Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

УСРР. Протягом року дефіцит інженерно-технічних кадрів будь-якої кваліфікації в Україні становив майже 9 тис. осіб; некомплект педагогів на 1928/1929 навчальний рік складав 2400 осіб.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.111-112.

Великі Сорочинці, с. на Полтавщині. Відкрито Літературно-меморіальний музей М.Гоголя.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Київ, м. Засновано державний заповідник “Кирилівська церква”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

СРСР. До колгоспів вступили 4% селянських господарств країни.
Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К., 1993. —С.126.

Луганськ, м. Колектив паровозо будівельного заводу виступив з ініціативою виконати п’ятирічку за чотири роки.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

УСРР. Відбулися урочистості з нагоди 10-ї річниці ВЛКСМ. У столиці України днем відбувся “зоряний пробіг фізкультурників”, а надвечір – “комсомольський карнавал”.
Комуніст. – 1929. — 9 липня.

Лист Л. Кагановича та В. Молотова до Й. Сталіна. Зважаючи на те, що на ІІІ Всеукраїнській конференції мала розгорнутися критика роботи ЦК КП(б)У за спричинення «тяжкого [продовольчого] становища в деяких районах», ставилося питання про те, як подати цю критику в засобах масової інформації, щоб «не дати привід іноземній пресі». Висувалася пропозиція висловити її «в стриманих тонах, без публікації фактів про становище в поганих районах». Висловлювалося прохання до Сталіна повідомити свою думку з цього приводу до Харкова
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 218–219.

Лист Л. Кагановича та В. Молотова до Й. Сталіна. Повідомляли про обговорення в ЦК КП(б)У проекту резолюції і питання про проведення ІІІ Всеукраїнської конференції КП(б)У. Зазначили, що представники з центру вказали на неприпустимість проекту резолюції як такого, що слабо критикував керівництво ЦК КП(б)У щодо села, який не ставив тверді завдання виконання хлібозаготівельного плану і подолання демобілізаційних настроїв у цій справі. Висвітлювалася одностайна позиція членів політбюро ЦК КП(б)У, у тому числі наркома освіти УСРР М. Скрипника, які просили зниження плану, враховуючи недосів зернових – 2,2 млн га і загибель озимих – 0,8 млн га. Підкреслювалося, що представники політбюро ЦК ВКП(б) категорично відхилили перегляд плану, вимагаючи мобілізації партії для боротьби з втратами і збитками хліба. Повідомлялося, що генеральний секретар ЦК КП(б)У С. Косіор у доповіді на конференції, на відміну від заяви на політбюро, захищав позицію обов’язкового виконання плану. Ставилося питання про необхідність записати до резолюції конференції вказівку на незадовільне керівництво ЦК КП(б)У селом за останній час
Сталин и Каганович. Переписка. 1931–1936 гг. – М., 2001. – С. 219.

Харків. Постанова політбюро ЦК КП(б)У про план хлібозаготiвель по селянському сектору. Визнано правильним і прийнято до безумовного виконання план хлібозаготівель по селянському сектору, встановлений ЦК ВКП(б) в обсязі 356 млн пудів
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 190–193.

Харків. Резолюція ІІІ Всеукраїнської конференції КП(б)У «Про підсумки весняної посівної кампанії, про хлібозаготівельну та збиральну кампанії і завдання організаційно-господарського зміцнення колгоспів». Визначено заходи щодо виконання плану хлібозаготівель по селянському сектору. Вказано на необхідність поліпшення партійного керівництва роботою районних і сільських партійних організацій. Поставлено завдання боротьби з саботажниками хлібозаготівель. Засуджено тогорічну практику зрівняльного розподілу плану хлібозаготівель між районами і колгоспами. Зауважено на необхідності здачі хліба одноосібними господарствами в розмірах не менших, ніж сусідні колгоспи, але без надання одноосібникам нездійсненних завдань. Накреслено заходи збереження врожаю під час збиральної кампанії. Запропоновано поширити практику організації польових бригад, закріпивши за ними певні ділянки і поля та встановивши конкретні завдання щодо збирання врожаю з кожної з них. У разі перевиконання завдань встановлено надбавки на трудодень, а за їх невиконання – штраф. Вказано на неприпустимість затримки грошової оплати колгоспам хліба, зданого державі, та на проведення з цього хліба відрахувань на різні платежі без відома колгоспів. Заборонено застосовувати примусові заходи щодо одноосібників під час збирання врожаю («червоні токи», примусові супряги). Надано вказівку про обов’язкове відведення одноосібникам земельних ділянок під посів озимини не пізніше 15 липня. Зауважено на необхідності дотримання постанови ЦК КП(б)У про заборону вільної торгівлі хлібом до завершення хлібозаготівель
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 194–197.

Книга запису смерті Мокиївської сільради Чорнухинського району Харківської області. Померла «від параліча серця» 5-річна дівчинка П. Бойко
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

Книги запису цивільного стану Граденицької сільської ради Одеського району. Помер від «гострого виснаження» 48-річний чоловік Ф. Величко
Голодомори в Україні: Одеська область: 1921–1923, 1932–1933, 1946–1947. Дослідження, спогади, документи. – Одеса, 2007. – С. 312.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.