Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 серпень (28 липня) 1918 (субота)

П.Скоропадський затвердив постанову Ради народних міністрів про скасування повноважень Головної комісії в справах виборів до Установчих зборів Української Народної Республіки, про утворення комісії по ліквідації Головної комісії та виборчого бюро, які діяли за часів Центральної Ради, і асигнування в розпорядження міністра внутрішніх справ 10 000 карбованців на утримання ліквідаційної комісії і її канцелярії. До цього органу входили по одному представнику мінюсту, міністерства внутрішніх справ, державного контролю, а також від міського та земського самоурядувань. Голову комісії призначав Гетьман, членів – відповідні міністерства.
Державний вістник. – 1918. – 15 серпня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)