Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

On July 22, 2025, in her 96th year, our colleague, Ukrainian researcher of the Ukrainian Revolution of 1917–1921, Doctor of Historical Sciences Adelina Pavlivna Hrytsenko, passed away.

  •   10 August 2025
  •    News

6890620f08dc3.jpg


22 липня 2025 р. на 96-му році пішла з життя наша колега, українська дослідниця Української революції 1917–1921 рр., доктор історичних наук Аделіна Павлівна Гриценко. Понад сорок років вона працювала на різних посадах в Інституті історії України НАН України.

Після закінчення історичного факультету (1953 ) та аспірантури (1953–1956) Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка А. Гриценко у 1958 р. захистила кандидатську дисертацію в Інституті історії АН УРСР. Працювала на посадах молодшого наукового співробітника відділу історії радянського суспільства (1958–1960), молодшого наукового (1960–1965) та старшого наукового співробітника відділу історії Великої Жовтневої революції і громадянської війни (1965–1986), у 1977 р. захистила докторську дисертацію. З 1986 р. по 1999 р. – провідний науковий співробітник відділу історії Української революції 1917–1921 рр.

У 1980–1989 рр. була членом міжвідомчої Ради Президії АН УРСР та Міністерства освіти «Наука – народній освіті», головою Печерської районної організації товариства охорони пам’яток історії та культури та членом Президії Київської міської організації цього товариства.

Автор понад 100 наукових праць з історії робітничого руху в Україні, політичної боротьби за владу у 1917–1921 рр. Серед відомих досліджень останніх років індивідуальні монографії: «Українські робітники на шляху творення національної держави (І Всеукраїнський робітничий з’їзд 11–14 (24–27) липня 1917) ». (К., 1992); «Політичні сили у боротьбі за владу в Україні (кінець 1917 – початок 1919 років) (К., 1993); «Політичні сили у боротьбі за владу в Україні: Рік 1919-й. (К., 1996); «Політичні сили в боротьбі за владу в Україні: Рік 1920-й. (К., 1997); «Діяльність українських організацій на теренах Росії за доби Української Центральної Ради. (К., 1999) та розділи у колективних монографіях: «Уряди України у ХХ ст.» (К., 2001), «Політичний терор і тероризм в Україні» (К., 2002), «Український національно-визвольний рух. Березень–листопад 1917 року: Документи і матеріали» (К., 2003), «Україна. Хроніка XX століття. Рік 1918. (К., 2005, у співавторстві з О.Щусь).

Аделіна Павлівна Гриценко відзначалася високим професіоналізмом, відповідальністю та доброзичливістю.

Наукова громадськість, колеги та друзі глибоко сумують за Аделіною Павлівною і висловлюють щире співчуття її рідним і близьким.