Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків. Українська економічна нарада прийняла постанову про будівництво електростанції в Бердянську Запорізької губернії, Сумах Харківської губернії, а також про обладнання та постачання матеріалами заводу Українського тресту сільськогосподарського машинобудування “Червоний прогрес” для масового виробництва тракторів.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 3 червня.

Буденівський рудник Маріупольського округу Донецької губернії. Представники ділових кіл Туреччини, які відвідала рудник, зробили замовлення на поставку 500 тис. т. вугілля.
Коммунист, Харьков, 1925, 4 июня.

Москва. Рада праці та оборони асигнувала 150 тис. крб. для відбудови Одеського оперного театру.
Коммунист, Харьков, 1925, 4 июня.

Миколаївський округ Одеської губернії. В п’яти селах було відкрито кінотеатри.
Селянин, Харків, 1925, 4 червня.

Харків. Відкрився з’їзд працівників органів Народних комісаріатів праці та соціального страхування. Порядок денний: про житлове робітниче будівництво; про становище жіночої праці на виробництві.
Коммунист, Харьков, 1925, 4 июня.

Харків. Губвиконком асигнував 150 тис. крб. для організацій громадських робіт у столиці.
Коммунист, Харьков, 1925, 4 июня.

Харків. ЦК допомоги дітям при ВУЦВК і місцеві комісії асигнували 150 тис. крб. для проведення літньої оздоровчої кампанії дітлахів. Ці кошти призначалися для відкриття таборів-комун, дитячих денних санаторіїв, площадок для дітей й т. ін.
Коммунист, Харьков, 1925, 3 июня.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про ліквідацію губерній та перехід до триступеневої системи управління”, відповідно до якої з 1 серпня 1925 р. скасовувався адміністративно-територіальний розподіл УСРР на губернії. З 15 липня 1925 р. територія УСРР, не враховуючи Молдавської АСРР, розподілялася на 41 округ: Артемівський, Білоцерківський, Бердичівський, Вінницький, Катеринославський, Житомирський, Запорізький, Зінов’євський, Ізюмський, Кам’янецький, Київський, Конотопський, Криворізький, Лубенський, Луганський, Маріупольський, Мелітопольський, Могилівський, Миколаївський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Одеський, Павлоградський, Первомайський, Полтавський, Прилуцький, Проскурівський, Роменський, Сталінський, Старобєльський, Сумський, Тульчинський, Уманський, Харківський, Херсонський, Черкаський, Чернігівський, Шепетівський. Розформовано округи: Охтирський (колишній Харківської губернії), Олександрійський і Бердянський (колишній Катеринославської губернії), Золотоніський та Червоноградський (колишній Полтавської губернії) Шевченківський (колишній Київської губернії), Гайсинський (Подільської губернії), Сновський (Чернігівської губернії).
ЗУ України, 1925, Від. І, № 29-30, Ст. 233.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про скасування Охтирського округу на Харківщині”.
ЗУ України, 1925, Від. І, № 29-30, Ст. 234.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову “Про скасування Олександрійського округу та інші зміни в адміністративно-територіальному поділі Катеринославської губернії”.
ЗУ України, 1925, Від. І, № 29-30, Ст. 235.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

Сільський Господар – Всеукраїнська рада сільськогосподарської кооперації являла собою центральний орган усієї системи сільськогосподарської кооперації УСРР. У 1928 р. до складу Сільського Господаря входили 42 кредитних та універсальних союзів, 7 центрів спеціальної кооперації, що об’єднували 2700 кредитних, 4798 спеціальних і 5028 машинно-тракторних товариств, 6316 сільськогосподарських колективів, із загальним числом об’єднаних господарств – 910 тис.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.786; Вес

Запоріжжя, м. Споруджено арочний залізничний міст через Дніпро.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.