Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Поліклініка Деміївського району взяла шефство над найближчим селом. Щотижня співробітники поліклініки виїжджали в підшефне село для надання медичної допомоги його мешканцям.
Коммунист, 1925, Харьков, 3 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про наслідки податкової роботи в УСРР в 1923/24 р. Ухвалено скоротити кількість податків на наступний рік. Заборонено примусово поширювати серед населення платні емблеми для їх встановлення, а також проводити інші збори й обов’язкову підписку на твори друку. Ухвалено створити комісію для розробки питання про комунальні тарифи та місцеві збори на сільське населення. Визнано доцільним проводити таку податкову політику, яка сприяла б накопиченню коштів підприємств для розвитку виробництва. Запропоновано скоротити прямі податки на село, що перевищували довоєнний рівень. Ухвалено закласти засади прогресивного оподаткування, створюючи режим сприяння для платників лісостепу. Зауважено на можливості посилення непрямого оподаткування шляхом обкладання предметів повсякденного користування; гасу, солі та сірників. Визнано доцільним ввести оподаткування будівель робітників та службовців. Рекомендовано звільнити кустарів, що працювали за патентами І-го розряду, без застосування найманої праці, від сплати зрівняльного та прибуткового податків, залишаючи для них лише патентний збір на користь місцевого бюджету.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 50-51.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про розміри єдиного сільгоспподатку. Визнано доцільним знизити розмір податку на наступний рік, оскільки податок поточного року був обтяжливим й призводив до деградації селянських господарств, особливо в прикордонній смузі. Враховуючи збільшення надходжень по акцизам, ухвалено поставити перед ЦК РКП(б) питання про встановлення розміру загальногромадянського податку в 240 млн. крб., з відрахуванням 100 млн. крб. на місцеві потреби, а також про залишення в УСРР ще 60 млн. крб., тобто 25%. Крім того, пропонувалося збільшити пільги для колгоспів при оподаткуванні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 51 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило звернутися з клопотанням до ЦК РКП(б) про те, щоб у тижневий строк було вирішено питання про залишення цін на хліб у Донбасі на старому рівні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 53 зв.

Повідомлялося про переселення єврейських родин з Правобережної України на Південь республіки для переходу до землеробської праці. З Полтавської губернії до Криворізького округу прибуло 175 родин, яким відведено 1 тис. 750 дес. землі, а з Подільської та Київської – ще 862, які заснували 140 колективів „ОРТ”.
Коммунист, Харьков, 1925, 3 апреля.

Одеса. На адресу Зовнішторгу УСРР із закордону прибуло 300 снопов’язалок, снопов’язальний шпагат і насіння суданської посухостійкої трави.
Коммунист, Харьков, 1925, 3 апреля.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило проект постанови пленуму ЦК КП(б)У про українізацію. Визначено завдання українізації в партійних та профспілкових організаціях, радянських органах та в РСЧА.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 52 – 53 зв.

Харків. Президія ВУЦВК затвердила положення про Всеукраїнську школу командного складу міліції та карного розшуку.
Коммунист, 1925, Харьков, 3 апреля.

Полтава. Місцевий театр реорганізувався в Український театр Полтавщини, де мала грати трупа „шевченківців”. Також створювалося товариство відродження кобзарства на Полтавщині.
Коммунист, Харьков, 1925, 3 апреля.

Одеса. Губпрофрада запропонувала житлоспілці кооперувати будинки на робітничих околицях, продовжити кампанію по зробітниченню житлокооперації, а також відремонтувати будинки для робітників по пільгових цінах.
Коммунист, Харьков, 1925, 3 апреля.

Полтава. Міськрада постановила відремонтувати 18 будинків на 108 квартир та виділити 18 садиб для будівництва 16 одноповерхових будинків на 36 квартир для самотніх робітників, а також 2 двоповерхових будинки на 8 квартир для сімейних робітників. Усі будинки планувалося електрифікувати та забезпечити водопроводом. Кошторис будівельних робіт складав 394 тис. 483 крб.
Коммунист, 1925, Харьков, 3 апреля.

Повідомлялося, що в Бессарабії до нового врожаю не вистачало 25 тис. вагонів хліба, які уряд Румунії не міг імпортувати через фінансову кризу.
Коммунист, Харьков, 1925, 3 апреля.

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.