Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Львів. Народився Богачевський Юрій – український співак (бас-баритон). Навчався в музичних закладах Нью-Йорка, Рима, Відня, Зальцбурга; з 1959 виступав у „Нью-Йорк сіті опера”, „Монітор Рекордіні і Ко” (Нью-Йорк), виконавець творів українських композиторів, автор розвідки „Анна Ярославна – опера А.Рудницького” (1969).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.70.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Велике життя”. Сценарій П.Ніліна; режисер Л.Луков; оператор І.Шеккер; художник С.Зарицький; композитор М.Богословський; звукооператор Г.Григор’єв; текст пісень Б.Ласкіна; у ролях: Л.Масоха – Ляготін; Б.Андрєєв – Балун; П.Алейников – Ваня Курський; І.Пельтцер – Козодоєв; І.Новосельцев – секретар парткому Хадаров; С.Каюков – Усинін; Ю.Лавров – Кузьмін; М.Бернес – Пєтухов; В.Шершньова – Соня Осипова; Л.Карташова – дружина Козодоєва; В.Зайчиков – Іванов; В.Аркасов – Бугорков; Г.Любимов – Захаров; О.Чистяков – секретар райкому; М.Крючков – працівник НКВС.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Вершники”. Сценарій В.Павловського за однойменним романом Ю.Яновського; режисер І.Савченко; оператор В.Окулич; художник М.Симашкевич; композитор С.Потоцький; звукооператори А.Прахов, О.Бабій; текст пісень А.Малишка; в ролях: С.Шкурат – Недоля; Л.Свердлін – Губенко; П.Масоха – Іван Половець; М.Розін – Зяма; М.Троянівський – Мусій Половець; О.Кузьміна – Оксана; Г.Долгов – Бурковський; М.Братерський – Оверко Половець; М.Горлов – майор Пунцов; Г.Грайф – полковник Фельзен; В.Освенцимський – генерал Еммельсдорф; Л.Кміт – шахтар Вася; В.Аркасов – товариш із центра; Д.Капка – священник і партизан; Ю.Бантиш – лейтенант.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято картину “Винищувачі”. Сценарій Ф.Кнорре; режисери Е.Пенцлін, В.Кучвальський; оператор М.Топчій; повітряні зйомки О.Пищикові; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; художники М.Тряскін, М.Солоха; композитор М.Богословський; звукооператори П.Штро, М.Авраменко; текст пісень Є.Долматовського; в ролях: М.Бернес – лейтенант Кожухарів; В.Дашенько – лейтенант Мельников; Є.Голинчик – Варя; О.Загорський – професор; Є.Му зіль – бабуся; Є.Агєєв – майор Тучков; Ф.Селезньов – авіатехнік Яшин; Є.Черні – авіатехнік Барсуков; В.Журавльова – сестра Кожухарова; Є.Ліліна – мати Кожухарова; В.Уральський – батько Кожухарова.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Моряки”. Сценарій І.Зельцера; режисер В.Браун; оператори М.Каплан, С.Рило; художник М.Юферов; композитор Ю.Мілютін; звукооператори В.Кореньков, С.Соловйов; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; комбіновані зйомки Г.Айзенберга, В.Морозова; в ролях: В.Освенцимський – флагман другого рангу Бєляєв; С.Столяров – його син, командир підводного човна; М.Макаренко – комісар підводного човна Демченко; А.Аркадьєв – командир торпедного катера Свєтлов; О.Красно польський – воєн технік Штейн; С.Петров – капітан третього рангу Чоглоков; О.Єгорова, А.Максимова – льотчиці; С.Тимохін – дивізійний комісар Лобода; Ф.Блажевич – командуючий флотом; А.Сова – радянський матрос; М.Романов – командир німецького міноносця; М.Комісаров – командуючий німецьким флотом; В.Кузнєцов, К.Сорокін – матроси; Г.Плужник – командир лінкора.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Одеса. Кіностудією художніх фільмів знято фільм “Сімнадцятилітні”. Сценарій Ю.Шовкопляса, К.Ісаєва, М.Юдіна; режисер М.Бєлінський; оператор Я.Куліш; комбіновані зйомки М.Карюкова, Г.Айзенберга; художник А.Хурмузі; композитори Ю.Мейтус, В.Рибальченко; звукооператор І.Дуценко; в ролях Н.Гіцерот – Галя; В.Бала шов – Костя; В.Проклов – Стопка; Л.Пекур – Олька; Н.Фригін – Дмитро Савич; М.Іванкін – Григорій Максимович; П.Соболевський – командир.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Москва. Московською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Трактористи”. Сценарій Є.Помєщикова; режисер І.Пир’єв; оператор А.Гальперін; художник В.Каплуновський; композитори брати Покрас; звукооператор В.Лещев; текст пісень Б.Ласкіна; в ролях: М.Ладиніна – Мар’яна Бажан; М.Крючков – Клим Ярко; С.Каюков – Кирило Петрович; Б.Андрєєв – Назар; П.Алейников – Савка; О.Боровикові – Франя; В.Кончин – Харитона; Р.Дніпрова-Чайка – Марківна; П.Валеріанов – дід; А.Долінін – пожежник; П.Савін – танкіст; А.Кефчиян – танкіст-кавказець.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Московською кіностудією художніх фільмів “Мосфільм” і Київською кіностудією художніх фільмів знято комедію “Шуми, городок”. Сценарій М.Шпиковського; режисер М.Садкович; оператор Г.Хімченко; художник О.Бобровников; композитор К.Корчмарьов; звукооператор Н.Комарова; автор пісень Б.Ласкін; в ролях: Н.Муратов – завідувач відділом винаходів Дятлов; Є.Мілютіна – дружина Дятлова; Г.Комолова – шофер міськради Галя; П.Алейников – винахідник Вася; Ю.Лавров – голова міськради; А.Дунайський – начальник пожежної охорони; Д.Капка – пожежник; О.Павленко – диригент; В.Лісовський – старший інженер; П.Репнін – Сидоров; В.Лепко – Семечкін; Е.Цесарська – Орина Тимофіївна; М.Висоцький – директор; В.Гомоляка – механік.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Кіностудією художніх фільмів знято оборонний фільм “Ескадрилья № 5” (“Війна починається”). Сценарій Й.Прута; режисер А.Роом; оператори М.Топчій; О.Пищиков; художники О.Бобровников; М.Солоха; комбіновані зйомки О.Панкратьєва; композитор К.Данькевич; звукооператори О.Бабій, М.Авраменко; текст пісень В.Лебедєва-Кумача; в ролях: М.Гарін – майор Гришин; Б.Безгін – капітан Нестеров; О.Альтовська – Ольга, старший лейтенант; Ю.Шумський – командарм; А.Апсолон – начальник контррозвідки Горн; Л.Новиков – штурмфюрер Вексель; М.Братерський – полковник Оберст.
Жукова А.Є., Журов Г.В. Українське радянське кіномистецтво. 1930-1941. — К., 1959. — С.230.

Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про стан прийому в кандидати і члени партії. Констатувалися досягнуті успіхи: протягом останні 18 місяців (з початку поновлення прийому в партію і до травня 1938 р.) прийнято кандидатами в члени ВКП (б) – 1297, членами ВКП(б) – 10146 осіб; протягом восьми місяців 1938 р. – відповідно 42540, 17884 осіб. Поряд із цим вказувалося на наступні недоліки: наявність значної кількості кандидатів з „простроченим стажем” (станом на 1 січня 1939 р. таких нараховувалося 59203 осіб); велика кількість нерозглянутих заяв (станом на 1 січня 1939 р. – 20 410, у тому числі заяви з проханням про прийом у кандидати партії – 14727, у члени партії – 5683; неохайне оформлення матеріалів; випадки зволікання з видачею документів прийнятим у члени партії (станом на 1 січня 1939 р. – 5946 новоприйнятих кандидатів, 3111 – членів партії, 2764 осіб, поновлених у лавах ВКП(б). Містилися вимога ОПК, РПК, МПК негайно вжити заходів для виправлення недоліків.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.6. — Спр.508. — Арк.48-50.

Москва. Президія Верховної Ради СРСР видала укази “Про текст військової присяги Робітничо-Селянської Червоної армії”, “Про текст військової присяги Робітничо-Селянського Військово-Морського флоту”, “Про текст урочистого зобов’язання осіб, які працюють по вільному найму в частинах, установах і закладах Робітничо-Селянської Червоної армії, Робітничо-Селянського Військово-Морського флоту і військ прикордонної охорони”, “Про порядок прийняття військової присяги”, “Про порядок дачі урочистого і клятвеного зобов’язання особами, які працюють по вільному найму в частинах, установах і закладах Робітничо-Селянської Червоної армії, Робітничо-Селянського Військово-Морського флоту і військ прикордонної охорони”, “Про приведення до присяги Робітничо-Селянської Червоної армії, Робітничо-Селянського Військово-Морського флоту і військ прикордонної охорони”. Затверджено текст військової присяги, визначено порядок приведення до присяги військових в урочистій обстановці та в індивідуальному порядку, осіб вільного найму – в індивідуальному порядку із занесенням відповідної відмітки до трудової книжки. Ухвалено привести особовий склад радянських збройних сил до присяги 23 лютого 1939 р., приурочивши її до ХХІ річниці РСЧА.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 січня.

Леніград. У Монетному дворі розпочалося виготовлення медалей “За трудову доблесть”, “За трудову відзнаку”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 січня.

Київ. Наркомзем УРСР повідомив про ремонт тракторів в МТС. Станом на 1 січня 1939 р. план проведення капітального ремонту тракторів у республіці виконано на 81,8%, план поточного ремонту – на 63,2%.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 січня.

Київ-Ворошиловград. Дирекція київського заводу “Більшовик” поінформувала про зафіксовані 12 прогулів та 9 випадків спізнення працівників на роботу на 5-10 хвилин. 5 осіб, які не вийшли не роботу без поважних причин, звільнені. Ворошиловград: на паровозобудівельному заводі звільнено з роботи голову трубопрокатного цехового комітету профспілки за трьохденний прогул.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 січня.

Київ. Відбулося засідання Президії АН УРСР. Учасники обговорили 41 питання, зокрема затвердили теми доповідей на Сесії АН УРСР, присвяченій 125-ти річчю з дня народження Т.Шевченка.
Історія Національної академії наук України (1938-1941): Документи і матеріали. — К., 2003. — С.440-441.

Одеса. Підбиті підсумки конкурсу на кращий проект пам’ятника К.Марксу. Комісія ухвалила не присуджувати першої премії, другу премію вручено групі одеських митців – скульптору Тенеру, художникам Мучнику, Маргулісу, Фельдштейну за проект пам’ятника “Комуністичний маніфест”; третю і четверту премії – одеситам скульптору Груншпуну, архітекторові Готгелю за проект під девізом “Буревісник”, скульпторам з Ленінграду Малютіну, Рубанчику за проект під девізом “Прапор комунізму”.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 січня.

Москва. Спілка радянських композиторів ухвалила організувати Комісію у складі А.Александрова, М.Грінберга, А.Гедіке, А.Гаямова, М.Карасева для підготовки і відзначення ювілею Тараса Шевченка. Прийняте рішення залучити відомих композиторів, зокрема Р.М.Глієра і Д.Р.Кабалевського до написання творів, присвячених Шевченку.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 3 січня.

Київ. Оргкомітет Спілки радянських композиторів України повідомив про видання до ХХІ роковин Робітничо-Селянської Червоної армії і Робітничо-Селянського Військово-Морського флоту збірника 60 оборонних пісень композиторів Белзи, Віленського, Добровольського, Компанійця, Штогаренка та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 січня.

Київ. Відбулося засідання Шевченківського ювілейного комітету Спілки радянських письменників України. Поет С.Голованіський прочитав складену ним віршовану п’єсу “Поетова доля”. У дискусії взяли участь поети і письменники А.Любченко, М.Талалаєвський, В.Суходольський, І.Кочерга, К.Герасименко, Я.Городський, А.Головко, Л.Первомайський, Д.Косарик, П.Панч.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 січня.

Київ. В Українській картинній галереї відкрилася перша виставка робіт театральних художників. Представлено близько 200 експонатів – ескізів декорацій і костюмів, проекти оформлення сцен різних театрів країни. Серед них – 33 ескізи мистецьких робіт професора Хвостова, виготовлених для постановок опер “Щорс”, “Продана наречена” у Державному театрі опери і балету в Києві.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 4 січня.