Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23-31 серпня 1921 (вівторок-четвер)

Варшава, Польща. Відбувся ІІ з’їзд українського студентства в Польщі. Прибуло 24 представника від 11 студентських громад. З’їзд підтвердив постанову попереднього з’їзду про невтручання у внутрішні справи Польщі. Прийнято рішення про дотримання українським студентськими організаціями принципу аполітичності та про „необхідність консолідації незалежно від політичних і соціальних переконань на ґрунті національно-культурної та державної незалежності Соборної України”.
Український вісник, Львів, 1921, 23 вересня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7