Інститут історії України Національна академія наук України

Одеса. Товарообіг порту по закордонному відділу у жовтні місяці перевищив 1 млн. пуд. Відплило за кордон 13 пароплавів з 488 тис. пуд. вантажу, переважно ячменю, олійного насіння і бавовни. По внутрішньому каботажу (плаванню) прибуло 296 пароплавів, що доставили більше 1 млн. пуд. вантажів, головним чином нафти, вугілля, солі і дров. Відбуло 312 пароплавів, що вивезли 317 тис. пуд. вантажів, головним чином цукру, борошна та худоби.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 29 ноября.

До 1 листопада в Україні заготовлено 43,4 млн. пуд. хлібопродуктів: товариством Хлібопродукт – 9,5 млн. пуд., Держторгом – 9,9 млн., Держбанком – 8,6 млн., Українським борошномельним трестом – 7,3 млн., “Сільським господарем” – 4,3 млн., Вукоопспілкою – 3,8 млн. пуд.
Экономическая жизнь, Москва, 1924, 13 декабря.

На кордоні з Румунією почастішали випадки порушень демаркаційної лінії і збройних сутичок із радянськими прикордонниками з боку румунської сторони. Затримано групу врангелівських офіцерів, які намагалися повернутися з Болгарії до СРСР, нелегально перетинаючи румунсько-радянський кордон.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1915, арк. 43.

У вересні – жовтні 1924 р. спостерігався пік епідемії скарлатини – було зареєстровано 12,5 тис. хворих.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 січня.

За відомостями Наркомздоров’я УСРР, з січня по жовтень 1924 р. в республіці було зареєстровано 800 тис. хворих на малярію. Перше місце по захворюваності зайняла Катеринославська губернія (285 тис. 676 хворих), друге – Донецька (256 тис. 674 хворих), третє – Харківська (44 тис. 858 хворих). Відносно благополучна ситуація склалася у Волинській, Чернігівський та Подільській губерніях, де кількість хворих не перевищувала 7 тис. осіб. Для боротьби з малярією Наркомздоров’я УСРР розподілив між неблагополучними в епідемічному відношенні губерніями 1 тис. 390 кг хініну.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 18 січня.

Одеса. Губсоюз шкіряників оголосив бойкот володарям взуттєвих приватних магазинів, у зв’язку з наміром останніх закрити майстерні й перейти до використання праці тільки робітників квартирників. Бойкот тривав 6 днів. Господарники погодились залишити майстерні та підписати тарифну угоду з профспілкою.
Трудовые конфликты в Советской России. 1918-1923. – М., 1923. – С. 221.

Київська губернія. Головним чином по лінії Москва – Одеса, а також навколо ст. Бобринської посилилися пограбування потягів та залізничні аварії внаслідок кримінального бандитизму та політичного тероризму. Учасники терористичних актів – залізничники, селяни і безробітні.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 20, спр. 1915, арк. 122.

Миколаїв. Відбувся суд з приводу вбивства сількора газети „Червоний Миколаїв” Г. Малиновського з селища Димовського.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1924, 10-24 жовтня.

Одеська губернія. Відбувся страйк тимчасових робітників на державній скотобійні. Вимога страйкарів – підвищення заробітної плати та зарахування на постійну роботу. На загальному зібранні робітників скотобійні, скликаному 16 жовтня, страйкарі висловили недовіру завкому і спілці харчовиків. Завдяки штрейкбрехерам із числа комуністів і комсомольців та під загрозою закриття виробництва, страйк було придушено. Призвідників страйку звільнено з роботи.
ЦДАГО України, ф.1. оп. 20, спр. 1932, арк. 27.

Харків. Відбулася Всеукраїнська нарада робітничих кооперативів.
Экономическая жизнь, Москва 1924 15 октября.

Харків. ВУЦВК і РНК УСРР постановили з 23 жовтня по 1 листопада провести тиждень боротьби з неписьменністю. На час тижня запроваджено додаткові нарахування до рахунків у кафе, ресторанах, пивних, а також на квитки до розважальних закладів (кіно, театрів і т. ін.), на проїзд у громадському транспорті, оплату електроенергії, квартирну плату (головним чином для нетрудових елементів) у фонд закладів лікнепу. Крім того, для їх підтримки заплановано збір пожертв серед населення.
ЗУ України, 1924, Від. І, № 41, Ст. 264.

Яворівський і Сколєвський повіти, Східна Галичина. Повідомлялося, що в деяких селах на ґрунті голоду почала поширюватися епідемія тифу.
Діло, Львів, 1925, 14 травня.

Відкрився ІІ Всеукраїнський помісний церковний собор. Прибуло 208 делегатів з різних регіонів України та від російського священного синоду. Порядок денний: про ставлення української православної церкви до постанов собору 1923 р. (про колишнього патріарха Тихона, про двошлюбність духовенства, про введення до церкви нового стилю літочислення); по “липківщину-самосвятство”; про українізацію церковного богослужіння, про сектантство; про чернецтво в монастирях України в сучасних державних і соціальних умовах; про майбутній Вселенський собор й ін. Учасники собору одноголосно прийняли рішення про автокефалію української церкви. Головою церкви обрано Харківського митрополита Пимена.
Коммунист, Харьков, 1925, 17 мая.

Повідомлялося, що з січня по липень у трьох найбільших промислових округах Донбасу – Артемівському, Луганському та Сталінському було висунуто на відповідальну господарську роботу 701 робітника.
Правда, Москва, 1925, 4 августа.

Правління тресту “Південсталь” асигнувало 500 тис. крб. на будівництво 500 житлових будинків на руднику “Юний комунар” (Донбас).
Правда, Москва, 1925, 23 июля.

Загальні збори молдаван Могилівського округу висловили протест проти суду над татарбунарськими селянами в Румунії.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 5 вересня.

Харків. Окрвиконком постановив звільнити від плати за навчання всіх учнів шкіл соціального виховання незалежно від їх соціального стану.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 4 жовтня.

Миколаївський порт. Пущено вісім нових, закуплених за кордоном, електромеханічних перевантажувачів, а також електростанцію, відбудовану робітниками портових майстерень. Пуск нового устаткування збільшив вантажообіг порту на 20 млн. пудів на рік.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 6 жовтня.

Харків. В Державному драматичному театрі ім.. І. Франка відбулася прем’єра вистави “Коронний злодій” за Х. Бергстедтом. Режисер Г. Юра. Художник М. Драк. Перший виступ В. Петера в заголовній ролі.
Бернацьк Р.П., Бурмістренко С.Л. 50 років Українському драматичному театру: (Хроніка) // Театральна культура. Наук. Міжвідомчий щорічник, 1964. —

Харків. РНК УСРР прийняла постанову “Про скасування губерній та перехід до триступеневої системи управління”, згідно з якою встановлено спрощену систему адміністративно-територіального поділу УСРР: на округи та райони під управлінням єдиного республіканського центру. Строк переходу до нової системи адміністративно-територіального управління обмежено 1 жовтня 1925 р.
ЗУ України, 1925, Від. 1, № 6-7, Ст. 49.