Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

13 лютого 1922 (понеділок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про автокефалістівУАПЦ. Наркомюсту доручалося розіслати на місця директиву про те, що при вирішенні спорів між автокефалістами і прихильниками російської православної церкви з питання про надання церковних приміщень, кожний випадок пропонувлося розглядати окремо, враховуючи конкретне політичне становище. Причому з метою загострення боротьби, що точилася між різним церквами, рекомендувалося “відкинути принцип більшості, надаючи можливість меншості мати свою церкву, не допускаючи анкетного опитування парафіян”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 32.

13 лютого 1923 (вівторок)

Київ. У Покровському монастирі відкрився Всеукраїнський церковно-обновленський з’їзд. Прибуло 38 делегатів з Київської, Подільської, Харківської, Катеринославської, Чернігівської і Таврійської губ.
Пролетарская правда, Киев, 1923, 15 февраля.

1925

Відкрився ІІ Всеукраїнський помісний церковний собор. Прибуло 208 делегатів з різних регіонів України та від російського священного синоду. Порядок денний: про ставлення української православної церкви до постанов собору 1923 р. (про колишнього патріарха Тихона, про двошлюбність духовенства, про введення до церкви нового стилю літочислення); по “липківщину-самосвятство”; про українізацію церковного богослужіння, про сектантство; про чернецтво в монастирях України в сучасних державних і соціальних умовах; про майбутній Вселенський собор й ін. Учасники собору одноголосно прийняли рішення про автокефалію української церкви. Головою церкви обрано Харківського митрополита Пимена.
Коммунист, Харьков, 1925, 17 мая.

1928 1928

Львів, м. Митрополит А.Шептицький заснував Греко-католицьку богословську академію на зразок католицьких університетів.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422.

1928 1928

Київ, м. У системі ВУАН створено Інститут мікробіології та епідеміології (з 1930 р. – ім. Д.Заболотного; з 1963 р. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.Заболотного).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

1940 1940

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

1940 1940

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

1941

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Лютий 1946

Делегація „Ініціативної групи по возз’єднанню Греко-католицької церкви з Руською Православною церквою” у складі 13 священиків вислана зі Львова до митрополита РПЦ у Києві Іоанна у справі „добровільного возз’єднання” УКЦ і РПЦ.
Мартирологія українських церков. Том ІІ. Українська католицька церква. Док., матеріали, християнський самвидав України. – Торонто, Балтимо

1988 1988

Здійснювалась широка петиційна кампанія за легалізацію УГКЦ. Протягом року органами КДБ СРСР виявлено 839 авторів і розповсюджувачів “матеріалів ворожого характеру”.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) – К., 2000. – С.536.

Лютий 1989

Київ. Створено комітет по відновленню Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).
Жуковський Аркадій, Субтельний Орест. Нариси історії України – Львів, 1992 – С.203;Алексєєв Ю.М., Кульчицький С.В., Слюсаренко А.Г. Україна на зла

Лютий 1997

Київські конструктори АНТК ім. Антонова створили новий транспортний літак "Ан-70", що демонструє сучасні досягнення вітчизняного літакобудування і не має аналогів у світі. Літак створено для перевезення вантажів і техніки в цивільній авіації та військово-повітряних силах. Новий літак "АН-70 " здатний забезпечувати доставку вантажів вагою 35-47 тонн на відстань 1350-3800 кілометрів з крейсерською швидкістю 750 км/год.
Урядовий кур’єр. - 1997.- 25 лютого.