Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

14 лютого 1925 (субота)

Харків. Відкрилася Всеукраїнська нарада в справі охорони материнства та дитинства. Порядок денний: про перспективи Охматдиту; організація дитячих притулків на селі; дитяча оздоровча кампанія; допомога породіллю.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 17 лютого.

14 лютого 1925 (субота)

Південно-рудний трест асигнував 1 млн. крб. на будівництво робітничого селища при ст. Марганець для гірників Нікопольського марганцевого району.
Правда, Москва. 1924, 14 лютого.

21-23 жовтня 1925 (середа – п’ятниця)

Харків. Відбувся пленум ЦК КП(б)У. Порядок денний: про господарське становище, про з’їзд партії, про ліквідацію губкомів. Прийнято резолюцію “По доповіді про пленум ЦК РКП(б)”.
КПУ в резолюціях і рішеннях ЦК КП(б)У… – Т. 1. — С. 329- 331.

30 листопада – 5 грудня 1925 (понеділок – п’ятниця)

Харків. Відбувся ІV Всеукраїнський з’їзд охорони здоров’я. Прибуло 50 делегатів – представників органів охорони здоров’я та громадських організацій. Порядок денний: про охорону здоров’я в МАСРР; про бюджет Наркомздоров’я УСРР; про медичну допомогу застрахованим; про стан лікувальної справи; про лікувальні установи на селі; про роботу Українського Червоного Хреста; про боротьбу з соціальними хворобами на селі; про санітарну освіту на селі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 29 листопада, 3-8 грудня.

16 вересня 1925 (середа)

Артемовськ Донецької губернії. Окрвиконком постановив збільшити мережу національних районів з трьох до одинадцяти, а також організувати молдавські сільради.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 16 вересня.

16 вересня 1925 (середа)

Одеса. Окрвиконком постановив організувати нові німецький та болгарський національні райони.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 16 вересня.

16 вересня 1925 (середа)

Завершено підготовку до пуску содового заводу в Слов’янську та дзеркального заводу в Краматорську.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 16 вересня.

16 вересня 1925 (середа)

Криворізький округ. Пущено Старобагатівську копальню, що не діяла 7 років.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 15 вересня.

16 вересня 1925 (середа)

Полтавський округ. При Халтуринській цукроварні пущено цегельно-черепичний завод.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 16 вересня.

16 вересня 1925 (середа)

Полтава. Сільськогосподарський банк одержав 20 тис. крб. для допомоги розселенцям і переселенцям.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 16 вересня.

16 вересня 1925 (середа)

Миколаїв. Прибуло 11 вагонів жита для неврожайних районів. Крім того, уряд вирішив асигнувати 400 тис. крб. для заготівлі робочої худоби, організації громадських робіт і дитячого харчування в окрузі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 16 вересня.

16 вересня 1925 (середа)

Центральна студія дитячої літератури спілки селянських письменників “Плуг” оголосила про влаштування публічного диспуту на тему “Яка дитяча книжка нам потрібна”. До участі було запрошено комсомольців, педагогів, бібліотекарів, письменників, видавців. Підготовка доповіді для обговорення доручалася методологічному комітету Головсоцвиху (Головного управління соціального виховання).
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 15 вересня.

16 вересня 1925 (середа)

Суми. На машинобудівному заводі ім. Х. Раковського відбулася пожежа. Знищено ливарний та механічний цехи.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 15 вересня.

1928

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

1928

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

1928

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928 1928

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928 1928

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

1928 1928

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але