Institute of History of Ukraine National Academy of Sciences of Ukraine

Пішов з життя Бахтін Костянтин Миколайович (народився 1873) – український живописець-пейзажист. 1900 закінчив Київське художнє училище; автор творів: „Вечоріє”, „Стара садиба”, (обидва – 1910) „Вечір восени” (1911), „Соняшний день” (1914), „Перша зелень”, „Пізня осінь” (обидва – 1916), „Бузок” (1923), „Останні квіти” (1927), „Весна”, Річка” (обидва – 1928); учасник виставки картин київських художників (1912).
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.47.

Пішов з життя В. Хавкін – уродженець Одеси, видатний бактеріолог, епідеміолог, винахідник вакцин проти холери і чуми, асистент лабораторії технічної мікробіології в Пастерівському інституті в Парижі, державний бактеріолог уряду Індії, директор протичумної лабораторії, народоволець, учасник сіоністського руху за створення єврейської держави. Золоті імена України.
Народжені Україною. Меморіальний альманах у двох томах. – Т.2. — К., 2002. — С.690.

Москва, м. ВРНГ СРСР видала наказ № 277 про посилення контроля над виконанням промислових програм у зв’язку з невиконанням хлібозаготівель і нестачею промтоварів на селі.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.77

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову „Про зміну пункта 3 постанови Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народних комісарів Союзу РСР від 10 серпня 1927 року про зміну і доповнення постанови Центрального Виконавчого Комітету і Ради Народних Комісарів Союзу РСР від 3 липня 1925 року про фонд для боротьби з посухою”.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 1

Харків, м. Колегія НК РСІ підбила підсумки обслідування роботи розташованих на терені України підприємств союзного підпорядкування тресту “Держшвеймашина”. Вказувалося на недосконалість структурної організації системи: замість належних 7 філій створено 17 депо, 52 торгових установ, головна контора перетворилася на “зайве кільце”; встановлено невиконання конторами тресту директив про зниження цін та самовільне завищення націнок на товари; ухвалено звернутися до Москви з пропозицією притягнути порушників до суворої відповідальності.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 8 січня.

Вінниця, м. Введено в дію взуттєву фабрику “Яструб”, розраховану на 150 робітників.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 8 січня.

Харків, м. Започатковано проведення художніх студій Асоціації художників Червоної України (АХЧУ). Відбувся диспут на тему “Сучасні художні угруповання”.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 7 січня.

Одеса, м. Організовано єврейський історико-етнографічний музей. Окремий розділ експозиції присвячено 10-ти річчю з дня смерті єврейського письменника Ш.Абрамовича.
Вісті ВУЦВК. – 1928. — 7 січня.

УСРР. Протягом січня – червня 1929 р. ОДПУ зафіксовано в Українській СРР 73 масових селянських виступів (загалом по СРСР – 520).
Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД. Документы и материалы в 4 томах. Том 2. 1923-1929. —М., 2000. —С. 920-923.

Москва, м. В Комісії з вивчення збройних повстань, громадянських і революційних воєн Товариства істориків-марксистів почалася бібліографічна робота з вивчення історії Жовтневого збройного повстання і громадянської війни.
Историк-марксист. – 1929. —Т.13. —С.283;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.128.

Москва, м. На початку січня при Інституті В.І.Леніна відбулася Всесоюзна нарада істпартів. Ухвалено створити у союзних республіках Інститути історії партії та Жовтневої революції.
Літопис революції. Журнал Істпарту ЦК КП()У. 1929. —№ 1 (34). – с.293.

Горлівка, м. Артемівської окр. До Кисловодська на відпочинок виїхали 480 гірників шахти “Марія”, іще 300 шахтарів попрямували до Красногорського будинку відпочинку.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 березня.

Харків, м. При культвідділі Харківської окружної ради профспілок сформовано штаб у складі представників ряду державних установ, громадських організацій, редакцій газет для практичного керівництва проведенням “Трьохмісячника української культури”; розроблений план акції передбачав перевірку стану українізації в установах і організаціях, проведення культурно-освітніх і мистецьких заходів, налагодження роботи гуртків, бібліотек, створення “джаз-оркестру з українських народних інструментів”, організацію українського пересувного театру та ін.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 27 березня.

Москва, м. ЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про чистку апарату державних органів, кооперативних і громадських організацій”. Надавалося право органам РСІ виносити обов’язкові для всіх державних установ і підприємств, кооперативних і громадських організацій наступні постанови: про заборону назавжди або на певний час працювати у всіх ланках радянського і кооперативного апаратів, в громадських організаціях тим особам, при оцінці роботи яких з’ясувалося, що вона „безумовно зашкоджує інтересам робітничого класу”; про заборону назавжди або на певний час посідати посади в певній місцевості або у певному відомстві, установі, підприємстві чи організації; про заборону назавжди або на певний час займати ту чи іншу категорію посади у радянському і кооперативному апараті, громадських організаціях.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. – 1929. —№35. —Ст.313.

Знаменка, м. тепер Алтайського краю, Росія. Народився Завгородній Анатолій Петрович – український живописець, заслужений художник УРСР (1977). До числа найбільш відомих творів майстра належать: „Перед ловом” (1961), серії – „Миколаїв – корабельний край” (1966-1970), „Біля рідних берегів” (1974-1977), „Азовсталь” (1976), „Королівський замок” (1981-83), „Гранд-канал” (1984-86), „Зустріч в океані” (1988), „Витівки Воланда” (1989). „Нехороша квартира” (1990, дві останні за мотивами роману М.Булгакова „Майстер і Маргарита”), „По Венеції” (1990).
Мистецтво України: Біографічний довідниК. – К., 1997. —С.248.

Харків, м. Оргбюро ЦК КП(б)У обговорило питання „про польський з’їзд у Варшаві”. Ухвалено створити партійну комісію у складі Доненка, А.Хвилі, Лазоверта, Кулика, Добродицького, доручити їй розробку вказівок щодо представництва радянських поляків на з’їзді, забезпечити розгортання у польській пресі інформаційної кампанії про характер з’їзду та „цілі пілсудщини”.
ЦДАГОУ. – Ф.1. —Оп.16. —Спр.34. —Арк.112.

УСРР. Протягом року в республіці 246 тис. членів і кандидатів партії пройшли “партійну чистку”: виключено 24 тис. осіб (близько 10%) загальної кількості членів КП(б)У.
Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921-1939 рр.). – К., 1999. —С.135.

СРСР. Протягом 1929-1931 р. з лав ВКП(б) виключено близько 250 тис. членів, переважна більшість яких належала до т.з. „правого ухилу”..
Дорошко М. Компартійно-державна номенклатура УСРР у 20-30-ті роки ХХ століття: соціоісторичний аналіз. – К., 2004. —С.136.

СРСР. Протягом року у різних регіонах спецорганами зафіксовано 1300 випадків селянських хвилювань: значну роль в них грало релігійне питання.
Грациози Андреа. Великая крестьянськая война в СССР. Большевики и крестьяне, 1917-1936. —М., 2001. —С.46.

Крим. Протягом 1929 року у ході „чистки” партійних і радянських органів під гаслом боротьби з „веліібрагімовщиною”, „мілліфірківщиною” та „буржуазно-націоналістичними відхиленнями” репресовано щонайменше 3500 татар, яких було засуджено, заслано, а кількох страчено.
Національні меншини України у ХХ столітті. Політико-правовий аспект. – К., 2000. –С.173.