Інститут історії України Національна академія наук України

Кам'янець-Подільський. Загальні збори міністерства культів та Кирило-Мефодіївського братства, на яких було розглянуто план дій влади та громадськості щодо українізації церкви: звільнення з посад антиукраїнськиї єпископів, впровадження української вимови в церковнослов'янських службах, читання проповідей українською мовою тощо.
Андрусишин Б. Церква в Українській державі 1917-1920 рр. (Доба Директорії УНР). — С. 48.

Полтавська губернія. Створено групу „Жива церква”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

Джанкой Кримської АСРР. Завершено вилучення церковних цінностей. Отримано 9 пудів срібла.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1922, 22 липня.

Подільська губернія. Відбувся хресний хід із Бердичева до ст. Брайлов за участю 10 тис. католиків. Через три дні після процесії біля Бердичівського собору зібралося 25 тис. віруючих і 22 ксьондзи, які у проповідях агітували проти радянської влади. Тисячні зібрання католиків спостерігалися під час святкування дня св. Антонія у Городку Проскурівського повіту. Святкові проповіді ксьондзів супроводжувалися критикою радянської влади за безбожність й тяжке оподаткування селян та містили заклики до непокори радянській владі та еміграції до „землі обітованої” – Польщі.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1799, арк. 76-76 зв.

Відкрився ІІ Всеукраїнський помісний церковний собор. Прибуло 208 делегатів з різних регіонів України та від російського священного синоду. Порядок денний: про ставлення української православної церкви до постанов собору 1923 р. (про колишнього патріарха Тихона, про двошлюбність духовенства, про введення до церкви нового стилю літочислення); по “липківщину-самосвятство”; про українізацію церковного богослужіння, про сектантство; про чернецтво в монастирях України в сучасних державних і соціальних умовах; про майбутній Вселенський собор й ін. Учасники собору одноголосно прийняли рішення про автокефалію української церкви. Головою церкви обрано Харківського митрополита Пимена.
Коммунист, Харьков, 1925, 17 мая.

Львів, м. Митрополит А.Шептицький заснував Греко-католицьку богословську академію на зразок католицьких університетів.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422.

Київ, м. У системі ВУАН створено Інститут мікробіології та епідеміології (з 1930 р. – ім. Д.Заболотного; з 1963 р. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.Заболотного).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

Рим. Розпочалися ювілейні святкування 90-ліття патріарха Йосипа Сліпого – голови Української католицької церкви. Центральні святкування відбулися в присутності самого ювіляра та багаточисельних представників УКЦ і прочан, що прибули з США, Канади, Англії, Франції, Німеччини, а також з інших країн та континентів.
Українське слово. – Париж. – 1982. – 4 березня.

Здійснювалась широка петиційна кампанія за легалізацію УГКЦ. Протягом року органами КДБ СРСР виявлено 839 авторів і розповсюджувачів “матеріалів ворожого характеру”.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) – К., 2000. – С.536.

Відбулась зустріч голови Верховної Ради УРСР Л.Кравчука з митрополитом Київським і всієї України Філаретом.
Голос України. - 1991. - 13 липня.

У Донецьку побував митрополит Філарет. У церкві Покрови Пресвятої Богородиці пройшла панахида по загиблих при пожежі гірниках шахти "Південнодонбаська №1".
Голос України. - 1991. - 18 липня.

У Києві перебувала патріарша делегація на чолі з митрополитом Халкидонським Варфоломієм. Делегацію прийняли перший заступник голови Верховної Ради УРСР І.Плющ та прем'єр-міністр УРСР В.Фокін. Гості відвідали Києво-Печерську Лавру, взяли участь у літургії в соборі Святої Софії, зустрілися з журналістами. На прес-конференції глава делегації заявив, що Константинополь визнає в СРСР лише два патріархати - Московський і Грузинський.
Голос України. - 1991. - 31 липня.

У с. Зарваниця Теребовлянського району Тернопільської області розпочалася Всеукраїнська проща Української греко-католицької церкви. Участь у ній взяли понад 600 тис. вірних.
Володимир Литвин. Україна: хроніка поступу. 1991 -2001. - С.526.