Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 грудня 1922 (середа)

Харків. ВУЦВК затвердив “Положення про порядок видачі закордонних пакунків”. Встановлено пільги для робітників і службовців на отримання закордонних пакунків, що містили продовольство, одяг і предмети домашнього вжитку в кількості, що не перевищувала необхідного для задоволення особистих потреб. Ті, робітники та службовці, які мали заробітну платню не вище 14 розряду тарифної сітки, як і інваліди та учні, котрі були на соціальному забезпеченні, отримували пакунки без оплати встановленого на них мита. Інші, які мали вищу платню, сплачували 50 % мита.
ЗУ України, 1922, Харків, № 53, Ст. 763

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7