Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Вершники”. Сценарій В.Павловського за однойменним романом Ю.Яновського; режисер І.Савченко; оператор В.Окулич; художник М.Симашкевич; композитор С.Потоцький; звукооператори А.Прахов, О.Бабій; текст пісень А.Малишка; в ролях: С.Шкурат – Недоля; Л.Свердлін – Губенко; П.Масоха – Іван Половець; М.Розін – Зяма; М.Троянівський – Мусій Половець; О.Кузьміна – Оксана; Г.Долгов – Бурковський; М.Братерський – Оверко Половець; М.Горлов – майор Пунцов; Г.Грайф – полковник Фельзен; В.Освенцимський – генерал Еммельсдорф; Л.Кміт – шахтар Вася; В.Аркасов – товариш із центра; Д.Капка – священник і партизан; Ю.Бантиш – лейтенант.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Винищувачі”. Сценарій Ф.Кнорре; режисери Е.Пенцлін, В.Кучвальський; оператор М.Топчій; повітряні зйомки О.Пищикові; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; художники М.Тряскін, М.Солоха; композитор М.Богословський; звукооператори П.Штро, М.Авраменко; текст пісень Є.Долматовського; в ролях: М.Бернес – лейтенант Кожухарів; В.Дашенько – лейтенант Мельников; Є.Голинчик – Варя; О.Загорський – професор; Є.Му зіль – бабуся; Є.Агєєв – майор Тучков; Ф.Селезньов – авіатехнік Яшин; Є.Черні – авіатехнік Барсуков; В.Журавльова – сестра Кожухарова; Є.Ліліна – мати Кожухарова; В.Уральський – батько Кожухарова.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Моряки”. Сценарій І.Зельцера; режисер В.Браун; оператори М.Каплан, С.Рило; художник М.Юферов; композитор Ю.Мілютін; звукооператори В.Кореньков, С.Соловйов; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; комбіновані зйомки Г.Айзенберга, В.Морозова; в ролях: В.Освенцимський – флагман другого рангу Бєляєв; С.Столяров – його син, командир підводного човна; М.Макаренко – комісар підводного човна Демченко; А.Аркадьєв – командир торпедного катера Свєтлов; О.Красно польський – воєн технік Штейн; С.Петров – капітан третього рангу Чоглоков; О.Єгорова, А.Максимова – льотчиці; С.Тимохін – дивізійний комісар Лобода; Ф.Блажевич – командуючий флотом; А.Сова – радянський матрос; М.Романов – командир німецького міноносця; М.Комісаров – командуючий німецьким флотом; В.Кузнєцов, К.Сорокін – матроси; Г.Плужник – командир лінкора.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято фільм “Сімнадцятилітні”. Сценарій Ю.Шовкопляса, К.Ісаєва, М.Юдіна; режисер М.Бєлінський; оператор Я.Куліш; комбіновані зйомки М.Карюкова, Г.Айзенберга; художник А.Хурмузі; композитори Ю.Мейтус, В.Рибальченко; звукооператор І.Дуценко; в ролях Н.Гіцерот – Галя; В.Бала шов – Костя; В.Проклов – Стопка; Л.Пекур – Олька; Н.Фригін – Дмитро Савич; М.Іванкін – Григорій Максимович; П.Соболевський – командир.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Москва. Московською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Трактористи”. Сценарій Є.Помєщикова; режисер І.Пир’єв; оператор А.Гальперін; художник В.Каплуновський; композитори брати Покрас; звукооператор В.Лещев; текст пісень Б.Ласкіна; в ролях: М.Ладиніна – Мар’яна Бажан; М.Крючков – Клим Ярко; С.Каюков – Кирило Петрович; Б.Андрєєв – Назар; П.Алейников – Савка; О.Боровикові – Франя; В.Кончин – Харитона; Р.Дніпрова-Чайка – Марківна; П.Валеріанов – дід; А.Долінін – пожежник; П.Савін – танкіст; А.Кефчиян – танкіст-кавказець.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про стан прийому в кандидати і члени партії. Констатувалися досягнуті успіхи: протягом останні 18 місяців (з початку поновлення прийому в партію і до травня 1938 р.) прийнято кандидатами в члени ВКП (б) – 1297, членами ВКП(б) – 10146 осіб; протягом восьми місяців 1938 р. – відповідно 42540, 17884 осіб. Поряд із цим вказувалося на наступні недоліки: наявність значної кількості кандидатів з „простроченим стажем” (станом на 1 січня 1939 р. таких нараховувалося 59203 осіб); велика кількість нерозглянутих заяв (станом на 1 січня 1939 р. – 20 410, у тому числі заяви з проханням про прийом у кандидати партії – 14727, у члени партії – 5683; неохайне оформлення матеріалів; випадки зволікання з видачею документів прийнятим у члени партії (станом на 1 січня 1939 р. – 5946 новоприйнятих кандидатів, 3111 – членів партії, 2764 осіб, поновлених у лавах ВКП(б). Містилися вимога ОПК, РПК, МПК негайно вжити заходів для виправлення недоліків.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.48-50.

Москва. У Кремлі в урочистій обстановці нагороджено орденами і медалями бійців, командирів та політпрацівників, у тому числі уродженців України “за зразкове виконання бойових завдань і геройство, виявлені при обороні району озера Хасан”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 8 січня.

Харків. В обласному Будинку пропаганди і агітації ім.Л.М.Кагановича організовано платні лекції з історії ВКП(б). Першою прочитано лекцію на тему “Сутність антимарксистських перекручень так званої “школи Покровського””.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 січня.

Київ. Президія Верховної Ради Української РСР видала указ про виділення з Херсонської міської ради Миколаївської області сільської території і утворення Білогірського сільського району з центром в с.Білозерка.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 11 січня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило наступний склад лекторської групи Відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У: Соскін І.Б., Лукаш Ю.Я., Халепо Т.І., Боженаров Ф.І.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.17.

Київ. 7-12 січня у столиці УРСР перебувала група депутатів і працівників Ташкентської міської ради. Гості зустрілись з активом Київської міської ради, ознайомилися з культурним життям української столиці, побували на ряді підприємств, в редакції журналу “Радянський Київ”, після чого виїхали до Ростова.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 14 січня.

УРСР. На підприємствах і в установах республіки розгорнуто кампанію впровадження трудових книжок. Ухвалено першими заповнювати трудові книжки на передовиків виробництва: на Миколаївському суднобудівельному заводі трудову книжку під № 1 виписано на депутата Верховної Ради УРСР Студенко; у паровозному депо ім. Андрєєва Київського залізничного вузлу – на стахановця-машиніста, заступника начальника депо Наливайка; у ковальському цеху Харківського тракторного заводу – на відомого наладчика Корнєєва.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 8 січня.

Москва. Всесоюзна кооперативно-промислова рада і Всесоюзна рада кас взаємострахування промислової кооперації з метою зміцнення трудової дисципліни в кустарно-промислових артілях ухвалила: враховувати безперервний стаж роботи на одному підприємстві при визначені обсягу допомоги по тимчасовій непрацездатності; виплачувати грошове утримання жінкам по вагітності і при родах у розмірі у порядку, встановленому на державних підприємствах; запровадити новий взірець членського білету працівників артілей.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 8 січня.

Миколаїв. На заводі “Червона зоря” відбулися урочисті збори по вшануванню робітника-стахановця О.Жерноклєєва. 64-річний стахановець працював на підприємстві більше 40 років, виконував щоденну норму на 230-240%.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 8 січня.

Київ. 7-9 січня відбулася перша наукова конференція Інституту археології АН УРСР, присвячена вивченню Трипільської культури. У роботі конференції брали участь наукові співробітники: Інституту археології АН УРСР, Київського університету, музеїв УРСР, Інституту історії матеріальної культури ім. Н.Я.Марра АН СРСР, Інституту історії АН БРСР. Учасники обговорювали комплекс проблем, пов’язаних з вивченням пам’яток Трипільської культури, заслухали доповідь Т.С.Пасек про розкопки трипільського поселення в с. Халеп’ї Обухівського району Київської області.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 8 січня; Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института истории материальной культуры. – 1939. — Вып.ІІ.

Харків. Відкрилася художня галерея Т.Г.Шевченка. У 10 залах експозиції представлено близько 500 живописних робіт Кобзаря, у тому числі картини “Циганка гадає дівчині” (1841), “Дари в Чигирині” (1844), “Смерть Хмельницького” (1843-1844), гравюра “Король Лір” (1840-1843) та ін. У перший день галерею відвідали 300 екскурсантів, оформлено заявки на відвідування виставки 40 тис. осіб.
Вісті ВУЦВК. – 1939. —4, 8 січня.

Київ. На екскурсію прибула делегація 1200 вчителів з різних районів Київської області. Гості ознайомилися з культурним життям столиці, переглянули спектакль “Генеральний консул” у Театрі російської драми. Після перебування в Києві близько 200 вчителів від’їхали до Москви і Ленінграду, близько 100 – на відпочинок до Пущі-Водиці.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 січня.

Москва. У Великому залі Московської державної консерваторії відбувся заключний тур Всесоюзного конкурсу вокалістів. Перемогла студентка Київської державної консерваторії Л.Руденко (сопрано).
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 9 січня.