Інститут історії України Національна академія наук України

Харків, Одеса, Катеринослав, Бахмут. Організовано тимчасові оргбюро Пролеткульту.
Театр, литература, музыка, балет, живопись, кино. – Харьков, 1922, № 1, 9 сентября. – С. 14.

Харків. Створено видавництво “Пролетар”.
Киев, Энциклопед. справочник. – С. 448.

Київ. Створено обласний історичний архів.
Борьба классов, 1936, № 1-2, С. 207.

Київ. З ініціативи театрального товариства на чолі з Б. Романицьким і Р. Корольчуком створено новий драматичний театр. 12 січня 1923 р. театру присвоєно ім’я М. Заньковецької.
Киев, Энциклопед. справочник. – С. 443.

Київська губернія. Прихильники „Живої церкви” на чолі з єпископом Олексієм на засіданні єпархіальної ради поставили питання про усунення від керівництва єпархією прихильника митрополита Тихона єпископа Михайла й виступили проти постанови наради духовенства і єпископського собору у його підтримку. Після цього Київська обновленська група виокремила із свого складу тимчасове Вище церковне управління єпархією.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

Одеса. Створено групу „Живої церкви” під назвою „Церковний рух”. Керівництво єпархією здійснював прихильник патріарха Тихона архієпископ Феодосій.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

Миколаївська губернія. Створено групи прихильників „Живої церкви” в складі 27 священиків і 19 членів церковних рад у Херсоні Миколаївського повіту, Алешках Дніпровського повіту та Очакові Миколаївського повіту.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 78.

Ліквідовано Волинську повстанську армію. Заарештовано 900 членів: переважно учителів, кооператорів, агрономів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77

Київська губернія. Розгромлено збройні формування отаманів Галчевського і Левченка.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77.

Кременчуцька губернія. Шляхом ідеологічного розкладу ліквідовано збройне формування отамана Чорного Ворона. Члени формування явилися з повинною до органів радянської влади і добровільно здали зброю.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 77.

Повстанський селянський рух і кримінальний бандитизм посилилися в Київській губернії, де діяло 40 збройних формувань. У Катеринославській та Миколаївській губерніях переважав кримінальний бандитизм, а в інших губерніях – повстанський селянський рух, під проводом петлюрівських і махновських організацій. Багато з них мали зв’язки з антирадянськими центрами української еміграції за кордоном.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 107.

Спостерігалося оживлення кримінального бандитизму та збройного повстанського селянського руху. Майже в усіх губерніях діяли збройні загони в кількості 10-20 осіб. Загони, що грабували поїзди, складалися з незаможних селян, переважно молоді та безробітних. Головними об’єктами нальотів служили поїзди, насамперед з комфортабельними вагонами, а також виконкоми та цукрові заводи в селах і промислові підприємства в містах. У вересні було зареєстровано 200 бандитських нальотів, у жовтні – 84. Серед них – нальоти на поїзд, у якому їхали до Києва співробітники італійської місії, на агітаційний поїзд ім. ВУЦВК, у якому перебував Г. Петровський, на поїзд з делегатами ВУЦВК (останніх грабіжники не тривожили, обмежившись пограбуванням пасажирів з непманської буржуазії) й інші.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 998, арк. 87.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про галицькі справи. Секретарю ЦК КП(б)У Д. Лебедю доручалося ознайомитися зі всіма матеріалами щодо Галичини. Визнавалося необхідним на час виборної кампанії до сейму фінансувати галицьку газету „Земля та воля” через редактора газети ” Коммунист” – галичанина.
ЦДАГО України, ф 1, оп. 3, спр. 30, арк. 69 зв.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У призначило представником Українського Червоного Хреста в Берліні М. Васильєва.
ЦДАГО України, ф 1, оп. 3, спр. 30, арк. 69.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про підвищення заробітків у Донбасі. Пропонувалося встановити мінімум зарплати по першому розряду в розмірі 30 млн. руб.
ЦДАГО України, ф 1, оп. 3, спр. 30, арк. 70.

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про процентні відрахування з бюджету РСФРР для України. В. Ксандрову та М. Фрунзе доручалося ознайомитися з відповідними матеріалами та внести питання на розгляд до РНК УСРР, вважаючи необхідними вимагати відрахування для України в розмірі 25
від загального федеративного бюджету. При понад кошторисних відрахуваннях, що мали загальний характер, пропонувалося проводити такі само

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про політику щодо Польщі. Визнавалося доцільним проведення жорсткої політики, що засновувалася на урахування всіх обставин та фактів, але не зухвалу, оскільки в умовах, що існували це було неприпустимим. О. Шумському доручалося переговорити з Х. Раковським. В. Яковлєву – запитати з Москви точних та ясних директив щодо тактики радянських республік стосовно Польщі. Вказувалося на необхідності запобігання войовничого тону в газетних статтях стосовно Польщі. На наступному засіданні політбюро планувалося запросити пояснень у голови ДПУ В. Балицького з приводу заяв, зроблених ним напередодні посилки ноти протесту радянського уряду на адресу Польщі з приводу шпигунства останньої проти радянських республік
ЦДАГО України, ф 1, оп. 3, спр. 30, арк. 69.

Президія Вищої ради народного господарства постановила організувати в Україні металургійний і машинобудівний трести. До складу першого тресту увійшли 22 заводи – Петровський, Юзівський, Макіївський, Південно-Брянський, три заводи колишній “Шодуар”, Дніпровський, Нікополь-Маріупольський, завод “Руський Провиданс,” Сувінський, Таганрозький та деякі інші дрібніші підприємства металургійної промисловості; другий складався з Харківського, Луганського, Лутигинського, Миколаївського і Таганрозького заводів.
Правда, Москва, 1922, 20 вересня.

Порти Одеси, Миколаєва, Новоросійська, Маріуполя, Бердичева, Феодосії відвідало 27 іноземних пароплавів, що вивезли 5 млн. 286 тис. 336 пуд зерна.
Известия. Вечерний выпуск, Одесса, 1923, 23 октября.

Харків. Відбулася перша Всеукраїнська спортивна олімпіада військових частин УВО.
Вестник физической культуры и спорта. – 1923. – № 12. – С. 12-14.