Шановні колеги,
у зв’язку зі збереженням складної ситуації в Україні та Світі, пов’язаної з пандемією COVID-19, піклуючись про наших учасників, ми вирішили перенести заплановану конференцію попередньо на осінь.
Дата конференції буде визначена одразу після виразної стабілізації ситуації.
10–12 червня 2020 р. у Києві (Актова зала Інституту історії України НАН України, вул. Михайла Грушевського, 4, Київ, 01001) відбудеться Міжнародна наукова конференція «НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ В ЕПОХУ ГОЛОДОМОРУ: ВТРАТИ, ТРАВМА, ПАМ'ЯТЬ»
Організатори: Український інститут національної пам’яті, Інститут історії України НАНУ, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАНУ, Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), Центр постколоніально-посттоталітарних студій Вроцлавського університету, Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Відповідно до Всесоюзного перепису населення 1926 року, в радянській Україні,разом із 23 218 860 етнічними українцями (80,1%), мешкали 2 677 166 росіян (9,2%), 1 574 391 євреїв (5,4%), 476 435 поляків (1,6%), 393 924 німців (1,4%), 257 794 молдаван (0,9%), 104 666 греків (0,4%), 92 078 болгар (0,3%), 75 842 білорусів (0,3%), 132 686 (0,4%) представників інших національних меншин та етнічних груп, при цьому значна їх кількість проживала на селі.
Досвід національних меншин в епоху Голодомору – один із найважливіших, однак усе ще недостатньо розвинутих у науковій історіографії аспектів вивчення сталінської політики творення голоду. За останні десятиліття відбулися серйозні зрушення у з’ясуванні особливостей соціально-політичного, економічного, культурно-релігійного життя етнічних спільнот України у складі СРСР як поліетнічної імперії. У той же час значно поглибились наші знання і розуміння причин та природи Голодомору в Україні. Історіописання цього трагічного явища впевнено вийшли за межі простого накопичення емпіричних даних. Нині вони охоплюють різнопланові аспекти проблеми: від реконструкцій локальних історичних подій і практик повсякдення, до широких історичних порівнянь і концептуалізації дискурсів тоталітаризму, комунізму, геноциду, імперій/залежних територій, способів пам’ятання минулого. Усе це створює основу для глибшої інтеграції історії національних меншин у сучасні студії Голодомору.
У фокусі Міжнародної конференції перебуватиме комплекс наукових проблем, пов’язаних із осмисленням історичного, демоґрафічного, соціального, політичного, культурного й психологічного контекстів досвіду національних меншин радянської України в епоху Голодомору.
Панельні дискусії в ході триденної роботи конференції охоплюватимуть такі теми:
– джерела, академічні студії, новітні теоретико-методологічні підходи дослідження долі національних меншин, етнічних груп, міжнаціональних та міжетнічних взаємин в УСРР епохи Голодомору
– національні меншини, етнічні групи у соціальній структурі українського суспільства та політичному просторі СРСР як поліетнічної імперії
– національна реформа (політика коренізації) в СРСР – УСРР та проблема інтеграції імперського простору: етнополітичний контекст
– національне адміністративно-територіальне будівництво в УСРР: перебіг, результати
– література, культура і мистецтво як пропаганда: конструювання «нової ідентичності» національних меншин
– «старі релігійні звичаї/забобони/свята» vs «нові революційні традиції»: особливості самоідентифікації людини «минулого»/«майбутнього»
– прелюдія до нищення: національні меншини у конструюванні радянською пропагандою «образу ворога»
– сталінська «революція згори» у національних районах і селах: хлібозаготівлі, розкуркулення, депортації, форсована колективізація сільського господарства
– ролі національних меншин в епоху Голодомору: сусіди, активісти, злочинці, рятувальники, свідки, жертви
– консолідація et конфронтація: поведінкові стратегії у міжетнічних комунікаціях в умовах Голодомору
– вплив Голодомору на етнодемографічні/етносоціальні процеси в Україні: людські втрати національних меншин (етнічні росіяни, євреї, поляки, німці та ін.)
– убивство голодом, геноцид як моделі радянської етнонаціональної політики і засіб приборкання націєтворення/громадянської етнічності
– політичні репресії щодо національних меншин, трансформації етнічного конфесійного, культурно-лінгвістичного ландшафту радянської України у 1934 – наприкінці 1930-х рр.
– національні меншини, геноцид і психотравма Голодомору
– «свій»/«чужий»: етноісторичні міфи/етнічні автостереотипи у пам’яті про Голодомор: культурні маркери/кордони розмежування
– тема Голодомору в російському неоімперському дискурсі: етнополітичний аспект
– культурна пам'ять сучасної України про Голодомор – геноцид Українського народу: спільний наратив, діалог культур vs війна ідеологій, етнополітична поляризація
До відома магістрів, аспірантів, молодих науковців!
Скористайтеся можливістю отримати грант для участі в дискусіях та семінарі в рамках конференції (покриває витрати на проїзд, проживання, харчування). Заявки (CV, тема і основні ідеї виступу на семінарі в рамках конференції – 500 слів) надсилайте на електронну адресу: holodomor.conference@gmail.com до 10 травня 2019 р.
Місце події: Актова зала Інституту історії України НАН України; вул. Михайла Грушевського, 4, Київ, 01001
Початок події: 2020, 10 червня, 10:00
Вхід вільний.
ЗМІ без акредитації
За деталями звертайтеся:
holodomor.conference@gmail.com
Тел.: + 38 098 211 58 53