Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

18 (5) листопада 1918 (понеділок)

Рада міністрів Української держави схвалила асигнування у розпорядження Головнокомандуючого всіма збройними силами на території України 3 млн. крб. на організацію оборони країни. По доповіді міністра внутрішніх справ уряд ухвалив закликати на дійсну службу всіх офіцерів віком до 50 років, всіх унтер-офіцерів, що служили надстроково, усіх колишніх військовослужбовців, що навчались у вищих учбових закладах, та чиновників. Строки заклику мав визначити Головнокомандуючий всіма збройними силами України. Пропонувалось приймати і всіх добровольців. Урядові було повідомлено про організацію хліборобів для охорони порядку. Уряд схвалив передачу Бюро преси у відання Голови Ради міністрів. Остання заслухавши доповідь про роботу комісії з аграрної реформи, ухвалила вважати необхідним скликати велику комісію з цього питання.
ЦДАВО України. – Ф.1064. – Оп.1. – Спр. 7. – Арк. 50-50 зв., 51-51 зв., 52

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1918: Довід. вид. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 402 с. - ISBN 966-02-3607-7(серія)