Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Communiqué on the twelfth meeting of the Ukrainian-Polish Commission for the Study of Relations in 1917–1921

Комюніке про дванадцяте засідання Українсько-польської комісії для дослідження взаємин у 1917–1921 рр.

23 жовтня 2024 року в Варшаві відбулося дванадцяте засідання Комісії. Як і попередні засідання, які відбувалися під час війни, зустріч проходила у гібридному форматі. Безпосередньо у Варшаві зібралися Ян Яцек Бруський, Владислав Верстюк, Маріуш Коженьовський, Геннадій Корольов, Мацєй Кротофіль, Валентина Піскун, Тадеуш Кшонстек, Олег Павлишин, Ян Пісулінський, Станіслав Стемпєнь, Мірослав Шуміло, а дистанційно – Оля Гнатюк і Віталій Скальський.

Засідання почалося зі скорботноїновини. Члени комісії хвилиною мовчання вшанували пам’ять члена комісії Анни Крохмаль, яка померла 8 жовтня у віці 59 років. Її смерть – велика втрата не лише для комісії, а й загалом історичної науки і архівної справи, яким вона віддала кілька десятиліть свого життя. Спогадом про Анну Крохмаль як людину і науковця поділився Станіслав Стемпєнь, який дуже добре і близько знав її. Світлий образ Анни Крохмаль назавжди залишиться в наших серцях.

В порядок денний засідання було включено кілька важливих питань.

Перше з них стосувалося роботи над томом документів «Союз Пілсудський-Петлюра: господарські справи», упорядником якого є Ян Пісулінський. Професор Пісулінський проінформував присутніх про завершення роботи. В результаті кількох років вдалося зібрати 118 документів, які розкривають переговорний процес між українською і польською сторонами про економічне забезпечення союзу. Переважна більшість документів віднайдена в архівах Польщі та України. Загальний обсяг збірника становить близько 15 видавничих аркушів. Він може бути опублікований в наступному році.

Про інше документальне видання, яке готується в рамках роботи комісії «Польські корпуси в Україні 1918 р.», доповів професор Мацєй Кротофіл. Робота над корпусом документів завершена, найближчим часом буде підготовлено вступну статтю та коментарі. За сприятливих обставин і ця публікація може з'явитися друком в наступному році.

Чергове питання порядку денного стосувалося підготовки збірника статей членів комісії, що є продовженням серії «Праці комісії». До друку готується 12 статей, частина яких присвячена знаковим постатям польсько-української співпраці, а інша – аналізові подій 1917–1921 рр. та їхніх історіографічних інтерпретацій. Збірник має бути підготовлений до кінця поточного року.

Учасники засідання заслухали і обговорили доповідь Олега Павлишина «Юзеф Пілсудський в міжвоєнній українській публіцистиці». Доповідачу вдалося віднайти чотири україномовні брошури початку 1920-х рр. У текстах брошур подано стислі біографічні дані Пілсудського, розкрито його роль в польському русі та відновленні Польської державності у 1918 р Відзначено важливі зовнішньополітичні кроки Пілсудського, з врахуванням українського контексту. Не зважаючи на складності українсько-польських відносин, брошури малюють позитивний образ діяча. Життєпис Пілсудського розглядається, як взірець діяльності патріота, гідний до наслідування.

Наприкінці засідання обговорено плани на наступні роки. Констатовано, що робота комісії вимагає ширших хронологічних та тематичних рамок, які б дозволили побачити польсько-українську співпрацю з різних перспектив.

Завершальною в роботі стала інформація професора Генадія Корольова про ХХ щорічну наукову міжнародну прометейську конференцію «Імперіалізм і колоніалізм в совєтологічних дослідженнях», в межах якої члени комісії мають окрему дискусійну панель «Упадок імперій і народження Центрально- Східної Європи». Учасниками дискусії є професори Ян Пісулінський, Генадій Корольов, Ян Яцек Бруський та Владислав Верстюк. Дискусія запланована на 24 жовтня 2024 р.

Наступне засідання буде проведено у травні ­– червні 2025 року в Варшаві.

Голови Комісії:

Проф. Владислав ВерстюкПроф. Ян Яцек Бруський

Секретар Комісії

Проф. Оля Гнатюк


Komunikat z dwunastego posiedzenia Polsko-Ukraińskiej Komisji ds. badania relacji wzajemnych w latach 1917-1921.

W dniu 23 października 2024 r. w Warszawie odbyło się dwunaste posiedzenie Komisji. Podobnie jak poprzednie spotkania w czasie wojny, posiedzenie odbyło się w formacie hybrydowym. W spotkaniu w Warszawie uczestniczyli Jan Jacek Bruski, Władysław Werstiuk, Mariusz Korzeniowski, Hennadij Korolow, Maciej Krotofil, Walentyna Piskun, Tadeusz Krząstek, Oleh Pawłyszyn, Jan Pisulinski, Stanisław Stępień, Mirosław Szumiło, zaś Ola Hnatiuk i Witalij Skalski dołączyli do spotkania online.

Spotkanie rozpoczęło się od uczczenia minutą milczenia pamięci Anny Krochmal, członkini komisji, która zmarła 8 października w wieku 59 lat. Jej śmierć jest wielką stratą nie tylko dla Komisji, ale także dla nauki historycznej i archiwistyki w ogóle, którym poświęciła kilkadziesiąt lat swojego życia. Stanisław Stępień, który znał Annę Krochmal blisko, podzielił się swoimi wspomnieniami o Niej jako osobie i uczonej. Jasny obraz Anny Krochmal na zawsze pozostanie w naszych sercach.

W programie spotkania znalazło się kilka punktów.

Pierwszy z nich dotyczył stanu prac nad tomem dokumentów „Sojusz Piłsudski-Petlura: sprawy gospodarcze”, opracowanym przez Jana Pisulińskiego. Profesor Pisuliński poinformował zebranych o skompletowaniu dokumentów. W wyniku kilkuletniej pracy zebrano 118 dokumentów, stanowiących odzwierciedlenie procesu negocjacji między stroną ukraińską i polską dotyczących strony gospodarczej Sojuszu. Zdecydowana większość dokumentów została odnaleziona w archiwach Polski i Ukrainy. Łączna objętość tomu stanowi około 15 arkuszy wydawniczych. Może on zostać opublikowany w przyszłym roku.

Prof. Maciej Krotofil poinformował o kolejnej publikacji źródłowej przygotowywanej w ramach Prac Komisji, mianowicie „Korpusy Polskie w Ukrainie w 1918 roku”. Prace nad zebraniem dokumentów zostały ukończone, a w najbliższym czasie autorzy tomu przygotują wstęp i komentarz naukowy. Przy sprzyjających okolicznościach publikacja ta może ukazać się również w przyszłym roku.

Kolejny punkt obrad dotyczył przygotowania zbioru artykułów członków Komisji, będącego kontynuacją serii „Prace Komisji”. Gotowość przygotowania artykułów zgłosiło 12 osób. Część poświęcona będzie znaczącym postaciom współpracy polsko-ukraińskiej, a część analizie wydarzeń z lat 1917-1921 i ich historiograficznym interpretacjom. Tom powinien być gotowy do końca bieżącego roku.

Uczestnicy spotkania wysłuchali i przeprowadzili dyskusję nad referatem Ołeha Pawłyszyna „Józef Piłsudski w międzywojennej publicystyce ukraińskiej”. Prelegentowi udało się odnaleźć cztery ukraińskojęzyczne broszury z początku lat 1920. Broszury zawierają krótkie dane biograficzne Piłsudskiego, pokazują jego rolę w ruchu polskim i odbudowie państwowości polskiej w 1918 r. Autor zwrócił również uwagę na ważne kroki Piłsudskiego w polityce zagranicznej, z uwzględnieniem kontekstu ukraińskiego. Pomimo złożoności stosunków ukraińsko-polskich broszury malują pozytywny obraz postaci. Biografię Piłsudskiego przedstawiano jako przykład patrioty godnego naśladowania.

Na zakończenie spotkania omówiono plany na najbliższe lata. Stwierdzono, że prace komisji wymagają szerszych ram chronologicznych i tematycznych, które pozwolą spojrzeć na współpracę polsko-ukraińską z różnych perspektyw.

Ostatnim elementem posiedzenia było wystąpienie prof. Hennadija Korolowa na temat XX jubileuszowej Międzynarodowej Prometejskiej Konferencji Naukowej „Imperializm i kolonializm w badaniach sowietologicznych”, w ramach której członkowie komisji mają osobny panel dyskusyjny „Schyłek imperiów i narodziny Europy Środkowo-Wschodniej”. Uczestnikami dyskusji będą profesorowie Jan Pisuliński, Hennadij Korolow, Jan Jacek Bruski i Władysław Werstiuk. Dyskusja odbędzie się 24 października 2024 roku.

Kolejne spotkanie Komisji odbędzie się w maju-czerwcu 2025 roku w Warszawie.

Przewodniczący Komisji:

Prof. Jan Jacek Bruski Prof. Władysław Werstiuk

Sekretarz Komisji

Prof. Ola Hnatiuk