Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Москва, м. Історичне відділення Інституту червоної професури перетворено в Інститут червоної професури (існував до 1938 р.).
История СССР. – 1960. —№ 6. —С.65;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. – М

Москва, м. При відділі місцевих істпартів Інституту В.І.Леніна для узгодження роботи створена постійна нарада у складі представників відділу Інституту, ВЦРПС, Московської міської ради профспілок, Комісії по історії Комуністичного союзу молоді (Істомолу), Московського істпарту, Музею революції СРСР і Музею Інституту В.І.Леніна.
Пролетарская революция. – 1930. —№ 1. —С.184;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

Москва, м. Створено архів исторії комсомолу при ЦК ВЛКСМ.
Архивное дело. – 1933. —Вип.3-4. —С.74;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-197. 6 Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеев

Київ, м. При Українському інституті марксизма-ленінізма організовано кафедру історії ВКП(б) і Жовтневої революції на Україні.
Летопись ревоюции. – 1930. —№ 1. —С.330;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

Ленінград, м. У складі етнографічного сектору Державної академії історії матеріальної культури створено комісію для складання релігійно-побутової карти СРСР (голова – Маторин).
Этнография. – 1930. —№ 4. —С.81,84;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

СРСР. До колгоспів вступили 4% селянських господарств країни.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.126.

Луганськ, м. Колектив паровозо будівельного заводу виступив з ініціативою виконати п’ятирічку за чотири роки.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Книги запису актів цивільного стану м. Одеси. Помер від виснаження організму 20-річний чоловік О. Вдовцов
Голодомори в Україні: Одеська область: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи. – Одеса, 2007. – С. 284.

В УСРР зареєстровано 923 виступи селян, враховуючи «волинки», які супроводжувалися виходом із колгоспів. «Волинки» на ґрунті голоду проходили перед органами влади із закликами переходу кордону Румунії та проханнями про допомогу в румун
Трагедия советской деревни: коллективизация и раскулачивание: Документы и материалы. 1927–1939: В 5 т. – М., 2001. – Т. 3. Конец 1930–1933 гг. – С. 421.

Лист Й. Сталіна до Л. Кагановича та В. Молотова. Зазначив, що справи з Україною погані. Висловлювалася думка про необхідність заміни генерального секретаря ЦК КП(б)У С. Косіора Л. Кагановичем, «оскільки інших кандидатур не було». Голова Наркомпостачу СРСР А. Мікоян характеризувався як керівник, що не підходив не тільки для України, а й для Наркомпостачу як «безрукий і неорганізований “агітатор”». Водночас підкреслювалася недоцільність термінової поїздки Кагановича на Україну через небезпеку ослабити ЦК ВКП(б). Щодо В. Чубаря висловлювалася думка, що його варто залишити і поспостерігати, як він працюватиме
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 225.