Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про позику відбудови. Визнано необхідним, щоб розподіл позики проводився на основі обліку економічного значення республік та динаміки розвитку їх господарств. Українській економічній раді доручено проробити питання про замовлення УСРР та після цього поставити план розподілу позики та календарні строки його розміщення на попереднє обговорення в політбюро ЦК КП(б)У.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 59, арк. 18.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову по доповіді Південного рудного тресту (ПРТ). Українській економічній раді доручено розробити програму розвитку виробництва заводів ПРТ та розглянути угоду ПРТ з німецькою фірмою „Равак і Грюнфельд”, виходячи з необхідності забезпечення рудою та марганцем вітчизняної металургійної промисловості. Ухвалено порушити перед ЦК РКП(б) клопотання про закупку за кордоном устаткування для заводів ПРТ на суму 5 млн. крб.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 59, арк. 17.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У затвердило резолюцію про насіннєву позику. Ухвалено, що б при стяганні позики за 1925 та минулий рік, враховувався стан врожайності окремих районів, а господарства, які мали найбільшу заборгованість, могли б безболісно її повернути. Зокрема, згідно з постановою Української економічної наради при РНК від 27 липня 1925 р. про принципи повернення позики, виданої навесні 1925 р., запропоновано, щоб усі збитки, що виникали внаслідок різниці заготівельних цін на весні та ті, що були на момент повернення позики, падали на державу та щоб сума зобов’язань по цих позиках була скорочена на 2/3. Також визнавалося доцільним надати пільги при поверненні позики для маломіцних господарств та таких, що постраждали від посухи: відстрочку до 1926 р. та скасування заборгованості для окремих маломіцних господарств в районах та округах, що повторно постраждали від посухи. Задля формування місцевих насіннєвих фондів рекомендувалося передати повернену позику 1922 та 1923 рр. При цьому зауважувалося, що загальний розмір пільг щодо відстрочок мав бути встановлений з таким розрахунком, щоб звести дефіцит Наркомзему УСРР до мінімуму. Оскільки прийнята постанова не поширювалася на позики від закладів сільськогосподарського кредиту, Укрсільгоспбанку пропонувалося розробити проект аналогічних заходів, спрямованих на полегшення становища населення недорідних районів. Також визнавалося доцільним розробити питання про організацію насіннєвих та грошових фондів взаємодопомоги сільського населення, а також державного грошового фонду, допомога з якого мала видаватися через систему сільськогосподарського кредиту. Питання про форми забезпечення населення неврожайних районів пропонувалося до 15 жовтня розробити Наркомфіну, Наркомзему та Наркомсоцзабезу УСРР із залученням зацікавлених відомств, а ЕКОСО та Наркомзему до 1 листопада визначити заходи щодо повернення державних позик.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 59, арк.21-21 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову з питання про хід хлібозаготівель (про ціни на хліб та промтовари). Українській економічній раді доручалося з’ясувати питання про виробництво вітчизняною промисловістю легких сортів металу, здешевлення взуттєвої продукції, збільшення завозу мануфактури в УСРР з інших регіонів СРСР, а також збільшення імпорту споживчих товарів. Наголошувалося на необхідності прискорення заготівель хліба та перевірці стану хлібозаготовчих операцій.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 59, арк. 20 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову по повідомленню Л. Кагановича про конфлікт залізничної адміністрації з робітниками Олександрівська. Було ухвалено доручити ЦКК КП(б)У терміново ознайомитися з цим питанням, використовуючи комісію, створену на місці, та накреслити конкретні заходи щодо: здешевлення вартості проїзних квитків для робітників при приміських поїздах; покращання приміського сполучення та складу залізничної охорони й працівників ДПУ; розробки питання про права залізничників та порядок застосування збройної сили, а також з’ясування недоліків, що породили конфлікт (бюрократизм і тяганину в роботі залізничного апарату, недбалість радянських, профспілкових та інших організацій).
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 59, арк. 22-23.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.

Сільський Господар – Всеукраїнська рада сільськогосподарської кооперації являла собою центральний орган усієї системи сільськогосподарської кооперації УСРР. У 1928 р. до складу Сільського Господаря входили 42 кредитних та універсальних союзів, 7 центрів спеціальної кооперації, що об’єднували 2700 кредитних, 4798 спеціальних і 5028 машинно-тракторних товариств, 6316 сільськогосподарських колективів, із загальним числом об’єднаних господарств – 910 тис.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М. 1999. — С.786; Вес

Запоріжжя, м. Споруджено арочний залізничний міст через Дніпро.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Почалося будівництво міського аеропорту.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Київ, м. Розпочався випуск фільмів на Київській кінофабриці (з 1939 р. – Київська кіностудія художніх фільмів, з 1957 р. – ім. О.Довженка).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Створено Український фізико-технічний інститут (з 1938 р. – Харківський фізико-технічний інститут АН УРСР).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Харків, м. Створено перше в Україні творче об’єднання архітекторів – “Товариство сучасних архітекторів України” (ТСАУ).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Львів, м. Митрополит А.Шептицький заснував Греко-католицьку богословську академію на зразок католицьких університетів.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422.