Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Ленінград, м. У складі етнографічного сектору Державної академії історії матеріальної культури створено комісію для складання релігійно-побутової карти СРСР (голова – Маторин).
Этнография. – 1930. —№ 4. —С.81,84;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Село Піски Баштанського району Одеської області. Повідомлення газети «Під прапором Леніна» про те, що 6 грудня 1932 р. с. Піски було занесено на «чорну дошку», виселено 30 «куркульських господарств та їх натхненників, які продовжують чинити шалений опір хлібозаготівлям». Газета закликала притягти до відповідальності голову правління колгоспу та «примусити негайно забезпечити відвантаження хліба на елеватор»
Голодомор 1932–1933 років в Україні: Документи і матеріали. – К., 2007. – С. 604–605.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. За інформацією преси протягом січня – 10 березня 1939 р. у Вінницькій області чисельність членів ВКП(б) зросла на 1046, кандидатів у члени ВКП(б) – на 1292 осіб; напередодні ХУІІІ з’їзду ВКП(б) чисельність членів ТДО Авіахіму збільшилася на 28853 осіб.
Партробітник України. – 1939. — № 6. — С.46.

Кіровоградська область. Преса поінформувала про слабкий темп реагування установ і організацій на звернення преси. Редакція Знам’янської районної газети „Соціалістичний темп” за 11 місяців 1938 року надіслала на розслідування у різні організації 678 листів, проте отримала лише 157 відповідей. Решта 521 листів були „замариновані у шухлядах керівників різних районних організацій”.
Робсількор. – 1939—№ 1. — С.17.

Карпатська Україна. Президія Ради Міністрів Карпатської України створила правничу комісію на чолі з доктором Брайщаком для опрацьовування законопроектів і вироблення українсьої юридичної термінології.
Діло. – 1939. — 5 січня.

Київ. Дирекція філіалу Центрального музею В.І.Леніна підбила підсумки роботи за останні п’ять місяців. З моменту відкриття музей відвідало 170 тис. осіб, у тому числі в традиційні “ленінські дні” січня 1939 р. – 2763; проведено 550 екскурсій. З 22 січня в музею почалася трансляція хронікальних фільмів про В.Леніна.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 22 січня.

Рівне. Трибунал окружного суду засудив вісім сільських дівічат за належність до КПЗУ – „злочин державної зради”: С. Кузьмич, Н. Нижник, В. Козійчук ув’язнені на 2 роки, А.Кисіль, А.Грицишин, А.Музичук, Н.Сметанюк, Л. Сметанюк – відправлені на 3 роки до виправного закладу для неповнолітніх.
Діло. – 1939. — 5 січня.

УРСР. У республіці введено в дію вісім нових радіостанцій на частотах чеських радіостанцій для унеможливлення ведення „антирадянської пропаганди”, зокрема з Карпатської України; встановлене покарання у вигляді 20 років позбавлення волі за порушення офіційної заборони слухати закордонні передачі.
Діло. – 1939. — 13 січня.

Карпатська Україна. Ряд населених пунктів, зокрема громадська рада Перечина, на знак своєї шани і поваги проголосили прем’єра А.Волошина почесним громадянином своїх містечок. Населення м.Терново над Тисою через свою делегацію вручило прем’єрові почесний диплом громадянина свого села.
Діло. – 1939. — 27 січня, 5 лютого

СРСР. З метою послаблення кризи постачання підвищено ціни на тканини, готовий одяг, білизну, трикотаж, скляний посуд.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1927 – 1941. — М.: РОССПЭН, 199