"Якої б долі не судилось українському народові ще пережити, він все одно своє право на самостійне державне життя виборе".

Симон Петлюра. З меморандуму до посла Німеччини в Українській Державі

Альфонса Мумма фон Шварценштайна

28 травня 1918 р.

(Симон Петлюра. Вибрані твори та документи. Київ, 1994)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Цей день у новітній історії України

Цей день в історії на сайті jnsm.com.ua
Український календар на сайті calendarium.com.ua
 

Оберіть дату в діапазоні з 1900 по 2015

14 липня 1940 (неділя)

На Хрещатику відбувся парад фізкультурників. Відкрили його 12 богатирівфізкультурників, одягнених у костюми союзних республік, які несли шовкові червоні прапори з вишитими на них гербами союзних республік. Потім 300 прапороносців ставши двома рядами біля тротуарів утворили «алею прапорів» через яку проходив парад. Першим йшов загін учасників «визвольних походів», далі — колона школярів — понад 730 юних спортсменів майже з усіх шкіл столиці. Потім йшли колони фізкультурників районів столиці: Кагановичського, Петровського, Ленінського, Молотовського та ін. Кожен район мав оригінальне оформлення на певну тему, «символізуючи міць і непереможність радянського народу, його високий патріотизм і любов до великої партії ЛенінаСталіна, до мудрого учителя і друга товариша Сталіна». У параді взяли участь понад 25 тис. осіб. Командував парадом заслужений майстер спорту полковник Д.П.Горін. Відбулося гімнастичне свято і на стадіоні «Динамо». (Всього у Києві нараховується48 добровільних спортивних товариств, 10 бюро фізкультури при обкомах спілок, до 500 низових фізкультурних колективів. Понад 2500 чол. грають у футбол, дві команди Києва «Динамо» і «Локомотив» — виступають у змаганнях на першість СРСР.)
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 12, 13, 14,16 липня.

Липень 1942

У Львові відбулись футбольні змагання між членами Спілки українських письменників і Спілки українських журналістів та членами Спілки українських акторів. Змагання закінчились перемогою літераторів з рахунком 4 : 3. Глядачів було понад 5000.
Культурне життя в Україн. Західні землі. Док. і матер. – К., 1995. – Т.1. 1939–1953. — С. 158–159.

Липень 1949

Київ. Я.Куценко встановив три всесоюзні рекорди для штангістів важкої ваги, підійнявши у жимі – 142,6 кг, у поштовху – 175 кг і набравши у сумі олімпійського триборства – 447 кг.
Радянська Україна. – 1949. – 26 липня.

Липень 1949

Москва. Стадіон «Динамо». На міжнародному матчі легкоатлетів СРСР і ЧССР О.Канакі встановив всесоюзний рекорд, метнувши молот на 56,15 м.
Радянська Україна. – 1949. – 29 липня.

Липень 1950

Кубок СРСР з баскетболу серед жінок завоювала команда київського «Динамо».
Молодь України. – 1950. – 15 липня.

Липень 1950

Харків. Став до ладу відбудований стадіон товариства «Локомотив».
Спортивна газета. – 1950. – 4 липня.

13 – 15 липня 1956 (п’ятниця – неділя)

Львів. На стадіоні Прикарпатського військового округу проходили ігри першого чемпіонату України з ручного м’яча (11 х 11). В змаганнях взяли участь команди Києва, Львова, Станіслава, Харкова, Черкас, Запоріжжя.
Радянський спорт . – 1956. – 31 липня.

14 січня 1960 (четвер)

Повідомляється, що президія центральної ради добровільного сільського спортивного товариства “Колгоспник” вирішила провести в 1960 р. перші спортивні ігри сільської молоді УРСР. До програми ігор включено: легку атлетику, велосипед, важку атлетику, класичну боротьбу, стрільбу, настільний теніс, футбол і волейбол. На відміну від інших змагань, у фіналі виступатимуть не тільки збірні колективи, а й команди колгоспників, радгоспників і працівників РТС, що здобувають перші місця в областях.
Київський комсомолець. – 1960. – 14 січня.

Липень 1972

На “Кубку Балтики” львів’янин А.Гнатів встановив два світові рекорди, піднявши у жимі 120,5 кг та у поштовху 132 кг.
Радянська Україна. – 1972. – 13 липня.

Липень 1973

м. Гренобль (Франція). Чемпіоном світу зі стрільби з лука став киянин В.Сидорук.
Спортивна газета. – 1973. – 31 липня.

Липень 1973

м. Тампере (Фінляндія). Чемпіонами світу і Європи на байдарках і каное стало п’ятеро спортсменів з України: П.Грешта, О.Шапаренко, В.Юрченко, А.Кобрисєв, С.Нікольський.
Спортивна газета. – 1973. – 31 липня.

Липень 1974

м. Улан-Батор (Монголія). На чемпіонаті світу з самбо золоту нагороду здобув киянин В.Сауні (важка вага).
Спортивна газета. – 1974. – 30 липня.

Липень 1981

Київ. Протягом п’яти днів на аеродромі “Чайка” проходив 31-й чемпіонат України з парашутного спорту, присвячений 50-річчю цього виду спорту в Українській РСР.
Радянська Україна. – 1981. – 29 липня.

1986 1986

Кращим футболістом СРСР 1986 року визнаний Олександр Заваров (“Динамо” Київ). Друге і третє місце посіли його товариші по клубу Ігор Бєланов і Олег Блохін. Кандидатами на кращу трійку було названо 22 спортсмени з семи команд вищої ліги, з них 11 – з київської команди “Динамо”.
Радянська Україна. – 1987. – 4 січня.

Липень 1986

ІХ літня Спартакіада народів СРСР, у якій взяли участь 130 спортсменів з 13 союзних республік, міст Москви і Ленінграда. Футболісти збірної УРСР (тренер В.Колотов і В.Трошкін) вперше завоювали золоті медалі чемпіонів.
Правда Украины. – 1986. – 29 июля.

5-18 липня 1986 (субота-неділя)

Москва. Проведення Ігор доброї волі, у яких взяло участь близько трьох тисяч учасників з 72 країн світу. Встановлено 6 світових, 8 континентальних і понад 90 національних рекордів.
Радянська Україна. – 1986. – 6, 10 липня; Правда Украины.- 1986. – 17 июля; Київська правда. – 1986. – 18 липня.