Інститут історії України Національна академія наук України

Харків. Українська економічна нарада прийняла постанову „Про зміну порядку реалізації насіннєвого матеріалу” із державного насіннєвого фонду. У зв’язку із неспроможністю селянства купувати насіння, було вирішено 40 % державного насіннєвого фонду та весь закордонний ячмінь, що призначалися виключно для продажу за золоті карбованці й радянські грошові знаки, також надавати селянам у порядку натуральної позики, що підлягала обов’язковому поверненню не пізніше 1 жовтня 1922 р. Ціна на продаж насіннєвого зерна, до отримання губернськими земвідділами грошових знаків 1922 р. і золотих карбованців, мала встановлюватися за середніми ринковими цінами зі скидкою у 25 %
ЗУ України, 1922, № 10, Ст. 178.

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про розбронювання України для продовольчих заготовок”. З 1 березня на всій території УСРР дозволялася вільна заготівля продовольства і насіння всіма закладами, кооперативними організаціями, селянськими об’єднаннями та приватними особами.
ЗУ УСРР, 1922, Ч. 9, Ст. 175.

Харків. Губвиконком прийняв постанову про скорочений робітничий день (на одну годину) 8 березня на честь свята Міжнародного дня робітниць із збереженням повної оплати праці.
Коммунист, Харьков, 1922, 7 марта.

Харків. РНК УРСР прийняла постанову “Про постачання Червоної армії, винаходження для неї кредитів і про відповідальність губвиконкомів та опродкомів (особливих продовольчих комітетів) за першочергове постачання Червоної армії”.
ЗУ УСРР, 1922, Ч. 9, Ст. 173.

Харків. РНК УРСР прийняла постанову “Про збільшення коштів для Комітету сприяння вченим”. У фонд комітету додатково асигновано 65 тис. руб. у грошових знаках довоєнного часу.
ЗУ УСРР, 1922, Ч. 9, Ст. 171.

Харків. РНК УРСР прийняла постанову “Про встановлення внесків на лікарняну допомогу”. Їх розмір мав становити від 5,5 до 7 % від фонду заробітної плати.
ЗУ УСРР, 1922, Ч. 9, Ст. 178.

Харків. РНК УРСР прийняла постанову “Про асигнування для безробітних”. Для організації Наркомпродом громадського харчування безробітних у промислових центрах неврожайних губерній асигновано 100 тис. зол. руб.
ЗУ України, 1922, № 10, Ст. 175.

Харків. ВУЦВК прийняв постанови про адміністративно-територіальний поділ Волинської, Донецької, Катеринославської, Київської, Одеської, Подільської, Полтавської, Харківської, Чернігівської губерній. Встановлено округи та окружні центри на їх території.
ЗУ УСРР, 1923, Від. І, № 18-19, Ст. 306–314.

Харків. ВУЦВК затвердив “Положення про губернські з’їзди рад та губернські виконавчі комітети.
ЗУ УСРР, 1923, Від. І, № 20-21, Ст. 317.

Харків. ВУЦВК ухвалив постанову про організацію комунальних банків у формі змішаних акціонерних товариств. Мета їх діяльності –– кредитування місцевого комунального господарства і міського приватного будівництва, а також обслуговування короткотермінових кредитів місцевих державних кооперативних й приватних підприємств.
ЗУ УСРР, 1923, Від. І, № 8, Ст. 135.

Харків. Президія ВУЦВК ліквідувала кредитне товариство “Село-Допомога» у зв’язку з появою нових форм кредитування сільського господарства.
ЦДАВО України, ф. 36,оп.1, спр. 13, арк. 181.

Київ. Відкрилася Всеукраїнська виставка друку.
Правда , Москва, 1923, 8 марта.

За попередніми даними Одеського губвибіркому, у перевиборах сільських рад брали участь 35% громадян, які мали виборче право (1923 р. – 45%). Кількість „позбавленців” складала 4%, порівняно з особами, які мали виборче право (1923 р. – 5%). Під час перевиборів проявилася активність селянських мас, які намагались проводити до складу рад своїх кандидатів із числа односельців. Типовими були й випадки протидії колишніх комуністів висуванню кандидатур, запропонованих парткомами КП(б)У. В той же час під час виборів до Одеської міськради зміна загальними зібраннями запропонованих кандидатур спостерігалася рідко й торкалася головним чином безпартійних кандидатів.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 31, 3

За попередніми даними, товарообіг в Україні досягнув 2-2,5 млрд. руб., що становили майже третину товарообігу СРСР.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 18 декабря.

Повідомлялося, що в 1924 р. до Одеського порту прибуло 2 тис. 719 пароплавів, у тому числі 170 із-за кордону (з них 34 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Доставлено 13 млн. 635 тис. пуд. вантажів, з них 4 млн. 385 тис. пуд. – із-за кордону. Відбуло з порту за рік 2 тис. 870 пароплавів, з них із-за кордону – 161 (в тому числі 22 пароплави Чорноморсько-Азовського державного морського пароплавства). Вивезено 26 млн. 118 тис. пуд. вантажів, з них із-за кордону – 23 млн. 272 тис. пуд.
Экономическая жизнь, Москва, 1925, 17 января.

План землевпорядкувальних робіт в Україні виконаний на 77 %. Землевпорядкуванням охоплено 3 млн. 190 тис. десятин селянських земель.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 19 декабря.

Харківська губернія. За даними губкому КП(б)У, посилилася активність учасників безпартійних робітничих конференцій, які виступали з критикою радвлади й вимагали поліпшення матеріального становища. Вони заявляли, що влада робітнича, але робітникам живеться гірше, ніж у старі часи, насамперед через зростання безробіття.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1945, арк. 25.

Полтава. В інституті народної освіти створено підпільну групу УКП.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр.1942, арк. 76.

Подільська губернія. За даними губкому КП(б)У, в районах, прикордонних з Румунією і Польщею, спостерігалася масова нелегальна еміграція за кордон. Тільки з Кам’янця виїхало близько 200 осіб. Біженці – селяни, неспроможні виконати сільськогосподарський податок, та безробітні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1940, арк. 42.

До Румунії почалася масова еміграція біженців – жертв єврейських погромів з України і Росії.
Діло, Львів, 1924, 7 березня.