Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Великі гастролі у Києві російського оперного співака Ф.І.Шаляпіна. В театрі “Соловцов” він взяв участь у 6-ти театральних вечорах: “Дон Кіхот” (тричі), “Борис Годунов” (двічі) та “Фауст”.
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

Останні гастролі у Києві російського композитора та піаніста О.М.Скрябіна, під час яких він дав два концерти (перша та друга дати).
Киевская мысль. – 1915. – 4 марта. – С. 3.

У Володимирі-Волинському та Луцьку відкрилися перші українські школи на Волині.
Свобода. – 1916. – № 12, 18 березня.

Ручерод – Центральний виконавчий комітет рад Румунського фронту, Чорноморського флоту та Одеської області, утворений у травні 1917 р., у березні 1918 р. виїхав до Росії, а у травні ц.р. припинив існування.
Малий словник історії України. – К., 1997. – С.345-346.

За участю П.Скоропадського виникла політична організація “Українська громада” (згодом – “Українська народна громада”). Її платформа виявилася близькою до позиції Української демократично-хліборобської партії та “Союзу земельних власників”. “Українська народна громада” була не партією, а організацією, яка “заради досягнення компромісу в соціальних питаннях, поміркованої демократизації державного ладу та поступової українізації розпочала підготовку до встановлення в Україні сильної особистої влади і, зрештою, конкретно до встановлення гетьманської влади П.Скоропадського”. Серед її членів було багато офіцерів 1-го Українського корпусу, діячів вільного козацтва.
Павло Скоропадський. Спогади. – Кінець 1917 – грудень 1918. – Київ-Філадельфія, 1995. – С.350.

Київ. Початок діяльності “Студії кіномистецтва”. Заняття проводилися під керівництвом М.Бонч-Томашевського – відомого режисера-постановника. Пізніше ця студія стала майстернею кіномистецтва, учні якої брали участь у павільйонних роботах.
Рибаков М.О. Хрещатик відомий і невідомий. – К., 2003. – С.185.

Київ. Шляхом об’єднання музеїв війни і революції та військово-історичного музею було засновано Державний військовий музей.
РФ ІМФЕ. – Ф.13. – Оп.5. – Од.зб.308. – Арк.2.

У Києві почала працювати змішана комісія з представників австро-німецького блоку і Ради міністрів УНР, яка готувала спеціальний договір про вивезення з України так званих “лишків”. Від України переговори вела “Державна комісія по товаробміну”, очолювана М.Поршем. Німецьку та австро-угорську сторони представляли посли А.Мумм та І.Форгач.
Українська РСР в період громадянської війни 1917-1920 гг. – В трьох томах. – Т.1. – Березань 1917 р. – листопада 1918 р. – К., 1967. - С.315.

Відбувся у Катеринославі Другий Всеукраїнський з’їзд Рад. На нього прибули 964 делегати: більшовиків – 401, опівчуваючих їм – 27, російських та українських лівих есерів (із співчуваючими) – 414, лівих УСДРП – 13, меншовиків – 6, українських та російських есерів центру та правих – 4, анархістів – 3, максималістів – 4, позапартійних – 82, з невизначеною партійністю, але прихильників радянської влади –8. На кінець роботи з’їзду кількість делегатів перевищила 1250. До президії обрали 4 більшовиків, 5 російських лівих есерів, одного українського лівого есера. З’їзд розглянув питання про поточний момент (ставлення до УЦР, війни та миру), про організацію військових сил, про Україну і РСФРР, земельне, фінансове та ін. Попри гостру міжфракційну боротьбу, пройшли усі більшовицькі резолюції, було схвалено Брестський мирний договір РСФРР з державамиЧетверного Союзу. З’їзд декларував незалежність УСРР і водночас заявив, що взаємини радянських республік залишаються попередніми. Резолюція “Про політичний момент” засуджувала політику Української Центральної Ради, вимагала виведення австро-німецького війська і закликала до боротьби за повсюдне встановлення влади рад. Представники лівого крила українських партій пропонували вдатися до пошуків компромісу з УЦР з метою консолідації сил нації, але більшість їх не підтримала. З’їзд ухвалив закон про соціалізацію землі, прийнятий на ІІІ Всеросійському з’їзді рад, резолюції “Про державний устрій”, “Про декрети про 8-годинний робочий день та робітничий контроль”, про організацію Робітничо-селянської червоної армії України
Гриценко А.П. Політичні сили в боротьбі за владу в Україні (кінець 1917 – початок 1919 р.). – К., 1993. – С.16-17.

З’їзд обрав ЦВК рад України із 102 членів: 47 більшовиків, 49 російських та українських есерів, 5 лівих українських соціал-демократів, члена ППС (лівиці). ЦВК рад очолив більшовик В.Затонський.
Резолюції Всеукраїнських з’їздів рад. - Харків, 1932. – С. 21, 37 та ін.

На засіданні Малої ради обговорювався новий склад уряду, але були запропоновані кандидатури не всіх міністрів. Ряд партій -самостійників-соціалістів, російських есерів, Паолей Ціону виступили з різкою критикою діючого уряду та останніх законів, що були ним ухвалені під час перебування за межами Києва. Вирішено, що новий кабінет має дати свою програмову декларацію.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.215-216.

На засіданні звітував голова Головної комісії у справах виборів до Українських Установчих зборів, який зробив висновок, що скликати їх у найближчий час неможливо. Вирішено розглянути це питання на фракціях. Представник фракції самостійників-соціалістів О.Степаненко зробив заяву з гострою критикою урядової політики. Ухвалили дискусію з цього питання провести на наступному засіданні.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.215-216.

Голова УЦР М.Грушевський запропонував взяти участь у похороні січовиків-студентів, що загинули під Крутами.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У двох томах. – Т.2. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К., 1997. – С.215-216.

На Аскольдовій могилі в Києві відбувся похорон січовиків студентського куріня, що загинули поблизу ст. Крути Чернігівської губернії. Траурна процесія з пасажирського вокзалу рушила по Безаківській вулиці і Бібіковському бульвару до Аскольдової могили. В процесії брали участь учні вищих і середніх шкіл міста, січові стрільці, відділ колишніх військовополонених в Німеччині. Біля Володимирського собору процесію зустріли члени Малої ради у повному складі на чолі з М.Грушевським, Рада народних міністрів. Далі вони рушили до будинку Центральної ради, де М.Грушевський виступив з промовою, в якій зазначив, що юні герої загинули за визволення своєї Вітчизни. У супроводі членів Малої ради і Ради народних міністрів жалобна процесія продовжила свій шлях на кладовище.
Народня воля. – 1918. – 19(6) березня.

Відбулося засідання Головної комісії в справах виборів до Установчих зборів Української республіки, на якому вирішено відновити діяльність Комісії та скласти Українській Центральній Раді звіт про хід виборів на підставі тих даних, які вона мала.
Народня воля. – 1918. – 21(8) березня.

В м.Херсон вступили німецькі війська.
Белан Ю.Я. Отечестванная война украинского народа против немецких окупантов в 1918 году. – К., 1960. – С.99.

Київ. З будинку Педагогічного музею, в якому працювала Центральна Рада, було знято зображення двоголового орла – герба Російської імперії.
Українська Центральна Рада. – Документи і матеріали. – У 2-х томах. – Т.2. –– К.,1997. – 10 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – С.216.

Прем’єр УНР В.Голубович направив уряду Австро-Угорщини ноту, якою повідомляв про ратифікацію Центральною Радою 17(4) березня 1918 р. мирного договору, підписаного 9 лютого (27 січня) у Бресті і висловлював подяку від українського уряду за надану військову допомогу. “Тепер ми констатуємо приємний факт, - говорилося в ноті, - що об’єднаними силами німецьких, австро-угорських і українських частин в країні встановлено порядок і спокій і вже ніщо не загрожує ані нашій державі, ані нашим громадянам”.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. – В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К., 1967. – С.58 Украї

В ці дні декретами ЦВК рад Таврійської губернії була проголошена радянська соціалістична республіка Тавріди у складі РСФРР. За першим декретом до неї увійшла територія колишньої Таврійської губернії, за другим – лише Кримський півострів, який, як частина РСФРР за Брестським миром не підлягав окупації німецькими та австро-угорськими військами. Коли ж останні, порушивши умови згаданого миру, розпочали наступ на Крим, то на перекопському перешийку наштовхнулися на серйозний опір чорноморських моряків та червоногрвадійців. Збройний опір окупантам тривав. Раднарком Тавріди 21(8) квітня ухвалив евакуюватися до Новоросійська, проте під Алуштою його члени були заарештовані татарами та білогвардійцями і 24(11) квітня розстріляні.
Гражданская война на Украине 1918-1920 гг. – Сборник документов и материалов. В трех томах, четырех книгах. – Т.1, кн. 1. – К. – 1967. – С.159.19 (6) бер

Республіка Тавріди постала за безпосередньої ініціативи ЦК РКП(б) та РНК РСФРР як буфер між радянською Росією та іноземними військами. У РНК Тавріди домінували більшовики. На Крим поширювалися декрети радянської Росії. Тут велася націоналізація великих підприємств, курортів, маєтків, торгівельного флоту, оголошувалася соціалізація землі, на базі націоналізованих поміщицьких господарств утворювалися комуни.
Великий жовтень і громадянська війна на Україні. – Енциклопедичний довідник. – К. 1987. – С.471-472