Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 вересня 1921 (субота)

Харків. РНК УСРР дозволила продаж населенню виноградних, плодово-ягідних та ізюмних він не міцніше 14 градусів. Гуртовий продаж мав здійснюватися державним заготівельникам, а також кооперативам і приватним особам, які отримали дозвіл на право закупівлі вина, за вільними цінами. Роздрібний продаж дозволялося проводити, по-перше, за дозволом місцевих відділів управління виконкомів рад; по-друге, за наявністю патентів, виданих органами Наркомфіну УСРР; по-третє, виключно за рахунок поставок оптових заготівельників, вказаних у дозволі на торгівлю; й, по-четверте, згідно з правилами, встановленими Наркомздоров’ям УСРР.
Вісті, 1921, Київ, 25 вересня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1921: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 289 с. - ISBN 966-02-3607-7