Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Пішла з життя Жарка (справжнє прізвище Жарченко, нар. 1857) Надія Василівна – український театральний діяч, сестра Я.В. Жаркого; творчу діяльність почала 1880 у Полтавському аматорському театрі; працювала в трупах Г.Ашкаренка (1881), М.Кропивницького (1882-89), з 1883 – у трупі М.Старицького; серед найбільш відомих ролей акторки: Галя („Назар Стодоля” Т.Шевченка), Наталка, Терпилика („Наталка-Полтавка” І.Котляревського), Маруся („Дай серцю волю – заведе в неволю” М.Кропивницького) та ін.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.238.

Пішов з життя Бальдвін-Рамульт Людвік (народився 1858) – український архітектор; закінчив архітектурне відділення Львівського політехнічного інституту; автор проектів ряду будівель Львова – головного поштампу (1890), тютюнової фабрики (1925), серії житлових будинків.
Мистецтво України: Біографічний довідник /Упорядники: А.В.Кудрицький, М.Г.Лабінський; За ред. А.В.Кудрицького. – К., 1997. — С.39.

Харків, м. Створено Українське мистецьке об’єднання; до організації увійшли І.Їжакевич, М.Козик, В.Коровчинський, Ф.Кричевський, Г.Світлицький, К.Трохименко та ін.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Умань, м. Створено державний заповідник “Софіївка”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. —С.376.

Артемівськ, м. Місто відвідав угорський революціонер Бела Кун. Зарубіжний гість зустрічався з представниками Компартії, громадських організацій та учасниками окружного з’їзду МОДР.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 15 січня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок кредитування середянських господарств при збуті сільськогосподарських машин і знарядь”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 20. —Ст.178.

Харків, м С.Л.Рудницького обрали дійсним членом Всеукраїнської Академії наук.
Рубльов О. Західноукраїнська інтелігенція у загальнонаціональних політичних та культурних процесах (1914-1939). – К., 2004. —С.117.

Москва, м. Секретаріат ЦК ВКП(б) ухвалив мобілізувати “500 крупних відповідпрацівників для партроботи у сільських районах найбільш важливих хлібозаготівельних і сировинних округ”.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1939. Том 1.Май 1927 – ноябрь 1929. —М., 1999. —С.660-6

Москва, м. Президія ЦВК СРСР затвердила Положення про Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦВК СРСР. Визначалися склад (науково-дослідна частина, бібліотека, архів, музей, біо-біографічний і довідковий, редакційний відділи, управління справами), органи керівництва та управління, такі головні завдання Інституту: вивчення і сприяння вивченню марксизма; вивчення і сприяння вивченню історії міжнародного коміністичного руху; наукова пропаганда марксизму серед широких трудящих мас.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№ 42. —Ст.373;50 лет с

Москва, м. ЦК ВКП(б) затвердив директиву про створення єдиного партійного архіву з відділеннями у 26 обласних і краєвих центрах Союза РСР.
Пролетарская революция. – 1930. —№ 5. —С.290;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. Составители А.И.Алаторцева, Г.Д.Ал

Москва, м. РНК СРСР видав постанову “Про план осінньої посівної кампанії 1929 року”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. — № 44. —Ст.386.

Донузлав, с., нині смт. Красногвардійське, Крим. Народився Болгарин І.Я. – російський і український кінодраматург, заслужений діяч мистецтв УРСР (1977). У 1954 р. закінчив ВДІК. Автор сценарію художнього телефільму „Ад’ютант його превосходительства” (1970, за власним романом). За його сценаріями (у співавторстві з В.Смирновим) на Київській кіностудії створено художні фільми: „Назад дороги немає” (1970), „Тачанка з Півдня”(1977), „Дума про Ковпака” (1973-1976, кінотрилогія), „Від Бугу до Вісли” (1980), „Секретний фарватер” (1986) та ін. Разом з В.Г.Іллєнком за власними сценаріями здійснив постановки фільмів „Повернення Вероніки” (1964), „Над нами Південний Хрест” (1985).
Мистецтво України: Біографічний довідник. – К., 1997. —С.44.

Харків. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР «Про роботу органів державної прокуратури в ході колективізації». Зазначено, що деякі районні прокуратури не завжди рішуче реагували на факти доведення твердих завдань із хлібозаготівель до окремих колгоспників та середняків-одноосібників, незаконні обшуки та арешти, конфіскацію та вилучення майна, а також порушення основних засад колгоспного будівництва. Органи юстиції, проводячи боротьбу з «класовим опором», надто рішуче застосовували репресії до середняків, бідняків, колгоспників, які не виконували своїх зобов’язань перед державою. Президія ВУЦВК і РНК УСРР зобов’язали Нарком’юст та головного прокурора УСРР, обласні комітети, РВК та міськради негайно перевірити всі заяви про факти порушення революційної законності та притягнути до юридичної відповідальності всіх винних урядових осіб; забезпечити найшвидше і найрішучіше реагування на кожну заяву, скаргу робітників, колгоспників, бідняків та середняків-одноосібників і трудящих загалом, на дописи робсількорів та матеріали преси про випадки порушення революційної законності, перекручування політики партії та уряду, нечуйне бюрократичне ставлення до трудящих, притягати винних до суду
Колективізація і голод на Україні. 1929–1933: Збірник документів і матеріалів. – К., 1992. – С. 176–479.

Спецповідомлення заступника начальника Вінницького обласного відділу ДПУ П. Рахліса секретарю Вінницького обкому КП(б)У М. Алєксєєву про подання колгоспниками заяв щодо виходу з колгоспу за період з 1 січня по 25 червня 1932 р. Повідомлялося, що продовольча криза в низці районів області створює сприятливий ґрунт для діяльності контрреволюційних елементів, спрямованої на розвал колгоспів. За неповними даними, за відповідний період із колгоспів області вийшло понад 5850 колгоспників
Голод і голодомор на Поділлі: 1920–1924 рр.: Збірник документів і матеріалів. – Вінниця, 2007. – С. 397–398.

Книга запису смерті Луговицької сільради Чорнухинського району Харківської області. Помер «від недоїдання» 24-річний чоловік Г. Проценко
Ні могили, ні хресного знаку: Голодомори 1932–1933 і 1946–1947 років у Чорнухинському районі Полтавщини:: Документи і матеріали. Свідчення. – Чорн

Київ. На сцені театру КОВО поставлено п’єсу М.Гусса і К.Фінна “Ключі Берліна”, присвячену “відтворенню однієї з славних сторінок бойового минулого – здобуття Берліна російськими військами у 1760 р.”
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 1 лютого.

Київ. 25-28 лютого в Інституті археології АН УРСР відбулася наукова конференція археологів-дослідників пам’ятників скифо-сарматських племен і грецьких поселень на території СРСР. У роботі конференції взяли також участь археологи Москви і Ленінграда.
Вестник древней истории. – 1940. — № 1. — С.200-207;50 лет советской исторической науки. 1917-1967. — М., 1971. — С.215.

Київ. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про виділення з території Чистяківської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Чистяківського сільського району з центром у м. Чистякові; про виділення з території Артемівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Артемівського сільського району з центром у м. Артемівський; про виділення з території Костянтинівської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Констянтинівського сільського району з центром у м. Костянтинівка; про виділення з території Орджонікідзенської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Орджонікідзенського сільського району з центром у м.Орджонікідзе; про виділення з території Слов’янської міської ради Сталінської області сільської зони та утворення Слов’янського сільського району з центром у м. Слов’янськ.
Вісті ВУЦВК. – 1939. — 10 липня.

Київ. Політбюро ЦК КП(б) У затвердило чергові, подані Головлітом УРСР, списки № 48 (51 найменування), 53 (54 найменування) „на вилучення з бібліотек та книготорговельної мережі книг і збірників, в яких вихваляються та згадуються прізвища ворогів народу, а також книг, які написані ворогами народу”. Серед багатьох інших ухвалено вилучити, як „шкідливі”, видання: В.Німчинок „Граматика української мови” (Х.-К., 1934) – „майже на кожній сторінці зразки „творів” ворогів народу – буржуазних націоналістів Елана, Коцюби, Кириленка, Кулика, Микитенко Семенко, Терещенко”; О.Петренко „Українська мова (граматика і правопис). Підручник для шкіл малописьменних. Видання 4.” (К., 1936) – „згадування прізвищ ворогів народу, буржуазних націоналістів Микитенко, Кириленко” та ін.
ЦДАГОУ. – Ф.1 – Оп.16. — Спр.17. — Арк.378-389.

Київ. Почалося видання політичного журналу ЦК КП(б)У “ За більшовицьку пропаганду і агітацію”.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.419.