Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

On February 20–21, 2026, an international conference “War, Science and Emotions: Time Dimensions of Oral History Sources” was held in Chernihiv.

20–21 лютого 2026 р. управлінням культури та туризму Чернігівської міської ради за всебічного сприяння Інституту історії України НАН України, Української асоціації усної історії, ГО «Північна культурна столиця» та Documenting Ukraine Project була організована та проведена міжнародна конференція «Війна, наука та емоції: часові виміри усноісторичних джерел». Цей захід уже чотири роки поспіль традиційно ініціює команда Чернігівського науково-дослідного центру антропології війни, який із травня 2022 р. займається фіксацією усної історії російсько-української війни періоду повномасштабного вторгнення.

Серед експерток конференції, які розгорнули професійну дискусію навколо процесів зміни темпоральностей усноісторичних джерел про різні кризові періоди в історії України були: докторка історичних наук, співголова Української асоціації усної історії, професорка кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, старша наукова співробітниця Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Гелінада Грінченко (Дніпро, Україна / Мюнхен, Німеччина), докторка історичних наук, завідувачка відділу в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» Марина Гримич (Київ, Україна), співголова Української асоціації усної історії, професорка Альбертського університету, директорка Канадського інституту українських студій Наталія Ханенко-Фрізен (Едмонтон, Канада), докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри культури, методики навчання історії та спеціальних історичних дисциплін Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського Ольга Коляструк (Вінниця, Україна) та докторка історичних наук, професорка, директорка Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Алла Киридон (Київ, Україна).

Окрема секція конференції була присвячена міжнародним досвідам роботи з усноісторичними джерелами та спогадами про кризові періоди у світовій історії. До обговорення цієї проблематики зокрема долучилися: докторка філософії, співзасновниця Люксембурзької мережі українських дослідників Інна Ганшоу (Люксембург), дослідник із Католицького університету Лувена Еммануель Дебрюйн (Лувен-ла-Нев, Бельгія), доктор філософії, дослідник із Сорбонни Віктор Лузон (Париж, Франція), очільник Меморіального центру Сребрениці Хасан Хасанович (Сребрениця, Боснія) та докторка філософії з Денверського університету Енн Петріла (Денвер, США).

Загалом упродовж двох днів під час роботи 12-ти секцій і трьох експертних панелей було проголошено 72 доповіді. Своїми результатами досліджень поділилися доповідачі й доповідачки з 11 країн світу (Канада, Німеччина, Люксембург, Бельгія, Франція, Босія, США, Литва, Польща, Азербайджан, Україна). До обговорення окресленої проблематики долучилися дослідниці та дослідники з 18 міст України (Чернігів, Київ, Львів, Харків, Одеса, Житомир, Івано-Франківськ, Ніжин, Запоріжжя, Ворзель, Вінниця, Дніпро, Батурин, Кропивницький, Кременець, Тернопіль, Рівне, Ізмаїл).

Цьогорічна конференція стала платформою для міждисциплінарного обговорення проблем збору, збереження, інтерпретації та наукового використання усноісторичних джерел, що постають у періоди глибоких суспільних криз – воєн, геноцидів, масових репресій, вимушених міграцій тощо. Особливу увагу було приділено часовим (темпоральним) вимірам усної історії: тому, як із плином часу змінюються емоційні акценти, наративні стратегії, форми мовлення та інтерпретаційні рамки усних свідчень.

У фокусі дискусій опинився досвід документування й осмислення усноісторичних джерел, зокрема про Голодомор 1932–1933 рр., Другу світову війну, повоєнні травматичні події, а також сучасних усних наративів, пов’язаних із російсько-українською війною. Порівняльний аналіз українського та світового досвідів дав змогу долучитися до дискусії про спільні виклики й відмінності у роботі з усноісторичними джерелами і пам’яттю про кризові періоди, а також виявити універсальні й локальні моделі вивчення воєнного повсякдення в умовах незавершеної історичної події.


Міжнародна наукова конференція "Війна, наука та емоції: часові виміри усноісторичних джерел"

20 лютого 2026 р.:
zoom-кімната 1https://www.youtube.com/watch?v=gMqUzCBHbXA&t=319s
zoom-кімната 2 https://www.youtube.com/watch?v=05wtNpcD0bQ&t=758s
21 лютого 2026 р.:
zoom-кімната 1 https://www.youtube.com/watch?v=k7kyHpNf22Y&t=27718s
zoom-кімната 2 https://www.youtube.com/watch?v=s3iFSy_ZlRY&t=20829s