Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У м. Кременчуці виїзна сесія полтавського окружного суду з участю присяжних почала розглядати кримінальну справу паліїв. Було залучено понад 100 осіб свідків. Справа велася про 102 підпали за 1909 – 1910 рр.
Рада. – 1913. – № 94. – С.3.

У Києві закінчено перепис, який показав, що в місті проживає більше 600 тис. осіб (у 1897 році – лише 247 тис).
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 21, 22 березня.

с. Каменське. Страйк 7000 робітників Дніпровського металургійного заводу Південноросійського металургійного заводу із вимогою підвищити зарплату, впорядкувати розрахунок і на знак солідарності з робітниками котельні, які першими почали страйк. Закінчився поразкою. Під час страйку на завод викликали роту солдатів і поліції, арештовано 11 робітників, з них 5 уповноважених для переговорів з адміністрацією, мобілізовано в армію 362 страйкуючих робітників. Тоді ж відбувся економічний страйк усіх (1407) робітників Софіївського вугільного рудника Російсько-Бельгійського металургійного товариства із вимогою підвищити зарплату на 50 % і відмінити плату за квартири. Закінчився компромісом: обіцяно усі вимоги працівників по можливості задовольнити. 41 робітник мобілізований в армію.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 338.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Центральною Радою створено Українське державне хлібне бюро, як орган міністерства продовольчих справ. Головним його завданням була монопольна заготівля зерна для виконання угод Центральної Ради про вивіз хліба до Німеччини. Ніхто, крім агентів хлібного бюро, не мав права на заготівлі і продаж хліба в Україні. Це було невигідним для селян, бо ціну призначало Бюро, а також ускладнювало постачання хлібом міст і промислових центрів.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В двох томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.768-769, 199

Німецькі війська у Києві обеззброїли першу Українську дивізію, т.зв. “сірожупанників”, яка складалася з колишніх військовополонених –українців у Німеччині.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська держава. – К., 2002. – С.25.

У Києві працював 1-й Всеукраїнський національно-професіональний з’їзд українських організацій Південно-Західних залізниць. Він порушив питання про об’єднання роботи з IV-м делегатським з’їздом залізничників, який зібрався у ці ж дні.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська держава. – К., 2002. – С.25.

На цьому з’їзді серйозної критики зазнала діяльність Головного комітету, яку визнало непланомірною і надто політизованою. Кращими в плані захисту інтересів виявилися дії Тимчасового комітету, обраного після розкладу Головного комітету. Проти таких висновків рішуче протестувала українська фракція цього зібрання, яка твердила, що й Тимчасовий комітет займався переважно політикою. Щодо об’єднання з IV-м делегатським з’їздом залізничників розгорнулися гострі дебати і лише 28 квітня вирішили направити на його засідання двох представників “для інформації”.
Робітнича газета. – 1918. – 26, 27, 28 квітня.

На засіданні Ради народних міністрів голова уряду В.Голубович порушив питання про реагування на наказ генерала Г. фон-Ейхгорна від 25 квітня 1918 р. М.Любинський, управляючий міністерством закордонних справ, запропонував видати контр приказ, яким оповістити, що наказ генерала недійсний, і щоб уряд настійно вимагав відкликання Г.Ейхгорна з України. Він же зачитав телеграму з повідомленням про дебати в німецькому рейхстазі з приводу першого наказу Г. фон-Ейхгорна.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.312-313.

В.Прокопович (член партії соціалістів-федералістів) від імені І.Фещенка–Чопівського і С.Шелухіна заявив про їх вихід із складу Кабінету Міністрів через те, що уряд не опублікував своєї декларації, тобто не має конкретної програми діяльності і не може стати на шлях реальної роботи. Підлягаючи директиві Головного комітету партії соціалістів-федералістів вони – міністри залишають свої посади, не бажаючи брати на себе відповідальність за бездіяльність уряду.
ЦДАВО України. – Ф.2592. – Оп.1. – Спр. 65. – Арк. 90-91

Протягом дня відбувались закриті засідання фракцій Малої ради, присвяченні обговоренню питання про сучасний момент. О 9-й год. вечора почалось засідання Малої ради. Після повідомлення, що в комісії закінчується розгляд проекту Конституції УНР, голова Центральної Ради проф. М.Грушевський пропонує поставити його на обговорення в Раді на понеділок – 29(16) 1918 р. Мала рада погодилась з пропозицією про передачу законопроекту про єврейські національні Установчі збори на розгляд комісії по розробці Конституції. Міністр великоруських справ Д.Одинець пропонує розглянути у тій же комісії законопроект про скликання великоруських Установчих зборів, що й прийнято Малою радою Військовий міністр О.Жуковський давав пояснення, чому німецька військова влада в Києві роззброїла дивізію, сформовану з полонених українців.. З приводу нового наказу генерал-фельдмаршала Г.фон-Ейхгорна від 25 квітня 1918 р. виступив голова РНМ В.Голубович. Він наголосив, що завжди існувала домовленість з німецькою військовою владою про невтручання у внутрішні справи українського народу, що неодноразово підтверджувалось ними. Наказ, яким німецька військова влада перебирала на себе право карати за будь-які злочини, передаючи винних до військово-польового суду, забороняючи зібрання на вулицях агітацію усну і письмову, фактично тим самим звинувачуючи Уряд УНР у неспроможності навести лад у країні, перекреслював домовленості. О.Голубович запропонував звернутись з нотою до уряду Німеччини.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – В двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.314-317.

Німецькі війська вступили в Луганськ. Німецьке командування кинуло до міста п’ять дивізій. Частини радянських військ стримували протягом дня 40-тисячне угруповання противника, але переважаючі сили примусили їх залишити місто. Радянські частини відійшли в напрямі Міллерового.
Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. – Т.2. – М.-Л., 192 8. – С.265-266; История рабочих Донбасса. – Т.1. – К., 1981. – С.173.

Ранком в Києві казарми, де розміщувались 1-й, 4-й і гарматний полки, були оточені німецькими солдатами і роззброєні. Німецькі військові начальники запевняли, що це робиться за згодою українського уряду. Але цей хід подій виявився несподіваним для Військового міністерства УНР.
Народня воля. – 1918. – 28(15) квітня.

На ст. Коростень відбувся 2-й повітовий селянський з’їзд Овруцького повіту, скликаний Овруцькою повітовою Радою селянських депутатів. З’їзд ухвалив висловити повне довір’я Українському уряду, схвалив тимчасовий земельний закон від якого трудове селянство ніколи не відступить, не зважаючи на провокації землевласників. З’їзд висловився за скликання Українських Установчих зборів. Він висловив рішучий протест проти дій землевласників і деяких чинів міліції. З’їзд зобов’язав делегатів, повернувшись додому, скликати сільські сходи і роз’яснити селянам, що врожай з засіяних ними полів буде належати їм німецьке військо буде виведене з України, як тільки відпаде потреба в ньому.
Народня воля. – 1918. – 28(15) квітня.

У ніч на 27 квітня мирна делегація виїхала з Києва і прибула на ст.Ворожба, де зупинилась. Звідси делегація 28 і 30 квітня надіслала дві радіотелеграми з пропозицією росіянам розпочати переговори, але до 10-ї год. вечора жодної відповіді не надійшло. На передану записку – припинити бойові дії – теж відповіді не надійшло. У телеграмі міністра закордонних справ РСФРР Чичеріна, вміщеній у курських газетах, повідомлялось, що переговори почнуться 28 квітня в Курську.
Народня воля. – 1918. – 5 травня (22 квітня).

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.

Київ. Спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції. 1917 —1920. — Т. ІV —Нью-Йорк, 1969. — С. 47.