Інститут історії України Національна академія наук України

Кам’янець–Подільський. Універсал Директорії УНР до українського народу з повідомленням про заснування Священного Синоду Української автокефальної православної церкви та початок його діяльності від 14 жовтня 1919 р.
ЦДАВО України. Ф. 1429. — Оп. 1. — Спр. 4. — Арк. 15; Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 254.

Після двадцятиденного розгляду революційний трибунал при Кримському ЦВК виніс вирок по справі 73-х священнослужителів, звинувачених у пасивному та активному опорі вилученню церковних цінностей, в приховуванні й розтраті церковного майна, підробці документів та інших злочинах. Ревтрибунал засудив архієпископа Никодима до позбавлення волі на 8 років з суворою ізоляцією; Колчакова – на п’ять років; сім інших священнослужителів – на три роки кожного. 37 підсудних було виправдано за недоведеністю звинувачень, у тому числі єпископ Сергій, а 27 – засуджено до різних строків умовного покарання.
Коммунист, Харьков, 1922, 6 декабря.

Відкрився ІІ Всеукраїнський помісний церковний собор. Прибуло 208 делегатів з різних регіонів України та від російського священного синоду. Порядок денний: про ставлення української православної церкви до постанов собору 1923 р. (про колишнього патріарха Тихона, про двошлюбність духовенства, про введення до церкви нового стилю літочислення); по “липківщину-самосвятство”; про українізацію церковного богослужіння, про сектантство; про чернецтво в монастирях України в сучасних державних і соціальних умовах; про майбутній Вселенський собор й ін. Учасники собору одноголосно прийняли рішення про автокефалію української церкви. Головою церкви обрано Харківського митрополита Пимена.
Коммунист, Харьков, 1925, 17 мая.

Львів, м. Митрополит А.Шептицький заснував Греко-католицьку богословську академію на зразок католицьких університетів.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422.

Київ, м. У системі ВУАН створено Інститут мікробіології та епідеміології (з 1930 р. – ім. Д.Заболотного; з 1963 р. – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.Заболотного).
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.374.

Президія АН СРСР заслухала доповідь О.Ярославського про заходи щодо посилення науково-дослідної роботи з історії релігії та атеїзму. Президія доручила Інституту історії організувати вивчення архівів з історії церкви і підготувати до публікації роботи, які розкривають «реакційну роль церквивісторії народів СРСР».
Вестник АНСССР.—1940.—№10. —С.89; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Составители: А.И.Алаторцева, Г.Д.Алексеева.

В наслідок політики радянської держави щодо релігії і церкви у Київській єпархії з 1710 парафій, що існували до 1917 р., залишилося лише 2, з 1435 священників — 3, не зберігся жоден монастир; у Винницькій, Донецькій, Кировоградський, Миколаєвській, Сумській, Хмельницькій областях не залишилося жодної православної церкви, в Луганській, Полтавській, Харківський залишилося по одній.
Войналович В. Партійнодержавна політика щодо релігії та релігійних інституцій в Україні 1940-1960х років: політологічний дискурс. — К.: Світог

Голова УГКЦ митрополит А.Шептицький звернувся з листом “До Високопреосвященних і пресвященних православних ахієреїв на Україні, на Українських землях”. У ньому митрополит Андрей закликав православних архієреїв припинити суперечки і розпочати міжцерковний діалог заради примирення. У майбутньому митрополит передбачав досягнення повної єдності і створення загальнонаціональної християнської церкви.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19,20.

У Києві ВПЦР скликала нараду всіх православних конфесій Київщини, на якій було проголошено відродження УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (Короткий історичний довідник). – Полтава, 1999. — С 7.

У Дніпропетровську членами окружної церковної ради, яку очолював І.Ритов було створене Дніпропетровське (Січеславське) єпархіальне управління УАПЦ. Керував роботою управління настоятель кафедрального Преображенського собору о. Митрофан Явдась. Завдяки зусиллям єпархіального управління на початок 1942 р. було організовано понад 30 парафій УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 19.

У Полтаві було створене Полтавське єпархіальне управління УАП , яке очолив О.Потульницький.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 36.

У Харкові митрополитом Феофілом (Булдовським) було створене Харківське єпархіальне управління УАПЦ.
Волошин Ю. Українська автокефальна православна церква (1941-1944 рр.) (короткий історичний довідник). - Полтава, 1999. - С. 46.

Мельбурн (Австралія). Відбувся Перший собор Української автокефальної православної церкви в цій країні.
Альманах 40-ліття УАПЦ в Австралії і Новій Зеландії 1948 – 1988. – Сідней, 1990. – С. 45.

м. Рим (Італія). Відбулася перша сесія Другого Ватиканського собору, під час якої були оприлюднені факти переслідування греко-католиків в Україні.
Данилюк Ю.З., Бажан О.Г. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.). – К.,2000. – С.413-414.

м. Запоріжжя. Відбулася конференція читачів журналу “Войовничий атеїст”. Учасники обговорили роботу журналу та заслухали кілька доповідей на атеїстичні теми.
Запорізька правда. – 1962. – 8 грудня.

Здійснювалась широка петиційна кампанія за легалізацію УГКЦ. Протягом року органами КДБ СРСР виявлено 839 авторів і розповсюджувачів “матеріалів ворожого характеру”.
Юрій Данилюк, Олег Бажан. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. ХХ ст.) – К., 2000. – С.536.

Президент України Л. Кравчук видав указ "Про заходи щодо підвищення рівня роботи органів державної виконавчої влади. Установлювалось, що прийняття на роботу працівників Адміністрації Президента, апарату Кабінету Міністрів України, міністерств, інших центральних органів Державної виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій здійснювалося на конкурсній основі, на виконання разових робіт вводилась контрактна форма. Вводилась одноразова атестація кадрів та щомісячні надбавки за вислугу років у державних органах.
Збірник Указів Президента України. - 1993. - № 4. - С. 49 - 50.