Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Charity and old age in Ukrainian and Moldavian lands: To the 300th anniversary of the birth of St. Paisiy Velichkovsky (1722-1794)

JOURNÉE D’ÉTUDES FRANCO-UKRAINIENNE

Mercredi 9 novembre 2022


Organisée par l’École Pratique des Hautes Études (Paris)

en collaboration avec l'Institut d'histoire de l'Ukraine de l'Académie nationale des sciences de l'Ukraine (Kyiv) et l'Institut international pour l'héritage athonite (Kyiv)


Salle Delamarre en Sorbonne, escalier E, 1er étage

La Philocalie et le ministère du starets en terres ukrainiennes et moldaves : autour du tricentenaire de Paisios Velycthkovsky (1722-1794)


Добротолюбіє та старчество в українських та молдавських землях: До 300-річчя від дня народження прп. Паїсія Величковського (1722-1794)


Journée organisée par le professeur Serhii Shumylo, chercheur ukrainien accueilli par l’équipe HISTARA de l’EPHE dans le cadre du programme PAUSE.

  • 1. 14h. Ouverture de la séance / Oткрытие заседания / Відкриття засідання (P. Gonneau, S. Shumylo, Vassa Kontouma). 2. 14h15. Le terme geron /starets dans les actes du Patriarcat Œcuménique (époques byzantine et ottomane) / Термін geron /старець в актах Вселенського Патріархату (візантійська та османська епохи) (K. Vetochnikov / К. Ветошніков). 3. 14h45. Antoine et Théodose des Grottes de Kiev comme premiers starets dans la chrétienté de la Rus’ / Свв. Антоній та Феодосій Печерські як перші старці на Русі (P. Gonneau / П'єр Гонно). 4. 15h15. Початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та його перекладацька діяльність / Les débuts du séjour de Paisios Velytchkovsky au mont Athos et son activité de traducteur (S. Shumylo / С. В. Шумило). 5. 15h45. La Typographie vénitienne d’Antonio Bortoli et les débuts de l’imprimerie dans le monde orthodoxe / Венеціанська друкарня Антоніо Бортолі та книгодрукарство у православному світі (V. Tchentsova / В. Г. Ченцова). 6. 16h.15. Les manuscrits de Paisios Velytchkovsky à la Bibliothèque de l'Académie des sciences de Russie / Рукописи Паїсія Величковського в БАН (A. Lavrov / О. Ларов). 7. 16h45. Du saint vivant au starets : l’image de la sainteté monastique dans le christianisme slave / Від живого святого до старця: образ чернечої святості в слов'янському християнстві (Ioanna Rapti / Іоанна Рапті). 8. 17h15. La Philocalie dans le monde grec / Філокалія в грецькому світі (Vassa Kontouma / Васса Кондума). 9. 17h45. Dumitru Sãtniloae et Paisij Velichkovsky / Думитру Станілое та Паїсій Величковський titre à reformuler (Ion Dimitrov / Ион Димитров / Іон Дiмiтров). 10. 18h15. Discussion et conclusion / Дискусія та висновки.


Шановні колеги!
Запрошуємо Вас взяти участь у міжнародній науковій конференції на тему «Добротолюбіє та старчество в українських та молдавських землях: До 300-річчя від дня народження прп. Паїсія Величковського», яка відбудеться 9 листопада 2022 р. о 14.00 в університеті Сорбонна в Парижі.
Конференція проводиться у рамках днів франко-українських наукових досліджень і присвячена до 300-річчя від дня народження видатного українського святого, церковно-культурного діяча, письменника та перекладача прп. Паїсія Величковського (1722-1794).
Організаторами заходу виступають Практична школа вищих досліджень (École pratique des hautes études, EPHE), яка діє при Міністерстві вищої освіти та наукових досліджень Франції, спільно з Інститутом історії України НАН України (Київ) та Міжнародним інститутом афонської спадщини (Київ).
Відбудеться конференція 9 листопада о 14.00 за адресою: 17, rue de la Sorbonne, 75005 Paris, Salle Delamarre en Sorbonne, escalier E, 1er étage.
Докладніше про цей захід див. за посиланням:
В університеті Сорбонна у Парижі відбудеться конференція до 300-річчя українського святого Паїсія Величковського

https://afon.org.ua/uk/novini/v-universiteti-sorbonna-u-parizhi-vidbudetsya-konferentsiya-do-300-richchyu-ukrajinskogo-svyatogo-pajisiya-velichkovskogo.html


ПРЕС-РЕЛІЗ:В університеті Сорбонна у Парижі відзначили 300-річчя від дня народження видатного українського святого Паїсія Величковського


В університеті Сорбонна у Парижі відзначили 300-річчя від дня народження видатного українського святого, церковно-культурного діяча, письменника та перекладача прп. Паїсія Величковського (1722-1794). Зокрема, з нагоди цього ювілею 9 листопада у центральній будівлі університету Сорбонна проведено міжнародну наукову конференцію на тему «Добротолюбіє та старчество в українських та молдавських землях: До 300-річчя від дня народження прп. Паїсія Величковського».


Як повідомив співорганізатор заходу, директор Міжнародного інституту афонської спадщини та науковий співробітник Інституту історії України НАН України Сергій Шумило, конференцію проведено в рамках днів франко-українських наукових досліджень. Її організовано з ініціативи українського Міжнародного інституту афонської спадщини за підтримки і у партнерстві з командою HISTARA EPHE в рамках програми PAUSE.


Організаторами конференції виступили Практична школа вищих досліджень (École pratique des hautes études, EPHE), яка діє при Міністерстві вищої освіти та наукових досліджень Франції, спільно з Інститутом історії України НАН України (Київ) та Міжнародним інститутом афонської спадщини (Київ).


В рамках конференції виступили французькі та українські науковці.


Зокрема, відомий французький вчений, директор Інституту славістики в Парижі д-р П'єр Гонно виступив із доповіддю про давньоукраїнських подвижників прп. Антонія та Феодосія Печерських як перших старців в Київській Русі.


Д-р Костянтин Ветошніков виступив із доповіддю на тему "Термін geron /старець в актах Вселенського Патріархату (візантійська та османська епохи)".


Директор українського Міжнародного інституту афонської спадщини та науковий співробітник Інституту історії України НАН України д-р Сергій Шумило виступив із доповіддю про початковий період перебування прп. Паїсія Величковського на Афоні та його перекладацько-літературну діяльність. Зокрема, український вчений вперше представив нещодавно виявлені в архівах невідомі раніше свідчення про заснування прп. Паїсієм на Афоні власних обителей "Кипарис" та св. Костянтина. Також розповів про впливи на молодого Паїсія українських церковних діячів прп. Василія Поляномерульського та ієром. Якова (Блонницького), під впливом яких він на Афоні став збирати святоотцівські твори і перекладати їх з давньогрецької на слов'янську мову, створивши на Афоні власну перекладацьку школу.


Відома фахівець з історії церкви ранньомодерного часу д-р Віра Ченцова у своїй доповіді розповіла про видавничу діяльність венеціанської друкарні Антоніо Бортолі та її роль у книгодрукарстві у православному світі. Саме у цій друкарні у Венеції у XVIII ст. були вперше видані грецькою мовою "Філокалія" та інші твори східних отців церкви.


Про оригінальні рукописи прп. Паїсія Величковського, які зберігаються в книгосховищах бібліотеки Російської академії наук (БАН), розповів професор Сорбонни О. Лавров.


На тему "Від живого святого до старця: образ чернечої святості в слов'янському християнстві" виступила д-р Іоанна Рапті.


З грунтовною доповіддю про значення "Філокалії" в грецькому світі, її створення та видатних діячів філокалічного відродження XVIII ст. виступила відома французька вчена проф. Васса Кондума.


Про роль румунського вченого Думитру Станілое у вивченні спадщини прп. Паїсія Величковського виступив д-р Іон Дiмiтров.


У конференції також взяли участь представники української громади Парижу. Зокрема, були присутні клірики місцевих православної, греко-католицької та римо-католицької парафій. Також у конференції взяв участь Апостольський адміністратор українських греко-католиків Франції єпископ Гліб (Лончина).


Проведена в рамках днів франко-українських наукових досліджень, конференція стала важливим кроком щодо вивчення та популяризації української духовно-культурної спадщини у Франції.


Як наголосив у себе на сторінці фб один зі співорганізаторів заходу Сергій Шумило, "конференція вийшла дуже змістовною і цікавою. Поставлені на конференції теми були розглянуті досить різнобічно. Важливо, що Україна та її культурна спадщина перебувають в центрі уваги європейських вчених. Париж у цьому посідає одне з провідних місць".


Нагадаємо, що 25 листопада 2022 р. також у Парижі у рамках днів франко-українських наукових досліджень з ініціативи Міжнародного інституту афонської спадщини та Інституту історії України НАН України також буде проведено ще один захід – міжнародний науковий круглий стіл на тему «Києво-Печерський патерик: джерела та контекст». Захід буде приурочений до 800-річчя з часу створення цієї знаменитої давньоукраїнської літературної пам'ятки.