністра закордонних справ. По заяві міністра народної освіти про арешт німецькими властями ректора Університету св.Володимира проф. Е.Спекторського Рада міністрів висловила різкий протест.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 6. – Арк. 154-154 зв., 155.

7 серпня (25 липня) 1918 (середа)

З’явився секретний лист директора департамента державної варти Київському губернському старості про застосування карних заходів проти учасників повстання у Звенигородському повіті.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. –Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.265.

7 серпня (25 липня) 1918 (середа)

Місцевим організаціям рекомендувалось мобілізувати сили робітників і селян на посилення партизанської війни. Проте вже в ніч на 8 серпня почався виступ ніженських повстанців, яким було покладено початок збройному повстанню на Чернігівщині.
Второй съезд Коммунистической партии (большевиков) Украины. 17-22 октября 1918 года. Протоколы. – К. 1991. – С.103-105 Гражданская война на Украине 1

7 серпня (25 липня) 1918 (середа)

Підписано попередню угоду урядів Української Держави та Всевеликого війська Донського про визначення кордонів між ними і взаємне визнання незалежності й суверенності. Цей документ доповнювався “Додатковою секретною угодою” уповноважених донського та гетьманського урядів, згідно з якою останній зобов’язувався якнайшвидше постачити донському війську озброєння та військове спорядження з розрахунку на три корпуси з майна, що залишилося “понад кількість, необхідну для укомплектування кількості українських військ, встановленої за угодою з Центральними державами”. Український національний союз 30 серпня 1918 р. ухвалив резолюцію-протест, заявивши, що “українське громадянство та народ ніколи не примиряться з фактом відокремлення українського народу на Донщині. Проте вимоги переглянути угоду успіху не мали. Пізніше, в середині листопада 1918 р. уряд Української Держави телеграмою запропонував урядам Дону, Кубані, Тереку, Грузії та представникові Добровольчої армії об’єднати сили для боротьби з радянською владою. Для обговорення питання про відбудову єдності Росії та майбутнього існування пропонувалося зібратися у Києві.
ЦДАВО України. – Ф.3766. – Оп.1. – Спр. 146. – Арк. 8; Спр. 12 6. – Арк. 3, 4; Гриценко А. Політичні сили у боротьбі за владу рад в Україні (кінець 1917 р.

14 січня 1919 (вівторок)

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

14 січня 1919 (вівторок)

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Початок вересня 1919

Кам'янець-Подільський. За допомогою міністерства внутрішніх справ УНР створено Центральний український повстанський комітет (Цупком) — проурядову структуру для координації діяльності повстанських загонів на території України. Створення Цупкому стало можливим після встановлення контролю над Головним повстанським штабом, очолюваним Ю.Мазуренком; переходу на бік Директорії частини колишніх військ Н.Григор'єва (на чолі з Ю.Тютюнником) та Зеленого. Керівництво Цупкомом здійснювали Н.Петренко (УПСР), П.Феденко (УСДРП) та О.Щадилов (Селоспілка).
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 245.

14 березня 1919 (п’ятниця)

Червона армія зайняла Мелітополь, 15 березня був зайнятий Бердянськ.
Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1918–1919). — С. 706.