Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Conversation-presentation of the collection "Listen, hear, understand: oral history of Ukraine of the XX-XXI centuries"

61b71e418e049.jpg


Яке місце посідає усна історія в продовжуваному (пере)написанні історії та (пере)форматуванні історичної пам’яті?
 Як політизація тематичного спектру усноісторичних досліджень та історії в цілому впливає на стосунки між дослідниками і оповідачами?
 Якими є сучасні етичні стандарти усноісторичного дослідження?

Ці та інші питання обговорюватимуться в розмові-презентації збірника «Слухати, чути, розуміти: усна історія України ХХ-ХХІ століть» (Київ, 2021)

Учасниці презентації:
 Гелінада Грінченко: професорка кафедри українознавства ХНУ імені В. Н. Каразіна, голова Української асоціації усної історії.
 Наталія Ханенко-Фрізен: професорка кафедри української культури та етнографії ім. Гуцуляка, директорка Канадського інституту українських студій, університет Альберти, Канада.

Модератор:
 Дмитро Чорний: професор, завідувач кафедри українознавства ХНУ імені В. Н. Каразіна

Мова заходу: українська

Щоб взяти участь і мати змогу ставити питання безпосередньо під час події, будь ласка, заходьте за посиланням:
https://zoom.us/j/94911087179...


A link to the source: https://www.facebook.com/events/649363912737387