Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Крим. Пішов з життя Голландський Павло Іванович (народився 1868) – російський архітектор і педагог; працював у Києві (1898-1919), Криму (1919-1939); виконавець ряду проектів у Києві (особняк на вул. Л.Толстого № 7), Жіноча економічна школа на вул. Воровського № 20 (1902), Комерційне училище на вул. Ярославів Вал, 40 (1905-1907), будинок графа Уварова на вул. Липській № 16 (1912); за проектом Голландського у 1910-1911 споруджено палац Терещенка в с. Денишах (нині Житомирська область); виконавець проекту оформлення інтер’єрів Палацу піонерів у Сімферополі (1930-ті рр.).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.160.

Нью Йорк. Пішов з життя Покрас Самуїл Якович (народився 1897 у Києві) – естрадний піаніст та композитор, автор пісні „Червона армія – всіх сильніша” (1920), брат композиторів Дмитра і Данила Покрасів.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.481.

Львів. Народився Богачевський Юрій – український співак (бас-баритон). Навчався в музичних закладах Нью-Йорка, Рима, Відня, Зальцбурга; з 1959 виступав у „Нью-Йорк сіті опера”, „Монітор Рекордіні і Ко” (Нью-Йорк), виконавець творів українських композиторів, автор розвідки „Анна Ярославна – опера А.Рудницького” (1969).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.70.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Велике життя”. Сценарій П.Ніліна; режисер Л.Луков; оператор І.Шеккер; художник С.Зарицький; композитор М.Богословський; звукооператор Г.Григор’єв; текст пісень Б.Ласкіна; у ролях: Л.Масоха – Ляготін; Б.Андрєєв – Балун; П.Алейников – Ваня Курський; І.Пельтцер – Козодоєв; І.Новосельцев – секретар парткому Хадаров; С.Каюков – Усинін; Ю.Лавров – Кузьмін; М.Бернес – Пєтухов; В.Шершньова – Соня Осипова; Л.Карташова – дружина Козодоєва; В.Зайчиков – Іванов; В.Аркасов – Бугорков; Г.Любимов – Захаров; О.Чистяков – секретар райкому; М.Крючков – працівник НКВС.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Вершники”. Сценарій В.Павловського за однойменним романом Ю.Яновського; режисер І.Савченко; оператор В.Окулич; художник М.Симашкевич; композитор С.Потоцький; звукооператори А.Прахов, О.Бабій; текст пісень А.Малишка; в ролях: С.Шкурат – Недоля; Л.Свердлін – Губенко; П.Масоха – Іван Половець; М.Розін – Зяма; М.Троянівський – Мусій Половець; О.Кузьміна – Оксана; Г.Долгов – Бурковський; М.Братерський – Оверко Половець; М.Горлов – майор Пунцов; Г.Грайф – полковник Фельзен; В.Освенцимський – генерал Еммельсдорф; Л.Кміт – шахтар Вася; В.Аркасов – товариш із центра; Д.Капка – священник і партизан; Ю.Бантиш – лейтенант.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Винищувачі”. Сценарій Ф.Кнорре; режисери Е.Пенцлін, В.Кучвальський; оператор М.Топчій; повітряні зйомки О.Пищикові; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; художники М.Тряскін, М.Солоха; композитор М.Богословський; звукооператори П.Штро, М.Авраменко; текст пісень Є.Долматовського; в ролях: М.Бернес – лейтенант Кожухарів; В.Дашенько – лейтенант Мельников; Є.Голинчик – Варя; О.Загорський – професор; Є.Му зіль – бабуся; Є.Агєєв – майор Тучков; Ф.Селезньов – авіатехнік Яшин; Є.Черні – авіатехнік Барсуков; В.Журавльова – сестра Кожухарова; Є.Ліліна – мати Кожухарова; В.Уральський – батько Кожухарова.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Моряки”. Сценарій І.Зельцера; режисер В.Браун; оператори М.Каплан, С.Рило; художник М.Юферов; композитор Ю.Мілютін; звукооператори В.Кореньков, С.Соловйов; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; комбіновані зйомки Г.Айзенберга, В.Морозова; в ролях: В.Освенцимський – флагман другого рангу Бєляєв; С.Столяров – його син, командир підводного човна; М.Макаренко – комісар підводного човна Демченко; А.Аркадьєв – командир торпедного катера Свєтлов; О.Красно польський – воєн технік Штейн; С.Петров – капітан третього рангу Чоглоков; О.Єгорова, А.Максимова – льотчиці; С.Тимохін – дивізійний комісар Лобода; Ф.Блажевич – командуючий флотом; А.Сова – радянський матрос; М.Романов – командир німецького міноносця; М.Комісаров – командуючий німецьким флотом; В.Кузнєцов, К.Сорокін – матроси; Г.Плужник – командир лінкора.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято фільм “Сімнадцятилітні”. Сценарій Ю.Шовкопляса, К.Ісаєва, М.Юдіна; режисер М.Бєлінський; оператор Я.Куліш; комбіновані зйомки М.Карюкова, Г.Айзенберга; художник А.Хурмузі; композитори Ю.Мейтус, В.Рибальченко; звукооператор І.Дуценко; в ролях Н.Гіцерот – Галя; В.Бала шов – Костя; В.Проклов – Стопка; Л.Пекур – Олька; Н.Фригін – Дмитро Савич; М.Іванкін – Григорій Максимович; П.Соболевський – командир.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Москва. Московською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Трактористи”. Сценарій Є.Помєщикова; режисер І.Пир’єв; оператор А.Гальперін; художник В.Каплуновський; композитори брати Покрас; звукооператор В.Лещев; текст пісень Б.Ласкіна; в ролях: М.Ладиніна – Мар’яна Бажан; М.Крючков – Клим Ярко; С.Каюков – Кирило Петрович; Б.Андрєєв – Назар; П.Алейников – Савка; О.Боровикові – Франя; В.Кончин – Харитона; Р.Дніпрова-Чайка – Марківна; П.Валеріанов – дід; А.Долінін – пожежник; П.Савін – танкіст; А.Кефчиян – танкіст-кавказець.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про заробітну плату робітникам, надісланим в Західну Україну. Ухвалено зобов’язати уповноважених з питань організаційно-партійної роботи у Львівській, Станіславській, Луцькій, Тернопільській областях встановити зарплату усім вищезазначеним партійним і радянським працівникам по посаді, що її вони обіймають, виходячи з існуючих ставок в УРСР; робітникам, демобілізованим з Червоної армії та відрядженим у розпорядження Тимчасових управлінь – по нових посадах, з моменту демобілізації. Містилася вказівка ОПК з 1 грудня 1939 р. припинити виплату заробітної плати тим партійним, комсомольським та іншим працівникам, що були відряджені і залишились на роботі у Західній Україні.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.513. — Арк.218-219.

Карпатська Україна. Міністр національної оборони Карпатської України С.Клочурак доручив полковникові армії УНР Є.Камінському розробити проект штату міністерства й організації збройних сил як частини майбутньої армії „великої Української держави”.
Вєдєнєєв Д.В., Биструхін Г.С. Меч і тризуб. Розвідка і контррозвідка руху українських націоналістів та УПА (1920-1945). – К., 2006. — С.119.

Карпатська Україна. Наприкінці березня Карпатська Україна припинила своє існування внаслідок окупації Закарпаття угорськими військами.
Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів. – К., 1994. — С. 535.

У політізоляторі пішов з життя С.Єфремов – літературознавець, публіцист, громадсько-політичний діяч, заступник голови Української Центральної Ради, Генеральний секретар у міжнаціональних справах, голова Громадського комітету в Києві, академік та віце-президент ВУАН, член Наукового товариства імені Шевченка, автор фундаментальної “Історії українського письменства”.
Золоті імена України. Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. Т.1. — К., 2002. — С.616.

Чернігів. Відбувся мітинг 600 залізничників Чернігівського залізничного вузла, присвячений підтримці рішень ХУІІІ з’їзду ВКП(б).
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 27 березня.

Київ. Біля Державного театру опери і балету відбувся урочистий мітинг з нагоди присвоєння театрові імені Тараса Шевченка. З доповідями виступили секретар Академії наук УРСР академік Палладін, кандидат філологічних наук, керівник кафедри української літератури Стебну, слюсар-стахановець верстатних майстерень Лобановський, студент п’ятого курсу філологічного факультету поет Кацнельсон та ін. Учасники надіслали вітальну телеграму “великому вождю, другові і товаришеві Сталіну”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 8 березня.

Київ. В актовому залу Київського державного університету відбулося урочисте зібрання з нагоди присвоєння навчальному закладові ім’я Тараса Шевченка. З доповідями виступили народні артисти УРСР М.І.Донець, С.Паторжинський, художній керівник театру Н.В.Смоліч та ін. Учасники мітингу “ з великим піднесенням” ухвалили рішення надіслати вітальну телеграму “вождю народів, великому Сталіну”, іншим керівникам Комуністичної партії і держави.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 8 березня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання „Про Президію АН УРСР” Ухвалено доручити Коротченку рекомендувати президенту АН УРСР О.О.Богомольцю обрати Президію АН УРСР у наступному складі: О.О.Богомолець, О.В.Палладін, Б.І.Чернишев, В.П.Філатов, С.В.Серенсен, І.К.Мацуревич, В.П.Поспелов, М.Я.Калінович, Г.В.Курдюмов, О.В.Леонтович, А.П.Сапегін.
ЦДАГОУ. – Ф.1. — Оп.6. — Спр.509. — Арк.23.

Москва. Економічна Рада при РНК СРСР видала постанову “Про організацію будівельно-монтажних трестів народного Комісаріату Електростанцій і Електропромисловості СРСР”. Монтажно-технічний трест комісаріату ліквідовано, його Харківська та Київська контори передані до складу тресту “Південенергобуд”. Ухвалено розукрупнити Харківський електротурбінний механічний завод шляхом організації на його основі Харківського електромеханічного заводу у підпорядкуванні Головного управління електромашин і апаратобудівництва, та Харківського турбогенераторного заводу у віданні Головного Управління турбокотлобудівництва.
Собрание постановлений и распоряжений правительства СССР. – 1939. — №19. — Ст.123