Інститут історії України Національна академія наук України

Катеринославський округ. Бабтиські проповідники та вчителі – члени „Спілки голландських вихідців менонітів” приступили до організації релігійних молодіжних гуртків „бабсомол”. Тільки в одному з районі було створено 10 гуртків „бабсомолу”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 52.

Почастішали прояви підпільної роботи сіоністських організацій, зокрема, – поширення агітаційної літератури російською мовою головним чином серед безробітних і кустарів. В Сквирському районі Білоцерківського округу на деяких зборах кустарів сіоністи відкрито виступили зі своїми деклараціями.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 30.

Спостерігалися факти „оживлення” антирадянських партій та груп – петлюрівців у Київській губернії, меншовиків – у Донбасі, сіоністів – у Донбасі, Київському та Херсонському округах.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Цереводарівський район Мелітопольського округу. Бабтистські проповідники організували 6 релігійних гуртків, до яких залучили значну частину місцевої молоді.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 72.

Білоцерківський район Полтавського округу. В багатьох селах спостерігалися виступи жінок-членів релігійних громад за повернення церковнослужителям їхніх колишніх мешкань, відібраних сільськими владами для хат-читалень.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 2117, арк. 53.

Харків. Відбувся ІІ Всеукраїнський з’їзд спілки селянських письменників “Плуг”. Прибуло 138 делегатів. Порядок денний: організаційний звіт ЦК спілки; доповіді з місць; “Плуг” на ідеологічному фронті; “Плуг” і сількори; про художню політику партії; про стан і перспективи художньої справи в Україні.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 квітня;Культура і побут, Харків, 1925, 16 квітня.

Катеринослав. Філіал Укрбанку асигнував 5 тис. крб. на кредитування кустарно-промислових артілей у неврожайних губерніях.
Вісті ВУЦВК, 1925. — 7 квітня.

Робітники першої дільниці Південно-Західної залізниці та студенти Харківського медінституту, які наприкінці 1924 р. взяли шефство над с. Красилівкою Харківської губернії, організували у підшефному селі амбулаторію та дитячу консультацію й надали його мешканцям господарську та культурно-освітню допомогу.
Вісті ВУЦВК, 1925. — 7 квітня.

Харків. Почалися гастролі московської трупи “Синя блуза”.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 7 квітня.

Уманський округ Київської губернії. Під час археологічних розкопок знайдено предмети давньогрецької культури.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 7 квітня.

Одеса. Відбувся І Всеукраїнський з’їзд атеїстів-суспільствознавців. На порядку денному стояла розробка методів антирелігійної пропаганди.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 7 квітня.

Харків. Вища житлова комісія при ВУЦВК зобов’язала Всеукраїнське правління селянськими будинками звільнити від жильців частину Центрального селянського будинку в Харкові, а також розширити гуртожиток і відкрити на околицях міста декілька дворів для приїжджих селян.
Коммунист, Харьков, 1925, 7 апреля.

Харків. ВУЦВК прийняв постанову про передання соцзабезам виморочного, безгосподарного та конфіскованого за судом майна для створення фонду допомоги малопотужним господарствам.
Коммунист, Харьков, 1925, 7 апреля.

Харків. Наркомсоцзабез і Наркомвнусправ УСРР розробили проект постанови про надання підопічним соцзабезу права на безкоштовне користування, в межах встановлених норм, водою, каналізацією та електроенергією. Проект передбачав і пільгову оплату за користування житлом й проїзд у трамваях. Кошти для покриття витрат для надання пільг мали сплачувати виконкоми.
Коммунист, Харьков, 1925, 7 апреля.

Харків. Наркомсобез УСРР розробив проект постанови про надання пільг глухонімим і сліпим. Сліпі отримали право на соціальне забезпечення, а глухонімі – на вступ до інвалідної кооперації нарівні з інвалідами праці.
Коммунист, Харьков, 1925, 7 апреля.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.