Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

У сел. Мерефа відбувся економічний страйк робітників Артемівського скляного заводу Левенгофського акціонерного товариства з вимогами збільшити розцінки на 15% та покращити санітарні умови праці. Завершився компромісом: розцінки збільшено на 5%.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – С.291.

Катеринославська губернська земська управа повідомила, що площа озимини на селянських землях скоротилася на 5 %, а на приватновласницьких – на 10 %.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 30, 29 квітня.

Серед народу все більше поширюються картярські ігри, і не лише у Київській губернії. З’являються спеціальні „клуби” для гри в карти на гроші, одяг та ін. Картярство стає хворобою, яка не гірше „зеленого змія” штовхає людей на злочини.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 32, 6 травня.

м. Катеринослав. Кружок місцевої інтелігенції звернувся до начальника губернії з проханням про дозвіл на створення „Украинского общества”; задекларована ціль – сприяння духовному і моральному розвитку місцевого населення. Планувалося відкрити народний дім, бібліотеку, читальні, книжкові склади, дитячі садочки, ясла і т.д. Губернатор відхилив це прохання на весь час воєнних дій.
Украинская Жизнь. – 1916. – № 6. – С. 70 – 71.

За матеріалами статистичного відділу Київської губернської земської управи порівняно з березнем ціни зросли на 5-10 %. Що ж стосується ціни на кури, яйця, масло і сало, то, порівняно із квітнем 1915 року, в 1916 році ці продукти подорожчали у 2-4 рази (курка – 70 к., яйця – 18 к., масло – 80 к., сало – 30 к.). Зросли ціни на хліб: у квітні 1915 року жито коштувало 90-140 к., пшениця – 110-160 к., ячмінь – 70-190 к., овес – 100-180 к. У 1916 році жито коштувало 115-170 к., пшениця – 145-200 к., ячмінь – 115-200 к., овес – 145-200 к., просо – 135-200 к., гречка – 125-200 к., картопля – 20-40 к., курка – 120-200 к., масло – 80-150 к., яйця (десяток) – 25-50 к., сало (фунт) – 50-60 к. Такси, штрафи, різноманітні наради, навіть єпископські заклики не зменшили дорожнечі.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 35, 17 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня.

Згідно проведеної Волинським губернським земством анкети виявлено, що у всіх селах замість забороненої горілки появились численні її сурогати (бл. 23 видів): ханжа, політура, лак, денатурований спирт, горілка з родзинок, настоянка з чорниці з оцтом та перцем, „медаш” та ін. Варять також мед з тютюном, „брагу”. Почастішали смертельні випадки. Розвинулось таємне самогоноваріння, „самодурки” коштують у середньому 2 руб. за пляшку. Протиалкогольна комісія медичного товариства опублікувала відповідну відозву „Бережіться осліпнути!”, у якій застерігається від уживання денатурату, а також древесного спирту, одеколону, політури, кіндер бальзаму та ін., оскільки все це призводить до сліпоти.
Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 37-38, 27 травня; Кіевская Земская Газета. – 1916. – № 54, 22 липня.

Українська трупа Кармелюка – Каменського (бл. 50 чол., у тому числі й оркестр), яка останні роки грала у містах Сибірі та Далекого Сходу, закінчивши зимовий сезон у Владивостоці, відбула гастрольний тур по Японії, зокрема у м. Нагасакі, Токіо та ін.
Украинская Жизнь. – № 6. – С. 73.

селище Горлівка. Пройшла низка економічних страйків, зокрема 1504 робітників шахти № 8 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт вимагали підвищити зарплату від 30 до 50 %. Закінчився поразкою. Під час страйку на шахту викликали війська і поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. Страйк усіх (3000) робітників шахти № 1 Південноросійського товариства кам’яновугільних шахт і робітників брикетної фабрики із вимогою підвищити зарплату від 25 до 50 % закінчився компромісом: обіцяно підвищити зарплату на 30 %. Страйк 1125 (з 1200) робітників Олександрівського вугільного рудника акційного товариства „Ртутна і вугільна справа Ауербаха і Ко” з вимогою підвищити зарплату на 50 % закінчився поразкою: робітники тимчасово приступили до роботи, щоб покращити своє матеріальне становище. На рудник викликали війська і поліцію, які 2 травня обстріляли робітників. Робітники брали участь у зібраннях страйкуючих робітників Горлівського району, які перетворювалися у політичні мітинги. Тоді ж у селищі Щербинівка відбувся страйк 6 тис. робітників Щербинівських рудників товариства для розробки кам’яної солі й вугілля Південної Росії з вимогою підвищити зарплату на 50 %. Під час страйку викликано війська та поліцію, які 2 травня стріляли у робітників. У ніч з 28 на 29 квітня поліція арештувала 11 найбільш активних учасників і керівників страйку, у тому числі члена страйкового комітету М. Годобліна. 29 квітня страйкуючі оголосили адміністрації рудника ультиматум про звільнення арештованих.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 340.

м. Харків. Страйк 5216 (з 5910) робітників заводу Російського паровозобудівного і механічного товариства з вимогою підвищити зарплату від 25 до 100 %. Закінчився компромісом: обіцяно підвищити зарплату для тих, хто отримував до 50 руб. у місяць на 20 %, до 75 руб – на 15 %, до 100 руб – на 10 %, від 100 до 200 руб – на 5 %. Чорноробочим встановлювалася поденна оплата: мужчинам – до 1,75 руб і жінкам – до 1,3 руб. Відрядним чорноробочим ливарних цехів гарантувалася поденна зарплата не менше 2 руб, а відрядним чорноробочим інших цехів – не менше 1,75 руб в день.
Хроника революционного рабочего движения на Украине (1900 – 1917). Справочник. – К., 1987. – С. 341.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

Після розколу на IV з’їзді УПСР була створена Українська комуністична партія (боротьбистів) з представників лівої течії українських есерів. Назву дістала від найменування свого центрального друкованого органу – газети “Боротьба”. Партія виступала проти гетьманського режиму, її члени брали участь у повстаннях, в окремих випадках солідаризувалися з більшовиками. Згодом перейшли на радянську платформу і взяли участь у боротьбі проти Директорії.
Гражданская война на Украине 1918-1920 рр. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн.1. – К. – 1967. – С.766 Малий

У Києві організовано “Русский союз” з формальною метою “об’єднати сили “русских” в Україні для оборони і розвитку їхньої культури і, особливо, мови. В дійсності робилася спроба відновити “єдину і неділиму” Росію. До складу Союзу увійшли представники різних російських партій та організацій, які існували в Україні, від конституційних демократів і навіть правіших за них елементів і до російських есерів та соціал-демократів (меншовиків).
Христюк П. Українська революція. Замітки і матеріали до історії української революції 1917-1920 рр. – Т.3. – 1921 р. – С.71; Гриценко А. Політичні си

Відбувся Всеукраїнський з’їзд соціалістів-федералістів за участю 50 делегатів. Головував І.Шраг. Було заслухано звіт ЦК партії. У доповідях з Катеринослава, Чернігова, Полтави, Одеси, Житомира відзначався “сумний настрій населення з приводу політичного перевороту” і побоювання перед поверненням старого режиму, викликані деякими офіційними призначеннями. В.Шульгін у доповіді про міжнародне становище України зупинився на аналізі її переходу від автономії до самостійного державного життя. І хоч партія на той час перебувала в опозиції, доповідач все ж таки наголосив, що вона усіма силами мусить боронити українську державність. Виступаючі підкреслювали, що партія не відкинула і гасло федералізму. Оцінюючі майбутні політичні і соціально-економічні перспективи, учасники з’їзду вказували на неможливість на той момент федерації з Росією, але вважали можливим єднання з іншими сусідами, які теж утворювали свою державність І.Фещенко-Чопівський у доповіді про економічне становище України звертав увагу на небезпечну ситуацію в торгівлі й промисловості, обстоюючи думку про забезпечення повільного процесу монополізації, заперечував свободу торгівлі. С.Шелухін і М.Коваленко, навпаки, вважали, що впровадження монополій – це спадок від російського уряду, який душив свободу населення. З’їзд тривав до 13 травня.. Партія негативно поставилася до Конституції, виданої гетьманським урядом, Кабінет міністрів характеризувався як реакційний і протидержавний. УПСФ заявила протест проти “втручання у справи політики Української Держави німецького командування”.
Робітнича газета. – 1918. 12 травня ;Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. ; Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К.

Відбувся V-й з’їзд УСДРП, який на перше місце висунув завдання “відстоювання цілковитої самостійності України” та “рішучої боротьби з гаслом федерації з Росією”. Група лівих українських соціал-демократів вийшла з партії і пізніше (у липні 1918 р.) увійшла до складу КП(б)У на першому з’їзді останньої. Резолюції і постанови конгресу Української соціал-демократичної робітничої партії (Травень 1918 р.). – К., 1918. – С.45
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К. – 2002. – С.32.

У Києві нелегально працював Всеукраїнський робітничий з’їзд, в якому взяли участь представники усіх існуючих тоді в Україні соціалістичних партій, в т.ч. і російських більшовиків. Конкретною метою боротьби з’їзд вважав відновлення республіканської влади, скликання Установчих зборів, передачі землі селянам без викупу, повернення усіх вольностей, проголошених у ІІІ та IV Універсалах Центральної Ради, національно-персональної автономії для меншостей.
Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – У двох томах. – Т.ІІ. – Українська Гетьманська Держава 1918 року. – К., 2002. – С.32.

Київ. Розпочалися лекторські українознавчі курси для осіб, які викладатимуть на літніх курсах для народних вчителів. На навчання приймалися вчителі з вищою освітою. Слухачі забезпечувалися безкоштовним проживанням та державною грошовою допомогою.
Вільна українська школа. – 1918. – № 8–9. – С.262.

Київ. Постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П.Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.
ЦДАВО України. Ф. 1078. — Оп. 4. — Спр. 1. — Арк. 39 зв.

Харків. Оприлюднення низки декретів Тимчасового робітничо–селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УСРР).
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

Харків. Публікація постанови Тимчасового робітничо–селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.
Известия Временного рабоче–крестьянского правительства Украины. — 1919. — 14 января.

На засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.
Нова Рада. — 1919. — 17 січня.