Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 липня 1993 (п’ятниця)

Верховна Рада України прийняла постанову "Про Основні напрями зовнішньої політики України". Постановою було схвалено Основні напрями зовнішньої політики України та рекомендовано уряду та установам які буруть участь в реалізації зовнішньополітичного курсу України керуватись ними у своїй роботі. Документ складається з чотирьох розділів: "Національні інтереси України і завдання її зовнішньої політики"; "Засади зовнішньої політики України", "Напрями, пріорітети та функції зовнішньої політики України", "Механізм здійснення зовнішньої політики України". У вступній частині зазначалося що Україна може і повинна стати впливовою світовою державою, здатною виконувати значну роль в забезпеченні політико - економічної стабільності в Європі.
Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 37. - С. 935 - 938.

Опубліковано у виданні: Падалка С.С. Хроніка - 1993/ Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1991-1995: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - С.163-257 ISBN 966-023607-7