Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

This day in modern history of Ukraine

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Select a date between 1900 and 2015

Reset

1929 1929

Москва, м. Історичне відділення Інституту червоної професури перетворено в Інститут червоної професури (існував до 1938 р.).
История СССР. – 1960. —№ 6. —С.65;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. – М

1929 1929

Москва, м. При відділі місцевих істпартів Інституту В.І.Леніна для узгодження роботи створена постійна нарада у складі представників відділу Інституту, ВЦРПС, Московської міської ради профспілок, Комісії по історії Комуністичного союзу молоді (Істомолу), Московського істпарту, Музею революції СРСР і Музею Інституту В.І.Леніна.
Пролетарская революция. – 1930. —№ 1. —С.184;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

1929 1929

Москва, м. Створено архів исторії комсомолу при ЦК ВЛКСМ.
Архивное дело. – 1933. —Вип.3-4. —С.74;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-197. 6 Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеев

1929 1929

Київ, м. При Українському інституті марксизма-ленінізма організовано кафедру історії ВКП(б) і Жовтневої революції на Україні.
Летопись ревоюции. – 1930. —№ 1. —С.330;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексее

1929 1929

Ленінград, м. У складі етнографічного сектору Державної академії історії матеріальної культури створено комісію для складання релігійно-побутової карти СРСР (голова – Маторин).
Этнография. – 1930. —№ 4. —С.81,84;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева. –

1929 1929

СРСР. Протягом року зібрано 71, 7 млн. тонн зерна; державні хлібозаготівлі склали 22,4% врожаю (16, 6 млн. тонн); експортовано0,17 млн. тонн зерна.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

1929 1929

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

1929 1929

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

1929 1929

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

1929 1929

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

14 жовтня 1929 (понеділок)

Кривохиженці, м. Вінницької обл. Народився Барабан Леонід Іванович – український театрознавець, історик театру, кандидат мистецтвознавства (1969); у 1956 закінчив Чернівецький університет, у 1961 – аспірантуру при Інституті мистецтв, фольклору та етнографії (відтоді його науковий співробітник); автор книг: „Сучасна українська комедія на сцені” (1969), „Співець єднання і дружби. Михайло Старицький.” (1980) та ін.; автор досліджень про Г.Затиркевич-Карпинську, Л.Старицьку-Черняхівську, С.Черксенка, О.Ватулю; упорядник збірників української одноактної драматургії, багатотомних видань творів М.Рильського, І.Кочерги, О.Корнейчука.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.40.

19 жовтня 1929 (субота)

Гусятин, с. тепер Тернопільської області. Народилась Гомотюк-Зєлик Ірина – український художник; з 1949 мешкає в США, у 1963 закінчила малярські студії в Коннектикутському університеті м. Гартфорд, США, приватно навчалася у М.Мороза, малює в імпресіоністичній манері; авторка творів: „Ріка Гадсон” (1974), „Соняшники” (1976), „Твердиня Куфштейн” (1983), „Морський краєвид” (1985), „Гладіоли” (1993).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.164.

Жовтень, 19 1932 (середа)

Москва. Політбюро ЦК ВКП(б) зменшило обсяг експорту хліба з 165 млн пудів до 115 млн пудів із валового збору зернових 1932 року
РДАСПІ. – Ф. 17. – Оп. 162. – Спр. 13. – Арк. 133.

Жовтень, 19 1933 (четвер)

Книги запису смерті Мокиївської сільської ради Чорнухинського району Харківської області. Помер півторарічний хлопчик І. Чоха
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

1939

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

1939

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

1939

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.