Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 липня 1920 (четвер)

Кам’янець-Подільський. РНМ УНР ухвалила законопроект про надання заснованому в Кам’янці-Подільському Українському театрові назви “Український Державний Театр в Кам’янці”. Головноуповноважений уряду УНР одержав право видавати “Українському державному театрові в Кам’янці” та іншим приватним театрам допомогу та гонорарну платню у розмірі до 2 млн. 500 тис. карбованців щомісяця з фонду головноуповноваженого уряду УНР за окремі вистави, особливо корисні інтересам УНР.
ЦДАВО України. – Ф. 1092. – Оп. 2. – Спр. 367. – Арк. 49.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1920: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 311 с. - ISBN 966-02-3607-7