Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Одесі відбувся економічний страйк робітників заводу землеробських машин та знарядь акціонерного товариства "Н.І.Гена та К" з протестом проти зниження розцінок на 37 %. Підприємці використали локаут, який продовжувався до 7 лютого. Страйк продовжувався 9 днів і завершився поразкою робітників, 284 з яких були не прийнятими на завод, одного робітника поліція арештувала.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.283.

У м. Поташі Уманського повіту було відкрито товариство садівництва та городництва.
Рада. – 1913. – № 37. – С.3.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

Видана обов’язкова постанова головного начальника постачань Південно-Західного Фронту генерала Маврина, якою заборонено вивіз із Київської, Подільської, Волинської, Бессарабської, Херсонської, Катеринославської, Полтавської, Таврійської і Чернігівської губерній вівса, ячменю, різного хліба, круп, великої рогатої хвороби, овець, свиней, сіна і соломи.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Катеринославське губернське земське зібрання постановило просити про відкриття у Катеринославі університету або політехніки.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

У Полтаві в урочистій обстановці відкрито Союз кредитних кооперативів Полтавського району, що нараховував близько 100 тис членів.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Дозволено утворити Союз кредитних і ощадних товариств Чернігівської губернії.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 6, 29 січня.

Катеринославське губернське земство виступило з проханням про переведення у Катеринослав Юр’євського університету, обіцяючи йому щедру матеріальну підтримку.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 8, 5 лютого.

Згідно статистичних даних порівняно з лютим 1915 р. вартість пари коней зросла з 120 руб. до 180, корови з 80 руб. до 100-120 руб. Продукти харчування подорожчали майже вдвічі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 12, 18 лютого.

Відбулися вибори до Всеукраїнських Установчих зборів у 7 виборчих округах з 13. Було обрано при наявності 301 депутатського місця – 172 депутати. З поверненням Центральної Ради до Києва після придушення січневого збройного повстання у місті вона ухвалила провести вибори там, де вони не відбулися, і призначила новий термін скликання Всеукраїнських Установчих зборів на 12 травня 1918 р. Попередньо вже називалися дати і 27 грудня 1917 р., і 9 січня 1918 р., а потім 2 лютого ц.р. Але з припиненням 29 квітня 1918 р. діяльності Центральної Ради вони так і не зібралися.
Малий словник історії України. – К. – 1997. – С.417.

Засідання останньої 9-ї сесії Центральної Ради у Києві. Зібралося близько 300 депутатів. перше засідання присвятили читанню 4-го Універсалу та привітанням. Сесію відкрив голова УЦР проф. М.Грушевський невеликою промовою, у якій пояснив, чому було вирішено скликати 9-у сесію і оголосити 4-й Універсал на Малій раді. Секретар УЦР Є.Онацький зачитав Універсал. На другому засіданні 29(16) січня відбулися фракційні засідання та наради ЦК УПСР та УСДРП в справі формування Ради народних міністрів. Тим часом у місті розпочалося повстання за владу рад, в умовах якого тривала робота Центральної Ради. Коли повстанці вже оволоділи Подолом і наближалися до Володимирської вулиці, де засідала Центральна Рада, остання продовжувала обговорення земельного закону та займалася справою формування нового кабінету, яке було доручено В.Голубовичу. 2 лютого (20 січня) 1918 р. пленум розглянув питання про ставлення до Центральної Ради національних меншостей. У наступні дні реорганізували Малу раду і надали прем’єру В.Голубовичу право підписати у Бресті мирний договір.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. - Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К. – 1997. – С.108-125.

Київ. На базі націоналізованої приватної друкарні було створено Видавництво робітничо-селянського уряду України.
Історія Української РСР. – У 8 т. – Т.5. – К., 1977. – С.27

Замість запланованого на 28(15) січня Всеукраїнського селянського з’їзду, який не відбувся через неповну явку делегатів (78 замість 300), в Харкові відбулася 1-ша Всеукраїнська конференція рад селянських депутатів. В її роботі взяли участь посланці Харківської, Катеринославської, Полтавської, Херсонської та Чернігівської губерній. Більшовиків та співчуваючих їм представляли 44 делегати. До порядку денного увійшли питання: про владу, Українські Установчі збори, землю, доповіді з місць, доповіді народних секретарів, обрання ЦВК рад України. З доповіддю про владу і Установчі збори виступила Є.Бош. У доповідях з місць підкреслювалася гостра боротьба на селі, засуджувалася політика Центральної Ради і висловлювалася підтримка радянської влади. З питань про владу і землю делегати підтримали декрети, прийняті ІІ-м Всеросійським з’їздом рад. В основу резолюції про взаємини України і Росії була покладена “Декларація прав трудящого та експлуатованого народу”, підкреслювалося входження УСРР до складу РСФРР на основі інтернаціональної єдності. Конференція обрала 20 представників від селян до ЦВК рад України. Делегати висловилися за скликання найближчим часом Д-го Всеукраїнського з’їзду рад робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Великая Октябрьская социалистическая революция и победа советской власти на Украине. Хроника важнейших историко-партийных и революционн

На ранок українські частини очистили увесь Поділ. Але повсталі продовжували боротьбу в окремих пунктах Шулявки, Деміївки, Залізничного району. Тепер українські частини зосередили вогонь по пасажирському вокзалу. Вони захопили будинок Політехнічного Інституту на Шулявці, але червоногвардійці прорвались на з’єднання з залізничниками. Опівдні Військово-революційний комітет, не маючи відомостей про становище на фронті і місцезнаходження революційних військ, ухвалив припинити боротьбу і направив делегацію з повідомленням про це в міське самоуправління. Страйковий комітет о 3 годині дня оголосив про припинення у місті загального політичного страйку. Проте боротьба не припинялась до глибокої ночі у багатьох місцях Шулявки та привокзальному районі. Тільки надвечір війська Центральної Ради посилені частинами, перекинутими з Печерська, відкривши шалений артилерійський вогонь, примусили червоногвардійців відступити до пасажирського вокзалу і Головних залізничних майстерень.
Последние новости (Київ, ранішній екстренний випуск). – 1918. – 22 січня Нова рада. – 1918. – 24 січня Народня воля. – 1918. - 5 лютого (23 січня) Велик

Засідання Центральної Ради затвердило рішення мандатної комісії про надання в процесі реорганізації Малої ради по одному місцю фракціям соціалістів-самостійників, народних соціалістів та молдаван (румунів), решту отримувала УПСР. Всього Мала рада складалася з 82 членів у відповідності із фракційним поділом Великої Ради. Повідомлено, що страйковий комітет в Києві ухвалив припинити страйк.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. У двох томах – Т.2. – 10 грудня 1917 р. - 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.120.

Війська 2-ї революційної армії під командуванням Р.Берзіна зайняли містечко Бровари.
Последние новости (Киев – ранішній випуск). – 1918. – 28 січня.

На засіданні Генерального секретаріату на пропозицію О.Шульгіна прийнято “Відозву Генерального Секретаріату до народу України про мирні переговори”, в якій підкреслювалося, що українська делегація у Бресті має наказ згідно з волею українського народу домагатися миру. Мала рада заслухала звіт одного з членів делегації УНР у Бресті М.Левітського “про зустріч з генералом Гофманом та принцем Леопольдом Баварським”.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.97-98 Робітнича газета.

На засіданні Генерального секретаріату на пропозицію О.Шульгіна прийнято “Відозву Генерального Секретаріату до народу України про мирні переговори”, в якій підкреслювалося, що українська делегація у Бресті має наказ згідно з волею українського народу домагатися миру. Мала рада заслухала звіт одного з членів делегації УНР у Бресті М.Левітського “про зустріч з генералом Гофманом та принцем Леопольдом Баварським”.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. - – С.97-98 Робітнича газе

Харків. Постійною комісією харківського відділення Російського технічного товариства відкрито робітничий технікум.
Культурне будівництво в Українській РСР. 1917 – 1927. – Збірник документів і матеріалів. – К., Наукова думка, 1979. – С.54-55.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.