Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Харків, м. Торговельна група НК РСІ у складі 140 осіб провела “раптовий наскок” на кооперативні крамниці міста з метою перевірки їх роботи. Виявлені чисельні порушення.
Вісті ВУЦВК. – 1929. —31 липня.

Маріупольська округа. У зв’язку із затримкою виплати зарплатні на цегляних заводах № 1 та № 2 Селікаттресту відбувся страйк, в якому взяли участь 150 робітників.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2988. —Арк.94.

Харків, м. ВУЦВК і РНК затверджено Закон “Про самооподаткування людності для задоволення її громадських потреб” у 1929-1930 р.
Збірник законів і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1929. —№ 21. —Ст.173.

Москва, м. ОДПУ видано циркуляр про хлібозаготівельну кампанію.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1939. Том 1.Май 1927 – ноябрь 1929. —М., 1999. —С.677-6

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову „Про новий латинизований алфавіт народів арабської писемності Союзу РСР”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 51. —Ст.477.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову „Про об’єднання гідрологічної і метеорологічної служби Союзу РСР”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 51. —Ст.468.

Москва, м. РНК СРСР видав постанову “Про участь державних, кооперативних і належних змішаним акціонерним товариствам підприємств у витратах з будівництва, ремонта та утримання доріг місцевого значення”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 50. —Ст.457.

Харків, м. Президією ВУЦВК видано постанову “Про утворення Інституту по історії партії та Жовтневої революції”. До складу Інституту передано Всеукраїнський інститут революції та Центральний архів.
ЦДАВО України. – Ф.1, оп.5, Спр.59, арк.110;Вісті ВУЦВК. – 1929. —11 серпня.

Харків, м. ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову “Про пенсійне забезпечення викладачів вищих шкіл та робітничих факультетів, а також наукових робітників”.
Збірник законів і розпоряджень робітничо-селянського уряду України. – 1929. —№ 27. —Ст.204.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову „Про включення Воєнно-санітарного управління Робітничо-селянської Червоної армії до складу Народного комісарата у військових і морських справах”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 51. —Ст.467.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про фонди кінофікації”. Визнана потреба організації спеціальних фондів кінофікації у розпорядженні центральних виконавчих комітетів союзних республік. Передбачено спрямовувати на створення таких фондів наступні кошти: чистий прибуток від усіх видів кіноустановок, половину чистого прибутку від окремих чи групових кіносеансів, асигнування по державному та місцевому бюджетам, спеціальні асигнування професійних, кооперативних і громадських організацій, внески від добровільних зборів і відрахувань, позики у порядку довготермінового банковського кредитування, відсотки на капітали, що складають фонди кінофікації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№69. —Ст.641.

Сталіно, м. З Ростова прибула американська торгово-промислова делегація у складі 73 осіб. Зарубіжні гості відвідали Сталінський завод, побували у Макіївці, Рудченково, цікавилися “п’ятирічним планом побудови соціалізму”.
ЦДАГО України. – Ф.1. —Оп.20. —Спр.2988. —Арк.62.

Москва. Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації і зміцнення громадської (соціалістичної) власності». Визнано боротьбу за охорону громадського майна першочерговим завданням радянської влади. Осіб, які розкрадали громадську власність, оголошено ворогами народу. Прирівняно до державного майна вантажі на залізницях і водних шляхах, а також майно колгоспів і кооперативів (урожай на ланах, громадські запаси, склади, магазини). Запропоновано посилити охорону транспортних вантажів та майна колгоспів і кооперативів. Щодо розкрадачів визначено вищу міру покарання: розстріл із конфіскацією майна, який дозволялося замінювати за пом’якшуючих обставин на термін ув’язнення не менше 10 років, але з конфіскацією майна. Амністію заборонялося поширювати на осіб, засуджених у справах про розкрадання вантажів на транспорті, а також колгоспного та кооперативного майна. Визнано необхідним провести рішучу боротьбу з «куркульськими елементами», які застосовували насилля та погрози до колгоспників із метою примушення останніх до виходу з колгоспів. Застосовувати судову репресію – позбавлення волі від 5 до 10 років з ув’язненням у концентраційному таборі
Трагедия советской деревни: коллективизация и раскулачивание: Документы и материалы. 1927–1939: В 5 т. – М., 2001. – Т. 3. Конец 1930–1933 гг. – С. 453.

Харків. Директивний лист Дніпропетровського обкому КП(б)У сільським райкомам партії про заходи щодо посилення хлібозаготівель та з вимогою виконати завдання за першу та другу п’ятиденки протягом першої десятиденки серпня. Пропонувалося виконати директиву обкому про форсування обмолоту, мобілізацію тягла, робсили для роботи «від зорі до зорі» для скиртування і вивозу хліба
Голод 1932–1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів. – К., 1990. – С. 227.

Доповідна записка начальника Вінницького обласного відділу ДПУ В. Левоцького секретареві Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про недоліки в підготовці хлібозаготівельної кампанії. Повідомлялося, що за червень місяць на території області зафіксовано 12 масових антиколгоспних виступів селян, що супроводжувалися виходом із колгоспів і намаганням провести індивідуальну косовицю (Гайсинський, Барський, Бернадський, Брацлавський, Калинівський, Літинський і Вінницький райони)
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1940 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 333–335.

Постанова ЦК КП(б)У «Про хлібоздачу в перший п’ятиденник серпня». Зазначено, що Україна виконала лише 84 % липневого плану. В одноосібному секторі виконання липневого плану становило від 1 до 4,2 %. Вказано Вінницькому, Харківському та Київському обкомам «на загрозливий стан щодо темпів хлібоздачі по одноосібному секторові»
«Вісті» ВУЦВК. – Харків, 1933. – 8 серпня.

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.