"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

30 листопада – 5 грудня 1925 (понеділок – п’ятниця)

Харків. Відбувся ІV Всеукраїнський з’їзд охорони здоров’я. Прибуло 50 делегатів – представників органів охорони здоров’я та громадських організацій. Порядок денний: про охорону здоров’я в МАСРР; про бюджет Наркомздоров’я УСРР; про медичну допомогу застрахованим; про стан лікувальної справи; про лікувальні установи на селі; про роботу Українського Червоного Хреста; про боротьбу з соціальними хворобами на селі; про санітарну освіту на селі.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 29 листопада, 3-8 грудня.

14 жовтня 1925 (середа)

Харків. Комісія по поліпшенню якості продукції Вища рада народного господарства УСРР накреслила заходи поліпшення якості продукції українського тресту сільськогосподарського машинобудування. Правління заводів, що входили до тресту, мали своєчасно постачати цехи сировиною та забезпечувати її правильне зберігання; організовувати на заводах лабораторії по перевірці якості виробленої продукції, впровадивши посади приймальників цієї продукції.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

14 жовтня 1925 (середа)

Полтава. В агрономічному кооперативному технікумі відбувся випуск 35 агрономів і 38 фахівців кооперативної справи.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

14 жовтня 1925 (середа)

Первомайський округ. З вересня було відкрито 10 єврейських шкіл, де навчання проводилося єврейською мовою, які охопили 21% єврейських дітей шкільного віку. Крім них, було засновано німецькі, чеські та молдавські школи та 2 єврейські хати читальні.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

14 жовтня 1925 (середа)

Петровська копальня. Завершено будівництво зразкового робітничого селища із 65 будинків та 4 гуртожитків для нежонатих. У селищі відкрито нічний туберкульозний диспансер.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

14 жовтня 1925 (середа)

Харків. Наркомпраці УСРР зобов’язав інспекторів праці зміцнити боротьбу з нещасними випадками на виробництві, особливо у важкій промисловості. Вирішено розпочати роботу з вивчення виробничого травматизму. Запропоновано залучення громадськості до допомоги інспекторам праці, шляхом включення пунктів про охорону праці до планів роботи виробничих нарад.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

14 жовтня 1925 (середа)

Київ. Президія окрвиконкому вирішила встановити в районах округу радіоприймачі. Для цього передбачалася технічна та матеріальна допомога на місцях.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 14 жовтня.

24-30 листопада 1925 (вівторок – понеділок)

Рівно. Відбувся суд на 35 українцями, звинуваченими польською владою в створенні Української революційної повстанської організації, яка мала на меті підготовку збройних повстань задля відокремлення Волині, Полісся та Східної Галичини від Польщі та їх приєднання до СРСР. Чотири підсудних було приречено до чотирьох років ув’язнення, три -– до трьох й інші до одного року.
Діло, Львів, 1925, 4 грудня.

12-14 листопада 1925 (четвер – субота)

Відбувся розширений пленум ЦК Українського Червоного Хреста (УЧХ). Порядок денний: вибори голови УЧХ; звіт про діяльність УЧХ; про взаємини УЧХ з Наркомсоцзабезом та товариствами взаємодопомоги; про діяльність ревізійної комісії; про медично-гуманітарну роботу; про фінансове становище УЧХ.
Вісті ВУЦВК, Харків, 1925, 15 листопада.

14 листопада 1925 (субота)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У загалом затвердило тези про профроботу. Визначено завдання організаційної діяльності профспілок в місті та на селі; зміцнення профспілкових фінансів; щодо розвитку робітничої демократії; керівництва партією профспілками; налагодження взаємин з господарськими органами; по вирішенню трудових конфліктів та керівництву страйковим рухом; в галузі економічної роботи; організації виробничих нарад; поліпшення матеріального становище робітників; охорони їх праці; боротьби з безробіттям; реорганізації кас взаємодопомоги; культурно-масової роботи; роботи серед дітей робітників; національної роботи; щодо профспілкового друку.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 59, арк. 51, спр. 76, арк. 212-239.

14 листопада 1925 (субота)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У загалом затвердило тези по доповіді ЛКСМУ. Ухвалено дотримуватися норм охорони праці підлітків; сприяти підвищенню їх виробничої кваліфікації шляхом організації шкіл робітничої молоді; розгорнути комсомольську роботу на селі; посилити організаційний та ідеологічний вплив КП(б)У на КСМУ шляхом активізації марксистської освіти комсомольської молоді під керівництвом „старих” членів партійців, створення спеціальної літератури для робітничо-селянського юнацтва, висування досвідчених членів КП(б)У на роботу в КСМУ, кампанії по зближенню комсомолу з партією, формування комсомольського активу та проведення ідеологічних чисток серед комсомольців.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 59, арк. 51.

1928

Харків, м. 12–16 березня відбувся об’єднаний пленум ЦК і ЦКК КП(б)У. Учасники обговорили доповіді про попередні підсумки хлібозаготівельної кампанії, про промплан української промисловості на 1927/1928 р., про підсумки жовтневого прийому в партії і завдання партійної роботи на виробництві. На пленумі Л.Каганович викрив О.Шумського як провідника українського буржуазного націоналізму, а також зробив доповідь про економічну контрреволюцію. Доповідь стала одним із чинників “Шахтинської справи” – застосування репресій проти технічної інтелігенції. Ухвалено увільнити від обов’язків члена політбюро А.Ф. Радченка на його прохання. Членом політбюро обраний голова Всеукраїнської ради профспілок І.О. Акулов.
Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. — К.: Генеза, 2005. — С.299;Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Укр

1928

Москва, м. РНК СРСР видав постанову «Про кустарно-ремісничу промисловість та промислову кооперацію». Ухвалено вжити заходи для розвитку кустарно-ремісничої промисловості, зокрема встановити сприятливі умови для тих галузей кустарно-ремісничої промисловості, які працюють на місцевій недефіцитній сировині для виробництва предметів широкого вжитку (гончарних виробів, точильного каменю, виробів з рога, кості (пуговиць, гребенців та ін.), щетини, соломи (капелюхів), дерева (ложек, сундуків, меблів, корзин та ін.)), а також тих, що пом’якшують товарний голод (виробництво сільськогосподарських машин (віялок, молотарок, шерсточесалок, дрібних запасних частин), скобяного товару, металевого плетіння, дрібного сільськогосподарського реманенту тощо). Наголошувалося на необхідності послаблення впливу приватного капіталу у кустарно-ремісничій промисловості, зокрема містилася настанова урядам союзних республік запровадити кримінальну відповідальність підприємців, що створюють приватнокапіталістичні підприємства під виглядом промислових кооперативних організацій. Визначалася система заходів для зміцнення фінансового становища та організаційного зміцнення промислової кооперації.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза Советских Социалистических Республик. Отдел первый. – 1928. — № 3

1928

Боярка, м. тепер Київської обл. Народилася Зельдич Ася Давидівна – український художник скла, засл. худ. УРСР (1985). Навчалася у Київському художньому інституті (1948-50), 1951 закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва; працює й в галузі монумент. (малі архітектурні форми) мистецтва; автор творів: комплекти ваз і блюд „Повінь” (1961), „Весна” (1962), ансамбль „Весілля” (1969); декоративні паркові вази „Подруги”. „Олені” (1968), набір ваз „Карпати” (1981); автор книги „Художнє скло” (1966); виїхала до США.
Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядник: А.В. Кудрицький, М.Г. Лабінський; За ред. А.В. Кудрицького. – К., 1997. — С.261.

1928 1928

1928–1932 р. польський уряд ліквідував “Просвіти” у Кременці, Острозі, Дубному, Рівному, Ковелі, Володимирі, Луцьку на Волині.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.422

1928 1928

1928–1932 р. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства УСРР.
Верстюк В.Ф. Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення. Хронологічний довідник. – К., 1995. — С.375.

1928 1928

Москва, м. За рішенням ХІІІ з’їзду РКП(б) Інститут К.Маркса і Ф.Енгельса при ЦК ВКП(б) розпочав випуск першого видання творів К.Маркса і Ф.Енгельса у 28 томах (під редакцією В.В.Адоратського та ін.).
К. Маркс и Ф.Енгельс. Сочинения. – Т.1. — М., 1028; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Але

1928 1928

Кельн, м. у Німеччини. Відбулася Міжнародна виставка преси, в якій взяли участь і українські радянські представники. Делегація СРСР представила відвідувачам виставку, присвячену пам’яті В.І.Леніна.
Научный работник. – 1928. — № 10. — С.71-7 2, 80; 50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917– 1967 / Сост.: А.И. Алаторцева, Г.Д. Алекс

1928 1928

Москва, м. Керівні органи ВКП(б): Політбюро ЦК ВКП(б) – М.І. Бухарин, К.Є. Ворошилов, М.І. Калінін, В.В.Куйбишев, В.М. Молотов, О.І. Риков, Я.Е. Рудзутак, Й.В. Сталін, М.П. Томський; Кандидати у члени політбюро ЦК ВКП(б) – А.А. Андрєєв, Л.М. Каганович, С.М. Кіров, С.В. Косіор, А.І. Мікоян, Г.І. Петровський, М.О. Угланов, В.Я. Чубар; Оргбюро ЦК ВКП(б): О.В. Артюхіна, К.Я. Батман, А.С. Бубнов, О.І. Догадов, Л.М. Каганович, М.О. Кубяк, І.М. Москві, В.М. Молотов, Л.М. Рухимович, О.П. Смирнов, Й.В. Сталін, Д.Є. Сулимов, М.О. Угланов. С.В. Косіора у зв’язку з переходом до України виведено із секретаріату і оргбюро липневим пленумом ЦК, а на його місце обрано Л.М. Кагановича; А.А. Андрєєва виведено зі складу оргбюро в зв’язку з переходом на Північний Кавказ, а на його місце квітневий пленум ЦК обрав К.Я. Баумана.
Кульчицький С.В. Керівні органи Центрального комітету КПРС. Персональний склад на кінець кожного року. – К.: Інститут історії, 1990. — С.26.