Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків. Міліція заарештувала А.Олейнікову, яка робила підпільні аборти. Від зараження крові померла клієнтка заарештованої, громадянка Цукерман.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 20 січня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про поліграфічну базу Сумської, Кіровоградської, Запорізької обласних газет. Ухвалено запропонувати РНК УРСР виділити кошти на придбання поліграфічного устаткування відповідними друкарнями – загалом 992500 руб., у тому числі для м.Суми – 333500 руб., Кіровограда – 326000, Запоріжжя – 330 тис. руб. Містилася також пропозиція Оргбюро ЦК КП(б)У організувати тимчасове друкування обласної газети „Червоне запоржжя” на ротаційній машині „Запоріжсталь”.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.61.

Москва. ЦК ВКП(б) надіслав телеграму ЦК компартій союзних республік, обкомам, крайкомам, наркомам внутрішніх справ і начальникам управлінь внутрішніх справ із дозволом застосування “методів фізичного впливу” по відношенню до “відомих і запеклих ворогів народу”.
Шаповал Ю.І. Україна 20-50-х років: сторінки ненаписаної історії. – К., 1993. — С.213.

Драчів. Відбулося велике свято з приводу відкриття нової школи, на яке зібралося багато людей. З Хуста на свято приїхав начальник карпатоукраїнського Міністерства шкільництва А.Штефан.
Діло. – 1939. — 31 січня.

Київ. У Державному театрі опери та балету відбулася прем’єра опери “Перекоп”. Музика Ю.Мейтуса, М.Тіца, В.Рибальченка; лібрето В.Бичка, Б.Шелонцева; автор постановки – головний режисер театру М.Смолич; диригент – заслужений артист республіки В.Дранішніков; оформлення спектаклю – заслужений діяч мистецтв А.Петрицький.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 17 січня, 22 січня.

Діюча Червона армія. Спецоргани повідомили про те, що червоноармійці Сидоренко, Кашевський та Дуденко з 41го запасного окремого стрілецького батальйону, який перекидався залізницею до театру воєнних дій, висловлювали такі думки: «Партія докерувалася, що нема в країні ні хліба, ні м’яса, ні навіть сірників. У Польщі раніше краще жили, ніж після визволення радянською владою. Ззахідних українців скинули ярмо, а хомут надягли. Партія кинула гасло «Геть війну!», а сама воює за чужі землі. На фронт не підемо...». «Я не знаю за що ми воюємо, — зазначав червоноармієць цього ж батальйону Черняк М. — При радянській владі я жив погано, а тих, кого ми визволили — вони жили краще. Тож навіщо їх визволяти?» «Дома з голоду мруть, а ми йдемо захищати когось і навіщось»,— обурювався його однополчанин Мельник».«Нас женуть наубій, нам не треба захищати радянську владу»,—заявив червоноармієць Пожег. В цій частині, крім виявлених НКВС «антирадянських висловлювань», були також зафіксовані погрози командирам, а 100 осіб утекли з ешелону по дорозі на фронт. В спецповідомленях НКВС повідомлялося також, що червоноармійці висловлювали упевненість в тому, що, мовляв, фінський народ тому так уперто чинить опір Червоній армії, що добре знає про ті страждання, які перенесли селяни в СРСР під час колективізації.
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.171-172;РДВА. — Ф.9. — Оп.39. — Спр.86. — Ар

Діюча Червона армія. З майже 1800 військовослужбовців, засуджених військовим трибуналом, 40% складали дезертири. Чималою була, також, частка засуджених за антирадянські висловлювання.
Осьмачко С.Г. Красная Армия в локальных войнах и военных конфликтах (19291941гг): боевой опыт и военная политика. — Ярославль, 1999. — С.119.

Зросли державні ціни на цукор.
Осокина Е. За фасадом «сталинского изобилия». Распределение и рынок в снабжении населения в годы индустриализации, 1930-1941. — М., 1999. — С.212.

Створено Північно-Західний фронт (командуючий С.К.Тимошенко) у складі 7-а і 13-а армії (35 дивізій).
Гриневич В.А. Суспільно-політичні настрої населення України в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.). — С.174.

Західна Україна. Замість повітів — 13 у межах Львівської і Тернопільської областей, 10 — у Дрогобицькій і Станіславській, 6 по Волинській і5поРівненській, утворено 202 сільські райони.
Калакура О. Поляки в етнополітичних процесах на землях України у ХХ столітті.— К.: Знання України, 2007. — С.295296.

Тернопільщина. Відбувся збройний виступ польських підпільників з метою захоплення військового складу у Чорткові.
Ільюшин І.І. Польське військовополітичне підпілля в Західній Україні (1939-1945 рр.) — Автореф. дис. ... докт.іст.наук. — К. 2003. — С.18.

Москва. Президія Верховної Ради СРСР видала Указ про призначення виборів депутатів у Верховну Раду СРСР від західних областей Української РСР і Білоруської РСР на 24 березня 1940 р.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 22 січня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про виборчі округи з виборів у Верховну Раду УРСР від Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Сталінської, Тернопільської областей УРСР; затверджено склад виборчих округ; ухвалено просити ЦК ВКП(б) затвердити рішення.
ЦДАГОУ. — Ф.1. — Оп.6. — Од.зб.578. — Арк.1826.

Москва. Президія Верховної Ради СРСР видала указ про день виборів депутатів у Верховну раду СРСР від західних областей Української РСР і Білоруської РСР, який призначено на 24 березня 1940 р. Почати виборну кампанію по виборам у Верховну Раду СРСР з 24 січня 1940 р.
Комуніст. — 1940. — 22 січня.

Москва. За ініціативою редакції «Історика-марксиста» скликана нарада співробітників Інституту історії АН СРСР, МДУ та МІФЛІ; обговорювався І том підручника з історії СРСР для вузів.
Історик-марксист. — 1940. — Т.45. — С.107-112; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алек

Київ. Відкрився 2-й з’їзд Спілки войовничих безбожників України. У звітній доповіді голови оргбюро Центральної ради спілки тов. Мишанський розповів про роботу антирелігійної організації. Виступаючі повідомляли про роботу щодо закриття церков. Слухали посланців із західної України.
Комуніст. — 1940. — 21 січня.

Київ. Начальник ОВ НКВС КОВО А.Міхеєв надіслав спецповідомлення наркому внутрішніх справ УРСР І.Сєрову про радіотрансляцію відомостей щодо подій на фінляндському фронті. Повідомлялося, що 12 січня 1940 р. політрук полкової школи 307го артилерійського полку 169ї стрілецької дивізії Лозован В.Г. і начальник школи Тушин Н.П. на квартирі Лозована слухали радіопередачу (російською мовою) через приймач системи «Телефункен», який Лозован придбав під час перебування на території Західної України. В передачі йшлося про поразки Червоної армії, про велику кількість загиблих червоноармійців і кинутих трофеїв — бронемашин, бронепоїздів, 22-мм гаубиць і 76-мм нових гармат, що ще не були у вжитку. «Радянський Союз почав грабіжницьку війну проти фінляндського народу, — зазначалося у передачі, — хотів поневолити фінляндський народ. Зробити з нього такий само пригнічених рабів, як громадян Радянського Союзу. 44а дивізія 7-го корпусу повністю знищена».
Радянські органи державної безпеки у 1939 — червні 1941 р.: документи ГДА СБ України / Упоряд. В.Даниленко, С.Кокін. — Вид.дім «Києво-Могилянська

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Відбулися перші збори членів Херсонської підпільної комсомольсько-молодіжної організації “Патріот Батьківщини”, очолюваної колишнім секретарем комсомольської організації Херсонської середньої школи № 27 учнем 10-го класу І.Куликом.
Украинская ССР в годы Великой Отечественной войны Советского Союза. Хроника событий. – К., 1985. – С. 150.

У Києві виникла підпільна організація “Смерть німецьким окупантам!”. Її очолював Г.Кочубей. На початку лютого 1942 підпільники створили друкарню, в якій систематично випускали зведення Радінформбюро, антинацистські листівки тиражем 250-300 екземплярів. Їх розповсюджували серед населення Києва, Броварів, Бахмача, Ніжина, Прилук, Конотопа, Макарова, Фастова та інших населених пунктів. Організовували масові акти саботажу, диверсії на фабриках, заводах, залізничному транспорті, в колгоспах, установах і організаціях. Підпільники вербували й готували резерви для відправки в партизанські загони, постачали їм зброю, боєприпаси, медикаменти, теплі речі, продукти харчування тощо.
Нариси історії Київської обласної партійної організації. – К., 1967. – С.452, 458;. Киевщина в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945: Сб. докуме