Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Луганську відбувся економічний страйк робітників патронного заводу з вимогою поновити попередні розцінки. Розпочали страйк 200 інструментальників. Після відмови адміністрації задовольнити їх вимоги вони пішли з заводу. Завод було закрито. Завершився поразкою.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.284.

У м. Миколаєві відбувся економічний страйк робітників механічного цеху кораблебудівного заводу т-ва Миколаївських заводів та корабелень з вимогами підвищити розцінки, відкрити їдальню та запровадити інститут старост. Завершився компромісом: було обіцяно розглянути і врегулювати всі питання.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.285.

У м. Аккермані надзвичайне повітове земське зібрання постановило ввести в Аккерманському повіті загальне десятирічне навчання дітей.
Аккерманское слово. – 1913. –№.422. – С.3.

м. Миколаїв. Страйк 10807 (з 14500) робітників заводу „Наваль” товариства Миколаївських заводів і верфей із вимогою підвищення зарплати на 3 коп. за годину; дати гарантії 100 %-ного виробітку усім при відрядній роботі; чорноробочим – не менше 50 %; відрахування на потреби сімей „запасних”, призваних на війну, зробити добровільними. Страйк закінчився закриттям заводу, крім майстерні по виробництву снарядів, і звільненням близько 13 500 робітників. З них близько 6 тис. військовозобов’язаних мобілізовані в діючу армію, 38 робітників передано воєнно-морському судові. Тоді ж відбувся страйк 250 робітників заводу Російського суднобудівного товариства у знак солідарності зі страйкуючими робітниками заводу „Наваль” із вимогою зробити добровільними відрахування із зарплати на потреби сімей мобілізованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 335-336.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

За угодою між урядами УНР і Німеччини в таборах військовополонених Раштат, Вецляр, Зельцведель сформовано 1-шу Українську дивізію чотириполкового складу, яка від кольору форми дістала назву “синьожупанників”. Дивізія прибула у Київ, але напередодні гетьманського перевороту була роззброєна німецьким командуванням за погодженням з військовим міністром УНР О.Жуковським. Командир дивізії П.Зелінський.
Павло Скоропадський. Спогади. Кінець 1917 – Грудень 1918. – Київ – Філадельфія, 1995. – С.364.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Надзвичайне земське зібрання Остерського повіту Чернігівщини констатувало невизначеність становища центральної влади в УНР у Києві. Його учасники зазначили, що Українські Установчі збори не змогли зібратися у визначений термін, а вибори до них в ряді місцевостей не завершилися через наступ більшовиків, а деінде відбулися під тиском останніх. Обрана в повіті Народна рада вважала найкращим шляхом для організації державної влади в УНР негайне скликання Українських Установчих зборів за участю вже обраних делегатів або призначення нових виборів, а може варто було просити Центральну Раду виробити Конституцію Республіки і призначити вибори до парламенту України. Враховуючи, що нові вибори можуть затягнутися до серпня 1918 р., збори заявили, що необхідно якнайшвидше скликати Установчі збори у складі вже обраних делегатів і доручити їм створення Конституції та вироблення основних законів. Зрештою ухвалили негайно направити до Центральної Ради клопотання про скликання скоріше Установчих зборів.
ЦДАВО України. – Ф.121 6. – Оп.1. – Спр. 10. – Арк. 27.

На засіданні Малої ради в Житомирі були ухвалені закони: про адміністративний стан м.Києва (скасовувалося київське міське комісарство, а всі справи, які підлягали йому, переходили до губернського комісара Київщини – К.Прісовського) та “Закон про передачу міліції м.Києва в розпорядження Міністерства внутрішніх справ”. Мала рада прийняла і “Закон про покарання всіх учасників війни і повстання проти Української держави” (у разі доведення судом вини громадянина він втрачав громадянство України і висилався за її межі).
Нова рада. – 1918. – 7 березня (22 лютого)

В Києві відбулась приватна нарада членів УЦР, які лишались в місті або вже прибули до нього. Після доповіді військового міністра О.Жуковського було ухвалено, що присутність уряду в Києві вкрай необхідна.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.179-180

До Києва о 7-й годині вечора повернулась з Житомира Українська Центральна Рада.
Народня воля. – 1918. – 9 березня (24 лютого).

Зав’язалися жорстокі бої біля ст.Бірзула, де вели наступ німецькі і українські підрозділи. Загони, сформовані в Одесі, відбили всі атаки і відкинули наступаючі частини від станцій.
Голос пролетария . – 1918. - 10 березня (25 лютого).

Військовий міністр УНР О.Жуковський призначив начальником Генерального штабу отамана О.Сливинського, начальником Головного штабу – отамана О.Осецького, зобов’язавши їх у найближчий час організувати свої управління.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 16.

Наказами по Військовому міністерству УНР для продовження праці по демобілізації армій Південно-Західного і Румунського фронтів, а також штабів управлінь, установ і частин тилу в складі Генерального штабу міністерства утворено демобілізаційний відділ. Виконуючим обов’язки його голови призначено Д.Кудрю.
Народня воля. – 1918. - 10 березня (25 лютого).

При головних начальниках постачання Південно-Західного і Румунського фронтів пропонувалось негайно сформувати демобілізаційні комісії. Всі види довольства касувались з 13 березня (28 лютого). Оголошувалось, що все майно, особливо зброя, належать УНР. Воно може бути видане тільки українським частинам. Військове майно мали зберігати демобілізаційні органи за допомогою губернських і повітових комендантів і місцевих самоуправлінь.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 10, 10 зв.

Для з’ясування обставин бою з радянськими загонами під Крутами військовий міністр О.Жуковський 5 березня 1918 р. наказав начальнику юридичного відділу утворити спеціальну комісію у складі 3 чол., у тому числі запросивши члена УЦР О.Шульгіна.
ЦДАВО України. – Ф.1074. – Оп.2. – Спр. 30. – Арк. 11.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.