Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

За даними Наркомпроду УСРР, до Донбасу прибуло 232 вагони продовольчих вантажів, у тому числі для Центрального правління кам’яновугільної промисловості - 194, Південного металургійного тресту – 27, губернського продовольчого комітету – 1, Головного управління металевої промисловості України – 9 і для олійниці у Таганрозі – 1.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 22 серпня.

За даними Наркомпроду УСРР, до ЦК допомоги голодуючим при ВУЦВК прибуло 368 вагонів продовольчих вантажів, з них до Донбасу було надіслано – 106, до Запорізької губернії – 32, до Миколаївської – 108 і Катеринославської – 102.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 22 серпня.

Донецька губернія. Законсервовано виробництво на трьох великих металургійних заводах: Таганрозькому, Макіївському, “Дюмо” (в Алчевську) і „Сулін” (у Шахтах) та скорочено на Маріупольських заводах.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 76.

Одеса. Повідомлялося про створення “Товариства іногородніх художників”. Серед його засновників – Окроянц, Суворов, Дебальда, Фройман, Бассоміні. Право членства надано особам з вищою художньою освітою. Мета товариства – організація взаємодопомоги та пропаганда образотворчого мистецтва. За участю місцевих митців товариство навесні відкрило першу виставку й підготувало другу.
Зритель, Одесса, 1922, № 2. – С. 5.

Харків. Всеукрвидав розпочав видання повного зібрання творів В. Короленка. Зритель, Одесса, 1922, № 2. – С. 5.
Зритель, Одесса, 1922, № 1, 23 июнь. – С.6.

Одеса. Губвиконком затвердив статут гуртка допомоги вченим, літераторам, артистам. Серед засновників В. Бухштаб, П. Ковальов, В. Кара.

Харків. Наркомпоштель УСРР дозволив радіостанціям і поштово-телеграфним закладам приймати радіотелеграми від приватних осіб для внутрішнього радіообміну.
Зритель, Одесса, 1922, № 2, июль. – С. 10.

Харків. Наркомвнусправ УСРР розробив проект декрету про “міліцію моралі”, до компетенції якої входила боротьба з проституцією. Допомогу роботі міліції мали здійснювати домові комітети, на які покладалися завдання виявлення таємних будинків розпусти, повій одиночок й т. ін.
Зритель, Одесса, 1922, № 2, июль. – С. 10.

Донецька губернія. Почастішали страйки робітників на підприємствах вугільної і металургійної промисловості, особливо в Центральному, Юзівському, Алмазно-Мар’ївському, Шахтинськму і Гришинскому районах. Тривалість страйків, звичайно, не перевищувала 1-2 днів, але страйкувало по декілька тисяч робітників (Макіївський комбінат, Алчевський завод „Динамо” та ін.). Майже повсюдно єдиною вимогою робітників була ліквідація заборгованості заробітної плати.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1088, арк. 57.

Київ. Спільне зібрання ВУАН обрало О. Новицького на штатного дійсного академіка по кафедрі історії Українського мистецтва.
Історія Академії наук України. 1918-1923. – К., 1993. – С. 487.

Спільне зібрання ВУАН обрало В. Шапошнікова на позаштатного академіка по кафедрі технічної хімії.
Історія Академії наук України. 1918–1923. – К., 1993. – С. 487.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

За попередніми даними, товарообіг в Україні досягнув 2-2,5 млрд. руб., що становили майже третину товарообігу СРСР.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 18 декабря.

Повідомлялося, що в 1924 р. до Одеського порту прибуло 2 тис. 719 пароплавів, у тому числі 170 із-за кордону (з них 34 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Доставлено 13 млн. 635 тис. пуд. вантажів, з них 4 млн. 385 тис. пуд. – із-за кордону. Відбуло з порту за рік 2 тис. 870 пароплавів, з них із-за кордону – 161 (в тому числі 22 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Вивезено 26 млн. 118 тис. пуд. вантажів, з них із-за кордону – 23 млн. 272 тис. пуд.
Экономическая жизнь, Москва, 1925, 17 января.

План землевпорядкувальних робіт в Україні виконаний на 77 %. Землевпорядкуванням охоплено 3 млн. 190 тис. десятин селянських земель.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 19 декабря.

Харків. Автоклуб при профспілці працівників місцевого транспорту організував автопробіг Харків – Золочів – Гайворон – Борисівка – Бєлгород (довжина 233 км).
Вестник физической культуры, Харьков, 1924, № 9-10, С. 21.

Харків. РНК УСРР затвердила інструкцію “Про торгівлю”. Відмінено обов’язкову реєстрацію приватних торговельних закладів у райвідділах міліції, введену 22 серпня 1922 р. Обов’язкову реєстрацію збережено лише для торговельних операцій медикаментами, продукцією друку, зброєю, спиртовими напоями та спиртом денатуратом, а також на влаштування більярду та інших азартних ігор. Категорично заборонено торгівлю на розвіз та рознос у прикордонній митній смузі. Встановлено порядок торгівлі йа нагляду за її проведенням з боку міліції, санітарної інспекції, фінорганів, митниці, перевірочної палати мір та ваги, інспекції праці, а в місцях розташування базарної торгівлі – з боку комітетів ринкових торговців.
ЗУ України, 1924, № 15, Від. І, № 15, Ст. 149.

Харків. На паровозобудівному заводі налагоджено виробництво турбін, що раніше ввозилися з-за кордону.
Известия ЦИК СССР, Москва, 1924, 28 июня.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Відкрився ІІ Всеукраїнський помісний церковний собор. Прибуло 208 делегатів з різних регіонів України та від російського священного синоду. Порядок денний: про ставлення української православної церкви до постанов собору 1923 р. (про колишнього патріарха Тихона, про двошлюбність духовенства, про введення до церкви нового стилю літочислення); по “липківщину-самосвятство”; про українізацію церковного богослужіння, про сектантство; про чернецтво в монастирях України в сучасних державних і соціальних умовах; про майбутній Вселенський собор й ін. Учасники собору одноголосно прийняли рішення про автокефалію української церкви. Головою церкви обрано Харківського митрополита Пимена.
Коммунист, Харьков, 1925, 17 мая.