Інститут історії України Національна академія наук України

Київ. Затвердження гетьманом закону про надання права міністерству ісповідань вирішувати окремі справи, що належали до компетенції євангелістсько-лютеранської консисторії. Міністерство ісповідань одержало можливість видавати дозвіл особам євангелістсько-лютеранського віросповідання вступати в шлюб з нехристиянами, а також вирішувати інші питання по згоді з місцевим пастором, за винятком справ про розлучення.
Державний вістник. – 1918. – 15 серпня.

Київ. На засіданні Ученого комітету при міністерстві ісповідань з метою підвищення ефективності праці в напрямі християнської просвіти народу вирішено створити три спеціальні комісії: з питань поліпшення викладання Закону Божого в школі; видання книг і брошур для народу та інтелігенції; організації культурно-просвітницьких гуртків для читання публічних лекцій і курсів з питань віри й Церкви. Окремо були створені також наукові комісії: з видання Святого Письма українською мовою; з вироблення програм з української мови та літератури, перероблення програм з російської мови і літератури для духовних шкіл; з вироблення програм з історії Української церкви, географії та історії України.
Ульяновський В.І. Церква в Українській Державі 1917 – 1920 рр. (доба Гетьманату Павла Скоропадського). – К., 1997. – С.56.

Полтавська губернія. Створено групу „Жива церква”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

З ініціативи ЦК КП(б)У створено групу екзархістів на чолі з митрополитом Михайлом, які проводили боротьбу з “Живою церквою” і Українською автокефальною церквою. Головною базою екзархістів була Києво-Печерська лавра.
ЦДАГО України, . 1, оп. 20, спр. 998, арк. 45.

Чернігів. Створено групу „Жива церква”.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

Відкрився ІІ Всеукраїнський помісний церковний собор. Прибуло 208 делегатів з різних регіонів України та від російського священного синоду. Порядок денний: про ставлення української православної церкви до постанов собору 1923 р. (про колишнього патріарха Тихона, про двошлюбність духовенства, про введення до церкви нового стилю літочислення); по “липківщину-самосвятство”; про українізацію церковного богослужіння, про сектантство; про чернецтво в монастирях України в сучасних державних і соціальних умовах; про майбутній Вселенський собор й ін. Учасники собору одноголосно прийняли рішення про автокефалію української церкви. Головою церкви обрано Харківського митрополита Пимена.
Коммунист, Харьков, 1925, 17 мая.

Львів, м. Митрополит А.Шептицький заснував Греко-католицьку богословську академію на зразок католицьких університетів.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422.

Київ, м. У системі ВУАН створено Інститут мікробіології та епідеміології (з 1930 р. – ім. Д.Заболотного; з 1963 р. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.Заболотного).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

Львів. Обласний комітет КП(б)У прийняв постанову “Про стан антирелігійної пропаганди і агітації в області”. Відмічено, що деякі партійні організації відійшли від робити з “остаточного руйнування” релігійних вірувань. Тому серед окремих молодих членів КП(б)У склалося неправильне уявлення про те, що партія змінила своє ставлення до релігії й церкви і вважала недоречним ведення “наступальної антирелігійної пропаганди й агітації”. Наголошено на посиленні боротьби партійних організацій з греко-уніатським підпіллям.
Культурне життя в Україні. Західні землі. Док. і матеріали. Том 1 (1939 - 1953). – К., 1995. – С. 543-546.

Львівська, Станіславська, Дрогобицька, Тернопільська, Чернівецька та Закарпатська області. Працювала спеціальна комісія на чолі з головою Ради в справах РПЦ при РМ СРСР В.Карповим, зорієнтована на розробку заходів “по остаточному викорінюванню залишків уніатства”.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К., 2000. – С. 392-393.

Львівська і Тернопільська області. Архієпископа Панкратія замінено архієпископом Палладієм в зв’язку з невиконанням завдань, які уряд поставив перед єпископами західних областей УРСР. На єпископів покладалось: утвердження православ’я у возз’єднаних колишніх греко-католицьких церквах, а також боротьба з католицькими елементами, які проводять антиправославну роботу, спрямовану на реставрацію греко-католицької церкви.
Культурне життя в Україні: Західні землі. Т. 2. (1953–1966). – Львів, 1996. – С. 253.

США. Оприлюднений відкритий лист українського баптиста А. Ковальчука до Генерального секретаря ЦК КПРС Л.Брежнєва, в якому він звинуватив владні структури в організації фізичної розправи над членами незареєстрованих громад ЄХБ.
Сучасність. — 1968.— №6. — С.84.

м. Київ. Міськком КПУ скликав нараду, присвячену питанням вдосконалення форм і методів науково-атеїстичного виховання та підвищення його ефективності. У нараді взяли участь перші секретарі і секретарі райкомів КПУ, які займалися ідеологічною роботою, голови і заступники голів виконкомів районних рад депутатів, секретарі райкомів ЛКСМУ, керівники ідеологічних установ.
Радянська Україна. – 1972. – 18 серпня.

Рим. Розпочалися ювілейні святкування 90-ліття патріарха Йосипа Сліпого – голови Української католицької церкви. Центральні святкування відбулися в присутності самого ювіляра та багаточисельних представників УКЦ і прочан, що прибули з США, Канади, Англії, Франції, Німеччини, а також з інших країн та континентів.
Українське слово. – Париж. – 1982. – 4 березня.

Здійснювалась широка петиційна кампанія за легалізацію УГКЦ. Протягом року органами КДБ СРСР виявлено 839 авторів і розповсюджувачів “матеріалів ворожого характеру”.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) – К., 2000. – С.536.