Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

УСРР. Зафіксовано 116 терористичних актів проти сільської влади та активістів.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2994. —Арк.147.

Рига, м. Пішов з життя Арабажин Костянтин Іванович (народився 21 грудня 1865 (2.1. 1866) в м. Канів, тепер Черкаської області) – український і російський літературознавець, письменник, театральний критик. Закінчив Київський університет. Автор брошури „Гоголь як драматург”, кількох портретних та критичних нарисів, зокрема про Т.Шевченка. Написав комедію „Поперед спитай, а тоді й хайся” (1885).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упоряд.: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. —С.24.

Харків, м. Торговельна група НК РСІ у складі 140 осіб провела “раптовий наскок” на кооперативні крамниці міста з метою перевірки їх роботи. Виявлені чисельні порушення.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —31 липня.

Харків, м. Делегація у складі 1050 піонерів вирушила до Москви для участі у роботі Всесоюзного піонерського з’їзду.
Комуніст. – 1929. —14 серпня.

УСРР. Преса повідомила про розгортання на підприємствах республіки “соціалістичного змагання”: у Зінов’євській окрузі на заводі “Червона зоря” змаганням охоплено 1091 робітників, об’єднані у 74 “ударні бригади”.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —16 серпня.

Москва, м. Політбюро ЦК ВКП(б) видана постанова „Про хлібозаготівлі”.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927–1939. Том 1.Май 1927 – ноябрь 1929. —М., 1999. —С.679

Москва, м. РНК СРСР видав постанову „Про виробництво вантажно-розвантажувальних та викупних операцій у неробочі дні та в позаурочний час”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 52. —Ст.486.

Харків. Постанова Нарком’юсту УСРР «Про заборону продажу колгоспниками лишків хліба до виконання плану хлібозаготівель». Запропоновано вилучити з ринку та притягти до кримінальної відповідальності перекупників та спекулянтів хліба, застосовуючи до них «тверду репресію», особливо до куркулів, але так, щоб репресії не призвели до ліквідації господарств незаможних селян; репресії стосовно одноосібників-середняків, що не виконали умов контрактації колгоспів, не виконали планів хлібоздачі, не створили насіннєвих фондів, продавали хліб, навіть після засудження загальними зборами колгоспників. Визначено статті Кримінального кодексу, які мали застосовуватися при кримiнальній відповідальності у разі, коли колгоспники продавали хліб значними партіями; належало ставити питання перед Колгоспспілкою про перевірку такого колгоспу щодо видачі авансів (постанова РНК СРСР та ЦК ВКП(б) від 6 липня 1932 р.). Підкреслювалося, що боротьбу зі спекуляцією хліба на ринкові належало проводити так, щоб не перешкоджати розвиткові колгоспної торгівлі іншою сільськогосподарською продукцією
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 504–506.

Політбюро ЦК ВКП(б) за участю Кагановича, Молотова, Сталіна відхилило пропозиції ЦК КП(б)У про видачу хліба на трудодні, запропонувавши видавати зерно на трудодні з метою стимулювання збирання та вивезення буряків на приймальні пункти. Дозволено буряківничим радгоспам України після виконання ними хлібозаготівельних завдань та створення насіннєвих фондів розподілити на трудодні 80 % наявного хліба, а 20 % залишити на час вивезення буряків із поля. Заборонило постанову ЦК КП(б)У від 9 серпня 1933 р. про продаж комерційного хліба по 2 кг «на руки» та випічку здобного хліба. Запропонувало створити Всесоюзний переселенський комітет при РНК СРСР
РДАСПІ. – Ф. 17. – Оп. 3. – Спр. 928. – Арк. 26.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. Почалося видання республіканської газети “Колгоспник України” (з 1965 р. – “Сільські вісті”).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Москва. За рішенням ЦК ВКП(б) почала роботу Вища партійна школа при ЦК ВКП(б).
Партийное строительство. – 1941. — № 2. — С.59;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.218.

Москва. У державному історичному музеї відбулася наукова сесія. Учасники, зокрема. Заслухали доповідь Є.Дракохруста про нові дані з історії Правобережної України.
Историк-марксист. – 1940. — Т.6. — С.149-152;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.219.

Дніпропетровськ. Створено Інститут чорної металургії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Київ. На базі Гідробіологічної станції АН УРСР створено Інститут гідробіології АН УРСР. Створення Інституту органічної хімії АН УРСР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.

Полтава. Створено Державний музей Панаса Мирного.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.